уроки 10 кл глазова. О. П. Глазова рідна мова планиконспекти уроків 10 клас Перший семестр
 Скачать 0.93 Mb.
|
|
О.П.ГЛАЗОВА РІДНА МОВА ПЛАНИ-КОНСПЕКТИ УРОКІВ 10 клас Перший семестр 2003, 2007 ЗМІСТ
Передмова Посібник містить детальні поурочні плани для навчання рідної мови десятикласників. Кожен урок структуровано згідно з його метою та завданнями. Посібник включає різні типи уроків, які охоплюють усі сторони навчально-виховного процесу: повторення, поглиблення і систематизацію засвоєних у попередніх класах знань, умінь та навичок, творче застосування їх на практиці, узагальнення, а також контроль і корекцію знань у процесі навчання. У кожному плані розкрито хід роботи, у якому відбито структуру уроку: зафіксовано кожен з його етапів, конкретизовано прийоми роботи, зміст питань та завдань для організації пізнавальної діяльності учнів, зміст навчальних проблем, перевірку та корекцію знань та вмінь, зміст домашніх завдань тощо. Структура уроків, зміст і послідовність запропонованих методів і прийомів навчання відповідають рівневі пізнавальної активності та віковим особливостям учнів 10 класу. До посібника включено детальні плани уроків розвитку зв’язного мовлення. Основним завданням таких уроків є вдосконалення необхідних учням текстотворчих умінь на основі засвоєних ними текстологічних знань. Умовно уроки розвитку зв’язного мовлення можна поділити на уроки закріплення таких мовленнєвознавчих понять, як спілкування, мовлення, ситуація спілкування, текст, монолог і діалог, типи, стилі і жанри мовлення, і уроки вдосконалення текстотворчих умінь у процесі роботи над переказами із творчим завданням, творами на суспільну і морально-етичну теми, а також у процесі підготовки школярів до виступу під час дискусії, розгорнутої відповіді на уроці (екзамені), доповіді, складання ділових паперів. У посібнику запропоновано тестові завдання для тематичного контролю мовних знань і вмінь, тексти для диктантів, ситуативні вправи для створення діалогів, тексти для переказів та творчі завдання до них, теми творів, тексти для аудіювання та читання мовчки з тестовими запитаннями до них для оцінювання навчальних досягнень. Кількість поданих у плані-конспекті кожного уроку вправ, а також обсяг дидактичного матеріалу свідомо збільшено, що дасть можливість учителю вибрати вправи та завдання, тексти і речення, які відповідатимуть рівневі підготовки та інтересам учнів кожного конкретного класу. Номери вправ, сторінок та параграфів подано за підручником: «Українська мова: Підручник для 10 – 11 класів шкіл з українською та російською мовами навчання» (О. М. Бєляєв, Л. М. Симоненкова, Л. В. Скуратівський, Г. Т. Шелехова). Урок № 1 Тема. Українська мова в світі. Мета: подати інформацію про звучання української мови у світі – в Україні та за її межами; формувати відчуття причетності до світового українства та переконаність у тому, що доля української мови та становлення й зміцнення української державності нерозривно пов’язані; розвивати логічне мислення, пам'ять. Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу. Обладнання: підручник. ХІД УРОКУ І. Підготовка до сприймання нового матеріалу. ◊ Бесіда.
◊ Робота біля дошки. Записати речення. Пояснити написання слів та вживання розділових знаків. Хай між нами красується чиста рідна мова, мова Лесі і Тараса – нації основа! (Л. Денисенко.) Шаную мову кожного народу, у кожного – прекрасна й лиш одна. Якщо мою довкруж почути годі, у тому біль мій і моя вина. (П. Біба.) Мово, рідна матусю, за руку мене ведеш! Ітиму! Вже! Не боюся: дорога свята – без меж!.. (М. Самійленко.) Дідівська мово, ти лежала в скрині, мов кожушок, на дні мого життя! А я жила, немов не в Україні, та нині повертаюсь з небуття. (Л. Степовичка.) Стоїть залюблений Тарас у вашингтонських ніжних квітах. І бронзою проймає нас гаряче слово «Заповіту». (В. Рисцов.) Прогресивна громадськість світу: Канади і США, Аргентини і Австралії, Парижа і Палермо, Нью-Йорка і Вашингтона – спорудила монументи на честь великого сина українського народу Тараса Шевченка. (З календаря.) Як вої незримого фронту, не вбити яких, не скорить, Шевченко стоїть під Торонто, Франко в Вінніпегу стоїть. (В. Бровченко.) С л о в н и к. Діаспора – перебування значної кількості народу поза межами країни його походження. ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання. ІІІ. Вивчення нового матеріалу. ◊ Робота з підручником. Виконання вправ 208 (І), 209 (І, ІІ). ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого. ◊ Пояснювальний диктант. Витлумачити лексичне значення виділених слів. Мовна зоряна світобудово, ворог твій – шовіністична тьма. Зникне десь одна-єдина мова – і уже гармонії нема. Тож несімо естафету гідно: в ріднім слові – мир і благодать. Ми як скарб нетлінний мову рідну мусимо нащадкам передать. Йди в тисячоліття, рідна мово, до сердець і душ людських доходь. Квітни калиново й барвінково, бо на те благословив Господь. (Д. Білоус) Ми – українці – корінь слов’янський, не гілка, що б не твердили манкурти і давні, й нові. (О. Рубан.) Живе наша мова – і наш голос звучить у вселенському хорі народів. ..