Документ Microsoft Office Word. Методичні рекомендації до розвязання задач із курсу економічна теорія

• Название: Методичні рекомендації до розвязання задач із курсу економічна теорія
• Анкор: Документ Microsoft Office Word.docx
• Дата: 12.01.2018
• Размер: 150.08 Kb.
• Имя файла: Документ Microsoft Office Word.docx
• Тип: Методичні рекомендації; #13922
• страница: 1 из 9

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Дніпропетровський національний університет

ім. Олеся Гончара

Кафедра економічної теорії

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО РОЗВ’ЯЗАННЯ ЗАДАЧ ІЗ КУРСУ «ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ»

Дніпропетровськ

РВВ ДНУ

2011

Наведено типові задачі, які розв’язують у ході вивчення дисциплін «Політична економія», «Мікроекономіка», «Макроекономіка». Подано пояснення ходу їх розв’язання та основних труднощів, які при цьому можуть виникнути.

Для студентів економічного факультету ДНУ.

Темплан 2011, поз. 65

Методичні рекомендації до розв’язання

задач із курсу «Економічна теорія»

Укладачі: д-р екон. наук, проф. Н.І. Дучинська

старш. викл. І.М. Лакей

канд. екон. наук, доц. Л.П. Ульянова

канд. техн. наук, доц. В.Б. Щеньова

Редактор А.А. Гриженко

Техредактор Л.П. Замятіна

Коректор А.А. Гриженко

Підписано до друку 25.02.11. Формат 60×84/16. Папір друкарський. Друк плоский. Ум. друк. арк. 3,7. Ум. фарбовідб. 3,7. Обл.-вид. арк. 4,4. Тираж 100 пр. Зам. №

РВВ ДНУ просп. Гагаріна, 72, м. Дніпропетровськ, 49010.

Друкарня ДНУ, вул. Наукова, 5, м. Дніпропетровськ, 49050

Вступ

Запорукою успішного оволодіння знаннями з економічної теорії є вміння аналізувати практичні ситуації та здійснювати розрахунки. Такі вміння можливо сформувати лише розв’язуючи задачі. Однак розв’язання задач із економічної теорії пов’язане з певними труднощами. По-перше, значне спрощення практичних ситуацій може викликати у студента відчуття хибності вибраного шляху рішення. По-друге, розв’язання цих задач потребує значного абстрагування, у результаті якого студент може або вибрати неправильний спосіб розв’язання задачі, або взагалі не знайде його. По-третє, розв’язання задач з економічної теорії опирається на застосування різних економічних концепцій. Тому важливо правильно обрати відповідну концепцію. Саме на те, щоб допомогти студенту подолати ці труднощі, і спрямовані методичні рекомендації.

Для зручності задачі подані відповідно до трьох основних дисциплін, які входять до економічної теорії: «Політична економія», «Мікроекономіка» та «Макроекономіка». Оскільки в межах цих дисциплін постають іноді спільні проблеми, то поділ задач за дисциплінами є досить умовний. Так, задачі на розрахунок вартості та витрат виробництва наявні в розділах «Політична економія» і «Мікроекономіка». Щоб уникнути дублювання, у розділі «Політична економія» подані задачі, які розв’язують відповідно до трудової теорії вартості, а в розділі «Мікроекономіка» − відповідно до теорій граничної корисності та граничної продуктивності. Аналогічно подані задачі і з інших тем. Тому для успішного розв’язання задач потрібно опрацювати усі рекомендації.

Щоб краще орієнтуватись у методичних рекомендаціях, задачі згруповані відповідно до основних тем вказаних дисциплін. Така форма подачі робить їх зручними і для підготовки до модульного контролю.

Політична економія

Товарна форма організації виробництва. Товар і гроші

Задача 1

Суспільний попит на продукцію задовольняють три групи товаровиробників. Перша виробляє 10 тис. шт., витрачаючи на кожну одиницю продукції 4 год праці, друга – 20 тис. виробів та 5 год, третя – 70 тис. і 6 год праці.

Які суспільно необхідні витрати праці на одиницю продукції?

Розв’язання

Суспільно необхідні витрати праці на виробництво одиниці продукції – це середні витрати по галузі. Для їх розрахунку використаємо формулу середньозваженої:

,

де t_c.н – суспільно необхідний час для виробництва одиниці продукції; t_i –індивідуальний час, витрачений окремими групами товаровиробників на виготовлення одиниці продукції; q_i – кількість продукції, випущеної окремими групами товаровиробників.

У нашому прикладі суспільно необхідний час на виробництво одиниці товару складе

Відповідь: суспільно необхідні витрати праці на одиницю продукції складають 5,6 год.

