Навчальний посібник За редакцією доктора юридичних наук, професора В. Ю. Шепітько Київ ІнЮре 2013 3 Зміст Тема Інновації у криміналістиці та їхнє впровадження
 Скачать 0.92 Mb.
|
|
ТЕМА № 5 Відео- та звукозапис у криміналістиці 1. Поняття та значення криміналістичного відеозапису 2. Методи здійснення відеозйомки 3. Способи і прийоми відеофіксації, які використовуються під час проведення процесуальних дій 4. Звукозапис як спосіб фіксації вербальної інформації 5. Правові засади та основні випадки використання звукозапи- су у кримінальному провадженні 1. Поняття та значення криміналістичного відеозапису Відеозапис поєднує наочно-образну і вербальну форми фіксації доказової інформації, має певні переваги перед протокольною фор- мою фіксації, забезпечує максимальну повноту фіксації, позбавлений суб’єктивного фактора, що може впливати на відбір матеріалу, що фік- сується в протоколі, і водночас відеозапис дозволяє зберегти емоцій- не забарвлення мови і видимі прояви поведінки учасників процесуаль- них дій . Матеріали відеозапису можуть бути відтворені відразу ж після зйомки, і в разі браку ві деозапис можна повторити . Однак слід зазначи- ти, що в низці випадків у відеофонограмі міститься багато надлишкової інформації . Уникнути цього недоліку дозволяють прийоми планування й здійснення відеозапису . Процесуальній порядок використання відеозапису під час досудо- вого розслідування та судового провадження регламентований Кри- мінальним процесуальним кодексом України . Зазначається, що відео- запис може застосовуватися як один зі способів фіксації речових до- казів (ст . 100 КПК України), а також ходу й результатів таких слідчих дій, як допит, пред’явлення для впізнання, допит, впізнання у режи- 80 Тема № 5 81 Відео- та звукозапис у криміналістиці ється великою різноманітністю способів і прийомів, що дозволяють глибше і з різних боків розкрити зміст дії чи події . Для того щоб ві- деофільм як результат використання відеозйомки під час проведення процесуальної дії відповідав певним вимогам, він повинен бути до- бре, грамотно знятий . У першу чергу це стосується правильної побу- дови внутрішньокадрової композиції і планів зйомки, створення світ- лової композиції кадрів, застосування операторських і спеціальних прийомів . Застосування фіксуючих засобів повинно переслідувати конкретну мету: виділення головного з групи об’єктів, що знімають- ся, орієнтування в обстановці місця проведення процесуальної дії, по- каз зв’язків між діями, що фіксуються, і предметами тощо . Одним із важливих способів відеозйомки є композиційна побудо- ва кадру, тобто певне взаємне розташування об’єктів зйомки з ура- хуванням змісту дії, що фіксується, змін характеру їхнього розвитку та існуючого між ними взаємозв’язку . Динамічність кадру веде до постійної зміни його композиції . Оскільки криміналістична відео- зйомка лише в окремих випадках припускає побудову внутрішньо- кадрової композиції шляхом спеціальної розстановки об’єктів і ді- йових осіб, кадр будується головним чином за рахунок вибору точ- ки зйомки . Ця точка може бути фронтальною, коли напрямок зйом- ки перпендикулярний лицьовій площині об’єкта, що знімається, або боковою, за якої кут, утворений оптичною віссю об’єктива відеока- мери та відповідною площиною об’єкта, відрізняється від прямого . Кадри, зафіксовані з фронтальної точки, не містять ніяких перспек- тивних спотворень, але і не створюють враження об’ємності, яке до- сягається лише у разі бічної зйомки . Зрозуміло, що відповідно з пе- реміщенням (динамікою) об’єктів слід міняти й точку зйомки (або мас штаб зображення), щоб об’єкти не затуляли один одного і не ви- ходили за межі поля зору об’єктива відеокамери . Правильний вибір точок зйомки під час фіксації епізодів слідчої дії є важливим . Най- частіше вони розташовуються на рівні очей людини, що природно і не спотворює перспективу зображення . В окремих випадках доціль- но вести зйомку з ракурсом, відводячи відеокамеру вгору або вниз . Однак такий прийом виправданий лише тоді, коли спостереження дій об’єктів зйомки в реальній дійсності було саме таким (спостерігач лежав на землі, дивився з вікна квартири, розташованої на верхньо- му поверсі, тощо) . лише передає зміст повідомлень і свідчень, а й особливості їхньої пе- редачі, стан джерела інформації