обр мист. обр. мист б. 11 3-4. По171211 Міністерство освіти І науки України
 Скачать 0.56 Mb.
|
|
ПО-17-1-2/11 Міністерство освіти і науки України Комунальний заклад вищої освіти «Дніпровський педагогічний коледж» Дніпропетровської обласної ради» Навчально-методична карта заняття №3-4 Назва та № спеціальності _013 Початкова освіта Дисципліна Образотворче мистецтво з методикою навчання Тема Планування та організація навчально – виховної роботи з образотворчого мистецтва. Методика позакласної роботи з образотворчого мистецтва Тип заняття Лекція Мета заняття Дати поняття: про організаційні форми навчання, схему уроку з образотворчого мистецтва , їх специфіка; обладнання до уроків образотворчого мистецтва, види наочності; особливості проведення контролю та оцінювання практичних робіт; специфіку календарно-тематичного планування з образотворчого мистецтва; особливості методики позакласної та позашкільної роботи з образотворчого мистецтва; особливості проведення уроків декоративного малювання та уроків ліплення. Розвивати мислення, пам'ять, увагу. Виховувати інтерес до методики образотворчого мистецтва. Забезпечення заняття : * наочно-демонстраційний матеріал Календарно - тематичні плани з образотворчого мистецтва, альбоми - посібники «Образотворче мистецтво 1,2,3,4 класи», малюнки дітей, диск «Образотворче мистецтво в початкових класах». * Роздатковий матеріал * ТЗН Мультимедійний проектор Література Основна 1. Коновець С. В. Образотворче мистецтво в початковій школі: Методичний посібник. – К.: Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, 2007. 2. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1-4 класи.-Київ: Початкова школа. - 2016. - 432с. Додаткова 1. Масол Л. М. Методика навчання мистецтва у початковій школі: Посібник для вчителів /Л. М. Масол, О. В. Гайдамака, Е.В.Бєлкіна, О. В. Калініченко, І. В. Рудчеко. – Х.: Веста: Видавництво”Ранок”, 2006. 2.Державний стандарт початкової загальної освіти // Постанова Кабінету Міністрів України №87 від 21. 02. 2018. 3.Мужикова І.М. Методика викладання образотворчого мистецтва: Методичні рекомендації. – Полтава: ПДПУ, 2004. Структура лекції 1. Вступна частина - перевірка присутності здобувачів освіти на занятті; - повідомлення теми лекції (для запису) Планування та організація навчально – виховної роботи з образотворчого мистецтва. Методика позакласної роботи з образотворчого мистецтва План лекції 1. Організаційні форми навчання. Урок образотворчого мистецтва. Обладнання для уроків образотворчого мистецтва. Види наочності. 2. Контроль та оцінка. 3. Календарно-тематичне планування з образотворчого мистецтва. 4. Основні види робіт з образотворчого мистецтва у початкових класах. 5. Методика позакласної роботи з образотворчого мистецтва. 6. Зміст роботи на уроках декоративно-прикладного мистецтва. 7. Особливості уроків ліплення. 2. Основна частина - постановка пізнавального завдання, створення проблемної ситуації Які необхідно використовувати організаційні форми навчання на уроці образотворчого мистецтва для засвоєння нових знань та вмінь, розвитку та саморозвитку творчих задатків учнів? У чому полягає педагогічна майстерність на уроці? Педагогічна майстерність вчителя полягає в усвідомленні цілей навчального процесу, чіткому визначенні завдань конкретного етапу навчання, конкретного уроку та їх реалізації, доцільному підборі методів та форм навчання. - виклад основних положень лекції відповідно до плану 3. Заключна частина - підбиття підсумків - формулювання загального висновку - установка та завдання для самостійної та пошукової роботи - методичні поради - відповіді на запитання здобувачів освіти. Лекція Організаційні форми навчання Спосіб взаємодії вчителя та учня на уроці визначається організаційними формами навчання. До них належать: урок, лекція, семінар, практичні заняття, екскурсії, залік, домашня навчальна робота та ін. Головною формою організації навчання при викладанні образотворчого мистецтва є урок. Для кожного уроку вчитель розробляє його структуру. Серед загально-дидактичних етапів уроку визначаються такі (за І.