Главная страница
Навигация по странице:

  • У К А З ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ 130 Про Положення про дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав в Україні

  • П О Л О Ж Е Н Н Я про дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав в Україні I. Загальні положення

  • II. Дипломатичні представництва

  • III. Консульські установи

  • Дипломатичних представництв монографія Київ 2007 1 удк 341. 71 Ббк 66. 49 Лященко Т. М


    Скачать 0.8 Mb.
    НазваниеДипломатичних представництв монографія Київ 2007 1 удк 341. 71 Ббк 66. 49 Лященко Т. М
    Дата17.12.2021
    Размер0.8 Mb.
    Формат файлаpdf
    Имя файлаlyaschenko_tm_pravoviy_status_diplomatichnih_predstavnictv_monog.pdf
    ТипДиплом
    #307343
    страница11 из 17
    1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   17
    Статья 43
    Функции дипломатического агента прекращаются, в частности,
    а) по уведомлении аккредитующим государством государства пребывания о том, что функции дипломатического агента прекращены;
    128
    b) по уведомлении государством пребывания аккредитующего государства, что, согласно пункту 2 статьи 9, оно отказывается признать дипломатического агента сотрудником представительства.
    Статья 44
    Государство пребывания должно, даже в случае вооруженного конфликта, оказать содействие, необходимое для возможного скорого выезда пользующихся привилегиями и иммунитетами лиц, являющихся гражданами государства пребывания, и членов семей таких лиц, независимо от их гражданства. Оно должно, в частности, предоставить в случае необходимости в их распоряжение перевозочные средства, которые требуются для них самих и их имущества.
    Статья 45
    В случае разрыва дипломатических сношений между двумя государствами либо окончательного или временного отозвания представительства а) государство пребывания должно, даже в случае вооруженного конфликта, уважать и охранять помещения представительства вместе с его имуществом и архивами,
    b) аккредитующее государство может вверить охрану помещений своего представительства вместе с его имуществом и архивами третьему государству, приемлемому для государства пребывания;
    с) аккредитующее государство может вверить защиту своих интересов и интересов своих граждан третьему государству, приемлемому для государства пребывания.
    Статья 46
    Аккредитующее государство может, с предварительного согласия государства пребывания и по просьбе третьего государства, не представленного в государстве пребывания, взять на себя временную защиту интересов этого третьего государства и его граждан.
    Статья 47
    1. При применении положений настоящей Конвенции государство пребывания не должно проводить дискриминации между государствами.
    2. Однако не считается, что имеет место дискриминация:
    а) если государство пребывания применяет какое-либо из положений настоящей Конвенции ограничительно ввиду ограничительного применения этого положения к его представительству в аккредитующем государстве;
    b) если по обычаю или соглашению государства предоставляют друг другу режим более благоприятный, чем тот, который требуется положениями настоящей Конвенции.
    129

    Статья 48
    Настоящая Конвенция открыта для подписания всеми государствами- членами Организации Объединенных Наций или специализированных учреждений, государствами, являющимися участниками Статута
    Международного Суда, а также любым другим государством, приглашенным
    Генеральной Ассамблеей Организации Объединенных Наций стать участником Конвенции: до 31 октября 1961 года — в Федеральном министерстве иностранных дел Австрии, а затем, до 31 марта 1962 года — в
    Центральных Учреждениях Организации Объединенных Наций в Нью-
    Йорке.
    Конвенция о дипломатических сношениях ратифицирована Указом
    Президиума Верховного Совета СССР от 11 февраля 1964 г. с оговоркой по пункту 1 статьи 11 и с заявлением по статьям 48 и 50 Конвенции.
    Ратификационная грамота СССР депонирована Генеральному Секретарю
    ООН 25 марта 1964 г.
    Дата підписання: 18.04.61
    Дата підписання (приєднання) Україною: 18.04.61 (в
    складі СРСР)
    Дата ратифікації: 11.02.64 (Указом Президії ВР СРСР)
    Набуття чинності: 12.07.64
    Термін участі: необмежений
    Додаток 2
    У К А З ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
    130

