тести_ОП. Основи охорони праці цс нормативна дисципліна, що вивчагться

• Название: Основи охорони праці цс нормативна дисципліна, що вивчагться
• Анкор: тести_ОП.docx
• Дата: 14.06.2018
• Размер: 414.98 Kb.
• Имя файла: тести_ОП.docx
• Тип: Документы; #20286
• страница: 4 из 8

Періодами року.

1. 
   Категоріями робіт.
   

4. 
   Ступенем автоматизації робіт.
   

74. 
    Умови, що характеризуютьєя такими рівнями чинників вироб- нччіїм середовища і трудовою, які не перевищують встановлених гігіс- нічник нормативів д.гн робочих місць, а можливі зміни функціонального . чи ні \- організму відновлюються ча час регламентованого відпочинку .Нч> <М початку наступної зміни та не чинять несприятливого впливу на , "кін здоров ‘я працюючих та наступних поколінь, належать до:
    

І Оптимальних мікрокліматичних умов.

2. 
   Мікрокліматичних умов робочої зони.
   

і. Допустимих мікрокліматичних умов.

4. 
   Оптимальних метрологічних умов.
   

74. 
    Під сукупністю заходів і засобів, призначених для забезпечення ч,і постійних робочій місцях та зонах обслуговування виробничих приміщень метеорологічних умов та чистоти повітряного середовища, »і" висповідають гігієнічним та технічним вимогам, розуміють:
    

1. 
   Вентиляцію.
   
2. 
   Кондиціонування.
   

• 
  Аерацію.
  

4. 
   Адаптацію.
   

74. 
    Віддача тепла організ.мом людини у навколишнє середовище
    

і.»ші нмиться трьома основними шляхами:

1. 
   Релаксація, тсрмореіуляція, випаровування вологи з поверхні шкіри.
   
2. 
   Терморегуляція, випаровування вологи з поверхні шкіри, релаксація.
   

.1. Випаровування вологи з поверхні шкіри, конвекція, випромінювання.

4. 
   Конвекція, випромінювання, холодостійкість.
   

74. 
    Вкачати повну відповідь. Кондиціонуваннк повітря застосовують для:
    

1. 
   Охолодження приміщення.
   
2. 
   Підтримання відповідної вологості повітря.
   
3. 
   Штучного створення оптимальних параметрів мікроклімату у виробничих приміщеннях або на робочих місцях.
   
4. 
   Звукоізоляції виробничого приміщення.
   

74. 
    При раптовому надходженні у повітря великої кількості шкідливих або вибухонебезпечних парів і газів використовують:
    

1. 
   Природну вентиляцію.
   
2. 
   Аварійну вентиляцію.
   
3. 
   Припливну вентиляцію.
   
4. 
   Місцеву вентиляцію.
   

74. 
    Відносна вологість повітря це:
    

1. 
   Відношення фактичного вмісту маси водяних парів, що містяться у даний час в 1 м¹ повітря, до максимально можливого їх вмісіу при даній температурі.
   
2. 
   Відношення абсолютної вологості до питомої вологості 1 м‘ повітря при цій же температурі.
   
3. 
   Відношення кількості водяної пари у певному об'ємі при конкретній температурі до середньої кількості водяної пари у цьому об’ємі при цій же температурі.
   
4. 
   Відношення абсолютної вологості до середнього значення вологості 1 м⁵ повітря регіону при цій же температурі.
   

74. 
    Порівнянням з нормованими значеннями параметрів мікроклімату визначають:
    

1. 
   Категорію робіт (важкість та снсрговілратн).
   
2. 
   Терміни проведення робіт.
   
3. 
   Кліматичні умови проведення робіт.
   
4. 
   Кліматичні умови відпочинку.
   

81. 
    Захист працівників від несприятливого «пішу хімічних речовин ••>(*/. нмиться за допомогою таких заходів:
    

І. Удосконалення конструкції обладнання (ісрметшація)та розробка нових технологічних процесів.

Застосувати безперервних технологічних процесів, автоматичного контролю за ними.

