Конспект лекций по дисциплине для студентов специальности Учет и аудит заочной форм обучения 2012 Содержание Модуль 1 Организационные аспекты аудиторской деятельности в Украине
 Скачать 1.24 Mb.
|
|
ТЕМА 10 ОБОБЩЕНИЕ И РеалИзацИя матерИаОв аудитА
Выучив эту тему, студент должен знать :
На основе приобретенных теоретических знаний студент должен уметь:
При подготовке к семинарским занятиям следуют обязательно изучить содержание таких законодательных и нормативных документов: МСА 200 "Цель и общие принципы аудиторской проверки финансовых отчетов"; МСА 260 "Сообщения информации по вопросам аудита высшему управленческому персоналу" МСА 700 "Заключение независимого аудитора относительно полного пакета финансовых отчетов общего назначения" МСА 701 "Модификации заключения независимого аудитора" МСА 720 "Другая информация в документах, которые содержат проверенные финансовые отчеты" МСА 800 "Аудиторское заключение при выполнении заданий по аудиту специального назначения". 1. Закон України «Про аудиторську діяльність» від 22 квітня 1993 р. № 3125-XII (у редакції Закону від 14.09.2006 г. № 140-V); 2. Порядок застосування до аудиторів (аудиторських фірм) стягнень за неналежне виконання професійних обов’язків, затв. Рішення Аудиторської палати України від 15.11.2007 № 184/4; 3. Порядок проведення перевірок матеріалів скарг, які надходять до Аудиторської палати України, щодо недотримання аудиторськими фірмами та аудиторами законодавства України, стандартів аудиту, норм професійної етики аудиторів, рішень Аудиторської палати України при наданні ними аудиторських послуг, рішення Аудиторської палати України від 27.11.2008 № 196/7 зі змінами згідно рішення Аудиторської палати України 20.05.2010 № 215/9; 4. Положення про Дисциплінарну комісію Аудиторської палати України (Рішення АПУ №176/9.2 від 266.04.2007 p.) 5. МСА 260 "Повідомлення інформації з питань аудиту найвищому управлінському персоналу". 6. МСА 570 "Безперервність " 7. МСА 560 "Подальші події", 8. МСА 700 "Аудиторський висновок про фінансову звітність", 9. МСА701 "Модифікація висновку незалежного аудитора"  Перед тем как представить аудиторское заключение аудиторская фирма должна представить письменную информацию, которая обнаружена во время проведения проверки и имеет значение для управления, руководству экономического субъекта. Письменная информация представляется наивысшему руководству согласно МСА 260 "Сообщение информации по вопросам аудита высшему управленческому персоналу". Информация по вопросам аудита, который имеет значение для управления, - это информация, которая обнаружена в процессе аудита финансовых отчетов и которая, по мнению аудитора, является важной и касается высшего управленческого персонала, при осуществлении им контроля финансовых отчетов. Аудитор должен установить лица, которые принадлежат к наивысшему управленческому персоналу и которым стоит сообщать информацию по вопросам аудита, имеющую значение для управления. Наивысший управленческий персонал, как правило, отвечает за обеспечение достижения субъектом хозяйствования его цели, составления финансовых отчетов и предоставления их, заинтересованной стороне. Для определения наивысшего управленческого персонала аудитору необходимо изучить организационную структуру субъекта ведения хозяйства и обязанности возложенные на данные лица. В разной управленческой структуре наивысшим управленческим персоналом могут быть наблюдательный совет, аудиторский комитет и др. Во избежание недоразумений в договоре на проведение аудита следуют указать должностные лица, которым необходимо сообщать информацию по вопросам аудита, имеющую значение для управления, а также форму представления такой информации. Информация по вопросам аудита, имеющую значение для управления, включает: общий подход к аудиторской проверке, ее объем, в том числе какие-либо ожидаемые ограничения объема аудиторской проверки; выбор и изменение методов бухгалтерского учета, которые имеют (или могут иметь) существенное влияние на финансовые отчеты клиента; возможное влияние на финансовые отчеты каких-либо существенных рисков, которые следуют раскрывать в финансовых отчетах; аудиторские корректировки, зафиксированные или незафиксированные клиентом, что могут повлиять на финансовые отчеты клиента; существенная неопределенность, которая касается обстоятельств, которые вызывают сомнения относительно соблюдения субъектом ведения хозяйства принципа непрерывности; ожидаемая модификация