Главная страница

биология. Навчально-методичний посібник 2022-2023 (1). Навчальнометодичний посібник для студентів фармацевтичних факультетів спеціальності Фармація, промислова фармація


Скачать 2.45 Mb.
НазваниеНавчальнометодичний посібник для студентів фармацевтичних факультетів спеціальності Фармація, промислова фармація
Анкорбиология
Дата16.11.2022
Размер2.45 Mb.
Формат файлаpdf
Имя файлаНавчально-методичний посібник 2022-2023 (1).pdf
ТипНавчально-методичний посібник
#790944
страница12 из 13
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13
системи органів:
Травна система складається з переднього, середнього і заднього відділів, який закінчується анальним отвором. Середній відділ має травні залози
(hepatopancrias – виконує функцію печінки і підшлункової залози) вперше з’являється ендокринна система.
Видільна: видозмінені метанефридії (ракоподібні), мальпігієві судини
(павукоподібні і комахи).
Дихальна. Будова дихальної системи залежить від умов існування. В організмах які живуть у воді – зябра, у наземних – легені і трахеї.
Кровоносна система незамкнена. З’являється серце, яке розташоване на спинному боці тіла.
Нервова система складається з надглоткового ганглія, навкологлоткових комісур, черевного нервового ланцюга. Спостерігається злиття нервових вузлів, особливо у головному відділі.
Органи чуттів добре розвинені. Є органи зору – це прості і складні очі, органи слуху, рівноваги, нюху, смаку та ін.
Статева системав основному роздільностатеві. Розмноження статеве, іноді партеногенез.
Розвиток прямий (у ракоподібних і деяких павукоподібних) або з метаморфозом (у павукоподібних і комах). Прямий розвиток: з яйця виходить новий організм схожий на своїх батьків. Розвиток з метаморфозом: яйце – личинка – лялечка – новий організм.
Клас Павукоподібні (Arachnoidea)
Живуть на суші, дихають атмосферним киснем. Членики тіла зливаються і утворюють головогруди і черевце, іноді повністю зливаються (кліщі).
Тіло вкрите хітинізованою кутикулою з гіподермою. Похідні гіподерми - павутинні і отруйні залози. У павукоподібних 6 пар кінцівок: 2 пари - хеліцери і педипальпи (для захоплення і дроблення їжі), 4 пари - ходильні ноги (для пересування).
Травна система пристосована до живлення рідкою і напіврідкою їжею.
Видільна система: видозмінені метанефридії і мальпігієві судини (вирости на межі середньої і задньої кишки).
Дихальна система: пластинчасті легені або трахеї. Трахеї – це система розгалужених трубочок, які підходять до всіх органів. Вони мають зовнішні отвори з боків члеників.
Кровоносна система незамкнена. Більш складна у скорпіонів та павуків, так як дихання – легеневе. У кліщів кровоносна система більш проста, так як дихання

117
– трахейне.
Нервова система характеризується концентрацією нервових вузлів.
Статева система: роздільностатеві. Статевий диморфізм добре виражений.
Розвиток як прямий, так і з неповним метаморфозом.
Найважливіші ряди класу павукоподібних:
1. Фаланги (Solpugae);
2. Скорпіони (Scorpiones);
3. Павуки (Aranei);
4. Кліщі (Acarina).
Фаланги або сольпуги: мають почленоване тіло. Фаланги – нічні хижаки, отруйних залоз не мають, але укуси їх болючі. У місцях укусів можуть виникати запальні процеси.
У скорпіонів тіло почленоване на головогруди і черевце, яке складається з двох відділів – широкого переднього, і довгого вузького заднього. Останній членик черевця має шип – жало. У ньому є дві отруйні залози. Скорпіони живородні. Живуть поблизу житла людей. Укуси деяких скорпіонів смертельні.
Павуки мають не сегментовані головогруди і черевце. Хеліцери закінчуються кігтиком з отруйною залозою. На черевці є павутинні бородавки, в яких знаходяться павутинні залози.
Для людини небезпечним є каракурт. Мешкає каракурт в степах і пустелях. Самка 1,5-2 см, самець не більше 1 см. Каракурт має чорне забарвлення, іноді з червоними плямами. Укуси каракурта можуть бути смертельними для тварин і людини.
Тарантул – отруйний павук розміром до 3,5 см. Хижак, мешкає в норах.
При укусі тарантулом, у людини спостерігається почервоніння і набряк тканин в місці укусу.
Ряд Кліщі
Тіло овальне, не почленоване на відділи та сегменти. Хеліцери і педіпальпи утворюють хоботок. Ротовий апарат у кліщів колючо-сисного і гризучого типів. У дорослих кліщів (імаго) 4 пари ніг, на кінцях яких знаходяться кігтики і подушечки для прикріплення до хазяїна. Розвиток кліщів відбувається з метаморфозом. З яйця утворюється личинка, у якої 3 пари ніг і відсутній статевий отвір. Личинка линяє і перетворюється на німфу. Німфа має
4 пари ніг і недорозвинену статеву систему. Залежно від виду, у розвитку кліщів спостерігається одна або декілька німф. Німфа після линьки перетворюється на імаго.
Коростяний свербун (Sarcoptes scabiei). Викликає захворювання – скабіоз (короста). Це внутрішньошкіряний паразит, який локалізується в роговому шарі епідермісу. Поширений повсюдно. Розміри - 0,3-0,4 мм. Очі

