Навчальний посібник За редакцією доктора юридичних наук, професора В. Ю. Шепітько Київ ІнЮре 2013 3 Зміст Тема Інновації у криміналістиці та їхнє впровадження
 Скачать 0.92 Mb.
|
|
Міністерство освіти і науки України Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» ПРАКТИКУМ З КРИМІНАЛІСТИКИ Навчальний посібник За редакцією доктора юридичних наук, професора В. Ю. Шепітько Київ ІнЮре 2013 3 Зміст Тема № 1. Інновації у криміналістиці та їхнє впровадження у правозастосовну діяльність . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5 1. Поняття інновацій у криміналістиці . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5 2. Інформаційні технології у правозастосовній діяльності . . . . . . 7 3. Інновації у боротьбі зі злочинністю, пов’язаною із комп’ютерними системами та даними . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12 Тема № 2. Використання цифрової фотозйомки у діяльності органів кримінальної юстиції . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 20 1. Поняття, значення та правові підстави використання цифрової фотографії у кримінальному судочинстві . . . . . . . . . 20 2. Сучасна цифрова фототехніка та її можливості . . . . . . . . . . . . 23 3. Особливості фіксації результатів слідчих (розшукових) дій за допомогою цифрової фототехніки . Процесуальне оформлення результатів цифрової фотозйомки . Способи захисту результатів застосування цифрової фотозйомки . . . . . 25 4. Фотозйомка за несприятливих умов . Корекція балансу білого . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 33 5. Використання цифрової техніки в експертній практиці . . . . . 38 6. Техніко-криміналістичні прийоми роботи із програмним забезпеченням під час опрацювання цифрових фотозображень . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 39 7. Оцінка результатів застосування цифрової фотозйомки . . . . . 41 Тема № 3. Криміналістичні прийоми пошуку, виявлення і фіксації інформації на електронних носіях . . . . . . . . . . . . . . . . . . 45 1. Поняття, види та криміналістичне значення електронних носіїв інформації . Правила поводження з електронними носіями інформації . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 45 ББК ?????????????? Рецензенти: В. І. Галаган – доктор юридичних наук, професор кафедри галузевих правових наук фа- культету правничих наук Національного університету «Києво-Могилянська академія»; В. Д. Пчолкін – доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри кримінального про- цесу та криміналістики Навчально-наукового інституту права та масових комунікацій Харків- ського національного університету внутрішніх справ; В. В. Тіщенко – доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПрН України, заслужений діяч науки та техніки, завідувач кафедри криміналістики Національного універси- тету «Одеська юридична академія» Колектив авторів: Шепітько В. Ю. – доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН; Коновалова В. О. – доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН; Журавель В. А. – доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент академік НАПрН; Авдєєва Г. К. – кандидат юридичних наук, доцент; Алєксєйчук В. І. – кандидат юридичних наук; Булулуков О. Ю. – кандидат юридичних наук, доцент; Веліканов С. В. – кандидат юридичних наук, доцент; Домашенко О. М. – асистент; Затенацький Д. В. – кандидат юридичних наук; Капустіна М. В. – кандидат юридичних наук; Негребецький В. В . – кандидат юридичних наук, доцент; Семеногов В. В. – кандидат юридичних наук, доцент; Чорний Г. О. – кандидат юридичних наук, доцент Рекомендовано до видання вченою радою Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» (протокол № 9 від 24 .05 .2013 р .) Практикум з криміналістики : навч . посібн . / кол . авторів : В . Ю . Шепітько, В . О . Конова- лова, В . А . Журавель та ін . ; за ред . В . Ю . Шепітька . – К . : Ін Юре, 2013 . – 128 с . ISBN 978-966-313-479-6 ISBN 978-966-313-479-6 © В . Ю . Шепітько, В . О . Коновалова, В . А . Журавель та ін ., 2013 © Видавничий Дім «Ін Юре», 2013 Гриф надано Міністерством освіти і науки України (лист №??????????? ____2013 р.) ??? ББК ?????????????? У навчальному посібнику в сучасному вигляді розкрито зміст найбільш складних тем із практикуму з криміналістики . Розглянуто сутність інновацій у криміналістиці і правозастосовній діяльності . Висвітлено можливості використання інформаційних технологій у діяльності органів кримінальної юстиції, подано систему методів, прийомів та засобів цифрової фотозйомки, зву- ко- та відеозапису, а також розглянуто особливості дослідження електронних носіїв та роботи з мікрооб’єктами . Надано інформацію про методи біометричної ідентифікації та принципи біоме- тричних систем . Звернено увагу на виникнення і запровадження нових видів судових експертиз . Видання розраховане на студентів вищих юридичних навчальних закладів, аспірантів, ви- кладачів, а також практичних працівників органів правозастосування 4 5 2. Попереднє техніко-криміналістичне дослідження мобільних телефонів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 47 3. Попереднє техніко-криміналістичне дослідження комп’ютерів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 55 Тема № 4. Виявлення, фіксація, вилучення та дослідження мікрооб’єктів – речових доказів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 59 1. Поняття, класифікація та криміналістичне значення мікрооб’єктів – речових доказів . Правила поводження з мікрооб’єктами та їхніми предметами-носіями . . . . . . . . . . . . 