Методичні рекомендації по підготовці до практичних занять з дисципліни Теорія та методика музичного виховання

• Название: Методичні рекомендації по підготовці до практичних занять з дисципліни Теорія та методика музичного виховання
• Анкор: Teoriya_ta_metodika_muzichnogo_vikhovannya.doc
• Дата: 05.09.2017
• Размер: 0.76 Mb.
• Имя файла: Teoriya_ta_metodika_muzichnogo_vikhovannya.doc
• Тип: Методичні рекомендації; #8465
• страница: 4 из 8

5. Оркестровка музыкальных произведений

6. Передача характера музыки в движении

3. Етапи розучування творів.

Розрізняють наступні етапи слухання музики: ознайомлення дітей з творами; розучування музичних творів; закріплення.

На першому етапі значення має художнє виконання музики: грамотно, дохідливо представити задум композитора.

Основна задача першого етапу – набудувати дітей на слухання музики, допомогти їм зрозуміти настрій музичного твору, його характер, жанрові особливості. Ця задача по-різному здійснюється при навчанні дітей різних вікових груп.

На етапі розучування діти визначають жанри, характер музики, потім починають розуміти програмність і образотворчу в музиці і лише після цього – засоби виразності.

Під час закріплення заглиблюються знання дітей про музику (можна зіставити різні музичні твори). Етап закріплення має велике значення для розвитку художнього смаку, формування оцінних думок.
4. «Музичний буквар» Н. Ветлугіної.

У книзі 4 розділи:

1 – донотний (містить завдання і вправи, направлені на те, щоб дитина навчилася розрізняти високе і низьке звучання, довгі і короткі звуки, рух мелодії.

2 – буквар (знайомство з написанням нот і їх розташуванням на нотному стані. Діти співають по нотах.

3 розділ – прості пісні (діти співають по нотах і із словами).

4 розділ – «Нотне лото» (додаток). Ігри, які в цікавій формі допомагають освоїти те, що вже вивчене.

У дошкільному навчальному закладі педагоги працюють над першим розділом «Ми співаємо». Дуже важлива послідовність і систематичність в застосуванні вправ.

1 задача – відрізняти і проспівувати 2-3 різних по висоті звуку. Іноді звуки не міняються, а повторюються.

2 задача – розрізняти і проспівувати сусідні звуки, що йдуть вгору і вниз.

3 задача – розрізнення звуків по тривалості (довгі і короткі звуки) .
5. Музично-дидактичні ігри.

Для розвитку умінь слухати і сприймати музику важливу роль виконує музично-сенсорне виховання дитини. Воно припускає розвиток у дітей сприйняття звуків різного забарвлення і висоти в їх простих поєднаннях.

У дошкільному дитинстві сенсорні здібності розвиваються в процесі проведення різних музично-дидактичних ігор.

У основі музично-дидактичних ігор лежать навчальні завдання, направлені на освоєння різних властивостей музичного звуку: висоти, тривалості, динаміки, тембру.

У програмі «Малятко» в кінці розділу «У світі музіки» виділені окремо музикально-дидактичні ігри з першої молодшої групи. Наприклад, «Упізнай по голосу».

У програмі «Дитина» в кожній віковій групі в розділі «У світі музічніх звуків» ставляться задачі і дається перелік музикально-дидактичних ігор. Наприклад, «Куркульки і долоньки» (старш. гр.).


2.2.4. Семінарське заняття (2 години)

Тема: Види дитячої музичної діяльності: дитяче виконавство
Завдання для самостійного вивчення

1.Вивчити рекомендовану літературу.

2. Законспектувати статті:

– Резванова В. Творче музикування. Використання саморобних інструментів у музичній діяльності дітей за принципами педагогіки Карла Орфа / В. Резванова // Палітра педагога. – 2008. – № 3. – С. 27-30;

– Кононова Н.Г. Обучение дошкольников игре на детских музыкальных инструментах / Н.Г. Кононова. – М., 1990. – С. 98-102.
Питання для обговорення

1. Співи – один із видів дитячого виконавства.

2. Музично-ритмічні рухи – вид дитячого виконавства.

