уроки 10 кл глазова. О. П. Глазова рідна мова планиконспекти уроків 10 клас Перший семестр
 Скачать 0.93 Mb.
|
|
Тема. Складні випадки правопису м’якого знака та апострофа. Мета: повторити та систематизувати знання про вживання апострофа та м’якого знака, удосконалювати їх правописні вміння та навички; розвивати пам'ять, логічне мислення, уміння працювати з таблицею, виділяти головне; виховувати пошану до художнього слова. Тип уроку: комбінований (повторення вивченого в попередніх класах; узагальнення і систематизація вивченого). Обладнання: підручник, таблиця. ХІД УРОКУ І. Повідомлення теми і мети уроку. ІІ. Повторення ключових питань. Аналіз матеріалу з метою систематизації вивченого. ◊ Робота з підручником. Опрацювання таблиці «М’який знак» (с. 191). ◊ Робота біля дошки. Записати. З опорою таблицю обґрунтувати виживання і невживання м’якого знака у виділених словах. Для чого вживається м’який знак? Насправді нам не бачити удачі, як не проснеться кров у нас козача, як не засяють діаманти душ. (Р.Болюх.) І в України не буде вкраїнців, поки не будем любити себе. (А.Листопад.) Люблю по вінця, а не трошки я Україну і людей… (П.Харченко.) Час розхитує людську траву. І застука у скронях крізь галас: і нащо мені все це вписалось в долю, в кров і п’яту графу? (П. Вольвач.) ІІІ. Виконання вправ на застосування узагальнюючих правил про вживання м’якого знака. ◊ Словниковий диктант. Тополька, тополенька, вишенька, вишеньці, тонюсінький, тонший, галченя, сьомий, синього. Медальйон, Усольє, Тьолкін, Верьовкін, Алфьоров, Ареф’єв, Ананьїн, Гурї’н, Іллюшин, Іллєнко, Афанасьєв, сім’я, львів’янин, безмир’я, порядок, пір’їна, моряк, з’ясування, Ізяслав, роззява, В’ячеслав, Святослав, безголів’я, поцвяхований. ◊ Пояснювальний диктант. Пояснити, для чого вживається м’який знак і для чого вживається апостроф. По два слова з м»яким знаком і з апострофом передати фонетичною транскрипцією. Ніч одягне на груди свій старий медальйон… Скільки років землі – і мільярд, і мільйон, а яка вона й досі ще гарна! (Л. Костенко.) Так синьо сяє погляд твій, як тихий вечір після дня утоми. (В. Сосюра.) А от же пуп’янки у мене на столі сьогодні розцвіли у хатньому теплі. (М. Рильський.) Зібралась рада ластів’яна перед відльотом в рідний край. (М. Братан.) Заглядає вітер крізь акацій віти, і в кущах десь тьохка срібно соловей. (В. Сосюра.) Намалюйте свободу м’ятежну, як буряна ніч… (Л. Забашта.) IV. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого з теми «Вживання апострофа». ◊ Робота з таблицею «Уживання апострофа».
