Курс лекцій з дисципліни "Вступ до перекладознавства" розкриває взаємодію між різними дисциплінами, пропонує екскурс до історії перекладацької думки, знайомить з поняттями адекватного, буквального та вільного перекладу.
 Скачать 0.52 Mb.
|
We have learned to manufacture dozens of construction materials tosubstitute iron. Замість dozen дюжина в російській мові звичайно в таких випадках вживається слово десяток, тому це речення ми перекладаємо: Ми навчилися робити десятки будівельних матеріалів,заміняючих залізо. Література: Стрелковський Г.М. Латишев Л.Г. “Научно-технический перевод”, -М., 1980. Чебурашкін Н.Д. “Технический перевод в школе”, - М., 1976. Карабан В. “переклад англійської наукової і технічної літератури” (ч 1,2), Нова книга. 2001. Лекція №18 Лексика мови з погляду стилістичної точки зору Лексика мови з погляду експресивно - стилістичної точки зору, поділяється на міжстилеву, розмовно-побутову і книжкову. Міжстилева ЛЕКСИКА Багата своїми виразними можливостями і семантичною ємністю, лексика мови являє собою складне і різноманітне явище не тільки з погляду походження, соціально-діалектного характеру і важливості в загальній системі мови, але і з погляду експресивно-стилістичної. Стилістичні розшарування лексики і розходження слів по експресивному фарбуванню тісно зв'язане з тим, що мова являє собою сукупність декількох стилів, різних по тим мовним засобам і прийомам (у першу чергу лексичними), що беруться для висловлювання визначеного змісту. Застосування тих, а не інших засобів мови обумовлюється, як відомо, тією областю і ситуацією, у якій розгортається мовне спілкування. Мета повідомлень, що ставить перед собою той що говорить чи пише, змушує його відбирати з загальнонародної мови таку лексику, що була б найбільш діюча, найбільш виразна, найбільш придатна для поставленої задачі. Саме тому кожний зі стилів мови характеризується визначеною системою лексичних засобів. Класифікація лексики з її стилістичної сторони звичайно ускладнюється її класифікацією з погляду експресивної. Це зовсім природно, тому що кожен стиль має свої, йому лише властиві експресивні особливості. Ясно, наприклад, що такому стилю, як науковий, буде далека емоційно пофарбована лексика; навпроти, для стилю художньої літератури така лексика буде одним з найбільш характерних ознак. У переважній більшості випадків саме емоційна характеристика слова й експресивні особливості визначають його стилістичне вживання. З погляду експресивної, слова поділяються на розряди і групи по їх експресивному фарбуванню, що поясняється тим, що в слові іноді спостерігається не тільки вказівка на будь-яке явище дійсності, але і висловлюється відношення розмовника до цього явища. Саме супровід назви визначеним оцінним моментом і створює в слова те чи інше емоційно-експресивне фарбування (презирство, несхвалення, зневагу, жарт, іронію, ласку). З погляду експресивно-стилістичної, у лексиці мови виділяють такий шар слів, що є міжстилевим, що має застосування у всіх стилях мови, і являє собою розряд слів експресивно не пофарбованих, емоційно нейтральних. Міжстилеві слова є назвами життєво важливих явищ дійсності без будь-якої їхньої оцінки - це чисті найменування предметів, якостей, дій: wind, a flower, night, to run, to fly, red, good, a dog, a person, to think, to know, beautiful. З огляду на експресивну нейтральність такої лексики, її нерідко називають нейтральною лексикою. РОЗМОВНО-ПОБУТОВА ЛЕКСИКАРозмовно-побутова лексика вживається в невимушеній бесіді. Вживання її в писемній мові обмежено стилями художньої літератури і публіцистики, де вона використовується з визначеними художньо-виразними цілями. Всіляке вживання розмовно-побутової лексики в книжковій мові додає даному контексту розмовний відтінок, і розмовно-побутові слова відчуваються в ньому як елементи, якщо йому зовсім не далекі, так принаймні сторонні. Розмовно-побутова лексика поділяється на 2 розряди: загальнонародну розмовно-побутову лексику розмовно-побутову лексику, чи соціально диалектно обмежену. Це - діалектизми. Розмовні професіоналізми й арготизми. Серед лексичних шарів обмеженого вживання, що є лексичними факторами мови, однієї будь-якої групи людей, іноді дуже широкої, особливе місце належить лексиці діалектної. Під діалектною лексикою маються на увазі такі слова, що не входять у загальнонародну лексичну систему, а є приналежністю одного чи декількох діалектів мови. Діалектна лексика є лексикою позалітературною, лексикою усної розмовно-побутової мови будь-якої частини народу, об'єднаного територіальною спільністю. Діалектизми, що вживаються в художній літературі, усвідомлюються як чужі і сторонні літературній мові, своєрідні мовні інкрустації, вживані звичайно у визначених стилістичних художньо-виразних цілях. Наприклад: Babbie - маля Chaw - плямкання Chop-chop - швидко Emmat - мураха Flasket - кошик для білизни Fleet - дрібний Всередині діалектної лексики можна намітити кілька типів слів в залежності від того, що відповідає тому чи іншому діалектному слову в літературній мові. З цього погляду в ній виділяються власне лексичні діалектизми, лексико-фонетичні, лексико-словотворчі, семантичні й етнографічні. |