Навчальний посібник За редакцією доктора юридичних наук, професора В. Ю. Шепітько Київ ІнЮре 2013 3 Зміст Тема Інновації у криміналістиці та їхнє впровадження
 Скачать 0.92 Mb.
|
|
ТЕМА № 2 Використання цифрової фотозйомки у діяльності органів кримінальної юстиції 1. Поняття, значення та правові підстави використання цифро- вої фотографії у кримінальному судочинстві 2. Сучасна цифрова фототехніка та її можливості 3. Особливості фіксації результатів слідчих (розшукових) дій за допомогою цифрової фототехніки. Процесуальне оформлен- ня результатів цифрової фотозйомки. Способи захисту ре- зультатів застосування цифрової фотозйомки 4. Фотозйомка за несприятливих умов. Корекція балансу білого. 5. Використання цифрової техніки в експертній практиці. 6. Техніко-криміналістичні прийоми роботи із програмним за- безпеченням під час опрацювання цифрових фотозобра- жень 7. Оцінка результатів застосування цифрової фотозйомки 1. Поняття, значення та правові підстави використання цифрової фотографії у кримінальному судочинстві Сучасна техніка характеризується стрімким розвитком та суттє- вим розширенням можливостей використання . Запровадження но- вітніх технічних засобів у практику боротьби зі злочинністю по- требує теоретичного обґрунтування прийомів і способів їхнього за- стосування з метою дотримання принципів кримінального судочин- ства, встановлених законом процедур кримінального провадження, підвищення ефективності вирішення завдань органів кримінальної юстиції . 24 Тема № 2 25 Використання цифрової фотозйомки у діяльності органів кримінальної юстиції – забезпечує зручне, надійне, тривале та економічне збереження фотозображення в електронному варіанті; – дозволяє: швидко знаходити потрібні фотознімки; оперативно передавати їхні копії на будь-які відстані та у будь-якій кількості за допомогою телекомунікаційних засобів зв’язку; створювати потрібну кількість копій фотозображень без додаткових витрат коштів та часу; – надає можливість отримувати інформацію про дату і час фото- зйомки, роздільну здатність і розмір кадру, розмір файла тощо; – дозволяє встановлювати конфіденційність та обмежувати доступ до результатів фотозйомки завдяки встановленню паролів доступу до цифрових файлів та застосування методів кодування інформації . 2. Сучасна цифрова фототехніка та її можливості Рівень розвитку сучасної техніки дозволяє запропонувати уні- версальні засоби цифрової фотографії для фіксації та дослідження об’єктів, що мають значення для розкриття та розслідування злочинів . На сьогодні існує два класи цифрових фотокамер – професійні та аматорські . Професійні камери поділяються на: студійні (ста- ціонарні) і репортерські (переносні) . Аматорські фотокамери умов- но поділяються на три класи: початкового рівня, середнього та на- півпрофесійні . Цифрові аматорські фотокамери середнього рівня і напівпрофесій- ні дозволяють проводити зйомку на відкритій місцевості та у примі- щенні об’єктів, що мають значення для розкриття та розслідування злочинів . Початок практики використання цифрової фотографії у процесі розслідування злочинів припадає на середину 90-х років ХХ століт- тя . З постійним розвитком і удосконаленням цифрових камер збіль- шуються їхні можливості (функції, режими фотозйомки, якість зобра- ження тощо) . Водночас разом із новими можливостями з’являються і нові про- блеми, пов’язані передусім із достовірністю цифрових фотозобра- жень та їхнім доказовим значенням, надійним збереженням результа- тів цифрової фотозйомки . Цифрове фотозображення може зберігатися на будь-якому носії: но- сіях комп’ютерної інформації (пристрої пам’яті комп’ютера, перифе- них засобів, про що зазначається у протоколі; фототаблиці та носії комп’ютерної інформації є додатками до протоколу, при цьому мате- ріали фотозйомки та носії інформації (зокрема, електронні), на яких збережено її результати, є процесуальними джерелами доказів – до- кументами . Цифрова фотозйомка має застосовуватися з дотриманням сукуп- ності принципів, а саме: а) законності, безпеки, наукової обґрунтованості; б) використання технічних засобів не повинно порушувати законні інтереси та права учасників кримінального процесу, не прини- жувати гідність осіб, щодо яких вони застосовуються; в) технічні засоби мають забезпечувати одержання об’єктивних і до- стовірних даних, гарантувати встановлення об’єктивної істини; г) застосування криміналістичної техніки не повинно суперечити професійній етиці слідчого (судді, експерта); ґ) факт використання техніки має бути зафіксовано у протоколі процесуальної дії (висновку експерта) . Цифрова фотозйомка має певні переваги та додаткові можливості порівняно з аналоговою фототехнікою (плівковими фотоапаратами) . Зокрема, цифрова фототехніка: – дає можливість виконувати велику кількість фотознімків та від- разу визначати їхню якість і правильність здійсненої фотозйомки; – є економічним засобом; – знижує похибки зображення, більш точно передає його колір; – містить екранне меню, за допомогою якого здійснюється вибір опцій роботи з зображеннями; – скорочує процедуру та час підготовки фотознімків; – суттєво зменшує небезпеку втрати якості результатів фотозйом- ки і самих фотознімків; – дозволяє здійснювати обробку фотозображень за допомо- гою комп’ютерної техніки та різних програм з метою підвищен- ня якості зображення, вирішення різних експертних задач та ви- готовлення потрібних ілюстрацій, розширює можливості дослі- дження об’єктів та виявлення прихованої інформації, полегшує розв’язання ідентифікаційних завдань завдяки автоматизованим процесам суміщення, накладення та зіставлення цифрових фотозо- бражень на комп’ютері; 26 Тема № 2 27 Використання цифрової фотозйомки у діяльності органів кримінальної юстиції 3. Особливості фіксації результатів слідчих (розшукових) дій за допомогою цифрової фототехніки. Процесуальне оформлення результатів цифрової фотозйомки. Способи захисту результатів застосування цифрової фотозйомки Об’єктами фотозйомки під час проведення слідчих (розшукових) дій можуть виступати: а) місце вчинення злочину та його обстановка; б) дії осіб – учасників слідчої дії; в) конкретні об’єкти (сліди), які були оглянуті або використані під час проведення