59 2. Криміналістичні прийоми виявлення предметів – носіїв мікрооб’єктів і мікрооб’єктів під час проведення слідчих дій . Використання збільшувальних приладів та освітлювальної техніки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 63 3. Фіксація, вилучення мікрооб’єктів та предметів – носіїв мікрооб’єктів . Мікрофотозйомка та опис мікрооб’єктів та предметів-носіїв . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 67 4 . Експертиза мікронакладань . Порядок підготовки матеріалів для дослідження . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 71 Тема № 5. Відео- та звукозапис у криміналістиці . . . . . . . . . . . . . 76 1. Поняття та значення криміналістичного відеозапису . . . . . . . 76 2. Методи здійснення відеозйомки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 78 3. Способи і прийоми відеофіксації, які використовуються під час проведення процесуальних дій . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 81 4. Звукозапис як спосіб фіксації вербальної інформації . . . . . . . 83 5. Правові засади та основні випадки використання звукозапису у кримінальному провадженні . . . . . . . . . . . . . . . 87 Тема № 6. Сучасні можливості судових експертиз . . . . . . . . . . . . 92 1. Тенденції розвитку судової експертизи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 92 2. Нові види судової експертизи та їхні завдання . . . . . . . . . . . . . 93 3. Інформаційні технології у діяльності судового експерта . . . . 102 Тема № 7. Біометричні системи у криміналістиці . . . . . . . . . . . 106 1. Поняття та значення біометричної ідентифікації . . . . . . . . . . 106 2. Принципи роботи та функції біометричних систем . . . . . . . . 108 3. Методи біометричної ідентифікації . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 109 Література до всіх тем . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 116 Передмова Навчальний посібник «Практикум з криміналістики» підготовле- но викладачами кафедри криміналістики Національного універси- тету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» відпо- відно до програми курсу і розраховано на студентів вищих юридич- них навчальних закладів . Мета «Практикуму з криміналістики» поля- гає в опануванні студентами проблемних питань, які не були предме- том вивчення з основного курсу «Криміналістики», а наданий мате- ріал буде корисним для набуття ними відповідних практичних нави- чок (умінь) . Ідея підготування цього посібника полягає у тому, щоб запропону- вати читачеві у систематизованому вигляді найбільш сучасні розроб- ки криміналістики та її новітні досягнення . При цьому особливу ува- гу звернено на техніко-криміналістичне забезпечення органів досудо- вого розслідування, суду, інших органів кримінальної юстиції . Пози- тивним є те, що в посібнику запропоновано інноваційні напрацюван- ня, що впроваджуються у практичну діяльність правозастосовних ор- ганів . За своєю структурою посібник складається з семи тем: «Інновації у криміналістиці та їхнє впровадження у правозастосовну діяльність», «Використання цифрової фотозйомки у діяльності органів криміналь- ної юстиції», «Криміналістичні прийоми пошуку, виявлення і фіксації інформації на електронних носіях», «Виявлення, фіксація, вилучення та дослідження мікрооб’єктів – речових доказів», «Відео- та звукоза- пис у криміналістиці», «Сучасні можливості судових експертиз», «Бі- ометричні системи у криміналістиці» . До кожної теми сформульова- но запитання для самоконтролю, а також надано додаткові літератур- ні джерела для самостійної роботи . 6 Тема № 1 7 Інновації у криміналістиці та їхнє впровадження у правозастосовну діяльність ТЕМА № 1 Інновації у криміналістиці та їхнє впровадження у правозастосовну діяльність 1. Поняття інновацій у криміналістиці 2. Інформаційні технології у правозастосовній діяльності 3. Інновації у боротьбі зі злочинністю, пов’язаною із комп’ютерними системами та даними 1. Поняття інновацій у криміналістиці Науково-технічний прогрес дає змогу вдосконалювати наявні та створювати новітні засоби в усіх сферах діяльності людини, зокрема у діяльності правозастосовних органів . Такими засобами можуть слу- гувати різноманітні інновації . Інноваціями є нововведення, які істотно підвищують ефектив- ність певної діяльності. Термін «інновація» походить від латин- ського слова «innovato» та означає оновлення або поліпшення . Сьо- годні термін «інновація» (пізньолат . inovatio, англ . innovation – ново- введення) використовується як синонім терміна «нововведення» . Сут- ність цього терміна полягає у комплексному процесі створення, роз- повсюдження та використання нового продукту, що призначений для задоволення потреб людини з урахуванням сучасного рівня розвитку науки і техніки . Обов’язковим завершальним етапом інноваційної ді- яльності є успішне впровадження її результатів у практику та їхнє ефективне використання . Згідно з Законом України «Про інноваційну діяльність» інновація- ми є новостворені (застосовані) і (або) вдосконалені конкурентоздат- ні технології, продукція або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншо- У посібнику увага акцентується на найбільш перспективних напрямах розвитку криміналістичної техніки та судової експертизи . Запропоновано прогресивні методи, прийоми та засоби роботи з ре- човими доказами, комп’ютерні програми, інформаційні комплекси та інші інноваційні розробки, що використовуються на сучасному етапі органами кримінальної юстиції та судово-експертними установами . Посібник розрахований на студентів, аспірантів, викладачів, а також юристів-практиків для опанування ними криміналістичних знань та формування відповідних умінь та навичок . 