обр мист. обр. мист б. 11 3-4. По171211 Міністерство освіти І науки України
 Скачать 0.56 Mb.
|
|
Тема уроку І семестр 1. Художній образ у графіці, живописі та скульптурі 1 Вступ. Поняття про художній образ у мистецтві. Способи створення художнього образу в різних видах образотворчого мистецтва. Орієнтовне практичне завдання: створення декоративної або сюжетної композиції «Літні враження» (матеріали на вибір). 2 Створення художнього образу за допомогою графічних засобів виразності графіки: ліній, штрихів, крапок, плям. Орієнтовне практичне завдання: створення образів дерев у композиції : «Дерева казкового лісу» (графічні матеріали). 3 Значення вибору графічної техніки для створення виразного художнього образу. Орієнтовне практичне завдання: виконання осіннього натюрморту в одному кольорі (графітний олівець). 4 Поглиблення знань про колір як засіб виразності живопису. 5 Створення засобами кольору певного за характером образу. Орієнтовне практичне завдання: створення кольорових композицій- образів «Ранок» , «День», «Вечір», «Ніч» (гуаш). 6 Значення вибору живописної техніки для створення виразного художнього образу . Орієнтовне практичне завдання: створення образів улюбленої пори року (акварельні фарби та гуаш). 7 Поглиблення знань про скульптуру, її види. Особливості створення художнього образу в об’ємі. Орієнтовне практичне завдання: створення скульптурного образу тварин (пластилін). 8 Незвичайні матеріали у художника-скульптура. Орієнтовне практичне завдання: створення казкового образу з природних матеріалів в об’ємі або рельєфі (картон, пластилін, природні матеріали). 2. Художній образ у декоративно – прикладному мистецтві 9 Відмінність декоративної манери зображення від реалістичної. 10 Особливості декоративного образу (на прикладах творів народних майстрів Опішні, Косова, Києва, Вінниці тощо. Орієнтовне практичне завдання:виготовлення іграшки за українськими народними мотивами (тканина, глина, солома або інші природні матеріали). 11 Ознайомлення з українським народним мистецтвом петриківського розпису. Композиційне та колірне рішення творів петриківських майстрів. Орієнтовне практичне завдання:виконання чарівної квітки, застосовуючи прийоми петриківського розпису (акварельні фарби чи гуаш). 12 Народне мистецтво витинанки. Витинанки прості і складені. Значення осі симетрії при створенні витинанки. Орієнтовне практичне завдання:створення витинанки (кольоровий папір, картон). 13 Архітектура як будівельне мистецтво. Образ будівлі, її призначення. Створення на основі асоціацій образу казкового будинку. Орієнтовне практичне завдання:створення образу будинку (графічні матеріали). 14 Дизайн та художнє конструювання. Створення художнього образу в техніках паперопластики, оригамі. Орієнтовне практичне завдання:створення святкової листівки (кольоровий папір, картон). 15 Ознайомлення зі шрифтом. Введення слів та чисел у декоративну композицію. Орієнтовне практичне завдання:створення дизайну чарівного годинника (гуаш або акварельні фарби). Підсумковий урок за І семестр. ІІ семестр (19 год.) ІІІ. Образи природи, тварин, людей у мистецтві 16 Зображення явищ природи, глибини простору в пейзажі. Засоби створення художнього образу у пейзажі. Свідомий вибір формату, положення аркуша, межі зламу простору (вище, нижче на аркуші). Орієнтовне практичне завдання:виконання композиції «Морські фантазії» (гуаш, або акварельні фарби). Орієнтовне практичне завдання:виконання композиції «Караван у пустелі» (гуаш, або акварельні фарби). 17 Пропедевтичні відомості про ілюзорне зближення паралельних горизонтальних ліній, що йдуть у глибину (річка, доріжка тощо). Передавання плановості відкритого простору за допомогою кольору та тону. Орієнтовне практичне завдання: виконання композиції « Зимова річка» (гуаш, або акварельні фарби). 18 Актуалізація знань про колір як засіб вираження настрою у пейзажі. Усвідомлення залежності колірної гами від кольору неба. Орієнтовне практичне завдання: виконання композиції «Свято весняної природи» (акварельні фарби). 19 Фантастичні та реалістичні образи в мистецтві. Ознайомлення з графічною технікою штампування. Виготовлення кліше (Картон, гумка, морква, картопля). Орієнтовне практичне завдання: виконання композиції «Космічні прибульці» (гуаш). 