процесуальної дії; г) живі особи; ґ) трупи та їхні частини . Специфіка цифрової фотозйомки під час проведення обшуку, пред’явлення для впізнання та слідчого експерименту. Під час про- ведення огляду, обшуку, слідчого експерименту та інших слідчих (розшукових) дій використання цифрової фототехніки оптимізує застосування традиційних методів фіксуючої фотозйомки (зокрема, панорамного – завдяки спеціально розробленому режиму «пано- рамної зйомки», який передбачає більший кут захоплення об’єкта об’єктивом камери, полегшує переміщення камери з одного кадру на інший; вимірювального – монофотограметричний метод зйом- ки тощо) . Під час проведення обшуку фотозйомка є незамінним засобом фіксації, за допомогою якого передається обстановка місця прове- дення обшуку (яка не підлягає ретельному опису у протоколі зазна- ченої процесуальної дії), пошукові дії слідчого та осіб, які беруть участь у ньому, виявлені сховища, тайники, вилучені матеріальні предмети і цінності . Під час проведення обшуку за допомогою фо- тозйомки фіксують: а) місце проведення обшуку та умови зберігання об’єктів пошуку; б) етапи здійснення пошукових дій та виявлені предмети; в) дії слідчого та інших учасників . рійні пристрої, комп’ютерні пристрої зв’язку, мережі електрозв’язку та їхні пристрої), окремих носіях цифрової інформації (СD-R та СD- RW-диски, CompactFlash тощо), картах пам’яті та основній пам’яті фотоапаратів (MultiMedia Card, Sony Memory Stick, SD Card), мобіль- них телефонів, планшетів тощо . Сприйняття такого фотозображення можливе шляхом його виве- дення на екран монітора комп’ютера, телефону, телеекран тощо, а та- кож після роздрукування зображення на папері . При цьому у першо- му випадку якість виведеного для перегляду фотозображення залежить від технічних можливостей технічного засобу відтворення (роздільної здатності монітора, екрана телевізора тощо), використаного режиму пе- регляду, у другому – від можливостей друкувального приладу, за допо- могою якого роздруковуються фотознімки . Специфікою збереження ре- зультатів цифрової фотозйомки на носіях комп’ютерної інформації є по- треба в застосуванні додаткових засобів їхнього захисту, оскільки існує небезпека їхнього знищення у зв’язку з дією шкідливих комп’ютерних програм, із виведенням з робочого режиму комп’ютерної техніки з різ- них причин, порушеннями якості роботи операційної системи, а також доступом зацікавлених чи будь-яких сторонніх осіб, які можуть необе- режно чи навмисно видалити чи змінити зображення . Зміни цифрового фотозображення, видалення або додавання пев- них деталей (комп’ютерний монтаж) можуть бути здійснені без зовні помітних ознак таких перетворень . У зв’язку з цим виникає потреба у створенні надійних засобів захисту первинних фотозображень як джерел процесуальної та криміналістично значущої інформації . З технічного боку цифрова фототехніка є досить чутливою до тем- пературних коливань (на морозі акумулятори та елементи живлення розряджаються, у зв’язку з чим фотозйомка стає неможливою); по- требує завчасної підзарядки перед використанням (водночас навіть повністю заряджена камера, яка перебуває у вимкненому стані, з ча- сом втрачає заряд); механізми такої камери є більш витонченими і вразливішими в процесі експлуатації (зокрема, механізми «виїзду» об’єктива, «наближення-віддалення зображення», перемикання режи- му фотозйомки тощо) . Крім того, фотокамери з високою роздільною здатністю та широкими функціональними можливостями коштують недешево, що створює перепони у їхньому широкому запровадженні в криміналістичній практиці . 28 Тема № 2 29 Використання цифрової фотозйомки у діяльності органів кримінальної юстиції Під час упізнання живих осіб фотозйомка повинна дати наочне уявлення про правильність підбору запропонованих для впізнання суб’єктів за віком, будовою тіла, зростом, зовнішнім виглядом, одя- гом . У ході такої слідчої дії фототехнічними засобами фіксуються ета- пи її проведення . Спочатку фотографують групу осіб, підібраних для впізнання, а потім момент впізнання конкретної особи . Окремо здій- снюють зйомку впізнаної особи, її характерні ознаки та прикмети (шрами, татуювання тощо) . У разі якщо пред’явлення для впізнання проводилося в умовах, коли особа, яку пред’явили для впізнання, не бачила і не чула особи, яка впізнає, всі фотографії, за якими може бути встановлена особа, яка впізнавала, зберігаються окремо від матеріалів досудового розслі- дування . Під час пред’явлення для впізнання місцевості, приміщень за до- помогою орієнтуючої, оглядової, вузлової і детальної зйомки виготов- ляють серію знімків, на яких відображають орієнтири, предмети, їхні особливості, за якими проведено впізнання . При проведенні фотозйомки під час упізнання предметів увага ак- центується на правильному підборі однорідних об’єктів і можливос- ті відтворення індивідуалізованих ознак, які назвала особа, що впі- знає . Зображення предметів повинно об’єктивно передавати просто- рові, яскраві та колірні властивості . Також є доцільним сфотографува- ти крупним планом впізнаний предмет, виділяючи на знімку стрілка- ми ті особливості, які зазначила особа, що впізнавала . Наочність встановлення тих чи інших обставин досліджуваної по- дії забезпечує переконливість одержуваних під час слідчого експери- менту результатів . За допомогою фотозйомки в ході проведення цієї слідчої дії найчастіше фіксують: а) можливість сприйняття будь-якого факту або явища (бачити об’єкт за певних умов тощо); б) можливість здійснення яких-небудь дій (проникнення в примі- щення певним способом), перевірка професійних чи інших на- вичок людини; в) можливість існування явища або факту, наприклад зберігання предметів у певних місцях (місткість сховища); г) встановлення механізму події або її окремих деталей . Фіксацію цієї слідчої дії шляхом фотозйомки доцільно здійснюва- ти за такою схемою: 1) оглядова зйомка – фотографується місце проведення обшуку (місцевість, приміщення); 2) вузлова зйомка – фотографуються особливості обстановки, які можуть мати значення для розслідування, місця розташування вияв- лених схованок, стан цінностей, що в них містяться, процес вилучен- ня об’єктів пошуку; 3) детальна зйомка – фотографується