Гражд. Контрольні питання з навчальної дисципліни Цивільне право Поняття цивільного права як галузі права, предмет і метод цивільноправового регулювання
 Скачать 145.85 Kb.
|
|
26.Договір купівлі-продажу: визначення, характеристика, сторони, предмет, форма, особливості, види, відмінність від суміжних договорів. Правові наслідки порушення договору купівлі-продажу. Поняття (ст. 655 ЦК)Договір купівлі-продажу - це договір, за яким одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.Характеристики договору:БЕЗОПЛАТНО - отримуючи майно у власність, покупець сплачує продавцю передбачену договором ціну майна (якщо ціна не встановлена договором, то вона визначається виходячи зі звичайних цін, що склалися на даний товар на момент укладення договору);двосторонній - права та обов'язки за договором покладаються на обидві сторони (продавець передає або зобов'язується передати покупцеві визначене майно, але в праві вимагати оплати певної грошової суми, а, покупець, у свою чергу, зобов'язується сплатити за нього певну грошову суму, але в праві вимагати передачі йому проданого майна);змішаний - може бути консенсуальним, коли права і обов'язки сторін виникають у момент досягнення ними згоди щодо всіх істотних умов (саме з цього моменту договір вважається укладеним), або реальним, коли договір вважається укладеним з моменту передачі продавцем майна (товару) покупцю.Основний і визначальна ознака - перехід майна у власність покупця.Форма договору (ст. 657 ЦК) купівлі-продажу визначається за загальними правилами ЦК про форму угод (ст. 205-210 ЦК).Тобто проста письмова форма необхідна, якщо договір укладається: 1) між юридичними особами; 2) між фізичною та юридичною особою, крім випадків, коли момент укладення та виконання договору співпадають, 3) між фізичними особами на суму понад 20 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян (т . е. 340 грн.); 4) у випадках, передбачених законом.Кваліфікована письмова форма договору купівлі-продажу (тобто письмова з нотаріальним посвідченням) можлива за бажанням сторін. Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім майна, що перебуває у податковій заставі (ст. 657 ЦК).Сторони: продавець і покупець.Продавцем і покупцем можуть виступати фізичні і юридичні особи. Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення (ст. 658 ЦК).Істотні умови (ті умови, без досягнення згоди за якими договір вважається не укладеним): предмет.Предмет (ст. 656 ЦК) - майно, яке продавець передає або зобов'язується передати покупцеві. Предметом договору можуть бути: товар (який є у продавця на момент укладення договору або буде створений в майбутньому), майнові права, право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. Предметом договору може бути як індивідуально-визначене майно, так і майно, визначене родовими ознаками.Ціна не є істотною умовою, тому що якщо вона не вказана в договорі, то вона визначається виходячи зі звичайних цін, що склалися на аналогічних товари, роботи або послуги на момент укладення договору (ч.1 ст. 691 ЦК, ч. 4 ст. 632).Термін договору не є істотною умовою, тому що при його відсутності у договорі зобов'язання по ньому (у т.ч. по передачі товару) повинні бути виконані в 7-денний термін з дня пред'явлення вимоги про його виконання другою стороною (ст. 663, ч. 2 ст. 530 ЦК). Правові наслідки порушення договору купівлі-продажуУ разі неналежного виконання іншою стороною сторони договору мають право обрати такі способи захисту своїх прав:- Відшкодування збитків;- Стягнення неустойки;- Відмова від договору з поверненням купленого товару;- Вимога реального виконання договору.!! При це формами цивільно-правової відповідальності є тільки стягнення збитків і неустойки.Стягнення збитків - це універсальна форма відповідальності. Це означає, що збитки можна стягнути незалежно від наявності вказівки на те в законі або договорі. Для цього необхідно тільки довести: 1-невиконання або неналежне виконання обов'язків другою стороною; 2-наявність і розмір збитків (як реального збитку, так і упущеної вигоди); 3-причинно-наслідкового зв'язку між 1 і 2. Вина при цьому презюміруется.Стягнення неустойки можливо тільки, якщо це прямо передбачено законом або договором. Для її стягнення необхідні три умови: підстава, розмір і база обчислення неустойки.