Гроші та кредит (Михайловська, Ларіонова). Навчальний посібник рекомендовано Міністерством освіти І науки України Львів "Новий Світ2000"
 Скачать 2.28 Mb.
|
|
Умовами політичної незалежності центрального банку є встановлення порядку призначення членів його керівного органу або керуючого, ухвалення прийнятого банком рішення з боку уряду і (або) парламенту. Економічна незалежність виражається у тому, що центральний банк не зобов'язаний автоматично видавати грошові кошти урядові для фінансування державних витрат й віддавати йому перевагу під час надання кредитів. Незалежність центрального банку в цілому визначається такими факторами: > незалежність від уряду. Ця умова є обов'язковою. Якщо цен- тральний банк зобов'язаний виконувати вказівки уряду, то він не зможе підтримувати стабільність цін, оскільки відчуватиме тиск з боку уряду; > особиста незалежність членів органів управління центрального банку. Незалежність органів управління центрального банку забез- печуватиметься у тому випадку, якщо вони призначаються на достатньо тривалий період часу. У випадку повторного призначення виникає небезпека зменшення ступеня їх особистої незалежності; > юридичний статус банку, що визначається можливостями внесення змін у статут (закон) центрального банку. Що складніше внести зміни в статут, то надійніше забезпечується незалежність центрального банку. 320 ГРОШІ ТА КРЕДИТ 10.2. Створення, статус, принципи організації та функціонування Національного банку України У результаті вивчення та систематизації відповідної літератури [2,5, 6], можна розглядати наступні етапи створення Національного банку України. Згідно із законом України "Про Національний банк України" [1] НБУ виконує такі функції: 1) відповідно до розроблених Радою Національного банку України Основних засад грошово-кредитної політики визначає та проводить грошово-кредитну політику; 2) монопольно здійснює емісію національної валюти України та організовує її обіг; 3) виступає кредитором останньої інстанції для банків та організовує систему рефінансування; Таблиця 10.3 Основні етапи створення Національного банку України. Етапи І етап XIX -XX ст.. (до 1917р.) // етап 1917-1918рр. Ш етап 1921-1922 pp. утворення Радянського Союзу IV етап Характеристика етапу В рамках Російської імперії Україна не мала власного центрального банку, хоча одним із попередників Національного банку України вважається Київська контора Державного банку російської імперії, яка виконувала певні функції центрального банку і була третьою за значенням у Росії 3 проголошенням Української Народної Республіки у 1917 р. був створений Державний банк УНР. Із втратою Україною державності банк продовжував працювати в еміграції (з 1920р.до 1944р. зберігалися архіви банку). Із запровадженням центральним урядом Радянської Росії нової економічної політики (непу) банки знову почали функціонувати, 12 грудня 1921 р. розпочала діяльність Всеукраїнська контора Держбанку у м. Харкові. Система Держбанку розвивалася в Україні шляхом створення відділень і контор у великих містах та обласних центрах. Після утворення Радянського Союзу ці установи стали філіями Держ- банку УРСР, які підпорядковувалися безпосередньо Москві. У 1955 р. була створена Українська республіканська контора Держ- банку СРСР, яка взяла на себе функції управління регіональними банківськими установами України, але сама підпорядковувалась Держбанкові СРСР. Республіканська контора (з деякими змінами в 1987р. та 1990 р, зокрема перейменуванням на Український республіканський банк) функціонувала до створення НБУ і за своїм статусом мала ознаки центрального банку. TEМА 10 Центральні банки 321 Продовження таблиці 10.3 Етапи V етап з 1991 p. ідо нашого часу Характеристика етапу Створення Національного банку України було спричинено розпадом колишнього СРСР і його централізованої банківської системи. Декларація про державний суверенітет України, ухвалена Верховною Радою України в липні 1990 p., проголосила курс на політичну та економічну самостійність України як незалежної держави. Для реалізації цього курсу потрібні були власні банківська система та гроші. Законом «Про банки і банківську діяльність», прийнятим у березні 1991р. проголошено створення самостійної дворівневої банківської системи ринкового типу, перший рівень якої становить НБУ, а другий — комерційні банки. Прийнятою одночасно постановою Верховної Ради України про порядок введення в дію цього закону передбачалося: ввести в дію вказаний закон з 1 травня 1991 