в цей момент, навколишнє оточення . Криміналістичний відеозапис можна визначити як систему на- укових положень, методів, прийомів і технічних засобів, які вико- ристовуються під час виготовлення відеофільмів у ході розкрит- тя і розслідування злочинів. Наукові положення криміналістично- го відеозапису прямо стосуються роботи з доказами, фіксації образ- ної та звукової інформації динамічного характеру на магнітній стріч- ці, дискеті або будь-якому носії цифрової інформації . Технічними за- собами відеозапису є відповідна знімальна та відтворювальна апара- тура, картки пам’яті, різні прилади, які необхідні для виготовлення і демонстрації відеофільму . 2. Методи здійснення відеозйомки Під методами і прийомами криміналістичного відеозапису ро- зуміють низку правил і рекомендацій, що передбачають застосу- вання названих технічних засобів з метою виготовлення судових відео фільмів у ході розслідування злочинів . Роль криміналістичного відео запису у слідчій практиці й оперативно-розшуковій діяльності полягає у властивих йому принципово інших можливостях фіксації подій та об’єктів у динаміці, що дозволяє успішно вирішувати досить складні завдання . Це фіксація з документальною точністю матеріаль- ної обстановки розслідуваних подій у їхньому розвитку, зміні; збере- ження зафіксованої інформації та її оцінка в будь-який момент досу- дового розслідування або судового провадження; фіксація малодос- тупних людському сприйняттю процесів, що швидко відбуваються, і їхнє подальше детальне вивчення як у цілому, так і за окремими скла- довими періодами; точне встановлення часу, протягом якого відбува- лася зафіксована подія, тощо . Застосування відеозапису спирається на низку принципів: прин- цип неприпустимості ретуші, монтажу, знищення неякісних продук- тів зйомки та запису; принцип об’єктивності фіксації об’єкта; прин- цип дотримання правил, що дозволяють встановлювати розміри, об- сяг фіксованих об’єктів, звукові модуляції голосу . Відеофіксація ходу і результатів процесуальних дій значно багат- ша від фотозйомки за образотворчими можливостями . Вона відрізня- 82 Тема № 5 83 Відео- та звукозапис у криміналістиці 3. Способи і прийоми відеофіксації, які використовуються під час проведення процесуальних дій Від способів (видів) відеозйомки слід відрізняти прийоми, за до- помогою яких здійснюється конкретний вид зйомки . Наприклад, за- гальний план можна зняти як нерухомою камерою, так і тією, що пе- реміщується стосовно об’єкта фіксації . Прийоми відеозйомки в свою чергу поділяються на операторські і спеціальні. До перших нале- жить панорамування, статичний кадр, наїзд і від’їзд; до других – при- скорена та уповільнена зйомки, макро– і мікрозйомки, зйомка в неви- димих променях тощо . Панорамування – це зйомка відеокамерою, яка перебуває в русі . Камера переміщується з різною швидкістю і в різних напрямках, характер її руху визначає спосіб панорамування – статичний і динамічний . Статичне панорамування здійснюється по- воротом камери навколо горизонтальної або вертикальної осі . У пер- шому випадку отримують кругову відеопанораму, у другому – верти- кальну . Повертати камеру потрібно плавно, в іншому випадку може вийти нечітке, «змазане» зображення . Динамічне панорамування – це зйомка камерою, що переміщується у просторі . Його раціонально за- стосовувати у випадках необхідності фіксації великих ділянок або об’єктів, розташованих на значних площах, що не вміщуються в поле зображення об’єктива за нерухомої камери . Різновидами динамічних панорам є лінійна панорама (камера поступово переміщується пара- лельно фронтальній площині об’єкта) і панорама слідування (камера рухається слідом за об’єктом, фіксуючи всі його дії) . Статичний кадр виходить у разі зйомки камерою, яка нерухомо закріплена на штативі . Цей прийом доцільний у тих випадках, коли дія в кадрі відбувається на невеликій площі і не виходить за межі візирного пристрою камери без зміни її положення . Наїзд – це прийом, який виділяє об’єкт зйом- ки з навколишньої обстановки за допомогою плавного переходу від загального плану до середнього й великого . Від’їзд – прийом, зворот- ний наїзду, найчастіше використовується для орієнтації в обстановці проведення слідчої дії після показу основного об’єкта зйомки . Під час проведення слідчих дій