19. Contra vim mortis non est medicāmen in hortis. – Проти сили смерті немає ліків у городах.
Укр.
|
Англ.
|
Нім.
|
Фр.
|
Ісп.
|
Від смерті ліків нема.
Немає зілля проти смерті.
|
Every bullet has its billet.
Death takes no bribes.
|
Gegen den Tod ist kein Kraut gewachsen.
|
Il y a remède à tout, hors la mort.
|
En mal de muerte, no hay médico que acierte.
|
20. Cribro aquam haurīre. – Решетом воду черпати.
Укр.
|
Англ.
|
Нім.
|
Фр.
|
Ісп.
|
Переливати з пустого в порожнє.
|
To draw water in a sieve.
|
Wasser mit einem Sieb schöpfen.
|
Parler pour ne rien dire.
|
Agua en cesto se acaba presto.
|
21. Cui dolet, memĭnit. – Що кому болить, той про те пам’ятає.
Укр.
|
Англ.
|
Нім.
|
Фр.
|
Ісп.
|
У кого що болить, той про те й говорить.
|
The tongue ever turns to the aching tooth.
|
Was einem schmerzt, davon spricht man.
|
À chacun son fardeau pèse.
|
Cada uno lleva la lengua al lado donde le duele la muela.
|
22. Dare verba in ventos. – Давати слова на вітер.
Укр.
|
Англ.
|
Нім.
|
Фр.
|
Ісп.
|
Кидати слова на вітер.
|
A word spoken is an arrow let fly.
|
Worte in den Wind streuen.
In den Wind reden/ sprechen.
|
La parole sème au vent.
|
Gastar palabras en balde.
|
23. De gustĭbus et colorĭbus non est disputandum. – Про смаки і кольори не треба сперечатись.
Укр.
|
Англ.
|
Нім.
|
Фр.
|
Ісп.
|
На колір і смак товариш не всяк.
Про смаки не сперечаються.
|
Every man to his taste. There is no accounting for tastes.
Tastes differ.
|
Über Geschmack lässt sich nicht streiten.
|
Des goûts et des couleurs il ne faut pas disputer.
|
Sobre gustos, no hay nada escrito.
|
24. De mortuis aut bene, aut nihil. – Про мертвих – або добре, або нічого.
Укр.
|
Англ.
|
Нім.
|
Фр.
|
Ісп.
|
Про мертвих – або добре, або нічого
|
Speak nothing but good of the dead.
|
Von Toten soll man nur Gutes reden.
|
Il ne faut pas remeur la cendre des morts.
|
Ninguno sea loado hasta despuès de enterrado.
|
25. De nihĭlo nihil. – З нічого нічого й не виникає (Лукрецій).
Укр.
|
Англ.
|
Нім.
|
Фр.
|
Ісп.
|
З нічого й не буде нічого.
|
Nothing comes – (will come) from (of) nothing.
|
Von Nichts kommt nichts.
Aus Nichts wird nichts.
|
Rien ne vient de rien.
|
De nada nada se hace.
|
26. Diabŏlus non est tam ater, ac pingĭtur. – Не такий страшний чорт, як його малюють.
Укр.
|
Англ.
|
Нім.
|
Фр.
|
Ісп.
|
Не такий страшний чорт, як його малюють.
|
The devil is not so black as he is painted.
|
Der Teufel ist nicht so schwarz, wie man ihn malt.
|
Le diable n’est pas si noir qu’on le fait.
|
No sabe lo que es descanso quien no sabe lo que es trabajo.
|
27. Dictum factum. – Сказано – зроблено.
Укр.
|
Англ.
|
Нім.
|
Фр.
|
Ісп.
|
Сказано – зроблено.
|
So said, so done.
|
Gesagt - getan.
|
Aussitôt dit, aussitôt fait.
|
Dicho y hecho
|
28. Dimidium facti est coepisse. – Початок – половина зробленого.
Укр.
|
Англ.
|
Нім.
|
Фр.
|
Ісп.
|
Добрий початок – половина справи.
|
A good beginning is half the battle.
|
Guter Anfang ist halbe Arbeit.
|
A moitié fait qui commence bien.
|
Obra empezada,
Medio acabada.
|
29. Dirumpit saccum sus, postquam grana comēdit. – Розриває мішок свиня, коли з’їсть зерно.
Укр.
|
Англ.
|
Нім.
|
Фр.
|
Ісп.
|
Пусти свиню під стіл, вона лізе на стіл.
|
Give him an inch and he’ll take an ell (a yard, a mile).
