Тема 3. Клінікофармакологічна характеристика лікарських засобів, що впливають на здатність крові до згортання
 Скачать 68.97 Kb.
|
|
Хронічний лімфолейкоз. Бендамустин(алкілуючий протипухлинний лікарський засіб )+Ритуксимаб(Антинеопластичні засоби. Моноклональні антитіла.) Бендамустин. Протипоказання: Гіперчутливість до бендамустину гідрохлориду і/або манітолу; вагітність, передбачувана вагітність, період годування груддю; помірна та тяжка печінкова недостатність (рівень білірубіну >3,0 мг/дл); жовтяниця; тяжке пригнічення кісткового мозку і виражені зміни кількості формених елементів у крові (зменшення кількості лейкоцитів до <3 х109/л і/або тромбоцитів <75 х109/л); хірургічне втручання менш ніж за 30 днів до початку лікування; інфекції, особливо ті, які супроводжуються лейкопенією (ризик генералізації інфекції); вакцинація проти жовтої лихоманки; дитячий вік. Побічні дії: Найпоширенішими побічними реакціями на бендамустину гідрохлорид є гематологічні реакції (лейкопенія, тромбоцитопенія), шкірна токсичність (алергічні реакції), системні симптоми (гарячка), шлунково-кишкові симптоми (нудота, блювання). Частота виникнення визначається таким чином: дуже часто (≥1/10), часто (від ≥1/100 до <1/10), нечасто (від ≥1/1000 до <1/100), рідко (від ≥1/10000 до <1/1000), дуже рідко (<1/10000) та невідомо (не можна визначити з наявних даних). Ритуксимаб Протипоказання: Підвищена чутливість до діючої речовини або до мишачих білків чи до будь-якої іншої допоміжної речовини. Активні тяжкі інфекції. Виражений імунодефіцит. Побічні реакції: Найбільш часті побічні реакції у пацієнтів, які отримували ритуксимаб, були пов’язані з інфузійною реакцією та розвивалися у більшості пацієнтів під час першої інфузії. Частота появи побічних реакцій, пов’язаних з інфузією, істотно зменшується при наступних інфузіях і становить менше 1 % після введення восьмої дози ритуксимабу. Випадки інфекцій (переважно бактеріальних і вірусних) спостерігалися приблизно у 30 - 55 % пацієнтів протягом клінічних досліджень пацієнтів із неходжкінською лімфомою та у 30 - 50 % пацієнтів з хронічним лімфолейкозом. В комбінованій терапії бендамустіном і ритуксимабом (стандартна схема іммунохіміотерапіі), ризик прогресування захворювання / смерті знижувався на 81% Хвора Г., 32 років, скаржиться на підвищення температури тіла до 38,5 °С, загальну слабкість, біль в кістках, збільшення селезінки. При обстеженні виявлені зміни в аналізі крові: кількість лейкоцитів – 50,0*109/л, гемоглобін – 105 г/л, еритроцити – 3,5*1012/л, тромбоцити – 520,0*109/л, бласти – 2%, промієлоцити – 5%, мієлоцити – 4%, мета мієлоцити – 15%, сегментоядерні нейтрофіли – 32%, лімфоцити – 12%. При ультразвуковому дослідженні розміри селезінки - 25,0х8,0 см. Ваш діагноз? Визначте план фармакотерапії. Вкажіть протипоказання, побічні дії та взаємодії запропонованих ліків. Відповідь: Хронічний мієлолейкоз. Іматиніб 400мг Протипоказання: Гіперчутливість до діючої речовини або будь-якого іншого компонента препарату. Побічні ефекти:Нейтропенія, тромбоцитопенія, анемія, Анорексія, Безсоння, Запаморочення, парестезія, порушення смакових відчуттів, гіпестезія, Набряк повік, підвищене сльозовиділення, крововилив у кон’юнктиву, кон’юнктивіт, сухість очей, затьмарення зору, Гіперемія, кровотеча, Задишка, носова кровотеча, кашель, Нудота, діарея, блювання, диспепсія, біль у животі. Чоловік 64 років з гіпертонічною хворобою в анамнезі, після емоційного перенапруження відчув сильний біль голови, виникло блювання, втратив свядомість. Був госпіталізований. При огляді: шкірні покриви гіперемовані, загальний гіпергідроз, АТ 180/120 мм рт.ст., дихання типу Чейн-Стокса, опущений правий кут рота, права рука звисає "нагайкою", права стопа ротована назовні. Ваш ймовірний діагноз? Визначте план фармакотерапії. Вкажіть протипоказання, побічні дії та взаємодії запропонованих ліків. Відповідь: Геморагічний інсульт. У разі значного підвищення AT вводять в/в один із таких препаратів: дибазол, піроксен, сибазон, дроперидол, пентамін. Використовують також діуретики (фуросемід — 40–60 мг), які вводять в/в або в/м залежно від рівня AT. У разі різкого зниження AT призначають в/в крапельно глюкокортикоїди (дексаметазон, преднізолон), адреноміметики (ефедрин, мезатон, дофамін), кофеїн-бензонат