загальний вигляд та індиві- дуальні ознаки вилучених предметів . Якщо схованка має складну будову, то детальною зйомкою здій- снюється фотографування окремих її механізмів та складових . Також необхідно здійснювати фіксацію результатів застосування пошукових технічних засобів (наприклад, ділянки, де спостерігається вільне проникнення щупа на велику глибину, різка зміна сигналу ме- талошукача тощо) . Фіксація пред’явлення для впізнання за допомогою фотозйомки має свої особливості для кожної групи пред’явлених об’єктів залеж- но від їхньої природи, а також зумовлена різним процесуальним поло- женням осіб, які впізнають . Під час пред’явлення для впізнання фотозйомка здійснюється у та- кому порядку: на першому фотознімку фіксуються разом всі об’єкти, які пред’являються (їхнє розташування, картки з номерами поруч із кожним з об’єктів); на другому фотознімку має бути зафіксована особа, що здійснювала упізнання, в той момент, коли вона вказує на об’єкт, який упізнала (при цьому на фотознімку має бути видно об- личчя особи-впізнавача, жест її руки, який має однозначно тлумачи- тися як такий, що вказує на конкретний об’єкт; сам упізнаний об’єкт та картка з номером, під яким він був розміщений; зі змісту фото- знімка має бути зрозуміло, що до особи-впізнавача не застосовували- ся будь-які примусові дії та підказки в момент указування нею на об- раний об’єкт – з цією метою фіксується найближча обстановка навко- ло особи); на третьому фотознімку має бути крупним планом зафіксо- ваний упізнаний об’єкт таким чином, щоб можливим було спостере- ження тих ознак, за якими упізнавач обрав раніше сприйнятий об’єкт, в разі потреби – виконується декілька детальних знімків упізнаного об’єкта з метою фіксації його ідентифікаційних ознак . 30 Тема № 2 31 Використання цифрової фотозйомки у діяльності органів кримінальної юстиції під час судового розгляду (наприклад, фотознімки особливих прикмет та слідів на оголених частинах тіла освідуваної особи) . У разі використання засобів цифрової фотозйомки під час розслі- дування (як і будь-яких інших технічних засобів) в протоколі слідчої (розшукової) дії мають бути зазначені: 1 . Умови проведення фотозйомки (характер освітлення об’єктів, відстань до них від фотокамери тощо), окремі з яких зберігаються ра- зом із файлом зображення, наприклад щодо часу проведення зйомки, типу камери, значення експозиції, імені зображення тощо, що зумов- лено стандартом цифрової фотокамери . 2 . Характеристики застосованих технічних засобів та носіїв інфор- мації (цифрові прилади реєстрації оптичної інформації, носії електро- нної інформації, освітлювальні прилади, масштабні лінійки та стріч- ки, нейтрально-сіра шкала та тест-об’єкти, у випадках використан- ня – комп’ютерні засоби та їхні параметри, ліцензійне програмне за- безпечення, використане для обробки та виведення на матеріальний носій зображень, пристрої виведення інформації з комп’ютера тощо) . 3 . Відмітка про заздалегідь зроблене повідомлення всіх учасників слідчої дії про здійснення цифрової фотозйомки . 4 . Об’єкти, стосовно яких була проведена цифрова фотозйомка . 5 . Порядок здійснення фотозйомки, зміст застосованих методів та режимів фотозйомки . 6 . Результати застосування цифрової фотозйомки, факт їхнього пе- регляду учасниками слідчої дії, порядок їхнього збереження і засто- совані засоби захисту . До протоколу мають долучатися додатки: фототаблиці та носії комп’ютерної інформації, які повинні бути належним чином виготов- лені, упаковані й опечатані з метою надійного збереження, а також за- свідчені підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні та/або вилученні таких додатків . У ма- теріалах кримінального провадження зберігаються оригінальні при- мірники технічних носіїв інформації зафіксованої процесуальної дії, а їхні резервні копії зберігаються окремо (ч . 3 ст . 107 КПК України) . Під час оформлення фототаблиць потрібно керуватися такими правилами: – знімки розміщуються за принципом від загального до окремого; – фіксується інформація щодо умов фотозйомки; Фіксація слідчого експерименту шляхом фотозйомки здійснюєть- ся у три етапи: – фотографування підготовчих дій до експерименту, а саме місця та умов, в яких здійснюються дослідні дії: обстановки, створеної для проведення цих дій; розташування учасників; предметів для прове- дення дослідів (пристосування, за допомогою якого були відкриті две- рі; інструменти, верстати для виготовлення певних деталей тощо); – фотографування дослідних дій (зокрема, дій слідчого та інших учасників експерименту на місцевості і в приміщенні; змін, що відбу- ваються з об’єктами, тощо); – фотографування результатів експерименту – предметів, отрима- них у ході слідчого експерименту (деталей, виконаних за певний тер- мін, креслень тощо) . Можливість спостереження об’єкта за певних умов фіксують за допомогою орієнтуючої або оглядової зйомки . Напрямок, дистанція зйомки повинні забезпечувати сприйняття положення групи, яка пе- ревіряє можливість спостереження, і об’єкта, який необхідно побачи- ти, а також фактори, що ускладнюють спостереження (огородження, навколишні предмети, рухомий транспорт тощо) . Під час перевірки можливості здійснення яких-небудь дій їхній розвиток фіксують з різних боків . Так, під час перевірки можливості проникнення у квартиру, розташовану на другому поверсі, через бал- кон дії підозрюваного доцільно фіксувати як із боку двору (вулиці), так і з боку квартири . Це дозволить більш переконливо продемонструвати можливість і послідовність здійснюваних дій . Аналогічно фіксується можливість вчинення крадіжки предметів через отвір певного розміру . Під час перевірки можливості настання певних наслідків особли- ву увагу звертають на фіксування первинних умов, які відтворюють- ся за показаннями учасників процесу, етапів розвитку події та резуль- тату, що настав . Під час здійснення фотозйомки необхідно намагатися точно пере- дати важливі елементи слідчої дії, щоб у осіб, які не були присутні під час проведення дослідів, не виникало ускладнень в уявному відтво- ренні всього експерименту і не було сумнівів в оцінці його результатів . Отримані за результатами слідчих (розшукових) дій фотозобра- ження, демонстрація