жидецкий. Основи охорони праці

• Название: Основи охорони праці
• Анкор: жидецкий.doc
• Дата: 20.12.2017
• Размер: 12.74 Mb.
• Имя файла: жидецкий.doc
• Тип: Документы; #12269
• страница: 9 из 41

Повноваження і права профспілок у здійсненні контролю за додержанням законодавства про охорону праці

Законом України «Про охорону праці» на профспілки покладено чимало повно­важень у галузі охорони праці, виконання яких вони здійснюють через свої виборні органи та представників. Головною метою і завданням представників профспілок є захист прав та законних інтересів працівників у сфері охорони праці, надання їм практичної допомоги у вирішенні цих питань.

Відповідно до Закону України «Про охорону праці» представники профспілок беруть участь у вирішенні таких основних питань:

• 
  в опрацюванні національної, галузевих і регіональних програм покращення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, а також відповідних угод з питань покращення умов і безпеки праці;
  
• 
  в опрацюванні державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці;
  
• 
  в опрацюванні власником комплексних заходів для досягнення встановле­
  них нормативів з охорони праці;
  
• 
  у розслідуванні нещасних випадків і профзахворювань, у тому числі спеці­
  альних розслідуваннях за участю фахівців з охорони праці вищих профорганів,
  у розробленні заходів щодо їх попередження;
  
• 
  у підготовці разом з власником подання про визначення і затвердження
  трудовим колективом порядку оплати та розмірів одноразової допомоги працівни­
  кам, які потерпіли на виробництві, а також про порядок зменшення цієї допомоги за наявності вини працівника у нещасному випадку;
  
• 
  у розробленні пропозицій для включення їх в угоду з питань охорони праці колективного договору;
  
• 
  в організації соціального страхування від нещасних випадків та професій­
  них захворювань у порядку і на умовах, що визначаються законодавством і колектив­ним договором (угодою, трудовим договором);
  
• 
  у визначенні Кабінетом Міністрів України порядку перегляду і збільшення тарифів на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та профе­сійних захворювань залежно від рівня виробничого травматизму і ступеня шкідливо­сті умов праці;
  
• 
  у роботі комісій з питань охорони праці підприємств, з атестації посадових осіб на знання ними нормативних актів про охорону праці, з приймання в експлуа­тацію нових і реконструйованих об'єктів виробничого призначення на відповідність їх до вимог нормативних актів про охорону праці, з атестації робочих місць за умова­ми праці.
  

Безпосередніми виконавцями функцій профспілок на підприємствах, згідно з Законом України «Про охорону праці», є профспілковий комітет, його комісія з питань охорони праці, цехові комітети, профгрупи і громадські інспектори з охоро­ни праці. Функції і обов'язки цих громадських формувань і їх права викладені у відповідних положеннях, затверджених президією Федерації профспілок України від 20 вересня 1994 р.

Оскільки зміст роботи громадських інспекторів профспілкових комітетів та уповноважених з питань охорони праці трудових колективів багато в чому збіга­ються, то розгляд даного питання опускається, так як воно щодо уповноважених до­сить детально висвітлене в попередній частині підрозділу.

Підтвердженням сказаного може слугувати і той факт, що відповідно до Типо­вого положення про роботу уповноважених трудових колективів, останні можуть бути одночасно і представниками профспілок з питань охорони праці. В той же час, за рішенням трудового колективу обов'язки уповноважених можуть бути покладені на громадських інспекторів з охорони праці профспілок. Разом з тим, необхідно зазначити, що профспілковий комітет має дещо ширші права. Зокрема, він має право внести власнику, державним органам управління подання з будь-якого питання охо­рони праці та домагатися від них аргументованої відповіді. Більше того, відповідно до ст. 45 КЗпП на вимогу профспілкового комітету, який підписав за дорученням трудо­вого колективу колективний договір, власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір (контракт) з будь-яким керівником або усунути його із займаної посади, якщо він порушує законодавство про працю і не виконує заходи або вимоги колективного договору, в тому числі і з питань охорони праці.