3. Гра на дитячих музичних інструментах – один із основних видів дитячого виконавства.
Методичні рекомендації

Торкаючись змісту виконавської діяльності, необхідно вивчити умови успішного її становлення в дошкільному віці, показати значення виконавських умінь і навиків для подальшого музичного розвитку дітей. Відомо, що виконавська діяльність вимагає певних тренувальних дій: повторень, вправ. При підготовці до заняття рекомендується продумати ігрові прийоми, що активізують інтерес дітей до виконання.

Музично-освітню діяльність слід охарактеризувати з погляду її впливу на загальний і музичний розвиток дитини. На основі аналізу навчально-методичної літератури розкрити зміст даного виду діяльності дітей, запропонувати варіанти ускладнення знань про музику від молодшого до старшого віку.

Провідна роль у музичному вихованні дошкільників належить спі­вам. Навчання співів – один з найсильніших засобів естетичного впли­ну на людину. Навчаючи дітей співати, необхідно звернути особливу увагу на охорону дитячого голосу. Діапазон – це обсяг голосу від нижнього звука до верхнього. На заняттях співами діти трьох років до кінця навчального року можуть співати чисто, дзвінко в діапазоні ре¹– ля; чотирьох років - ре¹- сі¹; п'яти років - ре¹-сі¹ (до²); шести років - (до¹) ре¹- до² (до-дієз², ре²). Розрізняють три етапи засвоєння пісні. Основне завдання першого етапу – ознайомити дітей з піснею, привчити їх активно вслухатися в її звучання, емоційно реагувати на пісню, забезпечити безпосереднє сприй­няття її як художнього цілого, розкрити в бесіді її зміст в єдності літе­ратурного та музичного текстів. Другий етап – розучування пісні, формування співочих умінь (6–8 занять). Третій етап – закріплення, повторення пісні.

Рухи під музику — одна з форм музичного виховання дітей, що доз воляє їм активно виявити себе в музичній діяльності. Характеристика музично-ритмічних рухів: музично-ритмічні вправи, танці, хороводи, музичні ігри.
Основна література

1. Ветлугина Н.А. Кенеман А.В. Теория и методика музыкального воспитания в детском саду. - М.: Просвещение, 1983. - С. 95-125.

2. Радынова О.П., Катинене А.И., Палавандишвили М.Л. Музыкальное воспитание дошкольников. - М.:Просвещение, 1994. - С.107-130, 133-138.

3. Новгородська Ю.Г. Методика музичного виховання. Тексти лекцій: Навчальний посібник для спеціальності «Дошкільне виховання, практична психологія» / Ю.Г. Новгородська. – Ніжин, Видавництво НДУ ім. М. Гоголя, 2010. – С. 49-64.

4. Резванова В. Творче музикування. Використання саморобних інструментів у музичній діяльності дітей за принципами педагогіки Карла Орфа / В. Резванова // Палітра педагога. – 2008. – № 3. – С. 27-30.

5. Шевчук А. Розвиток дошкільнят в музично-руховій діяльності: Навч.-метод. Забезпечення програми «Дитина» / А. Шевчук. – К.: Вид. дім «Шкіл. Сві»: Вид. Л. Галіцина, 2006. – 128 с.

6. Кононова Н.Г. Обучение дошкольников игре на детских музыкальных инструментах / Н.Г. Кононова. – М., 1990. – С. 98-102.

7. Резванова В. Творче музикування. Використання саморобних інструментів у музичній діяльності дітей за принципами педагогіки Карла Орфа / В. Резванова // Палітра педагога. – 2008. – № 3. – С. 27-30;

Додаткова література

1. Шоломович С.М., Рудченко И.Н., Зинич Р.Т. Методика музыкального воспитания в детском саду. – Киев: Музична Україна, 1985. – С.14-110.

2. Ганашенко Н. Научите ребёнка слушать музыку //Дошкольное воспитание. - 1983, № 5 - С.47.

3. Смирнова В. Как мы сочиняем песни // Дошкольное воспитание. – 1991, № 3 - С.119.