Задача 2

Суспільну потребу в товарі забезпечують три групи виробників. Перша група виготовляє 10 млн виробів, витрачаючи на кожен 2 год праці, друга – відповідно 60 млн та 3 год, третя – 30 млн і 4 год.

Розрахуйте, яку кількість праці безоплатно втрачає третя група товаровиробників під час продажу продукції відповідно до суспільно необхідних витрат часу на її виготовлення.

Розв’язання

Для отримання відповіді потрібно зіставити фактичні витрати праці третьої групи товаровиробників з суспільно необхідними, які визнає суспільство через ринкові ціни їх продукції. Фактичні витрати праці на всю масу продукції, виробленої третьою групою, складуть: 4∙30 млн = 120 млн год.

Суспільно необхідний час для виготовлення одиниці товару визначаємо за формулою середньозваженої:

.

Отже, суспільно необхідні витрати праці третьої групи товаровиробників на виготовлення усієї їх продукції складуть: 3,2∙30 млн = 96 млн год.

Щоб визначити втрати третьої групи виробників у результаті реалізації товарів за цінами, встановленими на ринку, необхідно знайти різницю між фактичними витратами праці на всю масу продукції, виробленої третьою групою виробників, і суспільно необхідними витратами на виготовлення усієї їх продукції: 120 млн год – 96 млн год = 24 млн год.

Відповідь: втрати третьої групи складуть 24 млн год.

Задача 3

Ціна 1 виробу становить 4 грн. Робочий день – 10 год. Як зміниться денний виторг товаровиробника, якщо індивідуальні витрати праці на один виріб знизяться з 2,5 до 2 год?

Розв’язання

За умови витрат праці 2,5 год на один виріб протягом робочого дня товаровиробник виготовляв 4 вироби (10 год / 2,5 год). За ціни 4 грн за одиницю його денний виторг складав 4∙4 = 16 (грн).

У разі зменшення витрат праці на виробництво одного виробу до 2 год товаровиробник виготовить за 10 год робочого дня 5 виробів (10 год / 2 год). Тепер за ціни 4 грн за одиницю його денний виторг складе 4∙5 = 20 (грн).

Зміна денного виторгу склала 20 – 16 = 4 (грн).

Відповідь: унаслідок зменшення індивідуальних витрат праці на один виріб денний виторг товаровиробника зріс на 4 грн.

Задача 4

На ринку за 1 вівцю дають 4 мішки зерна. Як зміниться мінова вартість вівці, якщо продуктивність праці в землеробстві зросла у 2 рази, а в тваринництві – у 4 рази? Який товар знаходиться у відносній, а який у еквівалентній формі вартості?

Розв’язання

Під час обміну вартість одного товару виражають у певній кількості іншого товару. Якщо за умовами задачі вартість вівці виражають у кількості мішків зерна, то товар «вівця» знаходиться у відносній формі вартості, а товар «зерно» – в еквівалентній.

Знайдемо, як зміниться мінова вартість вівці у результаті зміни продуктивності праці. Умову задачі складено відповідно до трудової теорії вартості. Згідно з теорією пропорції обміну товарів визначає співвідношення витрат праці на їх виробництво. Виходячи з умови, що 1 вівця = 4 мішки зерна, можна вважати, що на вирощування 1 вівці витрачають у 4 рази більше годин праці, ніж на вирощування одного мішка зерна, або що витрати праці на вирощування 1 вівці дорівнюють витратам праці на вирощування 4 мішків зерна.

Збільшення продуктивності праці означає зменшення витрат праці на одиницю продукції. Продуктивність праці (ПП) розраховують як відношення обсягів виробництва (В) до витрат праці (П):

.

Якщо продуктивність праці в тваринництві зросла у 4 рази, то це означає, що за тих же витрат годин праці виробник вирощує 4 вівці. Зростання продуктивності праці в землеробстві у 2 рази означає, що тепер за той час, який раніше витрачали на вирощування 4 мішків зерна, виробники отримують 8 мішків (4∙2). Отже, після зміни продуктивності праці пропорція обміну за рівності витрат праці буде: 4 вівці = 8 мішків зерна, або 1 вівця = 2 мішки зерна.

Відповідь: мінова вартість 1 вівці після зміни продуктивності праці зменшиться до 2 мішків зерна.

Задача 5

Ціна одиниці товару – 100 г золота. Продуктивність праці в галузі, де виробляють товар, підвищилась у 2 рази, а продуктивність праці в золотодобувній промисловості – у 3 рази.

Якою стане ціна одиниці даного товару внаслідок цих змін?

Розв’язання

Умови задачі відповідають функціонуванню металевої грошової системи, у якій використовують повноцінні товарні золоті гроші, а отже, на їх вартість впливають чинники, які визначають вартість інших товарів, зокрема продуктивність праці.

