Проектирование хим. предприятий. Навчальний посібник до вивчення курсу основи проектування хімічних виробництв
 Скачать 6.93 Mb.
|
 , (5.1)де F – загальна площа цеху, м2; k – коефіцієнт, що дорівнює 2; f – площа, яку займає одиниця основного технологічного обладнання, м2; n – кількість одиниць обладнання. Таблиця 5.1 - Основні координаційні розміри для одно- і багато прогонних одноповерхових виробничих будівель.
Знаючи виробничу площу, розраховують допоміжну. Площу складських приміщень для сировини визначають, виходячи із кількості її переробки та з урахуванням нормативних запасів Висоту прогону одноповерхової виробничої будівлі призначають, виходячи із габаритних розмірів (максимальної висоти) технологічного обладнання, що розміщується в будівлі, а також габаритів піднімально-транспортного обладнання необхідної вантажопідйомності. За кількістю прогонів виробничі будівлі поділяються на одно- та багато прогонні. За оснащенням піднімально-транспортним обладнанням одноповерхові будівлі поділяють на споруди без кранового обладнання, або з підвісними кранами, з ручними чи електричними кранами. Для оснащення одно- і багато прогонних одноповерхових виробничих будівель підвісним піднімально-транспортним обладнанням використовують талі, тельфери, підвісні крани, ручні і електричні мостові опорні крани. Для кріплення підвісного піднімально-транспортного обладнання використовують елементи каркасу будівлі. При виборі піднімально-транспортного обладнання необхідно враховувати не тільки підйом сировини і готової продукції, але й установку, монтаж і ремонт обладнання. Стандартами встановлено основні координаційні розміри (ГОСТ 23828-79), а на їх основі розроблено габаритні розміри (ГОСТ 23837-79) для одноповерхових промислових будівель. У табл. 5.1. подані основні координаційні розміри для одно і багато прогонних виробничих будівель без мостових підвісних і опорних кранів і обладнаних мостовими підвісними кранами загального призначення вантажопідйомністю від 0,25 до 5,0 т. У табл.5.2 подані основні координаційні розміри, вантажопідйомність кранів і номінальна позначка головки підкранової рейки для одно прогонних одноповерхових будівель з відстанню між колонами 6 м, що обладнані мостовими ручними опорними кранами вантажопідйомністю від 1 до 20 т. Таблиця 5.2 - Основні координаційні розміри для одно прогонних і одноповерхових виробничих будівель з мостовими ручними опорними кранами вантажопідйомністю від 1 до 20 т.
У табл. 5.3 подана комбінація основних координаційних розмірів одно і багато прогонних будівель, що обладнані мостовими електричними кранами загального призначення вантажопідйомністю від 5 до 50т. Таблиця 5.3 - Основні координаційні розміри одно - і багато прогонних будівель, що обладнані мостовими електричними кранами загального призначення вантажопідйомністю від 5 до 50 т
Примітка: Вантажопідйомність кранів з літерами «л» і «с» відноситься до кранів легкого і середнього режимів роботи. Найчастіше при будівництві виробництв з переробки пластмас використовують уніфіковані прогони: для одноповерхових будівель з сіткою колон 18 х 12, 24 х 12, 30 х 12 і з висотою 7,2м; для багатоповерхових будівель – з сіткою колон 6 х 6; 6 х 9,6 х 12 і з висотою поверху не нижче 6м. Одноповерхові і багатоповерхові виробничі будівлі, як правило, слід проектувати з прогонами однакової ширини і одного направлення, з однаковим кроком колон, без перепаду висот. Виробничі будівлі слід проектувати прямокутної форми в плані з мінімальною поверхнею захисних конструкцій, без горищ і сумісного покриття. Описуючи об‘ємно-планувальне рішення, необхідно відобразити такі питання: конфігурація будівлі в плані і основні її розміри, конструктивна схема будівлі, ширина прогону і поперечний крок колон, число прогонів, кількість поверхів, висота поверхів, технічні характеристики цехового транспорту і підйомників, питання евакуації, розміщення виходів /аварійних драбин і т. і./, перерахунок приміщень на кожному поверсі з визначенням їх площі і виду підлоги. 5.2.1 Напрямок технологічного процесу виробництва. Одноповерхові технологічні будівлі призначаються для розміщення в них виробництв з горизонтальними технологічними процесами. При вертикальному напрямку технологічного процесу використовуються багатоповерхові споруди. 