p.; проголосити власністю України всі філії банків колишнього СРСР, які діяли на території України, включаючи Український республіканський банк Держбанку СРСР; створити на базі Українського республіканського банку Держбанку СРСР Національний банк України; розробити до 1 травня 1991 року проект статуту НБУ, визначити структуру та чисельність центрального апарату, мережу установ тощо. Вказаними законодавчими актами були закла- дені організаційно-правові основи створення і подальшого розвитку НБУ. Формування НБУ в наступні роки відбувалося в надзвичайно складних умовах перехідної економіки, побудови принципово нової системи державного управління, докорінної зміни політичної ситуації в країні, наростання хронічної економічної та фінансової кризи. Найпомітнішими подіями, що визначили розвиток НБУ як централь- ного банку держави, були: • закріплення за ним права на емісію національних грошей України; • розробка теоретично-методологічних засад грошово-кредитної полі- тики та організаційного механізму її реалізації; ' • у 1994 р. введення в дію банкнотно-монетного двору, спроможного 5абезпечити власними силами потреби економіки в готівкових грошах; • у 1995 р. був створений ринок державних цінних паперів, і НБУ одержав у своє розпорядження такий важливий інструмент цієї політики, як операції на відкритому ринку; розмежування емісійної ціяльності НБУ і бюджетного процесу Міністерства фінансів, надання взаємовідносинам цих двох фінансових органів держави чіткої зизначеності і прозорості; • запровадження традиційного для країн із ринковою економікою механізму обслуговування бюджетного дефіциту через ринок дер- жавних цінних паперів, національної платіжної системи, міжбан- ківських розрахунків із застосуванням новітніх технологій переказу- вання коштів на основі електронних платежів; запровадження дійового механізму регулювання валютного ринку, що базується на використанні валютних інтервенцій, запровадження валютного ліцензування та валютного контролю, формування золотовалютних резервів, лібералізації валютного ринку України; 322 ГРОШІ ТА КРЕДИТ Продовження таблиці 10.3 Етапи Характеристика етапу • у 1996 р. - проведення грошової реформи та запровадження гривні, створення механізму державного нагляду за діяльністю комерційних банків; • у 1999р. - ухвала Верховною Радою України Закону „Про Націо- нальний банк України" (із змінами і доповненнями 2000 р.) Цим було підведено риску під етапом інституційного становлення НБУ як центрального банку, законодавчо зафіксовано його місце в економ- мічній системі, чітко окреслено статус, функції та механізми управ- ління відповідно до нових умов та перспектив розвитку України. У ході свого становлення НБУ вдалося добитися подолання безпре- цедентної гіперінфляції й утримання інфляційного процесу протя- гом тривалого часу у допустимих параметрах, обмеження впливу на національну економіку та банківську систему масштабних фінансових криз у 1997-1998рр., які потрясли грошові ринки багатьох країн; забезпечити відносну стабільність національних грошей, практично безперебійне функціонування валютного ринку; У 2004 р. (наприкінці) вітчизняна банківська система зітнулася з кри- зою довіри суспільства до перспектив розвитку фінансової системи країни. Як відомо, це було пов'язано з драматичним перебігом прези- дентської виборчої кампанії; котра сколихнула суспільно-політичне життя в Україні і мала широкий міжнародний резонанс. Неупереджений аналіз подій на фінансовому ринку країни у листо- паді - грудні 2004 р. засвідчив, що вітчизняна банківська система в цілому набула певного запасу міцності і може протистояти проявам нестабільності економічного середовища. Водночас гостро проявлялися і недоліки: слабка дія саморегулюючих механізмів ринку та низький розвиток ринкових відносин у банків- ській системі. 4) встановлює для банків правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна; 5) організовує створення та методологічно забезпечує систему грошово-кредитної і банківської статистичної інформації та статистики платіжного балансу; 6) визначає систему, порядок і форми платежів, у тому числі між банками; 7) визначає напрями розвитку сучасних електронних банківських технологій, створює, координує та контролює створення електронних платіжних засобів, платіжних систем, автоматизації банківської діяльності та засобів захисту банківської інформації; 8) здійснює банківське регулювання та нагляд; 9) веде Державний реєстр банків, здійснює ліцензування банківської діяльності