Бо наша мова – це ми, українці - добрий, чесний, працьовитий народ, що тисячоліттями живе на берегах Дніпра і Дністра, там, де була колиска індоєвропейських народів. (З кн. «Мова і нація».) Плекало їх, розкішні квіти слова, душі моєї образи святі, той мій квітник, що зветься – рідна мова. (С. Черкасенко.) Моїм народом в тризуб закодовані, ви – триєдина сила, духу вись: пречиста хато, пісне й рідна мово! Хто має вас, той вже не загубивсь. (Л. Степовичка.) С л о в н и к. Шовіністичний – такий, що проповідує виключність єдиної нації та цькування інших націй, а також національне чванство, розпалювання ворожнечі між народами. Манкурт – людина, яку вороги позбавили пам’яті про свій народ, рід. Синоніми: відступник, зрадник, яничар. ◊ Диктант із коментуванням. Неможливо, мабуть, одержати точні статистичні дані про кількість у різних країнах людей, коріння яких походить з України. Проте під час останнього перепису населення США, коли було дозволено визначити національне походження за бажанням, 730 056 американців записалися українцями. Значна частина їх рідною мовою вказала українську. (За М. Куропатським) Союз українців у Великій Британії (СУБ) був створений на початку 1946 року. Це одне з найбільших українських громадських товариств Західної Європи, що налічує 2500 членів і складається з 53 відділів і 11 осередків. 55 приміщень СУБ стали центрами організованого культурного життя: тут розміщуються музеї, бібліотеки, школи українознавства та численні українські клуби, влаштовуються імпрези, сходи й засідання. Основний принцип культурницької праці СУБ полягає у підтримці українців і української мови. (З календаря) ◊ Вільний диктант. Прослухавши висловлювання тричі, усно переказати його якнайближче до почутого. Висловити власну думку щодо порушеної у висловлюванні проблеми. Багато хто витрачає сили на дискусії про те, чому утискається або навіть занепадає в Україні українська мова. Але, як сказав Конфуцій, «замість того, щоб нарікати на темряву, засвіти свою свічку». У чому ж полягає конструктивна позиція щодо підвищення авторитету української мови? І взагалі, чи існує ця проблема в сьогоднішній Україні? Д л я д о в і д о к. Конфуцій (Кунцзи) (бл. 551 -479 рр. до н. е.) китайський філософ і політичний діяч. Конструктивний – який створює умови для наступної роботи, може бути основою чогось. V.Підбиття підсумків уроку. Прокоментувати вислів: Мова єднає між собою представників певного народу в часі і в просторі. Прилучення людини до рідної мови – це входження її в суспільство, підключення до колективного розуму. (В.Русанівський.) VІ. Домашнє завдання. Вправа 212 (усно). Урок № 2 ЗВ’ЯЗНЕ МОВЛЕННЯ Мовлення і спілкування. Види мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо). Сприймання чужого мовлення. Різновиди аудіювання. Навчальне аудіювання Мета: систематизувати та узагальнити знання про мову та мовлення, види мовленнєвої діяльності; дати уявлення про механізм та різновиди аудіювання, повправляти у сприйнятті-розумінні почутого; розвивати логічне мислення, слухову пам'ять, збагачувати та уточнювати словниковий запас учнів; формувати комунікативні вміння. Обладнання: підручник, текст для аудіювання. ХІД УРОКУ І. Повідомлення теми і мети уроку. ІІ. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого. ◊ Робота з підручником.
ІІІ. Виконання вправ на застосування узагальнених знань. ◊ Пояснювальний диктант. Пояснити, про які види мовленнєвої діяльності йдеться в кожному з висловів. До яких видів мовленнєвої діяльності ви вдаєтесь у процесі роботи над диктантом? Ну що б, здавалося, слова… Слова – та голос – більш нічого. А серце б’ється, ожива, як їх почує!... (Т. Шевченко.) Красномовство – це мистецтво говорити так, щоб ті, до кого ми звертаємося, слухали не лише без труднощів, але із задоволенням. (Б. Паскаль.) І довелося знов мені на старість з віршами ховатись, мережать книжечки співати і плакати у бур’яні. (Т.Шевченко.) Щасливий я і гордий, що читаю Шевченка, і Франка, і Українку на незрівнянній українській мові… (М. Браун, переклад з рос.) ІV. Вивчення нового матеріалу. ◊ Пояснення вчителя. Мова реалізується в процесі мовлення, тобто мовленнєвої діяльності. Мовленнєва діяльність – це сукупність психофізичних дій організму людини, що спрямовуються на сприймання і розуміння мовлення, а також на народження його в усній і письмовій формі. Оволодіння мовою відбувається на функціонально-комунікативній основі, тобто в процесі мовленнєвої діяльності. Мовленнєва діяльність включає чотири види – аудіювання (слухання і розуміння) читання, говоріння і письмо. За останніми науковими даними час, що витрачається на чотири види мовленнєвої діяльності людини, розподіляється відповідно таким чином: аудіювання – 45%, говоріння – 30%, читання – 6%, письмо – 9%. Аудіювання та читання є рецептивними видами мовленнєвої діяльності, говоріння й письмо – продуктивними. Дія обох видів рецептивної мовленнєвої діяльності складається з трьох етапів: мотиваційного (усвідомлення мети: навіщо я це слухаю-розумію, читаю?), аналітико-синтетичного (сприйняття, розуміння) та виконувального (прийняття рішення на сонові сприйнятої інформації з наступним говорінням або письмом). Таким чином, сприймання і розуміння усного мовлення забезпечує такий вид мовленнєвої діяльності, як аудіювання. Аудіювання є основою спілкування. Для людей багатьох професій вміння сприймати-розуміти усне мовлення необхідне у процесі виконання службових обов’язків. Аудіювання не слід змішувати зі слуханням. Слухання – це передусім акустичне сприймання звукового потоку, тоді як аудіювання включає процес сприймання і розуміння усного мовлення. Процес аудіювання забезпечується механізмом здогадки (про що йтиметься далі?), смислової орієнтації (на ситуацію спілкування, лексичне й граматичне оформлення виражальних засобів мови, інтонацію, жести, міміку мовця), тотожних замін (щоб утримати інформацію в оперативній (короткотривалій) пам’яті, потрібно «згортати»», «спресовувати» зміст сприйнятого розгорнутого висловлювання до рівня тотожних за змістом ключових слів або стислих синонімічних структур: саме такі «смислові згустки», «змістові матриці» спроможна зберегти пам’ять). Дію цих механізмів можна вдосконалювати тренуванням. Важливою психологічною особливістю аудіювання є одноразовість, неповторність цього виду мовленнєвої діяльності у природних умовах спілкування. Тому вченими виділяються репродуктивне і продуктивне аудіювання. У природній ситуації спілкування співрозмовники вдаються до продуктивного аудіювання. Основною ознакою репродуктивного аудіювання, на відміну від продуктивного, є повторюваність усної інформації. У шкільній практиці до репродуктивного аудіювання вдаються в процесі проведення усних переказів (докладних, стислих чи вибіркових), а також під час підготовки до творчих робіт. Аудіювання – це такий вид мовленнєвої діяльності, під час якого людина одночасно сприймає усне мовлення й аналізує його (здійснює смислову обробку інформації), для цього необхідно бути уважним, уміти швидко актуалізувати весь попередній мовленнєвий та інформаційний досвід, концентрувати увагу на змісті висловлювання при мінімальному контролі за його мовною формою, мати треновану короткочасну і розвинену довготривалу пам'ять, здатність результативно працювати у визначених часових межах. Цього треба спеціально навчатись. Звичайно, смислове сприймання мовлення залежить і від того, наскільки мовець зрозуміло, ясно висловлюється, від темпу, сили звучання мовлення, від його вміння виділяти головне тощо. Проте успішність смислового сприймання усного мовлення залежить і від підготовленості слухачів до сприймання, від того, як вони вміють слухати. Сприймати інформацію потрібно цілеспрямовано: глобально, докладно або критично. Особливого значення це набуває із запровадженням такої форми підсумкової державної атестації з української мови, як переказ із творчим завданням. Глобальне, або ознайомлювальне, аудіювання вимагає від слухача загального охоплення змісту повідомлення, вміння визначати тему, основну думку повідомлення, ділити його на смислові частини, розрізняти композиційні елементи. Детальне аудіювання передбачає найповніше докладне сприймання змісту повідомлення з усвідомленням смислу кожного з його елементів. Детальне сприймання тексту часто вимагається тоді, коли проводиться, наприклад, такий вид роботи, як переказ почутого тексту; переказ пояснення вчителя; коли потрібно запам’ятати кілька завдань, не записаних учителем на дошці, з метою їх виконання в певній послідовності; під час дискусії, диспуту, виступу на зборах та ін. Критичне аудіювання ґрунтується на глобальному і детальному, потребує висловлення власної думки з приводу почутого, своєї мотивованої згоди чи незгоди з певним твердженням, критичного осмислення сприйнятого на слух тощо. Цей вид аудіювання практикується під час переказу тексту з творчим завданням. Види аудіювання можна показати за допомогою такої таблиці:
З методичних рекомендацій Міністерства освіти України (2002 р.). V.Виконання вправ на закріплення вивченого. ◊ Проведення навчального аудіювання. МАТИ ТЕРЕЗА Безперечно, вона – одна з найвідоміших і найулюбленіших особистостей ХХ століття. Матір’ю її називають мільйони людей. У жовтні 1979 року їй, скромній, проте могутній силою духу індійській черниці, було присуджено Нобелівську премію миру. Один з її американських послідовників зазначив: «Ясна річ, їй особисто ця нагорода непотрібна. Але, можливо, завдяки цій премії люди, безнадійно зголоднілі за милосердям, усвідомлять, що таки можна служити Богові самозречено й добровільно, допомагаючи всім, хто допомоги потребує». Папа римський Павло VІ на знак вдячності матері Терезі «за її всесвітню місію любові» подарував їй власний розкішний білий «лінкольн». Жодного разу не скориставшись автомобілем, мати Тереза влаштувала лотерею і на виручені кошти заснувала лепрозорій – лікувальний заклад для хворих на проказу. Агнес Гонкса Бояксіу народилася 1910 року в Македонії (в місті Скоп’є) у заможній албанській родині. Батьки