    Про Положення про дипломатичні представництва та консульські
    установи іноземних держав в Україні
    З метою забезпечення належних умов для здійснення дипломатичними представництвами та консульськими установами іноземних держав в Україні
    їх функцій п о с т а н о в л я ю :
    Затвердити Положення про дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав в Україні (додається).
    Президент України Л.КРАВЧУК
    м.Київ, 10 червня 1993 року
    N198/93
    ЗАТВЕРДЖЕНО
    Указом Президента
    України
    від 10 червня
    1993 року N 198/93
    П О Л О Ж Е Н Н Я
    про дипломатичні представництва та консульські установи іноземних
    держав в Україні
    I. Загальні положення
    1. Дипломатичному представництву (посольству або місії)
    іноземної держави в Україні (далі — дипломатичне представництво), консульській установі (генеральному консульству, консульству, віце- консульству або консульському агентству) іноземної держави в Україні
    (далі — консульська установа) як органам іноземної держави, співробітникам дипломатичних представництв та працівникам консульських установ для здійснення їх функцій надаються передбачені цим Положенням привілеї та
    імунітети, що визначаються відповідно до Віденської конвенції від 18 квітня
    1961 року про дипломатичні зносини та Віденської конвенції від 24 квітня
    1963 року про консульські зносини.
    2. Співробітники дипломатичних представництв та працівники консульських установ, яким надаються передбачені цим Положенням привілеї та імунітети, збов’язані поважати закони України.
    3. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Положенні, то застосовуються правила міжнародного договору.
    Передбачені цим Положенням правила можуть застосовуватись щодо дипломатичних представництв та консульських установ окремих іноземних держав, а також їх співробітників (працівників), виходячи з принципу взаємності.
    II. Дипломатичні представництва
    131

    4. Глава дипломатичного представництва на рівні посла або посланника акредитується при Президентові України, а на рівні повіреного у справах — при Міністрові закордонних справ України.
    5. Членами персоналу дипломатичного представництва є члени дипломатичного, адміністративно-технічного та обслуговуючого персоналу дипломатичного представництва.
    Членами дипломатичного персоналу дипломатичного представництва
    (далі — члени дипломатичного персоналу) є члени персоналу дипломатичного представництва, які мають дипломатичний ранг.
    Членами адміністративно-технічного персоналу дипломатичного представництва (далі — члени адміністративно-технічного персоналу) є члени персоналу дипломатичного представництва, які здійснюють адміністративно-технічне обслуговування дипломатичного представництва.
    Членами обслуговуючого персоналу дипломатичного представництва
    (далі — члени обслуговуючого персоналу) є члени персоналу дипломатичного представництва, які виконують обов’язки щодо обслуговування дипломатичного представництва.
    Співробітниками дипломатичного представництва є глава дипломатичного представництва та члени персоналу дипломатичного представництва.
    6. Приміщення дипломатичного представництва, а також резиденція глави дипломатичного представництва та жилі приміщення членів дипломатичного персоналу є недоторканними. Доступ до цих приміщень може бути здійснений не інакше як за згодою глави дипломатичного представництва. Ці приміщення, наявне в них майно, а також засоби пересування дипломатичного представництва користуються імунітетом від обшуку, виїмки, реквізиції, арешту та виконавчих дій і не повинні використовуватись для цілей, не сумісних зі здійсненням функцій дипломатичного представництва.
    7. Дипломатичне представництво та глава дипломатичного представництва мають право встановлювати Державний прапор та Державний герб акредитуючої держави на приміщеннях дипломатичного представництва, а також на резиденції та засобах пересування глави дипломатичного представництва.
    8. Дипломатичне представництво може безперешкодно зноситися зі своїм урядом, з розташованими в Україні іншими представництвами та консульськими установами своєї держави, а також з дипломатичними та
    іншими представництвами і консульськими установами своєї держави в
    інших державах за допомогою всіх гідних засобів, у тому числі шифрованих або закодованих телеграм, а також дипломатичнної пошти.
    Дипломатичне представництво може встановлювати радіопередавачі та користуватися ними в установленому порядку.
    132