8 Тема № 1 9 Інновації у криміналістиці та їхнє впровадження у правозастосовну діяльність Впровадження інновацій у правозастосовну діяльність здійсню- ється у три етапи: 1) підготовка до змін (технічна, теоретична тощо); 2) безпосереднє впровадження інноваційного продукту; 3) оцінка ефективності впровадження інновації та її удосконалення з урахуван- ням виявлених у процесі використання недоліків . Прикладом криміналістичної інновації слугує «Спосіб формуван- ня суб’єктивного портрета «RAIPS-портрет» (комп’ютерного фоторо- бота)», призначений для розшуку злочинців та встановлення причет- них до злочину осіб . Новітня розробка становить комп’ютерний ал- горитм послідовного складання фоторобота певної особи (злочинця, свідка тощо) із фотознімків окремих елементів обличчя . Спосіб за- снований на активізації асоціативної пам’яті очевидця під час згаду- вання ним образу побаченої особи і фіксації суб’єктивного образу у вигляді фотозображення, що дозволяє складати фотороботи для ви- рішення завдань розшуку з високим ступенем подібності (В . Ю . Ше- пітько, В . І . Фурса, 2012) . 2. Інформаційні технології у правозастосовній діяльності В останні два десятиліття в Україні, як і в усьому світі, триває гло- бальний процес соціальної інформатизації . Згідно з Законом України «Про Національну програму інформатизації» інформатизацією є су- купність будь-яких взаємопов’язаних процесів, що спрямовані на створення умов для задоволення інформаційних потреб громадян та суспільства на основі створення, розвитку і використання ін- формаційних систем, мереж, ресурсів та інформаційних техноло- гій, які побудовані на основі застосування сучасної обчислювальної та комунікаційної техніки. Інформаційні технології (ІТ) викликали появу нових можливос- тей, які використовуються злочинцями для скоєння злочинів на на- ціональному, міжнародному і транснаціональному рівнях . Злочинні об’єднання, окремі «фахівці» кримінального бізнесу повною мірою використовують новітні технології для «відмивання» грошей, здобу- тих злочинним шляхом, несанкціонованого доступу до інформацій- них систем та інших злочинних дій . Це потребує застосування адек- ватних засобів протидії таким злочинним проявам . го характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробни- цтва і (або) соціальної сфери . Інноваційний продукт – це результат науково-дослідної і (або) дослідно-конструкторської розробки . Головним постачальником інноваційного продукту у правозасто- совній практиці є криміналістика . Криміналістами створюються но- вовведення, які істотно поліпшують якість та повноту процесу дока- зування по справі, підвищують його науковий рівень, скорочують тер- міни досудового слідства, дозволяють вирішувати питання, що рані- ше не вирішувалися за відсутності належних методів та засобів . До інноваційних криміналістичних продуктів можна віднести розроб- ки в галузі криміналістичної техніки, тактики та методики розсліду- вання злочинів, а саме: нові або вже існуючі та прилаштовані до по- треб слідчої практики техніко-криміналістичні засоби, сучасні інфор- маційні технології, електронні бази знань, методи фіксації, аналізу та оцінки доказової інформації, нові тактичні прийоми, їхні комплекси, тактичні комбінації та операції, алгоритми першочергових слідчих дій та перевірки типових слідчих версій, методики розслідування но- вих видів злочинів тощо . З урахуванням специфіки правозастосовної діяльності та сутності терміна «інновація» можна сформулювати визначення поняття «кри- міналістична інновація» . Криміналістична інновація – це розробле- ні та впроваджені в практику нові сучасні методи, прийоми, тех- нології, технічні засоби, прилади, апаратура, інструменти, ме- тою яких є оптимізація розслідування злочинів та їхнього судово- го розгляду, підвищення якості та ефективності правозастосов- ної діяльності і зменшення помилок . Створення інноваційного продукту у криміналістиці здійснюється відповідно до таких етапів: 1) розроблення основних теоретичних за- сад щодо інновацій у криміналістиці; 2) вивчення та аналіз сучасно- го стану та можливих шляхів впровадження інноваційних продуктів у діяльність органів досудового слідства; 3) виокремлення найбільш перспективних напрямків інноваційної діяльності з урахуванням по- треб слідчої (судової) практики та досягнень природничих і технічних наук; 4) генерація і фільтрація ідей; 5) планування науково-дослідної роботи (НДР); 6) розроблення відповідно до плану НДР інноваційних продуктів; 7) апробація результатів НДР; 8) впровадження інновацій у практичну діяльність правозастосовних органів . 10 Тема № 1 11 Інновації у криміналістиці та їхнє впровадження у правозастосовну діяльність Кримінальний процесуальний кодекс України регламентує про- ведення допиту, впізнання у режимі відеоконференції під час досу- дового розслідування (ст . 232 КПК України) та проведення процесу- альних дій у режимі відеоконференції під час судового проваджен- ня (ст . 