V. Виконання вправ на застосування узагальнюючих правил (про вживання апострофа). ◊ Вибірковий диктант. Виписати слова з апострофом. Пояснити правопис кожного з виписаних слів. Вказати слова іншомовного походження. Запрягайте коні! Їдемо по проліски! На подвір’ї півень синю воду п’є. Витягни всі клякси, осоружно-болісне, освіжи, небесне чисте прес-пап’є! (В.Лазарук.) Сонце вже низеньке, мов капуста, вже стає навшпиньки між портьєр, коли я йому призначу зустріч, щоб позолотило інтер’єр. (І.Жиленко.) Хмар перемінні кон’юнктури полоще небо в річці всі віки. (Й. Струцюк.) Продавець мені піранью зважив. Ця рибка непроста. І я її засмажив. (Н. Колєв-Босія, переклад з болг.) С л о в н и к. Прес-пап’є – письмове приладдя – основа з натягнутими на неї аркушами промокального паперу. Кон’юнктура – сукупність умов, стан речей, обстановка, що можуть впливати на хід і результат якоїсь справи. Піранья - хижа ненажерлива риба з гострими зубами, яка живе в річках Південної та Центральної Америки. ◊ Розподільний диктант. Слова з апострофом та без нього записати в дві колонки. Кожум’яка, медвяний, в’язь, дзвякнути, комп’ютер, пюпітр, пюре, рутвяний, краков’як, Крюківка, сузір’я, порядність, фотозйомка, серйозний, з’їхатися, об’їждчик, від’ємний, прив’ялений, морквяний, святковий, пів’яблука, пів-Європи, Мар’їно, до Лазаря, Рум’янцев, мавпячий, бруквяний, безправ’я, бязь, міжгір’я, повітря, черв’як, без’ядерний, безідейний, ін’єкція, к’янті, ад’ютант, д’Артаньян. М’ята, свято, зв'язок, Звягель, медвяний, реп’ях, рутвяний, зав’язка, лев’ячий, мавпячий, черв’як, верф’ю, верб’я, пів’ящика, пів’юрти, пів-Ялти, з’явитися, без’язикий, під’южувати, з’юрмитися, повітря, сузір’я, вітряк, міжгір’я, рясний, Лук’ян, обов’язок, духмяний, двох’ярусний, бюро, пюре, пір’я, трюк, довір’я, торф’яний, кар’єра, курйоз, каньйон, бюджет, ад’ютант, пюпітр, інтерв’ю, миш’як. ◊ Диктант із коментуванням. І пам'ять стовічно спікає вуста – жила б тільки вічно Вкраїна свята. (О.Софієнко.) Не задля величі і слави – об’єднуєтесь в ім’я Держави! (М.Сльозко.) Державний корабель нап’яв вітрила. (Ю. Клен.) І точить пам’ять історичну тля, і десь в єстві уже послабли м’язи, і шашіль бездержавності щоразу нам душу нищить, волю спопеля. (М. Карпенко.) А найтепліше на ріднім подвір’ї – в Лаврі Почаївській і Святогір’ї… Наша душа вже молитись готова. Господи, дай Україні здоров’я! (А Листопад.) Пір’їна, кураїна і руїна. Костенко Ліна. Пісня солов’їна. В липневе надвечір’я запах сіна, і мова невмируща і нетлінна. Ми лагідні, в нас доброта незмінна, хай твердість додається їй камінна. (В. Чуйко.) Забудеться ім’я моє, а серце в далекому потомстві одзоветься. (П. Куліш.) І лицемір’я упаде, і славословіє погине. Розправить крила молоде безсмертне плем’я України! (О. Гончар.) Життю – ні кінця, ні начала. І вічно по колу землі: комусь – лебеді від’ячали, когось – веселять журавлі. (Б. Олійник.) Бавмось в об’єднання, бавмось в роз’єднання… Не переходити тільки межі! (Олександр Олесь.) Ніби від’їжджаєш назавжди, ще і сам не знаючи куди. (Л. Талалай.) Тепер у Нижнім під’яремнім спахнула вольності свіча. Тарас – під «наглядом таємним» … (М. Рильський.) Лук’яна Кобилиці шлях проліг над Серетом, у горах смерекових, він, кажуть, у руці згинав підкови, а вже здолав оцих гірських доріг, що іншому й не снилось… (Л. Забашта.) Добрим паростам ти віддавай і любов, і увагу, без жалю викорчовуй лихий та отруйний бур’ян. (М. Рильський.) Зітхає синім далеч степова, вітри духмяні стихли на припоні. (Б. Мозолевський.) Чому сонця боїться досвітній туман і тікає в таємні міжгір’я?.. (С. Черкасенко.) Це було м’яке, але ледве мінливе сузір’я, зорі тремтіли в ньому, то мовби наближаючись, то віддаляючись. (Ю. Мушкетик.) Мої рідненькі хата і подвір’я, як вам живеться і чи ви ще є? (А. Харланович.) Не вмовкне криниця пам’яті… Біжать вечори хлоп’ятами, порепано п’яти святять. (Г. Лютий.) Довкіл наверстувався торф’яник. (Л. Костенко.) Всюди з вами, українці, рідна Україна. (М. Теличко.) Дівча в чарівній вишиванці десь воду взяло з джерела – і слово озвалося вранці у пісні, що з уст попливла. (П. Харченко.) Талант до всього в українця, козача вдача вже така. Вино чи лихо – через вінця під сміх і тупіт гопака. (Б. Дегтярьов.) Життя і смерть у казкаря в руках… О діти, пізно вже, а вам не спиться; нехай вві сні ця казка вам досниться… (Ю. Клен.) У мідні чаші різьблених дубів світанок щиро ллє меди зелені. (М. Стельмах.) …І меншає тепла. День світловий короткий, мов стріла. (В. Базилевський.) Високих журавлів стрімкого лету не замінить синиченьці малій. (Л.Матусяк.) Мальків біля ніг прудкі волоконця – риба нам довіря… (Л. Вишеславський.) VI. Підведення підсумків уроку. VIІ. Домашнє завдання. Вправа 52. Урок № 19 Тема. Складні випадки правопису м’якого знака і апострофа. Мета: продовжити систематизацію знань про вживання апострофа та м’якого знака, удосконалення правописних умінь та навичок; розвивати логічне мислення, усне й писемне мовлення, пам'ять, уміння робити висновки, узагальнювати. Тип уроку: урок закріплення вивченого. Обладнання: підручник. ХІД УРОКУ І. Повідомлення теми і мети уроку. ІІ. Відтворення теоретичних відомостей (уживання м’якого знака). ◊ Бесіда.