Відповідальність продавця:Відповідно до ст. 688 ЦК для того, щоб притягнути до відповідальності продавця, покупець спочатку зобов'язаний попередити продавця про порушення умов договору.1. у разі відмови передати продану річ (ст. 665 ЦК):А) якщо річ родова, то покупець може відмовитися від договору або стягнути збитки;Б) якщо річ індивідуально-визначена, то покупець може вимагати примусової передачі речі.2. у разі відмови передати разом з товаром необхідні документи (ст. 666 ЦК), то покупець може встановити розумний строк для їх передачі. Якщо у встановлений строк документи не передані - відмовитися від договору та повернути товар продавцеві.3. у разі порушення умов про кількість товару (ст. 670 ЦК):А) якщо менша кількість - вимагати передачі не передаються частини товару або відмовитися від договору, або вимагати повернення сплаченої суми;Б) якщо більша кількість - покупець зобов'язаний сповістити про це продавця. Якщо продавець не забере товар в розумний строк, покупець має право прийняти товар з умовою відшкодування різниці вартості.4. у разі порушення умов про асортимент товару (ст. 672 ЦК):А) якщо весь товар не відповідає вимогам договору - покупець має право відмовитися від договору, або вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;Б) якщо частина товару не відповідає вимогам договору - покупець має право: прийняти частину товару, що відповідає умовам договору, і відмовитися від решти товару; відмовитися від усього товару; прийняти весь товар; вимагати заміни не відповідає частини товару.5. у разі порушення умов про якість товару (ст. 678 ЦК) покупець має право вимагати притягнення до відповідальності продавця у разі, якщо недоліки виявлено протягом встановлених строків. Якщо встановлено гарантійний термін - то в межах цього строку (ст. ст. 676 ЦК), якщо не встановлено (ч. 2 ст. 680 ЦК) - то в межах 2 років (щодо нерухомого майна - 3 років).Термін позовної давності до вимог у зв'язку з недоліками проданого товару - 1 рік з дня виявлення недоліків у межах вищевказаних строків (ст. 681 ЦК).При порушенні вимог про якість покупець може вимагати: пропорційного зменшення ціни, або безоплатного усунення недоліків, або відшкодування витрат на усунення недоліків. При істотному порушенні вимог до якості товару покупець має право: вимагати заміни товару або відмовитися ось договору (ст. 678 ЦК).Відповідальність покупця: визначається загальними нормами про порушення грошових зобов'язань (ст. 625 ЦК).Покупець за неналежне виконання зобов'язань може бути примусово зобов'язаний:1. у разі прострочення оплати (ч. 3 ст. 692 ЦК)- Сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції;- Сплатити 3% річних з простроченої суми;- Сплатити неустойку (для СПД розмір неустойки не може перевищувати розмір подвійної облікової ставки НБУ).2. у разі відмови прийняти та оплатити товар (ч. 4 ст. 692 ЦК):- Оплатити товар;- Продавець може також відмовитися від договору і вимагати відшкодування збитків. 27.Договір купівлі-продажу в роздрібній торгівлі. Права покупця в роздрібній купівлі-продажу та їх захист. торгівліПоняття:Договір роздрібної купівлі-продажу - це договір, за яким одна сторона (продавець), який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов'язується передати товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його.Сторони:Продавець - СПД (торгова організація-юр. Особа або физ.лицо-підприємець)Покупець - фізична особа - споживач (ЗУ «Про захист прав споживачів») або юридична особа (ЦК)Характеристика і особливості:• БЕЗОПЛАТНО;• двосторонній;• консенсусний;• публічний - продавець зобов'язується укласти договір з кожним бажаючим і з усіма на рівних умовах.Предмет: товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю.Істотні умови: предмет і цінаСпособи укладення:1. Публічна оферта (ч. 1 ст. 699 ЦК)2. Демонстрація (ч. 2 ст. 699 ЦК)Форма: застосовуються загальні положення про угоди. Найчастіше укладається в усній формі або у формі конклюдентних дій (таких, які свідчать про бажання укласти договір і про прийняття його до виконання - здійснення платежу, прийняття товару). Письмова форма обов'язкова при продажу товару в кредит.Види:- Продаж шляхом передачі через прилавок;- Продаж шляхом прийняття замовлення;- Продаж шляхом використання автоматів;- Продаж за каталогами та ін Права покупця в роздрібну купівлю-продаж та їх охорона1. Право вимагати перевірки товару та його огляду перед покупкою (ч. 2 ст. 700 ЦК)2. Право на повну інформацію про товар і його виробника (ч. 1 ст. 700 ЦК)3. Право обміняти непродовольчий товар належної якості протягом 14 днів на аналогічний товар інших розміру, форми, габариту і т.