яких може розглядатися як образлива для особи, зберігаються в опечатаному вигляді і можуть надаватися лише суду 32 Тема № 2 33 Використання цифрової фотозйомки у діяльності органів кримінальної юстиції ня слідчої (розшукової) дії з наступним розпакуванням та виготов- ленням фототаблиць під час проведення окремої слідчої дії – слідчо- го огляду цифрового носія інформації (Ісаєва Л . М .); 2) забезпечення безперервності процесу фотозйомки і роздруку- вання фотознімків (наприкінці слідчої дії результати фотозйомки з фотокамери за допомогою кабелю виводяться на комп’ютер або без- посередньо на принтер і роздруковуються; фототаблиця засвідчуєть- ся підписами всіх учасників слідчої дії, після чого карта пам’яті фо- тоапарата виймається, надійно упаковується, опечатується та засвід- чується підписами всіх учасників) . Недоліком такого способу є не- можливість використання упакованої картки пам’яті для наступної фотозйомки протягом часу кримінального провадження, а також по- треба у забезпеченні слідчої дії додатковими технічними засобами (комп’ютер, принтер) незалежно від місця її проведення (наприклад, обшук, огляд місця події); 3) запис фотозображення на одноразові диски mini CD-R (які перед зарядкою фотокамери засвідчуються підписами учасників слідчої дії, а після зйомки переглядаються, кількість та короткий зміст відзнятих кадрів відображається у протоколі слідчої дії, результати фотозйомки копіюються на резервний диск або комп’ютер для наступного роздру- кування фотознімків, після чого диск mini CD-R із записом опечату- ється і додається до протоколу) . Така процедура унеможливлює вне- сення змін до цифрових знімків, але потребує затрат для забезпечен- ня кожної процесуальної дії, під час якої здійснюється фотозйомка, новим диском такого типу; крім того, фотоапарати, оснащені такими дисками, не отримали достатнього поширення на практиці й були за- мінені виробниками більш досконалими аналогами; 4) копіювання результатів фотозйомки після закінчення проце- суальної дії на цифровий носій інформації (за можливості, лазерний диск, захищений від внесення змін, типу CD-R) та збереження у на- дійно упакованому вигляді як дубліката з метою пересвідчення в до- стовірності конкретних фотознімків у разі потреби . У разі застосу- вання такого способу під час слідчої дії потрібен комп’ютер . Фотоа- парат або вилучена з нього картка пам’яті з результатами фотозйом- ки упаковуються після закінчення слідчої дії, а достовірність роздру- кованих у подальшому фотографій забезпечується шляхом наступно- го розпакування носіїв інформації та їхнього відтворення для роздру- – фототаблиця має містити відомості про особу, яка здійснювала фотозйомку та оформлення її результатів; – під кожним знімком має міститися порядковий номер та пояснен- ня стосовно зображеного об’єкта, яке може супроводжуватися покаж- чиками та позначатися цифрами; – вказується дата та місце зйомки, тип камери та об’єктива, наяв- ність додаткових технічних засобів; – зазначається точка зйомки та відстань до об’єкта, режим фотозйом- ки та її додаткові параметри (експозиція, додаткове освітлення тощо) . Однією з проблем, пов’язаних із використанням цифрової фото- графії, є підтвердження технічних можливостей засобу (пристрою, приладу) як такого, що здатний передавати адекватне (об’єктивне) фотозображення об’єкта, яке не зазнало неконтрольованої обробки . Інакше кажучи, чи є допустимими всі цифрові фотознімки, незалежно від того, за допомогою якого технічного засобу вони виконані . Зокре- ма, це питання постає під час здійснення фотозйомки за допомогою техніки, яка має інше цільове призначення, але оснащена фотокаме- рою (мобільні телефони, планшети) . Забезпечення допустимості циф- рових фотознімків із цих позицій має здійснюватися на підставі наяв- ності сертифіката відповідності технічного приладу та його стандар- тизації, а також використання під час фотозйомки спеціальних про- грам (Adobe DNG Converter) і відповідних форматів графічних фай- лів (RAW, DNG тощо) . Застосовуючи для фотозйомки свій мобільний телефон, слідчий має передбачати, що в подальшому може виникнути потреба у проведенні експертизи щодо технічного засобу, за допомо- гою якого здійснювалася фотозйомка, і в такому разі слід буде напра- вити телефон до експертної установи . Другою проблемою є можливість комп’ютерного монтажу циф- рового фотозображення за допомогою різних комп’ютерних програм обробки, що нерідко є підґрунтям для сумнівів суддів, адвокатів та ін- ших учасників процесу щодо достовірності фотознімків, які додають- ся до протоколів процесуальних дій і відповідно можуть виконувати важливу роль у процесі доказування . На сьогодні запропоновано декілька способів захисту результатів цифрової фотозйомки: 1) вилучення, упакування, опечатування та засвідчення підписами носія цифрової інформації з результатами фотозйомки після закінчен- 34 Тема № 2 35 Використання цифрової фотозйомки у діяльності органів кримінальної юстиції кож змінюється . Розрахунок хеш-значення можливий за допомогою спеціальних програм (MD5 File Hash Utility, EnCase, FTK Imager, SHA-1), процедура не займає багато часу і не потребує спеціальної підготовки особи, яка її застосовує . У зв’язку з цим використання хеш-функцій можливе під час проведення процесуальної дії, а за- несені до змісту протоколу хеш-значення файлів можуть виступа- ти способом наступної перевірки достовірності цифрової інформа- ції (відсутності наступних змін) – як еталон для порівняння файлів під час їхнього наступного перегляду (В . Шалькевич, 2008) . У про- токолі процесуальної дії (та під кожним знімком у фототаблиці) за- значається ім’я файла, його хеш-значення та використані програм- ні засоби . Існують і інші пропозиції щодо захисту результатів цифрової фо- тозйомки, зокрема засвідчення знімків електронним цифровим підпи- сом (Ю . Пономаренко, С . Молчанов, 2003) . Але такий спосіб сприй- нято більшістю вчених як технологічно незручний, неекономічний та покликаний вирішувати питання авторства електронного документа (В . Шалькевич, 2008) . Роздрукування фотознімків має здійснюватися на фотопапері та за допомогою друкувальних пристроїв, технічні можливості яких є до- статніми для виготовлення якісних фотознімків (наприклад, зобра- ження, роздруковане на звичайному аркуші паперу, може бути підтер- те гумкою або розмите) . 