можуть використовуватися також спеціальні прийоми: прискорена та уповільнена зйомки. Прискорена зйом- ка – це прийом, за якого зйомка окремого епізоду судового відеофіль- Фіксуюча зйомка під час проведення слідчих дій здійснюється са- мим слідчим, спеціалістом-криміналістом або іншим учасником за пропозицією слідчого з метою фіксації обстановки, ходу і результа- тів цієї дії . Для проведення криміналістичної відеозйомки використовують різ- ні способи й прийоми . Так, під час проведення процесуальних (слідчих) дій може здійснюватися орієнтуюча, оглядова, вузлова і детальна зйом- ка об’єктів (обстановки місця події, предметів, що пред’являються для впізнання,тощо) . Орієнтуюча зйомка охоплює місце, де проводиться дія з навколишньою місцевістю, тобто орієнтує це місце щодо його роз- ташування . Оглядова зйомка – це зйомка самого місця проведення слід- чої дії без навколишнього оточення, у первісному вигляді, без будь-яких змін, внесених під час слідчої дії . Залежно від операторських можли- востей ця зйомка може бути зроблена з однієї або декількох точок, з різ- них сторін із найбільш повним охопленням обстановки . Вузлова зйом- ка – це зйомка окремих ділянок («вузлів») місця проведення слідчої дії, на яких в силу тих чи інших причин концентрується увага учасників цієї дії (загальний вигляд зламаних дверей, місце виявлення слідів тощо) . Детальна зйомка– зйомка окремих предметів, їхніх елементів (дета- лей), певних слідів . Іншим, не менш важливим способом є вибір пла- ну . План (вид) зйомки – масштабна побудова кадру . Він може бути за- гальним, середнім, великим і детальним. Під час зйомки загальним планом виходять кадри з дрібномасштабним зображенням обстановки місця проведення слідчої дії, які територіально, просторово орієнтують розташування об’єктів зйомки, показують їхній зв’язок із навколишнім середовищем . Середній план конкретизує показану загальним планом інформацію, акцентуючи увагу на характері дій (або станів) основного об’єкта зйомки на фоні прилеглих до нього предметів обстановки місця проведення слідчої дії . Цей план має оглядовий характер . Знімаючи ве- ликим планом, фіксують окремі вузли, частини головного об’єкта зйом- ки й предмети, які безпосередньо його стосуються, а також найбільш важливі сліди і речові докази, виявлені під час слідчої дії . Детальний план дозволяє відобразити динамічні і статичні ознаки об’єкта зйомки, добре видимі тільки з близької відстані . З метою забезпечення точного уявлення про локалізацію тих особливостей, які фіксуються у велико- му масштабі, є необхідним взаємний зв’язок між усіма планами зйомки . Це досягається шляхом плавних переходів від одного плану до іншого . 84 Тема № 5 85 Відео- та звукозапис у криміналістиці дії, використовується мікрофон, вбудований у відеокамеру, або винос- ний, якщо неможливо отримати якісний звук із вбудованого мікрофо- на, наприклад у випадку значної відстані між учасниками дії . Відеозапис може застосовуватися не тільки під час проведення слідчих дій, але і під час здійснення експертних досліджень, переваж- но в галузі трасології та балістики . Отже, підсумовуючи, слід зазначити, що для забезпечення адек- ватного сприйняття відзнятого матеріалу, його документальності й інформативності слід враховувати таке: по-перше, необхідний вибір відповідної швидкості панорамування; по-друге, панорами повинні починатися і закінчуватися статичними кадрами, інакше вони пога- но узгоджуються з сусідніми епізодами, даючи монтажний збій; по- третє, всередині панорам слід робити зупинки для показу головних об’єктів (наприклад, предметів, які слугують орієнтирами на місце- вості) . Для загострення уваги глядачів під час зупинки доцільним є застосування «наїзду», що показує об’єкт великим планом . Переходи від загального плану до великого (наїзд) і навпаки (від’їзд) слід прово- дити послідовно, плавно, що забезпечить природність їхнього сприй- няття . Знімати епізоди криміналістичного відеофільму потрібно в тій же послідовності, в якій вони будуть демонструватися на екрані, щоб уникнути монтажу . Створити закінчений, зв’язний сюжет докумен- тального фільму про проведену процесуальну дію можна за умови правильного вибору та дотримання в кожному епізоді основного на- прямку зйомки, правильної зміни загальних, середніх, великих і де- тальних планів . Основний напрямок під час зйомки епізоду слідчої дії вибирається з розрахунком оптимальної фіксації всіх дій і об’єктів на загальному плані зображення, різкі відхилення від нього неприпусти- мі . Час показу окремих планів зображення залежить від масштабу ка- дрів: більш дрібні повинні бути тривалішими для повного з’ясування їхнього змісту, великий план може бути сприйнятий швидше . 