Я. Лернером): • Організаційний етап, на якому відбувається підготовка учнів до роботи, організація робочого місця. Цей етап може бути як на початку, так і в середині уроку, при зміні видів навчально-пізнавальної діяльності. • Етап перевірки домашнього завдання. При викладанні образотворчого мистецтва домашнє завдання може бути відсутнім. Замість практичної роботи може бути задано спостереження за явищами природи та предметним середовищем. Але дуже важливим є перегляд закінчених робіт минулого уроку, з їх позитивним аналізом. Цей етап краще проводити на початку уроку, щоб звільнити дитину від очікування оцінювання його діяльності. • Етап всебічної перевірки ступеня засвоєння навчального матеріалу. Засобом репродуктивної бесіди, або іншими, на цьому етапі визначається засвоєння навчального матеріалу теми, яка вивчається чи повторюється, виявляються слабкі сторони, і для подальшого просування вносяться роз'яснення, стимулюється застосування раціональних прийомів. • Етап підготовки учнів до активного і свідомого засвоєння навчального матеріалу. На цьому етапі відбувається мотивація учнів до активного сприйняття нового навчального матеріалу, актуалізація раніше засвоєних знань та умінь, активізація навчально-пізнавальної діяльності. • Етап засвоєння нового навчального матеріалу, формування або закріплення, удосконалення, узагальнення, систематизація нових знань і умінь інтелектуального та практичного характеру. Планування навчального матеріалу за темами дає можливість на перших уроках вивчення теми розкрити всі її складові, і надати уявлення про цілісний фрагмент змісту освіти, що вивчається; послідовно здійснити розкриття головних понять, алгоритмів дій, відпрацювання умінь та навичок, провести узагальнення та систематизацію навчального матеріалу. • Етап перевірки розуміння і корекції засвоєння учнями нового матеріалу, на якому перевіряється розуміння учнями сутності елементів змісту освіти, що вивчаються, взаємозв'язок між ними, надається індивідуальна допомога. • Підведення підсумків уроку. Узагальнюються елементи знань та умінь, що вивчалися, і представляються цілісно. • Інформація про домашнє завдання (якщо є), роз'яснюється методика виконання, звертається увага на типові помилки. На уроках образотворчого мистецтва більша частина практичної роботи повинна виконуватися в класі. Залишається лише її завершення до закінченого вигляду. СХЕМА складання конспекту уроку образотворчого мистецтва та заняття по спеціалізації Специфіка і типи уроків. Тривалість Мета (див. програму) міжпредметні зв'язки Операційні цілі (завдання) ставлення Методи і техніки Обладнання Допоміжні матеріали Хід уроку (вступна частина – підготовчі заходи; основна частина – основні заходи; підсумкова частина) Типи уроків: за змістом - урок малювання з натури; - тематичне малювання /ілюстрування літературних творів, малювання на теми оточуючого життя/; - декоративне малювання; - ліплення; - сприймання творів образотворчого мистецтва; за метою навчання - формування нових знань та навичок; - закріплення знань та вмінь; - комбінований урок. Мета уроку: мета - це частина річного програмового матеріалу, віднесеного до даної теми. Відповідає на питання, що повинні засвоїти діти під час виконання завдання, визначає: навчальна мета - знання, які необхідні для виконання роботи; - вміння виконувати різні види художньої діяльності; розвиваюча мета - розвивати образне мислення, розвивати вміння виражати своє ставлення до творів мистецтва, розвивати навички сприймання прекрасного і потворного в навколишньому житті, розвивати уяву, фантазію, оригінальність, здатність аналізувати і синтезувати в художній образ реальні предмети і явища; розвивати сприймання кольорів, окомір, гостроту зору та інше; виховна мета - виховувати самостійність, інтерес і любов до мистецтва, естетичні почуття, смаки, працелюбство, охайність. Хід уроку (вступна частина – підготовчі заходи; основна частина – основні заходи; підсумкова частина) 1. Вступна частина Перевірка готовності до уроку, наявність матеріалів і інструментів на робочих місцях. Початок уроку /Методи: -Зустріч -Мозковий штурм -Закінчи речення -Блеф- турнір -Мікрофон -Пастка -Здивуй 2.