шпори 1. Білет 1 Сутність фінансового менеджменту. Умови його появи І розвитку. Роль фінансового менеджменту для сучасного підприємства. Фм
 Скачать 357.5 Kb.
|
|
2 Задача PV-100 000 I – 7% N – 3 FV= 100 000 * (1+0,7) в 3 степени = Білет № 15
Можливість прогнозувати з максимальним ступенем імовірності ту чи іншу подію в майбутньому дозволяє відпрацювати у планах і прогнозах стратегію протидії ризику. Співвідношення ступеня ризику і дохідності оцінюється за статистичними методами, ймовірності дозволяють дати кількісну характеристику ризику. Так, ймовірність настання (чи не настання) тієї чи іншої події, як правило, можливо чисельно виміряти у відсотках або інших відносних величинах. Існує кілька методів вимірювання ризиків, які використовуються для вибору варіанта вкладення інвестицій. 1. Метод аналогій складається з вивчення досвіду інвестування, оцінки результатів реалізованих проектів та екстраполяції їх на перспективу.2. Метод моделювання ґрунтується на теорії ігор. Гіпотетичний інвестиційний проект “програється” з метою визначення реакції конкурентів.3. Демонстраційний метод дозволяє визначити громадську думку стосовно інвестиційного проекту та з’ясувати коло потенційних інвесторів. 4. Методи математичної статистики дозволяють з’ясувати ймовірність настання події, розрахунки проводяться з метою мінімізації можливих збитків, тобто визначаються ймовірність рівня втрат. Стандартне відхилення (середньоквадратичне) - лінійні коливання індивідуальних значень ознаки від середнього. У світовій економічній літературі стандартне відхилення є одним з найпоширеніших абсолютних показників вимірювання ризику. Найменше значення стандартного відхилення характеризує найменший ризик, і, відповідно, найбільше - найбільший ризик. Стандартне відхилення демонструє, як у середньому коливатиметься ознака по кожному проекту з огляду на невизначеність і конфліктність умов, в яких працюватиме фірма.
Чистий оборотний капітал необхідний для підтримки фінансової стійкості підприємства, оскільки перевищення оборотних коштів над короткостроковими зобов'язаннями означає, що підприємство не тільки може погасити свої короткострокові зобов'язання, але і має резерви для розширення діяльності. Оптимальна сума чистого оборотного капіталу залежить від особливостей діяльності компанії, зокрема від її масштабів, обсягів реалізації, швидкості оборотності матеріальних запасів і дебіторської заборгованості. Недолік оборотного капіталу свідчить про нездатність підприємства вчасно погасити короткострокові зобов'язання. Значне перевищення чистого оборотного капіталу над оптимальною потребою свідчить про нераціональне використання ресурсів підприємства. Наприклад: випуск акцій чи одержання кредитів понад реальну потребу. В загальному вигляді чистий оборотний капітал, або чисті оборотні кошти, визначають як різницю між оборотними активами підприємства та короткостроковими зобов'язаннями . Перевищення чистого оборотного капіталу над оптимальною потребою є свідченням неефективного використання ресурсів на підприємстві. Недолік чистого оборотного капіталу говорить про неможливість підприємства своєчасно розраховуватися за своїми короткостроковими зобов'язаннями, що може привести до банкрутства. З точки зору традиційної термінології чистий оборотний капітал є ніщо інше, як величина власних оборотних коштів, які розраховуються як різниця між поточними активами і поточними зобов'язаннями підприємства. Врахуйте , що з поняттям чистого оборотного капіталу тісно пов'язаний коефіцієнт оборотності капіталу. Він розраховується як відношення чистого обсягу продажів до величини чистого оборотного капіталуЧим вище значення коефіцієнта оборотності капіталу, тим ефективніше компанія його використовує. Слід знати, що в міжнародній практиці замість чистого оборотного капіталу використовується термін "робочий капітал". Він розраховується як різниця між оборотними активами та операційними (короткостроковими і довгостроковими) зобов'язаннями. Для