Практичні навички з дерматології та венерології (1). Навчальний посібник Запоріжжя 2020 удк 616. 5616. 97(075. 8) П 69 Навчальний посібник рекомендований до видання
 Скачать 92.68 Kb.
|
|
СИМПТОМ ПУРПУРИ Патогномонічен для краплеподібного парапсоріазу. При зішкрябуванні елемента нігтем або тупим краєм предметного скла, на поверхні папули або поблизу її, на зовні незміненій шкірі, з'являються дрібні геморагічні плями, властиві пурпурі. СИМПТОМ ПРИХОВАНОГО ЛУЩЕННЯ При краплеподібному парапсоріазі після зняття щільно сидячої на поверхні елемента (папули) «облатки» і продовженні поскаблювання виявляється невидиме раніше лущення. У разі продовження поскаблювання можна спостерігати симптом пурпури. ДІАГНОСТИЧНИЙ ПРИЙОМ ПРИ ХВОРОБИ ДАР'Є При цьому дерматозі типовим елементом є сірувато-бура папула діаметром 3-5 мм, розташована в області фолікула волоса. Обережно пінцетом знімають ділянку гіперкератозу (скоринка, лусочки) і виявляють лійкоподібну ямку (поглиблення) розширеної ділянки фолікула волосу. Слід відзначити, що іноді папули розташовані і позафолікулярно. В цих випадках потрібно повторити дослідження в інших місцях. ДІАГНОСТИЧНИЙ ПРИЙОМ ПРИ ЕКСУДАТИВНО ФОРМІ ЕКСФОЛІАТИВНОГО ХЕЙЛІТУ Після видалення кірок з червоної облямівки губ з'являється білуватий клейкий, драглистий, який швидко засихає, наліт. Дане явище відсутнє при атопічному, алергічному і гландулярному хейліті, а також при червоному вовчаку червоної облямівки губ. ДОСЛІДЖЕННЯ НА КЛІТИНИ ЧЕРВОНОГО ВОВЧАКА (LЕ-КЛІТИНИ) Діагностичний і прогностичний тест при колагенозах, найчастіше системному червоному вовчаку. Існує кілька методів виявлення клітин червоного вовчака: досліджують периферичну кров хворого, використовують методи двогодинного згустку, із застосуванням гумового кільця, визначення клітин із застосуванням антикоагулянтів, LЕ-пробу на склі. Найбільш зручна і точна для практичних цілей методика двогодинного згустку. У хворого беруть 10-15 мл крові з вени і поміщають в стерильну пробірку, зберігаючи в термостаті при температурі 37° С. Потім відокремлюють згусток від стінок пробірки тонкої металевої сіткою і отриманий матеріал центрифугують. При центрифугуванні отримують три шари. Верхній шар (плазму) відсмоктують піпеткою і видаляють, другий (лейкоцити) обережно відсмоктують і роблять кілька мазків, які забарвлюють звичайним для крові методом і розглядають під мікроскопом при збільшенні 10X8, а підозрілі місця - при збільшенні 10X40. Пробу вважають позитивною при виявленні 2-3 типових клітин червоного вовчака, які значно більше нормальних лейкоцитів; ядро їх інтенсивно забарвлене і відсунуто до периферії; в центрі, у вигляді розетки, більш виражена пофарбована фагоцитована маса. Результат вважають негативним в тому випадку, коли при перегляді кількох сотень лейкоцитів в 2-3 мазках клітини червоного вовчака не виявляють. ЛЮМІНІСЦЕНТНА ДІАГНОСТИКА ЧЕРВОНОГО ВОВЧАКА ЧЕРВОНОЇ ОБЛЯМІВКИ ГУБ При освітленні лампою Вуда контури уражених вогнищ видно чіткіше, розміри їх більше, ніж при звичайному освітленні. Зони гиперкератоза світяться сніжно-білим кольором, ділянки атрофії - білими. В осередках ураження на губах відзначається біле світіння з блакитним відтінком, при гострому процесі і відсутності атрофії - світіння блакитного кольору. При актинічному хейліті і лейкоплакії, які можуть трохи нагадувати червоний вовчак, світіння відсутнє. ЛЮМІНІСЦЕНТНА ДІАГНОСТИКА ПІЗНЬОЇ ПОРФІРІЇ ШКІРИ У хворого збирають добову сечу в ємність з темного скла. Для попередження гнильних процесів в сечі, які можуть змінити колір і прозорість її, в ємність додають 10-15 мл толуолу. Із зібраної добової сечі (можна взяти разову кількість сечі після нічного