Дипломатичних представництв монографія Київ 2007 1 удк 341. 71 Ббк 66. 49 Лященко Т. М
 Скачать 0.8 Mb.
|
|
Про затвердження Інструкції про порядок забезпечення комплексної безпеки дипломатичних установ України за кордоном Відповідно до Указу Президента України від 22 березня 1994 року N 108 з метою вдосконалення роботи по створенню умов безпечного функціонування дипломатичних установ України за кордоном та розробки відомчої нормативної бази, НАКАЗУЮ: 1. Затвердити Інструкцію про порядок забезпечення комплексної безпеки дипломатичних установ України за кордоном, що додається. 2. Начальникам підрозділів центрального апарату Міністерства та керівникам дипломатичних місій при вирішенні питань, пов’язаних із безпекою дипломатичних представництв України за кордоном керуватися вимогами цієї Інструкції. 3. Координацію роботи щодо дотримання вимог Інструкції покласти на відділ комплексної безпеки закордонних установ УРЗУ МЗС України. 4. Контроль за виконанням цієї Інструкції покласти на заступника міністра Ю.О.Рилача. Міністр Г.Удовенко Затверджено наказом Міністра закордонних справ України від 11 липня 1995 року N 1041 Інструкція про порядок забезпечення комплексної безпеки дипломатичних установ України за кордоном 1. Загальні положення 1.1. Інструкція про порядок забезпечення комплексної безпеки дипломатичних установ України за кордоном (далі — Інструкція) встановлює основні вимоги щодо підбору, погодженню, ремонту, пристосуванню будівель та приміщень, що призначаються для розміщення дипломатичних установ України за кордоном (посольств, генеральних консульств, постійних представництв тощо — далі Установ) та порядок їх реалізації з метою: 159 1.1.1. Запобігання несанкціонованому проникненню сторонніх осіб (особливо осіб, озброєних вогнепальною зброєю та вибуховими пристроями) на територію та в приміщення Установ (паркани, укріплені брами, тамбури, сигналізація, системи допуску); 1.1.2. Запобігання диверсійно-терористичними акціями проти Установ шляхом використання вогнепальної та легкої артилерійської зброї, а також поштових каналів та транспортних засобів споряджених вибуховими пристроями (приміщення для розпакування пошти, розміщення важливих спеціальних приміщень Установ); 1.1.3. Забезпечення функціонування життєво важливих систем Установ в умовах надзвичайного стану (сховища для персоналу та обладнання, запаси продуктів харчування та життєзабезпечення, системи аварійного електроживлення); 1.1.4. Запобігання витоку інформації з обмеженим доступом по технічних каналах (мовна та візуальна інформація, обробка, передавання та зберігання інформації в технічних системах). 1.2. Інструкція у повному обсязі розповсюджується на організацію робіт по комплексній безпеці представництв України при міжнародних організаціях, а також торговельних, військових та інших установ України за кордоном, що мають у своєму складі органи спеціальних видів зв’язку та референтури, за узгодженням в кожному конкретному випадку із зацікавленими міністерствами та відомствами. 1.3. Комплексний захист установ України за кордоном, що не мають у своєму складі референтур здійснюється згідно із цією Інструкцією за узгодженням із зацікавленими міністерствами та відомствами України. 1.4. Відповідальність за виконання вимог Інструкції покладається на керівника Установи згідно діючого законодавства. Організація робіт по забезпеченню комплексного захисту Установ доручається офіцерам безпеки 160 та відділу комплексної безпеки закордонних установ України (ВКБ УРЗДУ) згідно з діючими нормативними документами стосовно питань безпеки. 1.5. Проектування, будівництво та пристосування Установ України за кордоном виконуються за існуючими будівельними нормами з урахуванням спеціальних вимог безпеки. 