срьпа. База КРОК-2 – 2002 (4). Крок 2 Загальна лікарська підготовка Медичний профіль Хірургія
 Скачать 3.09 Mb.
|
| Потерпілий 52 роки був збитий автомобілем. Після обстеження встановлено діагноз: выдкритий перелом обох кісток лівої гомілки в середній третині. На передньо-медіальній частині гомілки рана розміром 4х3 см. в рану виступає центральний відломок в/гомілкової кістки прикритий згустком крові. Яка лікувальна тактика найбільш прийнятна для даного хворого в перші дні ? | * Первинна хірургічна обробка рани. Накладання апарату зовнішньої фіксації. | Первинна хірургічна обробка рани та остеометалосинтез. | Накладання гіпсової пов’язки. | Після хіруругічної обробки скелетний витяг. | Ручна репозиція відламків та гіпсова пов’язка. |
| Потерпіла 60 років послизнулась і впала на розігноту долоню правої руки. Об’ективно: променево-зап’ястковий суглоб припухлий. Відмічаеться багнетоподібна деформація. Пальці напівзігнуті, активні рухи в них обмежені. Який найбільш імовірний клінічний діагноз? | * Перелом променевої кістки в типовому місці. | Перелом човникоподібної кістки. | Забій променево-зап’ясткового суглобу. | Перелом ліктьової кістки. | Перелом шиловидного відростку. |
| Потерпілий 24 роки впав на ноги з 3 поверху будинку. Відчув різкий біль в поперековій ділянці. Об’ективно: м’язи спини напружені, виступае остистий відросток 1 поперекового хребця. Натискування на нього збільшуе біль. На Ро-грамі діагностований перелом 1 поперекового хребця II ст. Яка лікувальна тактика показана для такого пошкрдження? | * Реклинація хребта валиком, лікувальна фізкультура. | Гіпсовий корсет на 3-4 міс. | Опарація – спонділодез. | Скелетний витяг за нижні кінцівки. | Ліжковий режим на 3 міс.. |
| Мати 3-х місячної дитини звернулусь до лікаря з скаргою на те, що в дитини криві стопи. Об’ективно: обидві стопи зігнуті до низу, супіновані та приведені до середини. Поставлений діагноз – клишоногість. Який лікувальний метод необхідно застосувати? | * Етапну редрисацію в гіпсових пов’язках. | Оперативне втручання на сухожилках. | Оперативне втручання на кістках. | Бинтування ніг по Етінгену. | Ортопедичне взуття. |
| Потерпілий 22 років підвернув праву стопу до середини. Відчув різкий біль і неможливість встати на ногу. Об’ективно: ділянка гомілково – ступневого суглобу набрякла і деформована. Стопа відхилена дозовні. Пальпаторно – різкий біль з боку зовньшньої та внутрішньої кісточок. Який найбільш імовірний діагноз? | * Перелом обох кісточок правої гомілки зі зміженням. | Перелом м/гомілкової кістки. | Розрив зв’язок правого гомілково-ступневого суглобу. | Розрив міжгомілкового синдесмозу. | Перелом внутрішньої кісточки. |
| У хворої А., 20 років в правій поперековій ділянці визначається об’ємне утворення до 7 см в діаметрі, яке виникло 4 роки тому і повільно збільшується. При пальпації воно м’якої консистенції, не болюче з чіткими контурами, зміщується, з шкірою не спаяне. Про яке захворювання можна подумати? | *Ліпома | Абсцес | Флегмона | Бешиха | Гематома |
| Хворий С., 65 років, звернувся до хірурга зі скаргами на наявність в ділянці волосяної частини голови трьох кулькоподібних пухлинних утворень до 2 см в діаметрі, які вперше з’явились 4 роки тому. Вони повільно збільшувались, мають чіткі рівні контури, не болючі, еластичної консистенції, зі шкірою не спаяні. Ваш діагноз? | *Атероми | Гематоми | Фурункули | Карбункули | Множинні абсцеси |
| Хворий К., 27 років, доставлений з ножовим пораненням живота через 4 години після травми. Стан важкий. Пульс 120 в хв. слабкий. АТ 70/40 мм рт. ст. Проведена лапаротомія. В черевній порожнині багато рідкої крові. Встановлена кровотеча із судин брижі тонкої кишки. Кровотечу зупинено. Пошкодження порожнистих органів не виявлено. Як краще відновити крововтрату? | *Провести реінфузію аутокрові | Перелити еритроцитарну масу | Перелити відмиті еритроцити | Перелити свіжозаморожену плазму | Перелити реополіглюкін |
