відповіді на іспит з правничої етики. ВІДПОВІДІ НА ПИТАННЯ ЕКЗАМЕН З ПРАВНИЧОЇ ЕТИКИ. 1 Єдність правничої професії, її сутність та соціальне призначення
 Скачать 209.63 Kb.
|
|
конфіденційність – поважати конфіденційність інформації, отриманої в результаті професійних та ділових стосунків, і тому не розголошувати таку інформацію третім сторонам без належного та спеціального дозволу; не використовувати цю інформацію для особистої вигоди професійного бухгалтера або третіх сторін; Вимоги щодо несумісності, Запобігання конфлікту інтересів, Конфіденційність, недопущення проявів корупції 6) Компетентність як загальна етична вимога до правника. Компетентність – полягає у тому що правник повинен володіти достатньою кількістю знань умінь при виконанні поставлених перед ним завдань, постійно підвищувати рівень своїх знань, кваліфікацію шляхом самонавчання, відвідування конференцій круглих столів, обговорень дискусійних питань, слідкуванням за змінами в законодавстві. Постійно підвищувати культуру спілкування, виявляти ініціативу, відповідальне ставлення та творчий підхід до виконання своїх службових обов'язків, фахово орієнтуватися у чинному законодавстві, передавати власний професійний досвід колегам. Правник повинно вільно орієнтуватися у законодавстві та вмінні його застосовувати під час виконання поставлених перед ним завдань чи при прийнятті рішення. Якщо брати до уваги адвоката Вже в процесі ознайомлення з юридичною справою він повинен визначити свою спроможність підготуватися до цієї справи, вивчити її, надати необхідну та всебічну кваліфіковану допомогу клієнту або навпаки: • відмовитися від її ведення та передати на розгляд більш компетентному юристу; • запросити іншого юриста як партнера; • звернутися до іншого юриста за консультацією. Також під час компетентності важливе місце відіграють правники з більшим досвідом, які повинні ним ділитися з більш молодими правниками, наприклад які тільки працевлаштувалися. Також правник повинен слідкувати за ключовими позиціями Верховного суду та ЄСПЛ та обов*язково їх застосовувати при прийнятті відповідного рішення в однакових справах. Якщо брати до прикладу прокурорів то вних я функціональний розподіл повноважень залежно від компетентності. Наприклад є ювенальні прокурори, а я прокурори по боротьбі з організованою злочинністю тощо. Рівень компетентності правника визначається під час складання кваліфікаційних іспитів, проходження перевірок, співбесіди тощо. Тому не випадково до правників висуваються досить серйозні вимоги для зайнятті посад такі як вік, стаж роботи. 7) Незалежність як загальна етична вимога до правника. При виконанні своїх обов'язків правник має бути незалежним від будь-якого впливу, тиску чи втручання в його професійну діяльність, у тому числі органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, зобов'язаний активно, у визначений законодавством спосіб протистояти спробам посягання на його незалежність. У прийнятті конкретних рішень він повинен бути самостійним, керуватися вимогами закону, морально-етичними принципами професії, відмежовуватися від будь-яких корисливих та приватних інтересів, політичного впливу, тиску з боку громадськості та засобів масової інформації. Незалежність є передумовою дії принципу верховенства права та невід'ємною складовою справедливого суду. Правник не має вчиняти дію, яка може поставити під загрозу незалежність, неупередженість, об’єктивність здійснення його діяльності. Стосовно судді даний принцип закріплений детально в бангалорський принципах поведінки суддів Суддя дотримується незалежної позиції як щодо суспільства в цілому, так і щодо конкретних сторін судової справи, у якій він повинен винести рішення. У тих випадках, коли рішення у справі має бути прийняте суддею одноособово, він діє незалежно від своїх колег по суду. Суддя виявляє та підтримує високі стандарти поведінки суддів з метою укріплення суспільної довіри до судових органів, що має першочергове значення для підтримки незалежності судових органів. + звернненя до органів самоврядування Нотаріальна палата України Рада суддів рада адвокатів рада прокуроруів України 8) Безсторонність як загальна етична вимога до правника. Відсутність обманчивої та негативної заздалегідь сформованої думки, упередження проти когось або чогось. Критерії неупередженості ЄСПЛ: об*єктивний (чи дотримався суддя достатніх гарантій, що дозволять виключити будь-який сумнів щодо його неупередженості – стосується фактів окрім поведінки самого судді) та суб*єктивний (особисті переконання, поведінка судді – чи мав він особисту упередженість). Правник повинен сумлінно дотримуватися вимог закону, не ставати безпідставно на ту чи іншу сторону. Не бути упередженим у прийнятті рішень на чиюсь користь, а приймати їх виключно на підставі зібраних матеріалів та доказів відповідно до закону. Правник повинен діяти на підставі закону незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання. Правнику слід уникати особистих