д. (Ст. 707 ЦК)4. Права у разі купівлі товару неналежної якості (ст. 708 ЦК): А) якщо недолік несуттєвий:- Вимагати від продавця або виготовлювача безоплатного усунення недоліків;- Вимагати від продавця або виготовлювача відшкодування витрат на усунення недоліків; - Вимагати від продавця або виготовлювача відповідного зменшення ціни;Б) якщо недолік суттєвий:- Вимагати від продавця або виготовлювача заміни товару на аналогічний товар належної якості або на такий самий товар іншої моделі з перерахунком ціни;- Вимагати розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми. 28.Договір дарування: визначення, характеристика, сторони, предмет, відмінність від купівлі-продажу, позики та позички. Форма договору дарування, правові наслідки порушення вимоги про форму. Перехід права власності до обдаровуваного. Розірвання договору. (ст. 717 ЦК):За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому іншій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. Договір, що встановлює обов'язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.Характеристика:безоплатний;може бути і реальним, і консенсуальних (ст. 723 ЦК);як правило, односторонній (може бути і двостороннім, якщо в договорі передбачено обов'язок обдаровуваного на користь третіх осіб).Сторони (ст. 720 ЦК):• Дарувальник - власник майна. Не можуть бути дарителями:- Батьки щодо майна дітей;- Підприємницькі товариства, якщо таке право не передбачено статутом;- Державні підприємства без дозволу Фонду державного майна, комунальні підприємства - без дозволу місцевої ради.Від імені дарувальника може діяти представник. Довіреність на укладення договору дарування, в якій не вказано ім'я обдаровуваного, є нікчемним.• ОбдаровуванийСторонами у договорі дарування можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, АРК, територіальна громада.Предмет договору (ст. 718 ЦК):рухоме і нерухоме майно;майнові права.Відмінності:Від К-П: є безоплатним.Від позики: договір дарування має на меті передачу майна у власність, предметом може бути як родова річ, так і індивідуально-визначена, як споживана, так і не споживана. У договорі позики тільки індивідуально-визначена неспоживна річ передається у користування.Від позики: договір дарування завжди є безоплатним, предметом може бути як родова річ, так і індивідуально-визначена, як споживана, так і не споживана. У договорі позики родова річ передається у власність, а поверненню підлягає інша така ж, цей може бути як оплатним (процентним), так і безоплатним (безвідсотковим). Перехід права власності до обдаровуваного, розірвання договоруФорма договору (ст. 719 ЦК):1. Усна - щодо предметів особистого користування та побутового призначення.2. а) Проста письмова: - Якщо договір консенсуальний (недотримання письмової форми тягне нікчемність договору); - Щодо майнових прав (недотримання письмової форми тягне нікчемність договору); - Щодо рухомих речей, які мають особливу цінність (передача такого майна за усним договором є правомірним, якщо суд не встановить, що обдаровуваний заволодів нею незаконно).б) Письмова з нотаріальним посвідченням (стягується держ. мито в розмірі 1% від вартості договору, а при посвідченні договору дарування транспортного засобу, в якому обдаровуваний не є близьким родичем дарувальника - 5%): - Щодо нерухомої речі;- Щодо валютних цінностей на суму понад 50 н.м.д.г.Перехід права власності до обдаровуваного (ст. 722 ЦК):Право власності на дар переходить з моменту його прийняття. Прийняття документів або символів речі є прийняттям дарунка.Права та обов'язки сторін:• Обов'язки дарувальника:1. якщо договір консенсуальний, то передати річ у встановлений термін або при настанні певної умови (ст. 723 ЦК)2. повідомити обдаровуваного про недоліки речі (дару) або її особливі властивості, які можуть бути небезпечні для життя, здоров'я, майна обдаровуваного та інших осіб. В іншому випадку він зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну володінням або користуванням задарма (ст. 721 ЦК)• Права дарувальника:1. відмовитися від договору до вручення речі обдаровуваному, якщо дар переданий через транспортну організацію чи організацію зв'язку (ч. 2 ст. 722 ЦК)2. відмовитися від передання дарунка у майбутньому, якщо після укладення договору його майновий стан істотно погіршився (ч. 1 ст. 724 ЦК)3. покласти на обдаровуваного обов'язок на користь 3-ї особи (ст. 725 ЦК)4. вимагати розірвання договору в таких випадках (ст. 727 ЦК) (позовна давність 1 рік):- Якщо обдаровуваний умисно вчинив злочин проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини, чоловіка, дітей;- Якщо обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність;- Якщо внаслідок недбалого ставлення обдаровуваного до речі, що становить культурну цінність, ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена;5. вимагати розірвання договору та повернення речі, а якщо повернення неможливе, то відшкодування її вартості, у разі порушення обдаровуваним свого обов'язку на користь 3-ї особи.