4. Звукозапис як спосіб фіксації вербальної інформації З розвитком науково-технічного прогресу відкрилися широкі мож- ливості для ефективного використання органами кримінальної юсти- ції науково-технічних засобів, зокрема звукозапису . Сучасні техніч- му здійснюється з більшою частотою зміни кадрів, ніж решта фільму . Застосовується для фіксації швидкоплинних дій або швидкісних про- цесів з метою їхнього подальшого дослідження . Під час демонстрації фільму з нормальною частотою такий епізод на екрані відтворюєть- ся в уповільненому вигляді, що дозволяє вивчити швидкоплинні дії в усіх деталях . Уповільнена зйомка дає можливість прискорити рух знятих об’єктів на екрані порівняно з дійсністю . Вона здійснюється, як правило, шляхом покадрової фіксації об’єкта через певні проміжки часу за непорушності камери щодо нього . Оскільки відеозапис фіксує не лише образну, а і звукову інформа- цію, яка відтворюється синхронно, зйомка криміналістичного відео- фільму повинна забезпечувати високу якість фіксації не тільки зобра- ження, але і звуку . Для повної документальності судового відеофільму запис звуків, що супроводжують дії, повинен здійснюватися одночасно з фіксацією зображення . Подальше озвучення фільму знижує його документаль- ну достовірність і може використовуватися в слідчій практиці лише в окремих випадках . На якість звукового супроводу впливають акусти- ка приміщення, де здійснюється відеозапис, наявність звукових пере- шкод і характеристика спрямованості мікрофона за високого рівня сто- ронніх шумів . У звичайних необладнаних приміщеннях предмети об- становки, стіни, підлога, стеля добре відбивають звукові хвилі, які фік- суються мікрофоном разом із корисною звуковою інформацією . Ці пе- решкоди можуть бути настільки суттєві, що сприйняти звуковий су- провід криміналістичного документального відеофільму стане важко . Зменшити інтенсивність відбиття звукових хвиль у приміщенні можна покриттям підлоги звукопоглинальним матеріалом, видаленням зай- вих меблів, закриттям штор на вікнах та іншими заходами . Якщо ж слідча дія повинна проводитися на відкритій місцевості, доцільно ро- бити це в безвітряну погоду, оскільки якість запису звуку під впливом вітру суттєво погіршується . Навіть помірний рух повітря під час від- творення відеофонограми сприймається як інтенсивний шумовий фон . Зменшити створювані вітром перешкоди можна, прикривши мікрофон відеокамери тканиною, наприклад носовою хусткою . Можна також за- пропонувати особі, чиї показання записуються, повернутися до вітру спиною . Для синхронного запису звукового супроводу криміналістич- ного відеофільму, виходячи з характеру й умов процесуальної (слідчої) 86 Тема № 5 87 Відео- та звукозапис у криміналістиці чих) . У таких випадках звукозаписувальний пристрій використову- ється як засіб оргтехніки, що замінює чорнові записи . Наприклад, звукозапис можливо використовувати на відкритій місцевості під час огляду у непогоду, коли складати власноруч протокол дуже складно, а будь-яке зволікання може призвести до втрати слідів . У криміналістиці залежно від носіїв запису та способів кодування сигналу виокремлюють аналоговий і цифровий звукозапис . Аналоговий звукозапис – це запис звуків на фізичний носій, за яко- го пристрій відтворення відображує відповідні коливання і створює звукові хвилі аналогічні тим, що були отримані під час збереження . Різновидами аналогового звукозапису є: механічний, електромеханіч- ний, оптичний (фотографічний), магнітний запис . Цифровий звукозапис – це оцифровування та збереження звуку у вигляді набору бітів (бітової послідовності), який описує відтво- рення тим або іншим пристроєм . Різновидами цифрового звукоза- пису є: магнітний цифровий, магнітнооптичний, лазерний, оптично- цифровий запис . Фонограма – звуковий запис на відповідному носії (магнітному диску, диску для лазерних систем зчитування тощо) вербальної