назавжди залишились для неї зразком подружньої вірності та взаємної любові. - Моя мама, залишившись у тридцять років удовою з трьома кришенятами, робила все можливе, щоб ми виростали, сповнені любові до Бога й одне до одного, - розповідала Агнес. – Передовсім вона навчила нас уникати будь-якої брехні й лукавства. Старший брат Агнес додавав: - Насамперед мама вимагала від нас чесності. Жінка крицевої вдачі, вона вирізнялась винятковою скромністю, чуйністю, співчутливістю й глибокою вірою. Виховувала нас не словами, а особистим прикладом. Непереборне бажання служити Богові Агнес відчула зовсім юною, років дванадцяти. Мати сказала їй: «Ну що ж, йди. Віддай свою руку руці Вседержителя і ніколи не відпускай її під час небезпечної подорожі земного життя». Брат, навпаки, намагався відмовити Агнес. «У світі є ліпші речі для такої гарненької, сміхотливої юної леді, як ти, - писав він сестрі. – Чи усвідомлюєш ти, що хочеш заживо себе похоронити?». Продовжуючи Агнес до Калькутти, охоплена змішаними почуттями радості й печалі, мати не могла знати, що побачити ще колись дочку їй не судилося… У Калькутті, місті небачених розкошів і страхітливих злиднів, сестра Тереза майже двадцять років викладала в монастирському коледжі географію й історію. 1948 року вона, непримітна черничка, покинула коледж і, маючи лише невеличку валізку та п’ять рупій готівкою, вирушила допомагати скривдженим долею й суспільством бідолахам. Щоранку ця невтомна тендітна жінка вирушала в найнебезпечніші, глухі й брудні завулки Калькутти, щоб надати медичну допомогу хворим, нагодувати голодних, втішити стражденних. Так розпочалася ця безприкладна місія. Одного дня у двері скромного помешкання матері Терези постукала її колишня студентка. «Матінко, - мовила дівчина, - якщо ви приймете мене, я хотіла б приєднатися до вас і працювати для бідарів». «Я не маю права відмовити тобі, - відповідала мати Тереза, - проте нелегкий цей шлях. Щоб служити Богові через допомогу найнещаснішим, тобі доведеться зректися всього і себе самої». Помолившись, дівчина вбралась у простий біло-блакитний одяг, як і в матері Терези, і приєдналась до своєї наставниці, щоб лікувати хворих. Як і мати Тереза, вона перейняла строгий аскетичний триб життя, що засвідчував солідарність із покривдженими. Так почала свою діяльність майбутня релігійна конгрегація Посланниць Милосердя. Сотні зневажених, покинутих, осиротілих і злиденних чули лагідний голос і відчували теплі доторки матері Терези. Самотні, нужденні й умираючі отримували від неї справжню поміч, засновану на її глибокій шані до людей і непохитній вірі в неоціненність кожного людського життя. Хоч мати Тереза любила увесь світ і почувалася щасливою будь-де, наймилішою її серцю залишалася все ж Калькутта в Західній Бенгалії. Англія, Італія і США (країни, що їх вона відвідувала найчастіше) мали значний вплив на місію подвижниці. Ніколи вона не приїздила туди туристкою, завжди – посланницею від бідарів, виявляючи вдячність за щедрі благодіяння громадян на користь знедолених. Ні за яких обставин не просила Мати Тереза грошей, а просто подавала переконливий приклад людяності й християнської віри, сіючи повними пригорщами. Її скромна присутність повсякчас підтверджувала незаперечну істину, якою вона керувалась у житті: «Найбільше щастя – це віддавати себе іншим». Мати Тереза часто підкреслювала, що вона не шукає людей, котрі жертвували б тільки гроші чи матеріальні блага. Скоріше вона шукала таких, хто дарував би найдорогоцінніше – самих себе. І відтручувала осіб, що обмежувалися пожертвуваннями своїх надлишків, рам’я чи зужитого непотребу. Для улюблених своїх бідаків вона потребувала того, що є найбільш значущим у житті кожної людини, - часу. Часу, щоб запропонувати дар дружби самотнім, розраду – згорьованим, визнання – знехтуваним. Життя матері Терези, цього мужнього борця за гідність людського життя, цілком може бути однією з найвидатніших історій усіх часів і народів. (675 слів) (З газети) ◊ На кожне із запитань вибрати правильну відповідь11. 1. 1979 року матері Терезі було присуджено: а) Пулітцерівську премію; б) премію братів Гонкурів; в) Нобелівську премію миру; V г) Нобелівську премію за наукові досягнення. 2. Папа римський подарував матері Терезі: а) земельні угіддя; б) будинок; в) автомобіль; V г) грошову суму. 3. Виручені за проданий подарунок гроші мати Тереза використала на заснування: а) притулку для бездомних; б) лікарні для душевнохворих; в) пульмонологічної лікарні; г) лепрозорію. V 4. Мати Тереза народилась у: а) Боснії; б) Македонії; V в) Сербії; г) Албанії. 5. Мати майбутньої подвижниці насамперед вимагала від дітей: а) відповідальності; б) працелюбності; в) чесності; V г) мужності. 6. Присвятити себе Богові майбутня мати Тереза вирішила: а) у 20 років; б) у 12 років; V в) у 18 років; г) у 16 років. 7. Щоб здійснити своє покликання, дівчина поїхала до: а) Америки; б) Італії; в) Західної Бенгалії; V г) Румунії. 8. У монастирському коледжі сестра Тереза викладала: а) мову і літературу; б) історію та географію; V в) математику та фізику; г) богослів’я та риторику. 