Основна частина Вивчення нового матеріалу /10 хв./. /Методи: -Розповідь учителя Доповідь, повідомлення Театралізація Заочна мандрівка Алгоритм «змістовний склад естетичної оцінки твору» Технологія «Уяви себе» Словникова робота 2.1. Мотивація навчальною діяльністю / постановка мети, створення емоційної зацікавленості дітей діяльністю/. 2.2. Актуалізація опорних знань. 2.3. Аналіз моделі, малюнка /за формою, будовою, величиною, кольором/. 2.4. Послідовність виконання роботи. 2.5. Закріплення послідовності виконання завдання /конкретні вказівки до початку роботи/. 2.6. Практична робота /30 хв./ Фронтальна Колективна Робота в парах Групова Індивідуальна Метод проекту «Обери формат» Здійснення контролю за роботою учнів /за 5 хвилин до кінця заняття, уроку попередити, що слід закінчувати роботу/. 3. Підсумкова частина . Рефлексія: Методи/ Спіймай помилку Заповни таблицю Тестування Світлофор Так-ні Коло ідей Закінчи речення / Аналіз робіт /2 хв./ Колективний аналіз робіт: - дати дітям подивитися свої роботи; - при оцінці робіт звернути увагу на правильність виконання /форму, величину цілого і частин, будову, колір, образність, вміння передавати характерні для предмета особливості, композиційне розміщення; - під час аналізу малюнків з натури спрямувати увагу дітей на зіставлення малюнка з натурою, допомогти вияснити чи правильно передано будову предмету, його кольорова гама, пропорції; - в сюжетних малюнках звернути увагу на композицію, виразність образів, відмітити творчий підхід до виконання композиції, кольорове рішення, вміння діяти самостійно; - в декоративних малюнках важливо відмітити їх яскравість, вміння поєднувати елементи, ритм, симетрію, кольорове рішення візерунку чи орнаменту, різноманітність композиції. Підсумок. Форми організації навчально-пізнавальної діяльності В арсеналі кожного вчителя є значна кількість форм організації навчально-пізнавальної діяльності, а саме: - фронтальна форма, за характером сумісно-індивідуальна (передбачає, що всі учні працюють в одному темпі за однаковим завданням); - парна (організація навчально-пізнавальної діяльності за парами, які мають певну основу, навчальні, індивідуальні можливості учнів); - групова (склад учнів поділяється на групи, бригади, ланки; Кожна група має своє завдання, завдання рівноцінні за змістом та складністю); - кооперовано-групова, колективна (клас поділяється на групи для виконання кожною з них частини загального завдання); - диференційовано-групова (передбачає організацію роботи груп учнів з різними можливостями, за різними завданнями, що відповідають визначеним можливостям); - ланкова (передбачає організацію навчальної діяльності постійних груп учнів, за характером — послідовно-взаємодіюча); - бригадна (передбачає організацію навчальної діяльності спеціально сформованих тимчасових груп учнів, за характером - сумісно-взаємодіюча); - індивідуальна (самостійна робота кожного учня за особистим завданням і за самостійно обраним темпом, які залежать від навчальних можливостей і психічних особливостей); - індивідуально-групова (передбачає включення окремих учнів в роботу над оригінальними завданнями при виконанні основним складом класу загального завдання). Педагогічна майстерність вчителя полягає в усвідомленні цілей навчального процесу, чіткому визначенні завдань конкретного етапу навчання, конкретного уроку та їх реалізації, доцільному підборі методів та форм навчання. Для успішної організації занять з образотворчого мистецтва необхідно обладнати кабінет образотворчого мистецтва. Обладнання кабінету образотворчого мистецтва: 1. Дошка 2. Шафи для збереження наочних посібників 3. Меблі 4. Стелаж для зберігання репродукцій і таблиць 5. Стелаж для просушки малюнків 6. Екран 7. Підставка для натурних постановок 8. Затемнення на вікнах 9. Посуд для води 10. Матеріали Вчителю необхідно прикладати якомога більше зусиль, щоб створити нормальні умови для уроку образотворчого мистецтва і в першу чергу потурбуватись про те, щоб кожний учень мав необхідні матеріали і приналежності: 1. Папір білий і кольоровий 2. Олівці графітні( 2М) 3. Фарби акварельні. 