ін- формації, що перетворений у форму електронних даних . У судово- слідчий практиці вирізняють такі види фонограм: – оригінал фонограми – фонограма, утворена в процесі безпосе- реднього фіксування звукової інформації, яка походить від свого дже- рела (у судовому провадженні оригіналом вважається запис на вбу- дованому носії комплексу звукозапису; на досудовому розслідуван- ні – знімний електронний носій, що належним чином оформлений та зберігається); – примірник фонограми – копія фонограми на відповідному мате- ріальному носії, яка виконана безпосередньо чи опосередковано з цієї фонограми і містить всі дані фонограми (примірником фонограми є архівна та робоча копії); – робоча копія фонограми – запис на відповідному носії, призначе- ний для поточної роботи, наприклад для створення копій для сторін процесу, прослуховування суддями, слідчими, прокурорами та інши- ми учасниками кримінального провадження; – архівна копія фонограми (використовується тільки під час судо- вого провадження) – запис на відповідному носії комплексу звуко- ні можливості звукозапису дозволяють об’єктивно зафіксувати дока- зову інформацію під час досудового розслідування та судового про- вадження . У кримінальному процесі рекомендується використовува- ти сучасні звукозаписувальні пристрої, які забезпечують точну пере- дачу мовних висловлювань, індивідуальні особливості голосу та до- статню гучність . Загальними вимогами до звукозаписувальних засобів, які визна- чають допустимість їхнього застосування у кримінальному прова- дженні, є такі: 1) законність; 2) наукова обґрунтованість; 3) етичність; 4) безпека; 5) ефективність . Використання звукозапису у кримінальному провадженні має та- кіі переваги: – дає змогу фіксувати не тільки результати, але й перебіг процесу- альної дії і містить більш повну інформацію щодо процедури її про- ведення; – дозволяє передати не тільки зміст інформації (наприклад, пока- зань), а й емоційне забарвлення голосу (переконливість, хвилювання); – фіксує особливості мовлення, індивідуальність мови; – під час відтворення має більший емоційний вплив, ніж оголо- шення протоколу, оскільки наближає особу, яка прослуховує запис, до безпосереднього сприйняття того, що відбувалося . В деяких ви- падках це дозволяє перевірити правильність і допустимість отриман- ня інформації органами досудового розслідування та судом, встанови- ти наявність порушень законних прав учасників кримінального про- вадження; – забезпечує оперативність фіксації показань допитаного за раху- нок відсутності у чинному кримінальному процесуальному законо- давстві вимог щодо обов’язкового внесення до відповідного протоко- лу письмового тексту показань за умови, що жоден з учасників проце- суальної дії не наполягає на цьому (ч . 2 ст . 104 КПК України) . У КПК України 1960 року, навпаки, показання, зафіксовані звукозаписом, по- вністю переносилися до протоколу допиту, що значно ускладнювало діяльність слідчого, вимагало більше часу і зусиль; – надає можливість слідчому, прокурору, судді під час прослухову- вання фонограми виявити суперечності в отриманих доказах; – полегшує проведення та підвищує ефективність слідчих дій в ускладнених умовах (погодних, кліматичних, технічних, виробни- 88 Тема № 5 89 Відео- та звукозапис у криміналістиці Фонограма, виготовлена за допомогою монтажу, має принципову властивість, яка притаманна фальсифікованим доказам: її зміст від- різняється від дійсної звукової слідової обстановки за значущими еле- ментам смислового та формального змісту, змістовно-смислової спря- мованості розмови . Сучасним методом, який забезпечує надійність фіксації інформа- ції та виключає технічну можливість її зміни, є використання цифро- вих диктофонів із функцією «цифровий підпис», яка гарантує достовір- ність запису, відсутність модифікації та підробок . У цифровому підписі зберігаються відомості про модель диктофона, на якому зроблено звуко- запис, його зміни та (або) редагування, час початку та закінчення запису . Для усунення будь-яких сумнівів щодо можливості підроблення цифрової фонограми спеціалісти та експерти рекомендують ще й ви- користовувати процедуру документування її основних властивостей, що виключають підміну файла або його зміну під час перезапису . Для цього необхідно за допомогою спеціаліста у протоколі відповідної процесуальної дії та (або) на конверті, в якому зберігається диск (ін- ший носій інформації), зазначити такі властивості аудіофайла: 1) на- йменування; 2) розширення; 3) формат запису; 4) дата та час створен- ня; 5) розмір; 6) тривалість звучання; 7) частота дискретизації; 8) роз- рядність; 9) тип та ступінь стиснення (якщо воно застосовувалося); 10) характеристики звукозаписувального пристрою; 11) індивідуаль- ні властивості (номер) носія запису . 