зв'язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об'єктивність виконання професійних обов'язків, скомпрометувати довіру до правничої професії, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету правничої професії, викликати негативний суспільний резонанс. Праник повинен заявляти самовідвід у випадку наявності у нього конфлікту інтересів до вчинення чи невчинення відповідних дій. Що стосується адвокатів, то вони повинні неупереджено й об'єктивно повідомити клієнту наявність відомих йому фактичних і правових підстав, які можуть позитивно або негативно впливати на ймовірне виконання певного доручення, і поінформувати в загальних рисах, який час і обсяг роботи вимагатиметься для виконання цього доручення та які правові наслідки досягнення результату, що бажає клієнт. Правник зобов*язаний уникати випадків наявності конфлікту інтересів та повідомляти про його виникнення безпосереднього керівника, а якщо це є суддя Раду суддів України Нотаріуси у разі виникнення конфліктних ситуацій повинні вирішувати їх за допомогою переговорів із залученням Нотаріальної палати України; 9) Доброчесність як загальна етична вимога до правника. Позитивна моральна якість, яка зумовлена свідомістю і волею людини та є стійкою характеристикою її життя та вчинків. Критерії за Бангалорськими принципами: незалежність, неупередженість, чесність і непідкупність, дотримання етичних норм, рівність, старанність. Доброчесність це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися правники у своїй діяльності з метою забезпечення довіри до органу в якому вони працюють При виконанні обов'язків правник має дотримуватися загальноприйнятих етичних норм поведінки, бути взірцем вихованості і культури. Порушення дисципліни, непристойна поведінка є неприпустимими для правника і тягнуть за собою передбачену законом відповідальність. Правник у своїй діяльності повинен бути взірцем дотримуватися правил етики та поведінки не допускати їх порушення. Загального визначення доброчесності щодо правничої професії немає, ця категорія залежить від кожної окремої людини і грунтується вона на уявлення про добро і зло, право та мораль, хороше та погане. Доброчесність полягає у чесному дотриманні всіх правил: Далі пояснення - недопущення КІ, неупередженості, компетентності, недопущення поведінки що дискредитує орган у якому працює особа, конфідеційність, вимоги щодо несумісності 10) Рівність як загальна етична вимога до правника. Засада рівності правника полягає в однаковому ставленні правника до всіх осіб. Не залежно чи це є простий громадянин чи це є його колега по роботі. Рівність також передбачає відсутність дискримінаційного ставлення до різних осіб таких як чоловік жінка, за расою, кольором шкіри, матеріальним становищем. Правник повинен вчиняти дії та приймати рішення в однотипних ситуаціях теж однаково без будь яких привілеїв чи обмежень щодо певних категорій осіб. Як я зазначив Не може бути привілеїв чи обмежень у процесуальних правах, передбачених цим Кодексом, за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних чи інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, громадянства, освіти, роду занять, а також за мовними або іншими ознаками. 2. У випадках і порядку, передбачених цим Кодексом, певні категорії осіб (неповнолітні, іноземці, особи з розумовими і фізичними вадами тощо) під час кримінального провадження користуються додатковими гарантіями. Неприпустимість використання дискреційних повноважень протилежного змісту в однакових справах. Неприпустимість також необгрунтованого прийняття певного рішення щодо громадян Кожен є рівним перед законом і судом в т. ч і правник. Кожна особа має право на: Повагу до приватного та сімейного життя, заборону поводження що принижує гідність, на недискримінацію, на повагу до гідності, на недискримінацію Що стосується правничої професії загалом, то повинен бути забезпечений рівний доступ до цієї професії без будь яких привілеїв чи обмежень відсутність кумівства, прозорість доступу до професії. Рівні умови кожного кандидата 11) Запобігання конфлікту інтересів як загальна етична вимога до правника. потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; Приватний інтерес – будь-який майновий чи немайновий інтерес особи. Такий інтерес може зумовлюватись особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, а також іншими обставинами. Правник повинен вживати всіх можливих заходів щодо недопущення виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів, повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли він дізнався чи повинен був дізнатися про наявність у нього реального чи потенційного конфлікту інтересів, безпосереднього керівника, або раду суддів України або раду адвокатів України або Нотаріальну палату України якщо це нотаріус У разі виникнення конфліктних ситуацій вирішувати їх за допомогою переговорів із залученням Нотаріальної палати України; У разі виникнення конфлікту інтересів правник зобов'язаний діяти відповідно до вимог законодавства Особливості конфлікту інтересів