4. Радынова О.П. Слушаем музыку. - М.: Просвещение, 1990.


2.2.5. Семінарське заняття (2 години)

Тема: Види дитячої музичної діяльності: дитяча музична творчість

(навчальна гра)
Самостійні завдання до заняття

1.Вивчити рекомендовану літературу.

2. Підготувати виступи на науково-практичну конференцію.
Задум гри: в аудиторії відтворюється ігрова ситуація – науково-практична конференція, в якій приймають участь вчені педагогічних наук, керівники в галузі освіти, педагоги. Студенти виступають в ролі учасників конференції, зачитують підготовлені доклади і виступи з різних аспектів проблеми дитячої музичної творчості. (В основі докладів можуть бути матеріали проведених досліджень, практичний досвід роботи педагогів-новаторв; матеріали власних досліджень студентів, які проводились у відповідності з темою курсової роботи).
Хід гри

1.Виступ проректора з наукової роботи на тему «Основні проблеми художньої творчості дітей».

2. Виступ вчених педагогічних наук:

- Підходи зарубіжних педагогів до проблеми художньої творчості дітей;

-Проблема розвитку дитячої музичної творчості в роботі Н.Ветлугіної «Музичний розвиток дитини».

3. Виступи педагогів:

- Вимоги варіативних програм з формування дитячої музичної творчості;

- Етапи розвитку дитячої творчості.

4. Заключна доповідь керівника конференції.

5. Підведення підсумків гри (викладач, студенти).
Методичні рекомендації

При вивченні теми необхідно показати роль творчості у становленні повноцінної особистості, розвитку художніх здібностей дитини, її потреб і мотивів поведінки.

Для судентів буде корисним звернення до психологічних робіт (наприклад, Л.Виготського), у яких розкривається механізм творчого процесу, його генетична основа, особливості творчих проявів у дитячому віці, тісний взаємозв’язок з процесом уяви.

Сучасний підхід до вивчення проблеми та її значущість можна прослідкувати в одній з останніх робіт М.Поддьякова «Творчість і саморозвиток дітей дошкільного віку».

Ознайомившись з матеріалами підручника, з додаткової літературою, студенти повинні добре уявляти сутність поняття творчість, особливості цього процесу у дітей. Слід звернути увагу на умовність поняття дитяча художня творчість і на її критерії, яким вона відповідає. Студентам допоможе звернення до перших глав книги «Художня творчість і дитина», яка написана Н.Ветлугіною.

Необхідно також відмітити внесок, який зробили у вивченні проблеми вітчизняні педагоги (А.Усова, Е.Фльоріна, Н.Сакуліна, Н.Ветлугіна та ін.). Так проведене під керівництвом Н.Ветлугіної наукове дослідження проблеми продуктивної дитячої творчості дозволило одержати важливі результати, які характеризують процеси її становлення та розвитку. Особливо великий внесок Н.Ветлугіної у вивченні питань розвитку творчості дошкільників у різних видах музичної діяльності (співочій, музично-ігровій, танцювальній, в грі на дитячих музичних інструментах). Результати досліджень відображені в працях «Художня творчість і дитина», «Художня творчість у дитячому садку», в монографії «Музичний розвиток дитини».

Відповідь на питання, чому такі якості особистості дитини, як наслідування та самостійність, мають важливе значення, особливо на перших етапах творчого розвитку, можна знайти у книзі «Художня творчість і дитина»).

Студентам важливо зрозуміти та оцінити роль педагога, який організовує процес спілкування з дитиною за допомогою музичного мистецтва і при цьому виявляє самі перші прояви дитячої творчості та активно розвивавє їх у подальшому.

Вивчаючи дитячу музичну творчість, необхідно проаналізувати погляди вчених на проблему його розвитку в дошкільному віці (К.Н.Вентцель, Б.М.Теплов, Л.С.Виготській та ін.). Детальніше слід розглянути концепцію, розроблену Н.А.Ветлугіною та її учнями: види, показники, етапи і педагогічні умови розвитку творчості у дітей.
Література основна

1. Ветлугина Н.А. Кенеман А.В. Теория и методика музыкального воспитания в детском саду. - М.: Просвещение, 1983. - С. 114-125.

