срьпа. База КРОК-2 – 2002 (4). Крок 2 Загальна лікарська підготовка Медичний профіль Хірургія
 Скачать 3.09 Mb.
|
| * Пухлина головного мозку | наслідки черепно-мозкової травми | менінгоенцефаліт | гідроцефалія; | артеріо-венозна мальформація. | |
| Хворий 32-х років при підніманні тяжкості втратив свідомість, впав. Доставлений в клініку в тяжкому стані. Зі слів родичів — дотепер був практично здоровий, скарг не було. Травматичних пошкоджень на черепі не виявлено. Відсутня вогнищева неврологічна симптоматика. При люмбальній пункції ліквор інтенсивно забарвлений кров’ю, лікворний тиск 200 мм вод. ст. Найбільш ймовірною причиною захворювання є: | * Розрив аневризм | менінгоенцефаліт | травматичне пошкодження головного мозку | пухлина головного мозку | тромбоз середньої мозкової артерії |
| Тпова клініка пієлонефриту складається з: | лихоманки, болю в попереку, лейкоцитозу, лейкоцитурії, бактеріурії | - болю в попереку, лейкопенії, лейкоцитурії, бактеріурії | - болю в попереку, лейкоцитозу, гематурії, бактеріурії | | |
| Висхідний пієлонефрит частіше викликається: | грамнегативною флорою | грампозитивною флорою | - вірусами | | |
| При гематогенному розповсюдженні пієлонефриту збудником інфекції частіше є: | грампозитивна флора | грамнегативна флора | віруси | | |
| Тпова клініка цистіту складається з: | дизурії, термінальної гематурії, лейкоцитурії | поліурії, лейкоцитурії, бактеріурії | лихоманки, дизурії, лейкоцитурії, бактеріурії | | |
| Найбільш розповсюдженою формою пієлонефриту є: | серозний | ксантогранульоматозний | емфізематозний | | |
| Утворення газу при емфізематозному пієлонефриті обумовлено ферментаціею: | цукру | сечовини | - етілового спирту | | |
| Лейкоцитурія: | > 6 лейкоцитів в полі зору | 3-5 лейкоцитів в полі зору | > 6 еритроцитів в полі зору | | |
| Для простатіту притаманна: | термінальна дизурія | ніктурія | поліурія | | |
| Клініка епідідіміту складається з: | лихоманки, збільшення калитки, болі в калитці | странгурії, болі в попереку | збільшення пахвинних лімфовузлів, гематурії | | |
| До ускладнень епідідіміту відносяться: | абсцес придатку яєчка та калитки, гнійне розплавлення яєчка | фімоз | крипторхізм | | |
| Гострий епідідіміт у чоловіків старше 35 років частіше викликає: | E. coli | Ch. trachomatis | - N. gonorrhoeae | | |
| Для лікування пієлонефриту використовують: | * антибіотики | - уроантисептики | нестероїдні протизапальні препарати | | |
| Пієлонефрит – неспеціфічний інфекційно запальий процес, при якому уражується: | Ниркова миска, чашки, і головним чином інтерстиціальна тканина нирки | Ниркова миска, чашки | Паренхіма і паранефральна клітковина | | |
| Стадії гострого пієлонефриту: | Серозна і гнійна | Катаральна і паренхіматзна | Інфільтративна і склеротична | | |
| До гнійного пієлонефриту належать: | Апостематозний пієлонефрит, карбункул, абсцес нирки | Некротичний папіліт і абсцес нирки | Емфізематозний пієлонефрит і карбункул нирки | | |
| Лікуванння гнійнного пієлонефриту: | оперативне | консервативне | Активне спостереження | | |
| Найважливішим ускладненням гнійного пієлонефриту є: | Бактеріемічний шок | паранефрит | Хронічний пієлонефрит | | |
| Патогенетичними чинниками гестаційного пієлонефриту є: | Бактеріурія і порушення динаміки верхніх сечових шляхів | Нефропатія вагітності | Порушення обміну речвин | | |
| Піонефроз – це: | Термінальна стадія спеціфічного чинеспеціфічного гнійно-деструктивного пієлонефриту | Гнійне запалення паранефральнї клітковини | Термінальна стадія гідронефрозу | | |
| Паранефрит буває: | Інфільтративним, гнійним, склерозуючим | Серозним і гнійним | Катаральним і абсцедуючим | | |
| Тпова клініка пієлонефриту складається з: | лихоманки, болю в попереку, лейкоцитозу, лейкоцитурії, бактеріурії | - болю в попереку, лейкопенії, лейкоцитурії, бактеріурії | - болю в попереку, лейкоцитозу, гематурії, бактеріурії | | |
| Висхідний пієлонефрит частіше викликається: | грамнегативною флорою | грампозитивною флорою | - вірусами | | |
| При гематогенному розповсюдженні пієлонефриту збудником інфекції частіше є: | грампозитивна флора | грамнегативна флора | віруси | | |
| Тпова клініка цистіту складається з: | дизурії, термінальної гематурії, лейкоцитурії | поліурії, лейкоцитурії, бактеріурії | лихоманки, дизурії, лейкоцитурії, бактеріурії | | |
| Найбільш розповсюдженою формою пієлонефриту є: | серозний | ксантогранульоматозний | емфізематозний | | |
| Утворення газу при емфізематозному пієлонефриті обумовлено ферментаціею: | цукру | сечовини | - етілового спирту | | |
| Лейкоцитурія: | > 6 лейкоцитів в полі зору | 3-5 лейкоцитів в полі зору | > 6 еритроцитів в полі зору | | |
| Для простатіту притаманна: | термінальна дизурія | ніктурія | поліурія | | |
| Клініка епідідіміту складається з: | лихоманки, збільшення калитки, болі в калитці | странгурії, болі в попереку | збільшення пахвинних лімфовузлів, гематурії | | |
| До ускладнень епідідіміту відносяться: | абсцес придатку яєчка та калитки, гнійне розплавлення яєчка | фімоз | крипторхізм | | |
| Гострий епідідіміт у чоловіків старше 35 років частіше викликає: | E. coli | Ch. trachomatis | - N. gonorrhoeae | | |
| Для лікування пієлонефриту використовують: | * антибіотики | - уроантисептики | нестероїдні протизапальні препарати | | |
| Пієлонефрит – неспеціфічний інфекційно запальий процес, при якому уражується: | Ниркова миска, чашки, і головним чином інтерстиціальна тканина нирки | Ниркова миска, чашки | Паренхіма і паранефральна клітковина | | |
| Стадії гострого пієлонефриту: | Серозна і гнійна | |