у суддів. Може бути КІ який може бути врегульований в процес порядку та КІ який не може бути врегульований в процес порядку ( відвід самовідвід + РСУ) Що стосується адвокатів, то Адвокат без письмового погодження з клієнтом, щодо якого виник конфлікт інтересів, не може представляти, захищати клієнта чи надавати йому професійну правничу (правову) допомогу, якщо інтереси клієнта суперечать власним інтересам адвоката. За відсутності письмового погодження клієнта, в разі виникнення конфлікту інтересів в процесі реалізації адвокатом договору, такий договір має бути розірваний з дотриманням умов, визначених цими Правилами. Адвокат без письмового погодження з клієнтами, щодо яких виник конфлікт інтересів, не може представляти або захищати одночасно двох або більше клієнтів, інтереси яких є взаємно суперечливими, 12) Вимоги щодо несумісності правничої професії. Правник не може належати до політичних партій і професійних спілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої. Правники також можуть брати участь у діяльності самоврядних органів їхньої професії РСУ РАУ РПУ НПУ Що стосується судді то він повинен надавати пріоритет здійсненню правосуддя над усіма іншими видами діяльності. Найбільш незалежними серед правничих професій є адвокати до яких законодавство не висуває чітких заборон щодо неможливості брати участі у діяльності політичних партій професійних спілок, мати представницький мандат, проте вимоги щодо несумісності передбачені в ЗУ про адвокатуру Стаття 7. Вимоги щодо несумісності 1. Несумісною з діяльністю адвоката є: 1) робота на посадах осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції"; {Пункт 1 частини першої статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 524-IX від 04.03.2020} 2) військова або альтернативна (невійськова) служба; 3) нотаріальна діяльність; 4) судово-експертна діяльність. Суддя ст 54 зу про с і сс 3. Особи, які є власниками акцій або володіють іншими корпоративними правами чи мають інші майнові права або інший майновий інтерес у діяльності будь-якої юридичної особи, що має на меті отримання прибутку, зобов’язані передати такі акції (корпоративні права) або інші відповідні права в управління незалежній третій особі (без права надання інструкцій такій особі щодо розпорядження такими акціями, корпоративними або іншими правами, або щодо реалізації прав, які з них виникають) на час перебування на посаді судді. Суддя може отримувати відсотки, дивіденди та інші пасивні доходи від майна, власником якого він є. Прокурор Стаття 18. Вимоги щодо несумісності 1. Перебування на посаді прокурора несумісне з обійманням посади в будь-якому органі державної влади, іншому державному органі, органі місцевого самоврядування та з представницьким мандатом на державних виборних посадах. Вимоги щодо несумісності не поширюються на участь прокурорів у діяльності виборних органів релігійних та громадських організацій. 2. На прокурора поширюються обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, визначені Законом України "Про запобігання корупції". 3. Прокурор не може належати до політичної партії, брати участь у політичних акціях, мітингах, страйках. 4. Прокурор за його заявою може бути відряджений для роботи у відповідному органі, що здійснює дисциплінарне провадження, Тренінговому центрі прокурорів України чи в інших органах у визначених законом випадках. За відрядженим прокурором зберігаються гарантії соціального забезпечення, визначені законодавством для прокурорів. Нотаріус не може займатися підприємницькою, адвокатською діяльністю, бути засновником адвокатських об’єднань, перебувати на державній службі або службі в органах місцевого самоврядування, у штаті інших юридичних осіб, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім виконання функції медіатора, викладацької, наукової і творчої діяльності, а також діяльності у професійному самоврядуванні нотаріусів. 13) Конфіденційність як загальна етична вимога до правника. Право на конфіденційність – це право особи на приховання від інших осіб відомостей, що мають відношення до самопрояву цієї особи в суспільстві, якщо ці відомості віднесені до таємниць законом або якщо особа вживає заходів щодо нерозголошення інформації. Згідно з ч. 2 ст. 21 Закону України "Про інформацію" конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої фізична або юридична особа обмежила, крім суб'єктів владних повноважень. Конфіденційна інформацію можна поширювати за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом. Правник зобов'язаний не розголошувати і не використовувати в інший спосіб конфіденційну та іншу інформацію з обмеженим доступом, що стала йому відома у зв'язку з виконанням своїх повноважень та професійних обов'язків, крім випадків, встановлених законом. Суддя 4.10. Конфіденційна інформація, що стала відома судді в силу його посади, не може бути використана ним чи розголошена будь-кому з будь-якою метою, що не пов'язана з виконанням обов'язків судді. Дотримання принципу конфіденційності є