натрію. Якщо послаблена діяльність серця, застосовують в/в строфантин, корглікон, кордіамін або сульфокамфокаїн. При порушенні серцевого ритму призначають антиаритмічні препарати. За наявності дихальної недостатності проводять активну оксигенотерапію (через носовий катетер, маску). У разі гострої недостатності дихання IІ–III ступеня показана інтубація трахеї й переведення хворого на штучну вентиляцію легень. Для корекції водно-електролітного обміну та кислотно-лужної рівноваги необхідно вводити 2000–2500 мл рідини парентерально протягом доби за 2–3 прийоми (≥30 мл/ кг маси). Для усунення ацидозу призначають розчин гідрокарбонату натрію, розчин лактату або трисаміну. За наявності метаболічного алкалозу проводять корекцію гіпокаліємії, гіпохлоремії. Крім електролітних розчинів, поповнюють водний баланс уведенням 5% розчину глюкози. Для лікування набряку головного мозку застосовують гіпертонічні розчини, салуретики, кортикостероїдні гормони. Призначають манітол, гліцерин (гліцерол), фуросемід (лазикс), урегіт (етакринова кислота). У хлопчика 10 років, який мешкає в Закарпатті, на 4-й день гарячки з’явилась нерясна геморагічно-петехіальна висипка, місцями у вигляді червоних та фіолетових смужок з переважною локалізацією на шиї, грудній клітці, в пахвових ямках, над ключицями. На гіперемійованій слизовій зіву точкові крововиливи, кровотеча з носа. В легенях жорстке дихання, тони серця глухі, брадикардія, здуття і біль в животі, збільшені печінка і селезінка. Олігурія, протеїнурія, гематурія, циліндрурія. В крові нейтрофільний лейкоцитоз, тромбоцитопенія, прискорена ШОЕ. Лікар-інфекціоніст виставив діагноз геморагічна гарячка. Визначте план фармакотерапії. Вкажіть протипоказання, побічні дії та взаємодії запропонованих ліків. Відповідь: Инфузионная терапия. Цефотаксим. Протипоказання: гіперчутливість до антибіотиків цефалоспоринового ряду та інших β-лактамних антибіотиків, гіперчутливість до лідокаїну (в / м введення); кровотеча, ентероколіт в анамнезі (особливо неспецифічний виразковий коліт). AV-блокада без встановленого водія серцевого ритму, тяжка серцева недостатність. Побічні дії: з боку травного тракту: нудота, блювання, діарея, метеоризм, біль у животі, дисбіоз, рідко - стоматит, глосит, псевдомембранозний коліт. Алергічні реакції: гіперемія, висипання, свербіж шкіри, кропив'янка, бронхоспазм, мультиформна еритема, синдром Стівенса - Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (Лайєлла), лихоманка, анафілактичні реакції, ангіоневротичний набряк; рідко - анафілактичний шок. З боку гепатобіліарної системи: гепатит, гостра печінкова недостатність, порушення функції печінки, жовтяниця, холестаз. З боку біохімічних показників: підвищення рівня печінкових трансаміназ, ЛДГ, ЛФ і білірубіну, концентрації креатиніну, хибнопозитивна реакція Кумбса. З боку периферичної крові: гранулоцитопенія, нейтропенія, транзиторна лейкопенія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз, анізоцитоз, еозинофілія, гіпопротромбінемія, гемолітична анемія, гіпокоагуляція. З боку центральної нервової системи: головний біль, запаморочення, судоми, оборотна енцефалопатія, підвищена стомлюваність, слабкість. Диазолин. Протипоказання: підвищена чутливість до діючої речовини або інших компонентів препарату, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки в період загострення, запальні захворювання шлунково-кишкового тракту, пілоростеноз, гіперплазія передміхурової залози, закритокутова глаукома, епілепсія, порушення серцевого ритму. Побічні дії: з боку травної системи: подразнення слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, яке іноді проявляється диспептичними явищами (печія, нудота, біль в епігастральній ділянці); з боку центральної нервової системи: запаморочення, парестезії, підвищена стомлюваність, сонливість, нечіткість зорового сприйняття, сповільнення швидкості реакцій, тремор, тривожність (вночі); інші: сухість у роті, порушення сечовипускання, алергічні реакції. Вкрай рідко можливе виникнення гранулоцитопенії та агранулоцитозу. У дітей іноді відзначаються парадоксальні реакції: підвищена збудливість, тремор, порушення сну, дратівливість. Аскорутин. Протипоказання: підвищена чутливість до лозартану або будь-якого іншого компоненту препарату. Вагітність. Побічні