конспект Управління малим бізнесом. Конспект лекцій з дисципліни управління малим бізнесом для фахівців галузі знань 0306 Менеджмент І адміністрування, для спеціальності 03060101 Менеджмент організацій І адміністрування (за видами економічної діяльності)
 Скачать 1.07 Mb.
|
|
ТЕМА 6. ОФОРМЛЕННЯ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН ПЛАН 6.1. Реєстрація найманих працівників 6.2. Адміністрування єдиного соціального внеску Література: 1. Кодекс Законів про Працю України від 18.09.98р. N 117-XIV. 2. Закон України «Про єдиний соціальний внесок»від 08.07.2010р. №2464-VІ. 3. Становлення і розвиток малого бізнесу в регіоні: Колективна монографія / за заг. ред. академіка АЕНУ Н. І. Редіної. — Дніпропетровськ : ДДФА, 2008. — 508 с. 4. Стадник В. В. Менеджмент : посібник / В. В. Стадник, М.А. Йохна. – К. : Академвидав, 2003. – 464 с. 5. Анищенко А.В. Управление малым бизнесом.– М.: Вершина, 2006.– 200 с. 6. Менеджмент в малом бизнесе.– М.: КомКн, 2006.– 197 с. 6.1. Реєстрація найманих працівників Усе працездатне (зайняте) населення можна поділити на два блоки: наймані працівники та самозайняті. Коли підприємець веде бізнес на протязі певного часу, і цей бізнес приносить прибуток, то можна замислитися про розширення бізнесу. Більш менш значний бізнес вести самотужки дуже складно, отже треба наймати працівників. Процедуру реєстрації найманих працівників можна поділити на два етапи: 1. Реєстрація трудового договору у центрі зайнятості. 2. Реєстрація у ПФ та соціальних фондах. Фізичні особи – підприємці не можуть укладати трудовий договір з працівником так, як це можуть зробити підприємства – юридичні особи. Отже, їм треба укладати договір за допомогою центру зайнятості. 6.1.1. Оформлення трудового договору найманих працівників Безпосередньо поняття трудового договору міститься в ст. 21 Кодексу Законів про Працю України. Порядок реєстрації трудового договору регламентує Наказ «Про затвердження Форми трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, та Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю» № 260. Трудовий договір обов’язково складається у письмовій формі. 6.1.2. Реєстрація трудового договору найманих працівників у центрі зайнятості Заповнюється та підписується трудовий договір з найманими працівниками у трьох примірниках, та направляється до центру зайнятості за місцем проживання, при цьому в центр зайнятості направляється як роботодавець так і найманий працівник. 48 При реєстрації трудового договору сторони повинні пред’явити паспорт та подати такі документи: - фізична особа-підприємець – свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи- підприємця, довідку відповідної державної податкової інспекції про присвоєння ідентифікаційного номера (за наявності); - фізична особа, яка використовує найману працю, пов’язану з наданням послуг, – довідку відповідної державної податкової інспекції про присвоєння ідентифікаційного номера ( за наявності); - працівник, який влаштовується на роботу до фізичної особи, – трудову книжку, довідку відповідної державної податкової інспекції про присвоєння ідентифікаційного номера (за наявності); - особа, яка вперше шукає роботу і не має трудової книжки, – довідку відповідної державної податкової інспекції про присвоєння ідентифікаційного номера (за наявності) та придбану нову трудову книжку. У разі реєстрації трудового договору особою, уповноваженою нотаріальним дорученням фізичною особою, така особа повинна пред’явити паспорт та подати: оригінал та належним чином завірену копію нотаріального доручення, а також у відповідних випадках зазначені документи. Після звірки примірників трудових договорів на них робиться відмітка про державну реєстрацію. Один примірник залишається в центрі зайнятості, інші два дістаються підприємцю та найманому працівнику. За реєстрацію трудових договорів у центрі зайнятості плату не передбачено. Наявність відмітки про державну реєстрацію дає право підприємцю вносити записи у трудову книжку працівника. 6.1.3. Реєстрація у Пенсійному фонді та соціальних фондах трудових договорів найманих працівників Після реєстрації трудового договору в центрі зайнятості фізична особа – підприємець без супроводу найманого працівника звертається до Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві для постановки найманого працівника на облік та подальшого відрахування за кожного працівника внесків в перелічені вище Фонди. В даних Фондах фізична особа – підприємець отримуємо відповідні страхові свідоцтва. 