биология. Навчально-методичний посібник 2022-2023 (1). Навчальнометодичний посібник для студентів фармацевтичних факультетів спеціальності Фармація, промислова фармація
 Скачать 2.45 Mb.
|
|
Ряд воші (Anoplura) Воші – постійні специфічні ектопаразити ссавців, в тому числі людини. Дрібні, вториннобезкрилі комахи. Ротовий апарат колючо-сисний. Розвиток з неповним метаморфозом. Кров’ю живляться імаго і личинки. У людини паразитують три види вошей: • головна воша (Pediculus humanus capitis) • одежна воша (Pediculus humanus corporis) • лобкова воша (Phthirus pubis) Головна воша сірого кольору. З боків черевця глибокі вирізки, вусики на голові короткі і товсті. Довжина самця 2-3мм, самки 3-4мм. Задній кінець самця закруглений, самки – роздвоєний. Поселяються на волосистих ділянках тіла, здебільшого на голові. Життєвий цикл. Зріле яйце – гнида прикріплюється на волосину за допомогою клейкої речовини, яку виділяє самка. За своє життя самка воші відкладає до 300 яєць. З яйця виходить личинка, яка живиться кров’ю, линяє і перетворюється в імаго. Розвиток триває 2-3 тижні. Медичне значення: викликає педикульоз; переносить спірохет – збудників однієї із форм поворотного тифу. Зараження відбувається при роздавлюванні воші на тілі людини і втиранні спірохет під час розчісування шкіри контамінацією. Одежна воша білого кольору. Вусики тонкі і довгі, бічні вирізки на черевці більші, ніж у головної воші. Довжина самця 2,1-3,75 мм, самки 2,2-4,75 126 мм. Одежна воша живе у складах одягу та білизни, яйця прикріплює до їхньої поверхні. Медичне значення: викликає педикульоз і переносить збудників поворотного тифу (спірохет) і збудників висипного тифу (рикетсій). Зараження відбувається при втиранні в рани і подряпини випорожнень і гемолімфи роздавленої воші. Лобкова воша має коротке і широке тіло. Межа між черевцем і грудьми виражена нечітко. Поселяється на всіх волосистих ділянках шкіри людини, крім голови. Зараження відбувається контактно-побутовим шляхом. Самці довжиною близько 1мм, самка 1,5мм, відкладає протягом життя 50 яєць. Медичне значення: збудник фтіріозу, ектопаразит, інфекційних хвороб не переносить. Профілактика і заходи боротьби. Дотримання тіла і білизни в чистоті. Дотримання санітарного режиму в готелях, вокзалах, поїздах. Застосування спеціальних засобів для знищення імаго і личинок. Ряд блохи (Aphaniptera) Блохи розповсюджені по всій земній кулі. Особливості будови: тіло сплюснуте з боків, ротовий апарат колючо-сисного типу, живиться кров’ю. Задня пара ніг довша за інші та використовується при стрибках. Крила відсутні, тіло вкрите волосками, щетинками, зубчиками. Розвиток проходить з повним метаморфозом. Епідеміологічне значення має людська блоха (Pulex irritans). Вона є переносником чумних бактерій. Зараження може відбутися як контамінацією, так і при укусах бліх. Джерелом зараження чумними бактеріями для бліх є гризуни. Блохи можуть переносити збудників висипно-тифозних лихоманок та туляремії. Профілактика та міри боротьби: дотримання чистоти у приміщеннях, вологе прибирання, ліквідація щілин у підлозі, стінах. Знищення нір гризунів. Для знищення бліх у приміщенні і одязі застосовують інсектициди. Ряд Двокрилі (Diptera) Родина комарі (Culicidae) Самці харчуються соками рослин, а самки кров’ю теплокровних тварин. Кров потрібна їм для розвитку яєць. Яйця, личинки і лялечки розвиваються у воді або у вологому ґрунті. Дихають киснем повітря. Нападають на людину ввечері або рано вранці до сходу сонця. Малярійні комарі (р. Anopheles) – переносники малярії. Імаго малярійних комарів мають на крилах темні плями. У самок Anopheles нижньощелепні щупики по довжині приблизно дорівнюють хоботку. Яйця мають повітряні пояски. Відкладають їх у чисті, добре освітлені сонцем, стоячі водойми. У личинок немає дихальної трубочки і тому вони розміщуються на 127 поверхні води. Лялечки рухливі, у вигляді коми. Не харчуються, мають дихальні трубочки конічної форми. Перетворюються у дорослу особину – імаго. Справжні комарі (р. Culex) Види комарів роду Culex – переносники туляремії, японського енцефаліту. Самки мають нижньощелепні щупики у декілька разів коротше хоботка. Яйця відкладають у любій водоймі. Личинки мають дихальний сифон у вигляді трубочки на передостанньому членику черевця, тому і розташовані у воді під кутом, прикріплюючись сифоном до її поверхні. Дихальна трубочка у лялечок циліндричної форми. Яйця витримують пересихання водойм. Зимують на стадії яєць, личинок. Профілактика: − особиста – захист від укусів комарів (репеленти, москітні сітки); − громадська – знищення личинок і місць виплоду комарів. Родина мухи (Muscidae) Ротовий апарат лижучо-сисний. Яйця, личинки (3 стадії) і нерухомі лялечки, які розвиваються на субстраті, на якому є органічні речовини. На голові крупні фасетні очі. На лапках липкі подушечки для пересування на любій поверхні. Муха хатня (Musca domestica) Механічний переносник кишкових інфекцій, цист найпростіших, яєць гельмінтів. Харчуються їжею людини, різноманітними органічними речовинами. Яйця відкладають (за один раз 100-150 яєць) у гниючі речовини (харчові відходи, фекалії людини і тварин). Муха живе місяць, відкладає яйця 4-5 разів. Боротьба з мухами. Закритий доступ до харчових відходів. Зберігання продуктів у місцях, недоступних для мух. Знищення мух на всіх стадіях інсектицидами. Вольфартова муха (Wohlfartia magnifica) Личинки викликають захворювання міаз. Дорослі мухи харчуються нектаром квітів. Мухи відкладають живих личинок у відкриті порожнини: очі, ніс, вуха, ранки на тілі тварин або сплячих людей. Личинки виїдають тканини, аж до кістки, руйнують кровоносні судини. Це призводить до тяжких захворювань. Ураження очей може викликати сліпоту. Лялечки розвиваються у землі, де перетворюються на дорослих комах. 4.2. Матеріали для самоконтролю: 1. В інфекційну лікарню потрапив хворий, у якого підозрюють висипний тиф. На квартирі хворого є таргани, постільні 128 клопи, воші, блохи та ін. Які комахи можуть бути переносниками збудників висипного тифу? A. Таргани B. Мухи C. Блохи D. Воші E. Клопи 2. За життя самка Pediculus humanus capitis відкладає до: A. 1000 яєць B. 300 яєць C. 40 яєць D. 100 яєць E. 30 яєць 3. Зараження людини чумою проходить внаслідок укусу: A. Блохи B. Воші головної C. Воші одежної D. Лобкової воші E. Іксодового кліща 4. Назвіть органи дихання Комах: A. Трахеї B. Зябра C. Легені D. Шкіра E. Легеневі мішки 5. Паразитування лобкової воші спричиняє в людини: A. Коросту B. Демодекоз C. Педикульоз D. Фтиріаз E. Амебіаз 6. Яке медичне значення Blatella germanica? A. Механічні переносники збудників кишкових хвороб та яєць гельмінтів. B. Специфічні переносники збудника американського трипаносомозу C. Специфічні переносники збудника африканського трипаносомозу D. Специфічні переносники збудника вісцерального лейшманіозу E. Збудник хронічного токсоплазмозу 7. Ентомологи відловили біля м. Запоріжжя комарів роду Anopheles. Джерелом якого захворювання вони можуть бути? A. Лямбліозу B. Ентеробіозу C. Лейшманіозу D. Малярії E. Трихомонозу 8. При огляді хворого з ранами, які кровоточать, лікар виявив ураження тканин з локальними місцями нагноєння та поставив діагноз: міаз облігатний. Який організм є збудником цього типу міазу? A. Личинка мухи хатньої B. Личинка жигалки осінньої C. Личинка комара малярійного D. Личинка комара дзвонаря E. Личинка вольфартової мухи 9. Личинки комарів Culex і Aёdes: A. Мають дихальний сифон B. Мають дихальні трубочки C. Мають стигми 129 D. Мають сифональні ріжки E. Мають трахеї 10. Лялечки комарів роду Anopheles : A. Мають дихальні трубочки конічної форми B. Мають дихальні трубочки циліндричної форми C. Мають дихальний сифон D. Мають пару дихальних отворів E. Мають стигми Протокол практичного заняття Дата____________ Робота 1. Морфологія імаго, яєць, личинок і лялечок малярійних та немалярійних комарів. Розгляньте на мікропрепаратах, таблицях різні стадії розвитку комарів. Зарисуйте їх цикл розвитку. 