Главная страница
Навигация по странице:

  • ВИСНОВОК по курсовій роботі

  • Курсова. Державний вищий навчальний заклад


    Скачать 71.89 Kb.
    НазваниеДержавний вищий навчальний заклад
    АнкорКурсова.docx
    Дата07.08.2018
    Размер71.89 Kb.
    Формат файлаdocx
    Имя файлаКурсова.docx
    ТипДокументы
    #22577
    страница8 из 8
    1   2   3   4   5   6   7   8

    Висновки


    В Україні з початку 1990-х рр. і до нашого часу відбувається зміна корпоратистських лобістських структур. За досить короткий час наша країна пройшла цілу низку етапів розвитку лобізму:

    • корпоратистська організація груп інтересів і впливу в умовах жорсткої автократичної влади;

    • групи інтересів і впливу за спроби ліберальної перебудови, коли розсипались стабільні старі структури, і на їх місці стихійно складались процеси плюралістичного лобіювання;

    • початок формування нового корпоративного представництва інтересів;

    • формування могутніх лобістських угруповань, що прагнуть виступати практично як партнери держави.

    Початок формування нових лобістських структур було покладено вже у 1992 році, коли почався пошук соціальних верств і груп інтересів, що готові були підтримати "уряд реформаторів". Проте, наївність такого кроку стала дуже скоро зрозумілим. Тому українські уряди стали проводити політику, що відповідає інтересам торгівельно-фінансових і експортно-сировинних угруповань. Це було початком надбання партнерів і одночасно початком формування корпоратистських лобістських структур. Уряди прагнули перетворити їх на свою політичну опору.

    Аналітики визначають три можливих сценарії розвитку стосовно проблематики лобізму в Україні.

    1. Лобістські структури, розуміючи, що за сьогоднішньої ситуації саме вони виявляються виразниками інтересів досить значних груп людей почнуть діяти в їх інтересах, встановивши певні рамки своїх дій, прагнучи знайти можливі шляхи для узгодження інтересів окремих галузей і регіонів.

    Такий шлях веде до прийняття законодавчих актів про лобізм. Навряд вони, у разі прийняття, будуть всіма дотримуватись. Але навіть встановлення певних рамок впливу лобістських груп і відкритість цього процесу могли б стати основою для створення системи цивілізованого плюралістичного лобіювання. Якщо отримає розвиток цей варіант, то він може призвести до оформлення дієвих політичних партій.

    2. Лобістські структури, використовуючи нинішню політичну ситуацію, будуть прагнути до повного захоплення влади і знищенню своїх супротивників, організовуючи боротьбу всіма доступними засобами. В результаті таких подій лобіювання неминуче буде мати кримінальний характер. Це в свою чергу приведе до критичного рівня корупції у владі.

    3. Обмеженість ресурсів і політична нестабільність роблять неминучою боротьбу лобістських угруповань, що є в тому чи іншому секторі економіці і суспільства, за право монопольного представлення певних інтересів. В свою чергу, влада, що змушена долати кризи, буде надавати таку монополію в обмін на політичну підтримку.

    Зрозуміло, що в реальному житті корпоратистська система буде являти сполучення корпоратистської і плюралістичної організації лобізму.

    На переконання дослідників, найменш реалістичним є перший шлях. Для його здійснення вимагається, передусім, існування достатньо сильного тиску на адміністрацію і законодавчий орган з боку "третього сектору", тобто недержавні громадські організації (НДО), що складають основу громадянського суспільства. Поки що НДО в нашій країні, на відміну від влади та бізнесу, не володіє достатньою силою і каналами впливу.

    Потрібний постійний тиск громадськості і законодавців по створенню правової основи плюралістичного лобізму. В першу чергу повинна бути прийнята ціла низка законів, що регулює і обмежує лобістські впливи.

    В розвинутих демократичних країнах поява цивілізованого лобізму потребувало десятиріч, або навіть століть розвитку. Україні потрібно використовувати чужий досвід, і, спираючись на нього, випереджати і спрямовувати природній розвиток подій.

    Очевидно, Україні і, принаймні, європейським екс-республікам і тут доведеться піти не завжди звіданими шляхами, спиратися на свій історичний досвід, культуру і життєвий уклад, на свої національні традиції. Разом з тим важливо враховувати і наявний світовий досвід.