5. Правові засади та основні випадки використання звукозапису у кримінальному провадженні Чинний Кримінальний процесуальний кодекс України передбачає можливість використання звукозапису як форми фіксації криміналь- ного провадження (статті 27, 103–107, 252, 265, 343 КПК України) . Використання звукозапису на різних стадіях кримінального прова- дження має свої особливості . На стадії досудового розслідування звукозапис може використову- ватися під час проведення як слідчих (розшукових) дій, так і неглас- них слідчих (розшукових) дій . запису, що має статус оригіналу та призначений для довготривалого зберігання в архіві . Архівна копія використовується для створення ро- бочих копій у разі їхньої недостатності, пошкодження або знищення та вирішення спірних питань (конверт диска з архівною копією пови- нен мати помітку «Архівна копія») . На зміну аналоговому звукозапису поступово прийшов цифровий, звукозаписувальні пристрої якого: а) мають малогабаритні параметри, що підвищує мобільність та прихованість самого процесу запису; б) дозволяють виключити значні втрати якості звуку під час запи- су й відтворення, знизити сторонні шуми, наявність яких прита- манна аналоговим носіям; в) прості в налаштуванні та обслуговуванні, не мають потреби в регу- лярній профілактиці та юстируванні стрічкопротяжного механізму; г) суттєво спрощують багаторазовий перезапис та зберігання циф- рових копій фонограм . Найбільш розповсюдженими цифровими звукозаписувальними пристроями є диктофони, комп’ютери з відповідним обладнанням і програмним забезпеченням, цифрові магнітофони, багатоканальні реє стратори . Водночас необхідно враховувати, що під час використання циф- рових звукозаписувальних пристроїв можуть виникати сумніви щодо достовірності звукозапису . Це пояснюється тим, що відомості циф- рового запису за допомогою комп’ютерної обробки можна «редагу- вати» та фальсифікувати . Понад те, встановлення ознак електронно- го монтажу експертом має певні складнощі, оскільки експертні мето- ди та технічні засоби не завжди є достатньо чутливими та надійними і, як наслідок, не дозволяють виключити можливість фальсифікації та кваліфікованого комп’ютерного підроблення відомостей, записаних у цифровому вигляді . Проблема також посилюється тим, що сучас- ні системи цифрової реєстрації, оброблення звукових сигналів, спе- ціалізовані процесори стрічкового та нестрічкового монтажу, зокре- ма і комп’ютерного, дозволяють виконувати різноманітні маніпуляції з мовним сигналом, які вносять у його форму та зміст суттєві зміни . Щодо використання аналогових способів фіксації відомостей, то вони також не застраховані від підробки, але їхня фальсифікація за- вжди залишає «явні сліди», які виявляються експертними методами . 90 Тема № 5 91 Відео- та звукозапис у криміналістиці що показання є достовірними і були надані без застосування психіч- ного впливу . Звукозапис може використовуватися й під час проведення неглас- них (розшукових) слідчих дій, а саме таких, як: а) аудіо-, відеоконтроль особи (ст . 260 КПК України); б) зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (ст . 263 КПК України); в) аудіо-, відеоконтроль місця (ст . 270 КПК України); г) контроль за вчиненням злочину (ст . 271 КПК України); ґ) виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації (ст . 272 КПК України) . Під час застосування звукозапису як форми фіксації кримінально- го провадження слід дотримуватися таких вимог та рекомендацій: – особи, які беруть участь у процесуальній дії, мають бути зазда- легідь повідомлені про застосування такої форми фіксації, про що ро- биться відповідний запис у протоколі (ч . 2 ст . 107, ч . 3 ст . 104 КПК України); – у протоколі слідчої дії зазначається характеристика технічного засобу фіксації та носія інформації, які застосовуються під час прове- дення процесуальної дії, умови та порядок їхнього використання (ч . 