5.2.2 План будівлі. Проект будівлі /будівельна частина дипломного проекту/ виконується студентами на 1-2 листах формату А -1 (594 Х 841мм) з виконанням необхідних проекційних зв’язків між зображеннями і у відповідності до вимог ГОСТ . Креслення виконуються з використанням масштабів: плани будівель – М 1:100; 1:200; 1:400; деталі планів – М 1:20; 1:50; (для дрібних елементів – 1:5; 1:10), Виконання графічної частини проекту починають з креслення плану будівлі. План поверху будівлі креслять частіше на позначці вище низу віконних прорізів і нижче верху дверних прорізів з тим, щоб на плані можна було показати всі вікна і двері. На плані викреслюють все те, що маємо в січній площині, і все те, що знаходиться нижче неї. При проектуванні одноповерхових будівель складається один план. Плани прибудов чи багатоповерхових будівель виконують для кожного поверху. Іноді креслять додаткові плани, які називають «План на позначці …». Креслення плану починають з нанесення розбивочних вісей будови і прив’язки до них колон і стін будови. Марки розбивочних вісей у кружках проставляють з лівої (літерами) і нижньої (цифрами) сторін плану. Якщо на правій і лівій сторонах розбивка вісей асиметрична, то марки виносять на обидві сторони. Розбивочні вісі допоміжної будови (прибудови) прив’язують до вісей основного корпусу. На планах усіх поверхів показують перетини колон, товщину стін і перегородок, напрямок відкривання дверних і ворітних полотен, деформаційні шви; місце розташування вертикальних зв’язків між колонами, на планах першого поверху – вхідні майданчики, пандуси перед ворітьми і т.д. Із зовнішньої сторони плану проводять, як правило, чотири розмірні ланцюги, вказуючи розміри віконних і дверних прорізів і простінків між ними, розміри між розбивочними вісями (рядів колон, вісями капітальних стін), відстань між крайніми вісями і габаритні розміри будівлі з зовнішнього обміру вище цоколя. Розміри проставляють в міліметрах. Першу лінію проводять на відстані не менше15 - 20мм від контуру будівлі, не перетинаючи вхідних майданчиків, пандусів і інших елементів будівлі. Відстань між іншими лініями для вписування розмірів повинна складати не менше 8мм. На планах штрих-пунктирною лінією показують вісі кранових шляхів і умовні позначення кранів і кран-балок, вказуючи їх вантажопідйомність ( у тоннах). Призначення всіх приміщень і дільниць цеху позначають надписами з вказуванням площі (в квадратних метрах), яка округляється до цілого числа. Розміри позначок рівнів на будівельних кресленнях вказують у метрах, але з точністю до трьох знаків після коми. Позначки проставляють відносно нульової, за яку, як правило, приймають відмітку чистої підлоги першого поверху (0.000). Позначки конструкцій, що розміщені нижче рівня підлоги першого поверху, супроводжують знаком «мінус». Мостові крани і кран-балки показують умовно з позначенням їх вантажопідйомності. На планах спрощено викреслюють обладнання, яке повинно мати прив’язку до колон будівлі, а також нумерацію згідно з експлікацією. 5.3 Вибір конструктивного рішення будівлі Одноповерхові будівлі проектують каркасними. Каркас оформляють у вигляді поперечних рам з вміщеними у фундаменти колонами і шарнірно сполученими з ними поперечними несучими конструкціями (ферми, балки) плит покриття. Поздовжні балки, підстропильні ферми і балки сполучають з колонами також шарнірно. Жорсткість каркасу у поздовжньому напрямку забезпечуються при невеликих висотах розміщенням колон у фундаменті , а при великих висотах - вертикальними сталевими зв’язками між колонами в одному кроці колон температурного відсіку. Каркас одноповерхового виробничого будинку слід виконувати зі збірного залізобетону, сталевим або змішаним. Збірний залізобетонний каркас одноповерхових виробничих будівель складається із колон прямокутного перетину, двогілкових колон (можливе використання колон двотаврового перетину). Несучі конструкції покрить: для прогонів 5, 9, 12м - збірні залізобетонні балки; для прогонів 18м - балки і ферми (балка для кроку 6м, ферми для кроків 6 і 12м); для прогонів 24м - тільки ферми; для прогонів 30 і 36 м - сталеві ферми. Підкранові балки