• Права обдаровуваного:1. прийняти дар або відмовитися від нього. Прийняття дарунка презюміруется, якщо обдаровуваний негайно не відмовився або не повернув його.2. вимагати передачі дару, якщо договір консенсуальний.• Обов'язки обдаровуваного:1. дбайливо і дбайливо ставиться до дару, який має особливу немайнову цінність для дарувальника або культурну цінність.2. належним чином виконати обов'язок на користь 3-ї особи (дія або утримання від дій) (ст. 725 ЦК).На відміну від договору дарування в договорі пожертви у жертвувателя є право контролювати цільове використання предмета договору (у т.ч. вимагати розірвання договору, якщо пожертва використовується не за призначенням). Договір пожертви завжди реальний (укладений з моменту прийняття пожертви!), А його предметом може бути тільки нерухоме або рухоме майно, зокрема гроші та цінні папери. 29.Договір довічного утримання (догляду): визначення, характеристика, сторони, предмет, форма, відмінність від суміжних договорів.Зміст договору довічного утримання (догляду).Зміна та припинення договору довічного утримання (догляду). ст. 744 ЦК):За договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або ) доглядом довічно.Характеристика:односторонній;реальний;БЕЗОПЛАТНО.Сторони (ст. 746 ЦК):Відчужувач (можливо кілька відчужувачів, які є співвласниками майна, в т.ч. дружини) - фізична особа, незалежно від віку та стану здоров'я;Набувач - повнолітня дієздатна фізична особа або юридична особа. Якщо набувачами є кілька фізичних осіб, вони є співвласниками переданого їм майна, а їх обов'язок перед відчужувачем з утримання та догляду солідарна. Набувач може укласти договір на користь 3-ї особи. Набувач може бути замінений (ст. 752 ЦК).Предмет -1. майно, як правило, особистого користування: нерухомість (будинок, квартира, земельна ділянка); рухоме майно, яке має особливу цінність. Протягом терміну дії договору за згодою сторін це майно може бути замінено (ст. 753 ЦК).2. зустрічне задоволення у формі:А) матеріального забезпечення - у вигляді грошей, забезпечення харчуванням, ліками, одягом. Щомісячне матеріальне забезпечення виражається в грошовій формі і підлягає індексації;Б) догляд (піклування) - у вигляді допомоги по господарству, прибирання, медичного догляду.Форма договору (ст. 745 ЦК): обов'язкова письмова з нотаріальним посвідченням. Якщо предметом договору є нерухоме майно, то потрібно також державна реєстрація.Відмінності від К-П: за формою, за суб'єктним складом, з предмета, з моменту укладення, по терміну дії, за обсягом обов'язків сторін.Відмінності від дарування: є оплатним, не може бути консенсусним. Зміст договору довічного утримання (догляду)Істотні умови:1. предмет, який відчужується;2. вид змісту із зазначенням про щомісячне матеріальне забезпечення та догляді.Права та обов'язки сторін:• Обов'язки набувача:- Надавати відчужувачу матеріальне забезпечення та (або) забезпечувати догляд протягом життя відчужувача у відповідності з умовами договору. Якщо умови договору сформульовані неконкретно або у випадку необхідності забезпечення відчужувача іншими формами змісту, то відповідно до вимог справедливості та розумності. Втрата (знищення), пошкодження майна, яке було передане набувачеві, не є підставою для припинення чи зменшення обсягу його обов'язків перед відчужувачем (ч. 1,2 ст. 749 ЦК);- Забезпечити відчужувача або третю особу житлом у будинку (квартирі), який йому переданий за договором довічного утримання (догляду). У цьому разі в договорі має бути конкретно визначена та частина помешкання, в якій відчужувач має право проживати (ст. 750 ЦК);- У разі смерті відчужувача поховати його, навіть якщо це не було передбачено договором довічного утримання (догляду) (ч. 3 ст. 749 ЦК);- Не відчужувати майно протягом життя відчужувача. На таке майно також не може бути звернене стягнення протягом життя відчужувача (ст. 754 ЦК).• Права відчужувача:- Вимагати надання утримання в належному обсязі, а в разі неналежного виконання зобов'язань набувачем вимагати розірвання договору та повернення майна. |