4. Фотозйомка за несприятливих умов. Корекція балансу білого Несприятливими умовами при фотозйомці слід вважати умови, які ускладнюють адекватну передачу об’єктивної інформації про об’єкт, явище, дію і не пов’язані з технічним станом і можливостями засобів фотозйомки . До несприятливих умов фотозйомки зазвичай зарахову- ють: несприятливі погодні умови (сніг, дощ, туман, серпанок, дуже сильний вітер, сильний мороз); несприятливі умови освітлення (не- достатнє, надмірне, складне освітлення, наявність тіні на певних ді- лянках об’єкта), задимлення об’єкта, пар, високу відбиваючу власти- вість об’єкта, який знімають, велику площу об’єкта, тісні та заха- ращені приміщення. кування фотографій у процесі самостійної слідчої дії (огляду) в при- сутності незацікавлених осіб, які своїми підписами засвідчать досто- вірність роздрукованих фотознімків і їхню відповідність збережено- му цифровому зображенню . Такий спосіб можна віднести до зручних та економічних, але сумнівних щодо дотримання приписів закону, зо- крема з позицій можливості віднесення скопійованих результатів фо- тозйомки до «оригінальних примірників технічних носіїв інформації зафіксованої процесуальної дії» (ч . 3 ст . 107 КПК України), які мають зберігатися у матеріалах кримінального провадження; 5) стосується випадків спеціальної обробки фотозображень . Де- які вчені (В . А . Газізов, П . А . Четверкін, 2008) припускають мож- ливість редагування цифрових фотознімків (наприклад, з метою збільшення контрастності зображення, усунення «шумів» осно- вного зображення, викликаних недоліками умов фотозйомки, вида- лення зай вих об’єктів, які випадково або вимушено потрапили до об’єктива під час фотозйомки і не стосуються об’єкта, який зніма- ють, або ускладнюють огляд основних зафіксованих об’єктів) за умови, що воно не втрачає свого основного змісту щодо передачі криміналістично значущої інформації . З метою забезпечення без- пеки такого редагування та достовірності і допустимості фотознім- ків цифрову обробку фотозображень рекомендується здійснювати лише з використанням ліцензійних операційної системи комп’ютера та програм обробки графічної інформації (графічних редакторів) – як загального (Adobe Photoshop, Corel Draw тощо), так і спеціаль- ного призначення (Videoscop, ExpertProf, ФОМП-К, Anaglyf Maker тощо), а також шляхом ведення протоколу обробки зображень . Слід зазначити, що сутність таких дій становить не фіксація результатів слідчої дії, а обробка фотозображень, тому таке редагування можли- ве лише під час проведення експертних досліджень . Зокрема, такі методики дослідження ефективні стосовно слабковидимих слідів, зображень у документах, портретних досліджень, ретушування фо- тознімків живих осіб з метою їхнього розшуку та трупів – з метою встановлення особи тощо; 6) застосування хешфункціїдо файлів із цифровими фотозобра- женнями з метою розрахування хешзначення (яке по суті становить індивідуальний і неповторюваний код файла, що залежить від його змісту) . Під час внесення будь-яких змін у файл хеш-значення та- 36 Тема № 2 37 Використання цифрової фотозйомки у діяльності органів кримінальної юстиції ла, оскільки це призводить до утворення відблисків на фотознім- ках, тому рекомендується розташування джерела світла під кутом до осі об’єктива або фотозйомка проти джерел освітлення з викорис- танням спеціальних насадок-хомутів на об’єктив – бленд, поляри- заційних світлофільтрів (які послаблюють відблиски), а також роз- ташування перед джерелом світла аркуша тонкого паперу або білої тканини для створення ефекту «розсіяного світла» або направлен- ня прямого світла на так звані відображуючі щитки, якими огоро- джується об’єкт зйомки . Такі ж правила застосовуються під час фо- тозйомки у ясний сонячний день мокрих об’єктів та поверхонь, на яких можуть утворюватися відблиски (вода, пісок, сніг, крига, ла- ковані предмети) . Під час фотозйомки окремих об’єктів суттєве значення для роз- слідування має точна передача відтінку їхнього кольору (наприклад, у разі фіксації синців, ушкоджень на тілі живої особи або трупа, слі- дів крові, кольору паперу бланків документа, відмінності у відтін- ках подібних об’єктів тощо) . Серед причин неправильної передачі кольорів під час фотозйомки можна назвати: недостатнє або непра- вильне освітлення об’єктів чи обстановки під час фотозйомки, на- явність спеціально передбачених виробником технічного приладу ефектів передачі кольорів (як більш яскравих та насичених, більш теплих чи більш холодних) для збільшення художньої виразності фотозображень . У таких випадках необхідно приділити особливу увагу прийомам збереження «балансу білого» – процедурі підбору параметрів фото- зйомки залежно від умов і джерел освітлення, результатом якої є за- безпечення точної передачі відтінків кольорів об’єктів на фотознім- ку . В цифровій фотографії застосовується декілька прийомів «ба- лансу білого» . Більшість цифрових фотокамер має спеціальні ре- жими «балансу білого»: повністю автоматичний і напівавтоматич- ний (який передбачає перелік типових умов освітлення: «у тіні», «у хмарну погоду», «при сонячному світлі», «при світлі ламп розжарю- вання», «при світлі люмінесцентних ламп») . В ручному режимі під- бір параметрів фотозйомки може бути здійснено декількома спосо- бами . Один із них – введення до параметрів фотокамери колірної температури освітлення (остання може вимірюватися спеціальним пристроєм – колориметром або визначатися за довідковими табли- Фотозйомка за несприятливих умов має певну специфіку . Для здій- снення фотозйомки у несприятливих умовах доцільно використовува- ти фототехніку, яка відповідає таким вимогам: дзеркальність будови фотокамери; графічна роздільна здатність світлосприймаючого при- строю повинна становити не менш ніж 6 мегапікселів; наявність у комплекті об’єктивів зі змінною фокусною відстанню з 7–12-кратним оптичним збільшенням, оптичного стабілізатора зображення, режи- мів ручного фокусування, макрозйомки та експонування з пріорите- том діафрагми та витримки, акумулятора у