336 КПК України) . Ці процесуальні дії здійснюються за допо- могою інноваційних продуктів – сучасних інформаційних технологій (зокрема, комунікаційної системи Skype) . Інформаційні технології є ефективними на початковому етапі роз- слідування злочинів під час планування, побудови версій, одержання орієнтуючої інформації, виготовлення діаграм, схем, таблиць, графі- ків, моделей тощо . Вони дозволяють здійснювати фіксацію доказової інформації за допомогою цифрових засобів аудіозапису, відео– та фо- тозйомки, дистанційно (за допомогою дальномірів) здійснювати ви- міри відстаней між предметами під час огляду місця події та будува- ти плани і схеми місця події за допомогою загальних та спеціальних програмних продуктів тощо . Залежно від вирішуваних завдань інформаційна технологія є сис- темою певних технічних, програмних, математичних, інформацій- них, організаційно-методичних та інших засобів . Комплекс таких елементів є загальним для всіх розв’язуваних завдань та гармонійно поєднується в автоматизованих робочих місцях (АРМ) різного при- значення . Автоматизовані робочі місця є комплексами програмно- технічних засобів, призначених для автоматизації вирішення за- вдань певного виду . Серед розробок сучасних криміналістичних нововведень слід за- значити роботи вчених-криміналістів України з розроблення автома- тизованих робочих місць слідчого, дізнавача, експерта, судді тощо . Прикладами таких автоматизованих робочих місць слугують: – АРМ слідчого «Інсайт»; – АРМ судових експертів різних експертних спеціальностей (АРМ трасолога, АРМ баліста, АРМ економіста, АРМ фоноскопіста, АРМ з дослідження об’єктів інтелектуальної власності тощо); – АРМ «Судді» та АРМ «ОНД» (АРМ «Обробки та надсилання до- кументів»); – АРМ «секретар судді»; – «Автоматизоване робоче місце працівника підрозділу по бороть- бі з незаконним обігом наркотиків»; Основні зусилля в розслідуванні, розкритті і запобіганні злочинам пов’язані з пошуком, накопиченням та зберіганням значного обсягу необхідної інформації, її оцінкою, побудовою версій та розробленням планів розслідування, складанням процесуальних та інших докумен- тів, організацією всього процесу розслідування . Використання новіт- ніх інформаційних технологій у правозастосовній діяльності спрямо- ване на оптимізацію процесів вирішення таких завдань . Інформаційною технологією є цілеспрямована організована су- купність інформаційних процесів із використанням засобів обчис- лювальної техніки, що забезпечують високу швидкість обробки даних, швидкий пошук інформації, розосередження даних, доступ до джерел інформації незалежно від місця їхнього розташування. Напрямками використання інформаційних технологій у досудово- му слідстві є створення та ведення криміналістичних обліків, побудо- ва суб’єктивних портретів, користування базою законодавства Укра- їни та іншими базами даних . У сучасних умовах слідчим потрібні інформаційні технології для оптимізації управління процесами ін- формаційного забезпечення, здійснення автоматизованого пошуку відомостей щодо будь-яких об’єктів (осіб, подій, предметів тощо), одержання формалізованих знань з усіх видів баз даних, що існують у світі, статистичного і географічного аналізу подій, пошуку окремих об’єктів і осіб . Інформаційні технології надають можливість оперативного зби- рання, зіставлення та глибокого аналізу відомостей із різних джерел (повідомлень, результатів оперативно-розшукових заходів, допитів, адресної бази даних тощо) . Вони оптимізують процес встановлення хронологічної послідовності подій за часом та відповідність окремих фактів . Інформаційні технології дозволяють здійснювати складання планів та схем місця події та моделювати подію злочину за допомо- гою комп’ютерної техніки . Протягом останніх років у судову практику Австрії, Великої Бри- танії, Італії, Канади, Німеччини, США та інших провідних країн світу впроваджується електронне (віртуальне) судочинство . У судах Укра- їни сьогодні автоматично здійснюється розподіл судових справ та електронний документообіг . У мережі Інтернет у вільному доступі міститься Єдиний державний реєстр судових рішень в Україні, який є автоматизованою інформаційно-пошуковою системою (АІПС) . 12 Тема № 1 13 Інновації у криміналістиці та їхнє впровадження у правозастосовну діяльність спеціальний програмний продукт, що забезпечив роботу цієї розроб- ки в сучасних програмних системах . За умови розробки алгоритму АРМ слідчого замовниками-юристами (а не програмістами) створен- ня спеціального програмного забезпечення не обмежене у часі, його можна скласти або перекласти іншою мовою програмування у будь- який період часу . У сучасних умовах спостерігається значне розширення сфер ви- користання комп’ютерних технологій у криміналістиці, що позитив- но впливає на організацію кримінального судочинства . Так, сучасне системне програмне забезпечення, яке має значну кількість «вбудо- ваних» програмних продуктів (зокрема, пакети програмних продук- тів фірми Microsoft), дозволяє слідчому (судді) створювати власні бази даних телефонних номерів, відомостей щодо осіб, подій та пред- метів, кримінальних справ, процесуальних документів, доказів (на- приклад, Microsoft Access) . Комп’ютерні програми дозволяють моде- лювати події, листуватися електронною поштою (The Bat, Microsoft Outlook тощо), за мінімальний проміжок часу здійснювати запити та отримувати відомості із віддалених міст та ділянок місцевості (зокре- ма, з криміналістичних облікових систем), будувати таблиці, які міс- тять складні розрахунки або діаграми (Microsoft