аудиторского заключения; другая информация, которая требует внимания наивысшего управленческого персонала (существенные недостатки в системе внутреннего контроля, информация относительно честности управленческого персонала, а также случаи мошенничества при участии управленческого персонала). Аудит финансовой отчетности не предназначен для выявления всей информации по вопросам аудита, которая может интересовать управленческий персонал. Таким образом, в ходе аудита выявляется не вся такая информация. Информация, которая имеет значение для управления должна быть предоставлена заинтересованным лицам к окончанию аудиторской проверки, которая дает возможность управленческому персоналу принять соответствующие меры. Аудитор может представлять информацию наивысшему управленческому персоналу в письменной или устной форме. При устной форме предоставления информации аудитору рекомендуется отразить данный факт в рабочих документах. Отчет аудитора руководству субъекта хозяйствования Во всех случаях обязательного аудита аудиторская фирма обязана готовить и предоставлять адресату письменную информацию (отчет) аудитора руководству (владельцам) экономического субъекта по результатам проведения аудита. Данные, которые содержит письменная информация аудитора, приводятся с целью доведения до руководства проверяемого хозяйствующего субъекта свидетельств о недостатках в учетных записях, бухгалтерском учете и системе внутреннего контроля, которые могут привести к существенным ошибкам в бухгалтерской отчетности и в порядке внесения конструктивных предложений относительно усовершенствования системы бухгалтерского учета и внутреннего контроля экономического субъекта. Аудиторская фирма обязана указать в письменной информации аудитора все ошибки и искажения связаные с фактами хозяйственной жизни экономического субъекта, которые существенно влияют на достоверность его бухгалтерской отчетности. В письменной информации аудитора может предоставляться любая информация, касающаяся проведенного аудита и фактов хозяйственной жизни экономического субъекта, которую аудиторская фирма будет считать целесообразной. Письменная информация аудитора не может рассматриваться как полный отчет обо всех имеющихся недостатках. Она касается только тех из них, которые были обнаружены в процессе аудита. Каждая аудиторская фирма должна разрабатывать, с учетом требований законодательства, требования к форме подготовки письменной информации аудитора. Такие внутренние требования должны обеспечивать аккуратное и одинаковое оформление данного документа для разных экономических субъектов; они должны быть утверждены руководителем аудиторской фирмы, а также в обязательном порядке соблюдаться работниками при подготовке настоящего документа. Аудиторы, которые осуществляют свою деятельность самостоятельно, обязаны разрабатывать (или принимать с учетом квалификационной рекомендации) аккуратную и одинаковую форму предоставления письменной информации, и в дальнейшем применять ее на постоянной основе. В письменной информации аудитора в обязательном порядке должны содержаться такие сведения: - реквизиты аудиторской фирмы, а именно: а) официальное наименование и юридический адрес аудиторской фирмы или фамилия, инициалы и адрес аудитора, который осуществляет свою деятельность самостоятельно; б) номер и дата регистрационного удостоверения; в) номер и дата выдачи свидетельства о включении в реестр субъектов аудиторской деятельности; реквизиты экономического субъекта, который проверяется, а именно: а) официальное наименование и юридический (почтовая) адрес экономического субъекта, который проверяется; б) перечень должностных лиц (фамилия, имя, отчество, должность), ответственных за составление бухгалтерской отчетности юридического лица; - период времени, к которому принадлежит документация экономического субъекта, проверенная в ходе аудита, дата подписания письменной информации аудитора; - обнаруженные в ходе аудита существенные нарушения установленного законодательством Украины порядка ведения бухгалтерского учета и составления финансовой отчетности, которые могут повлиять на ее достоверность; - оценку (при наличии такой возможности) количественных расхождений отчетных и (или) налоговых показателей по данным экономического субъекта и данным, которые прогнозируются по результатам проверки аудиторской фирмы; - в случае проверки больших экономических субъектов со сложной организационной структурой - свидетельство