Гроші та кредит (Михайловська, Ларіонова). Навчальний посібник рекомендовано Міністерством освіти І науки України Львів "Новий Світ2000"
 Скачать 2.28 Mb.
|
|
Склад та формування Ради Національного банку України До складу Ради Національного банку входять члени Ради Національного банку, призначені Президентом України та Верховною Радою України. Голова Національного банку, який призначається на посаду Верховною Радою України за поданням Президента України, входить до складу Ради Національного банку. Членом Ради Національного банку може бути громадянин України, який має вищу економічну чи фінансову освіту або на- уковий ступінь в галузі економіки та фінансів і при цьому володіє досвідом постійної роботи в органах законодавчої влади або на керівних посадах центральної виконавчої влади України, або банківській установі, чи наукової роботи за фінансовою, економічною тематикою. ТЕМА 10. Центральні банки 327 Продовження таблиці 10.5 Кандидатури осіб для призначення Верховною Радою України членами Ради Національного банку проходять обговорення на спеціальному відкритому засіданні профільного комітету Верховної Ради України, який вносить свої рекомендації Вер- ховній Раді України. Чергове призначення членів Ради Національного банку здійснюється не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку повноважень попередньо призначених членів Ради Національно- го банку. Строк повноважень членів Ради Національного банку — сім років, крім Голови Національного банку, який входить до складу Ради Національного банку на строк здійснення ним повноважень за посадою Припинення повноважень членів Ради Національного банку відбувається у зв'язку із закінченням строку їхніх повноважень або у разі інших передбачених обставин Повноваження призначеного складу Ради Національного банку достроково припиняються у разі оголошення їй недовіри Президентом України або Верховною Радою України у зв'язку з тим, що виконання Основних засад грошово-кредитної політики за підсумками року не забезпечило стабільність грошової одиниці України. У цьому разі Президент України та Верховна Рада України зобов'язані кожен звільнити своїх представників та призначити новий склад Ради Національного банку. Президент України звільняє членів Ради Національного банку, призначених ним, шляхом прийняття відповідного Указу, але не раніше ніж через один рік з дня призначення. Верховна Рада України звільняє членів Ради Національного банку, призначених нею, шляхом прийняття ВІДПОВІДНОЇ постанови за поданням профільного комітету Верховної Ради України, але не раніше ніж через один рік від дня призначення. Повноваження Голови Національного банку як члена Ради Національного банку достроково припиняються у зв'язку з його відставкою або у разі звільнення його з посади за інших причин, визначених цим Законом. Члени Ради Національного банку здійснюють свої функції на громадських засадах. Членам Ради Національного банку оплачу- ють витрати, завдані у зв'язку із виконанням ними повноважень відповідно до Регламенту Ради Національного банку. Внутрішні питання організації діяльності Ради Національного банку, порядок діловодства та інші питання визначаються Регламентом, який затверджується на засіданні. Розміщення та організаційно-матеріальне забезпечення Ради Національного банку здійснюються Національним банком за рахунок його кошторисних витрат. 328 ГРОШІ ТА КРЕДИТ Продовження таблиці 10.5 Порядок роботи Ради Національного банку України Голова Ради Національного банку та його заступник Засідання Ради Національного банку проводяться не рідше одного разу на квартал. Позачергові засідання Ради Націо- нального банку скликаються Головою Ради Національного банку його власної ініціативи або Радою Національного банку за наполяганням не менше однієї третини загальної кількості її членів, а також за вимогою Голови Національного банку України. Членів Ради Національного банку сповіщають про засідання не пізніше як за п'ять календарних днів до дня його проведення. Порядок підготовки позачергових засідань Ради Національного банку визначається її Регламентом. Засідання Ради Національного банку є правомочними за наявності не менше десяти її членів. Засідання Ради Національного банку веде Голова Ради Національного банку, а у разі відсутності - його заступник, відповідно до Регламенту. Рішення приймаються простою більшістю голосів від загальної кількості присутніх на засіданні членів Ради Національного банку. Кожний член Ради Національного банку має один голос. На засідання Ради Націо- нального банку можуть бути запрошені керівники центральних органів влади, представники суб'єктів підприємницької діяль- ності, науковці та інші фахівці. Члени Правління Націо- нального банку можуть брати участь в роботі Ради Національ- ного банку з правом дорадчого голосу. Голова Ради Національного банку обирається Радою Націо- нального байку строком на три роки. Голова Ради Національ- ного банку: - організовує засідання Ради Національного банку і головує на них; - скликає позачергові засідання власної ініціативи або за наполяганням не менше однієї третини загальної кількості членів Ради Національного банку, а також на вимогу Голови Національного банку; здійснює інші повноваження і функції відповідно до Регла- менту Ради Національного банку України. Голова Ради Націо- нального банку має заступника, який обирається Радою Національного банку строком на три роки. Заступник заміщає Голову Ради Національного банку у разі його відсутності або неможливості ним виконувати свої повно- важення та здійснює інші повноваження і функції відповідно до рішень Ради Національного банку. Звільнення Голови Ради Національного банку або його заступника протягом строку його повноважень здійснюється: - у зв'язку із закінченням строку його повноважень; - за власним бажанням, за умови подання письмової заяви; - у разі систематичного невиконання своїх обов'язків за станом здоров'я протягом чотирьох місяців. У разі припинення повноважень Голови Ради Національного банку або його заступника вибори на цю посаду здійснюються у порядку, передбаченому цим Законом. ТЕМА 10. Центральні банки 329 Продовження таблиці 10.5 Рішення Ради Національного банку та відкладальне вето Повноваження Ради Національного банку України Матеріали засідань Ради Національного банку оформлюються у вигляді протоколів та рішень і підписуються головуючим на засіданні. Рішення Ради Національного банку щодо Основних засад грошово-кредитної політики та з питань, визначених пунктами 4-8,11 статті 9 цього Закону, є обов'язковими для виконання Правлінням Національного банку. Рекомендації Ради Національного банку розглядаються Правлінням Національного банку протягом п'яти робочих днів. За результатами такого розгляду Правління Національного банку зобов'язане надіслати Раді Національного банку вмотивовану відповідь. Рада Національного банку не має права втручатися в оперативну діяльність Правління Національного банку. У разі, коли Рада Національного банку застосовує відкладальне вето щодо рішення Правління, таке рішення набирає чинності лише при його підтвердженні двома третинами загальної кількості членів Правління Національного банку не пізніше п'ятиденного строку від дня застосування вето. Якщо рішення своєчасно не підтверджується двома третинами загальної кількості членів Правління Національного банку, воно вважається таким, що не набрало чинності. У разі, коли рішення Правління Національного банку набрало чинності до моменту застосування відкладального вето щодо нього, його дія зупиняється на період розгляду Правлінням Національного банку відкладального вето. Рішення Ради Національного банку підлягають оприлюдненню, крім випадків, коли такі рішення становлять державну, банківську або службову таємницю відповідно до закону. Членам Ради Національного банку забороняється розголошувати державну, банківську або службову таємницю, яка стала їм відома у зв'язку із здійсненням ними своїх повноважень відповідно до Регламенту. 1) відповідно до за-альнодержавної програми економічного розвитку та основних параметрів економічного та соціального розвитку України до 15 вересня розробляє Основні засади грошово-кредитної політики і вносить їх Верховній Раді України для інформування, здійснює контроль за виконанням Основних засад грошово-кредитної політики; 2) здійснює аналіз впливу грошово-кредитної політики України на стан соціально-економічного розвитку України та розробляє пропозиції щодо внесення відповідних змін до неї; 3) затверджує Регламент Ради Національного банку України; 4) затверджує кошторис доходів та витрат Національного банку та подає Верховній Раді України та Кабінету Міністрів України до 1 вересня поточного року прогнозовані відомості про сальдо кошторису для включення до проекту Державного бюджету України на наступний рік; 5) приймає рішення про збільшення розміру статутного капіталу Національного банку; 330 ГРОШІ ТА КРЕДИТ Продовження таблиці 10.5 6) визначає аудиторську компанію для проведення ауди торської перевірки Національного банку, розглядає аудитор- ський висновок та затверджує бухгалтерський баланс Націо- нального банку, публікує в офіційних друкованих засобах масової інформації щорічний баланс Національного банку, 7) затверджує щорічно до 1 липня звіт про виконання кошторису Національного банку та розподіл прибутку за звітний бюджетний рік, 8) затверджує рішення Правління Національного банку про участь у міжнародних фінансових організаціях, 9) вносить рекомендації Правлінню Національного банку в межах розроблених Основних засад грошово-кредитної політики стосовно методів та форм прогнозування макропоказників еконо- мічного і соціального розвитку України, а також грошово-кре- дитної політики, окремих заходів монетарного і регулятивного характеру та їх впливу на економічний і соціальний розвиток України, політики курсоутворення