Excel), плани та схе- ми (Microsoft Paint, Home Plan) тощо . Слідчий (суддя) може використовувати й спеціальні програм- ні продукти та довідково-інформаційні системи . Прикладами спеці- ального програмного забезпечення є комп’ютерна система «Вбив- ство», яка допомагає слідчому у побудові версій щодо особи вбивці, система підтримки прийняття рішень «Маніяк», що допомагає спів- робітникам карного розшуку встановити вірогідний тип імовірного злочинця під час розслідування серійних убивств, що здійснюють- ся на сексуальному підґрунті тощо . Сьогодні у навчальному проце- сі використовуються ділові ігри «Слідчий», «Розслідування розбоїв» та інші, що становлять систему рольових ігор та рекомендацій для моделювання та дослідження можливих дій осіб залежно від їхньої професійної належності . Заслуговує на увагу розробка нових приладів та комплектів багато- функціональних пристроїв для фіксації доказової інформації в польо- вих умовах (наприклад, «Польова мініфотолабораторія»), формування методик розслідування нових видів злочинів тощо . «Польова мініфото- – АРМ юриста; – АРМ юриста-кримінолога; – АРМ прокурора тощо . Ці АРМ призначені для роботи з інформаційними базами даних (зокрема, з обліковими відділами вогнепальної зброї та слідів рук) за допомогою мережі Інтернет та оптимізації процесу оформлення про- цесуальних та інших документів за допомогою комп’ютерної техніки і стандартних програмних продуктів . Заслуговують на увагу розроблені вченими-криміналістами Росії такі автоматизовані робочі місця, як «Арсенал», «Ракурс», «Автома- тизоване робоче місце слідчого (дізнавача)», «Автоматизоване робо- че місце експерта-криміналіста ´´Папілон´´» та інші . Система технічних засобів АРМ слідчого зазвичай складається з комп’ютера з периферійним обладнанням та відповідним програм- ним забезпеченням і комплексу техніко-криміналістичних засобів ви- явлення, фіксації та дослідження доказової інформації . Загальне про- грамне забезпечення «керує» роботою комп’ютера та його окремих частин, а прикладне (спеціальне) програмне забезпечення використо- вується для вирішення окремих завдань . «Автоматизоване робоче місце слідчого ´´Інсайт´´» має 12 взаємопов’язаних блоків («Документ», «Слідчі дії», «Слідча практи- ка», «Науково-технічні засоби», «Судові експертизи», «Криміналіс- тичні методики», «Словник термінів», «Правоохоронні органи та екс- пертні установи», «Навчання», «Бібліографія», «Довідкова корисна інформація»), що можуть використовуватися окремо або в комплек- сі . Системне та спеціальне програмне забезпечення «АРМ слідчого ´´Інсайт´´» дозволяє слідчому додатково створювати власні бази да- них, складати процесуальні документи та звіти (зокрема, з викорис- танням графічного матеріалу), будувати плани та схеми, моделюва- ти об’єкти та події, дуже швидко здійснювати запити та пошуки ві- домостей щодо окремих осіб, об’єктів і подій, досліджувати аудіо– та відеозаписи, фотознімки та графічні об’єкти тощо (В . Ю . Шепітько, Г . К . Авдєєва, 2007) . Створенню програмно-інформаційної системи «АРМ слідчого ´´Інсайт´´» передувало формування окремих модулів у вигляді баз знань та інформаційно-пошукових систем та побудова детально- го алгоритму, за яким у подальшому програмістами був складений 14 Тема № 1 15 Інновації у криміналістиці та їхнє впровадження у правозастосовну діяльність пійовані з мережі Інтернет фотознімки мобільних телефонів. Зло- вмисник заволодів шляхом обману двома пластиковими банківськими картками інших громадян, за допомогою яких тривалий час одержу- вав грошові кошти від потенційних покупців. Співробітники право охоронних органів встановили десятки потерпілих, які перерахували гроші на наведений в оголошенні банківський рахунок. Під час прове- дення оперативнорозшукових заходів спочатку було встановлено IP адресу 1 комп’ютера, з якого в мережу Інтернет приходила неправди- ва інформація, а згодом – і особу злочинця. У 2005 році Україною було ратифіковано міжнародну Конвенцію про кіберзлочинність, метою якої є організація державами-членами Ради Європи та іншими державами, які її підписали, спільних дій, спря- мованих на захист суспільства від кіберзлочинності . Правоохоронні ор- гани різних країн згідно з Конвенцією надають одна іншій взаємну до- помогу під час розслідування або переслідування кримінальних право- порушень, пов’язаних із комп’ютерними системами і даними . У тексті Конвенції комп’ютерні правопорушення класифіковано на певні групи . Перша група містить правопорушення проти кон- фіденційності, цілісності та доступності комп’ютерних даних і сис- тем, а саме: 1) незаконний доступ; 2) нелегальне перехоплення; 3) втручання у дані; 4) втручання у систему; 5) зловживання пристроями . Друга група містить правопорушення, пов’язані з комп’ютерами, а саме: 1) підробка, пов’язана з комп’ютерами; 2) шахрайство, пов’язане з комп’ютерами . 1 IPадреса (скорочення від англ. Internet Protocol Address) – унікальна ме- режева адреса вузла в комп’ютерній мережі, побудована за протоколом IP (скорочена назва міжмережевого протоколу – від англ. Internet Protocol). – Див.: Англорусский словарь по вычислительной технике и программиро- ванию (The EnglishRussian Dictionary of Computer Science) : около 55 тыс. статей / Е. К. Масловский. – 8е изд., испр. и доп. – ABBYY, 2008 [Електро- нна версія]. лабораторія» – це комплект сучасних науково-технічних засобів, що до- зволяє співробітникам правоохоронних органів здійснювати фіксацію доказової інформації в «польових» умовах за допомогою звукозапису, відео– та фотозйомки, роздруковувати фотознімки високої якості, яка дорівнює якості поліграфічного друку, без застосування комп’ютерної техніки та електромереж, накопичувати, зберігати та копіювати фоно- грами, відеофайли та фотознімки на носії електронної інформації без зниження їхньої якості (В . Ю . Шепітько, Г . К .