3 ст . 104 КПК України); – після закінчення запису та перед підписанням протоколу відпо- відної процесуальної дії (допит) фонограма повинна прослуховувати- ся, якщо потрібно – доповнюватися; – правильність проведеного звукозапису підтверджується, про що робитися відповідна відмітка у протоколі; – у матеріалах кримінального провадження повинні зберігатися оригінальні примірники технічних носіїв інформації зафіксованої про- цесуальної дії, а їхні резервні копії – окремо (ч . 3 ст . 107 КПК України); – після записування підтвердження правильності проведеного зву- козапису повинна робитися копія фонограми . Оригінал фонограми опечатується та додається до протоколу (ст . 105 КПК України); – фонограма-оригінал, отримана під час проведення окремої слід- чої (розшукової) дії, повинна прослуховуватися тільки під час судо- вого провадження . Фонограма-копія (робоча) використовується у по- дальшому процесі доказування під час проведення досудового розслі- дування . Під час проведення слідчих (розшукових) дій звукозапис найчасті- ше застосовується: а) на допитах (потерпілого, свідка, підозрюваного); б) під час проведення огляду місця події на відкритій місцевості у несприятливих погодних умовах як засіб оргтехніки . Використання звукозапису є доцільним під час проведення допиту: 1) осіб, які перебувають у небезпечному для життя стані (хвороба, травма), оскільки можливості їх допитати повторно або під час судо- вого провадження у подальшому може й не бути; 2) осіб, які володіють відомостями, що відіграють важливу роль у доказуванні, але яким погрожують убивством, застосуванням насиль- ства або іншими протиправними діями; 3) неповнолітніх (малолітніх) осіб, які мають особливості мовлен- ня, котрі є важкими для сприйняття . Понад те, малолітні нерідко на- сичують показання фантазуванням, використовують вислови, зміст яких не розуміють, тобто правильна оцінка низки подій у них відсут- ня . У цьому випадку їхні показання потребують подальшого деталь- ного аналізу, який суттєво полегшує прослуховування фонограми їх- нього допиту . Також звукозапис доцільно використовувати і тому, що неповнолітні піддаються впливу й у подальшому їхні показання мо- жуть кардинально змінитися; 4) осіб, мовлення яких є важкозрозумілим для сприйняття че- рез їхнє перебування в особливому психічному стані . У цьому ви- падку отримана фонограма може бути ще й об’єктом психолого- психіатричної експертизи; 5) малограмотних та осіб із фізичними недоліками, оскільки про- слуховування фонограми надає їм впевненості в тому, що їхні пока- зання були зафіксовані правильно, а у випадках необхідності вони мо- жуть зробити доповнення та уточнення . Також у подальшому будь-які посилання цих осіб на те, що показання в протоколі були зафіксовані не правильно, а встановлення цього не видавалося можливим, є недо- речними та неправдивими; 6) за участю перекладача, оскільки дозволяє перевірити правиль- ність перекладу у разі посилання на його неточність як підставу для зміни показань; 7) підозрюваних, що вчинили злочин, за який може бути призначе- не довічне позбавлення волі, оскільки дозволяє переконатися в тому, 92 Тема № 5 93 Відео- та звукозапис у криміналістиці Запитання для самоконтролю: 1. Яким є значення звукозапису у кримінальному провадженні? 2. Які існують види звукозапису? 3. Які науково-технічні засоби використовуються для здійснення звукозапису та якими є вимоги до них? 4. Які є переваги у використанні цифрового звукозапису? 5. Що таке фонограма та які її види існують? 6. Яким чином можна забезпечити надійність зафіксованої інфор- мації? 7. Якими є правові засади використання звукозапису у криміналь- ному провадженні? 8. В чому полягають особливості процесуального оформлення за- стосування звукозапису під час досудового розслідування? 9. Що являє собою криміналістичний відеозапис? 10. Які переваги має застосування відеозапису у кримінальному провадженні? 11. Коли виникає необхідність у застосуванні відеозапису у досу- довому розслідуванні? 12. Опишіть процесуальне оформлення застосування відеозапису під час проведення слідчих дій . 13. Що таке відеофонограма і з чого вона складається? 14. Які використовуються прийоми відеозйомки? 