відповіді на іспит з правничої етики. ВІДПОВІДІ НА ПИТАННЯ ЕКЗАМЕН З ПРАВНИЧОЇ ЕТИКИ. 1 Єдність правничої професії, її сутність та соціальне призначення
 Скачать 209.63 Kb.
|
|
1) Єдність правничої професії, її сутність та соціальне призначення. Правник - це професіонал, який має фундаментальні та спеціальні правові знання, глибоко переконаний у винятковому призначенні права і законності для суспільства, кваліфіковано користується юридичним інструментарієм при розв’язанні юридичних проблем в ім’я захисту прав і законних інтересів громадян. Для загальної характеристики професії юриста необхідно визначити ряд ознак, які дозволять висвітлити те особливе, що відрізняє її від інших професій. В попередньому матеріалі ми вже відмічали, що юридична діяльність багато в чому за своїми ознаками відповідає вимогам організаційно-управлінської, творчої роботи. При цьому юридичну професію можна охарактеризувати такими рисами: Масовість правничої професії. Юридичну роботу здійснюють на сьогоднішній день тисячі уповноважених на те спеціалістів (прокурори, адвокати, судді, нотаріуси слідчі...), які виконують значну кількість юридично значущих дій, вирішують щоденно десятки та сотні тисяч юридичних справ. Це не просто величезна армія спеціалістів, це окрема сфера соціальної діяльності, в якій вирішуються життєво важливі інтереси, задовольняються потреби. Всеосяжний характер та значущість цієї сфери для суспільства передбачають наявність значної кількості спеціальностей в межах юридичної професії. Це відповідно створює широкі можливості для реалізації своїх здібностей та творчого потенціалу багатьох суб’єктів. Елітність або престижність професій правника З іншої точки зору, юридичну роботу виконують не всі, хто бажає, а лише уповноважені особи, які володіють відповідними знаннями та навичками. Враховуючи недостатню кількість в нашій країні кваліфікованих спеціалістів-юристів, постійно зростаючу роль права та юридичної процедури, враховуючи престиж юридичної роботи та юридичного навчання, можна стверджувати про елітний характер юридичної професії. Особлива відповідальність. Від поради або рішення правника багато в чому залежить доля людини, благополуччя сім’ї, її майновий стан, економічний розвиток суспільства. При цьому, помилки в роботі юриста * це пряма загроза суспільним інтересам, які охороняються правом. За свої помилки кожний правник несе особисту відповідальність. Однак слід зробити акцент на відповідальності позитивній, яка полягає у відповідальному, свідомому ставленні до своєї роботи, що забезпечує її високу якість. Конфліктність. Правнича діяльність дуже часто відбувається на стику протилежних інтересів в умовах протидії або відкритої боротьби: позивач * відповідач, обвинувачений * потерпілий, правопорушник * співробітник правоохоронного органу тощо. Наявність подібних суперечностей у професійній діяльності правника обумовлено протилежністю індивідуальних потреб та інтересів. Тому у більшості випадків правнича діяльність здійснюється на основі компромісу із суспільством та його представниками. Інтелектуальна привабливість. Всяка кваліфікована роботи вимагає від свого виконавця наявності певного рівня інтелекту (професійних знань, оціночних критеріїв, почуттів, професійного етикету). Однак, щодо роботи правника, слід сказати, що це в більшості випадків інтелектуальна робота. В ході вирішення юридичної справи юристу доводиться застосовувати загальні вимоги правової норми до конкретної життєвої ситуації шляхом прийняття відповідного рішення. Це передбачає необхідність прогнозування подальшого розвитку подій, моделювання можливих ситуацій, визначення засобів для їх попередження, що свідчить про інтелектуальну напруженість юридичної роботи. При цьому, слід відзначити, що окремі юридично значущі дії в професійній діяльності юриста вимагають від нього не лише інтелекту, а ще й значної фізичної підготовки. Колективність праці. Поряд з принципами самостійності, індивідуальної відповідальності, процесуальної незалежності робота правників багато в чому має колективний характер. Значна кількість рішень приймаються не від імені конкретного виконавця, а від імені органу держави або всієї держави, що вказує на колективність його вироблення, прийняття та забезпечення реалізації. Наприклад, рішення суду базується на результатах колективної праці багатьох учасників процесу (слідство, адвокати, прокуратура, оперативні служби, свідки, експерти). Слід сказати і про системну єдність юридичних установ в цілому, які можуть виконувати свої функції лише у тісному контакті та взаємодії. Підвищені вимоги до правничої професії. Законодавство до кожного правника встановлює певні вимоги до осіб які хочуть зайняти певну посаду серед загальних до більшості правничих професій це громадянство України, вільне володіння державною мовою, наявність юридичної освіти, стаж роботи тощо. В деяких професіях вік Вимоги щодо етики та поведінки правника, які закріплені в різних правилах поведінки та кодексах професійної етики. сутність та соціальне призначення Роботу правника можна спостерігати в різних сферах суспільного життя, на різних рівнях організації соціального організму. Це прийняття законів, організація їх виконання, здійснення правосуддя, захист інтересів громадян, а також участь у вирішенні інших важливих питань. 