2. Вимоги комплексної безпеки при підборі та придбанні земельних ділянок, садиб, будівель та приміщень для закордонних Установ України 2.1. При підборі та придбанні чи оренді земельних ділянок, садиб, будівель з метою забезпечення їх подальшої комплексної безпеки діють наступні вимоги: 2.1.1. Будівлі, як правило, не повинні бути історичними пам’ятками або пам’ятками архітектури. 2.1.2. Усі будівлі повинні розміщуватися на одній чи кількох суміжних ділянках з урахуванням існуючих та перспективних потреб Установи. Будівлі мають бути відокремлені від сторонніх будинків смугою землі (будівля, що розташована окремо). Фасад не повинен виходити на червону смугу. 2.1.3. Ділянка повинна розміщуватися у престижному, не густонаселеному районі, осторонь від головних транспортних магістралей, місць проведення культурно-масових заходів, великих промислових та торговельних підприємств, де існує можливість скупчення людей. 2.1.4. Ділянка, по можливості, не повинна розміщуватися на розі міського кварталу. Бажано вибирати ділянку суміжну, або в безпосередній близькості, від дипломатичних Установ країн, які не знаходяться в конфліктних стосунках з іншими країнами. 2.1.5. Розмір ділянки повинен забезпечувати розміщення службових будівель та резиденції посла окремо від жилих будівель (приміщень). 161 2.1.6. Розмір ділянки повинен забезпечувати розміщення інженерних захисних споруд та відкритий простір навкруги паркану для забезпечення спостереження. 2.1.7. Під поверхнею ділянки чи над нею не повинні проходити (і не передбачатися) транспортні або інші комунікації (шахти, тунелі та естакади метрополітену, автотранспорту, колектори тощо). 2.1.8. Крізь територію ділянки (під, над чи по ній) не повинні проходити транзитом комунікації комунального призначення (водопроводи, газопроводи, ЛЕП, телефонні, електричні лінії, каналізація тощо). 2.1.9. До ділянки повинен підходити шлях, що добре проглядається. Бажано мати запасний виїзд (вихід) з території та будинку Установи. 2.1.10. Під час підбору ділянок необхідно скласти план навколишньої місцевості у радіусі не менше 500 м із нанесенням будівель, шляхів, комунікацій, інших об’єктів та зазначенням їх належності. Необхідно також скласти схему місцевості (план міста) з позначенням поліцейських, пожежних, медичних та державних Установ, безпечних шляхів до вокзалів, аеропортів тощо. 2.1.11. При підборі земельних ділянок з існуючими будівлями, окремих будівель чи частин будівлі (приміщень) необхідно враховувати вимоги, викладені у розділі 3 цієї Інструкції. 2.1.12. Стосовно систем електроживлення Установи бажано мати два незалежні підземні кабелі, що заведені з різних джерел живлення через трансформаторну підстанцію (ТП), яка має бути розміщена на території Установи. Вхід до високовольтної частини ТП має бути з вулиці, а до низьковольтної — з території Установи. Доцільно передбачити місце для розміщення аварійного дизельгенератора. Для заземлення всіх технічних засобів особливої норми необхідно мати окремий контур, який розташовано у контрольованій зоні представництва. 162 2.1.13. Підбір ділянок, будівель, приміщень для розміщення Установ необхідно проводити з безпосередньою участю та за узгодженням з представниками ВКБ УРЗДУ та СБ України з метою урахування вимог спеціальних заходів безпеки. 3. Вимоги комплексної безпеки при ремонті, пристосуванні будівель та приміщень під закордонні Установи України 3.1. До початку ремонту чи пристосування будівель та приміщень необхідно узгодити з ВКБ УРЗДУ та СБ України питання щодо: 3.1.1. Розташування приміщень, які потребують спеціального захисту (референтури, кабінетів посла, радників, кімнати таємних нарад, органів спеціальних видів зв’язку, інформаційно-обчислювального центру, пункту радіозв’язку), та вимог до них; 3.1.2. Розміщення постів охорони; 3.1.3. Використання та розміщення систем та приміщень життєзабезпечення (складів харчових продуктів, сховищ для персоналу, систем аварійного електропостачання, очистки повітря тощо); 