15. Назвіть операторські й спеціальні способи відеозйомки . Під час судового розгляду використання звукозапису є обов’язковим . Так, ч . 5 ст . 27 передбачає, що під час судового розгля- ду забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу . Офіційним записом судово- го засідання є лише технічний запис, здійснений судом . Однак у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою звукозапису не здійснюється (ч . 4 ст . 107 КПК України) . Для технічного фіксування судового провадження застосовуються комплекси звукозапису двох типів: персональний комп’ютер зі спеці- альним обладнанням і програмним забезпеченням та цифровий маг- нітофон «Тритон» . Технічне фіксування судового засідання здійснює секретар . Звуко- запис судового провадження починається з моменту відкриття судо- вого засідання . Протягом судового засідання секретар повинен вести журнал за допомогою спеціальної програми звукозапису . Після закін- чення судового засідання секретар: зберігає журнал (у разі викорис- тання спеціальної програми звукозапису); підписує журнал, передає для залучення до справи; створює архівну, а потім робочу копії фоно- грами . Архівна копія повинна здаватися архіваріусу до кінця робочо- го дня . Робоча копія зберігається разом зі справою . Секретар не повинен залишати комплекс звукозапису, у якому він зареєструвався, без нагляду, передавати іншим особам пароль та (або) електронний ключ, допускати інших осіб до роботи з комплексом . Пе- ред тим як залишити комплекс звукозапису, необхідно його заблокува- ти або вийти з відповідної програми та завершити сеанс роботи з опе- раційною системою «Windows» . Оригінал фонограми записується на комплекс звукозапису зали су- дового засідання, зберігається тимчасово на комп’ютері чи пристрої, з якого безпосередньо робилося фіксування, та не може бути стертим, доки не відбулося створення архівної та робочої копій . Архівна та робоча копії, записані на компакт-диски, пакуються у конверти, на яких робиться маркування, до якого входять такі відо- мості: номер судової справи; серійний номер компакт-диска; дата су- дового засідання; підпис секретаря; примітка . 94 Тема № 6 95 Сучасні можливості судових експертиз та спеціальних хімічних речовин; харчових продуктів; сильнодіючих і отруйних речовин); біологічна . Інші види експертизи: інженерно-технічна (автотехнічна; транспортно-залізнична; стану доріг та дорожніх умов; гірничотех- нічна; пожежно-технічна; будівельно-технічна; в галузі охорони праці та безпеки життєдіяльності; електротехнічна; комп’ютерно-технічна; телекомунікаційних систем та засобів); економічна, товарознавча, експертиза у сфері інтелектуальної власності; психологічна; мисте- цтвознавча, екологічна . Лише у 2012 році експертними установами Міністерства юстиції України та МВС України було проведено понад 200 тисяч судових експертиз . Найбільшу їхню кількість замовляють правоохоронні ор- гани за кримінальними справами . Найчастіше призначаються експер- тизи з таких криміналістичних видів, як почеркознавчі, трасологічні, балістичні, економічні, з технічного дослідження документів . Еконо- мічні експертизи в основному призначаються під час розслідування нецільового використання бюджетних коштів, податкових і службо- вих злочинів, шахрайства у великих розмірах тощо . Простежується тенденція призначення певних видів експертиз залежно від особливостей окремих регіонів . Так, у шахтарських ре- гіонах багато замовляється експертиз щодо порушень правил техніки безпеки . У Києві і Харкові – автотехнічні, будівельно-технічні, еконо- мічні експертизи . В Автономній Республіці Крим є актуальними зе- мельні питання, зокрема з оцінки землі, щодо вилучення земельних ділянок, які були передані у власність з порушенням чинного законо- давства, та інші . 2. Нові види судової експертизи та їхні завдання Сучасні судово-трасологічні та інші дослідження здійснюються за допомогою оптичних мікроскопів різної конструкції, що мають вбу- дований цифровий фотореєстратор, завдяки якому здійснюється фо- тозйомка виявлених ознак об’єкта . В судово-експертних установах України тривалий час не проводи- лися судові експертизи зі встановлення термінів абсолютної давності документів у межах технічної експертизи документів . Цей підвид екс- пертизи був запроваджений ще за радянських часів та є дуже затребу- |