Дипломатичних представництв монографія Київ 2007 1 удк 341. 71 Ббк 66. 49 Лященко Т. М
 Скачать 0.8 Mb.
|
|
У К А З ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ Про Програму розміщення дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав і представництв міжнародних організацій в Україні З метою створення належних умов для діяльності дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав і представництв міжнародних організацій в Україні п о с т а н о в л я ю: 1. Затвердити Програму розміщення дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав і представництв міжнародних організацій в Україні (додається). 2. Покласти на Міністерство закордонних справ України забезпечення функціонування дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав і представництв міжнародних організацій в Україні (далі — представництва). Установити, що питання розміщення представництв вирішуються за погодженням з Міністерством закордонних справ України. 3. Кабінету Міністрів України: забезпечити реалізацію Програми розміщення дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав і представництв міжнародних організацій в Україні, в тому числі фінансування робіт щодо реалізації Програми, та визначити її виконавців; затвердити Положення про порядок розміщення дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав і представництв міжнародних організацій в Україні, визначивши в ньому, зокрема, порядок надання приміщень на взаємній безоплатній основі за міжнародними договорами України; розглянути питання щодо збільшення граничної чисельності працівників центрального апарату Міністерства закордонних справ України для забезпечення координації робіт щодо розміщення та обслуговування представництв. Президент України Л.КУЧМА м.Київ, 12 вересня 1994 року N 517/94 ЗАТВЕРДЖЕНО 137 Указом Президента України від 12 вересня 1994 року N 517-94 ПРОГРАМА розміщення дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав і представництв міжнародних організацій в Україні 1. Вступ Програму розміщення дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав і представництв міжнародних організацій в Україні (далі — Програма) розроблено на виконання Розпорядження Президента України від 20 квітня 1994 року N 48 “Про Програму розміщення представництв іноземних держав та міжнародних організацій в Україні”. Структуру матеріальної бази для здійснення дипломатичної та іншої представницької, консульської діяльності (далі — дипломатична діяльність), класифікацію та потужність об’єктів бази наведено в Програмі на основі незначного досвіду проектування та будівництва таких об’єктів у Києві та вивчення аналогічної практики в іноземних державах. Програма визначає основні принципи розміщення об’єктів, що входять до інфраструктури дипломатичної діяльності, основні регіони розміщення цих об’єктів в Україні. У Програмі визначено орієнтовні обсяги капіталовкладень, можливі джерела фінансування. Реалізація цієї Програми створить матеріальну базу для здійснення дипломатичної діяльності, що прискорить входження України у світове співтовариство. 2. Мета Програми Основною метою Програми є визначення оптимальних обсягів матеріальної бази, що створюється для здійснення дипломатичної діяльності та розгалужена мережа якої повинна якнайповніше задовольняти потреби членів дипломатичного персоналу, консульських посадових осіб, посадових осіб міжнародних організацій в Україні (далі — дипломати). 3. Структура та обсяги матеріальної бази для здійснення дипломатичної діяльності Після проголошення України 24 серпня 1991 року незалежною демократичною державою та підтвердження Акта проголошення незалежності України результатами всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 року Україну як незалежну державу визнало більш як 145 держав світу, 132 з них установили з нею дипломатичні відносини, 53 держави мають у Києві дипломатичні представництва. 138 Загальна площа приміщень у Києві, в яких розміщуються дипломатичні представництва, консульські установи іноземних держав, представництва міжнародних організацій (далі — представництва), зростає. Для проживання дипломатів виділяються квартири, однак більшість проживає у готелях і приміщеннях, пристосованих під представництва (ринок нерухомого майна у Києві незначний, тому пошук готових приміщень малорезультативний). Виділення приміщень для представництв шляхом ущільнення підприємств, установ, організацій або їх відселення вирішує лише першочергові завдання. Обсяги Програми уточнюватимуться з урахуванням побажань представництв, а також після детального вивчення закордонного досвіду розвитку інфраструктури дипломатичної діяльності. Матеріальна база у Програмі за своєю структурою складається з інфраструктури власне дипломатичної діяльності (представництва, офісні приміщення тощо) і соціальної інфраструктури (житловий фонд, підприємства торгівлі та харчування, лікувально-профілактичні заклади, навчально-виховні та виховні заклади тощо). Їх обсяги розраховано з використанням державних будівельних норм України (ДБН 360-92), а також будівельних норм і правил для громадських будівель та споруд (БНіП 2.08.02 — 89), при цьому нормативи забезпеченості збільшувалися для досягнення більш комфортного обслуговування. 