ІІІ. Виконання вправ на закріплення вивченого правила про виживання м’якого знака. ◊ Пояснювальний диктант. Позначити в словах орфограму «М’який знак». Пояснити відсутність м’якого знака у виділених словах. Вирізьбляє блискавиця шви на синім полотні. (М. Стельмах.) Козацька річенька тече, не стьмарена буденним світом. (Л. Степовичка.) Запечалилась круча, у задумі всю ніч, хоч припав місяченько до оголених пліч… (Л.Вишеславський.) Цікавий місяць на колінцях низько припав до шибки, де кричить дитя. (Л. Степовичка.) ◊ Розподільний диктант. Слова з м’яким знаком та без нього записати в дві колонки. Мідь, роль, менший, кінчик, Мінськ, сім, кров, буквар, Харків, тінь, кобзарський, неньчин, батько, Степанчук, тонший, друкар, Оксанчин, дівчиноньці, сільський, сьогоднішній, сопілці, кальці, бурульці, сестричці, бульйон, Болонья, Севілья, каньйон, дьоготь, Дьяконов, Дягилев, Дюма, сьомий, мадяр. ◊ Подані іменники поставити у формі давального відмінка однини, пояснити вживання і невживання м’якого знака. За потреби звернутися до таблиці на с. 191 підручника. Учителька, рибалка, сопілка, бурулька, жінка, Наталка, лялька, брунька, галька, Галинка, нянька, Оксанка, ненька, спілка, кобилка, Маринка. ◊ Переписати слова, вставляючи замість крапок, де це потрібно, м’який знак. Ольгопіл.., Сіверс..кодонец..к, Благовєщен..с..к, Н..ю-Йорк, хар..ківс..кий, севастопол..с..кий, сіл..с..коогосподар..с..кий, перемишл..с..кий, сформул..ований, Нижн..околимс..к, Верхн..одніпровс..к, Солов..йов, Салас..єв, Усол..є, П..отровський. Д л я д о в і д о к. Пйотровський. IV. Відтворення теоретичних відомостей (уживання апострофа). ◊ Бесіда.
