Главная страница
Навигация по странице:

  • Особливості укладення договорів за конкурсом

  • Предметом конкурсу є

  • Сповіщення про проведення конкурсу є запрошенням роботи оферти

  • Переможцем конкурсу

  • 34. Договір купівлі-продажу укладений на майбутнє. Загальна характеристика. Правове регулювання.

  • Стаття 635 ЦКУ Стаття 182 ГКУ

  • цив. цив і сім (копия). Питання до іспиту поняття зобовязального права України та його система


    Скачать 393.14 Kb.
    НазваниеПитання до іспиту поняття зобовязального права України та його система
    Дата24.01.2022
    Размер393.14 Kb.
    Формат файлаdocx
    Имя файлацив і сім (копия).docx
    ТипКодекс
    #340965
    страница8 из 46
    1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   46

    Аукціон як спосіб укладення договору


    Аукціон - спосіб публічного, почергового продажу товарів на основі конкурсу покупців; спеціалізований ринок з аукціонного продажу певного різновиду товарів, який функціонує постійно або періодично.
    Аукціонний продаж може бути примусовим, організованим для реалізації майна несправного боржника, та добровільним, що організований самим продавцем чи здійснюється ним через організацію, спеціально на те уповноважену.

    Шляхом проведення аукціону можуть укладатися господарські договори різного виду (купівлі-продажу майна у процесі приватизації, закупівлі продукції для державних потреб, оренди майна виробничого призначення, підряду на капітальне будівництво, щодо права користування надрами тощо).

    Публічні (прилюдні) торги, які проводяться при зверненні стягнення на майно боржника, відбуваються у формі аукціону, що передбачено Положенням про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1997 р. № 1448

    Особливість таких торгів полягає у тому, що вони проводяться не з ініціативи власника майна (або уповноваженого ним органу), а лише з підстав, передбачених чинним законодавством (при реалізації заставленого майна - згідно із Законом України "Про заставу", при виконанні рішення суду - згідно із Законом України "Про виконавче провадження").

    Файл:Договір на організацію та проведення відкритих публічних торгів (аукціону).doc

    Особливості укладення договорів за конкурсом


    Конкурс - це спосіб укладення договору, за яким право на придбання товару (виконання роботи, надання послуги) передається покупцю (замовникові), який у ході торгів запропонує найкращі умови подальшої експлуатації обєкта (застосування виконаної роботи, наданої послуги), а за рівних умов - найвищу ціну.

    Проведення різного роду конкурсів, як правило регулюється на рівні підзаконних нормативних актів. Це зокрема:

    • Постанова Кабінету Міністрів України від 27.04.2011 № 464 "Питання державного оборонного замовлення"

    • Наказ Фонду державного майна України від 04.03.1998 № 396 "Про затвердження Порядку проведення конкурсу на укладання договору оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства,його структурного підрозділу"

    Предметом конкурсу є право на укладення договору.

    Продаж об'єктів господарських прав за конкурсом є механізмом нетрадиційної конкуренції, спрямований на організацію конкуренції серед потенційних контрагентів з метою визначення найкращого проекту договору (оферти), що буде підписаний ініціатором конкурсу після додаткового узгодження його умов.

    Сповіщення про проведення конкурсу є запрошенням роботи оферти для визначення під час конкурсу найкращої. На підставі висновків конкурсної комісії приймається рішення про переможця конкурсу, яке оформлюється відповідним протоколом.

    Переможцем конкурсу визнається претендент, який запропонував найкращі умови своєї участі в договірних відносинах (найкращий проект договору відповідно до умов конкурсу. Переможець конкурсу отримує право на укладення договору, безпосередня реалізація якого здійснюється після узгодження істотних умов договору обома сторонами.
    34. Договір купівлі-продажу укладений на майбутнє. Загальна характеристика.

    Правове регулювання.

    Визначення попереднього договору розкривається у Цивільному (далі – ЦКУ) та Господарському (ГКУ) кодексах України.

    Стаття 635 ЦКУ

    Стаття 182 ГКУ

    Попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

    За попереднім договором суб'єкт господарювання зобов'язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором.

    Так із наведених легальних визначень витікає правова сутність попереднього договору, яка полягає у виконанні таких функцій:

    1. спонукання до укладення в майбутньому основного договору шляхом встановлення відповідного обов’язку;

    2. фіксація умов основного договору.

    Оскільки з положень ст. 635 ЦКУ не вбачається будь-яких обмежень щодо виду або предмету договору, який можуть зобов’язатися укласти сторони у майбутньому на підставі попереднього договору, тому така домовленість може бути досягнута сторонами щодо будь-яких договорів: про відчуження майна (у тому числі нерухомого), надання послуг, виконання робіт, надання майна в найм тощо.

    Таким чином, попередній договір створює для сторін одне основне зобов'язанняукласти протягом узгодженого терміну певний тип цивільно-правового договору на заздалегідь узгоджених умовах.

    При цьому необхідно чітко прописувати, що попередній договір є саме таким, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 635 ЦКУ договір про наміри (протокол про наміри тощо), якщо в ньому немає волевиявлення сторін щодо надання йому сили попереднього договору, не вважається попереднім договором.

    Стосовно строків (термінів) укладення основного договору ч. 1 ст. 635 ЦК України встановлено, що законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору. Таке обмеження на разі встановлено тільки щодо суб’єктів господарювання (юридичні особи, фізичні особи – підприємці), які згідно з ч. 1 ст. 182 ГК України зобов’я­зуються укласти основний господарський договір у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору.

    Якщо ж законом таке обмеження не визначено, то строки укладення основного договору, а також обмеження щодо даних строків, відповідно до наведеного, може бути погоджено за домовленістю сторін.
    1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   46


    написать администратору сайта