4. Фарби гуашеві 5. Пензлі 6. Гумка 7. Кольорові олівці 8. Палітра 9. Посуд для води. Види наочності на уроках образотворчого мистецтва: демонстраційна, роздаткова, ТЗН. Демонстраційна: схеми, таблиці, репродукції картин, натурні постановки, зразки робіт, дитячі малюнки. Роздаткова: схеми, натурні предмети, динамічні таблиці, інструкційні картки, пам’ятки, гербарії та інш. Використовується педагогічний малюнок на дошці, як один із видів таблиць (в якому графічне пояснення матеріалу вчителем повинно бути пов’язане з ходом викладання навчального матеріалу). Вимоги до виготовлення та використання наочності під час проведення уроку образотворчого мистецтва. 1. Кожна таблиця повинна наочно показувати учням, що вони повинні зробити на даному етапі, який об’єм роботи. Вона повинна не тільки графічно відображати послідовність і ступінь виконання малюнку, але передусім вказувати на вузлові навчальні задачі. Таблиці повинні наочно показувати ті особливості будови натури, які будуть пояснюватися вчителем. 2. Кожний етап роботи на таблиці повинен охоплювати порівняно невеликий об’єм навчального матеріалу, щоб учень мав можливість добре засвоїти його. 3. Послідовність етапів роботи на динамічних таблицях повинна уважно продумуватись вчителем. По- перше, визначаються найбільш важливі моменти побудови зображення, по-друге, встановлюється їх послідовність, щоб у учня виробилась певна система роботи над малюнком. Кожна таблиця повинна витікати із попередньої. 4. Малюнки на таблицях виконуються чітко і ясно. В динамічних таблицях не повинно бути манерних розчерків, незакінчених штрихів, які заважають виявляти закономірності будови форми. Не слід боятися «сухості» малюнка, іноді краще спростити форму, зробити її більш наочною і ясною. 5. Наочність повинна бути естетично оформленою, охайною. 6. Використання педагогічного малюнка на уроці. Педагогічний малюнок немає самостійного значення, він тісно пов ’язаний зі словом педагога і являється лише графічним поясненням його думки. Процес побудови педмалюнка повинен бути пов’язаним з ходом викладення навчального матеріалу. Головним в даному випадку повинно бути пояснення педагога, малюнок- лише доповнення до слова. Відповідно, педмалюнок може бути виконаним і на папері, і на класній дошці, головне тут методика його спрямованості. 7. При малюванні з натури використовується натурний фонд: муляжі овочів, фруктів, предмети побуту, іграшки, моделі геометричних фігур та інш. Натурна постановка повинна привертати увагу учнів, вона повинна допомагати розкрити основні закони малюнка і живопису, розкривала характерні особливості будови форми. Підбираючи предмети натюрморту, слід врахувати їх колір, розмір (предмети бажано підбирати різного кольору). Натура повинна бути установленою завчасно, в необхідному місці до початку уроку. Контроль та оцінка Перевірка знань учнів - складова частина навчального процесу. Вона позитивно впливає на засвоєння програмного матеріалу, сприяє поліпшенню організації навчальне-пізнавальної діяльності учнів, підвищує їх відповідальність за якість навчання. В процесі навчання контроль потрібний насамперед вчителю. Для того щоб проаналізувати, наскільки успішно засвоюється навчальний матеріал, виявити і ліквідувати прогалини у знаннях учнів. Контроль дуже важливий і для учнів. Він допомагає їм об'єктивно оцінити свої знання, спонукає до систематичного навчання, вимагає потребу в самостійній роботі, формує суспільнозначимі мотиви навчання. Контроль безпосередньо пов'язаний з цілевстановленням та аналізом. Дані контролю без їх аналізу мертві, а, з іншого боку, при відсутності цілі - нічого контролювати. Ю.