20 Казкові звірі та істоти у творах образотворчого мистецтва. Трансформація форми як засіб створення фантастичного образу. Орієнтовне практичне завдання: виконання образу фантастичної істоти (гуаш, або акварельні фарби). 21 Виражальні засоби під час створення образів фантастичних істот за мотивами творів народних художників. Орієнтовне практичне завдання: виконання композиції «Пташка щастя» (гуаш). 22 Образи тварин у творах художників-анімалістів. Поняття «пропорції», «динаміка», «статика». Орієнтовне практичне завдання:зображення фігури тварини (на площині чи в об’ємі) у статичному або динамічному станах (гуаш, або акварельні фарби). 23 Портрет як художній образ. Засоби створення виразного портрету казкового образу. Орієнтовне практичне завдання: виконання портрету Котигорошка (богатиря) (гуаш, або акварельні фарби). 24 Зображення людини у статичному та динамічному станах. Орієнтовне практичне завдання: виконання композиції «Веселий танець) (гуаш, або акварельні фарби). ІV. Образ рідного краю у мистецтві 25 Ознайомлення з художніми традиціями рідного краю. Орієнтовне практичне завдання: виконання композиції «Український рушничок» (гуаш). 26 Особливості природного середовища рідного міста(села). Розвиток спостережливості, зорової пам’яті, вміння сприймати красу природи рідного краю та відтворювати її на площині. Орієнтовне практичне завдання: виконання композиції «Мій рідний край» (акварельні фарби). 27 Особливості архітектури рідного міста (села). Важливість збереження пам’яток архітектури. Значення вибору формату для створення виразності врівноваженої композиції . Орієнтовне практичне завдання:зображення пам’ятки архітектури, старовинної споруди (гуаш). 28 Зв'язок архітектури з природним середовищем. Уявлення про ландшафтну архітектуру. Вибір колірної гами, художньої техніки та манери зображення, визначення композиційного центру під час створення пейзажу. Орієнтовне практичне завдання: виконання композиції «Парки, сквери, бульвари» (гуаш, або акварельні фарби). 29 Розширення уявлень про роботу художника-дизайнера. Ознайомлення з поняттям малих архітектурних форм (ліхтарі, альтанки, фонтани, лави тощо). Орієнтовне практичне завдання: виконання композиції «Веселий фонтан» (гуаш, або акварельні фарби). 30 Різноманітність форм металевих виробів. Поняття про ковальське та ливарське мистецтво. Розвиток навичок створювати ажурні витинанки. Орієнтовне практичне завдання: виконання композиції «Металеве мереживо» (матеріали на вибір). 31 Поняття про оформлення вітрин як один із різновидів прикладного мистецтва. Прийоми групування предметів різних за розміром та кольором. Орієнтовне практичне завдання: виконання композиції «Вітрини магазинів» (матеріали на вибір). 32 Створення святкового настрою за допомогою кольору та декору в багатоплановій тематичній композиції. Орієнтовне практичне завдання: виконання композиції «Сади цвітуть» (гуаш). 33 Підсумкові кроки за ІІ семестр та навчальний рік. Узагальнення і систематизація знань учнів. Орієнтовне практичне завдання: виконання композиції «Україна – моя Батьківщина» (матеріали на вибір). Підсумок за рік. На уроках образотворчого мистецтва учні початкових класів виконують такі основні види робіт: Малювання з натури; Тематичне малювання та ілюстрування літературних творів; Декоративне малювання; Ліплення; Сприйняття творів образотворчого мистецтва; Художнє конструювання (аплікація, мозаїка, орігамі та інш.) Малювання з натури - малювання предметів, групи предметів, об’єктів, природи, які безпосередньо знаходяться перед малюючим (малювати предмет таким, яким малюючий його бачить, так, щоб інші могли встановити схожість намальованого з моделлю). Малювання з натури починається з малювання простих за контурами та будовою предметів прямокутної та круглої форми; - виконання нарисів з натури тварин, птахів, риб. 1 клас - малювання окремих предметів(м'яч, яблуко, керамічні іграшки, ялинкові іграшки, листя, гілки дерев, зошити, книги, портфель, рибки, птахи і тварини). 