утримання) відливають в пробірку 5 мл і поміщають її під люмінесцентну лампу Вуда, краще в апарат для люмінесцентного аналізу вітамінів. Реакцію вважають позитивною, якщо досліджувана сеча має червону флюоресценцію, у здорових людей вона дає блакитно-біле світіння. ЛЮМІНІСЦЕНТНА ДІАГНОСТИКА ЕРИТРАЗМИ Метод застосовується для відмінності еритразми від пахової епідермофітії, рубромікозу. Вогнища ураження досліджують у променях лампи Вуда. При еритразмі (вогнища ураження попередньо не повинні піддаватися місцевої терапії) спостерігається характерне коралово-червоне свічення, яке більш виражене в периферійній зоні. СИМПТОМ ЗЛАМАНОГО ДАМСЬКОГО КАБЛУКА Використовується при діагностиці дискоїдного різновиду червоного вовчака. Гіперкератоз, властивий цьому дерматозу, проникає в шийку фолікула волоса, утворюючи конусоподібні шипики на зворотному боці лусочки, добре видні неозброєним оком. При енергійному зішкрябуванні ділянок ураження, хворий відчуває деяку болючість в зв'язку про тим, що зазначені вище гіперкератотичні вирости (шипики), натискаючи на нервові закінчення, дратують їх (ознака Беньє - Мещерського). ДІАГНОСТИКА ЧЕРВОНОГО ВОВЧАКА При діагностиці червоного вовчака важливе, окрім даних клінічного обстеження, виявлення клітин червоного вовчака (LЕ-клітин), що є нейтрофільними лейкоцитами, які містять фагоцитовані ядерні включення. Також може бути знайдено так звані розетки - скупчення лейкоцитів навколо гомогенізованих ядер лейкоцитів, які розпалися, що містять ДНК. Лейкоцити у складі розетки можуть фагоцитувати гомогенну масу й перетворюватися на клітину червоного вовчака. Окрім LЕ-клітин і розеток, у крові хворого на червоний вовчак знаходять гематоксилінові тільця Гроса, що являють собою залишки лізованих, але ще не фагоцитованих ядер, які поряд із LЕ-клітинами та розетками є результатом нуклеолізу. У плазмі хворих на системний червоний вовчак виявляють LЕ-чинник, пов’язаний із функцією гаммаглобулінів плазми крові, яка вступає в контакт із ядрами лейкоцитів і спричиняє руйнування їх. Титр антинуклеарних антитіл підвищено в 50-72% випадків. Титр антитіл до ядерного антигену Rо (SS-А) підвищений у 50-100% випадків. Антитіла до ядерного антигену Lа (SS-В) співіснують з антитілами до ядерного антигену Rо (анти-SS-А) та зазвичай не становлять єдині антитіла. Установлення LЕ-феномена дає змогу діагностувати атиповий перебіг системного червоного вовчака, в більшості випадків цей феномен спостерігається виключно при системному червоному вовчаку й лише зрідка - при дискоїдній формі цього захворювання. ЛЮМІНІСЦЕНТНА ДІАГНОСТИКА ВІТІЛІГО Обстеження проводять в затемненій кімнаті за допомогою лампи Вуда після адаптації дослідника до темряви. Метод дає можливість виявити ділянки шкіри на самому початку депігментації. На тлі темної шкіри чітко контуруются світлі, яскраво-білі ділянки різної величини і форми, невидимі при звичайному освітленні. Краї плям - різко пігментовані. МІКРОСКОПІЯ ПРИ ГОСТРІЙ ВИРАЗЦІ ВУЛЬВИ ЧАПИН – ЛІПШЮТЦА Хворіють зазвичай дівчата і жінки молодого віку. Описано три форми хвороби: гангренозна, міліарна, венерична. Остання в ряді випадків нагадує виразку при м'якому шанкері або сифілісі. Матеріал для мазка беруть з поверхні виразки прокаленою петлею і забарвлюють по Граму. Збудником гострої виразки зовнішніх статевих органів є товсті грампозитивні палички різної довжини. СИМПТОМ БРУКІВКИ ПРИ АМІЛОЇДОЗІ Найбільш виражений при первинному амілоїдозі шкіри, коли в області нижніх третин гомілок (рідше на інших ділянках шкіри) з'являється безліч згрупованих вузликів розміром від шпилькової головки до горошини, рожевого або жовтувато-коричневого кольору. Вузлики щільні на дотик, і