Методичні рекомендації по підготовці до практичних занять з дисципліни Теорія та методика музичного виховання
 Скачать 0.76 Mb.
|
|
ТЕМА ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ 3.2.7. Музичне виховання дошкільників у сім’ї Завдання до самостійного вивчення 1.Вивчити самостійно рекомендовану літературу. Питання для самостійного вивчення 1. Характеристика умов для музичного розвитку дитини в сім’ї. 2. Завдання музичного виховання дітей в сім’ї. 3. Методи навчання музичного виховання в сім’ї. 4. Форми організації музичної діяльності дітей в сім’ї. Методичні рекомендації Роль родини в музичному вихованні дітей. Сім'я є найважливішим середовищем формування та розвитку особистості: тут дитина народжується, зростає, пізнає світ, соціалізується. Саме в родині розвиваються її почуття, закладаються моральні цінності, формується фізичне та психічне здоров'я. Інтерес до музики і музичні здібності виявляються у дітей по різному. Багато з них з великим інтересом слухають музику і співають, інші до музики нібито байдужі. Іноді вважають,що такі діти від природи не музичні, в них немає слуху і розвивати його безперспективно. Така точка зору невірна. У кожної дитини можливо розбудити інтерес і любов до музики, розвивати музичний слух та голос. Це підтверджує і життєва практика і наука. Привчати дитину до музики в домашніх умовах потрібно з самого раннього віку. Основні педагогічні методи (наочний, словесний, практичний) застосовні і в музичному сімейному вихованні. Наочно-слуховий метод — основний метод музичного виховання. Якщо дитина росте в сім'ї, де звучить не тільки розважальна музика, але і класика і народна музика, він, природно, звикає до її звучання, накопичує слуховий досвід в різних формах музичної діяльності (активних і більш пасивних, націлених на безпосереднє заняття музикою і використовування її як фону для іншої діяльності). Наочно-зоровий метод в сімейному вихованні має свої переваги. У дитячому саду для роботи з дітьми використовуються звичайно крупні за розміром репродукції картин, ілюстрації, якість яких не завжди висока. Удома ж є можливість показати дітям книги з репродукціями картин, розказуючи про епоху, коли була складена музика, народні традиції, обряди, познайомити їх із зображеннями предметів побуту, одягу. Розгляд репродукцій картин, відповідних по настрою звучній музиці, збагатить уявлення дітей про мистецтво. Словесний метод також дуже важливий. Короткі бесіди про музику, репліки дорослого допомагають дитині настроїтися на її сприйняття, підтримують виниклий інтерес. Під час слухання дорослий може звернути увагу дитини на зміну настроїв, на зміни в звучанні (як ніжно і сумно співає скрипка, а зараз тривожно і похмурий зазвучала віолончель, як виблискують і переливаються звуки трикутника, як сумно звучить мелодія). Консультуючи батьків, педагогу-музиканту дошкільної установи необхідно розказувати про досвід музичного виховання, накопиченому дитиною в дитячому саду, щоб вони могли використовувати його удома, давати рекомендації по застосуванню доступних і ефективних методів і прийомів музичного виховання дітей в сім'ї. Музика в сім'ї може використовуватися як у вигляді занять з дітьми, так і у вільніших формах – як розвага, самостійне музичення дітей, вона може звучати і фоном для іншої діяльності. У заняттях з дітьми роль дорослого  (батьків або педагога) активна — це сумісне слухання музики, сумісне музичення (спів, гра на музичних інструментах, музично-ритмічні рухи, ігри з музикою).До менш активних форм керівництва дорослого відносяться слухання грамзаписів музичних казок, музики до мультфільмів, самостійне музичення дітей. Дорослий може втручатися в цю діяльність, лише щоб допомогти дитині – перевернути пластинку, підібрати мелодію і т.д. Дитина повинна відчувати, що йому завжди подадуть підтримку, нададуть увагу. Література основна 1.Ветлугина Н.А., Кенеман А.В. Теория и методика музыкального воспитания в детском саду. – М.:Просвещение, 1983. –С. 207. 2.Шоломович С., Рудченко И., Зинич Р. Методика музыкального воспитания в детском саду. – К., 1985. – С. 117. 3. Харченко В. О семейном пении. – / В. Харченко // Дошкольное воспитание. – 2011. – № 8. – С. 4. Література додаткова 1.Радынова О.П., Катинене А.И., Палавандишвили М.Л. Музыкальное воспитание дошкольников. - М.: Просвещение, 1994.- С. 20-39. 2. Дубровская Е.А. Руководство процессом музыкального воспитания в дошкольных учреждениях. - М., 1988. - С. 34.