необхідною і щонайважливішою передумовою довірчих відносин між адвокатом і клієнтом, без яких є неможливим належне надання професійної правничої (правової) допомоги, здійснення захисту та представництва. Адвокат не повинен приймати доручення, виконання якого може призвести до розголошення відомостей, що складають предмет адвокатської таємниці, крім випадків наявності письмової згоди клієнта, зацікавленого в збереженні конфіденційності такої інформації. Дія принципу конфіденційності не обмежена в часі. Адвокатською таємницею є: - факт звернення особи за правовою допомогою; - будь-яка інформація, що стала відома адвокату, адвокатському бюро, адвокатському об'єднанню, помічнику адвоката, стажисту або іншій особі, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням), у зв'язку з наданням професійної правничої (правової) допомоги або зверненням особи за правовою допомогою; - зміст будь-якого спілкування, листування та інших комунікацій (в тому числі з використанням засобів зв'язку) адвоката, помічника адвоката, стажиста з клієнтом або особою, яка звернулася за наданням професійної правничої (правової) допомоги; - зміст порад, консультацій, роз'яснень, документів, відомостей, матеріалів, речей, інформації, підготовлених, зібраних, одержаних адвокатом, помічником адвоката, стажистом або наданих ним клієнту в рамках професійної правничої (правової) допомоги чи інших видів адвокатської діяльності. 3. Нотаріус не повинен використовувати конфіденційну інформацію у спосіб, що може зашкодити особі, яка до нього звернулася, або для отримання прямої чи непрямої вигоди для себе чи іншої особи. 14) Професійна таємниця у правничій діяльності: поняття, види, зміст, значення, обов*язок зберігання та відповідальність за розголошення. Професійна таємниця правника - сукупність відомостей, отриманих під час вчинення дій, або звернення до правника заінтересованої особи, в тому числі про особу, її майно, особисті майнові та немайнові права і обов’язки, приватне життя тощо До видів професійної таємниці правника відносять: Державна таємниця (див. також Державна таємниця України) Комерційна таємниця Банківська таємниця Лікарська таємниця Адвокатська таємниця Слідча таємниця або таємниця досудового розслідування Нотарільна таємниця Журналістська таємниця Зміст професійної таємниці правника складають відомості які там містяться, якщо наприклад брати адвокатську таємницю то до неї відносять: - факт звернення особи за правовою допомогою; - будь-яка інформація, що стала відома адвокату, адвокатському бюро, адвокатському об'єднанню, помічнику адвоката, стажисту або іншій особі, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням), у зв'язку з наданням професійної правничої (правової) допомоги або зверненням особи за правовою допомогою; - зміст будь-якого спілкування, листування та інших комунікацій (в тому числі з використанням засобів зв'язку) адвоката, помічника адвоката, стажиста з клієнтом або особою, яка звернулася за наданням професійної правничої (правової) допомоги; - зміст порад, консультацій, роз'яснень, документів, відомостей, матеріалів, речей, інформації, підготовлених, зібраних, одержаних адвокатом, помічником адвоката, стажистом або наданих ним клієнту в рамках професійної правничої (правової) допомоги чи інших видів адвокатської діяльності. До нотаріальної таємниці належить: Нотаріус та особи, зазначені у статті 1 цього Закону, а також помічник нотаріуса зобов’язані зберігати нотаріальну таємницю, навіть якщо їх діяльність обмежується наданням правової допомоги чи ознайомленням з документами і нотаріальна дія або дія, яка прирівнюється до нотаріальної, не вчинялась. {Частина друга статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5208-VI від 06.09.2012} Обов’язок дотримання нотаріальної таємниці поширюється також на осіб, яким про вчинені нотаріальні дії стало відомо у зв’язку з виконанням ними службових обов’язків чи іншої роботи, на осіб, залучених для вчинення нотаріальних дій у якості свідків, та на інших осіб, яким стали відомі відомості, що становлять предмет нотаріальної таємниці. Особи, винні в порушенні нотаріальної таємниці, несуть відповідальність у порядку, встановленому законом. 2 Нотаріус повинен уникати розмов стосовно особи, яка до нього звернулася за наданням консультації та/або правової допомоги, а також вчиненої відносно неї нотаріальної дії. 3. Нотаріус не повинен використовувати конфіденційну інформацію у спосіб, що може зашкодити особі, яка до нього звернулася, або для отримання прямої чи непрямої вигоди для себе чи іншої особи. Також може бути таємниця судового розгляду, яка поширюється на всіх учасників провадження. Має місце у випадках закритого судового засідання передбаченого відповідними кодексами. Коли наприклад може бути розголошена банківська таємниця, таємниця усиновлення, наприклад вчинення злочинів щодо статевої свободи і особа хоче зберегти це в таємниці. Кожен правник зобов*язаний не розголошувати професійну таємницю, яка стала йому відома під час здійснення своїх повноважень крім випадків передбачених законом. У ЗУ про нотаріат передбачені випадки яка інформаціє не відноситься до нотаріальної таємниці, та підлягає наданню відповідним органам. У правилах адвокатської етики передбачено випадок звільнення адвоката від обовязку не розголошувати АТ в обсязі необхідному для захисту його прав у разі подання позову клієнтом до адвоката. За розголошення таємниці передбачена дисциплінарна, адміністративна та кримінальна відповідальність. 