шпори 1. Білет 1 Сутність фінансового менеджменту. Умови його появи І розвитку. Роль фінансового менеджменту для сучасного підприємства. Фм
Скачать 357.5 Kb.
|
БІЛЕТ № 1 1. Сутність фінансового менеджменту. Умови його появи і розвитку. Роль фінансового менеджменту для сучасного підприємства. ФМ – система методів, прийомів, принципів та форм організації грошових відносин підприємств, спрямованих на досягнення загальної мети управління підприємством. ФМ - це процес управління формуванням, розподілом і використанням фін ресурсів господарського суб’єкта та оптимізації обороту його грошових коштів. Предметом ФМ є управління грошовими потоками і прибутком, активами і капіталом, інвестиціями і фін ризиками. Зміст ФМ зводиться до з’ясування: 1. Теоретичних положень, сутності і особливостей ФМ під-в різних організаційно-правових форм. 2. Умов функціонування фінансів під-в. 3. Принципів, методів, форм і умов управління. 4. Впливу ФМ на відтворювальний процес і сукупний грошовий капітал. 5. Визначення функцій ФМ, виходячи з тактичних і стратегічних задач. Умови: 1.розвиток підприємництва у всіх сферах економічної діяльності; 2. Розвиток теорії управління та фінансів суб’єктів господарювання; 3. Потреба значних грошових коштів і пошук шляхів їх залучення; 4. Формування та збільшення капіталу в тому числі власного. Роль: на основі ФМ здійснюється управління усією фін-госп діяльністю під-ва, формування і використання всіх видів його фін ресурсів із застосуванням методів та важелів фін механізму, тобто формується мистецтво управління фін діяльністю під-ва. 2. Методи управління ризиком і їх сутність. Внутрішні механізми нейтралізації фінансових ризиків являють собою систему методів мінімізації їхніх негативних наслідків, що обираються і здійснюваних у рамках самого підприємства. Система внутрішніх механізмів нейтралізації фінансових ризиків передбачає використання наступних основних методів. 1. Запобігання ризику: відмовлення від здійснення фінансових операцій, рівень ризику по яких надмірно високий; відмовлення від використання високих обсягах позикового капіталу; відмовлення від використання тимчасово вільних грошових активів у короткострокових фінансових вкладеннях. 2. Лімітування концентрації ризику: граничний розмір (питома вага) позикових коштів, використовуваних у господарській діяльності; мінімальний розмір (питома вага) активів у високоліквідній формі; максимальний розмір депозитного внеску, розташовуваного в одному банку. 3. Хеджування. У вузькому прикладному значенні термін хеджування характеризує внутрішній механізм нейтралізації фінансових ризиків, заснований на використанні відповідних видів фінансових інструментів (як правило, похідних цінних паперів — деривативів). 4. Диверсифікація: диверсифікованість видів фінансової діяльності; диверсифікованість валютного портфеля („валютного кошика") підприємства; диверсифікованість депозитного портфеля; диверсифікованість кредитного портфеля, тощо. 5. Розподіл ризиків. Механізм цього напрямку нейтралізації фінансових ризиків заснований на частковому їхньому трансферті (передачі) партнерам по окремих фінансових операціях. 6. Самострахування (внутрішнє страхування): формування резервного (страхового) фонду підприємства; формування цільових резервних фондів; формування резервних сум фінансових ресурсів у системі бюджетів; нерозподілений залишок прибутку, отриманої в звітному періоді. 7. Страхування фінансових ризиків представляє собою захист майнових інтересів підприємства при настанні страхової події спеціальними страховими компаніями (страхувальниками) за рахунок грошових фондів, що формують ними шляхом отримання від страхувальників страхових премій. Тести: 3.1 назвати найбільш прийнятний для фірми шлях збільшення абсолютної суми виручки від реалізації продукції: ??? 3.2. Що відноситься до власного капіталу? А) резервний капітал; б) статний капітал 3.3. які з показників є базовими в фінансовому менеджменті? А)брутто-результат експлуатації інвестицій; б)економічна рентабельність активів; д) нетто результат експлуатації інвестицій; в) фінансовий леверидж? 