    9. Архіви, документи й офіційна кореспонденція дипломатичного представництва є недоторканними.
    10. Дипломатична пошта не підлягає ні розпечатанню, ні затриманню. Усі місця, що становлять дипломатичну пошту, можуть містити тільки дипломатичні документи та предмети, призначені для офіційного користування, і повинні мати видимі зовнішні знаки, що вказують на їх характер.
    Дипломатичний кур’єр, статус якого підтверджується офіційним документом, у якому вказана кількість місць, що становлять дипломатичну пошту, користується при виконанні обов’язків особистою недоторканністю і не може бути заарештований або затриманий.
    Органи державної влади України надають дипломатичним кур’єрам всіляке сприяння та захист у виконанні службових обов’язків.
    Положення абзаців 2 та 3 цього пункту застосовуються щодо тимчасових дипломатичних кур’єрів, призначених для разового перевезення дипломатичної пошти (дипломатичні кур’єри ad hoc).
    Імунітети, що надаються тимчасовим дипломатичним кур’єрам, припиняються з моменту доставки ними дипломатичної пошти за призначенням.
    На основі спеціальної угоди з іноземною державою дипломатична пошта може бути ввірена командирові цивільного літака, який не вважається дипломатичним кур’єром. В цьому випадку дипломатичне представництво може направити свого співробітника прийняти дипломатичну пошту безпосередньо від командира літака.
    11. Порядок переміщення через митний кордон України майна дипломатичних представництв, митні пільги, що надаються главі дипломатичного представництва, членам персоналу дипломатичного представництва та членам їх сімей, визначаються законодавством України відповідно до норм міжнародного права.
    12. Глава дипломатичного представництва і члени дипломатичного персоналу користуються особистою недоторканністю і не можуть бути заарештовані або затримані.
    13. Глава дипломатичного представництва і члени дипломатичного персоналу користуються імунітетом від кримінальної, адміністративної юрисдикції України та юрисдикції судів України у цивільних справах.
    Імунітет від юрисдикції України не поширюється на випадки, коли глава дипломатичного представництва і члени дипломатичного персоналу вступають у цивільно-правові відносини як приватні особи у зв’язку з позовами про належне їм нерухоме майно на території України, спадкування, а також у зв’язку з позовами, що випливають з їх професійної або комерційної діяльності, що здійснюється ними за межами службових обов’язків.
    133

    Глава дипломатичного представництва, члени дипломатичного персоналу підлягають юрисдикції України у разі згоди на це акредитуючої держави.
    Глава дипломатичного представництва і члени дипломатичного персоналу не зобов’язані давати свідоцькі показання.
    14. Правила, передбачені пунктами 12, 13 цього Положення, поширюються на членів сім’ї, які проживають разом з главою дипломатичного представництва, із членами дипломатичного персоналу, якщо члени сімей не
    є громадянами України.
    15. Члени адміністративно-технічного персоналу і члени сімей, які проживають разом з ними, користуються, якщо вони не є громадянами
    України або не проживають в Україні постійно, привілеями та імунітетами, передбаченими пунктом 6 стосовно жилих приміщень і пунктами 12, 13 цього Положення, за тим винятком, що імунітет від адміністративної юрисдикції України та юрисдикції судів України у цивільних справах поширюється лише на дії, вчинені членами адміністративно-технічного персоналу при виконанні службових обов’язків.
    16. Члени обслуговуючого персоналу, які не є громадянами України або не проживають в Україні постійно, користуються імунітетом, передбаченим пунктом 13 цього Положення щодо дій, вчинених при виконанні службових обов’язків.
    17. Глава дипломатичного представництва, члени дипломатичного персоналу дипломатичного представництва іноземної держави в третій державі, які прямують транзитом через територію України, користуються особистою недоторканністю та іншими імунітетами, які необхідні для забезпечення їх проїзду. Це положення застосовується щодо членів їх сімей, які користуються привілеями та імунітетами і супроводжують зазначених осіб або прямують окремо, щоб приєднатися до них чи повернутися до своєї держави.
    Дипломатичним кур’єрам, які прямують транзитом через територію України, надаються такі самі недоторканність і захист, як і дипломатичним кур’єрам, що прямують в Україну.
    III. Консульські установи
    18. Консульська установа виконує свої функції в межах консульського округу.
    Місцезнаходження консульської установи та межі її консульського округу визначаються угодою між Україною і відповідною іноземною державою.
    19. До працівників консульської установи належать консульські посадові особи, консульські службовці та працівники обслуговуючого персоналу консульської установи.
    До консульських посадових осіб консульської установи (далі консульські посадові особи) належать особи, включаючи главу консульської установи, яким доручено виконання консульських функцій.
    134