Авдєєва, 2010) . Прикладами інновацій у правозастосовній діяльності також слугу- ють ідентифікаційні біометричні системи за статичними та динаміч- ними ознаками людини (за відбитками рук, ознаками зовнішності, ма- люнком райдужної оболонки ока, ДНК, ознаками ходи, почерку тощо) . 3. Інновації у боротьбі зі злочинністю, пов’язаною із комп’ютерними системами та даними Глобальна всесвітня мережа Інтернет, яка об’єднує мільйони комп’ютерів, розташованих у різних країнах, надає можливості швид- кого отримання інформації та обміну нею . Сьогодні Інтернет все час- тіше використовується у злочинних цілях . Поява «електронних» гро- шей та інтернет-магазинів, за допомогою яких надаються послуги із придбання товарів, стала одним із факторів появи нового виду зло- чинів – «комп’ютерних» . Статистика свідчить про значне зростання кількості таких злочинів щороку . Перед правоохоронними органами (поряд із традиційною діяль- ністю) постало нове завдання попередження і розслідування злочинів у сфері використання комп’ютерних технологій («кіберзлочинів») . Успіх вирішення цього завдання певною мірою залежить від ступеня застосування інновацій у правозастосовній діяльності . Прикладом розкриття злочину з використанням комп’ютерної тех- ніки і мережі Інтернет є таке . Працівники відділу боротьби з кіберзлочинністю управління мілі- ції Кіровоградської області затримали 25річного чоловіка, який на одному з Інтернетресурсів пропонував до продажу мобільні теле- фони, яких насправді не мав. До тексту оголошення було додано ско- 16 Тема № 1 17 Інновації у криміналістиці та їхнє впровадження у правозастосовну діяльність лектуальної власності та заняття гральним бізнесом, злочини проти інформаційної безпеки), та протидії їм, а також протидії легалізації доходів, отриманих від таких злочинів і правопорушень . 11 січня 2013 року у штаб-квартирі Європолу в Гаазі (поліцейської служби ЄС) почав діяти Європейський центр боротьби з кіберзлочин- ністю (European Cybercrime Centre) . Центру доручено забезпечити швидке виявлення та розслідування «кіберзлочинів», а також органі- зувати взаємодію правозастосовних органів країн Європейського Со- юзу (ЄС) та інших держав у боротьбі з такими видами злочинів: – злочини, що вчиняються організованими злочинними групами з метою отримання незаконних доходів в особливо великих розмірах, зокрема шахрайство, пов’язане з комп’ютерами, кредитними картами або електронними банківськими операціями; – злочини, що завдають серйозної шкоди жертві, зокрема розтлін- ня і спокушання малолітніх; – дії, спрямовані на свідоме псування інформаційних систем кра- їн ЄС . Сьогодні найшвидше зростає рівень кіберзлочинності у фінансо- вій сфері . Найнебезпечнішим визнано шахрайство у системах дистан- ційного банківського обслуговування (ДБО) . ДБО – це комплекс сер- вісів віддаленого доступу клієнтів до банківських послуг . При цьому клієнт віддалено (без візиту в банк) передає необхідні розпоряджен- ня, використовуючи інформаційні технології . За даними Департаменту казначейства США по боротьбі з фінан- совими злочинами, організовані злочинні групи заробляють на шах- райстві з платіжними картками 1,5 млрд євро на рік . Кількість таких злочинів збільшилася на 115 % за 2012 рік (відносно 2011 року) . Шахрайства в системах ДБО зазвичай складаються з трьох осно- вних етапів: отримання інформації для здійснення неправомірного до- ступу в систему, проведення шахрайської операції і переведення гро- шей в готівку . Для розкрадання персональних (авторизаційних) даних користувача системи ДБО (логіна, пароля та ключів електронного під- пису) зловмисники використовують спеціальне шкідливе програмне забезпечення . Найчастіше це модифікації банківських троянів із до- датковими функціями . За збитками шахрайство в системах ДБО у країнах СНД у 2012 році стало загрозою для економіки України, для всієї банківській сис- Третя група – правопорушення, пов’язані з дитячою порнографією . Четверта група містить правопорушення, пов’язані з порушен- ням авторських та суміжних прав . Положення «Конвенції про кіберзлочинність» кореспондують із розділом 16 Кримінального кодексу України («Злочини у сфері ви- користання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), сис- тем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку»), який скла- дається з таких статей: ст . 361 – «Несанкціоноване втручання в ро- боту електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автомати- зованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку»; ст . 361 1 – «Створення з метою використання, розповсюдження або збуту шкідливих програмних чи технічних засобів, а також їхнє роз- повсюдження або збут»; ст . 361 2 – «Несанкціоновані збут або роз- повсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах (комп’ютерах), автоматизова- них системах, комп’ютерних мережах або на носіях такої інформа- ції»; ст . 362 – «Несанкціоновані дії з інформацією, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп’ютерах), автоматизова- них системах, комп’ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї»; ст . 