А. Конаржевський розглядає контроль як постійне порівняння того, що є, з тим, що має бути. З точки зору керування якістю навчально-виховного процесу, «контроль - це, насамперед, система прогнозування відхилень з метою їх своєчасного попередження. Роль контролю зумовлена тим, що він служить засобом здійснення зворотних зв'язків». При управлінні процесом навчання контроль знань проводиться для того, щоб встановити готовність учнів до сприйняття нових знань. Важливо виявити якість засвоєних знань, встановити, які одержані уміння та навички практичної діяльності; виявити, наскільки ефективні методи та організаційні форми навчання, що використовувались, якщо необхідно, прийняти відповідні заходи щодо їх корекції. Педагогічна цінність контролю заключається і в тому, що він дає всебічну інформацію про знання (повнота, глибина, усвідомлення, міцність, дієвість) та вміння учнів і дозволяє оцінити ефективність навчальної роботи кожного з них. Щоб контрольна функція управління навчальним процесом була ефективною, контроль не повинен «давити». Практичний менеджмент так формулює основні принципи контролю: 1) контроль здійснюється не стільки за результатами, скільки за процесом; 2) так як контроль - річ не дуже приємна, він повинен бути турботливим; 3) важливо відмічати гарно зроблену роботу, а не тільки звертати увагу на недоліки; 4) контроль - не ціль, а інструмент управління; 5) контроль потрібен там, де він потрібен. У науково-педагогічній літературі виділяють такі складові компоненти контролю: • принципи контролю за успішністю - пред'явлення єдиних вимог, об'єктивності, всебічності, систематичності, системності, індивідуального характеру контролю, адекватності оцінних суджень боку викладача та учнів, диференційованого контролю, гласності, виховного характеру за знаннями, уміннями, навичками учнів; • функції контролю, серед яких виділяють контрольну, навчальну, виховну, організаторську, розвиваючу, стимулюючу, управлінську, діагностичну, прогностичну функції; • методи контролю - спосіб спільної діяльності учителя і учнів з метою виявлення досягнень учнів в даний момент навчання, який може бути: усним, письмовим; практичним; програмованим тощо; • форми контролю - спосіб організації контролю (спосіб пред'явлення методу контролю), який може бути як усне чи письмове опитування, колоквіум, семінар, залік, іспит тощо; • види контролю: попередній (вихідний), поточний, тематичний, підсумковий. Кожний вид контролю вирішує свої дидактичні завдання і має свої позитивні якості, тому їх не можна замінювати один одним. Поряд із контролем якості навчання слід розглянути і оцінку, яка має два аспекти: 1) оцінка /вербальна/ як процедура оцінювання якої-небудь дії (діяльності); Все більш актуальною в процесі навчання стає самооцінка як один з компонентів діяльності, пов'язаний не з виставленням собі оцінок, а з процедурою оцінювання, характеристикою процесу виконання завдань, його плюсами та мінусами. Залікові тематичні роботи можуть здійснюватися у вигляді: - практичної роботи; - зображення композицій на великому форматі (АЗ); - залікових уроків наприкінці теми; - рефератів та дослідницької роботи за темою, що вивчається: - заліку у формі індивідуальної чи групової практичної роботи - культурологічних ігор-заліків за змістом вивченого матеріалу - захисту власних проектів учнів та ін. Оцінювання навчальних досягнень учнів відбувається відповідно до рівня засвоєння навчального матеріалу: • І рівень - початковий (пізнавальний), на якому учень розпізнає та відтворює окремі факти, елементи об'єктів при повторному сприйнятті раніше засвоєної інформації про них, або дій з ними. • II рівень - середній (репродуктивний), на якому учнем здійснюється репродуктивна дія (копія) шляхом самостійного відтворення і застосування інформації про раніш засвоєну основу для виконання відомої дії у типовій ситуації. • III рівень - достатній (конструктивно-варіативний). У цьому випадку відбувається суб'єктивно нова інформація в процесі самостійної побудови або трансформації відомої основи для виконання нової дії у нетиповій ситуації. • IV рівень - високий (творчий). Результатом діяльності на цьому рівні є самостійне конструювання орієнтаційної основи дії (знання-трансформації), в процесі цієї діяльності створюється об'єктивно нова інформація. При оцінюванні практичних робіт необхідна комплексна оцінка, яка містить такі критерії за якістю: - розкриття та відповідності теми, що вивчається; - наявність ідеї та образу, що розкривається; - якість композиції, відповідно до