9. Аскетичний спосіб життя матері Терези засвідчував: а) її матеріальну бідність; б) вроджену байдужість до життєвих вигод та радощів; в) солідарність із покривдженими; V г) принципове нехтування побутовими зручностями. 10. Допомога матері Терези всім стражденним була спричинена: а) її бажанням привернути до себе увагу; б) перспективою здобути авторитет у певних колах; в) бажанням отримати престижну міжнародну премію; г) глибокою шаною до людей і вірою в неоціненність кожного людського життя. V 11. Як посланниця від бідарів мати Тереза найчастіше відвідувала: а) США, Англію та СРСР; б) Англію, Італію та США; V в) Італію, Францію та Албанію; г) США, Англію та Китай. 12. Своїм життям мати Тереза підтверджувала незаперечну істину: а) «Пізнай самого себе»; б) «Найбільше щастя – це віддавати себе іншим»; V в) «Поки живу - сподіваюсь»; г) «Не можна двічі увійти в одну воду». 13. Якої пожертви потребувала мати Тереза для бідаків: а) тільки грошей як еквіваленту захищеності; б) грошей та зужитих речей для задоволення фізичних потреб; в) грошей і ліків для забезпечення певного рівня життя; г) часу як найбільшої цінності в житті кожної людини. V 14. Мати Тереза є переконливим прикладом: а) наполегливості в досягненні поставленої в юності мети; б) людяності й віри; V в) уміння спілкуватися з сильними світу цього; г) організації соціальної допомоги малозабезпеченим. 15. У свідомості людства мати Тереза залишилась взірцем: а) мужнього борця за гідність людського життя; V б) пропагандистом майстерно організованої доброчинності; в) взірцем толерантності й дипломатичності; г) гармонійної особистості. VІ. Підведення підсумків уроку. VІІ. Домашнє завдання. Вправа 159 (письмово). Урок № 3 ЗВ’ЯЗНЕ МОВЛЕННЯ Сприймання чужого мовлення. Різновиди читання. Навчальне читання мовчки Мета: дати уявлення про механізм та різновиди читання, повправляти в читанні мовчки; розвивати логічне мислення, зорову пам'ять, збагачувати та уточнювати словниковий запас учнів; формувати комунікативні вміння. Обладнання: підручник, таблиця «Види читання», тексти для читання мовчки. ХІД УРОКУ І. Повідомлення мети і завдань уроку. ІІ. Вивчення нового матеріалу. ◊ Пояснення вчителя. Надзвичайно важливим є вміння читати. Читання, як і аудіювання, є рецептивним видом мовленнєвої діяльності. Як і процес аудіювання, процес читання складається з мотиваційного етапу (визначення мети), аналітико-синтетичного (сприйняття, розуміння) та виконувального (прийняття рішення на сонові одержаної інформації з наступним говорінням або письмом). Сприйняття та розуміння написаного (надрукованого) розпочинається з аналізу та синтезу як змісту, так і оформлення думки. Зорове та мислительне сприйняття слова або частини речення випереджає їх «озвучення» у внутрішньому мовленні. Спрацьовує механізм здогадки: що відбудеться далі, як розвиватимуться події? Здогадка ґрунтується на ключових словах, на поєднанні в реченнях певних слів, на розстановці розділових знаків, а також на розумінні окресленої в тексті ситуації, розуміння якої залежить передовсім від життєвого досвіду читача (спрацьовує механізм смислової орієнтації). Якщо здогадка не підтверджується, читач вибудовує іншу гіпотезу. Щоб утримати в оперативній (короткотривалій) пам’яті початок прочитаного висловлювання, той, хто читає, здійснює «згортання» текстової інформації – заміну змісту мікротекстів (частин тексту) на «смислові згустки» - стислі еквіваленти змісту (включається механізм еквівалентних замін). Такі «ядра змісту» у вигляді ключових слів, синонімічних слів і структур, тез, наочних образів та схем, які самі по собі є непередаваними, а тому їх теж необхідно замінювати словами, утримуються та зберігаються у внутрішньому мовленні. Таке збереження забезпечує розуміння й запам’ятовування сприйнятого при читанні. У цьому й полягає суть процесу розуміння прочитаного. Отже, розуміння прочитаного здійснюється за допомогою дії механізму здогадки, механізму смислової орієнтації та механізму еквівалентних замін. Здебільшого дія цих механізмів відпрацьовується підсвідомо, проте формувати й удосконалювати ці механізми можна за допомогою спеціальних вправ. За допомогою вправ можна також розвинути навички самоконтролю й самокорекції. У процесі читання вирішуються різноманітні комунікативні завдання. Їх можна увиразнити за допомогою такої схеми:  одержати знанняЧ   итати, щоб навчитися щось роботиодержати естетичну насолоду Відповідно до цих комунікативних завдань реалізуються й різні види читання. Здебільшого виділяються три види читання: ознайомлювальне, вивчальне та вибіркове. Види читання можна показати за допомогою таблиці1:
Ознайомлювальне читання застосовується для попереднього ознайомлення з книжкою (журналом, брошурою тощо). Мало хто володіє цим винятково важливим видом читання досконало. Переглянувши анотацію, передмову або зрозумівши зі змісту найбільш важливі положення видання, читач має отримати чітке уявлення про цінність та корисність книжки. Вивчальне читання ще називають поглибленим, аналітичним, критичним, творчим. Для навчання цей вид читання вважається найдоцільнішим. У процесі читання учень не просто сприймає інформацію, він з’ясовує менш зрозумілі для нього фрагменти тексту, помічає сильні та слабкі місця в поясненнях, дає власне трактування поданим положенням та висновкам, ставлячись до прочитаного творчо й критично. Власне трактування, власний погляд на прочитане дають змогу краще запам’ятати сприйняте, підвищують рівень активності думки читача. До цього виду читання вдаються, опрацьовуючи принципово новий матеріал на незнайому або малознайому тему. Вибіркове читання – швидке читання, у процесі якого читач ніби нічого не пропускає, проте фіксує увагу тільки на необхідних йому аспектах тексту. Такий вид читання здебільшого застосовують при повторному читанні книжки після попереднього її перегляду. Сторінки перегортають, доки не відшукають потрібне місце – його читають, застосовуючи інший вид читання – вивчальне (поглиблене). Останнім часом виділяють ще один вид читання – сканування. Сама назва пояснює характер такого читання: швидкий перегляд тексту з метою пошуку певного слова, прізвища, факту. Читач має навчитися свідомо вибрати певний вид читання залежно від комунікативного завдання, яке перед ним стоїть. З методичних рекомендацій Міністерства освіти України (2002 р.). ІІІ. Виконання вправ на закріплення вивченого. ◊ Проведення навчального читання мовчки. МИКОЛА БІДНЯК Унікальним мистецьким явищем, - і то не тільки на тлі українського мистецтва, - є Микола Бідняк, людина трагічної долі, художник, який, попри тяжке каліцтво, став взірцем духовного і творчого подвигу. Народився Микола Бідняк 1930 року в Торонто. Коли хлоп’яті було чотири роки, батьки взяли його із собою на рідну Буковину. Щоб не потрапити під більшовицьку окупацію, наприкінці війни сім’я виїхала до Німеччини. Вже там Микола, натрапивши на польову міну, втратив обидві руки. 1950 року юнак з батьками повернувся до Канади. Маючи нездоланну силу волі та винятковий хист до малярства, він знайшов у собі сили закінчити Інститут технології та мистецтва в Калгарі (провінція Альберта), а згодом Онтарійський коледж образотворчого мистецтва в Торонто. Непереможне покликання до мистецтва навчило Миколу винахідливості. На куксу правої руки він натягував еластичний гумовий бандаж, яким міцно притискав пензель чи олівець. Часто йому доводилося затискувати пензель зубами чи між пальцями ноги. У такий спосіб Микола виконував дивовижні за драматизмом малярські та графічні роботи, технічній досконалості яких міг позаздрити будь-який митець. Микола Бідняк створив ікони, портрети, пейзажі, натюрморти, обкладинки до книг. Ікони та світські твори Бідняка здобули світове визнання, експонувалися у США, Канаді, Мексиці, Іспанії, Швеції, Швейцарії, Великобританії, Італії, Японії. Художник мав престижні нагороди, був багаторічним членом Української спілки образотворчих митців США й Канади, а також Міжнародної Асоціації митців, що малюють вустами і пальцями ніг (центр Асоціації знаходиться в князівстві Ліхтенштейн). В Україні творчість Миколи Бідняка була майже незнаною до 1990 року. 1991 року він був обраний професором Львівської академії мистецтв. У 1995 році Микола Бідняк став лауреатом Державної премії України ім. Тараса Шевченка. Кілька робіт митець передав Національному музею у Львові для постійно діючої експозиції. Роботу «Чорнобильська Богоматір» (створену 1992 р.) Микола Бідняк подарував Національному музею образотворчого мистецтва у Києві. До того картина виставлялася у багатьох галереях на Заході. Обережно ступає Мати Божа випаленою радіацією землею України. Ступає м’якими сап’янцями між рідким почорнілим, обвугленим житнім колоссям і квітками волошок, що змінили свій колір з блакитного на тьмяно-бузковий. У правиці Діви Марії – чорна амфора – символ упокореної атомної стихії. Лице Богородиці зчорніле від муки. Та разом із Богоматір’ю і ми сподіваємося на те, що Божий Син відтворить сплюндровану гріхом українську землю, очистить її від скверни, як очищає Він грішну душу, котра щиро покаялась. Постаті Господа, Богородиці та Ангелів на іконах Миколи Бідняка видовжені, розтягнені вгору, аж до порушення природних пропорцій. Певною мірою в цьому відчутний вплив композиції іспанського митця грецького походження Ель Греко. Однак Микола Бідняк до таких деформацій вдається з певною метою: показати відмінність світу небожителів від вимірів земних, звичних для людського ока. Як член світової Асоціації митців-інвалідів у Ліхтенштейні Микола Бідняк виявляв турботу про інвалідів України, про людей, які, не скорившись долі, прагнуть жити повноцінним життям і приносити користь. Таких художник залучив до роботи в славнозвісній асоціації, що надавала їм відчутної творчої й матеріальної підтримки. Протягом усього життя Микола Бідняк уперто шукав можливості не тільки виразити свій хист, а й бути взірцем мудрості для обездолених. Помер художник 2000 року. (479 слів) (За Д. Степовиком та О. Іщенком) ◊ На кожне із питань вибрати правильну відповідь.
