Латинська мова
 Скачать 4.37 Mb.
|
Уподібнення способу (Attractio (assimilatio) modi)У підрядних означальних і умовних реченнях іноді замість очікуваного індикатива вживається кон’юнктив внаслідок аttractio (assimilatio) modi (уподібнення способу). Аttractio (assimilatio) modi виникає тоді, коли підрядне означальне чи умовне речення залежить від дієслова в кон’юнктиві або інфінітивного звороту іншого речення. Його суть полягає в тому, що керуючий кон’юнктив або інфінітив у сферу своєї семантики включає індикатив, яким він керує. Кон’юнктив керуючого речення поширюється на підрядне речення з індикативом.1. Di tibi dent, quaecunqueoptes. – Нехай боги дадуть тобі все те, що ти бажаєш. 2. Nemo adhuc inventus est, cui, quodhabēret, esset satis. – До тепер не знайшовся ніхто, якому було б достатньо того, що він має. 3. Pluris putāre, quodutĭlevideātur, quam, quod honestum, turpissĭmum est. – Є дуже ганебно вважати дорожчим те, що здається корисним, ніж те, що здається благородним. 4. Si solos eos dicĕres misĕros, quĭbus moriendum esset, nemĭnem tu quidem eōrum, quivivĕrent, excipĕres. – Якщо би ти назвав нещасними тільки тих, яким слід померти, то не виключив би нікого з тих, хто живе. Тексти1. Перекладіть українською мовою і зробіть граматичний аналіз: І. De Alexandro Magno et Diogĕne Alexander Magnus, cum aliquando Corinthi esset, ad Diogĕnem vēnit eumque interrogāvit: “Quid optas, Diogĕnes? Faciam, quidquid voluĕris”. Tum ille: “Opto, – inquit, – ne solem mihi intercipias”. Quo audīto, Alexander exclamavisse dicĭtur: “Nisi Alexander essem, Diogĕnes esse vellem”. II. Ambiguum responsum Croesus, rex Lydōrum, divitiis clarus, consilium iniit Cyrum, regem Persārum, bello persĕqui. Cum legāti, ab eo missi, ad oracŭlum Delphĭcum adissent et Apollĭnem interrogavissent de exĭtu belli, hoc responsum accepērunt: “Si Croesus flumen finitĭmum inter Lydos et Persas transiĕrit, magnum regnum perībit” Cum Croesus ex finĭbus suis exisset flumenque transisset, a Cyro victus est et cum multis Lydis nobilĭbus captus est. Cyrus imperāvit, ut rex in rogo obīret. Deinde, precĭbus eīus commōtus, vitam ei concessit et permīsit, ut in regnum suum redīret. III. De Achillis fabŭla Thetis, cum sciret Achillem sine gloria, sed diu victūrum esse, si in Thessalia remanēret neque cum cetĕris Graeciae principĭbus ad Troiam oppugnandam navigasset, sin una cum illis profectus esset, vitam eīus brevem, gloriam immortālem futūram – eum in thalămo quodam cum puellis et mulierĭbus apud Lycomēdem collocāvit in insŭla Scyro. Oracŭlo autem edĭto Troiam sine Achille capi non posse missi sunt a Graecis Nestor, Phoenix, Ulīxes ad Peleum, Achillis patrem, rogātum ut Achillem dimittĕret. Peleo autem Achillem domi esse negante Scyrum profecti sunt. Ac suspicāti cum virginĭbus Achillem educāri de Ulīxis sententia hinc arma, hinc calathos et fusos et cetĕra huīus genĕris ante ostium cubicŭli, in quo erant puellae et Achilles, exposuērunt. Ita puellae quidem in calathos continuo impĕtum fecērunt. Achilles vero arma corripuit, quo facto est cognĭtus. IV. Dulce et decōrum est pro patria mori Luciānus, scriptor Graecus, in “Laudatiōne patriae” scribit hanc in proeliis cohortatiōnem plurĭmum valēre, si quis dicat bellum pro patriā susceptum esse, neque quemquam esse, qui, hac voce audītā, mortem aut pericŭlum metuat. Ita enim nomen et ipsa commemoratio patriae effĭcit, ut ex timidissĭmo natūra fortissĭmus fiat. Tyrthaeus autem eandem sententiam duōbus versĭbus expressit, quorum versuum haec fere sententia est: “Pulchrum est virum fortem, pro patria pugnantem et cadentem inter eos, qui in primo ordĭne dimĭcant, mori”. Nemo est, qui simĭlem sententiam Horatii ignōret: “Dulce et decōrum est pro patria mori”. Et Cicerōnis: “Sed omnes omnium caritātes patria una complexa est, pro qua quis bonus dubĭtet mortem oppetĕre?” 2. Перекладіть латинською мовою: 1. Ти помиляєшся, якщо вважаєш, що недоліки народжуються разом з нами: вони з’явилися і накопичилися. 2. Немає жодного виправдання у грісі, якщо ти будеш грішити заради друга. 3. Якщо буде дозволено, я залишуся в місті. 4. Не вистачило б дня, якщо б я хотів захистити причину бідності. 5. Хто за двома зайцями женеться, жодного не спіймає. 6. Доля робить дурнем того, кого хоче згубити. |