вивчених правил та закономірностей; - якість володіння засобами та техніками образотворчого мистецтва, на які був націлений навчальний матеріал. Хотілося б звернути увагу на те, що наслідком правильно організованої перевірки знань є об'єктивне оцінювання, яке є міцним засобом стимулювання навчально-пізнавальної діяльності учнів. Головною умовою позитивного стимулювання є успіх у діяльності. Основним об'єктом стимулювання є потреби і пов'язані з ними мотиви самовираження, самоствердження, спілкування, одержання позитивних вражень, пізнання себе у діяльності та ін. Тому всяка оцінка виступає ще і мірою стимулювання чи антистимулювання, в залежності від того, спонукає вона до успіху чи веде до невдачі і небажання навчатися. Застосування сучасних моделей та методик організації й проведення контролю вимагають високого рівня науково-методичної підготовки та професійної майстерності викладача, тому впровадження науково обгрунтованого контролю мусить стати стимулом підвищення професійного рівня всього педагогічного колективу. КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ 1—4 КЛАСИ Представлене календарно-тематичне планування з образотворчого мистецтва відповідає цілям та завданням, визначеним в програмах з образотворчого мистецтва, що рекомендовані Міністерством освіти та науки України. Особливість даного календарно-тематичного планування полягає в розкритті змісту освіти укрупненими тематичними блоками, що сприяє, по- перше, засвоєнню навчального матеріалу цілісними фрагментами. Тематичний блок полягає у: • чіткому визначенні цілей навчання - стратегічних (цілей вивчення навчального предмета), тактичних {шляхи одержання бажаного результату), оперативних (цілі конкретного уроку); усвідомленні поставлених цілей вчителем та учнями; • створенні календаря тематичного планування на основі загально-дидактичної моделі навчальних предметів з відбором змісту навчання за провідним компонентом змісту освіти (знання, способи діяльності, способи творчої діяльності, емоційно-ціннісна оцінка світу); • здійсненні навчального процесу з використанням доцільних методів навчання та форм організації навчально-пізнавальної діяльності учнів; • корекції одержаних результатів відносно бажаних, відповідно до встановлених цілей навчання, виховання та розвитку учнів. В основі календарно-тематичного планування закладено принцип послідовності та циклічності. Загальна тема та задачі курсу визначаються на кожний навчальний рік, їх підтеми - на семестри та квартали, яким підпорядковуються і теми уроків. Кожен перший урок за темою повинен розкрити всі елементи змісту навчального предмета та позначити перспективні способи діяльності, що будуть вивчатися за темою. На цьому етапі вчитель повинен познайомити учнів з розподілом навчального часу на виконання практичних та залікових робіт. Ос- танні уроки за темою повинні бути узагальнюючими з практичним результатом засвоєння. Календарно-тематичне планування з образотворчого мистецтва враховує вікові особливості учнів. Поряд з формуванням творчої активності реалізації потенціалу школярів йде ознайомлення з основами грамоти (1-4 кл.) образотворчого мистецтва, придбання конкретних вмінь та навичок образотворчої діяльності, які необхідні для реалізації творчих задумів. У розподілі навчального матеріалу з образотворчого мистецтва приділяється велика увага загальнолюдській культурі, в тому числі і традиційній. Через розуміння історії, традицій, символіки народного мистецтва формується повага до власної культури, культури інших народів; надаються навички практичної декоративно-прикладної діяльності. Знайомство із творчою діяльністю художника може відбуватися на стику з іншими видами мистецтва: літературою, музикою. Надане календарно-тематичне планування передбачає творчий підхід учителя для його застосування, вибір тем уроків та практичних робіт з урахуванням специфіки контингенту учнів, обладнання та технічних можливостей кабінету, професійного рівня та творчої індивідуальності вчителя. 1клас МИСТЕЦТВО За підручником Л.Масол, О.Гайдамака, О.Колотило (вид-во «Генеза») (1 година на тиждень) № уро ку |