Курсова. Державний вищий навчальний заклад
 Скачать 71.89 Kb.
|
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД “КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА” КАФЕДРА КОНСТИТУЦІЙНОГО ТА АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА Курсова робота з конституційного права на тему: "Лобізм та його вплив на формування державної політики" Виконав: студент 2 курсу , 4 групи юридичного факультету заочної форми навчання Науменко О.С. Рецензент: Прицишен М.В. Київ 2015 ЗМІСТ Вступ 3 Розділ 1. Теоретичні засади дослідження лобізму та лобістських груп 5 1.1. Поняття і види лобізму. Політичний сенс лобізму 5 1.2. Соціальне значення лобізму 8 1.3. Умови і структури лобіювання 12 1.4. Основні типи представництва інтересів 14 Розділ 2. Сучасний лобізм у світі 16 2.1. Лобізм у США 16 2.2. Лобізм у Європі 20 2.3. Лобізм у Росії 20 Розділ 3. Особливості лобізму в Україні 22 3.1. Становлення лобістських структур в Україні 22 3.2. Механізми лобіювання в сучасній Україні 26 3.2.1. Лобізм у Верховній Раді України 26 3.2.2. Лобізм у виконавчій гілці влади 29 3.2.3. Корпоративне лобі 30 3.2.4. Лобістські структури і кримінальний світ 31 3.2.5. Регіональне лобі 32 Висновки 33 Використана література 36 ВступАктуальність теми дослідження. Основою всієї демократичної системи є гарантія з боку правової держави своїм громадянам рівного і вільного права на участь у прийнятті рішень. З цієї точки зору кожний громадян повинен мати реальну можливість брати участь у політичному процесі: від пасивного споглядання до високої політичної та економічної активності. Будь-яке державне рішення може як зачепити інтереси окремих громадян, різних прошарків населення, так і регулювати окремі види діяльності. У зв'язку з цим об'єктивно виникає певна зацікавленість суб'єктів політичних відносин у прийнятті конкретних рішень, які відповідали б їх інтересам, і як наслідок – тиск на структури влади, посадових осіб, засоби масової інформації для досягнення бажаного результату. За таких умов політичні та економічні реформи у країні наштовхуються на формування політико-правового інституту лобізму. Лобіювання, закладене у самій природі інтерперсональних та міжінституційних відносин, у своїй цивілізованій, легалізованій формі є позитивним політичним інститутом, який здатний забезпечити певну відкритість політичного процесу, можливість законним чином впливати на прийняття державних рішень, контролювати владу. В останній час велика увага стала приділятись промисловим і фінансовим групам, громадським рухам і об'єднанням, що прагнуть здійснювати систематичний цілеспрямований вплив як на законотворчу діяльність, так і на процеси реалізації нормативних актів. "Тиск" на законодавчі і виконавчі структури, що також зветься лобіюванням" здійснюється ними з метою реалізації групових інтересів. Виникнення таких груп є результатом реформ і свідоцтвом того, що Україна вступила в новий етап економічного і політичного розвитку. Ідея проведення громадських слухань "Сприяння легалізації лобістської діяльності на регіональному рівні" виникла як результат проведення серії регіональних слухань "Парламент і громадськість" протягом 2004-2005 рр. Громадські активісти Харкова, Львова, Миколаєва інших міст України неодноразово вказували на такий недолік вітчизняного законодавства як відсутність правового поля у процесі "тиску" на органи влади та підприємницькі структури з метою досягнення суспільної вигоди. Тому метою роботи є спроба дослідити актуальність легалізації і визначення правових меж інституту лобізму в Україні. Важливо почути думки тих людей, що є лідерами громадської думки, стосовно шляхів цього процесу. На основі цього буде визначені способи і засоби інституціалізації лобізму в Україні. Таким чином, викладене вище зумовлює актуальність теми дослідження курсової роботи. Об'єктом дослідження курсової роботи є соціальні і політичні процеси в українському суспільстві. Предмет дослідження – лобізм, лобістські групи та групи інтересів в Україні. Метою курсової роботи є дослідження лобізму, лобістських груп та груп інтересів в Україні. Мета роботи передбачає виконання таких завдань:
Теоретико-методологічною основою роботи є праці таких дослідників, як Євгеньєва А. [14], Зущик Ю. [16], Зяблюк Н. [17], Кинебас Р. [18], Янковий А. [44] та ін. |