дії: З боку нервової системи: часто - запаморочення, вертиго; нечасто - сонливість, головний біль, безсоння, м'язові судоми. З боку серця: нечасто - пальпітація, стенокардія, тахікардія. З боку судинної системи: нечасто - симптоматична артеріальна гіпотензія (особливо у пацієнтів з внутрішньосудинної дегідратацією, наприклад з тяжкою серцевою недостатністю або при лікуванні високими дозами діуретиків), дозозалежний ортостатичний ефект. Шлунково-кишковий тракт: нечасто - біль у животі, диспепсія, стійкий запор. З боку дихальної системи: нечасто - кашель, нежить, синусит, фарингіт, інфекція верхніх дихальних шляхів. Загальний стан та порушення, пов'язані зі способом застосування препарату: нечасто - астенія, слабкість, набряки, висип. лабораторні показники: У контрольованих клінічних дослідженнях клінічно значущі зміни стандартних лабораторних показників рідко були пов'язані із застосуванням таблеток лозартану. Рівень АлАТ підвищувався рідко і зазвичай нормалізувався після припинення прийому препарату. Гіперкаліємія (рівень калію в сироватці крові> 5,5 ммоль / л) спостерігалася у 1,5% пацієнтів з АГ. Пацієнт 26 років поступив в стаціонар через 3 тижні після закінчення жнив. Стан тяжкий, дезорієнтація у часі і просторі, висока гарячка до 400 С, на шкірі петехії та екхімози, на спині лінійні крововиливи, кровоточивість із носа та ясен, була блювота “кавовою гущею”. Симптом Пастернацького різко позитивний. При лабораторному обстеженні: нейтрофільний лейкоцитоз, тромбоцити – 100*109/л, гематокрит – 0,55, добова кількість сечі 70 мл, протеїнурія, еритроцитурія. Лікар-інфекціоніст виставив діагноз геморагічна гарячка з нирковим синдромом. Визначте план фармакотерапії. Вкажіть протипоказання, побічні дії та взаємодії запропонованих ліків. Відповідь: Інфузіонна терапія. Цефотаксім. Протипоказання: гіперчутливість до антибіотиків цефалоспоринового ряду та інших β-лактамних антибіотиків, гіперчутливість до лідокаїну (в / м введення); кровотеча, ентероколіт в анамнезі (особливо неспецифічний виразковий коліт). AV-блокада без встановленого водія серцевого ритму, тяжка серцева недостатність. Побічні дії: з боку травного тракту: нудота, блювання, діарея, метеоризм, біль у животі, дисбіоз, рідко - стоматит, глосит, псевдомембранозний коліт. Алергічні реакції: гіперемія, висипання, свербіж шкіри, кропив'янка, бронхоспазм, мультиформна еритема, синдром Стівенса - Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (Лайєлла), лихоманка, анафілактичні реакції, ангіоневротичний набряк; рідко - анафілактичний шок. З боку гепатобіліарної системи: гепатит, гостра печінкова недостатність, порушення функції печінки, жовтяниця, холестаз. З боку біохімічних показників: підвищення рівня печінкових трансаміназ, ЛДГ, ЛФ і білірубіну, концентрації креатиніну, хибнопозитивна реакція Кумбса. З боку периферичної крові: гранулоцитопенія, нейтропенія, транзиторна лейкопенія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз, анізоцитоз, еозинофілія, гіпопротромбінемія, гемолітична анемія, гіпокоагуляція. З боку центральної нервової системи: головний біль, запаморочення, судоми, оборотна енцефалопатія, підвищена стомлюваність, слабкість. Диазолин. Протипоказання: підвищена чутливість до діючої речовини або інших компонентів препарату, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки в період загострення, запальні захворювання шлунково-кишкового тракту, пілоростеноз, гіперплазія передміхурової залози, закритокутова глаукома, епілепсія, порушення серцевого ритму. Побічні дії: з боку травної системи: подразнення слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, яке іноді проявляється диспептичними явищами (печія, нудота, біль в епігастральній ділянці); з боку центральної нервової системи: запаморочення, парестезії, підвищена стомлюваність, сонливість, нечіткість зорового сприйняття, сповільнення швидкості реакцій, тремор, тривожність (вночі); інші: сухість у роті, порушення сечовипускання, алергічні реакції. Вкрай рідко можливе виникнення гранулоцитопенії та агранулоцитозу. У дітей іноді відзначаються парадоксальні реакції: підвищена збудливість, тремор, порушення сну, дратівливість. Аскорутин. Протипоказання: підвищена чутливість до лозартану або будь-якого іншого компоненту препарату. Вагітність. Побічні