І. Виключення безпосередньої участі людини під час технологічного процесу та влаштування місцевої вентиляції.

4. 
   Всі відповіді правильні.
   

■V.’ Для визначення швидкості руху повітря використовують:

1. 
   Тахометр.
   
2. 
   Анемометр.
   

1. 
   Психрометр.
   

4. 
   Динамометр.
   

8 і «Сухий» термометр психрометра показує:

І Температуру навколишнього повітря.

1. 
   Середню температуру між температурою повітря і власною температурою зволоженого термометра.
   

1. 
   Температуру вологого термометра.
   

І І'ізнишо температур повітря у приміщенні та ззовні.

84. 
    Показники температури «/вологого» термометра психрометра І» 14 7/ш с:
    

1. 
   Нижчими ніж показники «сухого» термометра.
   
2. 
   Вищими ніж показники «сухого» термометра.
   

1. 
   Однаковими з показниками «сухого» термометра.
   

•І. Показники залежать від розмірів приміщення і вологості.

84. 
    Період року, який характеризується середньодобовою темпе- І',іт\)КМО зовнішнього середовища вище +10 °С, називають:
    

1. 
   Теплим періодом року.
   
2. 
   Літнім періодом року.
   

І. Холодним періодом року.

4. 
   Зимовим періодом року.
   

84. 
    Відносна пологість вимірюється у:
    

1. 
   г/м\
   
2. 
   мг/м¹.
   
3. 
   %.
   
4. 
   кг/м’.
   

НІ. Період року, який характеризується середньодобовою температурою зовнішнього повітря, що дорівнює +10 %' і нижче, називають:

1. 
   Холодним періолом року.
   
2. 
   Теплим періодом року
   
3. 
   Зимовим періодом року.
   
4. 
   Літнім періодом року.
   

88. 
    Кількість водяної пари у повітрі, ви/між єна для зручності у грамах на кубічний метр (г/м ), - це:
    

1. 
   Абсолютна вологість.
   
2. 
   Відносна вологість.
   
3. 
   Питома вологість.
   
4. 
   Відносна сухість.
   

88. 
    «Вологий» термометр психрометра показує:
    

1. 
   Температуру вологого термометра.
   
2. 
   Температуру навколишнього повітря.
   
3. 
   Середню температуру між гемпераіурою повітря і власною температурою зволоженого термометра.
   
4. 
   Температуру зовнішнього повітря.
   

88. 
    Ступінь залучення до роботи м 'язів та фізіологічні витрати внаслідок фізичного навантаження визначаються показником:
    

1. 
   Напруженість праці.
   
2. 
   Важкість праці.
   
3. 
   Загальна оцінка умов праиі.
   
4. 
   Інтенсивність праці.
   

88. 
    При великих швидкостях руху повітря і низькій температурі зростають втрати тепла, що спричиняє:
    

1. 
   Переохолодження організму.
   
2. 
   Не впливає на організм.
   
3. 
   Перегрівання організму.
   

Зневоднення організму.

V.?. При якій мінімальній температурі повітря відб^астьсн пору

чі. чин терморегуляції організму, перегрівання?

І І Ірн температурі повітря більше ЗО °С.

2. 
   При температурі повітря більше 20 °С.
   

І. При температурі повітря більше 25 °С.

•І. При температурі повітря більше 15 °С.

V.? Психрометр складається з:

1. 
   Сухого та вологого термометрів.
   
2. 
   Двох сухих термометрії».
   

1. 
   Двох вологих термометрів.
   

•І. Двох вологих і одного сухого термометрів.

44. 
    Як впливає на людину зниження відносної вологості до 25% і чи т ис/
    

І Погіршує захисні функції верхніх дихальних шляхів.

2. 
   Погіршує захисні функції шкіри.
   

• 
  Такі значення не виливають на людину.
  

•І. Покращує захисні функції верхніх дихальних шляхів.

У.У Прилади, якими вимірюють вологість повітря.

1. 
   Анемометр чашечний, крильчастий.
   
2. 
   Термометр, термопара.
   
3. 
   Психрометр, гігрометр.
   

•І. Барометр.

