Палеха Загальне документознавство. Палеха Ю.І. Загальне документознавство
Скачать 2.22 Mb.
|
7. Властивості, функції й ознаки документаСистемний підхід до вивчення документаПояснити сутність документа - це завдання, котре можна вирішити за допомогою теорії системного підходу - методологічного напряму в науці, що ставить своїм завданням розробку засобів та методів дослідження складно-організованих об'єктів-систем. Згідно означеного теоретичного підходу будь-яка система (проста чи складна) конструюється з обмеженої кількості елементів, пов'язаних між собою певною метою функціонування. Проста система - це сукупність однорідних елементів, що виконують необхідну для існування системи функцію. Якщо в системі кілька таких сукупностей, то кожна з них набуває рангу підсистеми, а вся система стає складною [32]. Різновидом системного підходу є структурно-функціональний підхід, згідно якого об'єкт одночасно може входити до декількох систем, виконуючи в кожній із них свої специфічні функції. Зазначені функції обумовлюються не стільки його суттю, скільки факторами зовнішнього середовища, наявними зв'язками в системі, до якої цей об'єкт відноситься. Один і той самий об'єкт може мати властивості, які використовуються в конкретній системі і які можуть бути зовсім не придатними для іншої. Маніпулюючи об'єктом, його можна застосовувати в різних аспектах, доки ті чи інші властивості не будуть виявлені максимально, що дасть можливість об'єкту посісти відповідне місце в системі й наділити його необхідними функціями. Потреба системного вивчення документа диктується, насамперед, необхідністю як ідентифікації того чи іншого матеріального (речовинного) носія інформації, яким виступає документ, так і визначенням його властивостей та функцій як об'єкта тієї чи іншої сфери соціально-комунікативної діяльності (бібліотечної, бібліографічної, архівної, а також інформатики, документознавства тощо). Тому, з одного боку, документ виступає сам як проста система (у єдності матеріального носія та інформації), а з іншого - документ стає елементом більш загальної системи - наприклад, того чи іншого виду управлінської, технічної, картографічної документації тощо, документного потоку або масиву. Системний підхід до вивчення документа полягає в аналізі всіх його характеристик: - властивостей, ознак і функцій; - інформаційної складової (як основного призначення документа); - видів інформації, що фіксується в документі; - матеріальної (фізичної) складової документа, його основи, способу запису й форми носія; - реквізитів, що є обов'язковими позначками для документа; - у термінологічних трактуваннях дефініції "документ" у його історичному генезисі. Вищезазначене уможливлює віднесення документів як до категорії складноструктурованих систем, так і бути елементом системи вищого порядку, змушуючи його призвичаюватись під неї. Значимі властивості документаЗ точки зору структурно-функціонального підходу документ - це умовне означення певної групи об'єктів штучного походження, які мають певні властивості й виконують відповідні функції. У залежності від виду документ може мати певну кількість властивостей, які відрізняють його від інших об'єктів, і залежно від ситуації обумовлюють його функціональне призначення. Найбільш значимі властивості текстового документа можна звести в таблицю 2.7. Таблиця 2.7. Властивості текстового документа
Для іконографічного документа наявність таких властивостей як атрибутивність та структурованість не обов'язкові. Сукупність властивостей документа - це особлива цілісна система, яка виконує покладені на неї суспільством функції. Зв'язок між властивостями досить тісний, тому виокремити їх можна лише умовно. Одночасне функціонування документа в різних документних системах збагачує його властивості й може слугувати зовнішнім стимулом його розвитку. Основні ознаки документаДо основних ознак документа, як зазначає у своїй роботі проф. Н.М.Кушнаренко [19], відносяться: наявність семантики змісту стабільна матеріальна (речова) форма призначеність для використання в соціальній комунікації завершеність повідомлення Характеристика вищезгаданих ознак для текстового документа наведена в таблиці 2.8. Таблиця 2.8. Основні ознаки текстового документа Семантичне (від грецького- той, що означає) поле - це просторова, тимчасова або інша структура, у якій знак (набір знаків) може отримувати різні значення, залежно від місця свого знаходження. Структура текстового документа, як вважає проф. Ю.М. Столяров, повинна створюватися відповідно до певних принципів, а саме: адекватності документа поставленій меті, раціональність, атрактивність [31]. Принципи побудови семантичного поля текстового документа зведені в таблиці 2.9. Таблиця 2.9. Принципи побудови семантичного поля текстового документа
