уроки 10 кл глазова. О. П. Глазова рідна мова планиконспекти уроків 10 клас Перший семестр
 Скачать 0.93 Mb.
|
|
Тема. Морфологічна будова слова. Основні орфограми в коренях та префіксах. Мета: повторити та систематизувати вивчене про будову слова; закріпити знання про основні орфограми в коренях та префіксах; удосконалювати правописні вміння та навички учнів; розвивати логічне мислення, пам'ять, уміння узагальнювати, використовувати здобуті знання на практиці. Тип уроків: комбіновані (повторення вивченого в попередніх класах; узагальнення та систематизація вивченого). Обладнання: підручник. ХІД УРОКІВ І. Повідомлення теми і мети уроків. ІІ. Повторення ключових питань розділу. ◊ Робота з підручником. Виконання вправи 53 (опрацювання схеми «Частини слова»). ІІІ. Виконання вправ на матеріалі повторення вивченого. ◊ Робота біля дошки. Погрупувати різні форми одного слова та спільнокореневі слова. Сніг, снігуронька, снігами, засніжений, снігів, сніговик, снігом, сніже, снігові, сніжно-білий, білосніжний, снігам. ◊ Робота з підручником. Виконання вправи 56 (усне). ◊ Вибірковий диктант. Виписати спільнокореневі слова. Розібрати ці слова за будовою. Пояснити, чому корінь є головною значущою частиною слова. Пахне причілок бузково й калинно, понад віконечком світло зелене. Хатонька рідна, хатинко, хатино, знов твоя стежка прослалась для мене. (О.Ванжула.) Мамо, мамцю, матусенько, ма!.. Обступає журба тополина. Зазирає у душу зима… (О. Абліцов.) Не всі люди брати: є багато братків і братанів. (Ф. Бондар.) Світлійте людяністю, люди! Уволю правді правоти – і зло не втримає оруди. (М. Самійленко.) Гончар… Гончарство… Гончарівка… Людських зусиль надійна гілка. (С. Бурлаков.) Виходжу з хати й чую вже здаля – голосить в Голосієві земля… (Д. Павличко.) Уже в дітей порожевіли личка, уже дощем надихалась рілля. І скрізь трава, травиченька, травичка! І сонце сипле квіти, як з бриля. (Л. Костенко.) В травні трави молоді, ніби хвилі по воді. (М. Рильський.) Не величатись – возвеличитись благають квітки й небеса. (В. Грабовський.) Я дивлюся на світ здивовано, і дивіння моє – здивування, все оживлене, все здивоване, дива дивові дивування. (І. Драч.) IV. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого. ◊ Робота з підручником. Виконання вправи 62. (Опрацювання таблиці «Орфограми в коренях слів») V. Виконання вправ на застосування узагальнюючих правил. ◊ Робота з підручником. Виконання вправи 63 (усно). ◊ Попереджувальний диктант. Позначити орфограми в коренях виділених слів, обґрунтувати вибір написання. Вказати слова, у коренях яких відбулося чергування. Жолудь який дрібний буває, а з нього дуб виростає. Хто хоче женитися, тому ніколи вчитися. У хаті жінка три кути держить, а чоловік четвертий. Не вмієш шити, то не пори. Живе, аби день до вечора. Коли б кізка не скакала, то б і ніжки на зламала. Кішці смішки, а мишці слізки. Собака бреше, кінь іде. (Нар. творч.) Уже в садах на верховітті багрянець трепетний лежить. (М. Братан.) Горобці з-під носа у черешні літа викрали гарячі капельки. З тим злодійським кодлом на городі б’ється соняшник, самотній Донкіхот. (В. Забаштанський.) Сонях старенький смутно згорбатів. Будем на осінь добрі й багаті. (І.Жиленко.) На зрізах стебел закипають соки, тужавіють восково качани. (Р.