виявлення додаткових джерел фінансування необхідно визначити поточні фінансові потреби. Вони визначаються за такою формулою: ТПФ = З + ДП + НЗВ + ДЗ - ЗС . поточні фінансові потреби підприємства обумовлені технологією виробництва, обсягом випуску продукції, а також взаємовідносинами з постачальниками і споживачами, постачальницько-збутовою політикою підприємства. Чим менше величина поточних фінансових потреб підприємства, тим легше їй забезпечувати виробничий процес. Очевидним способом зниження поточних фінансових потреб підприємства, є зростання позикових коштів. Однак цей шлях може привести підприємство до банкрутства якщо земні кошти будуть недостатньо дешеві. Найбільш доцільним варіантом задоволення поточних фінансових потреб підприємства є фінансування за рахунок власних довгострокових і стійких джерел - власного капіталу. 3.Тести: 3.1. ? 3.2. Які фактори опосередковано впливають на розмір інвестиційного прибутку? А) темпи інфляції, рівень інвестиц-го ризику, рівень ліквід-ті інв-цій; 3.3. Інвестиції являють собою...А) вкладення капіталу у всіх його формах з метою отримання доходу в майбутньому або поточному періоді; 3.4. До принципів ФМ належать...а) динамізм управління г) комплексний хар-р формування управлінських рішень 3.5.головна мета фм Б) забез-ня максимізації добробуту власників підпр-ва 3.6. Система управління ризиками включає такі блоки завдань . а) ідентифікація ризиків; в) оцінка ризиків; д) нейтралізація ризиків. 3.7. Ануїтет – це: а) те саме, що і рента б) серія вкладів або виплат рівних сум, що здійснюються через певні інтервали або певну кількість періодів 3.8. Якщо виплати провод-ся на початку кожного періоду, то така рента наз-ся: б) вексельною 3.9. до ненормованих оборотних коштів відносять: А)В)Г)Д) ?? 3.10. А)? Білет № 16 1.Чистий грошовий потік і необхідна інформація для його визначення непрямим методом. Грошовий потік – це надходження або використання коштів у процесі здійснення господарської діяльності підприємства. Ключовим елементом структурування грошових потоків суб’єкта господарювання є розрахунок чистого (сукупного) грошового потоку, що являє собою зміну абсолютної величини грошових коштів, які перебувають у розпорядженні підприємства, за певний період. Така зміна грошової позиції суб’єкта господарювання еквівалентна арифметичній сумі грошових потоків від його операційної, інвестиційної та фінансової діяльності, кількісна оцінка абсолютної величини яких і є основою для розрахунку чистого сукупного грошового потоку підприємства. Чистий грошовий потік підприємства (чистий рух коштів) є результатом надходження коштів і тому складається з чистого прибутку підприємства та приросту залучених у діяльність коштів, що не є в прямому значені з грошовими надходженнями та платежами, але збільшують кошти для поточної діяльності (амортизація, відстрочені податкові та інші платежі, що є внутрішніми джерелами коштів). Таким чином, чистий грошовий потік є більшим, ніж чистий прибуток підприємства як мінімум на суму нарахованої амортизації. Непрямий метод розрахунку операційного грошового потоку передбачає проведення коригування абсолютної величини прибутку підприємства до оподаткування на величину впливу не грошових операцій у рамках операційної діяльності суб’єкта господарювання. Відповідно до НП (С) БО №4 використання непрямого методу є обов’язковим при складанні публічної фінансової звітності вітчизняними підприємствами (форма №3 « Звіт про рух грошових коштів»). Під час розрахунку операційного грошового потоку підприємства на основі непрямого методу виділяється такі напрями трансформації величини прибутку підприємства до сплати податків у величину операційного грошового потоку: -Витрати підприємства, які не пов’язані із використанням грошових коштів, додаються до абсолютної величини прибутку підприємства, що коригується. -Грошові видатки, які не належать до витрат суб’єкта господарювання. -Абсолютна величина прибутку підприємства, що не відноситься до грошових надходжень, віднімається. -Чистий прибуток підприємства, що не є складовою операційної діяльності суб’єкта господарювання, віднімається (додається). 