Значна роль профспілкових комітетів щодо профілактики травматизму та про­фесійних захворювань. На засіданнях своїх колективних органів вони розглядають причини нещасних випадків, особливо з важкими наслідками і дають принципову оцінку діяльності власника щодо підвищення рівня безпеки праці на виробництві. Важливою функцією профспілкового комітету є захист інтересів членів профспілки та інших працівників (на їх прохання) при розгляді конфліктних ситуацій з будь-яких питань охорони праці.

1.5. РОЗСЛІДУВАННЯ ТА ОБЛІК НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ, ПРОФЕСІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ І АВАРІЙ НА ВИРОБНИЦТВІ

Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві належить проводити згідно з ДНАОП 0.00-4.03-01 «Положення про поря­док розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві». Дія цього Положення поширюється на підприємства, установи і організації незалежно від форми власності (далі — підприємства), на осіб, які є власни­ками цих підприємств або уповноваженими ними особами, фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності, які відповідно до законодавства використовують найману працю (далі — роботодавці), на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно при умові добровільної сплати ними внесків на державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а також на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту), проходять виробничу практику або залучаються до праці (далі — працівники).

Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з учнями та студентами навчальних закладів під час навчально-виховного процесу, тру­дового і професійного навчання в навчальному закладі, визначається МОН України.

Нещасні випадки, що не пов'язані з виконанням трудових обов'язків підляга­ють розслідуванню відповідно до «Порядку розслідування та обліку нещасних випа­дків невиробничого характеру» (Постанова Кабінету Міністрів України від 27. 03. 2001 р. № 270).

1.5.1. РОЗСЛІДУВАННЯ ТА ОБЛІК НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ

Розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров'я, поранення, трав­ми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іоні­зуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, сти­хійного лиха, контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті на підприємстві (далі — нещасні випадки).

За висновками роботи комісії з розслідування визнаються пов'язаними з вироб­ництвом і складається акт за формою Н-1 про нещасні випадки, що сталися з праців­никами під час виконання трудових (посадових) обов'язків, у тому числі у відряджен­нях, а також ті, що сталися під час:

• 
  перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці роботи протягом робочого часу починаючи з моменту приходу працівника на під­приємство до його виходу, який повинен фіксуватися відповідно до правил внутріш­нього трудового розпорядку, або за дорученням роботодавця в неробочий час, під час відпустки, у вихідні та святкові дні;
  
• 
  приведення в порядок знарядь виробництва, засобів захисту, одягу перед
  початком роботи і після її закінчення, виконання заходів особистої гігієни;
  
• 
  проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі підприємства або на транспортному засобі іншого підприємства, яке надало його згідно з договором (заяв­кою), за наявності розпорядження роботодавця;
  
• 
  використання власного транспортного засобу в інтересах підприємства
  з дозволу або за дорученням роботодавця відповідно до встановленого порядку;
  
• 
  провадження дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий,
  тобто дій, які не входять до кола виробничого завдання чи прямих обов'язків праців­ника (надання необхідної допомоги іншому працівникові, дії щодо попередження можливих аварій або рятування людей та майна підприємства, інші дії за наявності розпорядження роботодавця тощо);
  
• 
  ліквідації аварій, пожеж та наслідків стихійного лиха на виробничих об'єктах і транспортних засобах, що використовуються підприємством;
  

— інші випадки, зазначені у Положенні.

Нещасні випадки, що сталися з працівниками на території підприємства або в іншому місці роботи під час перерви для відпочинку та харчування, яка встановлюється згідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку, а також під час перебування працівників на території підприємства у зв'язку з проведенням роботодавцем наради, отриманням заробітної плати, обов'язковим проходженням медичного огляду тощо, а також у випадках, передбачених колективним договором (угодою) визнаються також пов'язаними з виробництвом і про них складається акт за формою Н-1.