та операцій у передбачених законами випадках; ТЕМА 10. Центральні банки 323 10) веде офіційний реєстр ідентифікаційних номерів емітентів платіжних карток внутрішньодержавних платіжних систем; 11) здійснює сертифікацію аудиторів, які проводитимуть аудиторську перевірку банків, тимчасових адміністраторів та ліквідаторів банку; 12) складає платіжний баланс, здійснює його аналіз та прогнозування; 13) представляє інтереси України в центральних банках інших держав, міжнародних банках та інших кредитних установах, де співробітництво здійснюється на рівні центральних банків; 14) здійснює відповідно до визначених спеціальним законом повно- важень валютне регулювання, визначає порядок здійснення операцій в іноземній валюті, організовує і здійснює валютний контроль за банками та іншими фінансовими установами, які отримали ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій; 15) забезпечує накопичення та зберігання золотовалютних резервів і здійснення операцій з ними та банківськими металами; 16) аналізує стан грошово-кредитних, фінансових, цінових та валютних відносин; 17) організовує інкасацію та перевезення банкнот і монет та інших цінностей, видає ліцензії на право інкасації та перевезення банкнот і монет та інших цінностей; 18) реалізує державну політику з питань захисту державних секретів у системі Національного банку; 19) бере участь у підготовці кадрів для банківської системи України; 20) визначає особливості функціонування банківської системи України в разі введення воєнного стану чи особливого періоду, здійснює мобілізаційну підготовку системи Національного банку; 21) здійснює інші функції у фінансово-кредитній сфері в межах своєї компетенції, визначеної законом. Виходячи із цього, можемо узагальнити та виділити такі функції Національного банку України (табл. 10.4). Структура Національного банку України будується за принципом централізації з вертикальним підпорядкуванням. Національний банк в межах, визначених законодавством, самостійно вирішує питання організації, створення, ліквідації та реорганізації структурних підрозділів та установ Національного банку, його підприємств, затверджує статути та положення. Філії (територіальні управління) Національного банку не мають статусу юридичної особи і не можуть видавати нормативні акти, діють від імені Національного банку в межах отриманих від нього повноважень. ГРОШІ ТА КРЕДИТ Таблиця 10.4. Основні функції Національного банку України Функція Центральний банк України Емісійний центр країни Орган валютного регулювання та контролю Зміст функції забезпечення стабільності національної грошової одиниці - гривні. Національний банк веде Республіканську книгу реєстрації банків, валютних бірж та інших фінансово-кредитних установ. Комерційні банки та іноземні банки можуть здійснювати банківські опе- рації тільки після реєстрації, в Республіканській книзі реєс- трації банків. Національний банк представляє інтереси України у відносинах з центральними банками інших країн, міжнародними банками та фінансово-кредитними організаціями. Національному банку України належить монопольне право на емісію грошей в обіг, а також випуск національних грошових знаків (банкнот, монет). Для друкування банкнот та карбування монет створено власний Банкнотно-монетний двір. 3 введен- ням у дію Малинської фабрики банкнотного паперу Україна має замкнутий цикл виготовлення національних грошей. За без- печення економіки готівковими грошима здійснюється через мережу регіональних управлінь Національного банку на замов- лення банків. Національний банк створює і організує діяльність Державної скарбниці України, нагромаджує золотовалютні резерви, які зараховуються на баланс Національного банку Національний банк України є головним органом, який визначає валютну політику. У сфері валютного регулювання Національний банк: • здійснює валютну політику на підставі принципів загальної економічної політики України; • складає разом з Кабінетом Міністрів України платіж- ний бала України; • контролює дотримання затвердженого Верховною Радою Украй ліміту зовнішнього державного боргу України; • визначає ліміти заборгованості в іноземній валюті упов- новажені банків нерезидентам; • нагромаджує, зберігає і використовує резерви валютних цінностей; для здійснення державної валютної політики; • видає ліцензії на здійснення валютних операцій та приймає рішення про їх скасування; • визначає способи встановлення і використання валютна (обмінних) курсів іноземних валют, виражених у валюті