Лубківський.) ◊ Диктант із коментуванням. До виділених слів дібрати слова з твірними основами. Вказати в цих словах приголосні, що чергуються при творені іменників на -ств(о) та прикметників на -ськ(ий). І хоч пут не ношу на руках, на ногах, але в нервах ношу все невольницький страх. (І. Франко.) Чи зникне оте кріпацтво, інквізиція і брехня? (Г. Білоус.) А малоросійство?! Ото біда! Не тактика й стратегія – хвороба, каліцтво, неміч, пораженства тля, безпам’ятство… І хто ми й звідкіля, чия натура і чия подоба? (М. Карпенко.) Юнацька кров шумує в наших жилах… (В. Поліщук.) Поскресає непам’ятства крига, і затужить «Вересова книга» над сузір’ям козацьких могил. (Б.Сушинський.) Козацьких коней зранені копита іще топтали хортицький полин. (Б. Дегтярьов.) І їжаться низькі очерети, неначе стріли з колчанів кипчацьких. (П. Вольвач.) З яких джерел Паризької комуни мені хлюпнув снаги Ежен Потьє? (В.Бровченко.) Той – у Париж, той – в Нідерланди, - усіх зовуть туристські мандри… (А. Бортняк.) Стирчать Бранденбурзькі ворота… На повірці ранковій рота… (М. Рудь.) Переді мною волзька синь. Нема спокою нам. Що хочеш, Волго, попроси, я все тобі віддам. (О. Підсуха.) Дзвенить узбецька пісня срібними струмками, ласкаво гомонить в далеких кишлаках. (М. Терещенко.) Здавалося б, всім горам не до пари оцей курган – цей брат приволзьких круч. (І. Гончаренко.) Вставайте, батьку! Вже летять плуги! Як птаство з вирію, на лан вертають. (В. Затуливітер.) ♦ Від поданих іменників утворити прикметники. Виборг, Владивосток, Воронеж, Іртиш, казах (казахський), калмик, Казбек, Гаага, Солигалич, Золотоноша, Кобеляки, Страхолісся, Ветлуга, Гельсінгфорс, Ніцца (ніццький), Гостролуччя, Гринвіч, Дорогобуж, Дорогожичі, калуга, Запоріжжя, Залісся, Кандалакша, Единбург, Карабах, Тбілісі, Нальчик, Люксембург, Ельзас-Лотарінгія (ельзас-лотарінзький), Західний Буг (західнобузький), Івано-Франківськ (івано-франківський), Вернигородок (вернигородоцький), Вишній Волочок (вишньоволоцький), Вільшанська Новоселиця (вільшансько-новоселицький), Вінницькі Стави (вінницько-ставський), Гуляй поле (гуляйпільський), Давидів Брід (давидово-брідський), гірник, герцог, кишлак. боягуз. ◊ Переписати слова, на місці крапок уставляючи пропущені букви. Пр..лу..ький, пр..бу..ький (від Буг), трубі..кий (від Трубіж), пр..ладо..кий, чува..ький, гаа..ький (від Гаага), кагарли..кий, устю..кий, крол..ве..кий, бахма..ький, лейпці..ький, Ч..хо-Слова..ька Ф..дерат..вна Р..спубліка, Оле..ький (від Олешки) замок, Тунгу..ький (від тунгус) метеорит, Білове..ька (від Біла Вежа) Пуща, великолу..ький (від Великі Луки), францу..кий, франфуркт..ький-на-Майні, сан-франци..ький. VI. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого. ◊ Робота з підручником. Виконання вправи 64 (опрацювання таблиці «Орфограми в префіксах»). VIІ. Виконання вправ на застосування узагальнюючих правил. ◊ Попереджувальний диктант. Позначити орфограми у виділених словах. Свободи сонце стало нашим дахом, під ним Дніпро прибої розгортає, стара Говерла плечі розправляє… (І. Гущак.) Не дістається батьківщина в спадок. Вона – довічний невідплатний борг. (В. Затуливітер.) Зло заподієш людині – її ж і зненавидиш люто; вчиниш зненацька добро – любою стане тобі. (І. Качуровський.) Востаннє гукнули з ночі притомлені дикі гуси, бо вже десь малий Телесик чека рятівних крилят. (Г. Білоус.) ◊ Словниковий диктант. Виділити в словах префікси. Вказати орфограми в префіксах. Від яких слів утворено виділені слова? Розклад, безслідно, розсіяння, розхитаний, розм’якшити, роззброєний, роз’юшити, розходження, сказати, звузити, стишити, змусити, зшити, стривожити, зцідити, стриманий, стрибнути, зцілити, стриножити, зчіплювач, стурбувати, стягнений, збарложений, зворохобити, скоцюбритись. Пречудовий, примарний, презавзятий, пребагато, Причорномор’я, Придунав’я, Приуралля, Приазов’я, Прикарпаття, приозер’я, принаджувати, прещасливий, принизити, предужий, Прип’ять, прірва, прізвисько. ◊ Пояснювальний диктант. Хмари-шати розпливлися, розпливлись по всьому небі. (М. Рильський.) З кривих гілок звисає сніг лапатий, спустився сон до білого села. (Л.