Главная страница
Навигация по странице:

  • Для вивезення і транспортування сміття та інших твердих відходів використовують спеціальні автомашини — сміттєвози. Можливим є транспортування сміття за системою трубопроводів.

  • Знешкодження, знезараження та утилізація рідких відходів

  • Схема знезараження лікарняних стічних вод загальносоматичних лікарень

  • Схема знезараження стічних вод спеціалізованих лікарень

  • ТЕМА №4: ГІГІЄНА ПЛАНУВАННЯ НАСЕЛЕНИХ МІСЦЬ. ГІГІЄНА ЖИТЛОВИХ І ГРОМАДСЬКИХ БУДІВЕЛЬ МЕТА ЗАНЯТТЯ

  • ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ

  • Гігієна методичка. Методичні розробки з гігєни та екології для студентів 6 курсу медичного факультету


    Скачать 10.53 Mb.
    НазваниеМетодичні розробки з гігєни та екології для студентів 6 курсу медичного факультету
    АнкорГігієна методичка.doc
    Дата22.04.2017
    Размер10.53 Mb.
    Формат файлаdoc
    Имя файлаГігієна методичка.doc
    ТипДокументы
    #5132
    страница9 из 68
    1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   68

    Методи збереження, транспортування, знезараження, знешкодження і утилізації твердих та рідких відходів



    Збирання твердих побутових відходів здійснюється за допомогою сміттєпроводів, квартирних, дворових та вуличних сміттєзбірників, контейнерів прийнято виділяти методи стаціонарного і змінного посуду.

    Для вивезення і транспортування сміття та інших твердих відходів використовують спеціальні автомашини — сміттєвози. Можливим є транспортування сміття за системою трубопроводів.

    Одним з найважливіших етапів, санітарної очистки є знезараження та знешкодження твердих відходів. В ході формування і розвитку міст та інших населених пунктів склалися дві головні технології знезараження та знешкодження твердих відходів:

    • утилізаційна (переробка відходів у мінеральні добрива, біопаливо тощо.);

    • ліквідаційна (захоронення в землю, викидання в море, спалювання без використання тепла тощо).

    За технічними особливостями методи знезараження та знешкодження твердих відходів можуть бути розподілені на:

    • біотермічні (використання полів компостування, біотермічних камер, сміттєзвалищ, полігонного захоронення та заводського біотермічного компостування);

    • термічні (сміттєспалювання та піроліз);

    • хімічні (гідроліз у присутності агресивних речовин);

    • механічні (механічна сепарація).

    Знешкодження, знезараження та утилізація рідких відходів передбачає:

    • проведення механічної очистки (за допомогою системи грат, пісколовок, відстоювання у радіальних, вертикальних та горизонтальних відстойниках, метатенках, септиках тощо.);

    • проведення біологічної очистки (використання полів фільтрації та зрошення, біологічних фільтрів, біологічних ставків, аеротенки тощо);

    • проведення знезараження (застосування використання препаратів хлору).

    Методи знешкодження твердих побутових відходів повинні відповідати наступним основним гігієнічним вимогам:

    • забезпечення надійного знешкоджувального ефекту, перетворення відходів на нешкідливий в епідемічному та санітарному відношенні субстрат;

    • найкращим слід вважати такий метод, який дозволяє ефективно знешкодити відходи впродовж того проміжку часу, протягом якого вони утворюються;

    • необхідно запобігти відкладанню яєць та розвитку личинок мух як у відходах під час знешкодження, так і в отриманому внаслідок знешкодження субстраті;

    • необхідно запобігти доступу гризунів у процеси знешкодження відходів і перетворити відходи в субстрат, несприятливий для їх життя та розвитку;

    • необхідно запобігати забрудненню повітря леткими продуктами руйнації органічних речовин;

    • під час знешкодження відходів не повинні забруднюватися поверхневі та підземні води;

    • необхідно дозволяти максимально і безпечно для здоров'я людей використовувати корисні властивості твердих побутових відходів, оскільки вони містять до 6% утилю, і, отже, при їх спалюванні можна отримувати теплову енергію, при біотермічній переробці –– органічні добрива, а харчові відходи використовувати для відгодівлі тварин.



    Особливості улаштування станції біологічної очистки стічних вод у містах


    передбачає таку послідовність проведення технологічних операцій:

    1. Технологічна операція: прийом стічних вод.

    2. Технологічна операція: механічна очистка.

    3. Технологічна операція: біологічна очистка

    4. Технологічна операція: знезараження.

    Для прийому стічної води споруджують приймальний колодязь та гасник швидкості. Далі стічні води надходять на станцію грат, що обладнана залізними решітчастими фільтрами, які дозволяють очистити воду від великих завислих і зважених предметів (гілля, листя, папір тощо) та пісколовки, тобто бетонні резервуари, в яких різко уповільнюється швидкість протікання стічних вод, в результаті чого великі та мілкодисперсні речовини адсорбуються і осідають на дно.