2.Етапи стратегічного управління фінансами підприємства та їх суть. Процес стратегічного управління фінансами підприємства включає такі основні етапи: -Визначення мети і завдання інвестування. -Формування фінансової структури підприємства, яка відображає тип фінансування, потребу в залучених коштах, їх вартість. -Аналіз зовнішнього середовища, що може брати участь в інвестуванні – ринки фінансів, банки, інвестиційні організації та інші фінансові інституції. -Формування фінансової стратегії підприємства. -Визначення джерел зовнішнього фінансування відповідно до прийнятих критеріїв. У процесі стратегічного управління фінансами важливо визначити структуру фінансової стратегії. Фінансова стратегія включає: форми залучення коштів; способи їх розміщення; параметри процесу управління і використання коштів. Тести:
2. Компаундирування відстроченої ренти – це.. д) визначення майбутньої вартості грошей, вкладення рівними частками через рівні проміжки часу під певний процент, вклади здійснюються в кінці кожного періоду. 3. Дія операційного важеля проявляється в тому, що довільна форма виручки….б)завжди викликає більшу зміну прибутку. 4. Назвіть фактори, що не впливають на обсяг прибутку від операційної діяльності підприємства …в) підвищення ставок АЗ, д) зниження ставки ПДВ на працю підр. 5. Оборотний капітал вкл. Б) виробничі запаси… 6. Які фактори впливають на розмір поточних фінансових потреб підприємства… 7. Збільшення власного капіталу можна досягти лише за рахунок..в)реінвестуванням та г) емісією. 8. Залишковий капітал скл з суми…б) простих акцій. 9. Операційні витрати …б)не залежать від обсягу виробництва продукції. 10. які Фактори, що впливають на розмір виручки від реалізації продукції…в)організаційна, д)цінові. 3. Визначити cash flow непрямим методом. Грошови потік (cash flow) = сума вихідного грошового потоку- сума вихідного грошового потоку . Сума вхідного грошового потоку = прибуток від операційної діяльності + надходження від емісії акцій+надходження від емісій облігацій = 100+250+50= 400 тис.грн Сума вихідного грош.потоку = збільшення статутного капіталу + нарах.дивіденти+амортизація+збільшення оборотних активів = 200+40+20+15 = 275грн Грошовий потік (cash flow) = 400 – 275 = 135тис.грн. На предприятие все гуд)) Білет №18 1.Майбутня вартість грошей. Визначення майбутньої вартості грошей при простих і складних відсотків. Майбутня вартість грошей (Future Value — FV) являє собою суму грошових потоків, яка буде отримана від їх інвестування на певний строк за певною процентною ставкою. У західній фінансовій літературі підкреслюється, що поняття складних процентів є головним у математичних розрахунках, які стосуються руху фінансових потоків. Оцінка грошових потоків дається в часі. Менеджер постійно аналізує не тільки статику, а й динаміку. У процесі обчислення майбутньої вартості проценти на певну суму коштів (наприклад, на певний рахунок у банку), отримані за перший рік, додаються до основної суми. За другий рік проценти нараховуються на всю суму, отриману в першому році, і т. д. Отже, проценти нараховуються на проценти отримані. Чим раніше у часі корпорація одержує гроші, тим швидше зростатимуть її майбутні потоки. На практиці це положення змушує менеджерів постійно думати про прискорення оборотності капіталу. Майбутня вартість визначається за формулою:  ,де FVn — майбутня вартість у n-му році; х0 — початкова сума капіталу (наприклад, рахунки в банку);
