39. Errāre humānum est. – Помилятися властиво будь-якій людині.
Укр.
| Англ.
| Нім.
| Фр.
| Ісп.
| Людина помиляється.
| He is lifeless that is faultless.
He who makes no mistakes, makes nothing.
To err is human.
| Irren ist menschlich.
| Se tromper est humain.
| El que tiene boca, se equivoca.
| 40. Errat interdum quadrŭpes. – Інколи спотикається чотириногий.
Укр.
| Англ.
| Нім.
| Фр.
| Ісп.
| Кінь на чотирьох (ногах), та й то спотикається.
| A horse stumbles that has four legs.
| Es strauchelt auch ein Pferd und hat doch vier Beine.
| Il n’y a si bon cheval qui ne bronche.
| Quien tiene pies, de cuando en cuando da traspiés.
| 41. Et semel emissum volat irrevocabĭle verbum. – І один раз сказане слово відлітає безповоротно (Горацій, Гомер).
Укр.
| Англ.
| Нім.
| Фр.
| Ісп.
| Слово – не горобець, вилeтить – не впіймаєш.
| A word spoken is past recalling.
| Eine abgefeuerte Kugel kannst du nicht wieder einfangen.
| Parole jetée prend sa volée.
| Palabra suelta no tiene vuelta.
| 42. Excitāre fluctus in simpŭlo. – Робити бурю в ополонику.
Укр.
| Англ.
| Нім.
| Фр.
| Ісп.
| Буря у склянці води.
| A storm in a teacup. А tempest in a teapot.
| Ein Sturm im Wasserglas.
| Une tempête dans un verre d’eau.
| Tempestad en un vaso de agua.
| 43. Ex malis eligĕre minĭma. – З бід вибирати найменшу.
Укр.
| Англ.
| Нім.
| Фр.
| Ісп.
| З двох бід вибирають меншу.
| Of two evils choose the least.
| Von zwei Übeln das kleine wählen.
| De deux maux il faut choisir le moindre.
| Del mal, el menor.
| 44. Faber est suae quisque fortūnae. – Кожен є ковалем своєї долі (Аппій Клавдій).
Укр.
| Англ.
| Нім.
| Фр.
| Ісп.
| Кожна людина – коваль своєї долі.
| Every man is the architect of his own actions.
| Jeder ist seines Glückes Schmied.
| Chacun est artisan de sa fortune.
| Viene ventura a hombre que la procura.
| 45. Facĭle dictu, difficĭle factu. – Легко сказати, важко зробити.
Укр.
| Англ.
| Нім.
| Фр.
| Ісп.
| Легко говорити – не легко робити.
| Easier said than done.
| Es ist leichter versprochen als gehalten.
| Du dire au fait, il y a long trait.
| Del dicho al hecho, hay mucho trecho.
| 46. Fames est optĭmus coquus. – Голод – найкращий кухар.
Укр.
| Англ.
| Нім.
| Фр.
| Ісп.
| Голод – найкращий кухар.
| Hunger finds no fault with the cook.
| Hunger ist der beste Koch.
| L’appétit est le meilleur cuisinier. (Qui a faim, mange tout pain.)
| El hambre aguza el ingenio.
| 47. Festīna lente! – Поспішай повільно!
Укр.
| Англ.
| Нім.
| Фр.
| Ісп.
| Поспішиш – людей насмішиш.
| Haste makes waste.
| Eile mit Weile.
| Qui trop se hâte reste en chemin. (Pas à pas on va loin.)
| Vísteme despacio, que tengo prisa.
| 48. Finis corōnat opus. – Кінець вінчає діло.
Укр.
| Англ.
| Нім.
| Фр.
| Ісп.
| Кінець ділу вінець.
| All is well that ends well.
| Das Ende krönt das Werk.
| La fin couronne l’œuvre.
| El fin corona la obra.
| 49. Flamma fumo proxĭma est. – Полум’я – найближче до диму.
Укр.
| Англ.
| Нім.
| Фр.
| Ісп.
| Немає диму без вогню.
| There is no smoke without fire.
| Wo Rauch ist, da ist auch Feuer.
Kein Rauch ohne Feuer.
| Il n’y a pas de fumée sans feu.
| Por el humo se sabe donde está el fuego.
| 50. Fortes fortūna adiŭvat. – Хоробрим доля допомагає.