3.4. фактори які впливають на абсолютну суму виручки від реалізації продукції? Б)виробничі, г)цінові 3.5. що входить до складу вхідних грошових потоків? А) отримання коштів від фін інвестицій; б) банківські кредити; г) виручка від реалізації продукції 3.6. що таке ефект фінансового важеля? А) ймовірність виникнення збитків на підприємстві 3.7 підприємницький ризик це? В) ймовірність виникнення збитків чи недоотримання доходів 3.8. фінансові методи це? А) страхування; г) планування 3.9. змінні витрати включають б) рекламу; в) матеріали; д)транспортні витрати 3.10 до основного капіталу відносять а) довгострокові фінансові інвестиції г) грошові кошти БІЛЕТ № 2 1. Фінансовий механізм – основа фінансового управління підприємств. Мета і задачі процесу фінансового управління підприємств. Предметом ФМ є фін механізм. Структура фін механізму включає 5 елементів: 1) фін методи (планування, прогнозування, інвестування, кредитування, самофінансування, оподаткування, система розрах., стимулювання, страхування, залогові операції, оренда, лізинг, факторинг, фондоутворення, взаємовідносини з різними підпр.)2) фін важелі (прибуток, дохід, аморт відрахуваня, фін санкції, ціна, орендна плата, дивіденди, % ставка, дисконт, цільові економічні фонди, вклади, пайові внески, котировка валютних курсів, форми розрах, види кредитів) 3) правове забезпечення (закони, накази, статут юридичної особи) 4) нормативне забезпечення (норми, інструкції, методичні вказівки) 5) інформаційне забезпечення (інформація різного виду та роду). Мета процесу фінансового управління підприємством - раціональне використання ресурсів для створення ринкової вартості під-ва, здатного покрити всі витрати і отримати максимальний прибуток з мінімальним ризиком. Задачі процесу управління: підвищення обсягів реалізації прибутковості; збільшення капіталу, в тому числі власного; збільшення доходів власників, акціонерів; забезпечення стійкого фінансового стану; підвищення вартості підприємства; забезпечення виконання фін зобов’язань тощо. 2. Основи теорії структури капіталу. Традиційний підхід. Вартість капіталу підприємства залежить від його структури. Ринкова вартість підприємств яке використовує позичковий капітал (до певного рівня), може бути вищою ніж у підприємства, яке не використовує залучені кошти. Підхід 1: Модільяні і Міллер уточнюють цей підхід. Вони стверджують, що ціна підприємства за відсутності податків не залежить від величини залучених коштів і дорівнюватиме операційному прибутку (до сплати % за кредит та податків). Підхід 2 :Міллер-Модільяні з урахуванням податків – ринкова вартість п-ва, що використовує позичковий капітал є вищою – діє фін важіль. Бо є податкові пільги (сплата % за кредит), тому вартість залученого капіталу буде нижчою. З врахуванням податку на прибуток. фін важіль буде впливати на ринкову вартість п-ва і підвищення його ринкової ціни. Компромісний підхід: підприємство встановлює структуру капіталу у такий спосіб, щоб гранична вартість капіталу і граничний ефект від фінансового важеля були рівними. Сигнальний підхід: у моделях Міллера-Модільяні, передбачалося, що інвестори і керівництво мають однакову інформацію про перспективи розвитку підприємств. Але на практиці менеджери завжди більш інформовані, тому вони через механізм фінансових рішень немовби подіють сигнали ринку. Сигнальна модель Росса передбачає що менеджери можуть впливати на дії інвесторів шляхом своїх рішень. Менеджер отримує винагороду за результати своєї роботи, частку від ринкової вартості підприємства. Сигнальна модель Майєрса Майлуфа, Якщо компанія має перспективи – краще залучати позиковий капітал. Якщо підп-во оголошує додаткову емісію – це сигнал, що вартість підп-ва завищена (курс акцій впаде). 3. Склад і структура активів підприємства. Оцінка активів. Активи балансу містять відомості про розміщення капіталу, що є в розпорядженні підприємства, тобто про вкладення в конкретне майно і матеріальні цінності, про витрати підприємства на виробництво і реалізацію продукції і про залишки вільної готівки. Кожному виду розміщеного капіталу відповідає окрема стаття балансу. Структура активів: 1. Необоротні активи (нематеріальні активи; незавершене будівництво; основні засоби; довгострокові фінансові інвестиції; довгострокова дебіторська заборгованість; інші необоротні активи); 2. Оборотні активи (виробничі запаси; незавершене виробництво; готова продукція; товари; векселі одержані; дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги; дебіторська заборгованість за розрахунками; інша поточна дебіторська заборгованість; поточні фінансові інвестиції; грошові кошти та їх еквіваленти; інші оборотні активи); 3.