Дипломатичних представництв монографія Київ 2007 1 удк 341. 71 Ббк 66. 49 Лященко Т. М
 Скачать 0.8 Mb.
|
|
Витяг статей щодо дипломатичних представництв МИТНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 2002, N 38-39, ст.288 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 291-IV ( 291-15 ) від 28.11.2002, ВВР, 2003, N 4, ст.32 - набирає чинності з 01.01.2003 року N 348-IV ( 348-15 ) від 24.12.2002, ВВР, 2003, N 6, ст.51 N 1344-IV ( 1344-15 ) від 27.11.2003, ВВР, 2004, N 17-18, ст.250 N 1495-IV ( 1495-15 ) від 17.02.2004, ВВР, 2004, N 19, ст.276 N 1766-IV ( 1766-15 ) від 15.06.2004, ВВР, 2005, N 3, ст.77 N 1970-IV ( 1970-15 ) від 01.07.2004, ВВР, 2005, N 1, ст.9 N 2285-IV ( 2285-15 ) від 23.12.2004 ) ( Кодекс набирає чинності з 1 січня 2004 року, крім частини тринадцятої статті 71, яка набирає чинності з 1 січня 2005 року згідно із Законом N 1344- IV ( 1344-15 ) від 27.11.2003 ) ( Кодекс набирає чинності з 1 січня 2004 року, крім частини тринадцятої статті 71, яка набирає чинності з 1 січня 2006 року згідно із Законом N 2285- IV ( 2285-15 ) від 23.12.2004 ) Розділ XIII МИТНІ ПІЛЬГИ Глава 50 МИТНІ ПІЛЬГИ, ЩО НАДАЮТЬСЯ ПРЕДСТАВНИЦТВАМ ІНОЗЕМНИХ ДЕРЖАВ, МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ, ПРЕДСТАВНИЦТВАМ ІНОЗЕМНИХ ФІРМ ТА ОФІЦІЙНИМ ОСОБАМ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ, А ТАКОЖ ДИПЛОМАТИЧНИМ ПРЕДСТАВНИЦТВАМ УКРАЇНИ, ЩО ЗНАХОДЯТЬСЯ ЗА КОРДОНОМ Стаття 286. Митні пільги для дипломатичних представництв іноземних держав Дипломатичні представництва іноземних держав на території України за умови дотримання встановленого цим Кодексом порядку переміщення 186 товарів через митний кордон України можуть ввозити на митну територію України та вивозити з її митної території товари, призначені для офіційного (службового) користування представництв із звільненням від митного огляду та сплати податків і зборів, за винятком плати за митне оформлення таких товарів, якщо воно здійснюється поза місцями розташування митних органів або поза робочим часом, встановленим для митних органів. Стаття 287. Митні пільги для глави дипломатичного представництва іноземної держави та членів дипломатичного персоналу представництва Глава дипломатичного представництва іноземної держави та члени дипломатичного персоналу представництва, а також члени їхніх сімей, які проживають разом з ними, за умови, що вони не є громадянами України та не проживають в Україні постійно, можуть ввозити в Україну товари, призначені для особистого користування, включаючи предмети початкового облаштування, та вивозити з України товари, призначені для особистого користування, включаючи придбані на митній території України, з дотриманням встановленого цим Кодексом порядку їх переміщення через митний кордон України та із звільненням від сплати податків і зборів, за винятком плати за їх митне оформлення, якщо воно здійснюється поза місцями розташування митних органів або поза робочим часом, встановленим для митних органів. Особистий багаж глави дипломатичного представництва іноземної держави, членів дипломатичного персоналу представництва, членів їхніх сімей, які проживають разом з ними, звільняється від митного огляду, якщо немає достатніх підстав вважати, що він містить товари, не призначені для особистого користування, або товари, ввезення (вивезення) яких заборонене законом або регулюється карантинними та іншими спеціальними правилами. Такий огляд повинен здійснюватися тільки в присутності названих у цій статті осіб або їх уповноважених представників та за письмовим розпорядженням керівника чи заступника керівника відповідного митного 187 органу. На митному посту допускається також проведення огляду за письмовим розпорядженням керівника поста або його заступника. Стаття 288. Митні пільги для співробітників адміністративно- технічного персоналу дипломатичного представництва іноземної держави Співробітники адміністративно-технічного персоналу дипломатичного представництва іноземної держави та члени їхніх сімей, які проживають разом з ними, якщо ці співробітники та члени їхніх сімей не є громадянами України та не проживають в Україні постійно, можуть ввозити в Україну товари, призначені для початкового облаштування, із звільненням від сплати податків і зборів, за винятком плати за їх митне оформлення, якщо воно здійснюється поза місцями розташування митних органів або поза робочим часом, встановленим для митних органів. Особи, зазначені у частині першій цієї статті, ввозять в Україну та вивозять з України товари в порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу. Стаття 289. Поширення митних пільг, що надаються членам дипломатичного персоналу представництва іноземної держави, на співробітників адміністративно-технічного та обслуговуючого персоналу На основі спеціальної угоди з іноземною державою митні пільги, що надаються згідно з цим Кодексом членам дипломатичного персоналу представництва іноземної держави, можуть поширюватися на співробітників адміністративно-технічного та обслуговуючого персоналу цього представництва, а також на членів їхніх сімей, які не є громадянами України та не проживають в Україні постійно, виходячи з принципу взаємності стосовно кожної окремої держави. 188 Стаття 290. Надання митних пільг консульським установам іноземних держав та членам їх персоналу Консульським установам іноземних держав, консульським посадовим особам, включаючи главу консульської установи та консульських службовців, а також членів їхніх сімей, надаються митні пільги, передбачені цим Кодексом для дипломатичних представництв іноземних держав або відповідного персоналу дипломатичного представництва. На основі спеціальної угоди з іноземною державою на працівників обслуговуючого персоналу консульської установи, а також на членів їхніх сімей, які не є громадянами України та не проживають в Україні постійно, виходячи з принципу взаємності стосовно кожної окремої держави, можуть поширюватися митні пільги, що надаються згідно з цим Кодексом відповідному персоналу дипломатичного представництва іноземної держави. Стаття 291. Переміщення дипломатичної пошти та консульської валізи іноземних держав через митний кордон України Дипломатична пошта та консульська валіза іноземних держав, що переміщуються через митний кордон України, не підлягають ні розпечатуванню, ні затриманню. За наявності достатніх підстав вважати, що консульська валіза містить товари, не зазначені в частині третій цієї статті, митний орган може зажадати розпечатання валізи уповноваженими особами цієї іноземної держави у присутності посадових осіб митного органу. У разі відмови від розпечатання така валіза повертається до місця відправлення. Всі місця, що становлять дипломатичну пошту та консульську валізу, повинні мати видимі зовнішні ознаки, що свідчать про їх характер. Дипломатична пошта може містити виключно дипломатичні документи та товари, призначені для офіційного користування, а консульська валіза — тільки офіційну кореспонденцію та документи або товари, призначені виключно для офіційного користування. 189 Стаття 292. Митні пільги для іноземних дипломатичних і консульських кур’єрів Іноземні дипломатичні та консульські кур’єри можуть ввозити в Україну та вивозити з України товари, призначені для їх особистого користування, із звільненням на основі взаємності від митного огляду та сплати податків і зборів, за винятком плати за їх митне оформлення, якщо воно здійснюється поза місцями розташування митних органів або поза робочим часом, встановленим для митних органів. Стаття 293. Митні пільги для представників та членів делегацій іноземних держав Представникам іноземних держав, членам парламентських та урядових делегацій, а також на основі взаємності членам делегацій іноземних держав, які приїздять в Україну для участі в міжнародних переговорах, міжнародних конференціях та нарадах або з іншими офіційними дорученнями, надаються митні пільги, передбачені цим Кодексом для дипломатичного персоналу представництв іноземних держав. Такі пільги надаються також членам сімей цих осіб, які їх супроводжують. Дипломатичному персоналу, консульським посадовим особам представництв іноземних держав, членам їхніх сімей, а також особам, зазначеним у частині першій цієї статті, які прямують з тією ж метою транзитом через територію України, надаються митні пільги, передбачені цим Кодексом для дипломатичного персоналу іноземних представництв. Стаття 294. Митні пільги для міжнародних організацій, представництв іноземних держав при них, а також для їх персоналу Митні пільги для міжнародних організацій та представництв іноземних держав при них, а також для персоналу цих організацій і представництв та членів сімей персоналу визначаються відповідними міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку. 190 Стаття 295. Надання митних пільг посадовим особам представництв іноземних держав та міжнародних організацій в Україні Кожна посадова особа, яка має пільги згідно із статтями 287-290, 292-294 цього Кодексу, користується ними у разі прямування в Україну для зайняття відповідної посади з моменту