Ортоміксовіруси
 Скачать 433.5 Kb.
|
|
Харчова токсикоінфекція – гостре харчове отруєння, зумовлене вживанням в їжу продуктів, що містять патогенні мікроорганізми і/або їхні токсини (а іноді це токсини, вироблені не патогенними мікроорганізмами). Крім мікробних отруєнь, розрізняють отруєння, пов'язані з вживанням в їжу отруйних рослин і тварин, а також отруєння різними хімічними речовинами. Зараження патогенними мікроорганізмами (харчова інфекція) спостерігається частіше, ніж отруєння природними або хімічними токсинами (харчова інтоксикація). Симптоми харчового отруєння Порушення проявляються зазвичай через 2-5 годин після вживання зараженого продукту і характеризуються: • болями в животі; • нудотою; • блювотою; • діареєю; • підвищенням температури тіла до 37,5-39 оС; • загальною слабкістю; • лихоманкою. Як попередити харчове отруєння Завжди мийте руки перед приготуванням їжі, мийте посуд гарячою мильною водою після приготування в ній м'яса і риби. Не розморожуйте м'ясо при кімнатній температурі. Розморожуйте його поступово в холодильнику або швидко – в мікрохвильовій печі, і відразу готуйте. Уникайте сирих маринованих продуктів і сирого м'яса, риби чи яєць. Ретельно готуйте всі подібні продукти. Не їжте продукти, які виглядають зіпсованими або погано пахнуть, чи продукти з роздутих або тріснутих консервних банок. Тримайте холодильник при температурі 3 °С. Ніколи не їжте готового м'яса або молочних продуктів, які знаходилися поза холодильником більше двох годин. Харчові токсикоінфекції (toxicoinfectiones alimentariae) -група гострих кишкових інфекцій, що виникають внаслідок вживання в їжу продуктів, які містять умовно-патогенні мікроби та їх ентеротоксини. Характеризуються короткотривалими проявами загальної інтоксикації та гострого гастриту чи гастроентериту. Етіологія. Харчові токсикоінфекції спричинюються бактеріями, які виробляють ентеротоксини. Найчастіше захворювання зумовлені клебсієлами, протеями, цитробактерами, кишковими паличками, стрептококами, стафілококами, галофільними вібріонами, клостридіями. Більшість із них досить стійкі в довкіллі, здатні розмножуватись у харчових продуктах.) Епідеміологія. Джерелом збудника найчастіше є люди, які займаються приготуванням їжі, інколи тварини і птахи - хворі або здорові бактеріоносії. Вони виділяють збудників у довкілля з випорожненнями. Оскільки вказані бактерії дуже поширені в природі, джерело їх походження встановити часто не вдається. іЗа деяких обставин ним можуть бути особи, які мають гноячкові захворювання шкіри, ангіну, бактерійний ринофарингіт, пневмонію. Механізм передачі збудника фекально-оральний. Найчастіше він реалізується харчовим шляхом, рідше – водним. Особливо небезпечне забруднення продуктів, що не обробляються термічне безпосередньо перед вживанням (холодець, салат, заливне, сметана, торт тощо). Патогенез. Захворювання виникає при потраплянні в організм людини значної кількості бактерійних ентеротоксинів. Тому важливою умовою виникнення харчової токсикоінфекції є попереднє інтенсивне розмножування бактерій в харчовому продукті. Маючи тропізм до ентероцитів, токсини спричинюють запалення слизової оболонки шлунка й кишок, стимулюють синтез біологічно активних речовин, моторику травного каналу. Це призводить до виникнення блювання і проносу, втрати рідини, що можуть спричинити зневоднення. Розвиваються також загальнотоксичний синдром зі змінами серцево-судинної і нервової систем.) Клінічні прояви. Харчові токсикоінфекції, спричинені різними збудниками, мають подібну симптоматику. Інкубаційний період короткий, частіше 5-6 год, інколи скорочується до 1 год чи подовжується до однієї доби. Клінічну картину зумовлюють ураження травного каналу у вигляді гастриту, гастроентериту чи, зрідка, гастроентероколіту, інтоксикація та зневоднення. Ознаки хвороби виникають раптово і швидко наростають. З'являються мерзлякуватість, переймоподібний біль у животі, частіше в епігастрії і навколо пупка. Слідом за ним виникають нудота і повторне блювання, що приносить полегшення хворому. Згодом приєднується пронос. Випорожнення рідкі або водянисті, смердючі, до 10 разів на добу і більше, іноді з домішками слизу. Позиви на дефекацію здебільшого мають імперативний характер. Температура тіла частіше субфебрильна чи нормальна, рідко підвищується до високих цифр. Шкіра бліда, суха, при тяжкому перебігу спостерігається синюшність губ і кінчиків пальців. Язик вкритий білим або сірим нальотом. Пульс частий, артеріальний тиск низький. При багаторазовому блюванні та проносі з'являються симптоми зневоднення: сухість і зниження тургору шкіри, зменшення діурезу, судоми в м'язах кінцівок, тахікардія, гіпотонія. Зміни в загальному аналізі крові: помірний нейтрофільний лейкоцитоз із паличкоядерним зсувом формули. Тривалість хвороби 1-4 доби, поліпшення загального стану настає відразу після промивання шлунка і кишок. Встановити етіологію харчової токсикоінфекції на підставі клінічних проявів не можна, однак захворювання, спричинені певними збудниками, мають свої особливості. |