Укр.
| Англ.
| Нім.
| Фр.
| Ісп.
| Доля
сприяє сміливим.
| Fortune favours the brave.
Fortune is not far from the brave man’s head.
| Dem Kühnen hilft das Glück, den Feigen weist's zurück.
| Le succès est souvent un enfant de l’audace.
| Quien no se atreve no vence.
| 51. Frondem in silvis non cernit. – Він не бачить листя в лісі.
Укр.
| Англ.
| Нім.
| Фр.
| Ісп.
| За деревами лісу не бачить.
| Not to see the forest (wood) for the trees.
| Den Wald vor lauter Bäumen nicht sehen.
| Les arbres cachent la forêt.
| Los árboles no dejan ver el bosque.
| 52. Fronti nulla fides. – Зовнішності не вір.
Укр.
| Англ.
| Нім.
| Фр.
| Ісп.
| Вигляд – оманливий.
| Appearances are deceitful.
| Der Schein trügt.
| Les apparences sont trompeuses.
| La experiencia no se fía de la apariencia.
| 53. Grandĭbus exigui sunt pisces piscĭbus esca. – Мала риба – пожива для великої.
Укр.
| Англ.
| Нім.
| Фр.
| Ісп.
| Мала риба – великій на обід.
| The great fish eat up the small.
| Große Fische fressen die kleinen.
| Les gros poissons mangent les petits.
| El pez grande se come al chico.
| 54. Haeret mihi in summis labris. – Це висить мені зовсім на краєчку губів.
Укр.
| Англ.
| Нім.
| Фр.
| Ісп.
| Крутиться на язиці.
| To be at (on) the tip of one’s tongue.
| Es liegt auf der Zunge.
| Je l’ai sur le bout de la langue.
| Tener en la punta de la lengua.
| 55. Homo homĭni lupus est. – Людина людині – вовк.
Укр.
| Англ.
| Нім.
| Фр.
| Ісп.
| Людина людині вовк.
| Man is a wolf to man.
| Ein Mensch ist des anderen Wolf.
| L’homme est un loup pour l’homme.
| El hombre es lobo para el hombre.
| 56. Homo propōnit, sed Deus dispōnit. – Людина планує, а Бог постановляє.
Укр.
| Англ.
| Нім.
| Фр.
| Ісп.
| Людина мислить, Бог креслить.
Людина планує, а Бог керує.
| Man proposes and God disposes.
| Der Mensch denkt, Gott lenkt.
| L’homme propose et Dieu dispose.
| El hombre propone y Dios dispone.
| 57. Hospes hostis. – Гість – ворог (сенс – у грі слів).
Укр.
| Англ.
| Нім.
| Фр.
| Ісп.
| Гість не в пору –
гірше як татарин.
| Uninvited guests are welcome when they are gone.
Uninvited guests sit on thorns.
| Ungeladener Gast ist eine Last.
Ungeladene Gäste gehören nicht zum Feste.
| Bienvenu comme un chien dans un jeu de quilles.
| El huésped dos alegrías da, una cuando llega y otra cuando se va.
| 58. In magno magni capiuntur flumĭne pisces. – У великій ріці ловиться велика риба.
Укр.
| Англ.
| Нім.
| Фр.
| Ісп.
| Великому кораблеві – велике плавання.
| A great ship asks (for) deep waters.
| Ein großes Schiff braucht großes Fahrwasser.
Grosse Schiffe, grosse Wasser.
| Á grand cheval grand gué.
| En gran río, gran pez.
| 59. Lapis musco tegĭtur, qui non vertĭtur. – Камінь мохом обростає, якщо його ніхто не перевертає.
Укр.
| Англ.
| Нім.
| Фр.
| Ісп.
| Під лежачий камінь вода не тече.
| No bees, no honey; no work, no money
| Auf dem rollenden Stein wächst kein Moos.
| Qui dort grasse matinée, trotte toute la journée.
| Agua parada no mueve molinos.
| 60. Leōnem mortuum etiam (et) catŭli mordent. – Мертвого лева навіть (і) щенята кусають.
Укр.
| Англ.
| Нім.
| Фр.
| Ісп.
| Мертвого лева й щеня кусає.
| Hares may pull dead lions by the beard.
| Den toten Löwen kann jeder Hase an Bart zupfen.
| Au lion mort on arrache la barbe.
| Del árbol caído, todos hacen leña.
| |