перетину митного кордону України, а у разі знаходження на території України — з того часу, коли ця посадова особа офіційно приступила до виконання своїх обов’язків. Члени сімей посадових осіб, зазначених у частині першій цієї статті, якщо вони не є громадянами України та не проживають в Україні постійно, мають ті ж самі пільги, що й ці посадові особи. Стаття 296. Припинення надання митних пільг посадовим особам представництв іноземних держав та міжнародних організацій в Україні Після залишення посадовими особами представництв іноземних держав та міжнародних організацій митної території України надання їм митних пільг, передбачених статтями 287-290, 292-294 цього Кодексу, припиняється. Стаття 297. Декларування товарів представництв іноземних держав та міжнародних організацій в Україні Товари, призначені для офіційного (службового) користування представництв іноземних держав та міжнародних організацій, підлягають декларуванню митним органам та пропускаються в Україну в режимі імпорту. (Стаття 297 в редакції Закону N 1970-IV від 01.07.2004) Стаття 298. Декларування товарів представництв іноземних фірм в Україні Товари, що не підлягають відчуженню на території України та призначені для службового користування представництв іноземних фірм, декларуються 191 митним органам на строк до трьох років з моменту акредитації цих представництв під зобов’язання про зворотне вивезення. Питання щодо продовження строку тимчасового ввезення товарів, зазначених у частині першій цієї статті, вирішується митним органом, в регіоні діяльності якого розташоване відповідне представництво іноземної фірми. Стаття 299. Декларування товарів, що належать посадовим особам представництв іноземних держав та представництв іноземних фірм в Україні Товари, призначені для особистого користування осіб, які мають митні пільги, декларуються митним органам за місцем акредитації чи перебування цих осіб та пропускаються в Україну в режимі імпорту. (Стаття 299 в редакції Закону N 1970-IV від 01.07.2004) Стаття 300. Порядок переміщення через митний кордон України товарів дипломатичних представництв України, що знаходяться за кордоном Дипломатичні представництва України, що знаходяться за кордоном, за умови дотримання ними встановленого порядку переміщення товарів через митний кордон України можуть вивозити з України товари, призначені для офіційного (службового) користування представництва, із звільненням від сплати податків і зборів, за винятком плати за їх митне оформлення, якщо воно здійснюється поза місцями розташування митних органів або поза робочим часом, встановленим для митних органів. Стаття 301. Декларування товарів дипломатичних представництв України, що знаходяться за кордоном Товари, призначені для офіційного (службового) користування дипломатичних представництв України, що знаходяться за кордоном, 192 підлягають декларуванню митним органам та пропускаються за межі України на весь строк акредитації представництва за кордоном. редставництва за кордоном. Додаток 10 ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З НАГЛЯДУ ЗА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ БЕЗПЕКИ АВІАЦІЇ НАКАЗ 28.09.2004 N 81 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 грудня 2004 р. за N 1555/10154 Про затвердження Інструкції з організації та здійснення контролю на безпеку в аеропортах України Відповідно до ст. 77 Державної програми авіаційної безпеки цивільної авіації та Додатка 17 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 р. “Безпека. Захист міжнародної цивільної авіації від актів незаконного втручання”, а також з метою вдосконалення системи організації контролю на безпеку в аеропортах України НАКАЗУЮ: 1. Затвердити Інструкцію з організації та здійснення контролю на безпеку в аеропортах України (далі — Інструкція), що додається. 2. Начальнику управління авіаційної безпеки (Плавко В.Ф.): 2.1. Забезпечити подання цієї Інструкції на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України. 193 2.2. Довести зазначену Інструкцію до відома керівників аеропортів, авіапідприємств, наукових і навчальних закладів цивільної авіації всіх форм власності. 3. Уважати такою, що не застосовується на території України, “Инструкцию о порядке производства досмотра ручной клади, багажа и личного досмотра пассажиров гражданских воздушных судов и изъятия веществ, грузов и предметов, запрещенных к провозу на гражданских воздушных судах”, затверджену спільним наказом Міністерства цивільної авіації та Міністерства внутрішніх справ СРСР від 11 березня 1981 року N 55-ДСП 80. 