Вишеславський.) Неначе дерево безлисте, стоїть моя душа в полях. (Д.Павличко.) А дерево росло безгрішно і наївно, лиш промені верба вбирала щохвилини… (Л. Вишеславський.) Безвітря спечне, як і в літі… (М. Братан.) Думки-метелики знімаються на крилах, ламають їх і падають безсило… (Олександр Олесь.) Шумить безперестанку сіра злива, періщить злива скошені лани. Ламає руки дичка сиротлива серед пустого поля восени. (А.Патрус-Карпатський.) Іще не розписали журавлі печальними автографами небо. (Г. Хмільовська.) Тривожаться птиці у плавнях безсонних, ключами курличуть далекі путі, нападало яблук пашистих, червоних на жовті, у срібній різьбі, скатерті. (М. Стельмах.) Митець створив із мармуру прекрасну Галатею, усе, чим жив, чим марив, в її красі знайшов… Я долі дякую за те, що привела не на Парнас мене, хиткий в своїй основі, а до сердець, де я хоч день жила, комусь здалась чарівною у слові. Промчались бурі і громи, вп’ялись в фортецю ядра давні… Кармалюка діла преславні легенди сіють між людьми. (З творів Л. Забашти) ◊ Переписати, добираючи з дужок потрібний префікс. Чи я до тебе, Україно, (при-, пре-)б’юсь, мов крапля у Дніпро… Як синяя птиця із казки, на трави (з-, с-)пускається вечір… (З-, с-) жовкне лист уліті, відчахнеться віття. В твоїх (при-, пре-)тінених очах я бачу небо ясно-синє. (З творів М. Стельмаха) ◊ Диктант із коментуванням. Виділені слова розібрати за будовою. Маленький світ… Невже існує він? А як же скорбна велич «Заповіту»? Поезія – чуткий, недремний дзвін вселюдського стривоженого світу! (Л.Дмитерко.) Мій край над прірвою стоїть і нерухомо дивиться в безодню, у нерозгадану млу тисячоліть… О краю, як утішити твій біль! (М. Терещенко.) І знов лежить безмірний шлях добра, роботи, сподівання, бо є глибінь і вись в піснях, в руках – жага, в душі – кохання. (М. Стельмах.) Зроби добра свого краплину. На крихту здатен – а зроби. Не розпускай ядучу слину в ярмі безплідної злоби. Бо горітимеш ти на повільнім вогні, все тобі пригадають розтринькані дні. (В. Чуйко.) Хочеш бути безгрішним? Не йди попереду, напхай рота і чекай, поки затвердне. А по тому звий собі кокон зі слини, скиглення й страху і спокійно заляж у ньому, але не серед шляху. Наше суспільство не терпить аутсайдерів і безпорадних, бо воно саме є таким – пасе задніх. (Н. Колєв-Босія, переклад з болг.) Якщо не вчув призначення свого – ти ще не жив… (Ю. Липа.) До колосків, налитих туго, моя прихилена душа. (О. Довгий.) Придорожні трави до всього звиклі: цвіте лобода в тріскотні мотоциклів. (М. Самійленко.) С л о в н и к. Аутсайдер – спортсмен або команда, що у змаганнях посідає останнє місце. VIII. Підведення підсумків уроків. ІХ. Домашнє завдання. §6, вправи 67, 69. Урок № 26 Тема. Основні орфограми в коренях, суфіксах, префіксах. Мета: закріпити знання про основні орфограми в суфіксах та префіксах; удосконалювати правописні вміння та навички; розвивати логічне мислення, усне мовлення, формувати вміння працювати з таблицями, розвивати пам'ять. Тип уроку: урок закріплення знань і навичок. Обладнання: підручник, таблиця. ХІД УРОКУ І. Повідомлення теми і мети уроку. ІІ. Відтворення теоретичних відомостей. ◊ Бесіда.