при доторканні їх рукою відчувається нерівність, що нагадує бруківку. Аналогічне відчуття іноді відзначається при обмеженому нейродерміті на початку його виникнення, бородавчастій формі червоного плоского лишаю і атипових варіантах шкірного саркоїдозу. На відміну від симптому терки при червоному волосяному лишаї, при симптомі бруківки немає відчуття дряпання шкіри долоні дослідника, так як розміри папул при амілоїдозі більш великі, вони лентикулярні, а не міліарні. СИМПТОМ СИТА ПРИ ХРОНІЧНІЙ ВИРАЗКОВІЙ ПІОДЕРМІЇ ТА БОРОДАВЧАСТОМУ ТУБЕРКУЛЬОЗІ При стисненні вузла на його поверхні з'являються краплі гною, що пояснюється видавлюванням секрету з численних глибоких пустул. Аналогічна картина спостерігається і при бородавчастому туберкульозі шкіри. Поява крапель гною при стисненні елемента є діагностичною ознакою, за допомогою якого хронічну виразкову пиодермию і бородавчастий туберкульоз можна відрізнити від вульгарних бородавок, навіть ускладнених вторинною інфекцією. СИМПТОМ ТЕРКИ ПРИ ВЕРЕТЕНОПОДІБНІЙ (ЧЕРВОПОДІБНОЇ) АТРОФІЇ ВОЛОССЯ У зв'язку з різко вираженим зроговінням шийки фолікулів, при доторканні рукою до ураженої ділянки шкіри, виникає відчуття терки. Симптом характерний для веретеноподібної атрофії волосся. Спостерігається також при червоному волосяному лишаї та деяких лейкемідах. СИМПТОМ ТЕРКИ ПРИ ЧЕРВОНОМУ ВОЛОСЯНОМУ ЛИШАЇ На місцях улюбленої локалізації висипань (задня поверхня кінцівок і I-II фаланги пальців рук) розташовуються фолікулярні папули, які близько сидять один від одного. При пальпації (доторканні) уражених ділянок, з'являється відчуття терки. СИМПТОМ ТЕРКИ ПРИ ЛЕЙКЕМІДАХ При лейкозі може бути уртикарний, везикульозний, пустульозний і папульозний висип (лейкеміди). В останньому випадку папули міліарні, конічні, щільні, іноді з дрібними везікулами на верхівці, виступають над поверхнею шкіри. При пальпації і доторканні до ураженої ділянки, з'являється відчуття терки, що нагадує таке при червоному волосяному лишаї та інших дерматозах, що супроводжуються фолікулярним кератозом. СИМПТОМИ УРАЖЕННЯ ПРИ ДЕРМАТОМІОЗИТІ Типова еритема синюшно-червоного кольору чи яскрава бешихоподібна розмішується навколо очей, на повіках, щоках, розгинальних поверхнях верхніх і нижніх кінцівок, у ділянці суглобів. Особливо характерною є еритема на верхніх повіках та навколо них у вигляді окулярів. Вона може переходити на ніс і в такому разі нагадує еритему у вигляді метелика при червоному вовчаку. Еритема на шиї та кінцівках, у ділянці обличчя може супроводжуватися набряклістю; вона розташована нерідко навколо суглобів у ділянці ліктів, колін, щиколоток, на тлі кистей. При поширенні еритеми з шиї на плечі, спину та груди ураження має вигляд пелерини. Іноді у ділянці еритеми спостерігається лихеноїдна висипка, везикульозні елементи, геморагічні плями. Бульозна висипка може далі виразкуватися. Часто на тлі еритеми з’являються телеангіектазії, що зумовлює інтенсивніше забарвлення іри. Слід підкреслити ураження переважно відкритих частин шкіри, які зазнають частого впливу сонячних променів. РЕАКЦІЇ ПАНДІ І НОННА – АПЕЛЬТА У якості реактиву для проведення реакції Панді використовують надосадову прозору рідину, яку отримують при сильному збовтуванні 100 г рідкої карболової кислоти з 1000 мл дистильованої води. Для отримання осаду і прозорої рідини (реактиву), дану суміш поміщають спочатку на 3-4 год в термостат, а потім 2-3 дні витримують при кімнатній температурі. Предметне скло кладуть на темний папір і наносять па нього 2-3 краплі реактиву, потім 1 краплю спинномозкової рідини. При помутнінні краплі або появі ниткоподібної каламуті по її периферії, реакцію вважають позитивною. Для проведення