4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на начальника управління авіаційної безпеки Плавка В.Ф. Голова В.Максимов ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації 28.09.2004 N 81 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 грудня 2004 р. за N 1555/10154 ІНСТРУКЦІЯ з організації та здійснення контролю на безпеку в аеропортах України 1. Загальні положення 1.1 Ця Інструкція розроблена відповідно до Повітряного кодексу України, Закону України “Про Державну програму авіаційної безпеки цивільної 194 авіації” від 20.02. 2003 N 545, постанови Кабінету Міністрів України від 02.08.95 N 592 “Про затвердження Тимчасових правил контролю з метою забезпечення безпеки цивільної авіації” з урахуванням рекомендацій і стандартів міжнародної організації цивільної авіації ІКАО (DOC. 8973/5), Європейської конференції цивільної авіації ЄКЦА (DOC 30). 1.2. Інструкція регламентує порядок здійснення контролю на безпеку в загальному технологічному комплексі обслуговування пасажирів, членів екіпажів повітряних суден, вантажу, пошти, бортприпасів в аеропортах України на міжнародних та внутрішніх повітряних лініях з метою забезпечення безпеки польотів, охорони життя та здоров’я пасажирів і членів екіпажів цих суден. 1.3. Положення та процедури, викладені в Інструкції, поширюються на всіх суб’єктів забезпечення авіаційної безпеки, експлуатантів і аеропортів, зареєстрованих в Україні, незалежно від форм їх власності. 1.4. Інструкція використовується службами авіаційної безпеки аеропортів, авіапідприємств для організації та здійснення контролю на безпеку пасажирів, членів екіпажів, ручної поклажі, багажу, вантажу, пошти та бортових припасів в аеропортах України. 1.5. Нормативні посилання При розробленні цієї Інструкції використовувалися такі нормативно-правові акти: Повітряний кодекс України ; Закон України “Про Державну програму авіаційної безпеки цивільної авіації” ; Тимчасові правила контролю з метою забезпечення безпеки цивільної авіації, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 02.08.95 N 592 ; Правила сертифікації служб авіаційної безпеки в Україні, затверджені наказом Державного департаменту авіаційного транспорту України від 195 05.01.96 N 1 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24.01.96 за N 35/1060; Додаток 17 до Конвенції про міжнародну цивільнуавіацію 1944 р. “Безпека. Захист міжнародної цивільної авіації від актів незаконного втручання"; Керівництво з безпеки для захисту цивільної авіації від актів незаконного втручання (DOC 8973/5 — вид. 6/2002, ІКАО); Віденська конвенція про дипломатичні відносини від 18.04.61 N 1138 ; DOC 30 Європейської Конференції Цивільної Авіації “Безпека. Політика ЄКАК у галузі авіаційної безпеки”. 1.6. Терміни та визначення У цій Інструкції терміни мають такі визначення: Дипломатичний агент — глава представництва або член дипломатичного персоналу представництва. Дипломатичний кур’єр — спеціально вповноважена особа, яка має офіційний документ, що підтверджує її статус, а також право на перевезення дипломатичної пошти. Потенційно небезпечні пасажири — категорія пасажирів, яка здійснює переліт у примусовому порядку (конвойовані, депортовані) в супроводі вповноважених співробітників відповідних органів. Інші терміни, що застосовуються в Інструкції, мають значення, визначені в розділі II Державної програми авіаційної безпеки цивільної авіації. 1.7. Скорочення АБ — авіаційна безпека; АНВ — акт незаконного втручання; БП — безпека польотів; ІКАО — Міжнародна організація цивільної авіації; ПС — повітряне судно; 196 САБ — служба авіаційної безпеки; СТЗБ — спеціальні технічні засоби безпеки; ЦА — цивільна авіація. 2. Основні правила контролю на безпеку 2.1. В аеропортах України як на внутрішніх, так і на міжнародних рейсах проводиться контроль на безпеку пасажирів (у тому числі транзитних і трансферних у разі відсутності відповідних залів чекання), членів екіпажів повітряних суден (далі — ПС), ручної поклажі, багажу, вантажу, поштових і термінових відправлень та бортових припасів, у тому числі бортхарчування. 2.2. Контроль на безпеку персоналу аеропорту, відвідувачів і транспортних засобів проводиться у випадках, наведених у розділі 4.10 цієї Інструкції. 2.3. У разі одержання інформації про загрозу безпеці ПС у повітрі членами екіпажу за рішенням командира ПС може бути проведений контроль на безпеку під час польоту. 