15) Захист персональних даних у професійній діяльності правника. Кожен правник діє на підставі в межах повноважень та у спосіб що передбачений КУ та ЗУ В Україні є закон Про захист персональних даних і правники не є виключеннями вони також повинні його дотримуватися персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована; 2. Персональні дані можуть бути віднесені до конфіденційної інформації про особу законом або відповідною особою. Не є конфіденційною інформацією персональні дані, що стосуються здійснення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень. Стаття 24. Забезпечення захисту персональних даних 1. Володільці, розпорядники персональних даних та треті особи зобов’язані забезпечити захист цих даних від випадкових втрати або знищення, від незаконної обробки, у тому числі незаконного знищення чи доступу до персональних даних. Конфіденційною є інформація про оосбу, або доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Ст 21 ЗУ про А і Ад 3. Адвокат забезпечує захист персональних даних про фізичну особу, якими він володіє, відповідно до законодавства з питань захисту персональних даних. 2. Інформація або документи можуть втратити статус адвокатської таємниці за письмовою заявою клієнта (особи, якій відмовлено в укладенні договору про надання правової допомоги з передбачених цим Законом підстав). При цьому інформація або документи, що отримані від третіх осіб і містять відомості про них, можуть поширюватися з урахуванням вимог законодавства з питань захисту персональних даних. Стаття 12 Правил проф етики і поведінки прокурорів. Прозорість службової діяльності. Конфіденційність Прокурор зобов'язаний не розголошувати і не використовувати в інший спосіб конфіденційну та іншу інформацію з обмеженим доступом, що стала йому відома у зв'язку з виконанням своїх службових повноважень та професійних обов'язків, крім випадків, встановлених законом. + В судових рішеннях інформація про осіб приховуєтья, де зазначється Особа_1, Особа_2, Адреса_1 тощо. 16) Етичні засади взаємовідносин між правниками. Реагування на неетичну поведінку колег. Стаття 29. Взаємовідносини у колективах прокуратур Відносини між прокурорами у їх колективах повинні ґрунтуватися на засадах взаємоповаги і взаємодопомоги. У стосунках між собою прокурори повинні уникати проявів недоброзичливого ставлення один до одного, спрямовуючи свої зусилля на виконання покладених на прокуратуру завдань. Об'єктивна публічна критика у колективах прокуратур недоліків у роботі колег має поєднуватися з повагою, толерантністю, стриманістю і ввічливістю. Стаття 30. Взаємовідносини керівного складу органів прокуратури з підпорядкованими працівниками У відносинах з підпорядкованими працівниками керівники всіх рівнів мають поєднувати принциповість та вимогливість з повагою та доброзичливістю, не допускати грубощів та приниження людської гідності. Керівники прокуратури повинні: - сприяти творчому підходу прокурорів до виконання своїх функцій, заохочувати їхню ініціативу, виявляти повагу до висловлюваних ними правових позицій; - бути справедливим і об'єктивним в оцінці роботи підпорядкованих працівників; - не спонукати працівників до виконання доручень, які виходять за межі їх службових обов'язків, вчинення протиправних дій, не допускати фактів необ'єктивного підходу до оцінки їх професійних, ділових та особистих якостей; - сприяти утвердженню в колективах службової дисципліни на засадах товариської взаємодопомоги, позитивного морально-психологічного клімату; - сприяти додержанню працівниками вимог професійної етики. Стаття 19. Недопущення проявів корупції Прокурор, якому стала відома інформація про порушення вимог частини першої цієї статті іншим працівником прокуратури, зобов'язаний негайно повідомити про це відповідного керівника органу прокуратури. 1. Нотаріус повинен ставитися до колег по професії з повагою та доброзичливістю, спрямованою на співробітництво. 4. Нотаріус повинен своєчасно і достовірно відповідати на запити та звернення своїх колег, що стосуються нотаріальної діяльності. 5. Нотаріус повинен надавати допомогу і передавати професійний досвід молодим колегам у рамках корпоративної і професійної солідарності, турботи про престиж професії й усього нотаріального співтовариства. 6. Нотаріус у своїх відносинах з колегами і нотаріальним співтовариством не повинен, характеризуючи свою кваліфікацію, занижувати професійну гідність і авторитет колег, дискредитувати інших нотаріусів. 7. Нотаріус не повинен перешкоджати роботі інших нотаріусів. 