За висновками роботи комісії з розслідування не визнаються пов'язаними з виробництвом і не складається акт за формою Н-1 про нещасні випадки, що сталися з працівниками:

• 
  під час прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, який не належить підприємству і не використову­вався в інтересах цього підприємства;
  

• 
  за місцем постійного проживання на території польових і вахтових селищ;
  

• 
  під час використання ними в особистих цілях транспортних засобів під­
  приємства без дозволу роботодавця, а також устаткування, механізмів, інструментів, крім випадків, що сталися внаслідок несправності цього устаткування, механізмів, інструментів;
  
• 
  внаслідок отруєння алкоголем, наркотичними або іншими отруйними речови­нами, а також внаслідок їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявністю медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин у виробни­чих процесах, або порушенням вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування, або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп'янін­ня, був відсторонений від роботи згідно з установленим порядком;
  
• 
  під час скоєння ними злочинів або інших правопорушень, якщо ці дії підтвер­джені рішенням суду;
  
• 
  у разі природної смерті або самогубства за винятком випадків, зазначених
  у Положенні, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та органів прокуратури.
  

Якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що про нещасний випадок не повинен складатися акт за формою Н-1, про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ (невиробничий травматизм) відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру.

Про кожний нещасний випадок свідок, працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів до надання необхідної допомоги.

Керівник робіт (уповноважена особа підприємства) у свою чергу зобов'язаний:

• 
  терміново організувати надання медичної допомоги потерпілому, у разі необ­хідності доставити його до лікувально-профілактичного закладу;
  
• 
  повідомити про те, що сталося, роботодавця, відповідну профспілкову орга­нізацію;
  
• 
  зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент події (якщо це не загро­жує життю і здоров'ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів до недопущення подібних випадків.
  

Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок, крім випадків із смертельним наслідком та групових:

• 
  повідомляє про нещасний випадок відповідний робочий орган виконавчої
  дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків (далі — Фонду),
  якщо потерпілий є працівником іншого підприємства — це підприємство, у разі
  нещасного випадку, що стався внаслідок пожежі — відповідні органи державної
  пожежної охорони, а в разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєн­ня) — відповідні установи (заклади) державної санітарно-епідеміологічної служби;
  
• 
  організовує його розслідування і утворює комісію з розслідування.
  

До складу комісії з розслідування включаються: керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа (спеціаліст), на яку роботодавцем покладено вико­нання функцій спеціаліста з питань охорони праці (голова комісії), керівник структур­ного підрозділу або головний спеціаліст, представник профспілкової організації, чле­ном якої є потерпілий, або уповноважений трудового колективу з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки, інші особи.

У разі настання нещасного випадку з можливою інвалідністю до складу комісії з розслідування включається також представник відповідного робочого органу вико­навчої дирекції Фонду.

Комісія з розслідування нещасного випадку зобов'язана протягом трьох діб:

— обстежити місце нещасного випадку, опитати свідків і осіб, які причетні до нього, та одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо;

— визначити відповідність умов і безпеки праці до вимог нормативно-право­вих актів про охорону праці;

— з'ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку, визначи­ти, пов'язаний чи не пов'язаний цей випадок з виробництвом;

— визначити осіб, які допустили порушення нормативно-правових актів
про охорону праці, а також розробити заходи щодо запобігання подібних нещасних випадків;

• 
  скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 у двох примір­никах, а також акт за формою Н-1 або акт за формою НТ про потерпілого у шести примірниках і передати його на затвердження роботодавцю;
  
• 
  у випадках виникнення гострих професійних захворювань (отруєнь) крім
  акта за формою Н-1 складається також карта обліку професійного захворювання
  (отруєння) за формою П-5.
  

До першого примірника акта розслідування нещасного випадку (акт за формою Н-5) додаються акт про нещасний випадок на виробництві (акт за формою Н-1) або акт про нещасний випадок невиробничого характеру (акт за формою НТ), пояснення свідків, потерпілого, витяги з експлуатаційної документації, схеми, фотографії та інші документи, що характеризують стан робочого місця (устаткування, машини, апаратури тощо), у разі необхідності також медичний висновок про наявність в організмі потер­пілого алкоголю, отруйних чи наркотичних речовин. Нещасні випадки, про які скла­даються акти за формою Н-1 або НТ, беруться на облік і реєструються роботодавцем у спеціальному журналі за встановленою формою.

