Mt_ЕММ_lab_MK. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт для студентів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти
Скачать 3.77 Mb.
|
ТзОВ "Ролада" пропонує на ринок до 10 моделей одягу. Згідно варіанту (табл. 11.2) необхідно: Таблиця 11.2 Варіанти для виконання роботи
визначити рівняння регресії залежності обсягу збуту від ціни для кожної моделі одягу; побудувати модель задачі нелінійного програмування з метою максимізації прибутку та визначити оптимальні ціни для кожної моделі одягу. визначити оптимальні обсяги збуту та собівартість для кожної моделі одягу. ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №12 ФОРМУВАННЯ ОПТИМАЛЬНОЇ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРОГРАМИ З МЕТОЮ ЗМЕНШЕННЯ РИЗИКУ ТА ЗРОСТАННЯ ПРИБУТКІВ ПІДПРИЄМСТВА I. Загальні положення В умовах загострення конкуренції на сучасному ринку постає задача про доцільність узгодження асортименту продукції підприємства з метою забезпечення зростання прибутків та зменшення ризику на основі застосування методів оптимізації. В таких випадках доцільно застосовувати багатокритеріальну оптимізацію. Пошук найкращих рішень за декількома критеріями називають багатокритеріальною чи векторною оптимізацією. II. Теоретичні відомості Функціонування економічної системи оцінюється певними критеріями, які можна записати у вигляді локальних критеріїв . Множину критеріїв можна представити у вигляді векторної функції мети (глобального критерію) ; (12.1) . де - вектор змінних величин. Вирішенням такої задачі може бути тільки компромісне рішення. Для вирішення задач векторної оптимізації використовуються такі методи: методи, що ґрунтуються на згортанні критеріїв в один; методи, що використовують обмеження на критерії тощо. У методах, що ґрунтуються на згортанні критеріїв, із локальних критеріїв формується один. Найбільш розповсюдженим із них є метод лінійної комбінації часткових критеріїв. Припустимо, що заданий вектор вагових коефіцієнтів критеріїв , які характеризують важливість відповідного критерію, причому У такому випадку задача математичного програмування стає однокритеріальною , (12.2) . В цьому випадку важливим є те, щоб локальні критерії були однонаправлені. Тому, щоб мінімізувати локальний критерій , достатньо максимізувати критерій (- ). Для постановки задачі формування оптимальної інвестиційної програми введемо наступні позначення. Позначимо – частки фінансових ресурсів від заданого бюджету, скерованих (інвестованих) у розвиток і-го виду діяльності підприємства. Для моделі формування оптимальної інвестиційної програми можна застосувати дві цільові функції, перша з яких пов’язана з максимізацією очікуваних прибутків, а друга – з мінімізацією ризиків, викликаних взаємовпливами різних видів діяльності підприємства. Модель матиме вигляд: цільова функція – максимізація прибутку (12.3) де - величина очікуваного прибутку підприємства за видами діяльності за рік; цільова функція – мінімізація ризику (12.4) де - коваріація між величинами прибутків i-го та j-го виду діяльності підприємства. Для аналізу прибутковості діяльності підприємства будується коваріаційна матриця, на головній діагоналі якої розташовані вибіркові дисперсії ознак, а інші елементи – вибіркові парні коефіцієнти коваріації (змішані дисперсії). Коваріаційна матриця є симетричною відносно головної діагоналі і кожен її елемент характеризує ступінь щільності ознак, тобто їх однорідність. Модель формування оптимальної інвестиційної програми також містить систему обмежень: 1. Сума часток інвестицій у кожен з видів діяльності підприємства не може перевищувати 1. Тобто має виконуватись умова . (12.5) 2. Доцільно запровадити обмеження верхньої та нижньої межі інвестицій для кожного виду діяльності пропорційно до середньостатистичних даних минулих періодів , , (12.6) ……. . 3. Доцільно ввести додаткові обмеження, пов’язані з взаємозалежністю різних видів діяльності, отримані з врахуванням оцінки чистих і змішаних дисперсій. |