130 Робота 2. Біологічна характеристика та медичне значення деяких рядів комах Заповніть таблицю Ряди Воші Блоха людська Клоп постільний Таргани головна одежна лобкова чорний рудий 1. Наявність крил 2. Тип ротового апарату 4. Локалізація на тілі людини 5. Стадії розвитку 6. Живлення 7 Медичне значення. 131 Дата і підпис викладача____________________________________________ Питання для обговорення: 1) У дитячому садку під час медичного огляду у деяких дітей на волосяних ділянках голови були знайдені личинки вошей. До якого виду вони належать і яке захворювання переносять? 2) При профілактичному огляді групи людей у трьох була знайдена лобкова воша. Чи передає вона збудників інфекційних хвороб? 3) Група мандрівників ночувала в сільській хаті з земляною долівкою. Вночі вони звернули увагу на безкрилих стрибаючих комах темного кольору зі сплющеним тілом. Зранку вони виявили у себе на тілі сліди укусів. Що це за комахи? Переносниками яких хвороб вони можуть бути? 4) Група студентів Запорізького університету біологічного факультету знаходилась на практиці в горах Кавказу. Палатки були розташовані поблизу гірського струмка. У денний час вони були покусані літаючими комахами. В місцях укусів відчувалась біль, зявились набряки. Які це були комахи? 5) В м. Запоріжжі санепідемстанцією виявлено хворого на малярію, який прибув з Азербайджану. Чи являє він епідеміологічну загрозу і в якому разі? Терміни для запам’ятовування: Мальпігієві судини, жирове тіло, міксоціль, гемолімфа, міаз, метаморфоз повний, метаморфоз неповний, імаго ,педикульоз, фтиріаз. ЗАНЯТТЯ №17. 1. Тема: Заключне заняття розділу 1 2. Мета заняття. На підсумкове заняття винесені важливі розділи з цитології, медичної генетики, медичної протозоології, гельмінтології та арахноентомології. Цей матеріал необхідний для подальшого опанування ботаніки, біохімії, мікробіології, клінічної фармакології, первинної медичної підготовки. 3. Актуальність теми. Перевірити та оцінити кінцевий рівень знань студентів з цитології, медичної генетики та паразитології. 4. Зміст заняття. Рівень знань студентів перевіряється тестовим контролем. Кожен студент здає викладачу для перевірки протоколи практичних занять та конспект лекцій. 132 Матеріальне та методичне забезпечення для проведення занять 1. Мікроскопи. 2. Матеріали для виготовлення тимчасових препаратів. 3. Постійні препарати. 4. Комп’ютери. 5. Комп’ютерні програми. 6. Перелік теоретичних питань. 7. Тестові завдання. 8. Навчально-методичний посібник. 9. Презентації занять. 10. Конспект лекцій. Перелік питань для самостійної роботи 1. Клітинні мембрани. Хімічний склад. Просторова організація та значення. 2. Організація потоку речовин та енергії у клітині. 3. Будова гена. Гени структурні, регуляторні, синтезу т-РНК і р-РНК. 4. Особливості регуляції роботи генів у про- та в еукаріотів. 5. Генна інженерія та біотехнологія. 6. Життя клітин поза організмом. Клонування клітин. Значення методу культури тканин для медицини. 7. Сучасний стан дослідження генома людини. Генна інженерія. Генетичні карти хромосом людини. 8. Мінливість, її форми, значення в онтогенезі. 9. Модифікаційна мінливість, її характеристика. Норма реакції. Фенокопії. 10. Пенетрантність і експресивність генів. 11. Генотипова мінливість, її форми. Комбінативна мінливість, механізми її виникнення та значення. 12. Мутаційна мінливість та її фенотипові прояви. Класифікація мутацій за генотипом. Спонтанні та індуковані мутації. 13. Генні мутації, механізми виникнення. 14. Хромосомні аберації. Механізми виникнення та приклади захворювань, що є їх наслідком. 15. Механізми геномних мутацій (поліплоїдії, гетероплоїдії, полісомії, моносомії). 16. Мутації у статевих і соматичних клітинах, їхнє значення. Мозаїцизм. 17. Мутагенні фактори, їхні види. Мутагенез. Генетичний моніторинг. 18. Онтогенез, його періодизація. Ембріональний розвиток, його етапи. Провізорні органи. 