курс прєкт. 10 Проектування курсовий 67.11. Міністерство освіти і науки україни національний університет харчових технологій
 Скачать 59.04 Kb.
|
Розрахунок робочої сили.Кількість робітників на кожній технологічній операції визначається за наступними принципами: за укрупненими нормами виробітку на одиницю сировини або готової продукції (1 голову худоби, 1т м'яса, 1 туб консервів, 1 тис. порцій напівфабрикатів тощо); за нормами виробітку на окремих операціях на одного робітника в зміну; за нормами обслуговування одиниці обладнання або технологічної лінії (робітник обслуговує два вовчки; технологічну лінію обслуговують 4 робітника), (кількість обслуговуючого персоналу технологічних ліній рекомендовано у технічному паспорті лінії); за нормами оперативного часу на виконання однієї операції. При визначенні кількості робітників важливу роль відіграє їх розстановка, так як при правильному розміщенні можна забезпечити мінімальну чисельність при максимальній продуктивності. При розміщенні робітників необхідно виходити із збереження єдності та послідовності технологічного процесу, нормованого завантаження робітників, скорочення холостих пробігів і простоїв, створення безпечних умов праці. Кількість робітників, зайнятих на допоміжних виробництвах, приймають орієнтовно: 15-20% від числа виробничих чи по нормах чисельності допоміжних робітників, інженерно-технічних працівників і службовців. Розрахунок чисельності робітників визначають за діючими нормативами і заносять у рекомендовану табл. 5.2. Таблиця 5.2
7.6 Розрахунок площ виробничих приміщеньДля розміщення технологічних схем у просторі необхідно визначити перелік приміщень цехів та розрахувати їх площі. Площа виробничих цехів складається з робочої, підсобної, допоміжної і складської. До робочої відноситься площа, необхідна для розміщення устаткування і здійснення технологічного процесу; до підсобної – інструментальні, електрощитові, теплові пункти, сходи, вестибюлі, коридори, тамбури і т. д. Допоміжна площа включає кімнати відпочинку для робітників, приміщення для майстрів, начальників цехів, лабораторії та туалети. Складська площа призначається для зберігання сировини і готової продукції, допоміжних матеріалів і оборотної тари. Площі цехів підприємств м'ясної і птахопереробної промисловості розраховують за одним з таких способів: за укрупненими нормами площі на одиницю сировини, готової продукції або голову худоби; за нормою площі на одиницю устаткування; за нормою площі на одного робітника; за формулами, що враховують масу оброблюваної сировини (напівфабрикатів), тривалість технологічних операцій, норму навантаження на 1 м2 площі підлоги або 1 м довжини підвісних шляхів. Вибір того чи іншого способу залежить від конкретних умов. Площу цехів F (м2) розраховують за укрупненими нормами площі на одиницю сировини (на 1 т м'яса) або готової продукції (на 1 наведену тонну) за формулою: F = Ап (3) А – продуктивність цеху в зміну, т; п – питомі норми площі, м2/т . Якщо продуктивність підприємства, згідно із завданням на проектування, не відповідає типовій, то питома норма площ визначається за інтерполяційною формулою 4: n = n1+ (n2–n1) А А1 А2 А1 (4) де А1, А2, – значення типових продуктивностей МЖК, між якими (А1<А<А2,) знаходиться задана (розрахункова) продуктивність А, т м'яса за зміну; n1, n2– питомі норми площ типової продуктивності відповідно для А1 і А2, м2/т м'яса [1]. Примітка. Інтерполяційна формула застосовується при визначенні точного значення питомої норми інших показників, наприклад, в розрахунках робочої сили чи енерговитрат. Площа, отримана при розрахунках у м2, переводиться в будівельні квадрати шляхом ділення на площу одного будівельного квадрата 6х6м = 36 м2 і заокруглюється для окремих приміщень до 0,25; 0,5; 0,75 або 1 будівельного квадрата. Площу цехів, відділень, зводять в рекомендовану таблицю 5.3. Таблиця 5.3
Загальну площу виробничих приміщень можна визначити також як суму площ всіх окремих цехів з урахуванням площ на проїзди, вестибюлі, сходи, транспортні засоби та приміщення під допоміжні, підсобні та складські приміщення. Для розміщення підсобних і допоміжних приміщень розраховану робочу площу збільшують на 10-30%. Довжина будівлі L, м, визначається за формулою: L= F Z B . (5) де F – загальна площа, м2; Z – кількість поверхів; В – ширина будівлі, м. Багатоповерхові будівлі доцільно проектувати шириною не менше 24м. Для підприємств м'ясної галузі рекомендовані уніфіковані типові прямокутні секції розмірами в плані 60x24; 60x48; 60x72; 60х144; 72х24; 72х48; 72х72; 72х144 м з висотою 4,8м для будівель з шириною 24м і висотою 4,8 і 6м – для будівель шириною 48, 72, 144 м. При блокуванні секцій у єдину будівлю кожна секція обмежується розмірами температурного блоку. Для одноповерхових будівель через 72м довжини слід передбачати температурний шов шляхом встановлення парних колон без вставок. Для багатоповерхових будівель відстань між температурними швами приймається 60 м. При компонуванні цехів у корпусі слід враховувати напрями технологічних процесів, це допускаючи зустрічних і перехресних потоків готової продукції і сировини. Приміщення для виробництва харчової та технічної (кормової) продукції, а також їх склади повинні бути ізольованими. Цехи, в яких технологічні процеси супроводжуються виділенням надлишкової теплоти – 20 ккал/(м3∙год), або 83,8 Дж/(м3∙год.), слід розташовувати біля зовнішніх стін корпусу (апаратне відділення цеху технічних фабрикатів, відділення витоплення харчових жирів, термічне - ковбасного цеху, стерилізаційне тощо). Якщо загальний напрямок процесу не дозволяє зробити це і намічається інше розташування, то потрібно забезпечити в зазначені цехи приплив зовнішнього повітря через системи вентиляції. Виробничі процеси обробки сировини і вироблення різних продуктів, що вимагають однакових температурно-вологісних режимів, можна проектувати в одному приміщенні. | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||