    Це вимагає, з одного боку, формування в парламентській практиці повноцінного інституту лобізму, що дозволяє забезпечити в прийнятих законах своєрідної рівноваги сил, балансу протилежних інтересів в українському суспільстві, що швидко розвивається, тобто відображення в нормах закону компромісного рішення. В будь-якому випадку спеціальний закон про лобізм нам теж не завадить. Саме в ньому можна буде установити різноманітні юридичні засоби, що упорядковують лобістські процеси.

    На практиці ще довгий час навряд чи вдасться вітчизняному лобізму стати одним з ефективних інструментів формування демократичної політики. Високий ступінь корумпованості, бюрократизм істотно впливають на методи лобістської діяльності. Крім того, суспільна свідомість в Україні, маючи глибокі корені в общинній і соціалістичній психології, поки що сприймає лобізм із великими труднощами, а слово "лобіст" найчастіше використовується як лайливе, з аморально-кримінальним відтінком. Зараз в основному в лобізмі вбачають лише одну сторону – негативну, вкладають у цей термін лише "тіньовий" зміст. Однак, якщо ми вирішили формувати громадянське суспільство, то від лобізму нікуди подітися, бо він виступає своєрідним супутником демократії.

    Використана література


    1. Конституція України. Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К.: Преса України, 1997. – 80 с.

    2. Бакун Л.А. Группы в политике. К истории развития американских теорий // Полис. – № 1. – 1999. – С. 162 – 167.

    3. Банчук М.В. Ідеологія та культура діяльності правозахисних органів України в контексті становлення громадянського суспільства: Політологічний аналіз / АПН України; Інститут вищої освіти. – К. : Юстініан, 2005. – 144 с.

    4. Бетец М.В. Лоббизм в правотворческой деятельности. // Правоведение, 1998. – № 1.

    5. Білоус А.О. Політико-правові системи: світ і Україна: Навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. – 2.вид., перероб. і доп. – К.: АМУПП, 2000. – 198 с.

    6. Брустінов В. В. Модернізація системи влади і управління: чинники змін та розвитку: Автореф. дис. ... канд. політ. наук: 23.00.02 / НАН України; Інститут держави і права ім. В.М. Корецького – К., 2005. – 17 с.

    7. Бутенко В. Лобізм: різновиди та перспективи легалізації в Україні. // Вiсник №3 ''Революція управлінців і (не)ефективність державного управління в Україні".

    8. Войтков В., Музика В. Нашим лоббистам закон еще не писан // Власть и политика – № 39, 26 сентября – 2 октября 2003 г.

    9. Воронов І.О. Політична конфліктологія: діалектика соціальних суперечностей і суспільної злагоди. – К.: Генеза, 2005. – 320 с.

    10. Вяткин К. Лоббизм. Поддаётся ли он контролю? // Российская газета. – 1993. – 14.01.

    11. Гололобов Н. Премьер в роли суперлоббиста? "Газпром" переходит в частные руки. // Независимая газета. – 1994. – 27.09.

    12. Государственное управление: политика в действии. – Под ред. Панкова С.А. – Минск, 2001.

    13. Гурне Б. Державне управління. К.: Основи, 1993.

    14. Євгеньєва А. Проблема законодавчого регулювання лобістської діяльності // http://www.parlament.org.ua

    15. Золотарева Е.В. Группы интересов в политике // Вестник Российского университета дружбы народов. – Серия: Политология. – 1999. – № 1. – С. 6375.

    16. Зущик Ю. Лобізм в Україні. // "КОНТЕКСТ". – № 7, червень 2001 р. // www.ucipr.kiev.ua

    17. Зяблюк Н. Лоббизм в США как политический институт. – США: Экономика, политика, идеология, 1995. – № 1. – С. 51-56.

    18. Кинебас Р. Группы интересов в политической жизни США // Бизнес и политика. – 1995. – № 3.

    19. Кокорев А. Перераспределение собственности в частном бизнесе // Вопросы экономики. – 1997. – № 120-129.

    20. Лапин Н. И. Ценности, группы интересов и трансформация российского общества // Социс. – 1997. – № 3. – С. 14-24.

    21. Лапкін В. Н. Ціннісна диференціація елітотворних і масових груп з урахуванням політичної динаміки російського суспільства // Політична думка. – 2000. – № 2. – С. 32-39.