Загальні та спеціальні функції документаПершочергова функція документа полягає в переданні ним визначеної соціальної інформації. Приміром, текстовий, ізографічний чи музичний документ може нести істину, добро, красу, але й разом з тим і негативну інформацію: відмову, розчарування, смуток тощо. Уперше питання про соціальну інформацію, яку містить документ, було поставлене науковцями ще в 20-30-ті роки минулого століття. Пізніше, найбільш глибоко сутність цього поняття розкрили у своїх працях A.B. Соколов та Ю.М. Столяров [28,33]. Соціальна роль документа виявляється, перш за все, у його призначенні. Документ може призначатись для всіх членів суспільства, тобто мати масове призначення, або ж стосуватися окремих соціальних груп, спеціалістів, тобто бути спеціалізованим. Соціальне призначення документа виявляється через його безпосередні функції. Документ, як і будь-яка інша система, створюється суспільством лише за тієї умови, якщо він виконує необхідні суспільству функції. Отже, функція документа - це його суспільна роль, мета й завдання. Оскільки документ виступає як поліфункціональний об'єкт, він виконує низку взаємопов'язаних соціальних функцій. Умовно їх поділяють на три групи: головні, загальні, спеціальні. Головні функції - це зберігання й передача інформації в часі та просторі. Створюється документ із метою забезпечення потреб суспільства за допомогою документної інформації. До загальних функцій документів відносяться: інформативно-комунікативна кумулятивна регулятивно-комунікативна культурна Зазначені функції характерні для більшості документів, незалежно від їх типу та виду. Характеристика загальних функцій документа наведена в таблиці 2.10. Таблиця 2.10. Загальні функції документів
Спеціальні функції притаманні не всім, а окремим видам і типам документів, де вони проявляються у відповідності до соціальних потреб суспільства. До спеціальних функцій, у свою чергу, можуть відноситись: управлінська (регулятивна) історичного джерела пізнавальна (когнітивна) обліку правова гедонічна До спеціальних функцій можна також віднести: політичну, ідеологічну, художньо-естетичну, захисту інформації, грошового виразу, статистичну, джерельну, підтвердження авторського права тощо" Кількість спеціальних функцій документа, як і можливих потреб суспільства, може бути досить значна, оскільки ці функції визначені суспільно-практичними цілями й завданнями, число яких не обмежене. Автор документа, як правило, наділяє його якоюсь однією функцією, об'єктивно ж цей документ несе й інші функції. З часом питома вага тієї або іншої функції може змінюватися. Перераховані функції можна розділити на: а) функції оперативного характеру, час дії яких обмежено (управлінська, правова, обліку); б) функції постійнодіючі (інформаційна, соціальна, історичного джерела). Так, наприклад, свідоцтво про середню освіту, або диплом про вищу освіту чи свідоцтво про підвищення кваліфікації виконують як постійно діючі функції, так і функції оперативного характеру: інформаційну, культурну, соціальну, правову та функцію історичного джерела тощо. Характеристика спеціальних функцій документа наведена в таблиці 2.11. Таблиця 2.11. Спеціальні функції документів
У цілому аналіз функцій текстових документів дозволяє виділити сукупні, кількісні та якісні їх характеристики. Деякі функції становлять суть документа незалежно від волі й бажання автора, іншими документ наділяється свідомо, залежно від конкретних потреб. Зі зміною місця й ролі документа в інформаційному середовищі співвідношення між функціями змінюється, оперативна інформація перетворюється в ретроспективну. Знання функцій документа дозволяє з'ясувати цільове (для чого та з якою метою створений конкретний документ) та читацьке (для кого створений документ - для дітей, дорослих, спеціалістів, студентів тощо) призначення, що допомагає якомога ефективніше використати його потенційні можливості. |