дії: З боку нервової системи: часто - запаморочення, вертиго; нечасто - сонливість, головний біль, безсоння, м'язові судоми. З боку серця: нечасто - пальпітація, стенокардія, тахікардія. З боку судинної системи: нечасто - симптоматична артеріальна гіпотензія (особливо у пацієнтів з внутрішньосудинної дегідратацією, наприклад з тяжкою серцевою недостатністю або при лікуванні високими дозами діуретиків), дозозалежний ортостатичний ефект. Шлунково-кишковий тракт: нечасто - біль у животі, диспепсія, стійкий запор. З боку дихальної системи: нечасто - кашель, нежить, синусит, фарингіт, інфекція верхніх дихальних шляхів. Загальний стан та порушення, пов'язані зі способом застосування препарату: нечасто - астенія, слабкість, набряки, висип. лабораторні показники: У контрольованих клінічних дослідженнях клінічно значущі зміни стандартних лабораторних показників рідко були пов'язані із застосуванням таблеток лозартану. Рівень АлАТ підвищувався рідко і зазвичай нормалізувався після припинення прийому препарату. Гіперкаліємія (рівень калію в сироватці крові> 5,5 ммоль / л) спостерігалася у 1,5% пацієнтів з АГ. Для зменшення набряків, боротьбі з затримкою рідини у олігурічну стадію, з набряком легенів застосовується фуросемід або торасемід в/в кожні 6-8 годин по 0,02-0,04 г до появи виразного діурезу. Якщо протягом доби діурез при таких дозах діуретиків не встановлюється, негайно слід проводити гемодіаліз. Через загрозу виникнення шлунково-кишкових кровотеч призначаються блокатори H2-гістамінових рецепторів або інгібітори протонного насосу. При наростаючому геморагічному синдромі застосовують інгібітор протеолізу контрикал внутрішньовенно по 50 000—100 000 ОД до 3-х днів. Підліток, 13 років, який хворіє на гемофілію А, після бійки в школі потрапив до лікарні. Діагностовано правобічний гемартроз колінного суглоба, позаочеревинну гематому. Що слід призначити хворому в першу чергу? Визначте план фармакотерапії. Вкажіть протипоказання, побічні дії та взаємодії запропонованих ліків. Відповідь: Свіжозаморожену плазму. Протипоказання: Не рекомендується переливати плазму свіжозамороженої з метою поповнення об'єму циркулюючої крові (для цього є більш безпечні і більш економічні засоби) або для цілей парентерального харчування. З обережністю слід призначати переливання плазми свіжозамороженої у осіб з обтяженим трансфузіологічні анамнезом, при наявності застійної серцевої недостатності. Побічні дії: Перевантаження серцево-судинної системи і набряк легенів - при швидкому переливанні великих обсягів. Гіпотермія, ацидоз, гіпокальціємія і гіперкаліємія, серцева токсичність - при масивних переливаннях холодної плазми. Дисеміноване внутрішньосудинне згортання - при переливанні великих обсягів. Гемоліз, ниркова недостатність - при переливанні несумісної плазми. Серйозні анафілактичні реакції, гіпертермія, кропив'янка або озноб. Інфікування вірусами гепатиту В, С, ВІЛ, цитомегаловірус, збудниками хвороби Крейтцфельдта-Якоба, хвороби Чагаса, малярії, сифілісу. З боку легень: рідкісне, але жізнеугрожающих ускладнення - гостре пошкодження легенів, розвивається через 1-6 год після початку інфузії і протікає як гострий респіраторний дистрес-синдром, дозволяється через 2-4 дні при проведенні інтенсивної терапії. Передбачається, що причиною є HLA-специфічні антитіла в плазмі неодноразово народжували жінок. У хворого, 65 років, якому 9 років тому було відведено субтотальну резекцію шлунка з приводу виразкової хвороби, виявлено залізодефіцитну анемію: Ер – 3,0*1012/л, Нb – 58 г/л, КП – 0,6. Визначте план фармакотерапії. Вкажіть протипоказання, побічні дії та взаємодії запропонованих ліків. Відповідь: Ferrum-lec Перша ін'єкція 25 мг внутрішньом'язово, наступні ін'єкції по 50 мг внутрішньом'язово через день № 21 Протипоказання. Підвищена індивідуальна чутливість до діючої речовини або до будь-якого іншого компонента препарату; анемія, не пов’язана з дефіцитом заліза, надлишок заліза в організмі (наприклад, гемохроматоз, гемосидероз); порушення включення заліза у гемоглобін (наприклад, анемія, спричинена отруєнням свинцем, сидеробластна анемія); тяжкі порушення гемостазу (гемофілія) через можливі гематоми; у випадках відомої серйозної гіперчутливості до інших парентеральних форм препаратів заліза; |