2. Кононова Н.Г. Обучение дошкольников игре на детских музыкальных инструментах. - М.: Просвещение, 1990. - С. 98-102.

3. Художественное творчество и ребенок /Под ред. Н.А.Ветлугиной. – М., 19

Література додаткова

1. Радынова О.П., Катинена А.И., Палавандишвили М.Л. Музыкальное воспитание дошкольников. - М.: Просвещение, 1994. - С. 107-130, 133-138.

2. Шоломович С. М., Рудченко И. Н., Зинич Р. Т. Методика музыкального воспитания в детском саду. – Киев: Музична Україна, 1985. – С. 88-110.


ТЕМА ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ

2.2.6. Методи і прийоми музично-естетичного виховання,

навчання і розвитку дітей

Завдання для самостійного вивчення

1. Вивчити самостійно рекомендовану літературу.

2. Проаналізувати конспект заняття (див. Додаток) з погляду застосування різних методів і прийомів навчання.

2. Навести приклади використання наочних методів і прийомів з наростанням проблемності в різних групах дитячого саду.

3. Розробити конспекти фрагментів занять з різним застосуванням словесних методів.

4. Запропонувати варіанти застосування практичних методів в музичному вихованні з урахуванням вікових можливостей розвитку дітей.
Питання для самостійного вивчення

1. Характеристика різних класифікацій педагогічних методів.

2. Методи музичного виховання, навчання і розвитку дошкільників.

3. Реалізація комплексного підходу до використовування методів і прийомів музичного виховання в практиці роботи з дітьми дошкільного віку.
Методичні рекомендації

У процесі музичного виховання і навчання дітей педагог використовує різні методи і прийоми. Питання про методи виховання і навчання — один з найважливіших в теорії і практиці дошкільної освіти. При підготовці до заняття необхідно розглянути проблему методів і прийомів в теорії виховання і навчання дітей, підходи до визначення поняття метод, взаємозв'язок понять метод і методичний прийом.

Для підготовки до обговорення питання про взаємозв'язок навчання і музичного розвитку дітей дошкільного віку необхідно розглянути наступні положення:

• 
  розвиваючий характер навчання;
  
• 
  комплексний підхід у виборі методів і прийомів (облік рівня загального і музичного розвитку дітей, індивідуальних і вікових особливостей, конкретних задач музичного виховання, видів музичної діяльності, етапів навчання, типу музичного заняття, ступеня складності репертуару);
  
• 
  єдність музичного виховання і навчання (характеристика принципів відбору матеріалу, особливостей взаємодії дорослого і дитини, творчого потенціалу педагога і ін.).
  

Вивчаючи наочні методи музичного виховання, слід дати докладну характеристику їх різновидів: наочно-слухового і наочно-зорового.

При характеристиці словесних методів необхідно розкрити цілі і задачі, а також особливості застосування даної групи методів, розглянути їх різновиди (бесіда, розповідь, пояснення, роз'яснення). Детальніше слід вивчити вимоги, що пред'являються до змісту бесіди про музику. Рекомендується привести приклад використовування проблемних ситуацій в поясненнях, розповідях або бесідах про музику.

Практичні методи музичного виховання слід розглянути у взаємозв'язку із змістом різних видів музичної діяльності дошкільників. Необхідно відзначити, що дана група методів допомагає педагогу організувати різноманітну практичну діяльність на заняттях і в повсякденному житті дитячого саду, сприяє засвоєнню знань, умінь і навиків у виконавській діяльності і створює оптимальні можливості для розвитку творчості дітей. При характеристиці окремих груп практичних методів необхідно показати їх взаємозв'язок з наочністю.
Література основна

1. Ветлугина Н.А., Кенеман А.В. Теория и методика музыкального воспитания в детском саду. - М., 1983. - С. 127-146.

2. Выбор методов обучения / Под ред. Ю.К. Бабанского. - М., 1981. Дидактика // Российская педагогическая энциклопедия. - М., 1993. - Т. 1.