комплекті та адаптера для живлення від мережі, роз’ємів для синхронізації з різними зовнішні- ми лампами спалаху та для підключення до комп’ютера; можливість використання змінних об’єктивів та подовжувальних кілець; можли- вість зйомки серії кадрів зі швидкістю 5 кадрів на секунду . Покращення якості цифрового зображення може бути досягну- те шляхом зміни умов фотозйомки, застосування додаткових техніч- них засобів: засобів освітлення, змінних об’єктивів, світлофільтрів, бленд, подовжувальних кілець, штатива, пристосувань для зміни по- току світла тощо, а також використання спеціальних режимів і функ- цій фотозйомки . Так, за недостатнього освітлення рекомендується перевести цифровий фотоапарат до «нічного» режиму (обравши його різновид залежно від виду об’єкта зйомки) або увімкнути режим «ручного ке- рування експозицією і діафрагмою» та встановити більше значен- ня ISO світлочутливості матриці в опціях меню . Має бути збільше- на тривалість витримки, при цьому бажано встановити фотокамеру на штатив або іншу нерухому поверхню з метою уникнення «розми- тості» зображення . Для зменшення «ефекту шумів» (рівномірно роз- ташованих цяток, які погіршують чіткість та контрастність знімка) доцільно встановити на фотокамері спеціальний режим «стримуван- ня шумів» . Слід вирішити питання щодо можливостей і доцільнос- ті використання додаткового джерела світла (фотоспалаху цифрової фотокамери, окремого додаткового джерела світла: ліхтаря, настіль- ної лампи, кімнатного освітлення) та пристосувань (тонкого паперу, дзеркала, фольги тощо), їхнього розташування і спрямованості по- току світла, враховуючи характер поверхні об’єкта, який фотогра- фується, його розміри, рельєф тощо . Наприклад, скляні поверхні, дзеркало, вода тощо не фотографуються під прямим потоком світ- 38 Тема № 2 39 Використання цифрової фотозйомки у діяльності органів кримінальної юстиції Фотозйомка під час серпанку і туману здійснюється з використан- ням світлофільтрів . Залежно від щільності повітряного серпанку ви- бирається відповідний світлофільтр – від світло-жовтого до оранже- вого . Під час туману рекомендується застосовувати сині світлофіль- три . Необхідно, у разі можливості, максимально скоротити відстань між камерою та об’єктом зйомки . Під час фотографування великої площі бажано використовува- ти панорамну зйомку . Для правильної передачі кольорів викорис- товуються світлофільтри, а це потребує збільшення витримки . Для фотозйомки віддалених об’єктів застосовують режим «ZOOM» – наближення до об’єктів, який може дещо знижувати якість зо- браження . Для фотозйомки об’єктів, розташованих у незручних та недоступних місцях (вузькому пройомі, під меблями, у колодя- зі, каналізаційному люці, на гілках дерев тощо), доцільно засто- совувати фотокамеру зі знімною частиною корпусу, де розташова- ні об’єктив та лампа фотоспалаху, керування якою можливе дис- танційно з іншої частини корпусу фотокамери, на якій міститься дисплей-видопошукач . Фотографування тісних і захаращених ділянок місцевості та при- міщень здійснюється шляхом панорамної зйомки . Найбільш ефектив- ним прийомом є зйомка ділянки місцевості або предмета з декіль- кох позицій . У більшості випадків доцільно фотографувати під ку- том, близьким до прямого . Це дає можливість скласти згодом по знім- ках найбільш правильне уявлення про форму пре дметів, їхні розміри і взаєморозташування . Проте слід уникати зйомки з дуже малих відста- ней . Чим ближче розміщений об’єкт до фотокамери, тим більше ви- кривляється його зображення на знімку . Особлива увага приділяється вибору місця зйомки для охоплення кадром більшої території, забез- печується додаткове освітлення об’ємних предметів з метою кращої передачі їхніх параметрів . Під час фотографування в умовах низьких температур рекоменду- ється до зйомки тримати цифровий фотоапарат у теплі (в автомобілі, у приміщенні, під верхнім одягом); заздалегідь визначити місця та ре- жим зйомки; на місці зйомки витягти фотоапарат, провести зйомку і негайно сховати апарат в укриття . Рекомендується такий темп зйом- ки: 2–3 кадри через 2–3 хвилини . Кожний об’єкт фотографується де- кілька разів . цями колірної температури (наприклад, колірна температура лампи розжарювання (200 Вт) – 3000 К, а денного світла у ясну погоду та лампи фотоспалаху – 5500 К, люмінесцентної лампи – 6750 К) . Ін- ший спосіб – баланс білого за зразком . Для цього в кадрі необхідно розташувати білий папір та обрати його як зразок для встановлен- ня «балансу білого» . Суб’єктивний (на розсуд особи, яка проводить фотозйомку) метод контролю за правильною передачею кольорів та їхніх відтінків не гарантує достовірності фотознімка . Потрібні такі методи, які дозволять переконати в адекватності зображення об’єкта навіть тих осіб, які не були присутніми під час фотозйомки . Серед таких об’єктивних методів застосовується метод нейтрально-сірої шкали (ґрунтується на принципі, що правильне відтворення на ко- льоровому фотознімку нейтрально-сірого тону відповідає правиль- ному відтворенню й інших кольорів, при цьому така шкала у ви- гляді низки ахроматичних полів різної оптичної щільності від біло- го до чорного має розміщуватися поруч із об’єктом, що знімається) (В . Д . Загорський, 1953) . У разі надмірного освітлення необхідно за допомогою додатко- вих засобів нейтралізувати пряме потрапляння сонячних променів в об’єктив фотокамери (обрати інше місце та ракурс здійснення фото- зйомки, відійти в тінь, дочекатися закриття сонця хмарою, прикри- ти об’єктив із певного боку іншим предметом, рукою або встанови- ти на об’єктив бленду . Обирається відповідний режим фотозйомки, можуть застосовуватися світлофільтри, що збільшують контрастність зображення (при цьому враховується необхідність змінити витримку залежно від типу світлового фільтра) . Під час дощу для одержання чітких і контрастних знімків фото- зйомка відбувається в «ручному режимі» з найбільш допустимо ко- роткими витримками (не більше 1/125) . Якщо під час дощу світить сонце, зйомку краще відкласти . В дощову погоду зйомку бажано про- водити з-під укриття (вікно дому, салон автомобіля, навіс, парасоль- ка), запобігаючи потраплянню краплин на об’єктив . Для усунення відблисків та збільшення контрастності бажано використовувати світ- лофільтри, але дуже продумано . Під час снігопаду фотозйомка здійснюється із укриття із застосу- ванням світлофільтрів і бленд, зі встановленням найкоротшої витрим- ки, але без додаткових джерел освітлення . 