    Первинні радіальні відстійники являють собою великі бетонні ємності, в які вноситься певна кількість мулу для здійснення відповідних біологічних реакцій. Стічна вода, повільно проходячи через ємкості, вивільняється від завислих та зважених частинок, що осідають на дно резервуара і внаслідок впливу живих організмів, перетворюється на мул, який періодично забирають та вивозять на спеціальні мулові майданчики.

    Потім стічна вода надходить в аеротенки, де змішується з повітрям, що нагнітається насосною станцією. Кисень повітря окислює органічні речовини, які знаходяться у воді.

    Наступний етап очистки — відстоювання стічних вод у вторинних радіальних відстійниках. Принцип їх улаштування аналогічний будові і первинних радіальних відстійників.

    Після проходження вторинних відстійників стічна вода надходить у хлораторну, де знезаражується з використанням газоподібного хлору, виходячи із розрахунку 4-10 мг/л. Колі-титр стічної води після проведення хлорування повинен дорівнювати 1 мл.

    Після здійснення санітарної очистки знезаражена та знешкоджена стічна вода викидається у річку.
    Особливості збирання, видалення, знезараження та знешкодження

    відходів лікувально-профілактичних закладів

    Стічні води соматичних лікарень, в яких відсутні інфекційні відділення, можуть спускатися безпосередньо в міську каналізацію.

    Водночас стічні води інфекційних відділень (лікарень), туберкульозного, шкірно-венерологічного та інших диспансерів є дуже небезпечними у епідеміологічному відношенні. Якщо в побутових стічних водах населених місць співвідношення патогенних мікроорганізмів до кишкових паличок складає 1:10000 1:1000000, то в стічних водах інфекційних відділень досягає рівня 1:100-1:1000. Тому екскременти хворих на кишечні інфекції перед зливом у загальну лікарняну каналізацію слід обов’язково дезінфікувати у суднах, додаючи 200 г хлорного вапна на 0,5 л випорожнень. Тривалість такої обробки повинна становити 30-45 хв.

    Централізована обробка стічних вод інфекційних відділень здійснюється шляхом використання наступних методів:

    а) термічний (доведення температури стічної води до t° 100° С впродовж 10 хв) метод;

    б) механічний (очистка стоків септику з наступною обробкою розчином хлорного вапна у кількості 30 мг активного хлору на 1 л стоків впродовж 30 хв) метод;

    в) хімічний (безпосередня обробка стоків розчином хлорного вапна у кількості 50 мг активного хлору на 1 л стоків протягом 60 хв) метод;

    г) біологічний (із застосуванням серійних установок типу КУ, БИО, КУО, аеротенків, біофільтрів, наземних та підземних полів фільтрації, фільтрувальних траншей, піщано-гравійних фільтрів) метод.

    На рис. 1 і 2 наведені принципові схеми збирання, видалення, знезараження та знешкодження відходів лікувально-профілактичних закладів, а в таблиці 3 представлені нормативні показники санітарного стану стічної води, яка пройшла відповідну обробку.


    Соматична лікарня




    В населеному пункті



    Неканалізований

    Каналізований




    Локальні очисні споруди

    Викид лікарняних стічних вод у каналізаційну мережу




    Очистка


    Осад, надлишковий активний мул




    Механічна


    Мулові майданчики



    Біологічна


    Добрива



    Знезараження




    Водоймище

    Активний хлор 3-5 г/м3




    Контакт 30 хвилин

    Залишковий хлор 1,5 мг/л

    Рис. 1 Схема знезараження лікарняних стічних вод загальносоматичних лікарень

    Протитуберкульозна лікарня

    Локальні очисні споруди



    Механічна очистка

    Активний хлор 20-60 г/м3






    Біологічна очистка

    Контакт 2 години

    Знезараження






    Осад, надлишковий активний мул


    Біологічна очистка






    Знезараження

    Залишковий хлор 3-6 мг/л



    Водоймище


    Мулові майданчики


    Каналізаційна мережа населеного пункту


    Добрива

    Каналізаційна мережа

    Місце знезараження викидів населеного пункту

    Рис. 2 Схема знезараження стічних вод спеціалізованих лікарень

    Таблиця 3

    Показники лабораторного контролю за станом стічних вод лікувально-профілактичних закладів


    Показники

    Значення

    Залишковий вміст шкідливих речовин

    100 мг/л - двоярусний відстійник, 15 мг/л - септик, аеротенк, біофільтр

    БПК20

    10-20 мг/л — аеротенк, біофільтр, 3-6 мг/л — ЦОК, АРТ, БИО, КУ

    Розчинений кисень

    2 мг/л - аеротенк, біофільтр, 4 мг/л - ЦОК, АРТ, БИО, КУ

    Колі-титр

    Колі-індекс

    1000 — інфекційні лікарні та відділення

    1 — інфекційні лікарні та відділення

    Кількість мікобактерій туберкульозу

    О - протитуберкульозна лікарня

    Залишковий хлор

    1,5 мг/л — біологічно очищені та знезаражені стічні води соматичних та інфекційних лікарень

    3,0 мг/л — освітлені та знезаражені стічні води інфекційних лікарень

    3,0-5,0 мг/л біологічно очищені та знезаражені стічні води протитуберкульозних лікарень


    СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ
    Задача 1

    Дайте санітарну оцінку грунту за результатами лабораторного аналізу:

    Вміст азоту гумусу — 18 мг

    Вміст органічного азоту — 20 мг

    Мікробне число — 6800 бактерій у 1 г грунту

    Колі-титр — 1,9 г

    Титр анаеробів — 1,0 г

    Число яєць аскарид — 0 у 1 кг грунту

    Число личинок мух — 0 на 0,25 м2 грунту

    Ступінь радіаційного забруднення — природний фон

    Шкідливі хімічні речовини — не перевищує ГДК

    Вміст канцерогенних речовин — 4 мг/кг бензопірена

    Титр термофілів — 0,07 г


    Задача 2

    Дайте санітарну оцінку грунту за результатами лабораторного аналізу:

    Вміст азоту гумусу — 17 мг

    Вміст органічного азоту — 21 мг

    Мікробне число — 42000 бактерій у 1 г грунту

    Колі-титр — 0,04 г

    Титр анаеробів — 0,06 г

    Число яєць аскарид — 3 у 1 кг грунту

    Число личинок мух — 4 на 0,25 м2 грунту

    Ступінь радіаційного забруднення — природний фон

    Шкідливі хімічні речовини — перевищує ГДК у 7 разів

    Вміст канцерогенних речовин — 8 мг/кг бензопірена

    Титр термофілів — 0,0009 г

    Задача 3

    Для будівництва лікарні на околиці населеного пункту Н. відведена ділянка землі. В минулому означена територія використовувалась як пасовисько для домашньої худоби. Рельєф ділянки рівнинний з невеликим нахилом у південно-східному напрямку. Як на ділянці, так і навкруги неї випадків забруднення ґрунту не виявлено. Проби ґрунту взяті на глибину орного шару (20 см) з використанням методики конверту розміром 100х60 м. Дані санітарно-хімічного аналізу ґрунту: окислюваність 13,7 мг кисню на 100 мл ґрунтової витяжки, санітарне число Хлєбнікова — 0,91, загальний вміст азоту 187,0 мг на 100 г ґрунту, вміст аміаку 64,0 мг на 100 г ґрунту, вміст азотної кислоти — 103,0, вміст вуглецю — 3,44%. Дані бактеріологічних і гельмінтологічних досліджень: мікробне число 7·104 мікробних тіл в 1 г ґрунту, титр анаеробів — 0,001 г, колі-титр — 0,02, число яєць гельмінтів і лялечок мух — 5 на 25 м2 площі.

    Сформулюйте обґрунтовані висновки. Обґрунтуйте висновок щодо санітарного стану ґрунту та визначте рекомендації відносно придатності земельної ділянки для будівництва лікарні.
    ТЕМА №4: ГІГІЄНА ПЛАНУВАННЯ НАСЕЛЕНИХ МІСЦЬ. ГІГІЄНА ЖИТЛОВИХ І ГРОМАДСЬКИХ БУДІВЕЛЬ
    МЕТА ЗАНЯТТЯ: Засвоїти гігієнічні основи зонування населених місць та оцінки окремих типів забудов мікрорайонів, житлових і громадських споруд.
    ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:

    1. Гігієнічне значення та законодавчі основи планування населених місць.

    2. Загальні основи планування та реконструкції населених місць.

    3. Урбанізація як соціально-гігієнічна проблема.

    4. Вимоги до проектування та розміщення міських поселень.

    5. Гігієнічне значення та функції зелених насаджень.

    6. Вимоги до проектування та розміщення сільських поселень.

    7. Основи читання будівельних креслень в ході санітарної експертизи генеральних планів (проектів) населених місць.


    ЗАВДАННЯ:

    За матеріалами ситуаційних задач скласти висновки та надати пропозиції відносно:

    а) правомірності обрання території під забудову населеного пункту;

    б) функціонального зонування міських та сільських поселень;

    в) стану міської квартири або сільського житлового будинку (особливості планування, мікроклімату, вентиляції, освітлення тощо);

    1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   68


    написать администратору сайта