Гігієна методичка. Методичні розробки з гігєни та екології для студентів 6 курсу медичного факультету
Скачать 10.53 Mb.
|
Методи збереження, транспортування, знезараження, знешкодження і утилізації твердих та рідких відходівЗбирання твердих побутових відходів здійснюється за допомогою сміттєпроводів, квартирних, дворових та вуличних сміттєзбірників, контейнерів прийнято виділяти методи стаціонарного і змінного посуду. Для вивезення і транспортування сміття та інших твердих відходів використовують спеціальні автомашини — сміттєвози. Можливим є транспортування сміття за системою трубопроводів. Одним з найважливіших етапів, санітарної очистки є знезараження та знешкодження твердих відходів. В ході формування і розвитку міст та інших населених пунктів склалися дві головні технології знезараження та знешкодження твердих відходів:
За технічними особливостями методи знезараження та знешкодження твердих відходів можуть бути розподілені на:
Знешкодження, знезараження та утилізація рідких відходів передбачає:
Методи знешкодження твердих побутових відходів повинні відповідати наступним основним гігієнічним вимогам:
Особливості улаштування станції біологічної очистки стічних вод у містахпередбачає таку послідовність проведення технологічних операцій: 1. Технологічна операція: прийом стічних вод. 2. Технологічна операція: механічна очистка. 3. Технологічна операція: біологічна очистка 4. Технологічна операція: знезараження. Для прийому стічної води споруджують приймальний колодязь та гасник швидкості. Далі стічні води надходять на станцію грат, що обладнана залізними решітчастими фільтрами, які дозволяють очистити воду від великих завислих і зважених предметів (гілля, листя, папір тощо) та пісколовки, тобто бетонні резервуари, в яких різко уповільнюється швидкість протікання стічних вод, в результаті чого великі та мілкодисперсні речовини адсорбуються і осідають на дно. Первинні радіальні відстійники являють собою великі бетонні ємності, в які вноситься певна кількість мулу для здійснення відповідних біологічних реакцій. Стічна вода, повільно проходячи через ємкості, вивільняється від завислих та зважених частинок, що осідають на дно резервуара і внаслідок впливу живих організмів, перетворюється на мул, який періодично забирають та вивозять на спеціальні мулові майданчики. Потім стічна вода надходить в аеротенки, де змішується з повітрям, що нагнітається насосною станцією. Кисень повітря окислює органічні речовини, які знаходяться у воді. Наступний етап очистки — відстоювання стічних вод у вторинних радіальних відстійниках. Принцип їх улаштування аналогічний будові і первинних радіальних відстійників. Після проходження вторинних відстійників стічна вода надходить у хлораторну, де знезаражується з використанням газоподібного хлору, виходячи із розрахунку 4-10 мг/л. Колі-титр стічної води після проведення хлорування повинен дорівнювати 1 мл. Після здійснення санітарної очистки знезаражена та знешкоджена стічна вода викидається у річку. Особливості збирання, видалення, знезараження та знешкодження відходів лікувально-профілактичних закладів Стічні води соматичних лікарень, в яких відсутні інфекційні відділення, можуть спускатися безпосередньо в міську каналізацію. Водночас стічні води інфекційних відділень (лікарень), туберкульозного, шкірно-венерологічного та інших диспансерів є дуже небезпечними у епідеміологічному відношенні. Якщо в побутових стічних водах населених місць співвідношення патогенних мікроорганізмів до кишкових паличок складає 1:10000 — 1:1000000, то в стічних водах інфекційних відділень досягає рівня 1:100-1:1000. Тому екскременти хворих на кишечні інфекції перед зливом у загальну лікарняну каналізацію слід обов’язково дезінфікувати у суднах, додаючи 200 г хлорного вапна на 0,5 л випорожнень. Тривалість такої обробки повинна