допомогли: а) матеріальна підтримка багатих батьків та їхні зв’язки; б) нездоланна сила волі та винятковий хист до малярства; V в) матеріальна допомога меценатів йому як художникові-інваліду; г) прагнення слави та матеріального добробуту.
а) ікони, портрети, пейзажі, натюрморти, обкладинки до книг; V б) ікони, олійні портрети та пейзажі, настінні розписи; в) ікони, олійні портрети та пейзажі, мозаїки; г) ікони, фрески, мозаїки, проекти будинків.
а) у Монако; б) у Люксембурзі; в) у Ліхтенштейні; V г) в Лондоні.
а) 1950 року; б) 1990 року; в) 1995 року; V г) 1999 року.
а) ікону «Христос Вседержитель»; б) ікону «Чорнобильська Богоматір»; V в) ікону «Богоматір з Божим Немовлям»; г) ікону «Богоматір, Христос та Іоанн Хреститель».
а) вулицями сплюндрованого міста; б) поруділим спаленим лісом; в) почорнілим спаленим полем; V г) безлюдним берегом океану.
а) сплюндровану гріхом українську землю буде відроджено; V б) українці знайдуть притулок в інших землях; в) винуватців Чорнобильської трагедії буде покарано; г) українці з усього світу повернуться в Україну.
а) як інвалід він обмежений у засобах, тому йому важко передати правильні пропорції людського тіла; б) художник прагне показати відмінність світу небожителів від вимірів земних; V в) художник не вивчив анатомії людини; г) художника не цікавить тіло, його увага прикута до душі.
а) про музеї України; б) про мистецькі навчальні заклади України; в) про інвалідів України; V г) про дипломатичні стосунки України з іншими державами.
а) взірцем майстра вишуканого живопису ХХ ст.; б) взірцем майстра сучасного іконопису; в) взірцем духовного і творчого подвигу; V г) взірцем майстра книжкової ілюстрації;
а) єдиний, об’єднаний, цілісний; б) рідкісний, винятковий, незвичайний; V в) всеосяжний, різнобічний, загальний; г) поширений, відомий, розповсюджений.
а) надто великий, важкий, обтяжливий; б) знівечений, скалічений, зіпсований; V в) сумний, драматичний, трагічний; г) унікальний, неповторний, оригінальний.
а) об’єднання осіб (установ, організацій) для досягнення спільної мети; V б) систему підготовки наукових або мистецьких кадрів; в) пристосування особи або соціальної групи до навколишнього середовища; г) налагодження листування між окремими особами та установами. ЯК МИ ЧИТАЄМО2 Відомий нейропсихолог професор Лурія описав цікавий випадок. Під час Великої Вітчизняної війни талановитого інженера було поранено в голову. Внаслідок поранення він повністю втратив здатність читати. Дивлячись на букви, хворий не впізнавав їх. Проте писати він міг – «рухомі образи» букв у нього збереглися. Не постраждав і інтелект хворого. З допомогою секретаря він продовжував творчо працювати. Неймовірно, але прочитати ним же написане без помічника інженер був неспроможний. Лікарі заходились «відбудовувати» у хворого функцію читання. Дивлячись на букву, хворий її «не прочитував». Лише обвівши контур букви олівцем, він її упізнавав – і не зором, а рукою! Пізніше він відтворював контур кожної букви подумки і таким чином таки упізнавав її. Потім привчився в уяві малювати контури кожної букви пальцем руки, схованої в кишені. Після довгих місяців тренувань хворий навчився читати досить швидко. Він повернувся до повноцінної творчості конструктора і міг обходитися без постійного помічника. Здається, втрачену функцію було відновлено. Проте насправді її було наново сконструйовано в мозку. Досить було лікарю стиснути пальці руки хворого, як той знову ставав «неграмотним». На його спроможність читати впливали ті ділянки мозку, котрі аналізують відчуття м’язів та суглобів пальців руки. Що засвідчує цей приклад? Те, що окремі види психічної діяльності людини локалізовано в різних зонах мозку і, дослідивши функції таких зон, медицина може втручатися у їхню «роботу». Сучасна нейропсихологія виділяє три основних функціональних блоки, три основних апарати мозку, участь яких для будь-якого виду психічної діяльності, у тому числі й читання, є необхідною. Перший блок, розташований у глибинних відділах, забезпечує активність діяльності кори мозку. Без участі цього блоку мозкова діяльність неможлива. Як показали численні спостереження, при деформації цього блоку пухлиною або внутрічерепним крововиливом, у людини не порушується ні мовлення, на мислення, проте увага знижується, а емоційна сфера здрібнюється. Другий блок «відповідає» за засвоєння, переробку та зберігання інформації. Місце його локалізації – у задній частині великих півкуль. Блок складається з апаратів зорового сприйняття (потилична частина мозку), мовленнєвої (лобна звивина), слухового (вилична ділянка мозку). Саме цей блок виконує більшу частину процесів, пов’язаних із читанням. Третій функціональний блок мозку – блок програмування, регуляції та контролю. Процес читання ми підпорядковуємо певній програмі. Як складний процес читання складається