6.2. Адміністрування єдиного соціального внеску Єдиний соціальний внесок (ЄСВ) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в обов’язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування. Його повинні сплачувати суб’єкти підприємницької діяльності, а саме: 1) роботодавці: - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, 49 які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами; - фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців); - фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту). Платники єдиного внеску є страхувальники. Особи, за яких страхувальники сплачують ЄСВ звуться застрахованими. Адміністратором єдиного соціального внеску (ЄСВ) призначається Пенсійний фонд, інші фонди отримують кошти від ПФУ в пропорціях, встановлених Законом Існують деякі особливості документального ведення даного внеску для суб’єктів підприємницької діяльності, що мають або не мають найманих працівників. Згідно п.4 ч.1 ст.4 Закону «Про єдиний соціальний внесок» фізичні особи – платники єдиного податку є платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування. А платник єдиного соціального внеску повинен своєчасно та у повному обсязі обчислювати, нараховувати та сплачувати ЄСВ, а також подавати звітність до Пенсійного фонду. Виключенням з цього правила є пенсіонери за віком та інваліди, які звільняються від сплати ЄСВ за себе. Фізичним особам – підприємцям платникам єдиного податку необхідно звітуватись до пенсійного фонду «за себе». Для того, щоб відзвітуватись, необхідно правильно заповнити звіт. Взагалі процес подання та заповнення річного звіту з єдиного соціального внеску для ФОП платника єдиного податку досить простий, проте все ж таки, має деякі особливості. Подання річного звіту з єдиного соціального внеску. Згідно пункту 2.2 Постанови ПФ від 08.10.2010 №22-2 звіт з єдиного соціального внеску можна подавати одним із способів: 1) В електронній формі засобами електронної пошти з використанням електронного цифрового підпису. 2) На паперовому носії. В цьому разі слід надати також і звіт в електронній формі на електронному носії (на флешці або на дискеті). Тільки у паперовій формі. Згідно пункту 3.2 Постанови №22-2 річний звіт до пенсійного фонду подається у строк до 1 квітня року, наступного за звітним роком. При цьому слід зазначити, що якщо останній день строку подання звіту припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, то останнім днем подання звіту вважається перший після нього робочий день (пункт 50 2.15 Постанови). Звітним періодом для сплати ЄСВ для ФОПа єдинника є календарний рік. Згідно пункту 4.6 Постанови №21-5 фізичні особи платники єдиного податку сплачують єдиний соціальний внесок щомісяця до 20 числа місяця, наступного за місяцем, за який він сплачується. Сплачені протягом року суми ЄСВ враховуються підприємцем при остаточному розрахунку, який здійснюється ним не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Згідно п.11 ст.8 Закону «про ЄСВ» ставка ЄСВ для підприємця, який застосовує спрощену систему оподаткування складає 34,7% від бази нарахування. Фізична особа платник єдиного податку визначає суму єдиного соціального внеску, яку вона сплатить до бюджету, самостійно, але для цього «самостійно» є відповідні обмеження. Згідно статті 7 цього ж закону, сума єдиного соціального внеску за місяць не може бути менше ніж мінімальний страховий платіж та більше ніж ЄСВ від максимальної бази нарахування. Мінімальний страховий платіж за певний місяць дорівнює розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на такий місяць помноженому на 34,7%. Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску – максимальна сума доходу, що дорівнює сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок. Форма річного звіту з єдиного соціального внеску для платника єдиного податку затверджена Постановою ПФ №22-2, а саме додатком 5. При цьому основна інформація міститься у таблиці 2 додатку. У разі порушення обов’язків із єдиного соціального внеску Пенсійний фонд має право застосовувати покарання до платників внеску. Заходи впливу на платників єдиного соціального внеску, які може застосовувати пенсійний фонд, прописані у пункті 11 статті 25 Закону «про ЄСВ». Також, за несплату або за неподання звітності з ЄСВ передбачена адміністративна відповідальність. Згідно ч.2 п.11 ст.25 Закону за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно несплачених сум. Статтею 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення за несплату ЄСВ передбачений штраф в розмірі від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів громадян (від 425 до 850 грн.) Згідно ч.4 п.11 ст.25 Закону за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності з єдиного соціального внеску накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 170 грн. Статтею 165-1 КУАП передбачений штраф в розмірі від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів громадян (від 340 до 510 грн.). Страхувальники, які використовуються працю займаних працівників на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством зобов’язані подавати до органу Пенсійного фонду звіт щомісячно не пізніше 20 числа. Форма звіту для суб’єкта підприємницької діяльності, що знаходиться на загальній системі оподаткування та/або використовує найману працю затверджена Постановою ПФ №22-2, а саме додатком 4. 51 Підсумки теми 1. Трудові відносини в Україні між роботодавцем та найманими працівниками оформлюються двостороннім підписанням трудового договору, правовий статус якого регулюється Кодексом Законів про Працю України та іншими нормативно – законодавчими актами. 2. Усе працездатне (зайняте) населення можна поділити на два блоки: наймані працівники та самозайняті. 3. Процедуру реєстрації найманих працівників можна поділити на два етапи: 1) Реєстрація трудового договору у центрі зайнятості. 2) Реєстрація у ПФ та соціальних фондах. 4. Згідно законодавству України є категорії суб’єктів господарювання, які зобов’язані платити Єдиний соціальний внесок (ЄСВ), адміністратором якого є Пенсійний фонд України. Питання для самоперевірки 1. Хто може бути роботодавцем? 2. Дайте визначення поняттю самозайнята особа. 3. У скількох примірниках складається трудовий договір? 4. Куди подається звіт з ЄСВ та у які строки? 52 ТЕМА 7. ЛІЦЕНЗУВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В БУДІВНИЦТВІ ПЛАН 7.1. Загальні вимоги до будівельного підприємства 7.2. Перелік документів на проведення ліцензійної експертизи 7.3. Проведення ліцензійної експертизи щодо визначення спроможності суб’єктами здійснювати господарську діяльність, пов’язану із створенням об’єктів архітектури 7.4. Процедура отримання ліцензії на здійснення господарської діяльності, пов’язаної із створенням об’єктів архітектури Література: 1. Підприємництво в будівництві: монографія / Під загальною редакцією д.е.н., професора Дорофієнка В.В. – Донецьк: СПД Купріянов В.С., 2009. – 603 с. 2. Розвиток економіки будівництва та міського господарства Донецької області в контексті трансформаційних перетворень в Україні: Монографія. - Донецьк : Друкінфо, 2011. – 316с. за заг. ред. О.І. Амоші. 3. Розвиток підприємництва в промисловості України за ред. Б.В. Буркинського, А.І. Бутенка: Монографія . – Одеса: Ін-т проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, 2010. – 492с. 4. Тугай А.М. Економіка будівельної організації / А.М. Тугай, Е.Й. Шилов, А.Ф. Гойко. - К.: Міленіум, 2002. 7.1. Загальні вимоги до будівельного підприємства Господарську діяльність у будівництві, пов’язану із створенням об’єктів архітектури, здійснюють суб`єкти господарської діяльності за таких умов: 1. Організаційних: - наявність затвердженої організаційно-функціональної структури підприємства відповідно до Переліку робіт, що замовляються; - у складі організаційно-функціональної структури підприємства повинні бути передбачені підрозділи та/або спеціалісти, які забезпечать виконання адміністративно- керівних, виробничо-технічних, планово-договірних, виробничих, юридичних та допоміжних функцій та функцій з контролю якості, промислової безпеки та охорони праці, ведення та збереження нормативної та виконавчої документації; - наявність затверджених положень про відповідні структурні підрозділи та посадових інструкцій працівників згідно з розподілом обов'язків, повноважень та відповідальності осіб, штатний розпис; - укомплектованість підприємства інженерно-технічними працівниками і робітниками необхідних професій та кваліфікації відповідно до організаційно-функціональної структури