становити 30-45 хв. Централізована обробка стічних вод інфекційних відділень здійснюється шляхом використання наступних методів: а) термічний (доведення температури стічної води до t° 100° С впродовж 10 хв) метод; б) механічний (очистка стоків септику з наступною обробкою розчином хлорного вапна у кількості 30 мг активного хлору на 1 л стоків впродовж 30 хв) метод; в) хімічний (безпосередня обробка стоків розчином хлорного вапна у кількості 50 мг активного хлору на 1 л стоків протягом 60 хв) метод; г) біологічний (із застосуванням серійних установок типу КУ, БИО, КУО, аеротенків, біофільтрів, наземних та підземних полів фільтрації, фільтрувальних траншей, піщано-гравійних фільтрів) метод. На рис. 1 і 2 наведені принципові схеми збирання, видалення, знезараження та знешкодження відходів лікувально-профілактичних закладів, а в таблиці 3 представлені нормативні показники санітарного стану стічної води, яка пройшла відповідну обробку. Соматична лікарня В населеному пункті Неканалізований Каналізований Локальні очисні споруди Викид лікарняних стічних вод у каналізаційну мережу Очистка Осад, надлишковий активний мул Механічна Мулові майданчики Біологічна Добрива Знезараження Водоймище Активний хлор 3-5 г/м3 Контакт 30 хвилин Залишковий хлор 1,5 мг/л Рис. 1 Схема знезараження лікарняних стічних вод загальносоматичних лікарень Протитуберкульозна лікарня Локальні очисні споруди Механічна очистка Активний хлор 20-60 г/м3 Біологічна очистка Контакт 2 години Знезараження Осад, надлишковий активний мул Біологічна очистка Знезараження Залишковий хлор 3-6 мг/л Водоймище Мулові майданчики Каналізаційна мережа населеного пункту Добрива Каналізаційна мережа Місце знезараження викидів населеного пункту Рис. 2 Схема знезараження стічних вод спеціалізованих лікарень Таблиця 3Показники лабораторного контролю за станом стічних вод лікувально-профілактичних закладів
СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ Задача 1Дайте санітарну оцінку грунту за результатами лабораторного аналізу:
Задача 2 Дайте санітарну оцінку грунту за результатами лабораторного аналізу:
Задача 3 Для будівництва лікарні на околиці населеного пункту Н. відведена ділянка землі. В минулому означена територія використовувалась як пасовисько для домашньої худоби. Рельєф ділянки рівнинний з невеликим нахилом у південно-східному напрямку. Як на ділянці, так і навкруги неї випадків забруднення ґрунту не виявлено. Проби ґрунту взяті на глибину орного шару (20 см) з використанням методики конверту розміром 100х60 м. Дані санітарно-хімічного аналізу ґрунту: окислюваність 13,7 мг кисню на 100 мл ґрунтової витяжки, санітарне число Хлєбнікова — 0,91, загальний вміст азоту 187,0 мг на 100 г ґрунту, вміст аміаку 64,0 мг на 100 г ґрунту, вміст азотної кислоти — 103,0, вміст вуглецю — 3,44%. Дані бактеріологічних і гельмінтологічних досліджень: мікробне число 7·104 мікробних тіл в 1 г ґрунту, титр анаеробів — 0,001 г, колі-титр — 0,02, число яєць гельмінтів і лялечок мух — 5 на 25 м2 площі. Сформулюйте обґрунтовані висновки. Обґрунтуйте висновок щодо санітарного стану ґрунту та визначте рекомендації відносно придатності земельної ділянки для будівництва лікарні. ТЕМА №4: ГІГІЄНА ПЛАНУВАННЯ НАСЕЛЕНИХ МІСЦЬ. ГІГІЄНА ЖИТЛОВИХ І ГРОМАДСЬКИХ БУДІВЕЛЬ МЕТА ЗАНЯТТЯ: Засвоїти гігієнічні основи зонування населених місць та оцінки окремих типів забудов мікрорайонів, житлових і громадських споруд. ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:
ЗАВДАННЯ: За матеріалами ситуаційних задач скласти висновки та надати пропозиції відносно: а) правомірності обрання території під забудову населеного пункту; б) функціонального зонування міських та сільських поселень; в) стану міської квартири або сільського житлового будинку (особливості планування, мікроклімату, вентиляції, освітлення тощо); |