зі сприйняття та розуміння прочитаного, тому основним механізмом читання на мозковому рівні є вміння встановлювати звуко-буквені відповідності та прогнозувати розгортання мовного матеріалу за певною логічною схемою. Цю функцію виконують лобні долі кори. Якщо ж їх пошкоджено, людина не спроможна прогнозувати свої подальші дії. Академік Бурденко спостерігав хвору з пошкодженням лобних доль. У неї було все гаразд зі слухом, розумінням, проте не було загального плану подальшої діяльності. Наприклад, у листі вона писала: «Шановний професоре! Я хочу вам сказати, що хочу вам сказати, що хотілось би вам сказати…» - і так на чотирьох сторінках. Як ви гадаєте, у чому перевага людського мозку перед комп’ютером? Якщо розумній машині будь-яка інформація подається в готовому вигляді, то людський мозок перед тим, як опрацювати будь-яку інформацію, має її добути! Тому людина змушена самостійно вилучати інформацію з оточуючого середовища, наприклад, з тексту. Здебільшого потрібну інформацію людина повинна, як то кажуть, вичитати. Існує гіпотеза, що всі люди поділяються на дві групи: зоровий тип (механізм переробки інформації у процесі читання заснований на прямих зорових уявленнях) та слуховий тип (механізм переробки інформації таких людей використовує аудіовербальні зони мозку: зчитувана інформація засвоюється за допомогою «проговорювання», тобто послідовного перекодування у внутрішньому мовленні). Прочитавши статтю або книжку, людина, як правило, не пам’ятає конкретних прочитаних слів і речень. Зміст прочитаного вона запам’ятовує в інший, більш стислий спосіб – перекодовуючи сприйняте у «смислові згустки» - ключові слова або речення. Саме в такому, перекодованому вигляді зберігає сприйняту інформацію довготривала пам'ять. Треба думати, що чим краще в людини розвинуто механізм перекодування сприйнятої в процесі читання інформації, тим швидше (і ефективніше!) вона читає, тим надовше запам’ятовує зміст прочитаного (600 слів) (За О. Кузнєцовим, Л. Хромовим) ◊ На кожне із запитань вибрати правильну відповідь.
а) «відповідають» за засвоєння, переробку та зберігання інформації; б) забезпечують програмування, регуляцію та контроль виконання розумових операцій; в) забезпечують активність діяльності кори мозку; г) аналізують відчуття м’язів та суглобів пальців руки. V
а) фізіолог І. М. Павлов; б) нейропсихолог А. Р. Лурія; V в) нейрохірург М. М. Бурденко; г) психолінгвіст О. О. Леонтьєв.
а) у лобній звивині; б) у виличній ділянці мозку; в) у потиличній частині мозку; V г) у верхніх відділах стовбура мозку.
а) зорового сприйняття; б) слухового сприйняття; V в) мовлення: г) що забезпечує активність діяльності кори мозку. 5. Слово локалізація має таке лексичне значення: а) визначення місцеположення спостережуваних об’єктів; б) просторове обмеження, зосередження чогось у певному місці; V в) пов’язка, що складається з кількох шарів гіпсового бинта: г) один з видів нервової тканини, що виконує живильну та опорну функції. 6. Лексичне значення слова гіпотеза таке: а) нижній мозковий придаток, залоза внутрішньої секреції у хребетних тварин і людини; б) наукове припущення, яке висувається для пояснення певних явищ дійсності; V в) недостатня діяльність будь-якого органу, системи, що призводить до порушення життєдіяльності організму; г) форма умовиводу окремого положення із загальних. 7. Лексичне значення слова інтелект таке: а) здатність до мислення на вищих теоретичних рівнях; V б) освіченість, висока культура поведінки; в) ступінь напруженості праці; г) спрямованість на значущий для людини предмет чи діяльність. 8. Предметом дослідження нейрохірургії є: а) моделювання діяльності центральної нервової системи людини і тварин; б) розвиток, будова і діяльність нервової системи людини і тварини; в) оперативні методи лікування захворювань і ушкоджень нервової системи, причини виникнення цих захворювань; V г) клітини кісткової тканини хребетних тварин та людини. 9. Перекодування текстової інформації у «смислові згустки» відбувається: а) у зовнішньому мовленні; б) у внутрішньому мовленні; V в) в оперативній пам’яті; г) у довготривалій пам’яті. 10. У довготривалій пам’яті текстова інформація зберігається у вигляді: а) цілісних текстів; б) окремих уривків або певних абзаців; в) «смислових згустків», «змістових матриць»; V г) зорових образів. 11. В опрацьованому тексті поєднано такі типи мовлення: а) розповідь та опис; б) розповідь та роздум; в) розповідь, опис та роздум; г) розповідь, роздум та оцінка (явище, предмета); V 12. Опрацьований текст має ознаки: а) науково-популярного підстилю наукового стилю; V б) політико-агітаційного підстилю публіцистичного стилю; в) белетристичного підстилю художнього стилю; г) науково-навчального підстилю наукового стилю. ІV. Підбиття підсумків уроку. V. Домашнє завдання. Вправа 164 (твір-роздум). Урок № 4 |