Роботодавець повинен розглянути і затвердити акти за формою Н-1 або НТ протягом доби після закінчення розслідування, а щодо випадків, які сталися за межа­ми підприємства,— протягом доби після одержання необхідних матеріалів. Затвер­джені акти протягом трьох діб надсилаються:

• 
  потерпілому або його довіреній особі разом з актом розслідування нещасно­го випадку (за формою Н-5);
  
• 
  керівникові цеху або іншого структурного підрозділу, дільниці, місця, де стався нещасний випадок, для здійснення заходів щодо запобігання подібних випадків;
  
• 
  відповідному робочому органу виконавчої дирекції Фонду разом з копією
  акта за формою Н-5;
  
• 
  відповідному територіальному органу Держнаглядохоронпраці;
  
• 
  профспілковій організації, членом якої є потерпілий;
  
• 
  керівникові (спеціалістові) служби охорони праці підприємства або посадо­вій особі (спеціалісту), на яку роботодавцем покладено виконання функцій спеціаліс­та з питань охорони праці (акт за формою Н-1 або НТ надсилається разом з першим примірником акта за формою Н-5 та іншими матеріалами розслідування).
  

На вимогу потерпілого голова комісії з розслідування зобов'язаний ознайомити потерпілого або його довірену особу з матеріалами розслідування нещасного випадку.

Копія акта за формою Н-1 надсилається органу, до сфери управління якого нале­жить підприємство, у разі відсутності такого органу — відповідній місцевій держад­міністрації або виконавчому органу місцевого самоврядування. У разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) копія акта за формою Н-1 та карта обліку гострого професійного захворювання (отруєння) за формою П-5 надсилається також до відповідної установи (закладу) державної санітарно-епідеміологічної служ­би, яка веде облік випадків гострих професійних захворювань (отруєнь).

Акти розслідування нещасного випадку, акти за формою Н-1 або НТ разом з матеріалами розслідування підлягають зберіганню протягом 45 років на підприєм­стві, працівником якого є (був) потерпілий. У разі ліквідації підприємства акти за формою Н-5, за формою Н-1 або НТ підлягають передачі правонаступникові, який бере на облік ці нещасні випадки, а у разі його відсутності або банкрутства — до державного архіву.

По закінченні періоду тимчасової непрацездатності або у разі смерті потерпіло­го роботодавець, який бере на облік нещасний випадок, складає повідомлення про наслідки нещасного випадку за формою Н-2 і в десятиденний термін надсилає його організаціям і посадовим особам, яким надсилався акт за формою Н-1 або НТ.

Нещасний випадок, про який безпосереднього керівника потерпілого чи роботодав­ця своєчасно не повідомили, або якщо втрата працездатності від нього настала не зразу, незалежно від терміну, коли він стався, розслідується згідно з Положенням протягом місяця після одержання заяви потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси.

Нещасні випадки з учнями і студентами навчальних закладів, що сталися під час проходження ними виробничої практики або виконання робіт на підприємстві під керівництвом його посадових осіб, розслідуються і беруться на облік підприємством. У розслідуванні повинен брати участь представник навчального закладу.

Контроль за своєчасністю та об'єктивністю розслідування нещасних випадків, їх документальним оформленням та обліком, виконанням заходів щодо усунення причин здійснюється органами державного управління, органами державного нагля­ду за охороною праці, Фондом відповідно до їх компетенції. Громадський контроль здійснюють трудові колективи через обраних ними уповноважених з питань охорони праці та профспілки через виборні органи й своїх представників. Ці органи мають право вимагати від роботодавця складення акта за формою Н-1 або його перегляду, якщо встановлено, що допущено порушення вимог Положення або інших норматив­но-правових актів про охорону праці.

У разі відмови роботодавця скласти акт за формою Н-1 про нещасний випадок чи незгоди роботодавця, потерпілого або особи, яка представляє його інтереси, із змістом акта розслідування нещасного випадку, акта за формою Н-1 питання вирішу­ється в порядку, передбаченому законодавством про розгляд трудових спорів.