    22. Ларин С. Кто правит Америкой? ... Лоббисты. // Российская газета. – 1993. – 06.03.

    23. Лепехин В. Лоббизм. – М., 1995.

    24. Лісничук О. В. Групи інтересів у багатоскладовому суспільстві. Політологічний аналіз: Автореф. дис. … канд. політ. наук: 23.00.02/ НАН України. Інститут політичних та етнонаціональних досліджень. – К. – 2000. – 20 с.

    25. Лоббизм в России: этапы большого пути. – М., 1996.

    26. Лоббирование, коррупция, монополизм: исследование криминогенного взаимовлияния // http://sartraccc.sgap.ru/Explore/Hutov.htm

    27. Лукашенко П. Особливий політичний відтінок // Підприємництво в Україні. – 2001. – № 3. – С. 30 – 32.

    28. Малютин М., Нещадин А. Лоббизм всего лишь способ обогащения. // Известия. – 1994. – 16.11.

    29. Перегудов С., Семененко И. Лоббизм в политической система России // МЭиМО. – 1996. – № 9.

    30. Политология для юристов: Курс лекций. / под ред. Н.И.Матузова, А.В.Малько / – М.: "Юристь", 1999.

    31. Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посібник для студентів вищ. навч. закладів. – К.: Генеза, 1997. – 400 с.

    32. Прохода Н. Лоббизм: как это делается во Франции // Бизнес и политика. – 1995. – № 8.

    33. Семененко И. Лоббизм и представительство интересов бизнеса в Европейском Союзе // Бизнес и политика. – 1995. – № 2.

    34. Смирнов В.В., Зотов С.В. Лоббизм в России и за рубежом: политико-правовые проблемы. // Государство и право. – 1996. – № 1.

    35. Согрин В. Политическая история США. – М., 2001.

    36. Сучасний лобізм у світі. // geneza.itgo.com

    37. Ткачук А. Проект закону "Про регулювання лобістської діяльності в органах державної влади" // http://www.culip.com.ua/m6_5_u.rar

    38. Хомич А. Лоббизм в странах АСЕАН // Бизнес и политика. – 1995. – №№ 9, 10, 12.

    39. Шамхалов Ф.И. Лоббизм во взаимодействиях государства и бизнеса (материалы к лекциям и семинарам) // Российский экономический журнал. – 1999. – № 1.

    40. Шаповал В. Вищі органи сучасної держави. Порівняльний аналіз. – К.: Програма Л, 1995. – 136 с.

    41. Шмиттер Ф. Неокорпоратизм // Полис. – 1997. – № 2. – С. 14-22.

    42. Эндрейн Ч. Сравнительный анализ политических систем. Пер. с англ. – М., ИНФРА-М, 2000 – 320 с.

    43. Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко (відп. ред.) та ін. – К.: Укр. енцик., 2001. – Т. 3. – 792 с.

    44. Янковий А. Український лобізм. – серпень 2000 р. // www.zluka.isr.lviv.ua.

    ВИСНОВОК

    по курсовій роботі

    студента (студентки)______________________

    з дисципліни:____________________________

    за темою:________________________________

    ________________________________________

    Основні дані про курсову роботу:

    Відповідність структури роботи предмету дослідження____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

    Ступінь розкриття теми____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

    Ступінь опрацювання нормативно-правових джерел, навчальної та наукової літератури_________________________________________________________

    Позитивні досягнення в роботі:__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

    Основні зауваження по роботі:__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

    Загальний висновок: Курсова робота за змістом та оформленням

    __________________________________________________________________

    вказати відповідність встановленим вимогам

    Кількість балів за попереднім оцінюванням роботи відповідно до встановлених критеріїв (зміст, оформлення тощо)________________________________________

    за 100-бальною шкалою, не більше 80 балів (до усного захисту)

    Кількість балів, одержаних за усний захист роботи______________________________________________ (до 20 балів)

    Підсумкова оцінка за роботу________________/________________/____________

    за 100-бальною шкалою/ традиційною /та шкалою ECTS

    ___________________________________ _____________________ __________________

    посада викладача (рецензента, наукового керівника) підпис Прізвище І.Б.

    ___________________________________ _____________________ __________________

    посада викладача, котрий проводив усний захист підпис Прізвище І.Б.


    1   2   3   4   5   6   7   8


    написать администратору сайта