УЛ Наведіть умови метеорологічного комфорту зо умови спокою

• 
  ііч> легкої роботи за показниками вологості.
  

1. 
   Підносна вологість 40 60%.
   
2. 
   Відносна вологість 20 -30%.
   

1. 
   Відносна вологість 70-90%.
   

4. 
   Відносна вологість 10-20%.
   

•

47. 
    Наука, що вивчає зміни функціонального стану органаму людини тії шпиком її трудової діяльності й обгрунтовує методи та засоби .•р.чінізації трудового процесу, що спрямовані на підтримку високої м/ніце нкітності і збереження здоров ’я працюючих, це:
    

І . Гігієна праці.

2. 
   Фізіологія праці.
   

1. 
   Охорона праці.
   

•1 Валеологія.

98. 
    Фі їіі>;юго-гігіснічпіій паспорт професії визначне:
    

1. 
   Оцінку важкості, напруженості і шкідливості праиі.
   
2. 
   Параметри мікроклімату виробничих приміщень.
   
3. 
   Необхідні засоби колективного та індивідуального захист)’, що використовуються працівником.
   
4. 
   Ііезнску роботи машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва.
   

98. 
    Особливості стомлення людини при розумовому навантаженні характеризуються:
    

1. 
   Важкістю зосередження і зниженням активної уваги, послабленням пам’яті, сповільненістю у прийнятті рішень, порушенням чіткості логічних побудов та здатності до абстракцій.
   
2. 
   Розвитком втоми під час м’язової роботи.
   
3. 
   Правильні І та 2 відповіді.
   
4. 
   Підвищеною пітливістю.
   

98. 
    Режим п/нгці та відпочинку протягам робочої зміни визначається такими факторами, як:
    

1. 
   Тривалість робочого дня, час початку та 'закінчення роботи.
   
2. 
   Наявність мікропауз у трудовому процесі.
   
3. 
   Кількість і тривалість регламентованих перерв на відпочинок (макропауз).
   
4. 
   Всі відповіді правильні.
   

101 У процесі праці функціональне напруження людини зумовлю- спіься двома видами навантажень:

1. 
   М'язовими і нервовими.
   
2. 
   Емоціональними та фізичними.
   
3. 
   Розумовими та сенсорними.
   
4. 
   Біологічними та хімічними.
   

102. 
     Яким чином виявляються м 'мові та червні навантаження⁹
     

1. 
   М’язові навантаження виявляються у вигляді динамічних рухів і статичних напружень, а нервові - у вигляді розумових, емоційних га сенсорних (на органи чуття) навантажень.
   
2. 
   Нервові навантаження виявляються у вигляді динамічних рухів і статечних напружень, а - м’язові у вигляді розумових, емоційних та сенсорних (на органи чуття) навантажень.
   
3. 
   М’язові та нервові навантаження виявляються у послабленні нам’яті, сповільненості щодо прийняття рішень.
   
4. 
   М'язові та нервові навантаження виявляються у зниженні пам'яті, помилковості щодо прийняття рішень.
   

52

102. 
     Яка наука обсрунтомус режими праці та відпочинку залежна яіі> інтенсивності, екстенсивності, складності і значущості трудової •І іч г шості?
     

1. 
   Соціологія.
   
2. 
   Ііргономіка.
   
3. 
   Санітарія і гігігна.
   
4. 
   Фізіолої ія праці.
   

102. 
     До раціонального та внутріїинімшінного режиму праці ти яііЬючинку входити:
     

1. 
   Перерва па обід, регламентовані перерви на відпочинок, активізацію відпочинку та інші заходи.
   
2. 
   Тривалість робочою дня.
   
3. 
   Час початку та закінчення роботи.
   
4. 
   Контроль за тривалістю перерви на обід та виконанням плану.
   

102. 
     Тижневий режим п/юці та відпочинку характеризується:
     

1. 
   Встановленою кількістю робочих днів і годин, порядком чергування днів роботи та відпочинку, чергуванням робо і н у різні зміни.
   