3.1. Організаційні принципи створення та експлуатації матеріальної бази для здійснення дипломатичної діяльності Будівництво та експлуатацію матеріальної бази для здійснення дипломатичної діяльності за державним замовленням доцільно здійснювати під контролем голови та виконавчого комітету Ради, на території якої розміщуються об’єкти матеріальної бази. У Києві необхідно розвинути потужну мережу підприємств, установ, організацій різних форм власності, спроможну забезпечити дипломатів усіма видами соціально-побутового обслуговування, провадити ремонтно- будівельні роботи. Для нового будівництва, яке здійснюватиметься в короткий термін (3-7 років), доцільно залучати на конкурсній основі кращі будівельні організації України, а також іноземні будівельні фірми. 3.2. Інфраструктура дипломатичної діяльності Об’єктами інфраструктури дипломатичної діяльності є адміністративні будинки дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав в Україні. До цієї інфраструктури входять також будинки представництв міжнародних організацій в Україні, різні офісні приміщення (державні торговельні та інші ділові представництва, кореспондентські пункти тощо). Через відсутність нормативної бази з проектування подібної 139 інфраструктури у наступних розділах Програми розрахунки орієнтовні та потребують постійного уточнення у процесі розвитку. 3.2.1. Класифікація дипломатичних представництв за чисельністю персоналу, потужністю їх будівель та споруд З урахуванням незначної практики проектування та будівництва приміщень та дипломатичних представництв в Україні, надання існуючих будинків під такі представництва максимальною загальною площею офісної частини є 1500-1800 кв.м, мінімально припустимою загальною площею офісної частини дипломатичного представництва за умов комфортності є 500 кв.м. Виходячи з розмірів (обсягів) цих граничних площ та оптимальної робочої площі на одного співробітника дипломатичного представництва пропонуються такі типи будівель дипломатичних представництв: I тип — загальна площа будівлі 1500 кв.м, 50 співробітників; II тип — загальна площа будівлі 1000 кв.м, 30 співробітників; III тип — загальна площа будівлі 500 кв.м, 10 співробітників. Розмір площі земельних ділянок території дипломатичних представництв згідно з розрахунками, наведеними в розділі 3.2.6., становить: I тип — 0,3 га; II тип — 0,2 га і III тип — 0,1 га. 3.2.2. Класифікація представництв міжнародних організацій за чисельністю персоналу, потужністю їх будівель та споруд Класифікація будівель представництв міжнародних організацій в Україні пропонується аналогічною до класифікації будівель дипломатичних представництв в Україні, що складається з 3 типів: I тип — загальна площа 1500 кв.м, 50 працюючих; II тип — загальна площа 1000 кв.м, 30 працюючих; III тип — загальна площа 500 кв.м, 10 працюючих. Розмір площі земельних ділянок території представництв міжнародних організацій аналогічний розмірові площі земельних ділянок територій дипломатичних представництв і становить: I тип — 0,3 га; П тип — 0,2 га і Ш тип — 0,1 га. 3.2.3. Класифікація офісних приміщень за потужністю офісних будівель та споруд До даної групи приміщень належать приміщення державних торговельних та інших ділових представництв, кореспондентських пунктів тощо. Потужність офісних приміщень за площею та кількістю працюючих менша за потужність будівель дипломатичних представництв та представництв міжнародних організацій. За потужністю офіси можна умовно розподілити на 4 групи: 140 I група — малі офіси загальною площею до 200 кв.м, кількість працюючих до 10 осіб; II група - середні офіси загальною площею до 500 кв.м, кількість працюючих до 20 осіб; III група - великі офіси загальною площею до 1000 кв.м, кількість працюючих до 50 осіб; IV група - значні офіси загальною площею більш як 1000 м.