3.1.4. Застосування засобів інженерного захисту (огорож периметрів та внутрішніх зон території, тамбурних проїздів та проходів, посилених дверей, металевих гратів, куленепробивних вікон, посилених конструкцій, що огороджують окремі приміщення, дистанційного керування воріт, дверей тощо); 3.1.5. Використання та розміщення технічних засобів захисту (систем охоронної та пожежної сигналізацій, телевізійного нагляду, тривожного оповіщення, переговорних пристрої, автономного радіозв’язку, пристроїв перевірки поштових надходжень тощо); 3.1.6. Застосування заходів технічного захисту інформації (складання переліку приміщень, де циркулює інформація з обмеженим доступом, 163 наявність технічних засобів обробки, накопичення та передачі цієї інформації, екранування приміщень, рознесення кабельних мереж зовнішнього та внутрішнього зв’язку, застосування електричних фільтрів та заземлення, запобігання витоку інформації із службових приміщень по технічних каналах); 3.1.7. Влаштування на території Установи не менш ніж двох квартир для співробітників органів спеціальних видів зв’язку та їх сімей; 3.1.8. Укладання угоди з місцевим підрядником на прокладання кабельної лінії зв’язку від будівлі Установи до найближчого влаштування комутації зв’язку та її обслуговування. 3.2. При проведенні ремонтно-будівельних робіт будівель та приміщень і їх обладнанні інженерними системами повинно бути враховано таке: 3.2.1. Консульські приміщення посольств повинні розміщуватися в окремій будівлі або в приміщеннях з окремим входом; 3.2.2. Гаражі Установи бажано розміщувати за межами периметрів службових та жилих будівель; 3.2.3. Комунікації охоронної сигналізації у будинку дозволяється прокладати на ближче ніж за 0,1 м від ліній внутрішнього та міського телефонного зв’язку у лотках, коробках, на кабельних полицях. По території і в будинку (за виключенням референтури) вони покладаються екранованим кабелем в трубах з будь якого матеріалу, що виключає можливість несанкціонованого підключення до з’єднувальних ланцюгів, що йдуть від станційної апаратури до датчиків. У референтурі комунікації прокладаються відкритим способом; 3.2.4. Проектування та монтаж органів спеціальних видів зв’язку Установ здійснюється тільки спеціальними підрозділами СБ України; 3.2.5. Організація проектування та монтажу систем охоронного телебачення, охоронної та пожежної сигналізації Установи здійснюються ВКБ УРЗДУ за письмовими заявками керівництва Установи. Зазначені роботи виконуються, як правило, спеціалізованими організаціями України, які мають спеціальний 164 дозвіл (ліцензію) Головного управління державної служби охорони при МВС України. Залучення до виконання цих робіт іноземних фірм обов’язково погоджується із СБ України; 3.2.6. Планово-профілактичний ремонт апаратури охоронної сигналізації проводиться, як правило, спеціалізованою організацією, що здійснювала її встановлення; 3.2.7. Прийняття до експлуатації устаткування охоронної сигналізації здійснюється комісією, що призначається розпорядженням заступника міністра, до складу якої входять: офіцер безпеки Установи, представники організації, що проводила монтаж та представник ВКБ УРЗДУ. Акт прийняття складається у 4 примірниках (для посольства, підрядної організації, ВФУ, ВКБ УРЗДУ) та затверджується керівником Установи. Оперативне та профілактичне обслуговування охоронної сигналізації забезпечує служба охорони Установи на підставі посадової інструкції. 3.3. Системи охоронного телебачення призначаються для візуального контролю службою охорони підходів до службових будівель та в’їздів і входів на території Установи. Дозволяється використовувати як вітчизняну, так і іноземну телевізійну апаратуру. 