підприємства, положень Класифікатора професій (ДК 003:2005) (далі – КП), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 26 грудня 2005 року № 375, та вимог Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (Випуск 64), затвердженого наказом 53 Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 13.10.99 № 249; - за наявності у підприємства відокремлених структурних підрозділів дані надаються з урахуванням їх можливості виконувати роботи, що замовляються, пов'язані із створенням об'єктів архітектури; - наявність державних стандартів, інших нормативних документів та нормативно- правових актів; - наявність техніки, обладнання, устаткування, приладів та інструментів згідно з технологічними вимогами виконання заявлених у Переліку робіт; - виробничі приміщення, засоби виробництва повинні бути власні або орендовані, що підтверджується відповідними документами; - документ, що підтверджує впровадження системи управління якістю продукції суб`єкта господарської діяльності, відповідно до ДСТУ ISO 9001-2001 (ISO 9001:2000, IDT) Системи управління якістю. Вимоги. 2. Кваліфікаційних: - керівники та виконавці робіт залежно від видів виконуваних робіт повинні мати відповідні освітні та освітньо-кваліфікаційні рівні; - кваліфікаційний склад повинен відповідати організаційно-функціональній структурі підприємства та мати одного з керівників (коди КП - 121, 1313), професіоналів (коди КП - 122, 123), фахівців (коди КП - 122, 123, 214, 2114.2) згідно з вимогами розділу 4 КП; - керівник підприємства або його заступник, фізична особа-підприємець (коди КП - 121, 1313) повинні мати повну або базову вищу освіту відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст або бакалавр). Стаж роботи за посадою нижчого рівня повинен становити: для магістра або спеціаліста - не менше 2 років, бакалавра – не менше 3 років; - головний інженер (код КП - 122) повинен мати повну вищу освіту відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст). Стаж роботи за посадою нижчого рівня повинен становити: для магістра - не менше 2 років, спеціаліста – не менше 3 років; - начальник виробничо-технічного відділу, технічного відділу (код КП - 122) повинен мати повну вищу освіту відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст). Стаж роботи за професією – не менше 2 років; - керівники підприємства (коди КП - 121, 1313) і керівники виконавчих та функціональних підрозділів (коди КП - 122, 123) повинні працювати у суб`єкта господарської діяльності за основним місцем роботи; - керівники, професіонали та фахівці повинні своєчасно проходити спеціальне навчання, зокрема для територій з підвищеною сейсмічністю та із складними інженерно- геологічними умовами, з періодичністю та термінами, визначеними в програмах навчання. 3. Технологічних: - виконання робіт здійснювати згідно з нормативно-технічними документами (ДБН, СНіП, ГОСТ, ТУ); - дотримуватися вимог із забезпечення промислової безпеки та охорони праці. Фізична особа - підприємець в межах її професії та кваліфікації може виконувати роботи особисто або із залученням найманих працівників. 54 7.2. Перелік документів на проведення ліцензійної експертизи У разі наявності усіх необхідних елементів для здійснення господарської діяльності у будівництві керівник малого підприємства готує перелік документів на впровадження ліцензійної експертизи – перший крок для отримання ліцензії на право займатися будівельними роботами. Суб’єкт будівельної діяльності за самостійним вибором звертається до експертної організації щодо проведення експертизи та підготовки висновку щодо визначення спроможності здійснювати господарську діяльність, пов’язану зі створенням об’єктів архітектури для отримання ліцензії. До переліку документів на проведення ліцензійної експертизи входять: 1. Заява 2. Дані про підприємство 3. Перелік робіт згідно з кодифікатором 4. Копія Статуту 5. Копія свідоцтва про державну реєстрацію 6. Копія довідки про включення до Єдиного державного реєстру 7. Копія свідоцтва платника ПДВ 8. Дані про наявність відокремлених структурних підрозділів 9. Професійна структура ІТП, копії наказів 10. Копії дипломів ІТП 11. Копії трудових книг, угод, контрактів ІТП 12. Дані про наявність робітничого складу 13. Копії посвідчень зварювальників, монтажників - висотників та інші 14. Копії трудових книг угод, контрактів робітників 