та валютного регулювання, розвитку банківської системи та окремих нормативних актів з питань банківської діяльності, вдосконалення платіжної системи, інших питань, віднесених законом до компетенції Ради Національного банку, 10) вносить рекомендації Кабінету Міністрів України стосовно впливу політики державних запозичень та податкової політики на стан грошово-кредитної сфери України, 11) з метою забезпечення виконання Основних засад грошово кредитної політики має право застосування відкладального вето щодо рішень Правління Національного банку з питань а) диверсифікації активів Національного банку та їх ЛІКВІДНОСТІ б) лімітів позабалансових зобов'язань, в) формування резервів, покриття фінансових ризиків, г) порядку відрахувань доходів до Державного бюджету України, д) мінімального розміру золотовалютних резервів, є) з інших питань, віднесених до II компетенції Рада Національного банку не може надавати рекомендації щодо доцільності призначення на посади чи звільнення з посад Голови Національного банку, членів Правлінняя Національного банку або давати персональну оцінку діяльності окремих посадових осіб Національного банку Рада Національного банку дає оцінку діяльності Правління Національного банку щодо виконання Основних засад грошово кредитної політики та з інших питань, рішення з яких є обов'язковими для Правління Національного банку У випадку неодноразового невиконання або неналежного виконання Правлінням Національного банку рішень Ради Національного банку, які с обов'язковими згідно з цим Законом, Рада раціонального банку має право звернутися до Голови Національного банку або до Верховної Ради України та Президента України з викладенням своїх позицій ТЕМА 10 Центральні банки 331 Таблиця 10.6 Характеристика Правління Національного банку України функції Правління Національного банку України Повноваження Правління Національного банку Правління Національного банку згідно з Основними засадами грошово-кредитної політики через відповідні монетарні інструменти та інші засоби банківського регулювання забезпечує реалізацію грошово-кредитної політики, організовує вико- нання інших функцій відповідно до статей 6 і 7 цього Закону та здійснює управління діяльністю Національного банку Правління Національного банку 1) приймає рішення • щодо економічних засобів та монетарних методів, необхідних для реалізації Основних засад грошово-кредитної політики відповідно до прийнятих рішень Ради Національного банку з цих питань та необхідності забезпечення стабільності і купівельної спроможності національної валюти, • про емісію валюти України та вилучення з обігу банкнот і монет, • про зміну процентних ставок Національного банку, • про диверсифікацію активів Національного банку та їх ЛІКВІДНОСТІ, • щодо лімітів позабалансових зобов'язань Національного банку, • про формування резервів та покриття фінансових ризиків Національного банку, • щодо розподілу прибутку та порядку відрахувань доходів до Державного бюджету України, • щодо мінімального розміру золотовалютних резервів Національного банку, • про встановлення лімітів операцій на відкритому ринку, які здійснює Національний банк, • про перелік цінних паперів та інших цінностей, придатних для забезпечення кредитів Національного банку, • про умови допуску іноземного капіталу до банківської системи України, • про встановлення економічних нормативів для банків, • про розмір та порядок формування обов'язкових резервів для банків, • про застосування заходів впливу до банків та інших осіб, діяльність яких перевіряється Національним банком відпо- відно до Закону України «Про банки і банківську діяльність», • про створення та ліквідацію підприємств, установ Націо- нального банку, • про участь у міжнародних фінансових організаціях, • про купівлю та продаж майна для забезпечення діяльності Національного банку, • щодо встановлення плати за надані відповідно до закону послуги (здійснені операції), 332 ГРОШІ ТА КРЕДИТ Продовження таблиці 10.6 Склад Правління Національного банку Порядок роботи Правління Національного банку Обов'язки та повноваження Голови Національного банку Заступник Голови Національного банку України Призначення та звільнення директорів департаментів 2) подає на затвердження Раді Національного банку річний звіт Національного банку, проект кошторису доходів та витрат на наступний рік та інші документи і рішення відповідно до статті 9 цього Закону; на вимогу Ради Національного банку надає для інформування бухгалтерські, статистичні та інші відомості щодо діяльності Національного банку та банківської системи України, необхідні для виконання її завдань; 3) визначає організаційні основи та структуру Національного банку, затверджує положення про структурні підрозділи та установи Національного банку, статути його підприємств, порядок призначення керівників підрозділів, підприємств та установ; 4) затверджує штатний розпис Національного банку та форми оплати праці; 