| Хворий з відмороженнями стоп IV ступеню на 5 день після холодової травми почав скаржитись на загальну слабкість, кашель, задишку, підвищення температури тіла до 390С. Дві стопи набряклі, шкіра на гомілці гіперемована. Яке ускладнення могло виникнути у хворого? | *Пневмонія | Пієлонефрит | Менінгіт | Перитоніт | Артрит |
| Робітник попав під дію електричного струму декілька хвилин тому. Втратив свідомість. Мали місце судоми. Дія струму була припинена. Хворий лежить, дихання відсутнє, пульс не визначається, шкіра ціанотична, зіниці широкі, на світло не реагують. Яку першочергову допомогу слід надати? | *Закритий масаж серця і штучна вентиляція легень | Введення наркотичних речовин | Введення протисудомних препаратів | Внутрішньовенне введення реополіглюкіну | Внутрішньовенне введення дихальних аналептиків |
| До хірурга звернулась хвора 58 років зі скаргами на біль і наявність щільного утворення з ділянкою розм’якшення в центрі, високу температуру тіла. Через 8 діб після внутрішньом’язової ін’єкції. Про яке захворювання Ви перш за все подумаєте? | *Післяін’єкційний абсцес | Фурункул | Карбункул | Гематома | Бешиха |
| В поліклініку звернувся хворий з карбункулом верхньої губи. Температура тіла 390С. Виражений набряк верхньої губи, вік. Як повинен поступити хірург з цим хворим? | *Госпіталізувати у хірургічне відділення | Амбулаторно призначити курс антибіоти_ко_терапії | Розкрити карбункул, лікувати амбулаторно | Призначити фізіотерапевтичні процедури і зігріваючі компреси | Розкрити карбункул і призначити антибіотики |
| У годуючої матері через 2 місяці після розкриття гнійного маститу в правій молочній залозі утворилась точкова молочна нориця, через яку виділяється молоко в дуже малій кількості. Проведені консервативні методи, направлені на закриття нориці, результатів не дали. Яка Ваша подальша тактика? | *Після закінчення лактації нориця закриється самостійно | Оперативне лікування | Перервати лактацію | Накласти тугу пов’язку на залозу | Обмежити прийом рідини |
| В поліклініку звернувся хворий з фурункулом верхньої губи. Температура тіла 390С. Вира_жений набряк верхньої губи і вік. В чому полягає лікувальна тактика хірурга? | *Госпіталізувати в хірургічне відділення | Призначити антибіотики, вести хворого амбулаторно | Розкрити фурункул і вести хворого амбулаторно | Розкрити фурункул, призначити антибіотики, вести хворого амбулаторно | |
| В приймальне відділення поступила хвора зі скаргами на біль і наявність ущільнення в лівій сідниці, високу температуру тіла, які виникли через 8 діб після внутрішньом’язової ін’єкції. Про яке захворювання Ви можете перш за все подумати? | *Післяін’єкційний абсцесс | Фурункул | Карбункул | Бешиха | Гематома |
| У хворого, 44 років, на третій день гострого риніту, з’явився стріляючий біль у лівому вусі, зниження слуху, шум у вусі, підвищення температури тіла до 38 градусів. Хворий отримував 2 доби амоксициллін, спиртові краплі у вухо, нафтизин в ніс у вікових дозах. Стан не поліпшився. Посилився біль у вусі, головний біль. Об’єктивно: пальпація вушної раковини, козельця та сосковидного відростка безболісна. Зовнішній слуховий прохід вільний. Барабанна перетинка гіперемована, без пізнавальних пунктів, різко випинає у задньо-верхньому квадранті. Шепітна мова лівим вухом сприймається з відстані 1 м, з відстані – 3 м. Яка лікувальна тактика? | *Парацентез барабанної перетинки | Продовжити медикаментозне лікування | Антропункція | Катетерізація слухової труби | Змінити антибактеріальний препарат |