15. Відомості про наявність офісних та виробничо-складських приміщень, копії документів щодо підтвердження(виписки з балансу, копії договорів оренди) 16. Копію договору з акредитованою лабораторією, сертифікат акредитації з переліком робіт 17. Дані про наявність основної техніки, обладнання та устаткування, наявність контрольно вимірювальних приладів, копії документів щодо підтвердження (виписки з балансу, копії угод, договорів) 18. Дані про інформаційно-правове та нормативно-технічне забезпечення 19. Відомості про наявність оргтехніки та програмного забезпечення 20. Відомості про систему управління охороною праці, посадові інструкції та накази про призначення відповідальних осіб з питань охорони праці 21. Відомості про систему контролю та управління якістю відповідно ДСТУ ІSО 9001-2001 22. Відомості про забезпечення охорони навколишнього середовища відповідно ДСТУ ISO серії 14000. 23. Перелік об’єктів(договорів) виконаних власними силами 24. Інші матеріали, які підтверджують досвід та кваліфікацію заявника Схематично процедура ліцензування будівельних підприємств наведено на рис. 7.1. 55 Державна архітектурно-будівельна інспекція (орган ліцензування) Ліцензійна комісія органу ліцензування (7 роб. днів) Т е р и т о р і а л ь н і в і д д і л е н н я л і ц е н з і й н о ї к о м і с і ї Р щ о о з д г о л я в д и д та а ч на і да ння л і п ц р е о н п з о і з й и ц (10 і роб. й днів) Т е р и т о р і а л ь н і о р г а н и Д е р ж а р х б у д і н с п е к ц і ї П д р о и к й у о м м е н та т і р в о з (10 г роб. л днів) я д В л и і д ц а е ч н а з і й О р г а н і з а ц і ї , у п о в н о в а ж е н і н а п і д г о т о в к у е к с п е р т н о г о в и с н о в к у Рис. 7.1. Функціональна схема організації процесу ліцензування підготовка експертних висновків Суб’єкти господарювання, що мають намір здійснювати господарську діяльність, пов’язану із створенням об’єктів архітектури Пропозиції щодо видачі ліцензій Видача ліцензій Оформлення ліцензій (3 робочі дні) Підготовка заяви та документів Розгляд пропозицій щодо видачі ліцензій на роботи підвищеної складності та із спірних питань 90 56 7.3. Проведення ліцензійної експертизи щодо визначення спроможності суб’єктами здійснювати господарську діяльність, пов’язану із створенням об’єктів архітектури Проведення ліцензійної експертизи та підготовка експертного висновку здійснюється на підставі договору між експертною організацією та суб’єктом будівельної діяльності. Склад експертів, які здійснюють ліцензійну експертизу, залежить від кількості заявлених для ліцензування робіт і визначається керівником експертної організації у кількості не менше двох фахівців. Експерти здійснюють експертизу суб’єкта будівельної діяльності (далі СБД) з виїздом на місце його розташування. Строк перевірки СБД не може перевищувати 5 робочих днів. Строк роботи експертів з підготовки висновку не може перевищувати 25 робочих днів. Експерти перевіряють достовірність інформації, що буде подаватися до органу ліцензування разом із заявою про ліцензування: - відповідність даних які містять установчі документи СБД - місцезнаходження, керівник, телефони, відповідність КВЕД роботам, які заявник має намір виконувати; - наявність документів, які підтверджують право власності на робочі приміщення, виробничі площі або договори оренди. Експерти перевіряють: 1. Організаційні вимоги: - наявність організаційно-функціональної структури СБД з вказівкою конкретних видів діяльності: вишукування, проектні роботи, будівельні та монтажні роботи, інжинірингові роботи; - наявність розподілу обов`язків, повноважень та відповідальності посадових осіб СБД; - наявність актуалізованого фонду державних (міждержавних) стандартів, галузевих (міжгалузевих) стандартів, інших нормативних документів та нормативно-правових актів, згідно з переліком чинних в Україні нормативних документів у галузі будівництва; - додаткові вимоги, які наведені у розділах 2,3,4 відповідно до обраних видів робіт. 