прийняті у вигляді зварних двотаврів і розроблені під відповідну вантажопідйомність кранів. Для покриття використовують збірні залізобетонні плити розмірами: 6х3 і 6х1,5м висотою 300мм, 12х3 і 12х1,5м висотою 450мм, а також сталевий профільний настил. Стінові панелі для одноповерхових будівель мають висоту 900, 1200 і 1800мм і довжину 6 і 12м. Для будівель, які не опалюються, використовують ребристі стінові панелі, а для будівель, які опалюються, - суцільні з товщиною 160, 200, 240 і 300мм, довжиною 6м - із легких і пористих бетонів, товщиною 300мм і довжиною 12м – із легких бетонів. Для збільшення природного освітлення робочих місць в промислових будівлях встановлюють світлові ліхтарі, які часто використовують для аерації приміщень. Світлові ліхтарі шириною 6м використовують для прогонів, ширина яких 12 і 18м. Якщо ширина прогону 24, 30 і 36м, то ширина ліхтаря – 12м. Довжина ліхтарів не перевищує, як правило, 84м. Висоту віконних прорізей слід приймати рівною величині, що кратна 0,6м, а ширину – величині, що кратна 0,5м. Номінальна ширина прорізей складає 1,5; 3; 4,5; 6м. Ворота промислових будівель за конструкцією поділяються на двійчасті (двостулкові), роздвижні, підйомні, підйомно-поворотні і відкотні. Розміри воріт змінюються для різних транспортних засобів і складають /ширина х висота/, м: залізничні колії - 4, 7 х 5, 6; бортові вантажні автомобілі – 3х3; автонавантажувачі вантажністю, т: 0,75 - 2 х 2,4; 5 - 3 х 3,6; 10 - 4 х 4,2 Ворота, двері, драбини, перегородки, рейкові колії, піднімально-транспортне обладнання зображують умовними позначками згідно з ГОСТ 21107-78. При розміщенні обладнання в цеху виконують ряд умов, що регламентуються нормами технологічного проектування промислових підприємств. Ширину основних проходів в місцях постійного знаходження робітників проектують не менше 2м. Проходи біля віконних прорізей повинні бути не менше 1 м. 5.4 Допоміжні будівлі і приміщення Проектування допоміжних будівель і приміщень виробничих підприємств, що призначені для культурно-побутового обслуговування трудящих, виконують згідно з СНиП 2.09.04-87. Допоміжні приміщення рекомендується розміщувати в прибудовах до виробничих будівель. Якщо неможна виконати вимоги аерації і захистити допоміжні приміщення від виробничих шкідливостей, то приміщення розміщують у спеціальних будівлях. Висоту поверхів допоміжних будівель у залежності від умов приймають рівною: 3; 3,3; 3,6; 4,2 м. Гардеробні призначаються для зберігання домашньої і спеціальної одежі. Розміри відділень шаф повинні бути: глибина – 50 см, висота 165 см, ширина – 25 - 40см згідно зі СНиП 2.09.04-8. В гардеробних повинні передбачатися лави шириною 25см, що розташовані вздовж шаф. Норми проектування гардеробних подані в СНиП 2.09.04-87. Кімнати для миття розміщуються сумісно з гардеробними. При них передбачають кімнати для переодягання, які обладнані лавами і вішалками. Кімнати для миття обладнують відкритими кабінами, що огороджені з трьох сторін. Кабіни відділяють одна від одної перегородками із вологостійких матеріалів висотою від підлоги на 1,8м. Перегородки не доходять до підлоги на 0,2м. Розміщувати кімнати для миття біля зовнішніх стін неприпустимо. Кількість сіток для миття визначають із розрахунку кількості робітників, що працюють в найбільш багаточисельній зміні. Вона коливається в залежності від груп виробничих процесів: для чоловіків – від 3 до 15 і для жінок - від 3 до 12. Вбиральні в багатоповерхових виробничих будинках повинні бути на кожному поверсі. Відстань від робочих місць до вбиральні не повинна бути більше 75м, а на території підприємства – 150м. Вхід до вбиральні роблять через тамбури. Кількість санітарних приладів у вбиральнях розраховується у залежності від числа працюючих у найбільш чисельній зміні із розрахунку 15 чоловік на один санітарний прилад. Умивальні і вбиральні неприпустимо розміщувати під приміщеннями конструкторських бюро, управлінь, організацій харчування. Приміщення для відпочинку розміщують на відстані не менше 75м від робочих місць. Площу цих приміщень визначають із розрахунку 0,2кв.м на одного працюючого в багаточисельній зміні, але не менше 18кв.м. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||