об осуществлении проверки филиалов, подразделов и дочерних фирм такого экономического субъекта, общие результаты такой проверки и анализ влияния этих частных результатов на итоги аудита всего экономического субъекта в целом; - при следующем аудите - оценку и анализ выполнены ли исправления экономическим субъектом замечания которые имели место в предыдущих документах и содержались в письменной информации аудитора; - в случае отклонения от требований, правил (стандартов) аудиторской деятельности (при проведении аудита, который не предусматривает подготовки по его результатам официального аудиторского заключения, а также при предоставлении сопутствующих аудиту услуг), - сам факт и причина такого отклонения. Свидетельства, которые содержатся в письменной информации аудитора, должны быть четкими и содержательными. При необходимости в письменной информации аудитора должны быть обоснованы количественные расчеты и оценки, указаны ссылки на документы действующего законодательства. В письменной информации аудитора в обязательном порядке должно быть отмечено, какие из сделанных замечаний являются существенными, а какие нет, влияют или не влияют (могут ли влиять) перечисленные замечания и недостатки на выводы, сделанные аудитором. В случае подготовки аудиторской фирмой условно-положительного заключения, отрицательного хаключения или выдаче отказа от выражения мнения в письменной информации (отчете) аудитора должна содержаться развернутая аргументация причины, которая навела на такую мысль аудитора. Письменная информация аудитора может быть передана таким лицам: а) лицу, которое подписало договор (контракт, письмо-обязательство) на предоставление аудиторской услуги; б) лицу, которое прямо отмечено как получатель письменной информации аудитора в договоре (контракте, письме-обязательстве) на предоставление аудиторской услуги; в) любому другому лицу - в случае письменного указания в адрес аудиторской фирмы, подписанного лицом, которое засвидетельствовало договор (контракт, письмо-обязательство) на предоставление аудиторской услуги. Выполнение аудиторской услуги подтверждается актом принятия-передачи аудиторских работ или другого официального документа.  Аудиторская фирма и аудиторы кроме аудита финансовой отчетности предоставляют разные по характере и содержанию аудиторская услуга. Сопутствующая аудиту услуга отличается объектами и методами исследования от аудита финансовой отчетности, которая существенно влияет на содержание и структуру аудиторского заключения. Целью МСА 800 "Аудиторский вывод при выполнении заданий аудиту специального назначения" является установлением положений и предоставлением рекомендации в связи с аудиторскими заданиями специального назначения. Этот стандарт касается: Выводов относительно финансовых отчетов, подготовленных в соответствии с другими принципами учета, чем принятыми Национальными положениями бухгалтерского учета. Выводов относительно компонентов финансовых отчетов. Выводов относительно выполнения контрактных соглашений. Выводов относительно обобщения финансовых отчетов.  Выбор типичной мысли Нет Да Нет Да Нет Да Нет Да Рис. 10.1. Алгоритм выбора вывода Аудиторский вывод за результатами тематического аудита (отдельных компонентов финансовых отчетов). Объем и содержание работы во время проведения тематического аудита зависит от конкретных обстоятельств. До того, как принять предложение о проведении тематического аудита, аудитору необходимо получить уверенность в том, что он достиг необходимого уровня понимания характера работы, формы и содержания вывода. При планировании тематического аудита аудитор должен четко представлять цель информации, о которой формируется вывод, а также будущих пользователей информации. За результатами тематической проверки аудитор составляет произвольной формы вывод. Однако в данном выводе должны быть отображены следующие обязательные элементы: фамилия аудитора (название аудиторской фирмы); название предприятия; вступление; ссылка на то, какая финансовая информация проверялась; ссылка на то, какую ответственность несет руководство клиента, а которую - аудитор; параграф, где описанный характер тематической проверки; информация о методах и правила, использованных во время проверки; описание работы, проведенной аудитором; параграф, где предусматривается вывод аудитора о финансовой отчетности; дата вывода; адрес аудитора; подпись аудитора. Аудиторский вывод о финансовой отчетности, которая