2) Функції правника в суспільстві. Види правничої діяльності. Функції правника в суспільстві – це основні його напрями діяльності, які забезпечуються правовими нормами, серед функцій можна виділити: 1) Забезпечення Дотримання прав та свод людини та громадянина поваги до його честі та гідності 2) Забезпечення авторитету та довіри до органу чи інституту в якому працює правник 3) Правове виховання населення, шляхом донесення певних норм права до громадян і як наслідком формування у них правової культури. 4) Правозастосовна полягає у застосування норм права при вирішення тих чи інших питань та прийнятті рішень під час своєї діяльності 5) контрольно-наглядова функція як я вже зазанчав рніше необхідна для забезпечення прав і свобод людини 6) захисна – Якщо брати до уваги професію адвоката чи слідчого судді під час ДР або прокурора під ч ас проведення слідчих дій. 7) нормотворча – оскільки правники можуть залучатися до процесу розроблення відповідних норм права. Також можуть здійснювати тлумачення конституції чи давати розяснення її норм якщо це судді КСУ. Правничу діяльність виділяють за різними критеріями: За змістом: консультування, тлумачення, виступи в юридичних установах, ведення юридичної справи тощо.  За професійною спеціалізацією або за суб'єктами здійснення: адвокатська, слідча, прокурорська, судова, нотаріальна. За соціальними сферами: юридична діяльність в сфері економіки, політики, в духовній сфері. За кількістю уповноважених осіб, що здійснюють розгляд юридичної справи: індивідуальна (одноособова), колегіальна (колективна). За змістом інтелектуальної роботи (пізнавально-пошукова, організаційна, реконструктивна, реєстраційна, комунікативна)3) Роль правника у становленні демократії, забезпечення поваги до прав і свобод людини та дії верховенства права, протидії корупції. В ст. 1 та ст. 5 Конституції закріплено, що народ України здійснює первісну та верховну владу в країні, є носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в державі. Серед форм безпосередньої демократії, крім виборів представницьких органів, в Конституції України передбачено участь у всеукраїнському та місцевому референдумах, а також право громадян направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування. Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права – це панування права в суспільстві. Відповідно до КУ людина її життя здоров*я честь гідність, недоторканість та безпека є найвищою соціальною цінністю. Правники відіграють ключову роль у забезпеченні та недопущення порушення основних прав і свобод людини та громадянина. Це все характеризується особливістю правничої професії. Наприклад судді повинні постановляти правосудне рішення, оскільки від рішення судді часто залежить доля людини, прокурори які є процесуальними керівниками У КП повинні слідкувати за дотриманням прав та свобод осіб, адвокати вони вже здійснюють представництво осіб у відповідних справах. І тут теж є ризики недобросовісності адвоката. Який може щось приховувати від клієнта наприклад. Що стосується протидії корупції то тут є три аспекти стосовно отримання/надання правниками Н вигоди, а також обовязок правника щодо повідомлення органам досудового розслідування про вчинення корупційних правопорушень колегами правника. Правник повинен бути взірцем правничої професії не допускати дій які дискредитують його та і орган де він працює в цілому. Він має навпаки виявляти і повідомляти про вчинення різного роду правопорушень не тільки корупційних. Зміцнювати довіру до органу в якому працює + подача декларацій родинних звязкі, декларацій осіб уповноваж на виконання функцій держави, недопущення КІ. 4) Цінності правосуддя як системоутворююча компонента правничої професії. В законодавстві немає визначення поняття цінностей правосуддя, але Під правосуддям слід розуміти самостійну галузь державної діяльності, яку здійснює суд шляхом розгляду і вирішення цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ у судових засіданнях Правосуддя повинно здійснюватися на засадах: верховенства права, забезпечувати кожному право на справедливий суд повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Правосуддя здійснюється виключно судами і делегування цих функцій є неможливим. Народ бере участь у правосудді через присяжних Під час проваджень у судах повинно бути кожному гарантовані права передбачені конституцією та законами України. Державна мова судочинства. Судочинство в Україні провадиться державною мовою. Застосування інших мов у судочинстві здійснюється у випадках і порядку, визначених законом. Гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами. Розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, передбачених процесуальним законом. Рішення судів з усіх категорій справ проголошуються публічно. Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від статі, раси, кольору шкіри, мови, політичних, релігійних та інших переконань, національного чи соціального походження, майнового стану, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин. Законність. Правосуддя в Україні здійснюється у точній відповідності з законодавством України. Незмінюваність суддів. Професійні судді судів загальної юрисдикції обіймають посади безстроково, крім суддів, які призначаються на посаду судді вперше. Судді, обрані безстроково, перебувають на посаді судді до досягнення ними 65 років. Обов’язковість судових рішень. Судові рішення у справі ухвалюються іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об’єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України. Якщо брати кримінальне провадження повинно бути забезпечено швидке, повне та неупередженого розслідування і судовий розгляд з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу Підтримання державного обвинувачення в суді прокурором. Тільки представник спеціального державного органу — прокуратури — має право здійснювати цю функцію в процесі кримінального судочинства. Під час цивільного провадження повинно бути забезпечено справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Цінності: Неупередженість, незалежність, доброчесність, компетентність, недопущення дій що підривають довіру до суду чи іншого органу тощо. 5) Професійна етика правника та загальна характеристика етичних вимог до правника. ЕТИЧНІ ПРАВИЛА ПРВНИКА – прийняті «Асоіацією правників України» Стаття 1. Сфера застосування 1. Етичні правила правника містять стандарти етичної та професійної поведінки і є обов’язковими для всіх членів Асоціації правників України, для контролю за додержанням яких створюється Етична комісія. 2. Всі правники мають дотримуватися норм галузевих правил етики (суддів, адвокатів, прокурорів, нотаріусів тощо). У випадку, якщо певне положення Етичних правил суперечить галузевим правилам етики, застосовуються норми відповідних галузевих правил. Стаття 2. Незалежність Правник повинен зберігати незалежність і мати гарантовану можливість захищати її з метою здійснення неупередженого консультування/надання правової допомоги та/або представництва. Правник повинен виносити своє незалежне, неупереджене професійне судження при консультуванні/наданні правової допомоги довірителю щодо ймовірності успіху його справи. Стаття 3. Чесність, прямота й неупередженість Правник завжди має підтримувати найвищі стандарти чесності, прямоти й неупередженості по відношенню до суду, своїх колег і всіх тих, з ким він вступає в професійний контакт. Стаття 4. Конфлікт інтересів Правник не повинен ставити себе в положення, коли професійні інтереси, або інтереси його довірителя вступають в протиріччя з його власними інтересами, інтересами його партнерів або іншого довірителя, якщо тільки інше не дозволено законом або, якщо це дозволено довірителем. Стаття 5. Конфіденційність/професійна таємниця Правник завжди повинен зберігати конфіденційність і мати гарантовану можливість захищати її щодо справ наявних або колишніх довірителів, якщо тільки інше не вимагається або не дозволено законом або, якщо це дозволено довірителем. Стаття 6. Інтереси довірителів Правник повинен ставитися до інтересів своїх довірителів як до першочергових, але завжди, за умови дотримання своїх обов’язків перед судом та інтересами правосуддя, обов’язків діяти за законом і підтримувати етичні стандарти. Стаття 7. Зобов’язання правника Правник повинен дотримуватися будь-якого зобов’язання, прийнятого під час здійснення своєї професійної діяльності, до повного виконання чи припинення зобов’язання, або до звільнення від нього. Стаття 8. Свобода довірителя Правник повинен поважати свободу довірителя обирати представника самостійно та на власний розсуд. Правник повинен бути вільним у вирішенні питання щодо прийняття справи до свого провадження або щодо відмови від неї, якщо тільки цьому не перешкоджають професійні правила або закон. Стаття 9. Майно довірителів і третіх осіб Правник повинен сумлінно звітувати за будь-яке майно своїх довірителів або третьої особи, яке було йому довірено, а також тримати таке майно окремо від свого власного. Стаття 10. Компетентність Правник повинен виконувати свою роботу компетентно і своєчасно, а також не повинен братися за роботу, якщо він обґрунтовано не бачить можливості виконати цю роботу належним чином. Стаття 11. Винагорода Правник має право на розумну винагороду за свою роботу й не повинен стягувати необґрунтовану плату. Правник не повинен вчиняти дії, спрямовані на генерування або виконання непотрібної роботи. Стаття 12. Етична комісія Етична комісія розглядає випадки порушення Етичних правил правника. Етична комісія діє на підставі Положення, яке затверджується відповідно до Статуту Асоціації. Під професійною етикою правника розуміють сукупність правил поведінки, яких повинен дотримуватися правник під час виконання своїх обовязків та у позаробочий час у відносинах в сім*я з друзями, колегами по роботі Професії правника є дуже відповідальною, тому до неї висуваються багато етичних вимог, серед яких можна виділити та проанадізувати такі: Компетентність – полягає у тому що правник повинен володіти достатньою кількістю знань умінь при виконанні поставлених перед ним завдань, постійно підвищувати рівень своїх знань, кваліфікацію шляхом самонавчання, відвідування конференцій круглих столів, обговорень дискусійних питань, слідкуванням за змінами в законодавстві. Незалежність – полягає у тому, що під час воєї діяльності правник не повинен залежати від будь якого впливу тиску чи втручання у його діяльність Безсторонність – правник повинен сумлінно дотримуватися вимог закону, не ставати безпідставно на ту чи іншу сторону. Не бути упередженим у прийнятті рішень на чиюсь користь, а приймати їх виключно на підставі зібраних матеріалів та доказів відповідно до закону. Доброчесність - При виконанні службових обов'язків правник має дотримуватися загальноприйнятих етичних норм поведінки, бути взірцем вихованості і культури. Порушення дисципліни, непристойна поведінка є неприпустимими для правника і тягнуть за собою передбачену законом відповідальність. |