Витрати майбутніх періодів. Активи являють собою ресурси, контрольовані підприємством, використання яких призводять до збільшення економічних вигод у майбутньому. До них відносяться всі наявні матеріальні цінності, нематеріальні активи та кошти, що належать підприємству на певну, а також їх розміщення та використання. Оцінка активів можна розглядати як елемент методу бухгалтерського обліку. Існують два основних способи проведення оцінки активів підприємства: 1.Створити внутрішню комісію на підприємстві, це стане можливим при створенні на підприємстві постійної комісії з оцінки активів. 2.За допомогою залучення спеціалізованої незалежної оціночної організації – фахівців-професіоналів з оцінки майна. Такими фахівцями можуть бути як юридичні, так і фізичні особи – оцінювач, що має певний сертифікат і ліцензію. Тести: 3.1 формують прибуток такі фактори б) собівартість в) виручка від реалізації продукції робіт послуг д) доходи по акціях облігаціях з) перевищення одержаних штрафів … 3.2фінансовий менеджмент це а) управління процесами фінансування діяльності підприємства 3.3 маржинальний дохід це (правильного ответа нет, потому как он рамен ВИРУЧКА-ЗМІННІ ВИТРАТИ-НЕПРЯМІ ПОДАТКИ) 3.4 до якої групи показників відноситься показник маневреності власних коштів в) фінансової стійкості 3.5 знайти точку беззбитковості постійні витрати 900, ціна виробу 5, змінні витрати 2 в) 300 (900/(5-2)) 3.6 визначення майбутньої вартості потоку грошових коштів із застосуванням складних відсотків це б) компаундирування 3.7 задачі управління формуванням прибутку підприємства а) збільшення обсягу загального прибутку підприємства в) збільшення абсолютної суми чистого прибутку д) зниження втрат прибутку в процесі його формування 3.8 при аналізі прибутку використовують такі методи ??? 3.9 позитивні особливості власного капіталу це в) зниження ризику фінансової стійкості г) простота залучення 3.10 фінансові важелі це а) знос Задача 4. Визначити майб вартість потоку рентних платежів з першого по четвертий рік 400, шостий 200, рента звичайна, ставка дисконту 15% річних Розв’язок FVAn=PMT*( FVIFAi,n) 400*4,9934 + 200*1 = 1997,36+200 = 2197,36 БІЛЕТ № 3 1. Складові частини фінансового менеджменту, їх сутність. Принципи організації фінансового менеджменту. Фінансовий менеджмент як економічний орган управління господарського суб'єкта являє собою частину апарата управління. Складові ФМ: 1. Управління поточною діяльністю – операційний менеджмент (управління грошовими потоками, управління прибутком, управління витратами, бюджетування, оцінка фін стану); 2. Управління інвестиційною діяльністю – інвестиційний менеджмент (критерії оцінки інвестиційних проектів, витрати на вигоди, вибір альтернативних проектів, визначення ризику); 3. Визначення джерел фінансування (визначення вартості капіталу та оптимальної його структури, емісія корпоративних цінних паперів, ефективна дивідендна політика). Принципи організації фінансового менеджменту: плановість та системність, цільова спрямованість, диверсифікація вкладів (інвестування в цінні папери, інвестування у виробничу діяльність), стратегічна орієнтованість (фін стратегія визначає можливість збалансованості управління матеріальними і грошовими ресурсами), регулювання – прийняття простих, складних, і альтернативних рішень. 2. Джерела фінансування реальних інвестицій, їх класифікація і задачі управління. Джерела фінансування реальних інвестицій поділяють на: власні фінансові ресурси і внутрішньогосподарські резерви інвестора (прибуток, амортизаційні відрахування, грошові нагромадження і заощадження тощо); позикові кошти інвесторів (банківські кредити); притягнуті фінансові кошти інвестора; засоби позабюджетних фондів; кошти бюджету надані на безповоротній і поворотній основі; кошти іноземних інвесторів. Класифікація: - по відносинам власності: власні, притягнені, позикові; - по видах власності: державні інвестиційні ресурси, інвестиційні у тому числі фінансові ресурси господарюючих суб’єктів, інвестиційні ресурси іноземних інвесторів; - по рівнях власників: на рівні держави (власні кошти бюджетів і позабюджетних фондів, притягнуті кошти державної кредитної і страхової системи, позикові кошти у виді державних міжнародних запозичень); на рівні підприємства (власні кошти, притягнуті кошти, позикові кошти). Політика управління реальними інвестиціями являє собою частину загальної інвестиційної політики підприємства, що забезпечує підготовку, оцінку і реалізацію найбільш ефективних реальних інвестиційних проектів. Процес формування політики управління реальними інвестиціями підприємства здійснюється завдяки виконанню таких завдань: 1.