ІІІ. Виконання вправ на закріплення вивченого. ◊ Словниковий диктант. У кожному слові виділити орфограму в корені, за потреби користуючись таблицею на с. 27. Числівник, кип’яток, гість, кістлявий, прихисток, прикинути, жебоніння, надвечір’я, чіткість, пришкільний, припічок, змагання, допомагати. IV. Відтворення теоретичних відомостей. ◊ Опрацювання таблиці
V. Виконання вправ на закріплення вивченого. ◊ Переписати, на місці крапок уставляючи пропущені букви. У виділених словах вказати суфікси, визначити в них орфограми. Він зуп..нивсь, над виг..ном Дніпра, над вар..вом, Козацького порога, тут лицарська відвага не дріма… (С. Бурлаков.) У пер..досінь понад полем с..рпневі мар..ва пл…вуть. (М. Братан.) Покликала мене у тінь в..рба журлива, і звідти я д..влюсь на плет..во орбіт… (Л. Вишеславський.) На ч..рнім лузі неба зір отари обскубують косм..чну мураву, вцілілий сонях шапкою-радаром промацує нічну напів’яву. (В. Гужва.) Простацтво – це не простота. …Лиш фанат..чний пошук дороста до простоти митця і віртуоза. (Л. Костенко.) ◊ Від поданих іменників утворити прикметники. В утворених прикметниках позначити місце наголосу. Позначити орфограму «Суфікси -ов-, -ев-(-єв-) у прикметниках». Береза, шовк, ківш, перець, вишня, барвінок, алича, емаль, сургуч, чесуча, марш, борщ. Марганець, лосось. ◊ Переписати, на місці крапок уставляючи -н- або –нн-. Нездола..а пісне, маєво розкішне, ми з тобою вічні, як тополі свічі. (А.Подолинний.) О жінко, мати! О Мадонно! Вродлива, горда, безборо..а. (Г.Гриненко.) Під небом цим таким ясним у ніч благослове..у постоїм трохи у весні, де травень лине в червень. (М. Шостак.) ...Та й викопав при долині глибоку криницю. І виложив цямриною, і над шляхом в полі височе..ий хрест поставив… (Т. Шевченко.) Іскриться у сонячнім німбі невпи..а життя карусель. (М. Макуха.) Є незмі..а земля, і усе на ній зміна невпи..а. (О.Ольжич.) І стільки змін довкола, а світ незмі..ий наче. (М. Луків.) Ми вірим, вірим в долю журавли..у: ось ключ пташи..ий знов з-за хмари лине. (І.Гущак.) Важе..і череваті бомбовози несли на схід смертельні тягарі. Верблюд високий – не доскочиш. Верблюд силе..ий – як хвицне! (Л.Костенко.) ◊ Пояснювальний диктант. Виділені слова розібрати за будовою, визначити орфограми в префіксах. І кожне слово в нашій мові – як згусток людської сльози, як цвіт пречистий, калиновий, як блиск ранкової роси. (І. Цюпа.) Я приплив, але вільних причалів нема… (В. Березінський.) У небесах орли пливуть, літа спливають за літами. І люди йдуть і розтають, зливаючись із небесами. (М. Луків.) Котиться в небі щасливий грім, дощ розшептався у хвилях жита… Вперше відчув ти, що в серці твоїм далеч безкраю можна вмістити. (Я. Шпорта.) Я пригадаю тих доріг начало, де в юності замріяний ходив. (Я. Шпорта.) Безконечна дорога у безмежному полі повз хати, криниці, повз сади і тополі, через села й міста невеликі й великі. Земле Руська! Могутня ти завжди й навіки! (П. Дорошко.) Те, що маю, готовий віддать задарма: переплески любові і посмішку грізну. Такого танцю більше не танцюю, такого вірша не складу… (Г. Хмільовська.) Віночок полину з розщеплених сердець кладу тобі до ніг, моє тисячоліття. (А. Листопад.) ◊ Розкрити значення фразеологізмів. Пояснити написання виділених слів, виділити в них орфограми. Два-три фразеологізми увести до самостійно складених речень (усно). Прикусити язика (стулити писка). Злітати з уст (зриватися з язика). Зціпити зуби. Не спускати з ока. Прихиляти коліна. Спустити шкуру. Здійняти бучу. Збити пиху. Ссати кров. Премудра голова. Зловити ґаву. Прийти на шапкобрання. Здобути (придбати) собі ім’я. Прикінцевий