2 клас - окремі предмети, моделі однорідні за формою, але такі, що мають свої особливості, моделі симетричної форми, які складаються з кількох частин: лопата, метелик, іграшки. З клас - малювання овочів, фруктів, квітів, натюрморту, птахів, тварин, фігури людини. Тематичне малювання та ілюстрування літературних творів - зображення різноманітних сюжетів із навколишнього життя, ілюстрування літературних творів, творчі твори картин на різноманітні теми, придумані самими дітьми. Орієнтовні теми для малювання в кожному класі визначені програмою. Це події історії нашої країни, життя дітей, картини рідної природи, ілюстрації до казок і літературних творів. ("Як ми провели зимові канікули",»Осінь в саду","На іншій планеті", ілюстрації до казкок «Колобок», «Заєць та їжак», «Ходить гарбуз по городу», « Івасик-Телесик» та інш. ). Декоративне малювання ( декор - прикрашати)– малювання візерунків і орнаментів та декоративно-оформлювальні роботи ( плакат; шкільна печатка; куточки, листівки і т.д.) . Візерунок передбачає вільну композицію всіх елементів. Орнамент - це візерунок, у якому елементи ритмічно повторюються, чергуються. Орнаментальне мистецтво можна звести до таких видів: рослиний орнамент; елементи геометричного орнаменту: рисочки, кружечки, квадратики, трикутники; фігурні орнаменти - в основу покладено ритмічне чергування постатей людей, фігур птахів, тварин чи комах, мішані орнаменти. Ліплення - це вид образотворчої діяльності в процесі якого відбувається створення скульптурного зображення із м’якого пластичного матеріалу способом добавлення до на початку взятого об’єму невеликих кусочків пластичного матеріалу, витягування, придавлення і т.п. В початкових класах діти ліплять овочі, фрукти, гриби, посуд, предмети побуту, звірів, птахів, фігуру людини ( кобзар, лижник, балерина), казкових героїв, рельєфи. Сприйняття творів образотворчого мистецтва У початкових класах учнів знайомлять з видами та жанрами образотворчого мистецтва, їх особливостями, образотворчими засобами, з творчістю художників. В 3 - 4 кл. аналіз творів мистецтва пов’язується з характеристикою історичної епохи, з літературними творами. Учнів необхідно вчити не тільки розкривати зміст твору мистецтва, а й аналізувати його художні особливості. Вміючи розпізнавати засоби художньої виразності твору образотворчого мистецтва, учень зможе визначити його ідейний зміст. Художнє конструювання (аплікація, мозаїка, орігамі та інш.) - вид художньо-технічної діяльності по оформленню предметного середовища. Методика позакласної роботи Гурток - найбільш поширений вид позакласної роботи з образотворчого мистецтва. Крім уроків повинна існувати ціпа система позаурочних та позашкільних форм роботи : від гуртка до художньої школи. Необхідно кожному в загальноосвітній школі давати загальний естетичний художній розвиток, основу художньої культури народу, й в позаурочній роботі поглиблювати цей розвиток в професійну сторону. Там повинна закладатися основа перших кроків в сторону формування професійних інтересів. Програма класних занять повинна давати канву, по якій всі позаурочні форми повинні "вишивати" різноманітну і багату картину. Задачі гуртків не дублювати задачі уроку. Форми залучення дітей до мистецтва: І - обов'язковий урок - шкільний предмет. II - дитяча художня самодіяльність: гуртки, студії, клуби, лекторії. III - дитячі художні школи. Дитяча художня самодіяльність. Тут фізично неможливі програми. Не тільки тому що існують різні форми гуртків, а і тому, що тут дитина не зобов’язана раз записавшись в образотворчий гурток до кінця школи відвідувати його. Вона може вільно залишити його і перейти в інший. Задача цієї форми роботи – вибір. Дитина повинна виявити свої інтереси, а для цього повинна попробувати, повинна вибрати. Це форма творчих проб себе. Не навчання , а творчий пошук( в процесі навчання). Формування творчого мислення(асоціативно образного, художнього) - головна задача позаурочної роботи. Гуртки образотворчого мистецтва можуть бути різноманітні: малюнка і живопису, ліплення, декоративно-прикладного мистецтва, оформлювального мистецтва, ліногравюри, кераміки, мозаїки, юних мистецтвознавців та інші. Враховуючи вікові особливості учнів, рівень їх умінь і навичок, гуртки необхідно комплектувати по групам: в І- учні І класу - 3 класу, в ІІ-й - 4-6 