167 ся методика переказування. Дітям пропонують переказ за малюнками дітей; переказ за планом; переказ за вибором дітей; придумування дітьми продовження до прослуханого оповідання або придумування казок за аналогією. У роботі з дітьми підготовчої групи особливу увагу треба приділити формуванню початкових навичок навчальної діяльності — уміння слухати мову педагога, розуміти її, запам’ятовувати, діяти згідно з вказівками вихователя. Різними прийомами вихователь спонукає дітей до того, щоб вони передали прочитане зрозуміло, чітко, Спрямували свою мову до тих, хто їх слухає, могли уточнити, доповнити відповіді інших дітей, виявляючи до товаришів доброзичливість, зацікавленість. У першому півріччі переказування проводиться за методикою старшої групи. Підбираються лише складніші твори, ускладнюється методика проведення бесіди за змістом твору. Через деякий час можна вводити-переказування довгих оповідань і казок. Краще на першому занятті тільки прочитати твір і провести бесіду, а вже на другому провести переказ, при цьому твір прочитати ще раз, а потім переказувати його і запитання вже не ставити. Довгі твори краще переказувати частинами, але проводити таке переказування можна лише тоді, коли діти добре знають оповідання і коли його можна поділити на логічно закінчені частини. У другому півріччі, як доведено дослідженнями Р. І. Габової, можна навчити дітей поєднувати прослухане з певним образом. Для цього за змістом окремих творів можна проводити малювання з дальшим переказом за малюнками. Переказ після такої роботи стає осмисленим, самостійним. Дитина починає розуміти, що твір можна поділити на частини і кожну частину можна відтворити на папері. Проведення переказу за малюнками дітей потребує значної попередньої підготовки. На першому занятті треба прочитати дітям твір, провести бесіду за його змістом. Через деякий час на занятті з образотворчої діяльності діти малюють за змістом цього твору. Звичайно, для такої роботи треба брати твори, зміст яких діти зможуть відтворити в малюнках (наприклад, ≪Ранкові промені≫, ≪Чотири бажання≫ К. Ушинського, ≪Сини≫ В. Осє .воїта ін.). Кожна дитина обирає тему малюнка. На наступному занятті з розвитку мови діти переказують за власними малюнками. Вихователь підбирає малюИки відповідно до послідовності епізодів у творі (по одному малюнку на кожний епізод). Усі малюнки виставляються перед дітьми. Спочатку одна дитина розповідає за всіма малюнками, потім інші діти —за окремими малюнками, а можна і навпаки: спочатку розповідають за окремими малюнками, а в кінці один чи двоє дітей — за всіма зразу. Після того як діти навчаться переказувати твір за малюнками, можна використати складніший прийом навчання — запитання у вигляді плану. План треба пропонувати дітям після читання твору, перед переказом. Бесіда в цьому випадку не проводиться. Переказування за планом —• складне завдання для дошкільника, і навчитися цього зразу дитина невможе. Спочатку треба кілька разів нагадати запитання в-ході переказування, поки дитина не навчиться запам’ятовувати їх. У другому півріччі можна провести переказування знайомих „казок чи оповідань за вибором дітей. Вихователь назиіває два або три твори і пропонує всім подумати, хто який твір хоче розповісти. На деяких заняттях для переказу можна пропонувати два тексти: перший — новий для дітей, порівняно легкий для них; другий — уже відомий дітям (він повинен бути коротким). Під кінець року можна пропонувати для переказування оповідання описового характеру. Як правило, це оповідання про природу В. Біанкі, Є. Чарушина, Н. Сладко- ва, Г. Скребицького та ін. Перекази описових творів повинні обов’язково спиратися на знании, досвід дітей, який вони набули шляхом безпосереднього сприймання навколишнього життя в процесі всієї виховної роботи. За допомогою 'переказу діти глибше й повніше засвоюють оповідання про природу, вчаться її спостерігати, відшукувати нове в знайомому і говорити про це образно, цікаво. Цінним прийомом навчання є оцінка, аналіз і обговорення дітьми переказів своїх товаришів. Дітей треба вчити уважно вислуховувати перекази інших і доброзичливо обговорювати їх. Ефективним ігровим прийомом вправляння дітей у виразності переказу є гра-драматизація. Вона проводиться в кінці заняття і займає хвилин п’ять. Гра-драма- тизація не вимагає декорацій, костюмів і попередньої підготовки. Слова від автора говорить спочатку вихователь, а потім і діти. Для виконання-ролей у грі виклика- ються в першу чергу діти з погано розвиненою мовою, тому що короткі репліки під силу всім дітям. Найлегші для драматизації народні казки ≪Колобок≫, ≪Котик і півник≫ та ін. Вони мають сюжетну повторність, у них легка й образна мова.__
|
Скачать 0.9 Mb.