акорд. Схрещувати мечі. ◊ Переписати прислів’я, вставляючи пропущені слова. Письмово розкрити зміст одного з прислів’їв (обсяг висловлювання 4-5 речень). До Бога взивай, а рук … . Коли став беззубим, тоді горіхи … . Язиката Хвеська і будинок … . Чоловік – не горіх, його не … . Життя – то казка, а смерть – … . Д л я д о в і д о к. …прикладай. …принесли. …рознесе. …розкусиш. …розв’язка. VI. Підведення підсумків уроку. VІI. Домашнє завдання. § 6, вправа 75. Урок № 27 Тема. Основні орфограми в коренях, префіксах та суфіксах. Тематичне тестування. Мета: закріпити здобуті учнями знання про основні орфограми в коренях, префіксах та суфіксах слів та вміння писати слова з цими орфограмами; з’ясувати рівень засвоєння знань, умінь та навичок; розвивати мислення, пам'ять, формувати навички самостійної роботи. Тип уроку: комбінований (закріплення вивченого; перевірка та облік знань, умінь та навичок). Обладнання: підручник, тестові завдання. ХІД УРОКУ І. Повідомлення мети і завдань уроку. ІІ. Відтворення теоретичних відомостей. ◊ Бесіда.
ІІІ. Виконання вправ на закріплення вивченого. ◊ Словниковий диктант. У кожному зі слів визначити орфограму. Виділені слова розібрати за будовою. Підкреслені слова записати фонетичною транскрипцією. Спитати, зм’якшити, зчепити, схибити, зціплювач, з’юрбитися, розщеплений, розчесаний, роз’юшений, безкомпромісний, беззмістовний, без’язикий, відшкодування, примирення, премирний, примірник, передплата, перебігти, перегорілий, пригорілий, пред’явити, присвячений, морозиво, печиво, марево, плетиво, племінничок, улюбленичка, краєчок, цвяшечок, стежечка, вуличка, сливовий, грушевий, дощовий, борщовий, овочевий, здоровенний, благословенний. ◊ Пояснювальний диктант. Слова з орфограмами у коренях, префіксах та суфіксах підкреслити. Розляглись вечірні хмари. Денний гамір занімів. (Т. Галіп.) Ввібравши тугу, хмари виснуть, ось-ось розродяться дощем. (О. Логвиненко.) А то мов битва зчиниться між туч, вони пропливуть ген-ген за круговиди… Та раптом всі дива розкида буревій, розбурхана гроза покаже норов свій. (О. Доріченко.) Пройшли чорносмородинові грози по зморшках розманіжених доріг. (Л.Весела.) У твоєму саду мене стріла жоржина, привела до дверей і вклонилась услід. (В. Сироватко.) Двері не замкнено, тільки причинено. Щира спонука – заходь. (В. Мельник.) Тут стомлена душа блаженну тишу п’є, шум од шляхів сюди не долинає… (О. Доріченко.) Ми не прийшли. Ми завжди тут, на цій землі родючій України, орали землю, сіяли, жили, свої пісні співали солов’їні. (Л.Коваль.) IV. Повідомлення способів перевірки здобутих знань та сформованих умінь і навичок (інструктаж до тестування). V. Проведення тематичного тестування. І варіант 1. Префікс с- перед кореневими к, п, т, ф, х пишеться відповідно до: а) фонетичного принципу орфографії; V б) морфологічного принципу; в) історичного (традиційного); г) смислового (диференційного). Дібрати та записати слово з префіксом з- перед кореневим шиплячим приголосним, записати це слово фонетичною транскрипцією (напр..: зчесати [жчеисати], зчепити [жчеипити], зжати [ж:ати], зшити [жш:ити]) або записати фонетичною транскрипцією будь-яке слово з префіксом з- чи с- (напр.: змальований [змал’ований], спитати [спиетати]). 2. Префікс пре- вживають: а) коли слово виражає значення наближення, приєднання, просторової близькості; б) коли слово виражає збільшену ознаку; V в) незалежно від значення слова, якщо префікс є наголошеним; г) у словах прірва, прізвище, прізвисько. Дібрати та записати слово з ненаголошеним голосним у префіксі пре- (або при-), записати це слово фонетичною транскрипцією (напр.: преимудрий [премудрий]). 