118 відсутні.
Для проникнення в шкіру свербун вибирає ніжні ділянки шкіри.
Живляться кліщі клітинами шкіри хазяїна. У ходах самка відкладає 20 і більше яєць протягом життя. Активність кліщі підсилюють вночі, коли зігрівається поверхня тіла. Людина відчуває при цьому свербіж. При розчухуванні розкриваються ходи кліщів, личинки і німфи розсіюються по тілу хворого.
Зараження відбувається при контакті з хворим на коросту або з його речами.
Діагностика: мікроскопія у краплі гліцерину зіскобів шкіри (ходи кліщів).
Профілактика. Особиста: підтримання чистоти тіла і житла, дотримання санітарних правил при контакті з хворим на коросту.
Залозник вугровий (Demodex folliculorum) – збудник демодекозу.
Залозник має червоподібну форму, самка довжиною близько 0,4 мм, самець -
0,3 мм. Ноги короткі, закінчуються двома кігтиками.
Зараження відбувається контактним шляхом. Локалізується в порожнинах і протоках сальних залоз обличчя, верхній частині грудей, волосяних сумках брів і вій.
Розвиток: яйце – личинка, дві німфи, статевозріла особина. Розвиток відбувається протягом 25 днів. Личинка дрібна, з трьома парами горбків замість ніг. Залозник викликає закупорювання волосяної сумки і протоків сальних залоз. Приєднання бактеріальної інфекції, викликає появу на шкірі гнійних вугрів.
Діагноз встановлюється за допомогою мікроскопічних досліджень – у краплі гліцерину вмісту вугра або волосяної сумки.
Профілактика та ж, що і при корості.
Іксодові кліщі (род. Ixodidae)
Поширені у лісовій, лісостеповій (рід Ixodes) та степовій зоні (рід
Dermacentor). Довжина тіла голодних кліщів до 6-8 мм, сита самка досягає 2-3 см. Спинний щиток у самок, личинок і німф покриває тільки передню частину спини; у самців спинна частина покрита повністю. Середня кишка у самок має велику кількість виростів, які закінчуються сліпо і є резервуарами для випитої крові. На кінцях лапок є пара кігтиків і присосок.
Паразитують іксодові кліщі на великих і дрібних наземних теплокровних хребетних. Жертву знаходять за допомогою термо-, вібро- і хеморецепторів. Тривалість кровоссання: у самок від декількох годин до 2-ох тижнів, у самця менше. Сита самка відкладає у тріщини кори, у щілини землі до
17 тис. яєць і помирає. За 2-4 тижні з яєць виходять личинки розміром 0,6-
0,8мм, які мають 3 пари ніг. У них відсутні дихальна і статева системи. Вони живляться кров’ю 2-4 дні і перетворюються в німфу.
Німфи після 3-5 днів кровоссання перетворюються у статевозрілі форми.

119
Загальна тривалість життя іксодових кліщів 3-6 років, можуть голодувати до 2-
3 років.
Медичне значення: тимчасові паразити людей і тварин. Переносники збудників інфекційних захворювань.
Тайговий кліщ (Ixodes persulcatus) – переносник збудника тайгового кліщового енцефаліту.
Собачий кліщ (I. ricinus) – переносник збудника туляремії, весняно-літнього енцефаліту, шотландського енцефаліту, омської геморагічної лихоманки.
Кліщі роду Dermacentor (Dermacentor pictus, D. marginalis, D. nuttali) –
переносники збудників бруцельозу, туляремії, кліщового висипного тифу.
Аргасові кліщі (Argasidae)
Кліщ селищний (Ornithodorus papillipes). Розповсюджені у країнах з тропічним і теплим кліматом. Тіло у аргасових кліщів овальне, хоботок знаходиться на черевці, спинний щиток відсутній. Мешканці нір, печер, жилих приміщень. Живляться кров’ю всіх наземних хребетних тварин. Кровоссання триває від 3 до 6 хвилин. Після їжі самка відкладає до 300 яєць за одну кладку.
Кладок може бути декілька. З яєць виходять личинки, з личинок утворюється німфальна стадія (2-8 німф). Щоб одна стадія перейшла до іншої необхідно кровоссання, тобто кожна стадія повинна напитися крові. При сприятливій температурі і своєчасному живленні цикл розвитку триває 128-287 днів. Так як аргасові кліщі можуть довго голодувати (до 10 років), то тривалість циклу розвитку може досягати 25 років. Аргасові кліщі є тимчасовими ектопаразитами людей і тварин. Вони є переносниками кліщового поворотного
тифу.
Профілактика:
особиста – використання комбінезонів, репелентів при обстеженні старих будівель, нічліг на відкритій місцевості;
громадська – знищення гризунів, сухого сміття, старих глиняних будівель.
4.2. Матеріали для самоконтролю:
1. Збудником корости є:
A. Dermacentor pictus
B. Ornithodorus papillipes
C. Sarcoptes scabiei
D. Ixodes ricinus
E. Ixodes persulcatus
2. Ixodes
ricinus
переносить
збудника:
A. Тайгового енцефаліту
B. Весняно-літнього енцефаліту
C. Кліщового поворотного тифу
D. Кліщового висипного тифу
E. Корости
3. При
обстеженні
хворого
поставлено
діагноз
кліщовий
поворотний тиф. Яким шляхом
міг заразитися хворий?
A. При укусі пасовищним кліщем

