шпори 1. Білет 1 Сутність фінансового менеджменту. Умови його появи І розвитку. Роль фінансового менеджменту для сучасного підприємства. Фм
 Скачать 357.5 Kb.
|
|
Білет 22 1.Види фінансової ренти при оцінці її поточної і майбутньої вартості. В інвестиційному аналізі виникає необхідність оцінити грошові потоки, які генеруються інвестиційним проектом у різні періоди часу. Одним із способів оцінки їх є представлення цих потоків у вигляді аннуітету, або фінансової ренти, який представляє собою рівні за величиною грошові потоки за кожний період протягом точно визначеного часу. Узагальнюючими показниками ренти є майбутня сума ренти та поточна рента.Майбутня сума — це сума усіх членів потоку платежів з нарахуванням на них відсотків у кінці строку, тобто на дату останньої виплати. Цей показник показує яку величину буде представляти капітал, який вноситься через рівні проміжки часу протягом усього строку ренти з нарахованими відсотками. Майбутня вартість звичайного аннуітету (FVA) протягом періоду n визначається за формулою: FVAn= P*FVIF r, n-1=P* FVIFAr,n де P — періодичні надходження рівні за величиною грошові потоки; FVIFAr,n — фактор майбутньої вартості аннуітету, Коеф.. Показник, який характеризує майбутню вартість однієї грошової одиниці в кінці строку реалізації інвестиційного проекту (Коеф. МАЙБУТНЬОЇ ренти або Коеф. накопичення грошової одиниці за період) визначається за формулою: FVIFAr,n = (1+r)n-t=[(1+r)n – 1) / r] МОЖЛИВО НЕ ПОТРІБНЕ ЧИ ЯК ТИ ДУМАЕШ!!!!!!!! Поточна вартість аннуітету — це сума усіх членів ренти, дисконтова них на момент приведення по вибраній дисконтній ставці. PVAn= P* FVIFr,n-1=P FVIFAr,n де PVAn — поточна вартість звичайного аннуітету з строком інвестування n періодів; FVIFr,n-1— фактор поточної вартості аннуітету, Коеф., який визначається за формулою: FVIFr,n-1=(1+r)n-1=[(1-(1+r)-n/r] 2)Поняття структури капіталу та її види. Під структурою капіталу розуміють співвідношення власного та залученого капіталу. Власний та позичковий капітал мають певну відмінність, яка випливає з різного рівня доходності останніх і рівня ризику для власників цього капіталу. Структура капіталу відіграє провідну роль у формуванні ринкової вартості підприємства. Цей зв’язок опосередковується показником середньозваженої вартості капіталу. Тому концепцію структури капіталу доцільно досліджувати разом з концепцією вартості капіталу та концепцією ринкової вартості підприємства Оптимізація стр-ри капіталу є однією із складних проблем ФМ. Процес оптимізації стр-ри капіталу проводиться в наступній послідовності: - аналіз складу капіталу в динаміці (показники ефективного використання складових капіталу та їх використання – коеф фін не залеж, заборгованості, співвідношу між довго і короткостроковими зобов’язаннями, оборотність і рентабельність активів і ВК) - оцінка основних ф-рів, які визначають стр-ру капіталу (галузеві особливості, конюнкура товарного та фін ринків, рівень прибутковості діяльностіті п-ва, рівень податків, ступінь концентрації акціонерного капіталу) - оптимізація стр-ри капіталу за критерієм доходності ВК. Тести: 3.1) Коефіцієнт абсолютної ліквідності (К3) визначає ступінь покриття поточних зобов'язань поточними фінансовими інвестиціями і коштами та їх еквівалентами: К3=Грошові кошти та їх еквіваленти(сума рядків 220, 230, 240 активу балансу) / Поточні зобов’язання (ряд 620 пасиву балансу)*100% 3.2) а ,в 3.3) а 3.4) формування і використання усіх видів фінансових результатів,у тому числі грошових коштів,інвестицій,основних та оборотних активів,організація поточної фінансової роботи на п-ві. 3.5)в,г,є,ж,з,і 3.6)д,є,з,ї 3.7)г,д 3.8)а,в 3.9)б,д,є 3.10)б,г,д Білет 24
Роль поточного фінансування в управлінні п-вом проявляється через визначення фінансових цілей п-ва,встановлення ступеня відповідності цих цілей його поточному фінансовому стану та розроблення заходів для досягнення поставлених цілей. Фінансові цілі п-ва-- це прискорене зростання доходів і темпів грошових надходжень,забезпечення зростання прибутку на вкладений капітал,виплат високих дивідендів,підвищення надійності облігацій та зростання ціни акцій,забезпечення стабільного доходу в періоди економічних спадів та стійкого фінансового стану п-ва. 2) Методи оцінки ефективності фінансових інвестицій. Оцінку фінансових інвестицій здійснюють аналогічно капітальним, шляхом зіставлення обсягу інвестиційних витрат, з одного боку, із сумою грошового потоку від здійснення такого інвестування, з іншого. Особливість такого зіставлення полягає в тому, що при фінансових інвестиціях у сумі грошових потоків відсутні амортизаційні відрахування. Отже, необхідно розглянути основні методи оцінки ефективності фінансових інвестицій, зокрема оцінки вартості облігацій