2. 
   Часом надання і тривалістю обідньої перерви, кількістю та тривалістю регламеїгтованих перерв па відпочинок (макропауз).
   
3. 
   Тривалістю робочого дня.
   
4. 
   Часом початку і закінчення роботи.
   

102. 
     Річний режим праці та відпочинку характеризується:
     

1. 
   Часом початку і закінчення роботи.
   
2. 
   Тривалістю робочого дня.
   
3. 
   Загальною кількістю днів і годин роботи, періодичністю і тривалістю основної і додаткових відпусток.
   
4. 
   Часом надання і тривалістю обідньої перерви, кількістю і тривалістю регламентованих перерв на відпочинок (макропауз).
   

102. 
     Регламентація фізичного та розумового навантаження, вико- І'їн пишня функціонаїмшї музики, ви/юбничої гімнастики, фармакологічних н/ч-па/нітів. що підвищують працездатність, - це:
     

1. 
   Заходи боротьби із втомою, то розвивається під час праці.
   
2. 
   Заходи, спрямовані на підвищення продуктивності праці.
   
3. 
   Заходи, спрямовані на збільшення прибуїку підприємства
   
4. 
   Заходи, спрямовані на виконання плану підприємства.
   

53

/ 08. Підвищені рівні шуму та вібрсщій на робочих МІСЦЯХ, невідповідність фарбового покриття машини та її складових частин, відсутність пристроїв дія захисту обслуговуючого персоналу від дії рухомих деталей, це недосконалості:

1. 
   Конструкторсько-технологічні.
   
2. 
   Експлуатаційні.
   
3. 
   Технологічні.
   
4. 
   Виробничі.
   

/ 09. Категорія робіт за важкістю та енерговитратами поділяється на:

1. 
   Легку, середньої важкості, важку.
   
2. 
   1.2. 3,4.
   
3. 
   А, Б. В. Г.
   
4. 
   Нніької продуктивності, середньої і високої.
   

Розділ III. ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ. ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА

/. Безпека праці досягається забезпеченням:

1. 
   Безпеки будівель га споруд, виробничих процесів і обладнання.
   
2. 
   Безпеки перевірки якості продукції.
   
3. 
   Безпеки обладнання, процесів, матеріалів.
   
4. 
   Безпеки процесів, перевірки якості продукції.
   

2. 
   Вирішення питань безпеки праці на підприємствах здійснюстм:м на стадіях:
   

1. 
   Проектування, виготовлення й експлуатації об’єктів виробничого призначення.
   
2. 
   Введення в експлуатацію об’єктів виробпичого призначення.
   
3. 
   Експлуатації об'єктів виробничого і невиробничого призначення
   
4. 
   На стадіях конгро.тю виробничих процесів і ремонту обладнання
   

3. 
   Максимальна безпека техніки (машин, механізмів, обладнання) . і піним її важливих факторів, який сприяє:
   

1. 
   Запобіганню травматизму й аваріям.
   
2. 
   Підвищенню професіоналізму персоналу.
   
3. 
   Зменшенню вартості техніки.
   
4. 
   Збільшенню вартості техніки.
   

4. Показник тяжкості травматизму це:

1. 
   Відношення числа днів непрацездатності по всіх випадках травмування в обумовленому календарному періоді до числа постраждалих за цей же період.
   
2. 
   Відношення числа постраждалих по всіх випадках травмування в обумовленому календарному періоді до числа днів непрацездатності за цей же період.
   
3. 
   Число нещасних випадків, що припадає на 1000 працюючих за певний календарний період.
   
4. 
   Число нещасних випадків, що припадає на загальну кількість працюючих за певний календарний період.
   
5. 
   Коефіцієнт частоти травматизму - це:
   

1. 
   Відношення числа днів непрацездатності по всіх випадках травмування в обумовленому календарному періоді до числа постраждалих за цей же період.
   
2. 
   Число випадків захворювань, що припадає на 1000 працюючих за певний календарний період
   
3. 
   Число нещасних випадків, що припадає на 1000 працюючих за певний календарний період.
   
4. 
   Число випадків захворювань, що припадає на загальну кількість працюючих за певний календарний період.
   