363 – «Порушення правил експлуатації електронно-обчислювальних ма- шин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку або порядку чи правил захисту інформації, яка в них оброблюється»; ст . 363 1 – «Перешкоджання роботі електронно- обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку шляхом масового роз- повсюдження повідомлень електрозв’язку» . Згідно з наказом МВС України від 30 жовтня 2012 року № 988 «Про організацію діяльності Управління боротьби з кіберзлочин- ністю МВС України та підрозділів боротьби з кіберзлочинністю ГУМВС, УМВС» у структурі МВС України створено відповідні підрозділи . Їхнім основним завданням є організаційне та практич- не забезпечення реалізації державної політики щодо попере дження злочинів і правопорушень, що вчиняються з використанням ін- формаційних технологій та телекомунікаційних мереж (у сфері інформаційно-телекомунікаційних технологій, у сфері електронних платежів і господарської діяльності, зокрема порушення прав інте- 18 Тема № 1 19 Інновації у криміналістиці та їхнє впровадження у правозастосовну діяльність Поширення мобільного зв’язку призвело до зростання злочинів у цій сфері . Розвиток таких нових технологій, як мобільний Інтер- нет, можливість переведення коштів з рахунку одного номера на раху- нок іншого, можливість поповнення рахунку практично в будь-якому куточку країни, а також використання мобільного зв’язку для оплати різноманітних послуг, сприяло поширенню нових видів шахрайства (наприклад, SMS-шахрайство) . Всі види SMS-шахрайства переважно засновані на тому, що вар- тість повідомлення на короткі номери (з чотирьох або п’яти знаків) у десятки разів вища від вартості SMS-повідомлень на звичайні 12-зна- чні . Короткі номери спеціально призначені для надання певних плат- них послуг, причому гроші за ці послуги сплачуються безпосередньо з рахунку абонента . Сьогодні в різних містах України на дошках оголошень розмі- щені плакати та рекламні папірці жовтого кольору, в яких містять- ся пропозиції щодо працевлаштування із заробітною платнею, яка у 5–7 разів перевищує середній її рівень в Україні . В тексті рекламно- го повідомлення зазначено, що подробиці про наявні вакансії мож- на дізнатися, надіславши повідомлення з текстом «3000» на певний короткий номер . Однак у тексті відсутнє попередження про те, що SMS-повідомлення на такий номер коштує в 100 разів дорожче, ніж на звичайні номери мобільних операторів України . Особи, які шука- ють роботу, надсилають такі SMS-повідомлення, а у відповідь отри- мують лише інформацію про те, що їхні дані поставили в чергу на обробку . Плідна співпраця співробітників Управління боротьби з кіберзло- чинністю МВС України з мобільними операторами України дозво- лила значно знизити рівень SMS-шахрайства в Україні . Так, лише у 2012 році було припинено роботу 38 інтернет-ресурсів, які мали ко- роткі номери, більше 200 разів блокувалися сервіси послуг до усунен- ня окремих недоліків або з’ясування обставин щодо наявності право- порушень . Повернення грошових коштів абонентам за встановлени- ми фактами шахрайства склало близько 2 млн грн . Останнім часом збільшилася кількість правопорушень, пов’язаних з несанкціонованим втручанням в роботу електроннообчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем та комп’ютерних теми, для середнього та малого бізнесу . Поширення банківських троя- нів і регулярні спрямовані атаки хакерів 2 на інтернет-ресурси установ фінансового сектора зумовлені можливістю отримання багатоміль- йонних прибутків . При цьому предметом посягання є кошти як юри- дичних, так і фізичних осіб . Поширення в Україні різноманітних соціальних мереж також сприяє розвитку кіберзлочинності . Більше половини людей світу віком до 30 років зареєстровані в соціальних мережах (Fасеbоок, Однокласники, ВКонтакте, Мой мир, Twitter тощо) . Такий інтерес до подібних сервісів з боку користувачів сприяє поширенню шкідливого програмного забез- печення (ПЗ) та управлінню ним через соціальні мережі . Зокрема, кри- міналістами були виявлені завантажувачі вірусів, які використовували сервіс повідомлень Fасеbоок як засіб надання злочинних вказівок і конт- ролю за їхнім виконанням . Масовий характер «заражень» комп’ютерів шкідливим ПЗ призводить до створення багатомільйонних мереж поєд- наних між собою «заражених» комп’ютерів (ботнетів) . Сьогодні спостерігається зростання обсягу шкідливого програм- ного забезпечення, спрямованого на вимагання грошей у користувача комп’ютерної техніки . Таке шкідливе ПЗ блокує роботу комп’ютера або робить його використання незручним (наприклад, половина екра- на закрита зображенням із погрозами щодо подальшого знищення інформації в комп’ютері користувача та вимогою перерахувати гро- ші на вказаний правопорушниками рахунок або відправити SMS 3 - повідомлення на короткий номер) . Розблокувати комп’ютер можна (і то не завжди) лише після відправлення платного SMS-повідомлення та отримання спеціального коду . 