Set a beggar on a horseback, and he’ll ride a gallop.
|
Gib dem Teufel einen Finger und er greift nach der ganzen Hand.
|
Laissez leur prendre un pied chez vous, il en auront bientôt pris quatre.
|
Al villano, dale el pie
y se tomará la mano.
|
30. Divitiae virum faciunt. – Багатство робить чоловіка.
Укр.
|
Англ.
|
Нім.
|
Фр.
|
Ісп.
|
Гроші роблять людину.
|
A man without money is a bow without an arrow.
A full purse makes a man speak.
|
Geld macht den Mann.
|
L’argent fait tout; L’argent n’a point de maître.
|
El dinero hace al hombre entero.
|
31. Domus propria – domus optĭma. – Власний дім – найкращий дім.
Укр.
|
Англ.
|
Нім.
|
Фр.
|
Ісп.
|
У гостях добре, удома краще.
|
East or West, home is best.
There is no place like home.
|
Man reist nach Osten, man reist nach Westen, aber zu Hause ist es am besten.
|
On n’est nulle part aussi bien que chez soi.
|
Casa mía, casa mía, por requena que tu seas, me pareces una abadia.
|
32. Dulcia non novit, qui non gustāvit amāra. – Той не пізнав солодкого, хто не спробував гіркого.
Укр.
|
Англ.
|
Нім.
|
Фр.
|
Ісп.
|
Без гіркого й солодке – не солодке.
|
He who has never tasted bitter does not know what is sweet.
|
Was nicht sauer wird, das wird auch nicht süß.
|
La patience est amère, mais son fruit est doux.
|
No sabe lo que es descanso quien no sabe lo que es trabajo.
|
33. Dum ferrum candet, tundendum est. – Слід кувати залізо, поки тепле.
Укр.
|
Англ.
|
Нім.
|
Фр.
|
Ісп.
|
Куй залізо, поки гаряче (тепле).
|
Strike while the iron is hot.
|
Schmiede das Eisen, solange es heiß ist.
|
Il faut battre le fer pendent qu’il est chaud.
|
A hierro candente batir de repente.
|
34. Duo pariĕtes de eādem fidelia dealbāre. – Білити дві стіни з того самого вапняного горщика.
Укр.
|
Англ.
|
Нім.
|
Фр.
|
Ісп.
|
Одним махом двох зайців вбити.
|
To kill two birds with one stone.
|
Zwei Fliegen mit einer Klappe schla-gen.
|
Faire d’une pierre deux coups.
|
Matar dos pájaros de un tiro
|
35. Duos qui lepŏres sequĭtur, neutrum capit. – Хто за двома зайцями поженеться, жодного не впіймає.
Укр.
|
Англ.
|
Нім.
|
Фр.
|
Ісп.
|
За двома зайцями бігти – ні одного не впіймати.
|
If you run after two hares, you will catch neither. (Dogs that put up many hares kill none).
|
Wer zwei Hasen hetzt, fängt keinen.
|
Il ne faut pas courir deux lièvres à la fois.
|
Galgo que va tras dos liebres, sin ninguna vuelve.
|
36. E cantu dignoscĭtur avis. – Птаха пізнають за співом.
Укр.
|
Англ.
|
Нім.
|
Фр.
|
Ісп.
|
Пізнати птаха за співом, а людину за розмовою.
|
A bird may be known by its song.
|
Den Vogel kennt man am Gesang.
|
Au chant on reconnait l’oiseau.
|
Por la facha y por el traje, se conoce al personaje.
|
37. Eiusdem farīnae. – З того самого борошна.
Укр.
|
Англ.
|
Нім.
|
Фр.
|
Ісп.
|
З одного тіста.
|
We are all in the same mould.
|
Aus dem selben Mehl.
Aus dem gleichen Holz geschnitzt sein.
|
Pétri de la même argile.
|
De la misma cepa.
|
38. Equi donāti dentes non inspiciuntur. – Дарованому коневі в зуби не заглядають.
Укр.
|
Англ.
|
Нім.
|
Фр.
|
Ісп.
|
Дарованому коневі в зуби не заглядають.
|
Never look a gift (given) horse in the mouth.
|
Einem geschenkten Gaul sieht / schaut / guckt man nicht ins Maul.
|
A cheval donné on ne regarde pas la bride.
|
A caballo regalado no le mires el dentado.
| |
Скачать 4.37 Mb.