| Хворого, 25 років, на третій день ГРВІ з назальною обструкцією турбує періодичне зниження слуху на ліве вухо, шум у правому вусі, підвищення температури тіла до 37,4 градусів. Об’єктивно: вушна раковина, козелець та сосковидний відросток при пальпації безболісні. Зовнішній слуховий прохід містить невелику кількість сірки. Барабанна перетинка сірого кольору, з чітким окресленням і блідістю складок, короткого відростка і руків'я молоточка, світловий рефлекс відсутній. ШМ сприймається лівим вухом з відстані 1 м, розмовна – з 3 м. Камертонально і аудіометрично – враження звукопровідної системи на ліве вухо. Яке захворювання у хворого? | *Гострий катаральний отит | Гострий гнійний середній отит, стадія доперфорації | Гострий гнійний середній отит, стадія одужання | Отосклероз | Кохлеарний неврит |
| Хвору, 54 років, на протязі 5 років періодично турбує головний біль, гнійні виділення з лівого вуха, зниження слуху. Добу тому після переохолодження посилився біль у вусі, гноєтеча, з’явилась загальна слабкість і періодичне головокружіння,. Об’єктивно: Хвора млява, обмежує переміщення голови. Зовнішній слуховий прохід містить гнійні виділення з неприємним запахом. Барабанна перетинка гіперемована, перфорована в ненатягнутій частині, перфорація доходить до кісткового кільця. При ощупуванні стінок барабанної порожнини визначається шероховатість її стінок. Під час промивання надбарабанного простору (при активному введенні антисептика під тиском) хвора впала в праву сторону, з’явився ністагм вліво. ШМ лівим вухом сприймається з відстані 1.5 м, розмовна – з 3.5 м. Лікувальна тактика? | *Сануюча загальнопорожнинна операція на вусі | Розширена антромастоідотомія | Антромастоідотомія | Антибактеріальна, протизапальна терапія | Тимпанопластика |
| Компресорщика, 52 років, з професійним стажем 18 років, турбує зниження слуху, шум у вухах, швид_ка втомлюваність, дратівливість. Ці скарги виникли поступово на протязі 10 років. Об'єктивно: пульс 80 за 1 хвилину. АТ – 150/90 мм рт.ст. Зовнішні слухові проходи широкі, містять невелику кількість сірки. Барабанні перетинки перламутрово-сірі, цілі. Камертонально вкорочено час сприйняття кістково- і повітрянопроведених звуків. Шепітна мова сприймається з відстані 1.5 м на обидва вуха. При тональній пороговій аудіометрії – підвищення порогів кістково- і повітрянопроведених звуків на частотах 1 кГц на 10 дБ; 2 кГц – на 20 дБ; 4 кГц – на 35 дБ, 6 кГц – 70 дБ. Яке захворювання викликає зниження слуху у хворого ? | *Нейросенсорна приглухуватість | Хронічний катаральний отит | Адгезивний отит | Отосклероз | Гіпертонічна хвороба |
| Хворий 66 років звернувся до онколога зі скаргами на затримання газів, часті закрепи, появлення слизу та гною в калі. При пальцевому обстеженні виявлена пухлина в наданальному каналі та стенозування кишки. Гістологічне дослідження виявило аденокарціному прямої кишки. Вкажіть вибір операції, який можливо виконати у цього хворого. | * Черевно-промежинна екстерпація прямої кишки (операція Кеню-Майсла) з формуванням протиприродного відхідника. | Передня резекція прямої кишки. | Операція Гартмана. | Резекція прямої кишки з наданальним анастамозом. | Операція – черевно-анальна резекція. |
| Хворій 47 років. Чотири місяці назад з’явилось пухлиноподібне утворення на шиї в ділянці правої долі щитовидної залози розмірами з вишню щільної консистенції згладкою поверхнею, неболюче. Вузол поступово збільшився до розмірів курячого яйця. Охриплості, утрудненого ковтання та дихання не відмічає. Регіонарні лімфовузли не збільшені. Хвора звернулась в обласний ендокрінологічний диспансер, де була обстежена: термографія, УЗД, сканування, пункція вузла з цитологічним дослідженням (фолікулярний рак), після чого була направлена в ВООД. Клінічний діагноз: рак правої долі щитовидної залози III стадії Т3Т0М0 II клінічної групи. Визначте найбільш ефективний метод лікування. |