3. Подвоєні букви на позначення подовжених приголосних звуків між голосними вживаються у прикметникових суфіксах зі значенням: а) здрібнілості, пестливості; б) збільшеної чи неможливої ознаки; V в) неповної ознаки; г) присвійності. Дібрати та записати прикметник (або прикметник дієприкметникового походження) з -нн- у суфіксі; позначити в слові місце наголосу (напр.: здоровенний, невблаганний) або прикметник чи прикметник дієприкметникового походження з -нн- у наголошеному суфіксі увести до самостійно складеного речення (напр.: Слово Шевченкове – незнищенне, бо він закодував у ньому українську душу, саме єство українця (В. Баранов.); І ні стеблинку, гілку чи травинку я не ображу – то страшенний гріх! (А.Костецький.); Повнить серце печаль нездоланна. (М. Черниченко.); Коливаються спини овечі, стугонить незліченний тупіт. (В. Свідзинський.) 4. Чоловічі імена по батькові утворюються: а) за допомогою єдиного суфікса -евич-; б) за допомогою єдиного суфікса -свич-; в) за допомогою єдиного суфікса -ович-; V г) за допомогою суфіксів -ович-, -евич-, -євич-. Записати своє ім’я по батькові свого дідуся. 5. Орфограма «Буква и після ж, ч, ш та г, к, х у коренях слів» наявна у словах: а) інжир, чинара, кипарис, шифр, фашист, химера; б) жінка, розчісує, кішка, шкіра, гіркота, похідний; в) життя, чистий, поширювати, гиря, кислий, хист; V г) знаючи, працюючи, надавши, перемігши. Дібрати та записати пару слів з чергуванням [і] - [о] після ж, ч, ш та г, к, х у коренях слів (напр.: кізка –кози; гіркий - горе). 6. Суфікс -ев- пишеться в слові: а) морозиво; б) печиво; в) марево; V г) мереживо. Дібрати та записати іменник із суфіксом -ив- на позначення матеріалу або продукту праці, розібрати дібране слово за будовою (напр.: плетиво, місиво, вариво) або іменник із суфіксом -ив- увести до самостійно складеного речення (напр.: І над чолом козацької могили стоїть безсонне видиво зорі. (О.Перекупко.) З бабиного літа насотала прядива золорука осінь. (Л.Тендюк.) Я набивав оскому солодкоплинним плетивом словес. (Р. Лубківський.) ІІ варіант 1. З- на кінці префіксів роз-, без- пишеться за: а) фонетичним принципом орфографії; б) морфологічним принципом; V в) історичним; г) смисловим. Дібрати та записати фонетичною транскрипцією слово з префіксом роз- (або без-) перед кореневим глухим приголосним (напр.: розклеїтися [росклейітиес’а] і [розклейітиес’а]4 або: слово з префіксом роз- (без-) перед шиплячим приголосним (напр.: розчервонітися [рожчеирвон’ітиес’а], розжитись [рож:итиес’], безшовний [бежшовний]). 2. Префікс з- переходить у префікс с- перед буквами: а) б, п, в, м, ф; б) д, т, з, ц, ч, ж; в) ж, ч, ш та г, к. х; г) к, п, т, ф, х. V Дібрати та записати фонетичною транскрипцією слово з префіксом з- або с- (напр.: стерпіти [стеирп’іти] змиритися [змиеритиес’а] зцідити [сц’ідити]). 3. Суфікс із зменшено-пестливим значенням -ичок- уживається: а) в іменниках, утворених від іменників з основною на шиплячий; б) в іменниках, утворених від іменників із суфіксом -тель-; в) в іменниках, утворених від іменників із суфіксом -ик-; V г) в іменниках, утворених від іменників із суфіксом -иц-. Дібрати та записати іменник із суфіксом зі зменшено-пестливим значенням -ечк- (-єчк-) (напр.: вершечок, краєчок, лієчка). 4. Суфікси -уват-, -юват- уживаються у прикметниках: а) на позначення високого ступеня ознаки; б) для вияву неповноти ознаки; V в) для вираження значення присвійності; г) для вираження значення неможливої ознаки. Дібрати прикметник із суфіксом -уват- (-юват-), увести його до самостійно складеного речення (напр.: Я ще росту в зеленуватій тиші… (В.