3. Лернер И.Я. Дидактические основы методов обучения. — М., 1981. Методика музыкального воспитания в детском саду / Под ред. НА. Ветлугиной. - М., 1989.-С. 31-38.

4. Основы дошкольной педагогики / Под ред. А.В. Запорожца, Т.А. Марковой. - М.,
1980. - С. 42-46, 200-208.

5. Радынова О.П. и др. Музыкальное воспитание дошкольников. - М., 1998. - С. 39-54.

6.Смирнова Е.О. Проблема обучения и развития // Психология ребенка. - М., 1997. - С. 60-63.

Додаткова література

1.Галкина С. Технические средства обучения - надежный помощник в работе // Дошк. воспитание. - 1986. - № 1. - С. 73.

2. Дошкольная педагогика / Под ред. В.И.Ядэшко, ФА.Сохина. - М., 1986. - С. 208- 219.

3.Обухова Л.Ф. Детская психология: теории, факты, проблемы. - М., 1995. - С.180-186.

4.Орлова Т. Музыкальные занятия в подготовительной к школе группе (из опыта работы) //Дошкольное воспитание. - 1982. - № 2. - С. 82.

5. Проблемы методов обучения в современной общеобразовательной школе. - М.,
1980.


Заліковий кредит ІІІ.

Організаційні форми навчання. Методична робота з музичного виховання
Змістовий модуль 5
3.1.1. Лекція ( 2 год.)

Музичні заняття як основна організаційна форма навчання:

структура музичних занять
План

1. Значення проведення музичних занять в дошкільному навчальному закладі.

2. Організація музичних занять.

3. Структура фронтального музичного заняття.

4. Види музичних занять.

5. Функціональні обов’язки вихователя та музичного керівника на музичних заняттях у різних вікових групах.
Література

1. Ветлугина Н.С., Кенеман А.В. Теория и методика музыкального воспитания в детском саду. – М., 1983. - С. 177-168.

2. Дубровская Е.А. Руководство процессом музыкального воспитания в дошкольных учреждениях. - М., 1988. - С. 34.

3. Дубровская Е.А. Ступеньки музыкального развития / Е.А. Дубровская. – М., 2003. – 172 с.

4. Радынова О.П., Катинене А.И., Палавандишвили. Музыкальное воспитание дошкольников. – М., 1994. – 120 с.

5. Новгородська Ю.Г. Методика музичного виховання. Тексти лекцій: Навчальний посібник для спеціальності «Дошкільне виховання, практична психологія» / Ю.Г. Новгородська. – Ніжин, Видавництво НДУ ім. М. Гоголя, 2010. – 143 с.

6. Нечай С. Музичні фантазери. Методичні рекомендації з розвитку креативності для вихователів і музкерівників / С. Нечай // Дошкільне виховання. – 2010. – № 11. – С. 10-13.

Короткий зміст

1. Значення проведення музичних занять в дошкільному навчальному закладі.

Музичні заняття та їх побудова. Музичні заняття – основна форма музичного виховання та навчання у дошкільному навчальному закладі. В процесі занять дошкільники набувають знань, умінь і навичок із слухання музики, співів, музично-ритмічних рухів, навчаються гри па музичних інструментах. Завдяки чітко організованому, цілеспрямованому навчанню систематизуються і поглиблюються засвоювані дітьми знання, розширюється загальний та музичний кругозір, формується музичний смак, а також пізнавальні здібності, які є основою успішного навчання в школі. Музичні заняття сприяють розвиткові музичних здібностей, виховують у дітей прагнення до самостійної і творчої діяльності, інтерес і любов до музики, відіграють важливу роль у розвитку уваги, пам'яті, волі, ініціативи, активності та інших психічних властивостей, привчають дошкільників до злагоджених колективних дій.

Робота, що проводиться на музичних заняттях, – це складний педагогічний процес, центральною фігурою в якому є музичний керівник, який планомірно і систематично спрямовує навчання і розвиток дітей.