Розв’язання задачі подібне до попередньої. Якщо продуктивність праці у галузі, де виробляють товар, зросла у 2 рази, то за той же час виробляють не одну, а дві одиниці товару. Зростання продуктивності праці у золотодобувній промисловості у 3 рази означає, що за час, необхідний для виробництва 100 г золота, отримують тепер 300 г (100∙3). Тепер за один і той же час виробляється 2 одиниці товару і 300 г золота. Отже, пропорція обміну буде: 2 од. = 300 г. Звідси, ціна одиниці товару складе 150 г золота (300:2).

Відповідь: через те, що продуктивність праці у видобуванні золота зросла у 3 рази, а у виробництві товару – у 2 рази, ціна одиниці товару зросла до 150 г золота, а золото знецінилось.

Задача 6

За 10 год виловлено 20 кг риби, витрачено 80 од. праці. Вартість знарядь лову беремо за нуль. Визначте вартість усієї виловленої за той же час риби в одиницях праці, а також вартість 1 кг риби за таких змін:

1​ інтенсивність праці збільшилась у 2 рази;

2​ продуктивність праці зросла у 2 рази.

Розв’язання

Умови задачі відповідають трудовій теорії вартості. Отже, вартість усього улову в одиницях праці становить 80 од. Вартість 1 кг риби відповідно: 80:20 = 4 (од. праці).

Тепер визначимо, як вплинуть на вартість усього улову та 1 кг риби зміна інтенсивності й продуктивності праці. Для цього необхідно згадати їх вплив на вартість. Обидва фактори збільшують загальну кількість продукції, але по-різному впливають на витрати праці та вартість.

1. Підвищення інтенсивності праці означає, що робітник працює швидше, докладаючи ту ж кількість праці (операцій) за менший проміжок часу. При цьому витрати праці на одиницю продукції не змінюються, проте зростає кількість виробленої продукції за одиниць часу. Отже, вартість одиниці продукції не змінюється, проте зростає вартість загального випуску. Якщо інтенсивність праці збільшиться у 2 рази, то вартість 1 кг риби залишиться незмінною (4 од. праці). Проте величина улову збільшиться вдвічі: 20 ∙ 2 = 40 (кг). Вартість усього улову також зросте: 40 ∙ 4 = 160 (од. праці).

2. Підвищення продуктивності праці означає, що на виробництво одиниці продукції витрачається менше одиниць праці. Отже, вартість одиниці продукції зменшується, а вартість загального випуску залишається незмінною. Якщо продуктивність праці зросте у 2 рази, то за витрат 80 од. праці улов буде вдвічі більший: 20 ∙ 2 = 40 (кг). Загальна вартість улову залишиться 80 од. праці, проте зменшиться вартість 1 кг риби: 80 : 40 = 2 (од. праці).

Відповідь:

1​ зі збільшенням інтенсивності праці в 2 рази вартість 1 кг риби залишиться незмінною, улов зросте до 40 кг риби, а його вартість збільшиться до 160 од. праці;

2​ за умови збільшення продуктивності праці в 2 рази вартість 1 кг риби зменшиться до 2 од. праці, улов зросте до 40 кг риби, а вартість усього улову залишиться незмінною (80 од. праці).

Задача 7

Сума цін реалізованих за рік товарів – 900 млрд дол. З них товарів на 200 млрд дол. продано в кредит з відстроченням платежу до майбутнього року. Платежі, для яких настав термін сплати за кредитними угодами, укладеними раніше, дорівнюють 150 млрд дол. Гроші здійснюють у середньому 8 оборотів на рік.

Визначте кількість грошей, необхідних для обігу.

Розв’язання

Для розв’язання цієї задачі потрібно знати лише формулу кількості грошей (КГ), необхідних для обігу:

,

деК – сума цін товарів, проданих у кредит;

П – сума цін товарів, проданих у кредит, для яких надійшов строк платежу;

ВП –платежі, які взаємно погашаються;

О – середня кількість оборотів грошової одиниці.

Підставивши усі дані, наявні в умові, отримаємо:

.

Відповідь: для обігу необхідно 100 млрд дол.

Задача 8

Сума цін товарів, які перебувають у обігу, становить 1000 млрд грош. од., продаж у товарів у кредит складає 400 млрд, платежі, які взаємно погашаються – 200 млрд, термінові платежі – 500 млрд. Середня кількість оборотів однойменних грошових одиниць – 6. Спочатку в обігу були золоті монети. Потім держава випустила паперові гроші на суму 100 млрд грош. од.

Які гроші й у якій кількості стали виконувати функцію скарбу? За якої емісії паперових грошей виникне їх двократне інфляційне знецінення і яка кількість золотих грошей осяде у вигляді скарбу?