подготовлена в соответствии с другими принципами учета. Другие принципы бухгалтерского учета - это набор критериев и принципов, которые используют для подготовки финансовой отчетности и применяют ко всем ее существенных элементов и является общепризнанными как в отдельно взятой стране, так и в других. Финансовая отчетность может быть подготовлена со специальной целью в соответствии с международными учетными принципами. Существует такая общепринятая форма специальной финансовой отчетности: налоговая декларация; отчет о движении средств; специфическая финансовая отчетность, что введенные любым регулирующим государственным органом (например, Государственная комиссия по ценной бумаге и фондовому рынку может установить специальные требования к форме и содержанию представления финансовой отчетности). В аудиторском выводе о финансовой информации, которая подготовлена в соответствии с другими международными принципами бухгалтерского учета, необходимо отмечать эти принципы бухгалтерского учета. В аудиторском выводе отмечается, отвечает ли подготовленная финансовая отчетность таким принципам. Существуют определенные сроки, которые используют в выводе аудитора: "дает правдивое и беспристрастное представление" или "представленная объективно, что отвечает..." и тому подобное . Аудитор должен определить, можно ли пользователю или заказчику финансовой отчетности предприятия, а также аудиторского заключения по специальным вопросам понять из названия, что она подготовлена в соответствии со специальными требованиями заказчика. Если в названии такой финансовой отчетности или в тексте нет такой ссылки и указаний, то аудитор должен сделать соответствующие дополнения к уже подготовленному выводу. Аудиторский вывод об отдельной части финансовой отчетности. Аудитора могут попросить сделать вывод по одной или нескольким позиции финансовой отчетности предприятия, например, о состоянии дебиторской задолженности, наличия материальных ресурсов, правильность начисления премии или сотрудникам правильность расчета налогов. Такая услуга предоставляется отдельно, как ли часть аудиторской проверки финансовой отчетности предприятия. Однако, этот вид проверки не возводится, в конечном счете, до формирования вывода о финансовой отчетности в целом, и потому аудитор дает вывод только о том, подготовлен ли этот компонент финансовой отчетности в соответствии с принятой в начале года учетной политике. Немало элементы финансовой отчетности предприятия связаны между собой, например, статья "Реализация продукции, работы услуги", с одной стороны, и "Расчеты с покупателями" - из другого, существует ли связь между статьей "Остатки сырья и материалов" и "Расчеты с кредиторами". При аудите таких компонентов аудитор иногда не может определить их значения обособленно от смежных. Поэтому ему стоят проводить аудиторскую проверку с учетом их тесной связи. Определяя масштаб процедуры проверки, аудитор должен проанализировать статью финансовой отчетности предприятия, связанные между собой, что существенно влияет на информацию вывода. При исследовании отдельных компонентов финансовой отчетности аудитор должен определить размер их существенности относительно всей отчетности. Например, исследование остатка на каком-то счете может привести аудитора до принятия им меньшего значения существенности, чем установлено им значение при рассмотрении финансовой отчетности в целом, исходя из валюты баланса. Как следствие - процедура аудиторской проверки будет значительнее по объеме, чем в случае, когда финансовая отчетность проверялась бы в целом. Для того, чтобы пользователь вывода об отдельной позиции финансовой отчетности не воспринял этот вывод как вывод о финансовой отчетности, в целом, аудитор должен предупредить клиента о том, что он не может обнародувати этот вывод как таковой, где речь идет о полной финансовой отчетности предприятия. В аудиторском выводе об отдельной позиции финансовой отчетности предприятия должно быть примечание относительно принципов бухгалтерского учета, которые использовались. В выводе необходимо назвать порядок подготовки отдельного компонента финансовой отчетности соответственно принципам учета, принятым на предприятии. 