5) установлює порядок надання банківських ліцензій банкам, інших ліцензій юридичним особам на здійснення окремих банківських операцій, а також інших ліцензій та дозволів у випадках, передбачених законом; 6) видає нормативно-правові акти Національного банку; затверджує Регламент Правління Національного банку Очолює Правління Національного банку Голова Національного банку. Кількісний та персональний склад Правління Національного банку затверджується Радою Національного банку за поданням Голови Національного банку. Заступники Голови Національного банку входять до складу Правління Національного банку за посадою Порядок організації та проведення засідань Правління Національного банку визначається його Регламентом. Голова Національного банку: 1) керує діяльністю Національного банку; 2) діє від імені Національного банку і представляє його інтереси без доручення у відносинах з органами державної влади, з банками, фінансовими та кредитними установами, міжнародними організаціями, іншими установами і організаціями; 3) головує на засіданнях Правління Національного банку; 4) підписує протоколи, постанови Правління Національного банку, накази та розпорядження, а також угоди, що укладаються Національним банком; 5) розподіляє обов'язки між заступниками Голови Національного банку; 6) видає розпорядчі акти, обов'язкові до виконання усіма службовцями Національного банку, його підприємствами, установами; 7) приймає рішення з інших питань, що стосуються діяльності Національного банку, крім віднесених до виключної компетенції Ради Національного банку та Правління Національного банку відповідно до цього Закону; 8) одноосібно несе відповідальність перед Верховною Радою України та Президентом України за діяльність Національного банку. Голова Національного банку має одного першого заступника та трьох заступників, які призначаються та звільняються ним за погодженням з Радою Національного банку. Директори департаментів Національного банку призначаються та звільняються з посади Головою Національного банку відповідно до законодавства України про працю. ТЕМА 10. Центральні банки 10.3. Грошово-кредитна політика Національного банку України та її роль у стабілізації економіки України Ефективність грошової системи залежить від розроблення та реалізації певної грошово-кредитної політики. В економічній літературі розглядається кілька підходів до визначення сутності грошово-кредитної політики. Найбільш повне та точне визначенням поняття грошово-кредитного регулювання наступне [5 с 138] - це державне управління грошово-кредитними відносинами на мікрорівні, котре через комплекс визначених інструментів передбачає формування вихідних умов організації вказаних відносин між усіма учасниками відтворювального процесу, що забезпечує відповідно реалізацію тих чи інших завдань розвитку економіки у певний історичний період. Основні засади грошово-кредитного регулювання ґрунтуються на основних критеріях та макроекономічних показниках загальнодержавної програми економічного розвитку та основних параметрах економічного та соціального розвитку України на відповідний період, що включають прогнозні показники обсягу валового внутрішнього продукту, рівня інфляції, розміру дефіциту державного бюджету та джерел його покриття, платіжного та торгового балансів, затверджених Кабінетом Міністрів України. Щорічно Національний банк інформує Верховну Раду України про напрями грошово-кредитної та валютної політики, розробленої Націо- нальним банком на наступний рік і на більш тривалий період. Сутність грошово-кредитної політики полягає у зміні пропозиції грошей, тобто збільшення пропозиції в період спаду для заохочення витрат і зменшення - під час інфляції для зменшення витрат. В Україні головним суб'єктом грошово-кредитної політики є Національний банк. Крім нього, у виробленні грошово-кредитної політики беруть участь інші органи державного регулювання економіки - Міністерство фінансів, Міністерство економіки, безпосередньо уряд, Верховна Рада. Органи виконавчої та законодавчої влади визначають основні макроекономічні показники, які слугують орієнтирами для формування цілей грошово-кредитної політики (обсяг ВВП, розмір бюджетного дефіциту, платіжний та торговий баланси, рівень зайнятості та ін.). Верховна Рада, крім того, регулярно заслуховує доповіді Голови НБУ та одержує інформацію банку про стан грошово-кредитного ринку в Україні. 