40 Тема № 2 41 Використання цифрової фотозйомки у діяльності органів кримінальної юстиції колу обробки, до якого заносяться найменування використаного гра- фічного редактора, всі застосовані методи дослідження та виконані команди (наприклад, розкладення початкового масиву інформації на частотні, яскраві та кольорові характеристики; методи фільтрації та узагальнення проміжних зображень за певними характеристиками, гамма-корекції тощо), технічні характеристики обробленого зобра- ження, при цьому кожне з проміжних змінених фотозображень запи- сується на носій інформації . Таке протоколювання процесу обробки може відбуватися в автоматичному режимі (наприклад, у графічних редакторах Adobe Photoshop), а його результати – додаватися до ви- сновку експерта . 6. Техніко-криміналістичні прийоми роботи із програмним забезпеченням під час опрацювання цифрових фотозображень За допомогою програмного забезпечення можна у певний спосіб збільшувати інформативність і якість фотозображення: здійснювати фотографічне маскування, посилювати яскравість і контраст зобра- ження, здійснювати фільтрацію його деталей, зміни розмірів, перемі- щення і поворот зображення тощо . Цифрове маскування зображень. У традиційній фотографії цей метод пов’язаний із виготовленням масок, які становлять позитивне зображення вихідного негатива на прозорій підкладці з певним зна- ченням щільності і контрасту . Для цифрового маскування в графіч- них програмах використовують функції по роботі з шарами і канала- ми . Шар – це комп’ютерний аналог зображення на прозорій підкладці з певними розмірами, значеннями яскравості, роздільною здатністю, режимом зображення тощо . Використання програмних засобів значно спрощує і прискорює процес фотографічного маскування . За короткий час можна вико- нати декілька варіантів маскування, варіюючи щільність і контраст маски, ступінь її різкості та прозорості у різних режимах накладен- ня для отримання результату з найкращим ефектом виявлення слаб- ковидимого . 5. Використання цифрової техніки в експертній практиці Як засіб дослідження речових доказів цифрова фотографія засто- совується для посилення слабковидимого та виявлення невидимого в технічній експертизі документів, для виявлення мікрорельєфу слі- дів на кулях і гільзах у дослідженні вогнепальної зброї, для виявлен- ня та фіксації особливостей рельєфу в слідах у дослідженні трасоло- гічних, балістичних об’єктів тощо . В такому випадку фотознімки, які ілюструють висновок експерта, є його складовою . В експертній практиці для дослідження об’єктів застосовують- ся різноманітні методи фотозйомки: репродукційний метод, макро-, мікрофотографії, контрастуючої, спектрозональної, ультрафіолето- вої, інфрачервоної фотографії, кольороподіл, рентгенорадіографія . На сьогодні зазначені методи фотозйомки широко використовують- ся на базі цифрової збільшувальної та фототехніки . Зокрема, сучас- ні мікроскопи оснащені цифровими фотокамерами, що дозволяє ви- водити збільшене зображення на монітор комп’ютера, досліджува- ти його, опрацьовувати за допомогою спеціальних програм та роз- друковувати (наприклад, продукція російської компанії «Альтами»: цифрові криміналістичні комплекси «Альтами Крим ПАК», «Аль- тами КРИМ 2», «Альтами БИОС», які складаються з мікроскопа, цифрової камери та персонального комп’ютера; цифрові настільні та ручні мікроскопи «Dino-Lite» від міжнародної компанії «ANMO Electronics» тощо) . На сьогодні існує низка спеціальних програм, які дозволяють опра- цьовувати цифрові зображення за допомогою комп’ютерної графіки (Adobe Photoshop, Adobe Bridge, Corel Draw, Total Commander тощо), отримувати інформацію, що стосується процесу створення фотозо- бражень . Так, програма ShowExif дає можливість відслідкувати факт зміни вихідного зображення в графічних редакторах, внести певні ко- ментарі до зображення тощо . Водночас такі програми можуть вико- ристовуватися і для видалення або зміни фотозображень, що нерід- ко є необхідним для ретельного дослідження об’єктів та вирішення експертних завдань . У зв’язку з тим, що зміни первинного фотозо- браження можуть бути досить суттєвими, результати їхньої цифро- вої обробки мають супроводжуватися веденням спеціального прото- 42 Тема № 2 43 Використання цифрової фотозйомки у діяльності органів кримінальної юстиції ня фотокамери, при якому відсутня тінь на потрібній ділянці об’єкта; створення штучного освітлення); 2) застосування спеціальних режи- мів роботи фотокамери (зокрема, збільшення часу експозиції, що до- зволяє вирізнити не помітні у вихідних умовах деталі об’єкта, але при- зводить до появи «шумових ефектів» – наявність цяток, які зменшу- ють чіткість зображення); 3) шляхом використання фотокамер зі збіль- шеним динамічним діапазоном сенсорів (більш чутливих); 4) шляхом комбінації декількох (як правило, трьох) зображень, відзнятих із різ- ною експозицією (перевитриманих – в цілому занадто яскравих, але таких, що добре відображають ті об’єкти, які перебувають у тіні, та недовитриманих – недостатньо яскравих, у яких чітко вираженими і контрастними є лише освітлені ділянки об’єкта, а інші – перебувають у тіні і постають лише у якості силуетів без розрізнення окремих де- талей), у результаті чого з’являється єдине зображення, що містить всі деталі із вихідних зображень, виконаних із більшим та меншим освіт- ленням, які були найбільш якісними і чіткими в кожному із фотозобра- жень . Обробка й суміщення таких зображень здійснюється з викорис- танням спеціальних програм типу Photoshop, які дозволяють автома- тично суміщати декілька зображень одного й того ж об’єкта (навіть за наявності певного коливання фотокамери між фотознімками) . 