2.4. Від контролю на безпеку звільняються: особи, які охороняються державою згідно із Законом України “Про державну охорону органів державної влади та посадових осіб” ; офіційні особи іноземних держав, які згідно з протоколом перебування в Україні підлягають державній охороні; ручна поклажа, багаж, що належать зазначеним особам. 2.5. Контроль на безпеку запроваджується сертифікованим персоналом служб авіаційної безпеки (далі — САБ) аеропортів (авіапідприємств) як з використанням спеціальних технічних засобів безпеки (далі СТЗБ), так і ручним способом. У випадках, передбачених у розділі 4.2 цієї Інструкції, стосовно пасажирів і членів екіпажів ПС здійснюється особистий контроль на безпеку. Такий контроль проводиться в межах, достатніх для виявлення зброї та заборонених 197 для перевезення предметів і речовин, та здійснюється лише працівниками однієї статі з пасажиром або членом екіпажу, який проходить контроль. Для проведення контролю на безпеку можуть залучатися спеціальні біосенсори. 2.6. Контроль на безпеку проводиться за спеціальною технологією, розробленою в аеропорту на підставі цієї Інструкції та з урахуванням місцевих умов, з метою запобігання доставці на борт ПС зброї, боєприпасів, вибухових речовин та пристроїв, інших небезпечних предметів і речовин, які можуть бути використані для вчинення акта незаконного втручання (далі — АНВ) у діяльність цивільної авіації (далі — ЦА) або заборонені для перевезення повітряним транспортом. 2.7. Перелік небезпечних предметів і речовин, заборонених для перевезення повітряним транспортом, визначається згідно з вимогами п. 83 Державної програми авіаційної безпеки цивільної авіації. 2.8. Контроль на безпеку проводиться у спеціально обладнаних пунктах контролю. 2.9. Окремо від основного потоку пасажирів контроль на безпеку проходять: члени екіпажів ПС; пасажири-інваліди; особи зі зброєю під час виконання ними службових обов’язків; потенційно небезпечні пасажири. 2.10. Під час проведення контролю на безпеку в кожному пункті контролю обов’язкова присутність працівників органу внутрішніх справ в аеропорту (територіальних органів внутрішніх справ) для озброєного забезпечення запобігання і припинення АНВ у діяльність ЦА та виконання функцій, передбачених Законом України “Про міліцію”. 2.11. Відправники вантажу, пошти, кур’єрських та термінових відправлень, бортових припасів до проведення контролю на безпеку пред’являють 198 документи, у яких зазначаються гарантія їх безпеки для перевезення на ПС, властивість та найменування. Контроль на безпеку здійснюється до завантаження на борт ПС у присутності вповноважених представників власника вантажу і бортових припасів після пред’явлення ними документів, що посвідчують особу. 2.12. У разі проведення ручного контролю на безпеку багажу, вантажу, пошти, кур’єрських та термінових відправлень і бортових припасів за відсутності власника (уповноваженої особи власника таких відправлень чи припасів або особи, яка супроводжує вантаж) така процедура здійснюється за мотивованим рішенням керівника САБ аеропорту (авіапідприємства) або органу внутрішніх справ в аеропорту в присутності двох понятих, про що складається акт контролю на безпеку багажу (вантажу, пошти, бортприпасів) за відсутності пасажира (додаток 1) чи відправника (додаток 2). 2.13. Пасажири та члени екіпажу ПС, які не пройшли контроль на безпеку або не подали для цього ручну поклажу, багаж та інші речі, що належать їм, до посадки в ПС не допускаються. Вантаж, пошта, кур’єрські та термінові відправлення і бортові припаси, до яких не застосовані процедури контролю на безпеку цивільної авіації, завантаженню на борт ПС не підлягають. 2.14. Час проведення контролю на безпеку не повинен перевищувати загального часу, передбаченого розкладом для оформлення рейсу. Спрощення процедури такого контролю за будь-яких умов забороняється. 2.15. У разі запізнення пасажира до посадки в ПС у зв’язку з проходженням контролю на безпеку адміністрація аеропорту (авіапідприємства) повинна забезпечити його відправлення черговим рейсом або повністю відшкодувати вартість квитка чи невикористаної його частини. 2.16. Адміністрація аеропорту (авіапідприємства) уживає заходів щодо інформування користувачів ПС про обов’язковість контролю на безпеку та про права і відповідальність у частині, що їх стосується. 199 Тексти спеціальної інформації, що рекомендується до розміщення в аеропортах України наведені в додатку 3. 2.17. У разі неправомірних дій посадових осіб, уповноважених виконувати обов’язки щодо контролю на безпеку, користувач ПС може подати скаргу до адміністрації аеропорту або до органу регулювання діяльністю ЦА, а також до суду. |