V. Виконання вправ на закріплення вивченого. ◊ Словниковий диктант. Позначити в словах орфограму «Апостроф». Святий Дух, Свят-вечір, з’єднаний, заозер’я, ряст, Рюмін, порятунок, за Святошином, Юр’єв, Рум’янцев, під’яр’я, Сирдар’я, Рязань, дит’ясла, пів-Японії, пів’яру, верб’я, вольтер’янець, Женев’єва, ревю, бюрократ, Ф’єзоле, фюзеляж, пюре, Фейєрбах, В’єтнам, Фур’є, Звєрєв, ряса, зап’ястний, зв’ялити, В’ячеслав, Святослав, Лук’янченко. ◊ Робота біля дошки. Записати пари слів. Пояснити вживання і невживання апострофа. Зів’янути – священний. Зв'язок – Звягель. Сузір’я – зоря. Повітря – повір’я. ◊ Попереджувальний диктант. І від народження людина – не раб, не гвинтик, не тварина, а щось величне і святе. (А. Луценко.) Ох, лицарю, не зв’язуйся з отарою - вона тебе затопче в пилюгу! (Л.Костенко.) Придніпров’я моє, Придніпров’я! Чорнозем проростає здоров’ям. (М.Стельмах.) Червоні вулики з подвір’я пливуть гречками у блакить, співає липа на узгір’ї і щирим золотом кипить. (М. Стельмах.) Запахне м’ятою, дощем і матіолою духмяно. (П. Макєєв.) Мерзлий листочок на гілці горіха б’ється, мов проситься в хату. (В. Юхимович.) Цю тайну знає різдвяний сніг, а він уміє зберігати тайни. (І. Жиленко.) Не знала я, що можна доброту знічев’я так лукаво затоптати… (Л. Забашта.) Тихим надвечір’ям у кав’ярні допиваєш каву на останні… (Л. Талалай.) Що таке кларнет? Дупласте дерево, виїдене черв’яком ледачим. Чуєш? О, як воно плаче, коли ти його цілуєш! (Н. Колєв-Босія, переклад з болг.) Оголошено конкурс – сотий тур кон’юнктур. (Л. Костенко.) А в небі хмари лебедями із ополонок п’ють. (М. Стельмах.) ◊ Переписати слова, на місці крапок уставляючи, де потрібно, пропущені букви, м’який знак або апостроф. Поділ..я, Поліс..я, Підмосков..я, покрит..я, насін..я, корін..я, прибут..я. Примор..я, Покут..я, Приазов..я, Приурал..я, роздоріж..я, збіж..я, лист..я, щаст..я, роззброєн..я, повіст..ю, річ..ю, піч..ю, стиснен..я, радіст..ю, швидкіст..ю, любов..ю, сіл..ю, мід..ю, подоро..чан..я, бря..чан..я, довкіл..я, риштован..я. ◊ Розкрити значення кожного з фразеологізмів. Пояснити вживання апострофа. Ввести фразеологізми до самостійно складених речень (усно). Лобом муру не проб’єш. З’явитися на шапкобрання. З вогню та в полум’я. Серце в’яне. Людям язика не зав’яжеш. П’яте через десяте. ◊ Навчальний диктант. РУСАЛЧИН ВЕЛИКДЕНЬ Це свято відзначають у перший четвер після Трійці. У давнину це було вельми поетичне дійство, пов’язане з дохристиянськими віруваннями. Про русалок і мавок складено безліч легенд і повір’їв. За народною уявою, русалки – прегарні дівчата з розпущеним волоссям. Ображені своєю долею, вони неодмінно прагнуть залоскотати до смерті будь-кого. Щоб уберегтися од них, необхідно тримати при собі пучечок полину, якого русалки бояться. До речі, на Трійцю полином убезпечували оселю. Зустрівши людину в полі, русалки обов’язково запитують: «Полин чи м’ята?» Якщо відповісти: «Полин», вони відкажуть: «Іди в долинь». Коли ж сказати: «М’ята», русалки накинуться, приказуючи: «Отут тобі й хата!» Цього дня русалки буцімто люблять гойдатися на деревах, тому в деяких місцевостях зв’язували дві берези, щоб вони, забавляючись, не зачіпали людей. (117 слів) (За В. Скуратівським) VI. Підведення підсумків уроку. VII. Домашнє завдання. Вправи 85, 87. Урок № 20 ЗВ’ЯЗНЕ МОВЛЕННЯ Аналіз письмового переказу Мета: підбити підсумки учнівських робіт, відзначити позитивне у їх виконанні, проаналізувати допущені учнями типові помилки та недоліки творчих робіт; спрямувати учнів на індивідуальне опрацювання допущених помилок, належним чином їх проінструктувавши; розвивати логічне мислення, навички колективної та самостійної роботи. Обладнання: підручник. ХІД УРОКУ І. Повідомлення мети уроку. ІІ. Загальна оцінка вчителем виконаної учнями роботи. ІІІ. Аналіз (виконаний учителем або колективно учнями) двох-трьох найбільш вдалих робіт. С х е м а а н а л і з у п е р е к а з у
IV. Повернення учням перевірених зошитів. Повідомлення оцінок за роботу. V. Індивідуальне опрацювання учнями допущених помилок. Учні, які впоралися з роботою, одержують індивідуальне завдання. VІ. Підведення підсумків уроку. VІІ. Домашнє завдання. Завершити роботу над помилками Урок № 21 | ||||||||||||