2 �акер (англ. hac�er � to hac� – рубати, прорубувати) – комп’ютерний зло �акер (англ. hac�er � to hac� – рубати, прорубувати) – комп’ютерний зло- мщик; той, хто за допомогою свого комп’ютера проникає в інформаційні мережі банків, фінансових, промислових та інших установ з метою здобути потрібні відомості, заразити ці мережі вірусом та ін. – Див.: Крысин Л. П. Толковый словарь иноязычных слов. – М. : Эксмо, 2008. – 944 с. 3 SMS (англ. Short Messaging Service – «служба коротких повідомлень») – технологія, що дозволяє здійснювати прийом і передання коротких тексто- вих повідомлень за допомогою мобільного телефону. – Див.: Англорусский словарь по вычислительной технике и программированию (The English Russian Dictionary of Computer Science) : около 55 тыс. статей / Е. К. Мас- ловский. – 8е изд., испр. и доп. – ABBYY, 2008 [Електронна версія]. 20 Тема № 1 21 Інновації у криміналістиці та їхнє впровадження у правозастосовну діяльність Запитання для самоконтролю: 1. Дайте визначення терміна «криміналістична інновація» . 2. Види інноваційних продуктів у криміналістиці . 3. Дайте визначення поняттю «інформаційна технологія» . 4. Напрямки використання інформаційних технологій у досудово- му слідстві . 5. Які слідчі дії можуть здійснюватися у режимі відеоконференції? 6. Назвіть новітні технічні засоби фіксації доказової інформації в «польових» умовах . 7. Види та функції інформаційно-пошукових систем у криміналь- ному судочинстві . 8. Структура АРМ слідчого . 9. Назвіть види автоматизованих робочих місць, що використову- ються у правозастосовній діяльності . 10. Якими є основні види інтернет-шахрайства? мереж (ст. 361 КК України). Найбільш поширеною формою такого правопорушення є DoSатаки 4 . У січні 2013 року у Києві правоохоронними органами України вперше затримано хакера, який на замовлення конкуруючих бізнес установ здійснював DoSатаки на інтернетресурси українських і зарубіжних комерційних структур. Усього правопорушник здійснив більше 50 атак. З метою конспірації хакер спілкувався зі своїми клі- єнтами через анонімні інтернетпейджери (системи миттєво- го обміну повідомленнями за допомогою Інтернет), а оплату одер- жував «електронними» грошима на рахунки, зареєстровані на під- ставних осіб. Під час розслідування злочину встановлено, що злочи- нець тривалий час підтримував зв’язок з учасниками міжнародно- го «хакерського» руху «Анонимус» (англ. Anonymous – «Анонімний», «Безіменний»). Встановленню особи злочинця сприяла плідна взаємодія співробіт- ників правоохоронних органів зі спеціалістами у галузі комп’ютерних та телекомунікаційних систем . Новітні методи та методики судової експертизи телекомунікаційних мереж та засобів дозволили встано- вити факт несанкціонованого доступу до інтернет-ресурсів комерцій- них структур, час такого доступу та IP-адресу комп’ютера, з якого він здійснювався . 4 DoSатака (англ. Denial of Service, відмова в обслуговуванні) – атака на об DoSатака (англ. Denial of Service, відмова в обслуговуванні) – атака на об- числювальну систему з метою довести її до відмови, тобто створення та- ких умов, за яких легітимні (правомірні) користувачі системи не можуть отримати доступ до наданих системою ресурсів (серверів) або цей доступ обмежений. – Див.: Пройдаков Э., Теплицкий Л. Англорусский толковый словарь по вычислительной технике, Интернету и программированию. – 3е изд., испр. и доп. – М. : Издво «Русская Редакция», 2002. – 640 с. 22 23 Використання цифрової фотозйомки у діяльності органів кримінальної юстиції Весь процес у кожному конкретному випадку кримінального про- вадження має бути належним чином зафіксовано у формах та спо- собами, передбаченими кримінально-процесуальним законом . Фото- зйомка виступає найпоширенішим додатковим засобом фіксації, який дозволяє передати у наглядній формі інформацію, що має значення для процесу встановлення істини у справі . Водночас в експертній практиці фотозйомка виступає також одним із методів дослідження, який дозволяє отримувати нову інформацію про об’єкти досліджен- ня, вирішувати складні експертні завдання . Починаючи з кінця ХХ століття і на сьогодні світова практика розслідування злочинів майже повністю оновила свій арсенал фото- технічних засобів найсучаснішими технологіями, переозброївшись засобами цифрової фототехніки (зокрема, таких відомих фірм, як «Olympus», «SONY», «Panasonic», «Nikon», «Canon» тощо) . Цифрова фотографія становить сукупність методів фотофік- сації та перетворення зображень, які ґрунтуються на використанні комп’ютерних засобів і технологій . Відмінним у цифровій камері є світлосприймаючий пристрій, який дозволяє перетворювати оптич- не зображення у цифрову форму та вводити у пам’ять комп’ютера (В . А . Зотчев, 2004) . У результаті цифрової фотозйомки зображен- ня об’єкта уловлюється фотодатчиками, після засвічування яких ви- никає електричний сигнал, а внаслідок змін електричного заряду отримана аналогова інформація про об’єкт перетворюється на бі- нарний код шляхом цифрового методу обробки інформації . Існу- ють дискусії щодо найменування продукту такої обробки: цифро- ва фотографія, електронна фотографія, цифрографія, цифровий за- пис, аудіовізуальне відтворення, зображувальний документ тощо . У зв’язку з цим навіть ставляться питання щодо можливості визна- ння цифрових зображень фотознімками (В . А . Газізов, П . А . Чет- веркін, 2008) . Правовими підставами застосування цифрової фототехніки у кримінальному провадженні виступають положення Кримінально- го процесуального кодексу України, статті 99, 104, 105–107, 224, 228, 231, 236, 237–241, 252, 256, 269, 361 якого передбачають, що хід та результати процесуальної дії під час досудового розслідуван- ня та судового розгляду можуть бути (а за клопотанням учасників процесуальної дії – повинні бути) зафіксовані за допомогою техніч- |