реакції Нонна - Апельта необхідні чисті пробірки, насичений розчин амонію сульфату, дистильована вода, темний папір. Насичений розчин амонію сульфату готують наступним чином: в колбу ємністю 1000 мл поміщають 0,5 г хімічно чистого нейтрального амонію сульфату, потім наливають 100 мл дистильованої води, підігрітої до 95 ° С, збовтують до повного розчинення солі і залишають на кілька днів при кімнатній температурі . Через 2-3 дні розчин фільтрують і визначають pH. Реакція повинна бути нейтральною. У пробірку наливають 0,5-1 мл отриманого розчину і обережно по стінці пробірки додають таку ж кількість спинномозкової рідини. Через 3 хв оцінюють результат. Поява білуватого кільця свідчить про позитивну реакцію. Потім вміст пробірки збовтують, визначають ступінь помутніння, порівнюючи з колбою, що містить дистильовану воду. Результати реакції оцінюють на тлі чорного паперу. РЕАКЦІЯ БОРДЕ – ЖАНГУ Цінний діагностичний тест при виявленні хронічної гонореї серед осіб, які страждають хронічними запальними захворюваннями сечостатевої системи. За даними літератури, при правильному використанні цього методу виявляють до 80% випадків гонореї, що не виявленої бактеріоскопічному або бактеріологічним методом. Реакція Борде - Жангу може бути слідовою в результаті перенесеного раніше захворювання або застосування гоновакцини з діагностичною метою (імунобіологічний метод провокації), а також лікувальною (лікування хронічних запальних процесів сечостатевої системи у жінок) метою. Тому перед її проведенням необхідно ретельно зібрати анамнез. Реакція може бути і хибнопозитивною при введенні молока, використанні з лікувальною метою пирогенала. Отже, позитивна реакція Борде - Жангу не може виступати безперечним доказом наявності гонококової інфекції, як і негативна не може бути свідченням відсутності гонореї. Однак позитивні результати її протягом тривалого часу повинні націлити лікаря на пошук вогнища гонококової інфекції в організмі. В якості антигену використовують вбиту гонококковую культуру, яка містить 3-4 млрд, мікробних тіл в 1 мл. Гонококовий антиген консервують розчином формальдегіду і розливають в ампули по 1 5 мл. Не розкриті ампули придатні протягом 6 міс, розкриті можна зберігати 2-3 дні в стерильній пробірці в холодильній камері при температурі 3-5 ° С. Реакцію зв'язування комплементу Борде - Жангу проводять аналогічно реакції Васермана. Гонококовий антиген розводять фізіологічним розчином натрію хлориду відповідно вказаною на етикетці ампули титру. Реакцію проводять найчастіше в обсязі 2,5 мл, тому до 0,5 мл розведеної 1: 5 випробуваної сироватки додають в кожну пробірку по 0,5 мл розведеного антигена. Решта 1,5 мл становлять 1 мл гемолітичної системи і 0,5 мл комплементу. Реакцію вважають позитивною при наявності вираженої в різного ступеня затримки гемолізу в випробуваної сироватці. В контролі (сироватка крові здорових людей) спостерігається повний гемоліз. ДЕРМАТОСКОПІЯ Дерматоскопія - це неінвазивна техніка «in vivo», що дає негайний результат, який збільшує точність клінічного обстеження за допомогою візуалізації безлічі деталей і структур, невидимих неозброєним оком. ДЕРМАТОСКОПІЯ ПРИ МЕЛАНОМІ Дерматоскопічні характеристики: ексцентрично розташована пігментна сітка; біло-блакитна «вуаль»; структури регресу; атипові судини; ексцентрична гомогенна пігментація; асиметричні пігментні глобули. ДЕРМАТОСКОПІЯ ПРИ БАЗАЛЬНО-КЛІТИННІЙ КАРЦИНОМІ Дерматоскопічні характеристики: множинні сіро-блакитні крапки і глобули; пігментація по типу «колеса зі спицями»; зкупчення пігменту у вигляді «кленового листка»; зкупчення сіро-блакитних овоїдних структур; розгалуджені судини та еритема; ерозії та формування