    Главою консульської установи визнається призначений іноземною державою
    і прийнятий як такий Урядом України в особі Міністерства закордонних справ України генеральний консул, консул, віце-консул і консульський агент.
    До консульських службовців консульської установи (далі - консульські службовці) належать особи, які здійснюють адміністративно-технічне обслуговування консульської установи.
    До працівників обслуговуючого персоналу консульської установи (далі — працівники обслуговуючого персоналу) належать особи, які виконують обов’язки щодо обслуговування консульської установи.
    20. Глава консульської установи може приступити до виконання своїх обов’язків після видачі йому Міністерством закордонних справ України консульської екзекватури.
    21. Приміщення консульської установи є недоторканними. Доступ до цих приміщень може мати місце лише за згодою глави консульської установи або глави дипломатичного представництва відповідної іноземної держави в
    Україні.
    Недоторканність цих приміщень не дає права використовувати їх для цілей, не сумісних з функціями консульського представництва.
    22. На приміщенні консульської установи, а також на резиденції глави консульської установи і, коли це пов’язано з виконанням службових обов’язків, на засобах пересування глави консульської установи може вивішуватися Державний прапор та встановлюватися Державний герб акредитуючої держави.
    23. Архіви, документи і офіційна кореспонденція консульської установи є недоторканними.
    24. Консульська установа може зноситися зі своїм урядом, з розташованими в Україні дипломатичним представництвом і консульськими установами своєї держави, а також з дипломатичними представництвами і консульськими установами своєї держави в інших державах в порядку, передбаченому цим Положенням щодо дипломатичних представництв.
    Правила, передбачені пунктом 10 цього Положення про дипломатичну пошту та дипломатичних кур’єрів, застосовуються щодо консульської валізи та консульських кур’єрів, за тим винятком, що у випадках, коли є серйозні підстави вважати, що консульська валіза містить щось інше, крім офіційної кореспонденції, документів та предметів, призначених для офіційного користування, органи державної влади України можуть вимагати розпечатання консульської валізи у присутності уповноважених цих органів.
    У разі відмови виконати вимогу органу державної влади України валіза повертається відправникові.
    25. Консульські посадові особи користуються особистою недоторканністю і не можуть бути затримані або заарештовані інакше як у разі переслідування
    135
    за вчинення тяжкого злочину або виконання вироку (ухвали, постанови) суду, що набрав законної сили.
    Консульські посадові особи та консульські службовці користуються
    імунітетом від кримінальної, адміністративної юрисдикції України та юрисдикції судів України в цивільних справах щодо діяльності, яку вони здійснюють у межах службових обов’язків. Імунітет від юрисдикції України не поширюється на випадки пред’явлення позовів про відшкодування заподіяної дорожньо-транспортною пригодою шкоди.
    Консульські службовці та працівники обслуговуючого персоналу не можуть відмовлятися давати свідоцькі показання.
    Працівники консульської установи не зобов’язані давати показання з питань, пов’язаних з виконанням службових обов’язків, а також показання, що роз’яснюють законодавство акредитуючої держави.
    У разі відмови консульських посадових осіб давати свідоцькі показання до них не можуть бути застосовані заходи примусу або покарання.
    Держава, що представляється консульською установою, може відмовитись від привілеїв та імунітетів працівників консульської установи, передбачених цим пунктом.
    26. Порядок переміщення через митний кордон України майна консульських установ, митні пільги, що надаються консульським посадовим особам, консульським службовцям, працівникам обслуговуючого персоналу, а також членам їх сімей, визначаються законодавством України відповідно до норм міжнародного права.
    IV.Заключні положення
    27. Привілеї та імунітети, передбачені цим Положенням для членів дипломатичного персоналу, поширюються на представників іноземних держав, на членів парламентських і урядових делегацій іноземних держав, які прибувають в Україну для участі в міждержавних переговорах, міжнародних конференціях і нарадах або з іншими офіційними дорученнями, а також на членів їх сімей, які їх супроводжують і не є громадянами України.
    Представники іноземних держав, члени парламентських і урядових делегацій іноземних держав, які прямують для тих самих цілей транзитом через територію України, а також члени їх сімей, які їх супроводжують і не є громадянами України, користуються особистою недоторканністю та іншими
    імунітетами, що необхідні для забезпечення їх проїзду.
    28. Привілеї та імунітети, що надаються в Україні міжнародним міжурядовим організаціям, представництвам іноземних держав при цих організаціях, а також їх посадовим особам, визначаються відповідними договорами, в яких бере участь Україна.
    29. Належність до осіб, які користуються зазначеними в цьому Положенні привілеями та імунітетами, за винятком осіб, згаданих у пунктах 10, 17, 24 і
    136

    27, посвідчується документами, що видаються Міністерством закордонних справ України.
    Додаток 3
    1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   17


    написать администратору сайта