Аналіз стану реального інвестування в попередньому періоді; 2.Визначення загального обсягу реального інвестування в майбутньому періоді; 3.Визначення форм реального інвестування; 4.Підготовка бізнес-планів реальних інвестиційних проектів; 5.Оцінка ефективності окремих реальних інвестиційних проектів; 6. Формування портфеля реальних інвестицій; 7.Забезпечення реалізації окремих інвестиційних проектів і інвестиційних програм. Тести 3.1 комерційний ризик виникає б) в процесі реалізації товарів або послуг 3.2 показники якої групи характ результати та ефект поточної основної виробничої діяльності б) ділової активності 3.3 аналіз беззбитковості це аналіз критичних співвідношень а) постійних і змінних витрат 3.4 нетто-результат експлуатації інвестицій г) прибуток, збільшений на суму фактичних фінансових витрат по заборгованості 3.5 до змінних витрат відносять а) транспортні витрати б) витрати на рекламу д) заробітна плата виробничих робітників 3.6 фінансові методи ??? (всі три варіанти відносяться до фін важелів по книге) методи: планування, прогнозування, інвестування, оренда, лізинг 3.7 головна мета функціонування підприємства б)мінімізація витрат в) отримання прибутку 3.8 до складу вхідних грошових потоків відносять а) отримання позикових коштів в) отримання дотацій і субвенцій д) доходи від цінних паперів 3.9 оборотний капітал включає в себе а) готова продукція і незавершене виробництво в) грошові кошти 3.10 які ступені підприємницького ризику в) критичний катастрофічний допустимий Задача 4. Теперішня вартість 200 тис. грн., і=4% річних, п=3 роки Розв’язання: майбутня вартість грошей за складними% FV=PV*(1+i)n див. табл.А-1 FV= 200000 * (1+і)n = 200000 * (1+4)3*4 =200000*1,6010=32020 Задача 5. Підприємство отрим виручку в сумі 100 000 грн в звіт році. Сума змінних витрат – 77500 дол, постійні 7650 дол, планується збільшення обсягів на 15%. Розрахувати поріг рентабельності, запас фін міцності, а також загальну суму прибутку, що планується при умові 20% дисконт ставки, нарах відбува щоквартально
для звітного періоду: ВМ= 100 000 – 77500 = 22500 Квм = 22500 \ 100 000 = 0,225 Поріг Рентабельності = прості витрати/Квм= 7650 \0,225 = 34 000 запас фін міцності = 100 000 – 34000= 66 000
виручка = 100 000 * 1,15 = 115 000 ВМ = 115000 – 77500 = 37500 Квм = 37500 \115 000 = 0,326 ПР = 7650 \0,326 = 23466,3 ЗФМ = 115000 -23466,3 = 91533,7
прибуток зв = 100 000 – 77500 -7650 = 14850 прибуток план = 115 000 – 77500 -7650 = 29850 PV = 14850 +29850 * 1/(1+(0,2/4)4*2 = 44700 * 1/ (1=0,05)8 = 44700*0,65 = 28838,7 дол Білет №5 1. Політика управління власним капіталом. У фінансово-господарської діяльності кожного підприємства повинен використовуватися як власний, так і позиковий капітал. Використання власного капіталу дозволяє підприємству не допускати збоїв в роботі, своєчасно здійснювати різні інвестиційні проекти і т. д. Власний капітал включає: статутний фонд; резервний і додатковий капітал; цільові фінансові фонди; нерозподілений прибуток. На практиці власні кошти підприємства можуть бути сформовані з внутрішніх і зовнішніх джерел фінансових ресурсів. Управління власним капіталом має здійснюватися на основі певної фінансової політики підприємства. Воно, як правило, проводиться в три етапи.1. Аналіз сформованого потенціалу власних фінансових ресурсів: обсягу та динаміки в попередньому періоді; відповідності темпів приросту власного капіталу темпам приросту активів і обсягу продажів; пропорцій співвідношення зовнішніх і внутрішніх джерел формування власних фінансових ресурсів, їх вартості, стану коефіцієнта автономії і самофінансування та їх динаміки. Результатом даного етапу має стати вироблення резервів збільшення власного капіталу. 2. Визначення потреби у власному капіталі. На основі відомих формул і вихідної інформації робляться розрахунки потреби у власному капіталі: СКплан = КУdck - Пр + А, де СК план - додаткова потреба у власному капіталі на планований період; Ку-сукупний капітал; г ск - питома вага власного капіталу в загальній його сумі; Пр - розмір реінвестованого прибутку в плановому періоді; А - амортизаційний фонд на кінець планованого періоду. |