6. 
   Відношення числа днів непрацездатності по всіх випадках трав- ч\наннн в обумовленому календарному періоді до числа постраждалих >.і цей же період - це:
   

1. 
   Показник тяжкості травматизму.
   
2. 
   Косфініоігг частоти травматизму.
   
3. 
   Коефіцієнт загального травматизму.
   
4. 
   Коефіцієнт рівня заі альної захворюваності.
   

7. Коефіцієнт частоти захворювань - це:

1. 
   Число випадків захворювань, що припадаг на 1000 працюючих за певний календарний період.
   
2. 
   Чисто нещасних випадків, що припадас на 1000 працюючих па певний календарний період.
   
3. 
   Число днів тимчасової непрацездатності, що припадас на кожен випадок захворювання.
   
4. 
   Число днів тимчасової непрацездатності, що припадас на загальну кількість випадків захворювання.
   

8 Коефіціє нт тяжкості (тривалості) захворювань - це:

1. 
   Число випадків захворювань, що припадас на 1000 працюючих за певний календарний період.
   
2. 
   Число нещасних випадків, що припадає на 1000 працюючих за певний календарний період.
   
3. 
   Число днів тимчасової непрацездатності, що припадас на кожен випадок захворювання.
   
4. 
   Число випадків захворювань, що припадає на загальну кількість випадків захворювання.
   

9. 
   Які групи знаків безпеки розроблено відповідно до ДСТУ ІХО 3864-1:2005 «Графічні символи. Кольори та таки безпеки*?
   

1. 
   Заборонні, попереджувальні, приписні, вказівні.
   
2. 
   Дозвільні, попереджувальні, приписні, вказівні.
   
3. 
   Заборонні, інформуючі, приписні, вказівні.
   
4. 
   Заборонні, попереджувальні, запобіжні, вказівні.
   

9. 
   Відповідно до стандарту ДСТУ І.Ю 3864-1:2005 «Графічні аі чтт Кольори ти знаки безпеки» червоний колір застосовується для:
   

1. 
   Позначення попередження можливої небезпеки.
   
2. 
   Зобов’язувальпнх і вказівних знаків безпеки.
   
3. 
   Ламп, що сигналізують про нормальну роботу машин, позначення евакуаційних виходів.
   
4. 
   Позначення безпосередньої небезпеки, заборони.
   

/ І Відповідно до стандарту ДСТУ180 3864-1:2005 «/ ’рафічні символи /(11 М'іцпі та таки безпеки» жовтий колір застосовується для:

І. Позначення попередження, можливої небезпеки.

.V Зобов’язувальних і вказівних знаків безпеки.

» Ламп, що сигналізують про нормальну роботу машин, позначення евакуаційних виходів.

•І І Іозначсішя безпосередньої небезпеки, заборони.

12. 
    Відповідно до стандарту ДСТУ /ЗО 3864-1:2005 «Графічні символи. Кои.при та знаки безпеки» зелений колір застосовується для:
    

1. 
   Позначення попередження, можливої небезпеки.
   
2. 
   Зобов’язуваиьпнх і вказівних знаків безпеки.
   

1 Ламп, що сигналізують про нормальну роботу виробничих машин.

позначення евакуаційних виходів.

І. Позначення безпосередньої небезпеки, заборони.

І.і. Відповідно до стандарту ДСТУ ЩО 3864-1:2005 «Графічні

• 
  кишіти. Кольори та знаки безпеки» синій колір застосовується для:
  

1. 
   Позначення попередження, можливої небезпеки.
   
2. 
   Зобов'язували і их і вказівних знаків безпеки.
   

І. Ламп, що сигналізують про нормальну роботу машин, позначення евакуаційних виходів.

•1 Позначення безпосередньої небезпеки, заборони.

14. 
    ’і.'ідно з ДСанПіН 3.32.007-98 нДержавні санітарні правила і норми /н>боти з візуальними дисплейними терміналами електронно-
    

• 
  •і "ш, інмиїчьних машин» тощо приміщення на одне робоче місце повинна
  

• 
  т,топити не менше: