курс прєкт. 10 Проектування курсовий 67.11. Міністерство освіти і науки україни національний університет харчових технологій
 Скачать 59.04 Kb.
|
ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ6.1. Оформлення розрахунково-пояснювальної записки Оформляючи розрахунково-пояснювальну записку, потрібно керуватись правилами оформлення звітів у сфері науки і техніки та вимогами державного стандарту ДСТУ БА 2.4-4-95. СПДБ. «Основні вимоги до робочої документації». Розрахунково-пояснювальну записку курсового проекту виконують за допомогою комп`ютерів або подають як рукопис з одного боку аркушів білого паперу формату А4 (210×297 мм) зі штампами. Параметри друку розрахунково-пояснювальної записки наведені у таблиці:
Текст записки необхідно друкувати, залишаючи поля таких розмірів, мм: лівий – 30, правий – 10, верхній – 20, нижній – 20. Шрифт друку повинен бути чітким, стрічка – чорного кольору середньої жирності. Щільність тексту пояснювальної записки повинна бути однаковою. Текст основної частини розрахунково-пояснювальної записки поділяють на розділи, підрозділи. Кожну структурну частину пояснювальної записки починають з нової сторінки. Загальний обсяг розрахунково-пояснювальної записки повинен становити 30-50 сторінок. Нумерація сторінок розрахунково-пояснювальної записки повинна бути наскрізна, титульна сторінка є першою сторінкою пояснювальної записки. Текст документа повинен бути коротким, чітким і не допускати різних тлумачень. Повинні застосовуватися науково-технічні терміни, позначення і визначення, установлені відповідними стандартами, а за їх відсутності – загальновживані в науково-технічній літературі. Якщо в тексті прийнята специфічна термінологія, то наприкінці, перед списком літератури, повинен бути перелік уживаних термінів з відповідними роз'ясненнями. Перелік включають у зміст. У тексті пояснювальної записки не допускається: застосовувати звороти розмовної мови, техніцизми, професіоналізми; застосовувати для одного поняття різні науково-технічні терміни, близькі за змістом (синоніми), а також іншомовні слова і терміни за наявності рівнозначних слів і термінів в українській мові; застосовувати довільні словосполучення; застосовувати скорочення слів, крім установлених правилами української орфографії, що відповідають державними стандартами, а також у даному документі; скорочувати позначення одиниць фізичних величин, якщо вони вживаються без цифр, за винятком одиниць фізичних величин у голівках і боковиках таблиць, і в розшифровках літерних позначень, що входять у формули і рисунки. Ілюстрації допускається нумерувати в межах розділу. У цьому разі номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, розділених крапкою. Наприклад, Рисунок 1.1. У посиланнях на ілюстрації варто писати "... відповідно до рисунка 2" за наскрізної нумерації і "... відповідно до рисунка 1.2" – за нумерації в межах розділу. Ілюстрації повинні мати найменування і пояснювальні дані (підрисунковий текст). Матеріал, що доповнює текст документа, допускається поміщати в Додатках. Додатками можуть бути, наприклад, графічний матеріал, таблиці великого формату, розрахунки, описи і рисунки обладнання, описи алгоритмів і програм задач і тощо. Додаток оформлюють як продовження даного документа на наступних його аркушах. У тексті документа на всі додатки повинні бути дані посилання. Кожен додаток слід починати з нової сторінки з позначенням угорі посередині сторінки слова «Додаток». Додаток повинен мати заголовок, який розміщують симетрично щодо тексту з великої літери окремим рядком. Додатки повинні мати загальну з іншою частиною документа наскрізну нумерацію сторінок. Усі додатки повинні бути перелічені у змісті документа (за наявності) з їх номерами і заголовками. Цифровий матеріал, як правило, оформляється у вигляді таблиць, які застосовують для кращої наочності і зручності порівняння показників. Назва таблиці повинна відображати її зміст, бути точною, короткою. Назву слід розміщувати над таблицею. Таблицю, залежно від її розміру, розміщують під текстом, у якому є перше посилання на неї, або на наступній сторінці, а в разі потреби – у додатках. Приклад побудови таблиці: Таблиця 1.1 Назва таблиці
Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, її поділяють на частини, розташовуючи одну частину під іншою або поруч, при цьому в кожній частині таблиці повторюють її головку і боковик. У разі поділу таблиці на частини допускається її головку або боковик заміняти відповідно номером граф і рядків. При цьому нумерують арабськими цифрами графи і (або) рядки першої частини таблиці. У разі перенесення частини таблиці на інші сторінки назву розміщують тільки на першій сторінці, а на наступних вказують «Продовження табл.» з зазначенням номера та позначають нумерацію граф (1, 2, 3 і т.д.). Таблиці, за винятком таблиць додатків, слід нумерувати арабськими цифрами наскрізною нумерацією. Допускається нумерувати таблиці в межах розділу. У цьому разі номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, розділених крапкою. На всі таблиці документа потрібно давати посилання в тексті документа, слово "табл." із зазначенням її номера. Заголовки граф і рядків таблиці слід писати з великої літери, а підзаголовки граф – з малої літери, якщо вони складають одне речення з заголовком, або з великої літери, якщо вони мають самостійне значення. Наприкінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Таблиці ліворуч, праворуч і знизу, як правило, обмежують лініями. Розділяти заголовки і підзаголовки боковика і граф діагональними лініями не допускається. Висота рядків таблиці повинна бути не менш як 8 мм. Допускається розташовувати таблицю уздовж довжини сторони листа документа. Посилання у тексті документа на джерела слід позначити порядковим номером за переліком посилань і взяти у квадратні дужками, наприклад, " ... у роботах [1–5] ...". Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки. Вище і нижче формули або рівняння повинно бути залишено не менше одного вільного рядка. Формули та рівняння у тексті слід нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу. Номер формули або рівняння складається з номера розділу й порядкового номера формули або рівняння, відокремлених крапкою, без крапки в кінці. Номер формули або рівняння проставляють на рівні формули або рівняння в круглих дужках у крайньому правому положенні в рядку. Формули з числовими значеннями, які підставлені замість символів не нумеруються. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули або рівняння, слід наводити безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони наведені в формулі і кожне пояснення давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзаца словом «де» без двокрапки, після якого наводять символ і через тире дають пояснення. Відомості про джерела, які включені до переліку, необхідно давати згідно з вимогами чинних стандартів з обов’язковим наведенням назв праць (ГОСТ 7.1–84 СИБИД. Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления», ДСТУ 3582 – 97 «Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила»). | ||||||||||||||||||||||||||||||||