кв, кількість працюючих понад 50 осіб. Площа земельних ділянок території офісів становить: I група — до 0,1 га; II група — до 0,2 га; III група — до 0,3 га; IV група — більше 0,3 га. 3.2.4. Класифікація консульських установ, потужність їх будівель Потужність будівель консульських установ іноземних держав в Україні така ж, як і потужність будівель дипломатичних представництв та представництв міжнародних організацій в Україні. Загальна площа їх приміщень знаходиться в межах 300-1000 кв.м, а кількість працівників від 5 до 30 осіб. Умовно в Програмі та для розробки схем розміщення консульських установ вони розділені на 3 типи (в основному, за потужністю): I тип — до 300 кв.м загальної площі; II тип — до 500 кв.м загальної площі; III тип — до 1000 кв.м загальної площі. Площа земельних ділянок території консульських установ становить: I тип — до 0,1 га; II тип — до 0,2 га і III тип — до 0,3 га. 3.2.5. Перелік міст, у яких передбачається розміщення представництв Дипломатичні представництва іноземних держав в Україні, як прийнято в міжнародній практиці, розміщуються у столиці держави — Києві. Тут розміщуються також представництва міжнародних організацій, більша частина державних торговельних та інших ділових представництв, кореспондентських пунктів. В обласних центрах, прикордонних і портових містах переважно розміщуються консульські установи (візові відділи), державні торговельні представництва, інші ділові представництва, кореспондентські пункти. До таких міст належать Дніпропетровськ, Донецьк, Запоріжжя, Івано- Франківськ, Ізмаїл, Луганськ, Луцьк, Львів, Маріуполь, Миколаїв, Одеса, Севастополь, Сімферополь, Ужгород, Харків, Херсон, Чернівці. 141 Очікується розміщення державних торговельних та інших ділових представництв у інших обласних центрах, великих містах з розвинутим промисловим потенціалом (Вінниця, Житомир, Кіровоград, Ковель, Полтава, Рівне, Суми, Тернопіль, Хмельницький, Черкаси, Чернігів). 3.2.6. Очікувана загальна чисельність персоналу представництв з розподілом його по містах, потреба в території для розміщення представництв Виходячи з загальної кількості держав, що визнали Україну (більш як 145) та встановили з нею дипломатичні відносини (більш як 132) Програма допускає розміщення 100 дипломатичних представництв. При рівному розподілу їх будівель за типами, вказаними в розділі 3.2.1. Програми, чисельність працюючих у них становила 3000 осіб. Кількість працюючих у представництвах міжнародних організацій при розміщенні 10 таких представництв становитиме 300 осіб. У 20 консульських установах, що розміщуються в Україні, чисельність працюючих очікується 400 осіб. У великій групі державних торговельних та інших ділових представництв, кореспондентських пунктів тощо (200 об’єктів), зазначених у розділі 3.2.3, чисельність працюючих очікується 4000 осіб. Сумарна чисельність працюючих у створюваній інфраструктурі дипломатичної діяльності представництв становить 7700 осіб, з них до 50 відсотків — громадяни України, які працюють за наймом. Зважаючи на концентрацію об’єктів інфраструктури дипломатичної діяльності у столиці, більша частина працюючих (до 5000 осіб) припадає на Київ. Очікуваний розподіл іншої частини працюючих (2700 осіб) у містах України такий: Дніпропетровськ, Донецьк, Запоріжжя, Харків — по 150 працюючих (по 10- 12 об’єктів); Львів, Ужгород — по 200 працюючих (по 12-16 об’єктів); Луцьк, Миколаїв, Маріуполь, Херсон, Чернівці — по 100 працюючих (по 5 об’єктів): Одеса — 500 працюючих (30-40 об’єктів); Івано-Франківськ, Ізмаїл, Луганськ, Севастополь, Тернопіль, Хмельницький, Ковель, Рівне, Житомир, Вінниця, Черкаси, Кіровоград, Суми, Полтава — по 50 працюючих (по 2-4 об’єкти). Потреби в територіях для розміщення представництв визначено виходячи з містобудівних умов, тобто з урахуванням обмеженості земельних ресурсів у містах, і особливо в їх центральній частині. В основу розрахунку покладено нижню межу розміру ділянки, яку не рекомендується зменшувати при будівництві адміністративних будинків. Ця межа визначається за таких умов: мінімальні санітарні розриви між багатоповерховими спорудами, відсутність автостоянок та розмір площі зелених насаджень 3 кв.м на людину. 142 Формула для визначення мінімального розміру ділянки А для адміністративних будинків (без автостоянок): A = NK (L + nхh/e), в де N - число працюючих (5000 осіб); K - коефіцієнт відвідуваності установи, що береться від 0,1 в до 1,5; L — мінімальний розмір ділянки без забудови, що припадає на I працюючого (близько 5 кв.