334 ГРОШІ ТА КРЕДИТ Проте вирішальна роль у розробленні та реалізації монетарної політики належить Національному банку, оскільки він несе відповідальність перед суспільством за стан монетарної сфери. Як передбачено Конституцією України (ст.100), Рада НБУ самостійно розробляє основні засади грошово-кредитної політики та здійснює контроль за її проведенням. Розглянемо основні інструменти та цілі грошово-кредитної політики, які відображені на рис. 10.3. Мінімальні обов'язкові резерви являють собою грошово-кредитне регулювання економіки, суть якого встановленні для комерційних банків обов'язкової норми ресурсів (у процентному відношенні щодо величини залучених пасивів), які вони зобов'язані зберігати в Національному банку. Рис. 10.3. Основні фінансові інструменти і цілі грошово- кредитної політики. Встановлення Національним банком мінімальних резервних вимог для комерційних банків дає можливість впливати як на діяльність окремих кредитних установ, так і на грошову сферу економіки загалом, що вивело обов'язкові резерви у ряд найважливіших інструментів державного регулювання економічного життя суспільства. Резерв зберігається на кореспондентському рахунку комерційного банку в Національному банку, проценти на обов'язкові резерви не нараховуються. Для різних видів залучених коштів можуть установлюватися різні норми обов'язкового резервування. Вимоги обов'язкового резервування можуть поширюватися на всі депозити чи на окремі їх види залежно від ТЕМА 10 Центральні банки 335 тієї ролі, яка відводиться цьому інструментові в монетарній політиці НБУ. Центральним банком періодично змінюється норматив обов'язкового резервування залежно від ситуації, яка складається на ринку, і типу політики, що ним проводиться. Якщо НБУ проводить рестрикційну політику, то він підвищує норму обов'язкових резервів. Такою ж мірою збільшується сума обов'язкових резервів і зменшується ресурсний потенціал кожного комерційного банку. Ще більшою мірою (на коефіцієнт мультиплікації) зменшиться розмір депозитів банківської системи й загальна маса грошей в обігу (рис. 10.4.). Якщо НБУ проводить експансійну політику, то він зменшує норму обов'язкового резервування. Відповідно у кожного комерційного банку збільшується ресурсний потенціал, то зумовлює збільшення банківських депозитів і загальної маси грошей. Основною функцією мінімальних обов'язкових резервів є вплив на кредитний потенціал комерційних банків з метою регулювання кількості грошей в обігу. Оцінка взаємозв'язку між динамікою грошової бази і грошової маси в Україні вказує на значний рівень впливу першої на останню, а відповідно Рис. 10.4. Використання норм мінімальних обов'язкових резервів як інструмент грошово-кредитного впливу на економіку. 336 ГРОШІ ТА КРЕДИТ і на дієвість регулюючих заходів Національного банку, спрямованих на зміну нормативу обов'язкового резервування з метою обмеження темпів зростання грошової бази та адекватного регулювання змін грошової маси з метою подолання високого рівня інфляції (табл. 10.7.). Як показують наведені у таблиці дані, підвищення обов'язкового резервування коштів комерційних банків з 10% у 1992 році до 17% у 1998 році стало одним з найважливіших чинників обмеження темпів зростання грошової бази із 4483% до 122 % і грошової маси - з 1928% до 124%. Починаючи з 2000 року норматив обов'язкового резервування коштів комерційних банків в НБУ коливався з 15% до 14%, тобто був досить стабільним. Це мало вплив на зниження темпів зростання грошової бази зі 140%у2000р. до 134% у 2004 році і грошової маси зі 145%до 133%. Політика облікової ставки є важливою складовою грошово- кредитного регулювання, яка полягає у змінах процента за позиками, котрі центральний банк надає комерційним банкам, що відображається на кредитному потенціалі останніх. Якщо НБУ проводить політику стримування або скорочення маси грошей в обігу, він підвищує процентні ставки, що зменшує попит на кредитні гроші. Скорочення попиту призводить до скорочення пропозиції. Невикористані для кредитування гроші вкладаються в інші активи (цінні папери держави, місцевих органів влади або осідають на депозитах комерційних банків у НБУ, як наслідок - відбуваєтеся зменшення грошей в обігу. У разі протилежної політики, спрямованої на збільшення грошей в обігу, НБУ знижує рівень процентних ставок за своїми активними операціями, стимулює попит на позички, а отже, й кредитну діяльність комерційних банків. Вони змушені перетворювати свої вторинні резерви (кошти, вкладені в цінні папери або розміщені на депозитах НБУ) на первинні, внаслідок цього збільшуються залишки грошей на їхніх кореспондентських рахунках. У найбільш загальному розгляді дія механізму з регулювання центральним банком облікової ставки та її вплив на економіку виглядає таким чином (рис. 10.5). У разі проведення рестрикційної грошово- кредитної політики центральний банк має на меті подорожчання процесу рефінансування кредитних установ, а тому піднімає облікову ставку. Це ускладнює для комерційних банків можливість отримати позику в центральному банку і одночасно підвищує ціну грошей, що надаються в Таблиця 10.7. Змінні норми обов 'язкового резервування і динаміки окремих макроекономічних параметрів 1. Грошова база: -сума, млн. грн. - темпи зростання до попереднього року, % 2. Норматив обов'язкового резервування коштів комерційних банків в НБУ,% 3 Грошова маса М2: - обсяг, млн.. грн. - темпи зростання до попереднього року, % 4. Темпи інфляції, % |