8. Забороняється недобросовісна конкуренція між нотаріусами. Стаття 50. Загальні етичні засади взаємин між адвокатами Відносини між адвокатами повинні будуватися на засадах взаємної поваги, дотримання професійних прав адвокатів та гарантій професійної діяльності, слідування принципам адвокатської діяльності, передбаченим Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", Правилами, рішеннями З'їзду, актами РАУ, НААУ Стаття 51. Окремі етичні аспекти взаємин між адвокатами Адвокат не повинен допускати стосовно іншого адвоката: - висловлювань, що принижують його честь та гідність, завдають шкоди його діловій репутації, нетактовних та принизливих висловів; - поширення свідомо неправдивих відомостей про нього; - спроб схилити клієнта іншого адвоката до розірвання з ним договору про надання професійної правничої (правової) допомоги; - спілкування з клієнтом іншого адвоката без згоди останнього з приводу доручення, яке їм виконується; - намагань схилити до укладення договору про надання професійної правничої (правової) допомоги особу, яка прийшла до іншого адвоката (адвокатського бюро, адвокатського об'єднання); - навмисного введення іншого адвоката в оману стосовно справи, таття 52. Допустимі форми реагування адвоката на незаконні або неетичні дії іншого адвоката Допустимими формами реагування адвоката на незаконну або неетичну поведінку іншого адвоката, якою заподіяна або може бути заподіяна шкода інтересам адвоката, його клієнта, адвокатського об'єднання, бюро, органів адвокатського самоврядування або адвокатури як такої, слід вважати звернення (заяви, скарги) до органів адвокатського самоврядування, в тому числі наділених дисциплінарними повноваженнями стосовно адвокатів, а також використання інших форм захисту прав та законних інтересів особи, передбачених законодавством України. Не допускається зловживання правом на звернення до органів адвокатського самоврядування, в тому числі наділених дисциплінарними повноваженнями, щодо ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката. Реагування: прокурори повідомляють керівнику, або Раду прокурорів, Адвокати – Раді адвокатів регіону, Судді – раді суддів, нотаріуси – Нотаріальній палаті про конфліктні ситуації. 17) Репутація правника, її значення та вплив на авторитет правничої професії. Репутацією вважається громадська думка, оцінка, усталене уявлення про особу. Професійна (або ділова) репутація формується на основі фактів, які характеризують особу як представника певної професії Для формування репутації правника вагоме значення має відповідність його діяльності вимогам закону та дотримання ним правил професійної етики. В будь-якому правовому суспільстві юристу відводиться особлива роль, а його призначення не обмежується сумлінним виконанням свого обов'язку в межах закону. Кожен юрист повинен діяти в інтересах права, а також в інтересах тих, чиї права та свободи йому довірено захищати. Стаття 21. Недопущення поведінки, що може зашкодити репутації Прокурор діє на підставі закону, неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання. Прокурору слід уникати особистих зв'язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об'єктивність виконання професійних обов'язків, скомпрометувати звання прокурора, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс. Поза службою поводитися коректно і пристойно. При з'ясуванні будь-яких обставин з представниками правоохоронних і контролюючих органів не використовувати свій службовий статус, у тому числі посвідчення прокурора з метою впливу на посадових осіб. III. Вимоги до нотаріуса при здійсненні нотаріальної діяльності 3. Нотаріус повинен діяти гідно і утримуватися від використання методів або прийняття поглядів, які можуть негативно вплинути на репутацію професії чи здатність нотаріуса обслуговувати суспільні інтереси. Стаття 12. Повага до адвокатської професії Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності. - зниження довіри до органу в якому працює - зменшення клієнтів - підстава для дисциплінарної відповідальності - крим відповідальності у частині розголошення адвокатської таємниці 18) Дотримання етичних стандартів на робочому місці і поза ним, офлайн та онлайн. Стаття 21. Недопущення поведінки, що може зашкодити репутації Прокурор діє на підставі закону, неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання. Прокурору слід уникати особистих зв'язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об'єктивність виконання професійних обов'язків, скомпрометувати звання прокурора, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс. Поза службою поводитися коректно і пристойно. При з'ясуванні будь-яких обставин з представниками правоохоронних і контролюючих органів не використовувати свій службовий статус, у тому числі посвідчення прокурора з метою впливу на посадових осіб. Стаття 22. Обмеження щодо участі прокурора у політичній діяльності Прокурор не може належати до політичної партії, брати участь у політичних