3.1.1. Кабельні комунікації повинні прокладатися по території в окремих закладних трубах, що забезпечують надійний захист від механічних пошкоджень та несанкціонованого доступу до них. Дозволяється спільне використання закладних труб для охоронної сигналізації та телебачення. Телевізійні камери, що встановлені не в службових приміщеннях, повинні бути захищені від несанкціонованого доступу. Монітори розміщуються на посту чергового коменданта. Встановлення моніторів та телевізійних камер в референтурі заборонено. 3.3.2. Приймання та експлуатація системи охоронного телебачення здійснюється згідно з пунктами 3.2.3, 3.2.6-3.2.7 цієї Інструкції. Поточний ремонт телевізійної апаратури закордонного виробництва можуть 165 здійснювати місцеві спеціалісти під контролем представника Установи, що відповідає за його безпеку. 3.4. Відповідальність за забезпечення Установи апаратурою пожежної сигналізації та контроль за виконанням її монтажу покладається на ВКБ УРЗДУ. 3.4.1. Станційна апаратура пожежної сигналізації розміщується на посту N 1 чергового. Вона не повинна замикатися на місцеву пожежну частину. Датчики пожежної сигналізації встановлюються у всіх пожежонебезпечних приміщеннях. У референтурі та виділених приміщеннях встановлюються датчики, що не мають електроакустичного ефекту. Сповіщувачі пожежної сигналізації слід встановлювати за межами приміщення референтури (у коридорі, біля дверей референтури). 3.4.2. Прокладання ліній пожежної сигналізації, монтаж, приймання та порядок обслуговування здійснюються згідно з пунктами 3.2.3, 3.2.6, 3.2.7 цієї Інструкції. 3.5. Система тривожного сповіщання призначена для подачі сигнала тривоги в референтуру та загального сигналу “тривога” по Установі. Покладання ліній тривожного сповіщання, монтаж, приймання та порядок обслуговування здійснюються згідно з пунктами 3.2.3, 3.2.6, 3.2.7 цієї Інструкції. 3.5.1. Станційна апаратура системи тривожного оповіщення розміщується на посту чергового по референтурі, а у разі її відсутності на посту N 1 чергового коменданта. Датчики тривожної сигналізації встановлюються у місцях, що визначаються керівником Установи та офіцером безпеки. Сповіщувачі тривожної сигналізації обов’язково встановлюються на посту N 1 чергового, у квартирах завідуючого референтурою, керівника представництва, референтів та кур’єрів спецохорони. 166 Дзвоники гучного бою необхідно встановлювати приховано і у місцях найбільшого скупчення співробітників Установи, холах, сходових клітинах та квартирах співробітників, які мешкають на території Установи. 3.5.2. Відповідальність за експлуатацію та збереження апаратури системи тривожного оповіщення покладається на завідуючого референтурою, а у разі відсутності референтури, на службу охорони Установи. 3.5.3. Для резервного електроживлення системи тривожного оповіщення використовуються акумулятори, що розміщуються в окремому приміщенні референтури, а у разі її відсутності в окремому приміщенні служби охорони. 3.6. Провідна переговорна система зв’язку призначена для зв’язку чергового посту N 1 з відвідувачами біля воріт, хвіртки та вхідних дверей Установи, а також, в окремих випадках, для зв’язку співробітників під час обходу території. Для обладнання Установ провідною переговорною системою дозволяється використовувати як вітчизняні, так і іноземні технічні засоби. Пульт керування системою слід розташовувати на посту N 1. 3.1.6. Встановлення, приймання та експлуатація провідної переговорної системи здійснюється згідно з пунктами 3.2.3, 3.2.6, 3.2.7 цієї Інструкції. Поточний ремонт апаратури здійснюється представниками служби охорони, які повинні мати відповідну підготовку. 3.7. Внутрішня телефонна мережа призначена для внутрішнього зв’язку в Установі. Вона не повинна мати виходу за межі контрольованої зони Установи. Забезпечення Установи внутрішньою АТС та контроль за її монтажем покладається на ВКБ УРЗДУ. 3.7.1. Телефонні апарати внутрішнього телефонного зв’язку встановлюються у кабінетах керівника Установи, офіцера безпеки, завідуючого референтурою, на посту N 1, чергового по референтурі та квартирах референтів — шифрувальників. У разі службової необхідності, з дозволу офіцера безпеки, в інших кабінетах співробітників Установи. 