та акцій. Оцінка привілейованих акцій. Власники привілейованих акцій регулярно одержують фіксовані дивіденди від компаній, які випускають акції. Вартість привілейованих акцій можна визначити дисконтуючи суму дивідендів за нескінчений період, можна подати у вигляді формули ДА=СД/к, де ДА – дисконтова на сума доходу від володіння привілейованою акцією; к – ставка дисконту; СД – річна сума дивідендів (постійний дивіденд). Щоб купити акції тієї чи іншої корпорації, необхідно мати інформацію про її фінансовий стан. Такий аналіз здійснюють на основі таких показників: розмір чистого доходу; коефіцієнт; коефіцієнт ”ціна – дохід” (прибуток); коефіцієнт рентабельності - акціонерного капіталу по чистому доходу – це показник, зворотний коефіцієнту ”ціна – дохід” (прибуток). Дивіденди фірми можуть зростати щорічно постійними темпами. Ціну звичайних акцій з постійними темпами приросту дивідендів, причому щорічні темпи приросту розміру дивідендів однакові, можна визначити, якщо дисконтувати майбутні дивіденди за необхідною ставкою доходу, існує також спеціальна формула Гордона: ДА=(СД(1+р))/к-р, де р – щорічний темп приросту дивідендів на акцію. Оцінка облігацій. До придбання тих чи інших облігацій, інвестору необхідно з’ясувати, яка прибутковість облігації? і чи не за завищену ціну пропонується купити цю облігацію? Прибутковість облігації розраховується за формулою: r=(I+(H-O):n)/О, де r – прибутковість облігації: І–розмір процента, який сплачується по облігації у грошовому виразі; Н–номінальна вартість облігації; О–оплачувана вартість облігації; n–строк, на який продається облігація. Теперішня вартість облігації обчислюється за такою формулою: Ро = І х PVIFA + Н х PVIF, де PVIFA – процентний фактор теперішньої вартості анюїтету; PVIF – процентний фактор теперішньої вартості облігації. Тести: 3.1)Б? 3.2) має на меті оцінку інвестицій з погляду окремо взятої компанії, що планує одержання конкретних фінансових результатів від очікуваного вкладення засобів. Крім визначення прибутковості проекту, задачею фінансового аналізу є складання фінансових планів, що визначають потреби в капіталі, виявлення джерел їхнього покриття, аналіз грошових потоків, а також оцінка проекту з погляду ліквідності, ефективності, фінансового ризику. АБО ( складовою частиною аналізу господарської діяльності підприємства.)) 3.3) б,є 3.4) Б 3.6) 3.7)А-3, Б-4, В-2, Г-1 3.8)Б 3.9)Г 3.10)А № 25 1.Активи підприємства як об’єкт фінансового менеджменту. Активи являють собою ресурси, які перебувають у розпорядженні підприємства і використання яких веде до збільшення економічних вигід у майбутньому. До них відносять усі існуючі матеріальні цінності, нематеріальні активи та кошти, що належать підприємству на певну дату. Активи підприємства поділяються на оборотні та необоротні активи. Оборотні активи являють собою частину майна підприємства, яка втілена в матеріально-виробничих запасах, не закінчених розрахунках, залишках грошових коштів і фінансових вкладеннях. Для оборотних активів характерні такі відмінні ознаки: • вони мають бути заздалегідь вкладені, тобто авансовані до отримання виручки від реалізації продукції; • оборотні активи як ліквідні ресурси не витрачаються і не споживаються, але постійно повинні поновлюватися в господарському обігу; • абсолютна потреба в оборотних активах залежить передусім від обсягу господарської діяльності, умов постачання та збуту. До оборотних активів належать: виробничі запаси, незавершене виробництво, дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги, дебіторська заборгованість за розрахунку, інша поточна дебіторська заборгованість, поточні фінансові інвестиції, грошові кошти в національній та іноземній валютах, інші оборотні активи. Необоротні активи являють собою частину майна підприємства, яка багаторазово бере участь у процесі господарської діяльності і переносить свою вартість на готову продукцію шляхом нарахування амортизаційних відрахувань. До необоротних активів належать: нематеріальні активи, незавершене будівництва, основні засоби, довгострокові фінансові інвестиції, довгострокова дебіторська заборгованість, відстрочені податкові активи, інші необоротні активи. Класифікація активів: 1. Залежно від об’єкта управління: а. необоротні активи: основні засоби, незавершене будівництва, устаткування, призначене до монтажу, довгострокові фінансові інвестиції; б. оборотні активи: виробничі запаси, незавершене виробництво, дебіторська заборгованість, грошові кошти, поточні фінансові інвестиції; 2. Залежно від характеру володіння активами: а. власні активи: до них належать активи підприємства, які постійно перебувають у його володінні і відображаються в балансі; б. орендовані активи: активи, які тимчасово перебувають у володінні підприємства відповідно до укладених угод оренди; 3. Залежно від характеру обслуговування: а. операційні активи: активи, які безпосередньо використовуються в комерційно-виробничій діяльності підприємства з метою отримання операційного прибутку; б. інвестиційні активи: сукупність майнових цінностей підприємства, пов’язаних із здійсненням його інвестиційної діяльності. 