1. Звуковисотність. Властивості музичного звуку. Звукоряд. Основні ступені та їх позначення. 2. Назви октав. Діапазон. Регістр. Скрипковий і басовий ключі. Стрій. Темперований стрій. Тон і полутон. Похідні ступені звукоряду. 3. Знаки альтерації. Енгармонізм звуків. 4. Ноти. Основні тривалості та їх позначення. Нотний стан. 5. Паузи. Види пауз та їх позначення. 6. Ритм і метр у музиці. Розмір. Такт. Тактова риска. Затак. Поняття про прості розміри. 7. Загальне поняття про складні розміри. Змінні розміри. 8. Тактування 2-, 3-, 4- дольними розділами. 9. Темп. Основні темпові позначення. Метроном. 10.Інтервали. Мелодичний і гармонічний інтервали. Ступенєва величина інтервалів. 11.Тонова величина інтервалів. Консонанс і дисонанс. 12.Лад. Стійкі та не стійкі ступені ладу. Тоніка. Поняття про тональність. 13.Мажор. Гама натурального мажору. 14.Мінор. Гама натурального мінору. 15.Поняття про мелодію. Розчленованість музичного мовлення. Проста одночасна, двохчасна, трьохчасна форма. 16. Розробка теорії музично-естетичного виховання на основі суміжних наук. 17. Методи дослідження проблем музичного виховання і розвитку. 18. Методика музичного виховання як наука. Взаємозв’язок музичного виховання, навчання і розвитку. 19. Основні історичні етапи становлення методики музичного виховання. 20. Особливості зарубіжного музично-естетичного виховання дошкільників. 21. Аналіз сучасних концепцій щодо музично-естетичного виховання дітей дошкільного віку. 22. Аналіз сучасних альтернативних програм щодо музично-естетичного виховання („Малятко”, „Дитина”). 23. Структура музичності та вікові рівні музичного розвитку дітей. 24. Сприйняття музики. Методика залучення дітей до сприйняття музики. 25.Співи як діяльність. Характеристика діапазону дитячого голосу і його гігієна. 26.Характеристика співочих навичок. Методика навчання дітей співам. 27.Музично-ритмічна діяльність. Види музично-ритмічних рухів. 28. Методика навчання дітей музично-ритмічним рухам. 29. Гра на дитячих музичних інструментах. Класифікація дитячих музичних інструментів і прийоми гри на них. 30.Методика навчання грі на дитячих музичних інструментах. Роль вихователя в навчанні дітей грі на інструментах. 31. Умови активізації дитячої музичної творчості. 32.Організація музичних занять в дошкільному закладі. Обов’язки вихователя і музичного керівника на музичних заняттях у різних вікових групах. 33.Види музичних занять, їх структура і проведення. 34.Музика в повсякденному житті дітей дошкільного закладу. Методика проведення різних видів розваг. 35.Свята в дошкільному закладі, їх побудова у різних вікових групах. 36.Підготовка і методика проведення свят. 37.Значення самостійної музичної діяльності та педагогічні умови її стимулювання. 38.Методика проведення музично-дидактичних ігор. 39.Плануваня і облік роботи музичного виховання. Віковий та індивідуально-диференційований підхід до музичного розвитку дошкільників. 40.Обов’язки керівника дошкільного закладу в організації музично-педагогічної роботи. 41.Обов’язки музичного керівника щодо здійснення музичного виховання дітей. 42.Задачі, зміст і методи роботи методиста з музичного виховання (міста, району, області). 43.Інспектування дошкільних закладів з теми „Музично-естетичне виховання в освітньому дошкільному закладі”. 44.Методика проведення занять з „Музичного букварю” Н.Ветлугіної (1973р., 1986 р.) 45.Робота з батьками з музично-естетичного виховання дітей дошкільного віку. 5. Засоби контролю Рейтингова оцінка засвоєння студентами денної форми навчання навчального матеріалу (за кредитно-модульною системою) Критерії рейтингової оцінки засвоєння студентом навчального матеріалу з дисципліни «Теорія та методика музичного виховання» Семестровий екзамен – це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни за семестр. Складання екзамену здійснюється під час екзаменаційної сесії в комісії, яку очолює завідувач кафедри, відповідно до затвердженого в уставленому порядку розкладу. 