України, курсі валютних цінностей, виражених в іноземній валюті або розрахункових (клірингових) одиницях. У сфері валютного контролю Національний банк: • здійснює контроль за виконанням правил валютних опе- рацій на території України; • забезпечує виконання уповноваженими банками функцій що, здійснення валютного контролю 324 ТЕМА 10. Центральні банки 325 Продовження таблиці 10.4 Функція Регулювання банківської діяльності НБУ- кредитор останньої інстанції Фінансовий агент уряду Зміст функції На Національний банк покладено функцію банківського нагляда контролю за виконанням банками законодавства з банківської справи, додержанням економічних нормативів, установлених Національним банком, та власних нормативних актів. Для захисту інтересів клієнтів та забезпечення фінансової надій- ності банків Національний банк установлює для банків такі обов'язкові економічні нормативи: • показники капіталу банку; • платоспроможність; • співвідношення високоліквідних активів до робочих активів банку; • показники ліквідності банку; • максимальний розмір ризику на одного позичальника. Порядок розрахунку зазначених економічних нормативів визначається Національним банком. Для підтримки стабільності банківської системи та розширення її кредитних можливостей Національний банк видає банкам кредити, які використовуються для задоволення тимчасових потреб банків і кредитування потреб, пов'язаних із струк- турною перебудовою економіки України. Виконуючи функ- цію кредитора останньої інстанції, Національний банк України видає банкам кредити під програми фінансового оздоровлення банків. Рефінансування банків здійснювалося через аукціони (з 1994 року), що забезпечувало створення рівноправних умов доступу банків до централізованих кредитних ресурсів. Було запроваджено ломбардний кредит (з 1996 року) та операції РЕПО під заставу державних цінних паперів (з 1965 року) Національний банк організовує і здійснює через уповноважені банки касове обслуговування державного бюджету України. У 1993 році в Україні запроваджено новий механізм касового обслуговування державного бюджету, який виключає автоматизм кредитування державних витрат. Фінансування з бюджету здійснюється в межах наявних коштів. Законом України „Про Національний банк України" Національному банку забороняється фінансування дефіциту державного бюджету. До 1995 року надання прямих кредитів для покриття дефіциту державного бюджету здійснювалося Національним банком України в межах, встановлених Верховною Радою України під час затвердження державного бюджету на відповідний рік. Після введення у другій половині 1995 року механізму покриття дефіциту бюджету лише шляхом випуску державних цінних паперів на Національний банк України покладено виконання операцій з державними цінними паперами, для обліку яких створено депозитарій 326 ГРОШІ ТА КРЕДИТ Функція Організатор між банківських розрахунків Продовження таблиці 10.4 Зміст функції b січня 1994 року Національний банк відповідно до покла- дених на нього функцій створив і запровадив автоматизовану систему міжбанківських розрахунків з використанням прогресив- них технологій у банківській справі, до якої ниш залучена банківська система України. Для функціонування цієї системи в Республіці Крим та кожній області створено регіональні розрахункові палати, що об'єднуються у загальнодержавну мережу розрахункових палат України, на верхньому рівні якої перебуває Центральна розрахункова палата у м. Києві. Система обслуговується комплексом програмно-технічних засо- бів, які забезпечують обмін електронними документами, їх перевірку, аналіз та захист від несанкціонованого втручання. Нині банківські установи працюють в системі електронних мі жбан- ківських розрахунків (СЕН) Національного банку України за однією із 7 моделей обслуговування консолідованого кореспон- дентського рахунка Завдання і функції філій Національного банку визначаються Положенням, що затверджується Правлінням Національного банку. Сьогодні чинну організаційну структуру Національного банку України можна розглядати в таких розрізах: 1. Центральний апарат Національного банку України; 2. Підрозділ при Національному банку України; 3. Філії (територіальні управління) Національного банку України; 4. Структурні одиниці (підрозділи) і спеціалізовані підприємства Національного банку України. Керівним органом Національного банку є Рада Національного банку України та Правління Національного банку України [1]. Таблиця 10.5. Характеристика Ради Національного банку України |