3. Події після дати балансу  Якщо управлінський персонал не вживає необхідних заходів щодо інформування всіх сторін, які одержали раніше опубліковані фінансові звіти й аудиторський висновок щодо них, про ситуацію, що склалася, і не переглядає фінансових звітів, хоча аудитор вважає за необхідне переглянути їх, аудитор повинен повідомити найвищому управлінському персоналу суб'єкта господарювання про заходи, які буде вжито ним, для запобігання посилання на аудиторський висновок. Такі заходи залежатимуть від юридичних прав та обов'язків аудитора та рекомендацій адвоката аудитора. (МСА 560 "Подальші події", §18)  Події після дати балансу стосуються відображення у фінансових звітах сприятливих і несприятливих подій, що відбуваються між датою фінансових звітів (за Міжнародним стандартом бухгалтерського обліку 10 "Події після дати балансу" - "датою балансу") та датою затвердження фінансових звітів до публікації. Такі події можуть бути двох типів:
Аудитор повинен розглянути вплив подальших подій на фінансові звіти та аудиторський висновок. МСА 560 "Подальші події" надані рекомендації про обов'язки аудитора щодо подальших подій. За цим МСА термін "подальші події"використовується як для визначення подій, що відбуваються між датою фінансових звітів та датою аудиторського висновку, так і для визначення фактів, виявлених після дати аудиторського висновку. Визначення термінів, що є датою фінансових звітів, їх затвердження, публікації та датою аудиторського висновку подано нижче рис. 10.1: У деяких юрисдикціях закони або законодавчі акти ідентифікують осіб або органи (наприклад, директорів), які є відповідальними за прийняття висновку та визначення необхідного процесу затвердження або суб'єкти господарювання виконують свої власні процедури затвердження фінансових звітів з точки зору своєї управлінської структури. В деяких юрисдикціях вимагається кінцеве затвердження фінансових звітів акціонерами до їх офіційної публікації. Датою затвердження фінансових звітів з точки зору даного МСА є перша дата, коли особи, які мають визнані повноваження, приймають рішення, що було підготовлено повний комплект фінансових звітів.  Рис. 10.1 – Система термінології МСА 560 «Подальші події» Аудиторові необхідно проаналізувати і оцінити подальші події за наступними напрямами:
Подальші події можуть надати інформацію про ситуації на дату фінансових звітів, що можуть потребувати коригувань, або про ситуації, що виникли після дати складання фінансової звітності, які можуть потребувати розкриття. За наслідками подій, що потребують коригування, підприємство зобов'язане внести зміни до окремих статей балансу чи інших звітних форм. Події, що потребують розкриття, не повинні бути відображені в основних формах річної фінансової звітності. З метою забезпечення користувачів звітності повною і достовірною інформацією, як правило, ці події мають бути розкриті в Примітках до річної фінансової звітності. До подій, які відбулися після дати складання фінансових звітів і, огляд яких повинен виконати аудитор, зокрема, відносяться:
Аудитор зобов'язаний одержати достатню впевненість у відношенні всіх істотних подій аж до дати складання аудиторського висновку. Він повинен переконатися в тому, що подальші події прийняті до уваги або розкриті у фінансових звітах. В протилежному випадку, аудитор розглядає питання про модифікацію аудиторського висновку. Основними аудиторськими процедурами призначеними для визначення подальших подій можуть бути:
Активний пошук свідоцтв щодо подій, які відбуваються після дати аудиторського висновку, але до дати опублікування фінансових звітів, не є обов'язком аудитора, але аудитор не повинен нехтувати будь-якою інформацією, про яку він довідався до дати затвердження звіту. 4. Рішення користувачів звітності за результатами аудиту  Аудитору слід встановити осіб, що належать до найвищого управлінського персоналу, яким слід повідомляти інформацію з питань аудиту, що має значення для управління. У різних країнах є різні управлінські структури, що відображають культурні та правові традиції. Наприклад, у деяких країнах функція нагляду і функція управління юридично розділені між різними органами, наприклад, між спостережною (що цілком або в основному не є виконавчою) радою та правлінням (виконавчим органом). В інших країнах обидві функції юридично покладені на один орган, хоча може існувати аудиторський комітет (ревізійна комісія), який надає допомогу цьому органові в здійсненні його управлінських обов’язків, пов’язаних із фінансовою звітністю. Така різноманітність ускладнює встановлення універсальних критеріїв визначення найвищого управлінського персоналу та осіб, яким аудитор повідомляє інформацію з питань аудиту, що має значення для