2. Кредитно-модульна система це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні двох складових модульної технології навчання та предметів (залікових одиниць) і охоплює зміст, форми та засоби навчального процесу, форми контролю якості знань та вмінь і навчальної діяльності студента в процесі аудиторної та самостійної роботи. Кредитно-модульна система має за мету поставити студента перед необхідністю регулярної навчальної роботи протягом усього семестру з розрахунком на майбутній професійний успіх. 3. Кредит (залікова одиниця) – це уніфікована одиниця виміру виконаної студентом аудиторної та самостійної навчальної роботи (навчального навантаження), що відповідає 36 годинам робочого часу. 4. Рейтинг (рейтингова оцінка) – це кількісна оцінка досягнень студента за багатобальною шкалою в процесі виконання ним заздалегідь визначеної сукупності навчальних завдань. 5. Рейтингова система оцінювання – це система визначення якості виконання студентом усіх видів аудиторної та самостійної навчальної роботи та рівня набутих ним знань та вмінь шляхом оцінювання в балах результатів цієї роботи під час поточного модульного (проміжного) та семестрового (підсумкового) контролю, з наступним переведенням оцінки в балах в оцінку за традиційною національною шкалою та шкалою ECTS. РСО передбачає використання поточної, контрольної, підсумкової, семестрової модульних рейтингових оцінок, а також екзаменаційної та підсумкової семестрових рейтингових оцінок. 6. Поточна модульна рейтингова оцінка складається з балів, які студент отримує за певну навчальну діяльність протягом засвоєння даного модуля – виконання та захист індивідуальних завдань (реферати, анотації, тощо), виступи на семінарських заняттях тощо. 7. Контрольна модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) за результатами виконання модульної контрольної роботи з даного модуля. 8. Підсумкова модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) як сума поточної та контрольної модульних рейтингових оцінок з даного модуля. 9. Підсумкова семестрова модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) як сума підсумкових модульних рейтингових оцінок, отриманих за засвоєння всіх змістовних модулів. 10.Екзаменаційна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) за результатами виконання екзаменаційних завдань 11. Підсумкова семестрова рейтингова оцінка визначається як сума підсумкової семестрової модульної та екзаменаційної рейтингової оцінок в балах за національною шкалою та за шкалою ECTS). Рейтингова система оцінювання навчальних досягнень студентів Рейтингова система оцінювання (РСО) передбачає визначення якості виконання студентом усіх видів аудиторної та самостійної навчальної роботи та рівня набутих ним знань, умінь, навичок шляхом оцінювання в балах результатів цієї роботи під час поточного, модульного та підсумкового контролю, з наступним переведенням оцінки в балах у оцінку з традиційною національною шкалою та шкалою ECTS. Поточний та модульний контроль. 1. Завданнями поточного контролю є перевірка засвоєння навчального матеріалу студентами, наявності навичок проведення розрахункових робіт, умінь самостійно опрацьовувати тексти, публічно чи письмово представляти певний матеріал. 2. Об’єктами поточного контролю знань студента є:
3. Контроль систематичності та активної роботи на лекціях, семінарських (практичних, лабораторних) заняттях передбачає оцінювання рівня знань, під час лекцій, семінарських (практичних, лабораторних) занять. 4. Контроль виконання завдань для самостійного опрацювання передбачає оцінювання самостійного опрацювання тем у цілому або окремих питань; проведення розрахунків; написання рефератів; підготовка конспектів навчальних чи наукових текстів тощо. 5. Контроль виконання модульних (контрольних) завдань (МКР) передбачає оцінювання виконання тестів, письмових завдань під час проведення контрольних робіт, індивідуальних завдань, розв’язання виробничих ситуацій, інших завдань. 