19. Молекулярні та клітинні механізми диференціювання. Диференціювання 133 зародкових листків і тканин. Ембріональна індукція. Клонування організмів і тканин. 20. Критичні періоди ембріонального розвитку людини. Тератогенні фактори середовища. Природжені вади розвитку, їх сучасна класифікація: спадкові, екзогенні, мультифакторіальні; ембріопатії та фетопатії; філогенетично зумовлені та нефілогенетичні. 21. Постембріональний розвиток людини і його періодизація. Нейрогуморальна регуляція росту та розвитку. 22. Старіння як етап онтогенезу. Теорії старіння. Поняття про геронтологію та геріартрію. Клінічна та біологічна смерть. 23. Регенерація органів та тканин. Види регенерації. Значення проблеми регенерації в біології та медицині. Особливості та значення регенеративних процесів у людини. Типова та атипова регенерація. Пухлинний ріст. 24. Проблема трансплантації органів і тканин. Види трансплантацій. Тканинна несумісність і шляхи її подолання. 25. Поняття про гомеостаз. Механізми регуляції гомеостазу на різних рівнях організації життя. 26. Біологія збудників шкірного та вісцерального лейшманіозу. Систематичне положення, морфологія, обґрунтування методів лабораторної діагностики та профілактики. 27. Збудники трипаносомозів. Систематичне положення, морфологія, обґрунтування методів лабораторної діагностики та профілактики. 28. Балантидій. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, обґрунтування методів лабораторної діагностики, 29. Токсоплазма. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, обґрунтування методів лабораторної діагностики. 30. Печінковий сисун. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, обґрунтування методів лабораторної діагностики, профілактика. 31. Легеневий сисун. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, обґрунтування методів лабораторної діагностики, профілактика. 32. Ланцетоподібний сисун. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, обґрунтування методів лабораторної діагностики, профілактика. 33. Кров'яні сисуни: морфологія, цикли розвитку, медичне значення. 34. Бичачий (неозброєний) ціп'як. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, обґрунтування методів лабораторної діагностики та профілактика теніаринхозу. 134 35. Ціп'як карликовий. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, обґрунтування методів лабораторної діагностики, профілактика. 36. Стьожак широкий. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, обґрунтування методів лабораторної діагностики, профілактика. 37. Волосоголовець. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, обґрунтування методів лабораторної діагностики, профілактика 38. Філярії (вухерерія Банкрофта, бругія, лоа лоа, онхоцерки). Морфологія, цикли розвитку, медичне значення. 39. Таргани, їх види та медичне значення. 40. Вчення академіка В.І. Вернадського про біосферу та ноосферу. Жива речовина та її характеристики. 41. Екологія. Середовище як екологічне поняття. Види середовища. Екологічні фактори. Єдність організму та середовища. 42. Особливості екологічного стану в Україні. 43. Отруйні для людини рослини і тварини. Рекомендована література Базова література: 1. Медична біологія : Підручник / за ред. В. П. Пішака, Ю. І. Бажори. Вид. 3- те. – Вінниця : Нова книга, 2017. – 608 с. Допоміжна література: 1. Біологія з основами генетики : навч.-метод. посіб. / О. Б. Приходько, Т.І. Ємець, В.І. Павліченко, А.П. Попович, Г.Ю. Малєєва. – Запоріжжя : ЗДМУ, 2017. - 170 с. 2. Популяційно-видовий, біогеоценотичний і біосферний рівні організації життя : навчально-методичний посібник для студентів І курсу медичних факультетів спеціальність "Лікувальна справа", "Педіатрія" / О.Б. Приходько, Т. І. Ємець, В. І. Павліченко, Г.Ю. Малєєва. – Запоріжжя : [ЗДМУ], 2018. – 158 с. 135 3. Біологія з основами генетики: збірник тестових завдань для студентів І курсу фармацевтичних факультетів спеціальності «Фармація», «Технології парфумерно-косметичних засобів» / О. Б. Приходько [та ін.]. – Запоріжжя : [ЗДМУ], 2019. – 58 с. |