4. Залежно від характеру фінансових джерел формування активів: а. валові активи: сукупність майнових цінностей підприємства, сформованих виключно за рахунок власних і залучених коштів. б. чисті активи: сукупність майнових цінностей підприємства, сформованих виключно за рахунок власних коштів. 2.Сутність і види звичайного ануїтету (постнумерандо і преднумерандо). Потік, в якому грошові надходження в кожному періоді однакові за величиною, називають ануїтетом. Представлення послідовності грош потоків у виді ануїтету суттєво спрощує процес нарощування (дисконтування) вар-ті, дає можл-ть викор-ти набір спрощених формул зі стандартними зн-нями окремих спеціальних пок-ків. Виділяють два типи ануїтетів: постнумерандо і пренумерандо. Прикладом ануїтета постнумерандо можуть слугувати рентні платежі, що регулярно надходять за користування земельною ділянкою, зданою в оренду, якщо договором передбачена регулярна оплата оренди по закінченні чергового періоду. Ануїтетом пренумерандо може виступати, наприклад, схема періодичних грошових внесків на банківський рахунок на початку кожного місяця з метою накопичення достатньої суми для великої купівлі. Оцінку поточної вартості ануїтета постнумерандо розраховують за формулою:  Економічний зміст коефіцієнта дисконтування  полягає в тому, що він показує, чому дорівнює з позиції поточного моменту величина ануїтета з регулярними грошовими надходженнями в розмірі однієї грошової одиниці, яке продовжується n рівних періодів із заданою відсотковою ставкою r. Відповідна розрахункова формула для ануїтета пренумерандо така:  3. Тестові завдання 3.1 Співвідношення чистого прибутку і обсягу продаж з 2001 по 2004 рр характеризується наступними показниками: 2001 2002 2003 2004 0,10 0,05 0,18 0,02 Дати оцінку взаємозв’язку між масою прибутку і обсягом продаж, вплив цього показника на якість прибутку. В-дь: 3.2 Оборотний капітал являє собою: в) грошові кошти, матеріальні оборотні кошти, кошти в поточних розрахунках та короткострокові інвестиції. 3.3 Що таке «згладжування» доходів? а) штучне завищення доходів за допомогою бухгалтерських засобів, що перекручують показники; б) штучне заниження доходів за допомогою бухгалтерських засобів, що перекручують показники. 3.4 Який з критеріїв визначає кількість днів, необхідну, для погашення боргів? в) кредиторська заборгованість/середній обсяг денних продаж. 3.5 Вкажіть, яким чином підпр-во може еф-но за без-ти скороч-ня грошового потоку при отриманні кредитів у комерц.банку. а) збільшити суму власних обігових коштів б) вимагати від покупці попередньої оплати пр-ції; ж) отримати дотації з бюджету 3.6 Основними завданнями аналізу фінансового стану є... в) оцінка ліквідності, платоспроможності, фінансової стійкості ті, прибутковості та ефективності використання майна підприємства; 3.7 Які показники характеризують майновий стан підприємства а) коефіцієнт зносу основних засобів;д) сума господарських коштів, яка є в розпорядженні підприємства. 3.8 Коефіцієнт автономії (незалежності) визначається як відношення в) власні обігові кошти/ майно підприємства. 3.9 Назвіть найсприятл-й для підпр-ва шлях збіл-ня абсолют. Суми виручки від реал-ції пр-ції. При цьому взяти до уваги, що пр-ція підпр-ва корист-ся достат. попитом. д) – скорочення залишків пр-ції на складах підпр-ва з) – збіл-ня обсягів вир-ва пр-ції. 3.10 Як безпосередньо виявл-ся вплив на фін.-госп-ку діял-ть підпр-ва рівномірного (в часі) форм-ня грошового потоку при оплаті рах-ків суб’єктів господ-ня? з) – змен-ся імовір-ть порушення строків сплати податку на прибуток. 4. Задача % за позику на суму 620 грн на 3 міс становлять 30 грн. Знайти річну процентну ставку. Р-ння 3 міс -30 грн, тобто 1 міс. = 10 грн. 12 міс = 10грн*12 = 120 грн - % на позику на 12 місяців. Річна % ставка = (100*120)/620 = 19,35 %. 5. Задача Під-ство шиє легкі жіночі плаття і продає їх за ціною 75 грн кожне. Змінні витрати на виготовлення плаття становлять 60 грн. За оренду під-ство платить 1500 грн щомісяця. Визначити кількість виробів, яку необхідно виготовити підприємству, щоб покрити витрати, якщо ціна на одиницю знизиться до 35 грн. Р-ня:
75 -60 = 15 грн – прибуток з одного плаття. 1500/15 = 100 шт – необхідно виготовити платтів, щоб покрити оренду.
75-35= 40 грн – прибуток з одного плаття. 1500/40 = 37,5 шт – необхідно виробів, щоб покрити оренду. |