6. Перелік робіт (завдань), які зобов’язані виконати студенти за семестр та критерії їх оцінювання, визначається кафедрою, включається до робочої програми дисципліни і доводиться до відома студентів на початку семестру. 7. Загальна кількість балів, за якими оцінюється вся поточна робота, розподіляється відповідною кафедрою. Завдання, які не увійшли до п 2.: участь у конференції, підготовка наукових публікацій, дослідницька робота тощо, можуть заохочуватися додатковими балами. 8. Несвоєчасне виконання (через неповажну причину) обов’язкових робіт (завдань) передбачає зниження рейтингової оцінки на один бал (за національною шкалою). 9. Успішне виконання всіх видів робіт (завдань), передбачених у навчальному модулі, є умовою допуску студента до модульного контролю (сума балів поточного контролю становить не більше 60). 10. Модульний контроль передбачає виконання студентом обов’язкової контрольної роботи, максимальна кількість складає 40 бал. 11. У випадку відсутності студента під час модульного контролю з будь яких причин (поважної чи неповажної), у колонці «Контрольна модульна рейтингова оцінка» відомості модульного контролю робиться запис «Не з’явився», а в колонці «Підсумкова модульна рейтингова оцінка» - «Не атестований». Студент вважається таким, що не має академічної заборгованості, якщо він допущений до модульного контролю й не з’явився на нього з поважних причин, підтверджених документами. В усіх інших випадках студент вважається таким, що має академічну заборгованість. Питання подальшого проходження студентом модульного контролю в цих випадках вирішується в установленому порядку. 12. Отримання незадовільної контрольної модульної рейтингової оцінки передбачає повторний модульний контроль у встановленому порядку. 13. Повторний модульний контроль не дозволяє отримати максимальний бал, тобто за національною шкалою бал не може бути вищим за оцінку «добре». 14. Модуль зараховується студенту, якщо він отримав позитивну (за національною шкалою та шкалою ECTS) підсумкову рейтингову оцінку. Підсумковий контроль 1. Завданням підсумкового контролю є перевірка відповідності рівня засвоєння навчального матеріалу студентами набраній кількості балів і визначення підсумкової рейтингової оцінки. 2. В окремих випадках підсумковий контроль здійснюється в результаті складання екзамену (диференційованого заліку) спеціально створеній комісії. Студент допускається до екзамену, якщо отримав підсумкову рейтингову оцінку нижчу за бажану (через хворобу). Склад комісії визначається завідувачем кафедри та затверджується деканом факультету. 3. Оцінка, яку студент отримав на екзамені (диференційованому заліку), є остаточною. 4. Підсумкова рейтингова оцінка в балах, за національною шкалою та шкалою ECTS заноситься до атестаційної відомості, відомості модульного контролю успішності студентів, рейтинг-листа та залікової книжки студента. 5. Підсумкова рейтингова оцінка заноситься до залікової книжки та навчальної карти студента, наприклад, так: 92/Відмінно/А, 87/Добре/В, 79/Добре/С, 68/Задовільно/D, 65/Задовільно/Е, 50/Незадовільно/FX, 34/Незадовільно/F. Види робіт
Кожен змістовий модуль слід оцінювати певною кількістю балів, загальна сума яких за всі модулі дисципліни дорівнюватиме 100 балів, враховуючи модульну роботу (табл. 1). Нарахування балів проводиться у встановлений термін, передбачений робочим планом дисципліни. При цьому у кожному змістовому модулі встановлюються форми контролю знань і їхня кількість (навчальна активність студента на занятті, результати написання конспектів занять, вечорів розваг, сценарії свят; самостійна та індивідуальна робота, якість конспекту лекцій тощо). Одночасно з цим визначається і коефіцієнт значимості кожного виду контролю. Кількість контролів та коефіцієнти їхніх значень з дисципліни «Теорія та методика музичного виховання» затверджується на засіданні кафедри дошкільної освіти. Таблиця 1 |