виразок. Використання даного методу не обмежується діагностикою новоутворень шкіри, а є інформативним і при інших непухлинних дерматозах. ДЕРМАТОСКОПІЯ ПРИ TINEA CAPITIS Дерматоскопічні характеристики: комоподібне волосся; грибкове ураження волосяного стержня призводить до його «С-подібного» обламування або штопороподібних змін; чергування світлих та коричневих смуг волосяного стержня ( волосся по типу «коду Морзе»). ДЕРМАТОСКОПІЯ ПРИ SCABIES Дерматоскопічні характеристики: коростяний хід нагадує «слід літака»; кліщі можуть візуалізуватись як коричневі трикутники; більш високе збільшення > ×100 дозволить виявити кліщі, їхні яйця та фекалії (коричневі крапки). ДЕРМАТОСКОПІЯ ПРИ ВОШИВОСТІ Дерматоскопічні характеристики: наявність гнид прикріплених до волосяного стержня; життєздатні гниди у вигляді яйцеподібних, коричневих структур з вигнутими кінцями; порожні гниди – прозорі яйцеподібні структури. ДЕРМАТОСКОПІЯ ПРИ СКЛЕРОДЕРМІЇ Дерматоскопічні характеристики: білуваті фіброзні пучки, що часто перетинаються лінійними розгалудженими судинами (активна стадія дерматозу); менш інтенсивні білуваті промені без значно вираженого судинного компоненту (неактивна стадія); зникає сітчатий малюнок ромбічних ділянок. ДЕРМАТОСКОПІЯ ПРИ РОЖЕВОМУ ЛИШАЇ ЖИЛЬБЕРА Дерматоскопічні характеристики: периферичне білувате лущення, локалізоване безпосередньо в межах вогнища (формування «комірця»); крапкові судини, що розподілені нерегулярно або вогнищево; дифузні або локалізовані жовтувато-помаранчеві безструктурні ділянки. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА Основна: Дерматовенерологія : навч. посіб. для лікарів і лікарів-інтернів / В. П. Федотов, А. Д. Дюдюн, В. І. Степаненко [та ін. ] ; за ред. : В. П. Федотова, А. Д. Дюдюна, В. І. Степаненка . - Дніпропетровськ ; Київ : Свидлер, 2008. - 600 с. Туркевич Ю. М. Шкірні та венеричні хвороби : посібник. Ч. 1. Шкірні хвороби / Ю. М. Туркевич, О. Ю. Туркевич, О. О. Сизон. - Л., 2011. - 240 c. Практикум з дерматології і венерології : навч. посіб. для студентів вищ. мед. навч. закл. / В. І. Степаненко [та ін.]. - 2-е вид., випр. - Київ : Медицина, 2018. - 360 с. Циснецька А.В. Сучасні аспекти урогенітальних інфекцій : методич. рекомен. з дерматовенерології, акушерства, гінекології та урології / А.В. Циснецька, О.Є. Січкоріз, В.В. Циснецький, Р.Ю. Грицько. – Львів, 2008. – 64 с. Додаткова: Інфекції, що передаються статевим шляхом : ілюстр. навч. посіб. для студ. мед. ВНЗ I-IV рівнів акредитації / A. Д. Дюдюн [та ін.]. - Київ ; Дніпропетровськ : Поліграф плюс, 2012. - 136 с. Калюжна, Л. Д. Хвороби шкіри обличчя, слизової оболонки ротової порожнини та червоної облямівки губ : навч. посіб. / Л. Д. Калюжна, Г. Ф. Білоклицька. - Київ : Грамота, 2007. - 280 с. Клинические лекции по дерматовенерологии и косметологии : учеб. пособие для студентов высш. учеб. заведений / В. П. Федотов [и др.] ; под ред.: В. П. Федотова, О. І. Макарчука. - Запоріжжя ; Дніпропетровськ : Просвіта, 2013. - 552 с. Савка Л. С. Догляд за хворими і медична маніпуляційна техніка : навч. посіб. для студентів вищ. мед. навч. закл. / Л. С. Савка [та ін.] ; за ред.: Л. М. Ковальчука, О. В. Кононова. - 3-є вид., переробл. і допов. - Київ : Медицина, 2017. - 600 с. Шегедин, М. Б. Дерматологія, венерологія та клінічна оцінка результатів лабораторних досліджень : [підруч. для студентів вищ. мед. навч. закл. І-ІІІ рівнів акредитації] / М. Б. Шегедин, Т. О. Нужна. - Київ : Медицина, 2010. - 504 с. Дерматологія. Венерологія. Косметологія : навчал. посіб. для студ. вищ. мед. навч. закл. III-IV р.а. / А.Д. Дюдюна, С.В. Захарова, О.І. Макарчука; за ред. А.Д. Дюдюна. - Дніпропетровськ : 2012. - 106 с. |