Сироватко.) …Стигнуть води сизуваті, і синіють шиби у вікні… (М.Рильський.). 5. Правильним є таке написання слова: а) Ігоревич; б) Ігорьович; в) Ігорєвич; г) Ігорович. V Записати ім’я та по батькові матері (сестри), іменник, що означає по батькові, розібрати за будовою або ім’я та по батькові увести до самостійно складеного речення (напр.: Опершись ліктем на лозовий пліт, ГригорійСавич споглядає вулик. (М. Самійленко.); І де сміявсь ІванПетрович, - Тарас Григорович повстав. (М. Рильський.); ФедірНесторович озирнувся – з-за хати викочувала хмара, вкриваючи галявину передчасними сутінками. (Григір Тютюнник.) 6. Префікс прі- пишеться в словах: а) прийти, приладнати, приклеїти; б) приміський, прифронтовий, приморський; в) прірва, прізвище, прізвисько; V г) призер, приватний, примадонна. Будь-яке слово з префіксом прі- ввести до самостійно складеного речення (напр.: То все-таки: ми перед прірвою чи прірва перед нами? (О.Перлюк.) V. Відповіді вчителя на запитання (після того, як тестові завдання виконано та здано на перевірку). VI. Підведення підсумків уроку. VII. Домашнє завдання. Вправа 90 (с. 212). Уроки № 28. 29 ЗВ’ЯЗНЕ МОВЛЕННЯ Стаття в газету на морально-етичну тему Мета: ознайомити учнів із визначенням жанру статті, формувати вміння аналізувати твори цього жанру, вчити писати статтю в газету на морально-етичну тему; розвивати логічне й образне мислення, відпрацьовувати вміння виділяти головне, аналізувати, робити висновки й узагальнювати, розвивати усне й писемне мовлення, збагачувати й уточнювати словниковий запас, формувати навички самостійної творчої роботи; виховувати самокритичність, переконаність у необхідності бути уважним та чуйним до рідних, близьких людей, прищеплювати несприйняття егоїзму, черствості, обмеженості життєвих інтересів. Обладнання: текст газетної (журнальної, Інтернет-) статті. ХІД УРОКІВ І. Повідомлення мети і завдань уроків. ІІ. Підготовка до творчої роботи. ◊ Прочитати словникову статтю. Пригадати газетні публікації, зокрема, статті, що запам’ятались вам останнім часом. Які проблеми було в них порушено, які узагальнення зроблено авторами? Стаття – важливий публіцистичний жанр, який відзначається ґрунтовним аналізом матеріалу, високим ступенем узагальнення, чіткістю висновків. Використовуючи різноманітні факти, яскраві приклади, статистичні дані, автор статті досліджує злободенні суспільно-політичні проблеми. Особливе значення для статті мають факти. Їхня роль не зводиться лише до ілюстрування, вони – основа порушеної в статті проблеми. Залежно від призначення та способу передачі матеріалу статті бувають: передові, пропагандистські, проблемні. Близькими до статті є такі жанри, як публіцистичний коментар та нотатки публіциста. Стаття потребує літературної досконалості, стилістичної вправності. (Зі словника журналістики) Стаття - найважливіший аналітичний жанр журналістики, що на підставі розгляду та зіставлення значної групи фактів чи ситуацій ґрунтовно й глибоко, з науковою точністю трактує, осмислює й теоретично узагальнює проблеми соціальної дійсності. Якщо кореспонденція будується на фактах, то стаття — на аналізі проблем. Факти в ній відіграють ілюстративну, службову роль. Предметом статті є проблема. Звідси головним її внутрішньожанровим типом є проблемна стаття, хоча історія журналістики знає й такі її різновиди, як передова (директивна), пропагандистська, науково-популярна статті. З Вікіпедії ◊ Прочитати (прослухати) газетну (журнальну, Інтернет-) публікацію. Чи можна вважати її статтею на морально-етичну тему? Свою думку обґрунтувати. Проаналізувати статтю за поданим у рамці планом. | ||||||