7. Оцінка результатів застосування цифрової фотозйомки Результати цифрової фотозйомки мають відповідати сукупнос- ті вимог технічного, процесуального характеру та інформативності знімка (за С . В . Душеїним, 2005): 1 . Вимоги технічного характеру (відповідність приладу за свої- ми характеристиками вирішуваним завданням; достатні технічні па- раметри фотозображень: різкість, контраст, адекватність передачі форм, кольорів тощо . Використане технічне обладнання та прилади мають гарантувати об’єктивність отриманих зображень, про що мо- жуть свідчити відповідні нормативні документи: ДЕСТи, сертифікати відповідності, ліцензії тощо) . 2 . Вимоги процесуального характеру (результати цифрової фото- зйомки та носії, на яких вони зафіксовані, підлягають оцінці з точ- ки зору дотримання принципів належності, допустимості та досто- Фільтрація деталей цифрових зображень. У програмах – гра- фічних редакторах міститься великий арсенал цифрових фільтрів, ви- користання яких дозволяє підвищити різкість зображення, виділити контури деталей, усунути недоліки, деталі, що заважають, та дефекти зображення, виправити просторові спотворення зображень, а також деякі помилки у висвітленні об’єктів . До найбільш розповсюджених відносять фільтри групи «Різкість» . Графічний редактор Adobe Photoshop містить чотири фільтри цієї гру- пи: «Різкість» (підвищує різкість зображення за рахунок посилення контрасту між сусідніми пікселями); «Різкість +» (виконує ту саму операцію, але дає більший ефект у посиленні контрасту); «Різкість по краях» (підвищує різкість тільки на межі кольорових переходів, при цьому всі інші ділянки зображення залишаються без змін); «Контурна різкість» (дія фільтра є аналогічною дії фільтра «Різкість по краях», але додатково надає можливість змінювати контраст країв; у разі ви- користання цього фільтра задають три параметри: «ефект» – визначає ступінь посилення контрасту пікселів (від 1 до 500 %); «радіус» – ви- значає ширину контура (від 0,1 до 250 пікселів); «поріг» – визначає мінімальне розходження рівнів яскравості, що служить порогом, до- статнім для посилення контрасту (від 0 до 255) . «Динамічні діапазони» у фотографії (High Dynamic Range Imaging, HDRI або просто HDR) означає загальну назву технологій роботи із фото– та відеозображеннями, діапазон яскравості яких перевищує можливості стандартних технологій . Технології HDRдозволяють отримувати висококонтрастні натуральні зображення, здійснювати їхнє зберігання та обробку, застосовувати додаткові спецефекти . Терміном «динамічний діапазон» також називають будь-яке спів- відношення яскравостей найбільш світлих і темних об’єктів зйомки (контраст) . Особливого значення набуває передача такого контрасту на фотозображенні, якщо фотозйомку проведено у яскраву сонячну погоду за наявності окремих об’єктів, які перебувають у тіні, а та- кож під час фотозйомки у недостатньо освітлених умовах (вечір, ніч тощо) . На практиці проблема «динамічного діапазону» вирішується шля- хом: 1) корекції освітлення об’єкта, який фотографується (правильний вибір моменту та ракурсу фотозйомки, наприклад підгадування момен- ту захмарення яскравого сонячного світла, обрання кута розташуван- 44 Тема № 2 45 Використання цифрової фотозйомки у діяльності органів кримінальної юстиції За наявності у фотозображенні елементів, які заважа- ють сприйняттю потрібної інформації, має вирішувати- ся питання щодо залучення експерта з метою їхнього усу- нення та покращення інформативної складової фотознімка . Цифрові фотознімки виконують роль самостійного доказу під час провадження . Їхня достовірність може бути перевірена шляхом про- ведення фототехнічної та комп’ютерно-технічної експертизи . У результаті проведення фототехнічної експертизи можуть бути надані відповіді на такі питання: – Який вид зйомки використовувався для виготовлення цього фо- тознімка? – Чи виготовлено цей знімок із застосуванням фотомонтажу? – Який об’єктив застосовувався для зйомки цього об’єкта (нор- мальний, ширококутний, довгофокусний)? – З якої відстані знято зафіксований на фотознімку об’єкт? – При якому освітленні (природному або штучному) проводила- ся зйомка? – Чи використовувалися під час виготовлення фотознімка ті чи інші технічні прийоми? – Якими є дата і час виготовлення фотознімка та дата і час його ре- дагування? вірності доказів (ст . 94 КПК України) . У процесі такої оцінки слід- чим (прокурором, суддею) мають бути вивчені як самі результати фо- тозйомки (тобто зміст фотозображень та інформація, зафіксована на них), так і протоколи процесуальних (слідчих (розшукових), судових) дій, в яких відображено факт, процедуру та результати здійсненої фо- тозйомки . При цьому слід звертати увагу на такі обставини: – чи відображено у протоколі процесуальної дії факт та процедуру проведеної фотозйомки; – чи зазначені технічні засоби, які використовувалися під час фо- тозйомки; – чи зазначено умови, режим та інші необхідні параметри здій- снення фотозйомки; – чи всі фотознімки, наведені у фототаблиці, зазначені у змісті про- токолу процесуальної дії; – чи забезпечене належне збереження результатів фотозйом- ки в їхньому первинному варіанті (при цьому зі змісту протоколу з’ясовується, як були збережені результати фотозйомки, які засоби за- хисту цифрової інформації застосовувалися при цьому); – чи стосується інформація, збережена шляхом цифрової фото- зйомки, події, яка розслідується, чи має вона значення для з’ясування її обставин; – чи не здійснювалася програмна обробка або монтаж первинних цифрових фотозображень (для вирішення цього питання може залу- чатися спеціаліст або експерт; експерту у разі необхідності мають на- даватися не лише фотознімки, а й технічні засоби, за допомогою яких проводилася фотозйомка) . В разі негативної відповіді на будь-яке з зазначених питань може бути поставлено під сумнів відносність, допустимість та достовір- ність інформації, зафіксованої на фотознімках, внаслідок чого резуль- тати фотозйомки підлягають вилученню з числа доказів . 3 . Вимоги щодо інформативності знімка (на фотознімках має бути зображена достатня кількість ознак об’єктів спостереження, які без- посередньо стосуються розслідуваної події; якість їхнього зображен- ня має дозволяти їхнє повне і всебічне дослідження; розмір фотознім- ка має забезпечувати доступність сприйняття зафіксованої інформа- ції; повинні надаватися пояснювальні підписи до кожного фотознімка та необхідні позначення і розмітка) . |