120
B. При укусі тайговим кліщем
C. При укусі малярійним комаром
D. При укусі селищним кліщем
E. При укусі собачим кліщем
4. Небезпечними для людини є
павуки:
A. Птахоїди
B. Каракурти
C. Хрестовики
D. Сріблянка (водяний павук)
E. Домовий павук
5. Серед
названих
кліщів
збудниками захворювань є:
A. Sarcoptes scabiei, Dermacentor pictus
B. Ixodes ricinus, Sarcoptes scabiei
C. Ixodes persulcatus,
Demodex folliculorum
D. Sarcoptes scabiei,
Demodex folliculorum
E. Ornithodorus papillipes,
Dermacentor pictus
6. Представником
аргасових
кліщів є:
A. Dermacentor pictus
B. Ornithodorus papillipes
C. Ixodes ricinus
D. Ixodes persulcatus
E. Sarcoptes scabiei
7. Личинки кліщів відрізняються
від імаго тим, що:
A. Мають три пари ходильних кінцівок
B. Не мають ходильних кінцівок
C. Мають чотири пари ходильних кінцівок
D. Мають статевий отвір
E. Мають шість пар ходильних кінцівок
8. Переносником
збудника
весняно-літнього енцефаліту є:
A. Ixodes persulcatus
B. Ixodes ricinus
C. Ornithodorus papillipes
D. Sarcoptes scabiei
E. Demodex folliculorum
9. Ixodes
ricinus
підтримує в
природі осередки:
A. Туляремії
B. Малярії
C. Тайгового енцефаліту
D. Африканської сонної хвороби
E. Весняно - літнього енцефаліту
10. Збудником демодекозу є:
A. Ornithodorus papillipes
B. Sarcoptes scabiei
C. Ixodes ricinus
D. Demodex folliculorum
E. Ixodes persulcatus
Протокол практичного заняття
Дата_________
Робота 1. Морфологія кліщів.
Розгляньте на препаратах іксодового, аргасового, залозника вугрового та коростяного свербуна. Зарисуйте самицю, самця и личинку іксодового кліща, а також імаго залозника вугрового та коростяного свербуна.

121

122
Робота 2. Біологічна характеристика та медичне значення представників різних родин кліщів
Заповніть таблицю:
Родина та
представники
Географічне
поширення,
локалізація на
хазяїні
Морфологічні
особливості
Стадії розвитку
Чим живиться,
тривалість
живлення
Медичне
значення
Дата і підпис викладача_____________________________________________________________________________________