Прості % - сума грошей визначається з первинної суми, незалежно від періода. Складні% - нараховуються після першого періоду але не виплачуються, а приєднуються до суми вкладу. 2.Дебіторска заборгованість. Дебіторська заборгованість, (рахунки до одержання) - суми, які нараховуються підприємству від покупців за товари або послуги, продані в кредит. В балансі підприємства записуються як активи. Мета упрДЗ-визнач.опт.розміру; забезпечити своєчасну інкасацію боргу Управління активами підприємства включає упр ДЗ. Особл.увага приділяється факторам, які впливають на розмір ДЗ: дотримання платіжної дисципліни покупцями, прогнозні фін.можливості покупців по сплаті замовленого обсягу товарів; рівень птч.платоспроможності; рівень фін.стану покупця тощо. Упр ДЗ має к-ка етапів: спочатку задається критичний рівень ДЗ; здій.аналіз в минулому періоді(Квоа, Підз, Кодз); створення резерву по сумнівних боргах (1-6%заг суми ДЗ). Сучасною формою управління ДЗ є прискорене переведення ДЗ в інші форми оборотних активів підприємства, такі як обігові кошти та високоліквідні короткострокові цінні папери. Основними формами реінвестування ДЗ є: факторинг, вексельна форма, форфейтинг, спонтанне рефін-ня. В процесі управління ДЗ вивчається: 1. середній розмір фін активів, які відволікаються в ДЗ; 2. склад ДЗ по окремим видам: ДЗ по комерційному кредиту; ДЗ по авансам за товари; споживчому кредиту; ДЗ інших видів. 3. середній період інкасації (отримання) ДЗ в днях; 4. склад ДЗ за термінами її погашення: - нормальна; - прострочена; - безнадійна. 5. вік ДЗ. Тести:
2.матероіальна основа фін.менеджменту – реальний грошовий обіг, фінансові ресурси. 3.Фінансовий менеджмент направлений на управління – г)фін.ресурсами та відношеннями 4. Впорядкуйте відповідь. Схема фін.менеджменту має таких виглд…д)фін.задача, г)вибір фін.методів, б)прийняття рішень, а)організація виконання рішень, в)аналіз результатів 5. Заборгованість фізичних та юридичних осіб підприємства за виключенням безнадійних боргів – дебіторська заборгованість 6. 7. Фінансовий інструмент використовується, якщо… а) точно визначена позиція активів, за якою існує ризик втрат від зміни цін і яку підприємство через це хеджує; б) фінансовий інструмент точно визначений як хедж у момент його придбання або продажу; г) існує зворотна залежність між зміною ціни на актив і зміною ціни на інструмент, визначений як хедж 8. Які фактори безпосередньо впливають на розмір інвестиційного прибутку? б) мінімальна норма прибутку на вкладений капітал; щорічний обсяг капітальних вкладень; тривалість інвестиційного процесу; 9. Для того, щоб зменшити середньозважену вартість капіталу фірми, необхідно застосувати такі прийоми, як: а) збільшення виплати дивідендів; 10. Які фактори впливають на розмір поточних фінансових потреб – а)тривалість експлуатаційного циклу та періоду збуту продукції, темпи росту виробництва, строки постачання сировини, стан кон’юнктури ринку. Білет № 19
Бюджетування як процес доречно розглядати з двох точок зору.Так, бюджетування – з одного боку, це процес складання фінансових планів та кошторисів, а з іншого – управлінська технологія, призначена для вироблення та підвищення фінансової обґрунтованості прийнятих управлінських рішень.Основним об’єктом бюджетування є бізнес, не підприємство чи фірма, а саме бізнес як вид чи сфера господарської діяльності. В умовах ринкової економіки бюджетування стає основою планування –найважливішої функції управління. Ця система веутрішньофірмового планування повинна будуватися на основі бюджетування. Якщо саме по собі планування бізнесу необхідно для того, щоб чітко знати де, коли, що і для кого підприємство буде виготовляти і продавати продукцію чи надавати послуги, щоб розуміти які ресурси та у якому обсязі для цього потрібні, то бюджетування як основа планування –це максимально точний вираз усіх планових показників і ресурсів у фінансовому визначенні. Однією з головних функцій бюджетування є прогнозування. Саме тому бюджетування і корисне для прийняття управлінських рішень. Роль системи бюджетування полягає у тому, щоб надати всю фінансову інформацію, показати рух грошів,фін ресурсів, рахунків і активів підприємства в максимально зручній формі для будь-якого менеджера, подати відповідні показники господ діял-ті у найбільш придатній формі для прийняття ефективних управлінських рішень. |