Музичні заняття, як і будь-який інший вид занять, повинні групуватися на принципах вітчизняної дидактики: проводитися за певною системою, передбачати поступове і послідовне ускладнення матеріалу, доступність відповідно до вікових особливостей дітей. Своєрідність музичних занять полягає в їхній емоційній насиченості, зумовленій предметом навчання, поєднанні різних видів діяльності й переході від одного до іншого (слухання музики, співи, музично-ритмічні рухи, гра на музичних інструментах), сполученні музики, слова вихователя та засобам наочності тощо.
2. Структура фронтального музичного заняття.

У практиці закріпилась певна структура музичного заняття, певна форма його проведення. Діти під марш входять до залу і продовжують по колу, поки не закінчиться музика, потім зупиняються і вітаються з музичним керівником. Залежно від віку дітей педагог ставить різні вимоги: починати і закінчувати крокування одночасно з початком і кінцем музики, рухатися в колоні вздовж стін кімнати, координувати рухи рук і ніг під час ходьби, тримати корпус прямо, марширувати урочисто-святково або ходити м'яко, плавно, узгоджуючи крок з темпом музики.

Далі виконується музично-ритмічна вправа, яка емоційно настроює, зосереджує їхню увагу. Діти навчаються виконувати різні танцювальні рухи (ставити ногу на п'ятку, робити рухи кистями рук, кружля їм по одному і в парах, просуватися перемінним кроком, боковим галопом та ін.).

Після виконання вправи діти сідають на стільчики. Починається наступний етап – слухання музики. Дошкільники ознайомлюються з новими творами, визначають основні засоби музичної виразності, пов'язують їх з назвою твору, вчаться висловлюватись про музику і давати їй оцінку.

Перед виконанням пісень музичний керівник обов'язково проводить розспівування або дає вправу для розвитку слуху і голосу. Діти вчаться свідомо розрізняти звуки за висотою, тривалістю, гучністю та тембром, готують голосовий апарат до співу.

На занятті виконуються дві-три пісні.

Музично-ритмічні рухи, які проводяться після співу, складаються з елементів танців, хороводів, ігор. Діти вчаться виразно рухатися відповідно до характеру музики, передавати в рухах різні ігрові образи, невимушено виконувати танці, інсценізувати ігрові пісні, вигадувати нові варіанти образного руху в іграх, створювати нескладні композиції танців.
3. Функціональні обов’язки вихователя та музичного керівника на музичних заняттях у різних вікових групах.

Планування та облік музичних занять. Для того, щоб забезпечити успішне здійснення завдані, музичного виховання, визначених «Програмою», музичний керівник повинен вдумливо планувати свою роботу. Його успіх залежить від того, наскільки планомірно та організовано ведеться виховання й навчання дітей, наскільки систематично згадана ІІрограма реалізується в житті дитячого садка.

Умови правильного та успішного планування роботи з дітьми такі:

а) знання вимог, визначених «Програмою»;

б) добре знання музичного матеріалу для всіх вікових груп дошкільного закладу;

в) знання вікових особливостей дітей, вивчення їхнього фізичного та розумового розвитку, а також знання фактичних даних: вік, стан здоров'я, рівень розвитку кожної дитини;

г) тісний контакт з вихователями груп з метою застосування єдиних методів педагогічного впливу на дітей.

Музичний керівник складає календарний план роботи в кожній віковій групі на один-два тижні (чотири заняття) відповідно до тих загально-педагогічних завдань, що їх здійснюють вихователі. Це дасть можливість музичному керівникові правильно, рівномірно, у певній послідовності розподілити музичний матеріал по заняттях, уникнути поспіху при підготовці до святкових ранків. При складанні календарного плану необхідно забезпечити правильне співвідношення завдань із співів, слухання музики та музично-ритмічних рухів, продумати чергування нового і старого матеріалу, творів різного настрою та характеру, різних форм і методів роботи з дітьми, виховні та навчальні завдання.

Структура музичного заняття, в основному, така: вхід дітей до зали, музично-ритмічні вправи, слухання музики, співи, музично-ритмічні рухи (танець, гра), вихід дітей. На музичному занятті можна давати лише один новий твір з будь-якого розділу. Музичний матеріал з інших розділів має знаходитися в стані розучування або закріплення.


3.1.2. Семінарське заняття (2 години)