м); n — загальна площа на I працюючого (береться диференційовано залежно від типу установи); h — коефіцієнт забудови, що враховує наявність додаткових споруд (конференц-зал, блок обслуговування, береться від 1,0 до 2,5); е — поверховість. Таким чином, з урахуванням розміщення автостоянок, площа мінімально необхідної території для розміщення представництв становить у місті Києві близько 30 га. На цей час визначилось із земельними ділянками 21 представництво з площею території близько 40 га. Очікуваний розподіл будівель дипломатичних представництв і консульських установ за типами (за потужністю): I тип — Великобританія, Італія, Канада, Китай, Німеччина, Польща, Росія, США, Угорщина, Франція; II тип — Австралія, Австрія, Азербайджан, Алжир, Аргентина, Бельгія, Білорусь, Болгарія, Боснія і Герцеговина, Бразилія, Ватикан, В’єтнам, Вірменія, Греція, Грузія, Данія, Естонія, Єгипет, Ізраїль, Індія, Індонезія, Ірак, Іран, Ірландія, Іспанія, Казахстан, Киргизстан, КНДР, Куба, Латвія, Лівія, Литва, Малі, Марокко, Мексика, Молдова, Монголія, Нідерланди, Норвегія, Об’єднані Арабські Емірати, Південно-Африканська Республіка, Пакистан, Португалія, Республіка Корея, Румунія, Саудівська Аравія, Сирія, Словаччина, Словенія, Судан, Таджикистан, Туреччина, Туркменія, Узбекистан, Фінляндія, Хорватія, Чехія, Швейцарія, Швеція, Японія; III тип — Албанія, Антігуа і Барбуда, Бангладеш, Барбадос,Бахрейн, Бенін, Болівія, Ботсвана, Буркіна-Фасо, Бурунді, Венесуела Гайана, Гватемала, Гвінейська Республіка, Джибуті, Еквадор, Екваторіальна Гвінея, Ефіопія, Йємен, Замбія, Зімбабве, Ісландія, Йорданія, Кабо-Верде, Камбоджа, Катар, Кенія, Кіпр, Колумбія, Коста-Ріка, Кот-д’Івуар, Кувейт, Лаос, Лесото, Ліхтенштейн, Люксембург, Маврикій, Мавританія, Мадагаскар, Малайзія, Мальдіви, Мальта, Мозамбік, Намібія, Непал, Нігерія, Нікарагуа, Нова Зеландія, Організація Визволення Палестини, Оман, Панама, Парагвай, Перу, 143 Руанда, Сальвадор, Сінгапур, Сенегал, С’єрра-Леоне, Таїланд, Танзанія, Туніс, Уганда, Уругвай, Філіппіни, Чад, Чилі, Шрі-Ланка, Ямайка. Розподіл будівель представництв міжнародних організацій за типами: I тип — ООН, ЮНЕСКО, Рада Європи, Інтерпол; II тип — Світовий банк реконструкції та розвитку, Міжнародний валютний фонд; III тип — Червоний Хрест, Грінпіс, МАГАТЕ, ФІФА та інші організації. 3.2.7. Принципи розміщення об’єктів інфраструктури дипломатичної діяльності представництв у містах, можливі типи будівель та споруд Представництва в містах розміщуються дисперсно, на вільних від забудови ділянках, або групами по 5-10 представництв. Компонування представництв таким чином дає переваги в організації безпеки, інженерному забезпеченні, рівні обслуговування. Об’єкти інфраструктури дипломатичної діяльності представництв можуть розміщуватися в реконструйованих будівлях, основна ж їх частина споруджується. Дипломатичні представництва можуть бути збудовані окремо чи в комплексі з житловою частиною. Раціонально побудувати кілька значних комплексів типу московського “Центру міжнародної торгівлі”, в яких мають розміститися офіси, готелі, об’єкти обслуговування, громадського харчування, відпочинку тощо. 3.3. Соціальна інфраструктура дипломатичної діяльності Створення розвинутої соціальної інфраструктури повинно забезпечувати комфортне проживання, різноманітні види обслуговування дипломатів та їхніх сімей, за умови високого рівня рентабельності цієї інфраструктури. Забезпечення спеціалізованої централізованої системи обслуговування можливе лише в Києві, де зосереджується більш як 75 відсотків представництв. В інших містах, де планується розміщення консульських установ, державних торговельних та інших ділових представництв, кореспондентських пунктів тощо, їх співробітників необхідно прикріплювати до існуючих структур обслуговування без створення спеціалізованої матеріальної бази. 3.3.1. Потреба в житловому фонді, його розподіл за видами та принципи розміщення Відповідно до наміченої кількості дипломатичних представництв, консульських установ, представництв міжнародних організацій та чисельності їх посадових осіб визначилася орієнтовна кількість необхідних 144 квартир — більш як 3000 (з них у Києві — 2500) загальною площею більш як 450000 кв.м (у т.ч. у Києві — 380000 кв.м). Сумарна площа території під житлову забудову згідно з ДВН 360-92 становитиме для Києва більш як 30 га. Квартири різного ступеня комфортності мають бути розміщені в багатоквартирних житлових будинках (90 відсотків), у тому числі в багатоквартирних житлових будинках (як новозбудованих, так і реконструйованих), що призначаються тільки для проживання дипломатів (70 відсотків), та в житлових будинках котеджного типу (10 відсотків, переважно резиденції послів). Котеджі розміщуватимуться у районах малоповерхової забудови, багатоквартирні житлові будинки — у районах, що прилягають до місць розташування представництв. |