акціях, мітингах, страйках та залучати до них підпорядкованих працівників, публічно демонструвати свої політичні переконання. Стаття 23. Ставлення до релігії Прокурор має право вільно визначати своє ставлення до релігії, брати участь у діяльності релігійних організацій, які діють на законних підставах і діяльність яких не спрямована на розпалення расової, політичної, національної та релігійної ворожнечі, не допускаючи їхнє втручання у свої службові справи. Стаття 57. Принципи поведінки адвокатів у соціальних мережах Участь адвоката у соціальних мережах (наприклад, але не обмежуючись: Facebook, Twitter, Linkedln, Pinterest, Google Plus+, Tumblr, Instagram, Flickr, MySpace та інших), Інтернет-форумах та застосування ним інших форм спілкування в мережі Інтернет є допустимими, проте адвокат може розміщувати, коментувати лише ту інформацію, використання якої не завдає шкоди авторитету адвокатів та адвокатури в цілому. Стаття 56. Дотримання принципу поваги до адвокатської професії в публіцистичній діяльності адвоката В своїх публіцистичних матеріалах (статтях, публікаціях тощо) та публічних виступах адвокат не повинен поширювати відомостей, які ганьблять честь, гідність чи ділову репутацію інших адвокатів, або престиж адвокатури як такої. Стаття 59. Дотримання принципів чесності, стриманості, коректності та гідності при користуванні адвокатом соціальними мережами, Інтернет-форумами та іншими формами спілкування в мережі Інтернет таття 58. Дотримання принципів незалежності, професійності та відповідальності при користуванні адвокатом соціальними мережами, Інтернет-форумами та іншими формами спілкування в мережі Інтернет РОЗДІЛ III. ПОЗАСУДОВА ПОВЕДІНКА СУДДІ Стаття 16 Суддя не може належати до політичних партій і професійних спілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої. Суддя повинен надавати пріоритет здійсненню правосуддя над усіма іншими видами діяльності. Стаття 17 Суддя має право брати участь у громадській діяльності, публічних заходах, якщо вони не завдають шкоди його статусу, авторитету суду і не можуть вплинути на здійснення правосуддя, проте повинен уникати взаємовідносин, які можуть вплинути на незалежність та неупередженість судді. Стаття 18 Суддя повинен бути обізнаним про свої майнові інтереси та вживати розумних заходів для того, щоб бути обізнаним про майнові інтереси членів своєї сім'ї. Стаття 19 Суддя повинен враховувати, що сімейні, соціальні взаємовідносини чи будь-які інші стосунки та втручання з боку органів державної влади не мають впливати на поведінку судді чи ухвалення судових рішень. Стаття 20 Участь судді у соціальних мережах, Інтернет-форумах та застосування ним інших форм спілкування в мережі Інтернет є допустимими, проте суддя може розміщувати, коментувати лише ту інформацію, використання якої не завдає шкоди авторитету судді та судової влади. 19) Поняття та види професійної відповідальності правника. Професійна відповідальність правника – це застосування до правника негативних наслідків у вигляді певних стягнень за порушенн вимог законодавства правничих професій у тому числі правил та кодексів професійної етики правників Правника можна притягнути до таких видів відповідальності як дисциплінарна, адміністративна цивільно правова та кримінальна відповідальність. Найбільш поширеною є дисциплінарна відповідальність правника яка передбачена спеціальними законам щодо кожної правничої професії: Наприклад: прокурори приятгаються до ДВ на підставі закону про прокуратуру, адвокати – ЗУ про А і АД, Судді _ ЗУ про С і СС, нотаріуси зу про Нотаріат До представників правничих професій застосовуються такі дисциплінарні стягнення: 1) До суддів: 1) попередження; 2) догани - з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця; 3) суворої догани - з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців; 4) подання про тимчасове (від одного до шести місяців) відсторонення від здійснення правосуддя - з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та обов’язковим направленням судді до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації, 5) подання про переведення судді до суду нижчого рівня; 6) подання про звільнення судді з посади. 2) До прокурорів: 1) догана; 2) заборона на строк до одного року на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду (крім Генерального прокурора); 3) звільнення з посади в органах прокуратури. 3) Адвокатів: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України. 