2. Кваліфікаційні вимоги: - склад і кваліфікація інженерно-технічних працівників та робітників повинні відповідати вимогам Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (випуск 64); - кваліфікація інженерно-технічних працівників - технік, молодший спеціаліст, інженер, бакалавр, спеціаліст, магістр; - СБД – фізична особа повинна мати базову або повну вищу освіту, яка відповідає видам робіт, що має намір виконувати; - накази, контракти щодо прийому на роботу, підписи на наказі, що працівник ознайомлений з наказом; - записи у трудових книжках, які підтверджують досвід роботи інженерно-технічних працівників за посадами, записи про прийом на роботу, особисте справа; - копії дипломів про освіту відповідного напрямку; - наявність посвідчень про навчання на курсах підвищення кваліфікації фахівців, що виконують проектні та будівельно-монтажні роботи в умовах підвищеної сейсмічності або на територіях зі складними інженерно-геологічними умовами, роботи, які пов’язані з підвищеною небезпекою ; 57 - не допускається сумісництво посад інженерів-проектувальників з посадами лінійних інженерно-технічних працівників (майстер, виконроб, начальник дільниці). 3. Технологічні вимоги: - наявність положення про охорону праці; - наявність відповідальної особи з питань охорони праці. За результатами експертизи експерти готують у трьох примірниках висновок. Два примірники висновку видаються керівнику (уповноваженому представнику) суб’єкта будівельної діяльності, третій залишається в організації, яка здійснювала експертизу, та зберігається 5 років після закінчення строку дії відповідної ліцензії. Усі примірники висновку підписуються експертами на кожній сторінці та затверджуються керівником експертної організації і засвідчуються печаткою. 7.4. Процедура отримання ліцензії на здійснення господарської діяльності, пов’язаної із створенням об’єктів архітектури Для одержання ліцензії до органу ліцензування подаються такі документи: - заява про видачу ліцензії, складеною за формою; - перелік робіт, пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, які заявник має намір виконувати; - копія свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності, засвідчена нотаріально або органом, який видав документ; - копія довідки про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), засвідчена нотаріально або органом, який видав документ; - відомості про виробничо-технічну базу, склад працівників за професійним та кваліфікаційним рівнем, технологію виробництва, інформаційно-правове, нормативно-технічне забезпечення, про наявну систему контролю якості виконання робіт; - висновок установи, організації, уповноваженої Держархбудінспекцією на проведення експертизи. Суб’єкти господарської діяльності, що мають намір отримати ліцензію на здійснення господарської діяльності, пов’язаної із створенням об’єктів архітектури (далі – заявники), подають або надсилають поштою заяву та інші відповідні документи, як правило, до територіальних органів Держархбудінспекції за місцем державної реєстрації заявника. Орган ліцензування розглядає подані документи і протягом 10 робочих днів надсилає матеріали ліцензійній комісії. За результатами розгляду документів у 7-денний термін готується висновок ліцензійної комісії, на підставі якого орган ліцензування у 3-денний термін видає наказ щодо видачі (відмови у видачі ліцензій) та затвердження переліку робіт. Підсумки теми 1. Деякі види господарської діяльності потребують оформлення додаткових дозвільних документів (ліцензія). 2. Ліцензія – це документ, що видається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом виконавчої влади, відповідно до якого власник ліцензії має право займатися даним видом господарської діяльності. 58 3. Ліцензування будівельної діяльності здійснюють: Держбуд України (далі орган ліцензування) – для суб’єктів господарської діяльності, які провадять будівельну діяльність на території України, за межами України; а також спільних підприємств і підприємств з іноземними інвестиціями та обласні державні адміністрації – для суб’єктів господарської діяльності, які провадять свою діяльність у межах відповідних адміністративно-територіальних одиниць (областей). За видачу ліцензії справляється плата в розмірі 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Питання для самоперевірки 1. Загальні вимоги до будівельного підприємства. 2. Перелік документів на проведення ліцензійної експертизи. 3. Проведення ліцензійної експертизи щодо визначення спроможності суб’єктами здійснювати господарську діяльність, пов’язану із створенням об’єктів архітектури. 4. Процедура отримання ліцензії на здійснення господарської діяльності, пов’язаної із створенням об’єктів архітектури. |