Артикуляційна база німецької мови. Артикуляційна база
 Скачать 336.5 Kb.
|
Фразова інтонаціяФрази в усному мовленні оформляються за допомогою інтонації. Інтонація - це сукупність фонетичних засобів, що служать меті з'єднання окремих слів і мовних груп у речення, а також допомагають розрізняти речення за метою висловлення. Засобами інтонації є: мелодика, фразовий наголос, паузи, темп, тембр. Усі ці характеристики пов'язані між собою. На вибір інтонаційних засобів значною мірою впливають ситуація і комунікативні наміри того, хто говорить. ПаузиПаузою називається припинення говоріння, більш-менш тривала перерва в процесі мовлення. Паузи виникають як між окремими реченнями, так і між групами слів. Під час пауз людина переводить подих. Усередині речення паузами може відокремлюватися одна синтаксична група від іншої. При розміщенні пауз варто пам'ятати, що не можна відокремлювати означення від залежного слова. Ні в якому разі не можна відривати артикль і прийменник від іменника, до якого вони належать. Неприпустимим є відокремлення паузою особового займенника від дієслова, з яким він пов'язаний. Фразовий наголосУ реченнях слова можуть мати різний ступінь наголосу. Фразовим наголосом називають наголос, що виділяє найважливіше за змістом слово. Практично наголосом може бути виділене будь-яке слово, будь-який член речення. Зазвичай під наголосом стоять повнозначні слова: іменники, прикметники, прислівники, повнозначні дієслова, дієприкметники, числівники. Артиклі, прийменники, сполучники, заперечення, займенники, допоміжні і модальні дієслова в реченнях є, як правило, ненаголошеними. Ненаголошені слова групуються навколо слів, виділених наголосом. МелодикаВажливим компонентом інтонації (окрім наголосів і пауз) є мелодика, тобто підвищення і зниження тону голосу. Зниження або підвищення рівня основного тону відбувається на наголошених складах. Якщо рівень основного тону на наголошеному складі підвищується, то говорять про висхідний тон (висхідну мелодику). Якщо ж рівень основного тону знижується, то говорять про спадний тон (спадну мелодику). Спадна мелодика вживається в кінцевих синтагмах розповідних і спонукальних речень, а також в питальних реченнях з питальним словом і є однією з ознак закінчення речення. Висхідна мелодика вживається в початкових і серединних синтагмах і вказує на незакінчення речення, позначається стрілкою нагору над складом, що несе посилений наголос. Висхідна мелодика використовується також у питальних реченнях без питального слова і у питальних реченнях з питальним словом, що мають особливий відтінок ввічливості. Прочитайте вголос наступні речення. Звертайте увагу на інтонацію. Die Antwort ist richtig. Es hat gestern geregnet. Wollen wir für heute Schluss machen. Erika kommt aus Rostock. Wir müssen uns beeilen. Das dauert mir zu lange. Ich habe ihn gestern angerufen. Ich werde mir schon Mühe geben. Ich bin Ihnen dankbar für Ihre Hilfe. Kommen Sie schneller! Fahren Sie doch langsamer! Mach doch kein Theater hier! Lassen Sie mich in Ruhe! In diesem Buch gibt es gute Abbildungen. Der Flug hat drei Stunden gedauert. Gehen Sie abends gern spazieren? Fahren Sie im Urlaub an die Ostsee? Bist du schon einmal im Leipziger Zoo gewesen? Haben Sie schon Ihr Stipendium bekommen? Darf ich Sie einen Augenblick sprechen? Haben Sie denn nicht versucht, das den anderen zu erklären? Haben Sie das getan, worum ich Sie gestern gebeten habe? Практичні поради: Ви вивчили звуки та знаєте транскрибцію всіх німецьких голосних і приголосних звуків. Спробуйте тепер затранскрибувати надані у прикладах слова та ще раз потренуйтеся у їхній вимові. Після вивчення основних особливостей німецької вимови, спробуйте прочитати українські тексти, дотримуючись правил німецької вимови. Це допоможе Вам відчути різницю у вимові. Ви можете побавитися, звертаючись за допомогою до незнайомих людей, використовуючи німецький акцент. Відчуйте себе іноземцем! Якнайчастіше слухайте німецькі касети, повторюючи слова і фрази німецькою мовою. Підберіть касету, що відповідає Вашому рівню знань, і слухайте її нескінченну кількість разів (можна періодично прослуховувати, читаючи при цьому записаний текст). Ваша вимова не повинна сильно відрізнятися від вимови того, хто начитав даний текст (бажано, щоб це був носій німецької мови). Записуйте свою вимову на касету, порівнюйте свою вимову з правильною. Користуйтеся кожною вільною хвилиною. Ви можете при цьому мити посуд, їхати в автомобілі, гуляти по лісу або вудити рибу. Навіть не вслухаючись у текст і не повторюючи його за диктором, Ви зможете мінімально зануритися у мовне середовище і закласти основи для оволодіння правильною вимовою. Треба вивчити правила вимови кожного окремого звуку. Тренийтесь перед дзеркалом правильно відкривати рота, працювати губами і нижньою щелепою, рухати язиком, утворювати змички і щілини відповідно до вказівок. Ви помітите, як деякі звуки, вимова яких, можливо, не давалася Вам так легко, відкриють Вам свої таємниці і не будуть складними для Вас. Запам'ятайте: якщо Ви вимовляєте красиво, Ви можете дозволити собі більше граматичних помилок, що будуть сприйняті як обмовка. Список використаної літератури: Козьмин О.Г., Сулемова Г.А. Практическая фонетика немецкого языка: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов по спец. №2103 «Иностр. яз.» - 2-е изд., доп. – М.: Просвещение, 1990. – 224 с. Новиков Д.М., Агапитова Т.Г. Фонетика немецкого языка. Практический курс: Учебник для студентов ин-тов и фак. иностр. яз. – М.: Высш. шк., 1986. – 239 с. Eberhard Stock, Ursula Hirschfeld. Phonotek, Deutsch als Fremdsprache. Arbeitsbuch, 2 Audiocassetten. Leipzig, Berlin, München, Wie, Zürich, New York: Langenscheidt, 1996. – 92 S.l Heinz Göbel, Heinrich Graffmann, Eckhard Heumann. Ausspracheschulung. Deutsch. Phonetikkurs. Köln: Inter Nationes, 1985. – 112 S. Від звука до букви
|