123
Питання для обговорення:
1) У дитячому садку при огляді дітей виявлено захворювання на коросту. Як попередити розповсюдження цієї хвороби?
2) Які види іксодових кліщів мають найбільше епідеміологічне значення: ті, що розвиваються на тілі одного, двох або трьох хазяїв? Чому?
3) При обстеженні хворого виявлено захворювання на кліщовий поворотний тиф. Яким чином заразився хворий?
4) До лікарні привели дитину, в якої до спини присмоктався кліщ. Зясувалось, що напередодні дитина була у лісі. Визначити, до якої родини відноситься кліщ
і яким захворюванням він може заразити дитину?
Дата і підпис викладача________________________________________
Терміни для запам’ятовування:
Мальпігієві судини, міксоціль, метаморфоз повний, метаморфоз неповний,
імаго, хеліцери, педипальпи.
ЗАНЯТТЯ №16.
1. Тема: МЕДИЧНА АРАХНОЕНТОМОЛОГІЯ 2
2. Актуальність теми. Клас комахи найбільш поширений клас тваринного світу, який нараховує більш 1 млн. видів. Комахи відіграють велику роль у природі та житті людини. Медичне значення комах полягає переважно в тому, що серед них багато паразитів, які завдають прямої шкоди здоров’ю людини, або з ними пов’язане поширення збудників трансмісивних хвороб. Комахи з ряду Двокрилі не тільки кровососи, але і специфічні переносники збудників протозойних, гельмінтозних, бактеріальних і вірусних хвороб людини, свійських та диких тварин.
3. Мета заняття. Вміти визначати комах з рядів вошей, бліх, клопів, тарганів за морфологічними особливостями.
4. Завдання для самостійної праці під час підготовки та проведення
заняття.
4.1. Теоретичні питання до заняття:
1. Характеристика класу комах. Класифікація.
2. Таргани. Види, особливості будови та розвитку, медичне значення.
3. Воші. Види, особливості будови та розвитку, медичне значення.
4. Блоха людська. Особливості будови та розвитку. Медичне значення.
5. Клоп постільний. Особливості будови та розвитку. Медичне значення.
6. Комарі. Епідеміологічне значення.
7. Синантропні мухи. Морфологія, життєві цикли, епідеміологічне значення.

124
Методи боротьби та профілактики.
Клас Комахи (Insecta)
Найбільш численний клас типу членистоногі. Живуть на суші, у воді, в повітрі, в ґрунті. Мають такі особливості будови:
1. Тіло ділиться на голову, груди і черевце.
2. На голові є очі (прості або складні), органи нюху і дотику (вусики), ротовий апарат.
3. Груди складаються з трьох сегментів. Кожен сегмент має одну пару ходильних ніг. Другий і третій сегменти можуть мати по парі крил.
4. Черевце складається з 6-12 сегментів.
5. Системи органів:
Травна система починається ротом і складається з передньої, середньої, задньої кишки і анального отвору. Передня кишка складається з глотки, стравоходу, зобу і шлунка. Перетравлювання і всмоктування у комах відбувається в середній кишці.
Видільна система – мальпігієві судини і жирове тіло.
Дихальна система – трахеї. Стигми знаходяться з боків черевця.
Кровоносна система незамкнена. Вона складається з серця і аорти, які розташовані на спинній стороні. Кров – гемолімфа, не має еритроцитів. Вона не бере участь у газообміні. Гемолімфа приносить клітинам поживні речовини і відносить продукти метаболізму.
Нервова система складається з над- і навкологлоткового кільця і черевного нервового ланцюжка. Надглотковий нервовий вузол (називають головним мозком) добре розвинений, тому поведінка комах дуже складна.
Органи чуття добре розвинені і різноманітні (зору, смаку, дотику, рівноваги, та ін.).
Статева система. Всі комахи роздільностатеві. Добре розвинений статевий диморфізм. Запліднення внутрішнє. Розвиток відбувається з метаморфозом. Є повний і неповний метаморфоз. Повний метаморфоз: яйце – личинка (гусінь)
– лялечка – нова особина. Наприклад: метелики, бджоли, комарі, жуки.
Неповний метаморфоз: яйце – личинка – новий організм. Наприклад: таргани, воші.
Ряд Тарганові Blattoidea
Таргани мають дві пари крил. Ротовий апарат гризучого типу, розвиток з неповним метаморфозом. Активні вночі.
Медичне значення мають чорний тарган (Blatta orientallis) і рудий
тарган або прусак (Blattella germanica).
Чорний тарган має 20-26мм в довжину. У самця крила розвинені, у самки - укорочені. Яйця відкладають в коконах. Розвиток від яйця до імаго йде

125 кілька місяців і залежить від температури.
Рудий тарган. Розміри 8-12мм, крила добре розвинені у самок і самців.
Яйця відкладають в коконах у вологих і теплих місцях. Цикл розвитку проходить за 170-180 днів.
Таргани живляться залишками їжі, нечистотами і виділеннями людей.
Тому, можуть стати механічними переносниками цист найпростіших, яєць гельмінтів, збудників харчових інфекцій (черевного тифу, дизентерії та ін.).
Для боротьби з тарганами використовують інсектициди.
Ряд клопи (Heterоptera)
Представники цього ряду мають дві пари крил, колючо-сисний ротовий апарат. Живляться соками рослин або кров'ю ссавців і птахів. Розвиток з неповним метаморфозом.
Постільний клоп (Cimex lectularius) перейшов до паразитичного способу життя, живиться кров'ю теплокровних тварин. Слина постільного клопа містить отруйну речовину, тому укуси його болючі. Збудників хвороб не переносить. Мешкає в оселях людини, гніздах птахів.
Для боротьби з постільними клопами використовують інсектициди.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13


написать администратору сайта