4) До нотаріусів: зауваження; попередження; направлення Нотаріальною палатою України подання на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю у зв’язку з порушенням нотаріусом цих Правил. Що стосується цивільноправової відповідальності то до неї можуть притягатися правники, які своїми діями чи приянтими рішеннями завдали майнової шкоди особам. Тут потрібно розрізняти професійну цивільно-правову відповідальність від звичайної цивільноправової відповідальності, яка може статися в побуті. Наприклад держава відшкодовує шкоду особі за незаконне притягнення особи до кримінальної ідповідальності, а в подальшому стягує її з заробітної плати правника який незаконно притягнув особу до дисциплінарної відповідальності (йдеться про прокурора). Також правник притягаєтсья до адміністративної відповідальності наприклад за розголошення різних відомостей які становлять певну таємницю, та за які не передбачена кримінальна відповідальність Стаття 172-4. Порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності Порушення особою встановлених законом обмежень щодо зайняття іншою оплачуваною діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної та суддівської практики, інструкторської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією отриманого доходу від підприємницької діяльності чи винагороди від роботи за сумісництвом. Кримінальна відповідальність – неприклад за розголошення лікарської таємниці, яка стала відома правникові від особи, або постановленн завідомо неправосудного рішення стосовно судді тощо. Щодо відповідальності то хочу виділити позитивну відповідальність ка полягає в усвідомленні важливості правничої професії та сумлінного виконанн обов*язків правником задля недопущення випадків дискредитації органів в кому працює правник, а також репутації правника. 20) Самоврядність правничої професії. (ЗУ про юридичну (правничу) освіту та доступ до неї) 3. Самоврядність правничої професії включає участь представників правничої професій через самоврядні організації: 1) у формуванні професійних стандартів правничої професії; 2) у формуванні етичних стандартів правничої професії; 3) у формуванні умов доступу до правничої професії; 4) у формуванні Стандарту правничої освіти та Стандарту освітньої діяльності зі спеціальності "право"; 5) в акредитації правничих шкіл та в оцінці якості їхніх освітніх послуг. Самоврядність правничих професій гарантується законом. Професійна незалежність правника гарантується функціонуванням незалежних самоврядних інститутів, які формуються за участі представників правничих професій, та забезпечують якість підготовки правника, доступ до правничої професії, та дотримання професійних стандартів діяльності. Самоврядність правничої професії здійснюєтьс через такі органи самоврядування правників: 1) Щодо прокурорів – Всеукраїнська конференція прокурорів, Рада прокурорів України 2) Щодо суддів - збори суддів, Рада суддів України, з’їзд суддів України. 3) щодо ноаріусів - Професійне самоврядування нотаріусів здійснюється через Нотаріальну палату України та її органи (відділи). Нотаріальна палата України є організацією, яка здійснює професійне самоврядування у сфері нотаріату. 4) Щодо адвокатів – Національна асоціація адвокатів України, конференція адвокатів Регіону, Рада адвокатів Регіону, Рада адвокатів України, З*їзд адвокатів України. 21) Загальні умови і порядок доступу до правничої професії. 5. Доступ до правничих професій відбувається за дотримання таких умов: 1) складання Єдиного державного кваліфікаційного іспиту зі спеціальності "право" та отримання доступу до здійснення професійної діяльності в сфері права; 2) проходження процедур добору, встановлених законами, що регулюють діяльність правничих професій. 6. Для потреб доступу до правничої професії професійною діяльністю в сфері права, окрім діяльності правничих професій, є: 1) проходження державної служби чи служби в органах місцевого самоврядування на посадах керівників та заступників керівників юридичних служб органів державної влади та органів місцевого самоврядування із застосуванням стандартів професійної діяльності в сфері права; 2) проходження державної служби в Міністерстві юстиції України та його територіальних підрозділах, із застосуванням стандартів професійної діяльності в сфері права; 3) робота на посадах, пов'язаних з наданням безоплатної правничої допомоги в органах (установах), уповноважених законом на надання такої допомоги; 4) робота на посадах помічника судді, помічника адвоката, помічника прокурора, помічника нотаріуса; 5) науково-викладацька робота в правничій школі; Для цілей цієї статті стандартом професійної діяльності в сфері права є процесуальна або процедурна незалежність в професійній діяльності правника. 7. Успішне складання Єдиного державного кваліфікаційного іспиту зі спеціальності "право" може бути вимогою для отримання доступу до посад в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, посад у юридичних особах приватного права. 8. Доступ до юридичної (правничої) освіти та правничої професії не може бути обмежений на підставі статі, раси, кольору шкіри, релігії, політичних чи особистих переконань, етнічного чи соціального походження, чи інших обставин. Стаття 22. Єдиний державний кваліфікаційний іспит зі спеціальності "право" 1. Метою проведення єдиного державного кваліфікаційного іспиту зі спеціальності "право" (далі - кваліфікаційний іспит) є забезпечення об'єктивності та прозорості процедури загального доступу до правничої професії, а також гарантування належності та якості правничої професії. |