управління. Аудитор застосовує судження для визначення осіб, яким треба повідомляти інформацію з питань аудиту, що має значення для управління, беручи до уваги управлінську структуру суб’єкта господарювання, обставини завдання та відповідні закони. Аудитор враховує також юридичні обов’язки цих осіб. Наприклад, на суб'єктах господарювання, де існує спостережна рада або ревізійна комісія, відповідними особами можуть бути ці органи. Проте на суб'єктах господарювання, де єдиний орган створив ревізійну комісію, аудитор може прийняти рішення повідомляти інформацію з питань аудиту аудиторському комітету (ревізійній комісії) або всьому органові (залежно від важливості інформації з питань аудиту, яка має значення для управління.) (МСА 260 "Повідомлення інформації з питань аудиту найвищому управлінському персоналові")\ У ринкових умовах значно розширюється коло користувачів облікової, контрольної, аналітичної інформації. В Україні у сфері фінансового контролю аудиторська діяльність регулюється Господарським кодексом України, Законом України «Про аудиторську діяльність», іншими нормативно-правовими актами та стандартами аудиту. Ці законодавчі і регуляторні акти де якою мірою визначають коло осіб, які є користувачами результатів аудиту. Користувач результатів аудиту - це юридична чи фізична особа, зацікавлена в достовірності інформації, що підлягала аудиту. Адже саме користувач буде в подальшому приймати відповідні рішення, грунтуючись на матеріалах аудиту, вважаючи звітну інформацію за достовірну. Так, підприємства найбільше цікавить оцінка ефективності господарських операцій; власників і акціонерів - прибутковість вкладених ними капіталів і рівень ризику їх можливої втрати; кредиторів -можливість своєчасного погашення заборгованості; інвесторів -наскільки ефективно працюють вкладені ними господарські засоби; державні органи - як суб'єкти підприємницької діяльності виконують свої зобов'язання перед державою. Отже, в кожного користувача різні економічні інтереси, тому всі вони зацікавлені мати найбільш достовірну інформацію про реальний стан суб'єкта господарювання. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про аудиторську діяльність», користувачі інформації мають право виступати замовниками на проведення аудиту та виконання інших аудиторських послуг, установлювати обсяги та напрями аудиту в межах повноважень, визначених законодавством, установчими документами або відповідними договорами. Максимальні повноваження при визначенні обсягу аудиту має власник, а представники державних контролюючих органів і контрагенти - лише в межах, наданих їм законодавством або визначених угодами. Усі учасники аудиту також переслідують різні цілі і їх цікавить різний характер інформації (табл. 10.1). Крім зовнішніх регуючих або наглядових органів, яким аудитор надсилає інформацію з питань аудиту суб'єкта господарювання, аудитор повинен вчасно повідомляти таку інформацію, яка має значення для самого управління й виявлена в процесі аудиторської перевірки фінансових звітів. Це дає можливість особам, що відповідають за управління, вжити відповідних заходів. Надання рекомендацій щодо інформування управлінського персоналу з питань аудиту обговорено в МСА 260 "Повідомлення інформації з питань аудиту найвищому управлінському персоналу". Таблиця 10.1 – Користувачі інформації, наданої аудиторами
Цим МСА визначено форми повідомлення інформації. Аудитор може повідомляти інформацію управлінському персоналу усно або письмово. На це впливають наступні фактори:
Якщо управлінська структура суб'єкта господарювання чітко не визначена, то аудитор повинен узгодити із замовником, кому треба повідомляти важливу для управління інформацію з питань аудиту. З цією метою МСА рекомендують до листа-зобов'язання включити:
У будь-якому випадку вся інформація з питань аудиту, яка має значення для управлінського персоналу, в усній чи письмовій формі, повинна бути задокументована в робочих документах аудитора. Після закінчення аудиторської перевірки керівництво підприємства також повинно вчинити ряд дій для реалізації матеріалів аудиту. До них, зокрема, відноситься:
5. Відповідальність суб'єктів аудиторської діяльності Відповідальність повинна бути одним з основних принципів аудиту. Нормативні акти, які регулюють аудит підприємств, прямо не передбачають відповідальність аудиторських фірм. Відповідальність аудитора в позитивному значенні визначається Законом України “Про аудиторську діяльність” і Кодексом етики професійних бухгалтерів, Міжнародними стандартами аудиту, які зобов'язують аудиторів виконувати перевірки і надавати інші послуги з дотриманням встановлених вимог і стандартів аудиту. Згідно статті 21 Закону України “Про аудиторську діяльність” аудитор за неналежне виконання своїх обов'язків несе майнову і іншу відповідальність, визначену в договорі відповідно до чинного законодавства. Види юридичної відповідальності в аудиті і їх склад представлено на рис. 1.10. Ретроспективна юридична відповідальність – це специфічні правовідносини між державою і правопорушником, які характеризуються засудженням протиправного діяння суб'єкта правопорушення, накладенням на правопорушника обов'язку випробувати несприятливі наслідки особистого майнового і організаційного характеру за здійснене правопорушення. Ретроспективна юридична відповідальність аудитора виникає у зв'язку із здійсненням правопорушень або у разі недбалого виконання ним своїх обов'язків, і є правовідносинами між державою, в особі її органів (суду, прокуратури, правоохоронних органів, АПУ і тому подібне), і аудитора-правопорушника, до якого застосовуються відповідні правові санкції, несприятливі для нього (відшкодування нанесеного збитку, усунення від виконання обов'язків і тому подібне), за позовами клієнтів або третіх осіб. Кримінальна відповідальність – це вид юридичної відповідальності, суть якої полягає в застосуванні судом від імені держави до особи, яка скоїла злочин, державного примушення у формі покарання. Кримінальна відповідальність наступає у разі навмисного приховування істини з корисливою метою.  Рис. 10.2 - Види юридичної відповідальності аудиторів Дисциплінарна відповідальність – вид юридичної відповідальності, яка полягає в застосуванні до працівника конкретних заходів стягнення за здійснені ним дисциплінарні правила. Аудиторська діяльність в Україні Відповідальність суб'єктів аудиторської діяльності   За навмисне приховування істини з корисливою метою і надання позитивного висновку, що спричинило збитки   кримінальна За неналежне виконання своїх обов'язків  За нормами трудового права Перед аудиторською фірмою, в якій працює аудитор   Догана  Звільнення Обмежене відшкодування заподіяного дійсного збитку Професійна Перед органами, які видали дозвіл на право займатися аудиторською діяльністю  Попередження Призупинення дії сертифікату строком до одного року Анулювання сертифікату Анулювання свідоцтва про внесення в Реєстр суб'єктів аудиторської діяльності    Перед клієнтом Матеріальне відшкодування в межах заподіяних збитків Цивільна Перед третіми особами Рис. 10.3 - Класифікація відповідальності суб'єктів аудиторської діяльності Під дисциплінарною провиною розуміється протиправне навмисне невиконання або неналежне виконання своїх трудових (службових) обов'язків. Цивільна відповідальність – це встановлені норми цивільного права, юридичні наслідки невиконання або неналежного виконання особою передбачених цивільним правом обов'язків, що пов'язане з порушенням суб'єктивних цивільних прав іншої особи. До цивільної відповідальності аудиторські фірми (аудитори) притягуються за рішенням господарського суду. Такі судові справи стосуються недостовірності звітності, яку аудитор не виявив, внаслідок чого клієнт зазнав збитків у вигляді сплати штрафів, пені і тому подібне. Згідно звичайній цивільно-правовій угоді сторони несуть відповідальність тільки одна перед одною, а аудитор несе відповідальність перед клієнтом і перед третіми особами, які є користувачами фінансової звітності клієнта, завіреної висновком аудитора. Аудиторська фірма (аудитор) може нести відповідальність перед третьою особою, якщо позивач зазнав збитків в результаті того, що він поклався на фінансову звітність, яка ввела його в оману. До таких осіб відносяться фактичні і потенційні акціонери, представники банків і інші кредитори, службовці і клієнти. Класифікація відповідальності суб'єктів аудиторської діяльності представлена на рис. 10.3. Професійна відповідальність аудитора визначається у:
Аудитор, який працює в аудиторській фірмі й пов'язаний із нею трудовими правовідносинами, у разі неналежного виконання своїх обов’язків може бути притягнений до відповідальності за нормами трудового права (догана, звільнення, обмежене відшкодування завданої реальної шкоди). Відповідальність аудиторів настає у разі неякісного виконання своїх обов’язків яке проявляється у:
Контрольні питання:
| |||||||||||||||||||||||||