167 3.7.2. Перелік абонентів внутрішньої АТС затверджує керівник Установи. 3.7.3. Станційна апаратура внутрішньої АТС встановлюється у референтурі, а у разі її відсутності — в приміщенні служби охорони. Станційна апаратура та телефонні апарати внутрішньої АТС повинні бути вітчизняного виробництва. 3.7.4. Відповідальність за експлуатацію та збереження апаратури внутрішнього зв’язку покладається на завідуючого референтурою, а у разі відсутності референтури — на службу охорони. 3.7.5. Обладнання, прийняття та експлуатація мережі внутрішнього зв’язку здійснюється згідно з пунктами 3.2.3, 3.2.6, 3.2.7 цієї Інструкції. Зовнішній телефонний зв’язок повинен здійснюватись виключно через комутатор Установи в ручному режимі. 3.8. При проведенні проектних, будівельно-монтажних та ремонтних робіт закордонними фірмами, необхідно надавати перевагу фірмам, що мають солідні рекомендації та які є загальновідомими в своїй сфері діяльності. Будівельно-монтажні та ремонті роботи приміщень кабінету посла, радників, кімнати таємних нарад, органів спеціальних видів зв’язку та інших приміщень, де циркулює інформація з обмеженим доступом, повинні виконуватися українськими спеціалізованими організаціями. 3.8.1. Необхідно вимагати наявності усієї проектної та робочої документації з належною кількістю примірників. Примірник проекту, що знаходиться в роботі, після завершення будівництва чи ремонту, повинен зберігатися в Установі. Проектну та робочу документацію необхідно узгоджувати з ВКБ УРЗДУ МЗС, надавши йому один примірник документації. 3.8.2. На час проведення будівельно-монтажних та ремонтних робіт в Установі наказом Міністра призначається відповідальна особа, яка здійснює постійний контроль за суворим дотриманням вимог проекту, недопущенням встановлення позапроектних пристроїв з боку залучених до робіт фахівців іноземних фірм, прокладення кабельних ліній тощо. 168 3.8.3. Контроль за виконанням будівельно-монтажних та ремонтних робіт здійснюється після закінчення окремих етапів робіт, а також після виконання робіт, які надалі будуть приховані наступними роботами. Згідно з результатами контролю складається акт прийняття роботи (етапу робіт) у 4 примірниках (для посольства, підрядної організації, ВФУ, ВКБ УРЗДУ) та затверджується керівником Установи. 3.8.4. У разі виявлення відхилень від проекту або коли відповідальна особа виявить наявність проведення робіт, що непередбачені проектом, вона складає акт вказівкою виявленого відхилення чи порушення і негайно повідомляє про це керівника Установи і ВКБ УРЗДУ МЗС. 3.8.5. Після закінчення ремонтно-монтажних робіт складається акт обстеження та прийому виконаних робіт з висновками щодо відповідності проведеної роботи вимогам комплексного захисту Установи згідно із цією Інструкцією. Акт складають та підписують представники підрядника, відповідальна особа Установи, яка здійснювала контроль за проведенням робіт, керівник Установи та представники ВКБ УРЗДУ МЗС. 3.9. Інструкції по експлуатації систем сигналізації, охоронного телебачення, тривожного оповіщення та провідного зв’язку розробляються офіцером безпеки та завідуючим референтурою, узгоджуються з ВКБ УРЗДУ та затверджуються керівником Установи. 3.10. Уся поштова кореспонденція, що надходить до Установи, повинна перевірятися на наявність вибухових пристроїв. Необхідно передбачати спеціальне приміщення для пункту перевірки поштових нодходжень. 3.10.1. Обладнання для перевірки поштової кореспонденції може бути придбано тільки після узгодження з ВКБ УРЗДУ та СБ України і може бути як вітчизняного, так і іноземного виробництва. Відділ комплексної безпеки закордонних установ Управління розвитку і забезпечення закордонних установ МЗС України Додаток 8 169 |