класу, не більше 10 – І5 чоловік в кожній групі. Успіх роботи - гуртка залежить від особистості вчителя, його зацікавленості, хорошої організації занять і їх чіткого планування. Допомагає в роботі і складання планів-конспектів по окремим темам. До початку кожного заняття необхідно заздалегідь підготувати відповідні об’єкти натурної постановки, муляжі і свіжі плоди, підібрати їх композиційно по кольору і величині. Необхідно звернути особливу увагу на розміщення учнів по відношенню до натури, не допускаючи близької відстані від неї. Форми і методи роботи в гуртках повинні бути іншими, чим на уроці, більш приблизними до художньої школи. Наприклад, якщо в класі на уроці малювання з натури діти працювали за партами, то в гуртку потрібно познайомити учнів з методикою роботи за мольбертом, або на планшеті. Керуючи роботою учнів, потрібно не гульки пояснювати, а більше показувати на практиці, як працювати пензлем, як розводити фарбу, підбирати необхідні тону і колір. Бажано, щоб на цих заняттях сам викладач виконував в присутності учнів основний процес роботи над частиною постановки. Закінчені роботи необхідно переглянути колективно, з тим , щоб учні відмітили достоїнства і недоліки своїх робіт. У кінці перегляду необхідно сумувати їх висловлювання і дати вказівки по виправленню недоліків, Кращі роботи необхідно відібрати для зберігання папці викладача. У шкільних гуртках образотворчого мистецтва при комплектуванні груп не слід розбивати дітей по художній підготовці - так як це приводить до створення декількох паралельних груп. Але педагогу необхідно враховувати індивідуальні здібності кожного члена гуртка, допомагаючи їх розвитку. Одночасно з навчальною роботою педагог проводить і велику виховну роботу, особливо в період організації і перших занять гуртка. Він повинен об'єднати дітей в єдиний колектив, в якому єдині інтереси, єдині творчі, бажання. Члени гуртка вибирають старосту, який стає помічником вчителя. Він слідкує за дисципліною, за відвідуванням, кожний, хто поступив в гурток повинен акуратно відвідувати заняття, виконувати передбачені планом завдання, розроблені гуртком правила поведінки, приймати активну участь в роботі гуртка. Основний зміст роботи на уроках декоративно-прикладного мистецтва. Декоративне малювання за кількістю годин займає друге місце після малювання з натури і тісно пов’язане з ним, так складанню візерунків передує малювання з натури листя, квітів, тощо. Основний зміст занять з декоративного малювання у початкових класах полягає в ознайомленні з орнаментом. У початкових класах програма пропонує заняття різними видами декоративної і декоративно-графічної роботи: складання візерунків, графічне оформлення книги, заголовка стінгазети або всієї газети, виконання художніх листівок і ескізів виробів, наприклад іграшок. Навчання починається з ознайомлення учнів з декоративним мистецтвом, що супроводжується цікавою розповіддю. У розповідях треба зробити огляд прикладного мистецтва різних народів. Велику увагу слід приділити ознайомленню учнів з українським прикладним мистецтвом, насамперед мистецтвом свого краю. У І класі на протязі першого півріччя декоративні малюнки учні виконують за зразками, а в II півріччі та в інших класах - самостійно, творчо. Учитель повинен додержуватися правила: даючи завдання намалювати орнамент, слід пояснити, для чого він призначений. Від функції орнаменту залежатиме його розмір, композиція, колір, спосіб виконання та ін. Насамперед, орнамент у смужці, придатний для оздоблення тканин, одягу і т. і., у прямокутнику - килимів, шкатулок: хусток і т. і., у колі, овалі - посуду, круглих шкатулок тощо. В орнаменті для вишивання хрестиком форма квітів зводиться до прямих ліній, квадратів, прямокутників, трикутників, а для вишивання гладдю зображення виконується плавними лініями. Стилізація- спрощення реалістичних форм. Прийоми стилізації показуємо на зразках народної творчості, у яких природна форма квітів, листків змінюється, переробляється. Тут не передаються об'єм моделі, гра світлотіні, дрібні деталі, а рослинна чи тваринна форма зображується узагальнено, навіть схематично. В українському орнаменті часто використовується малюнок квітки з п'ятьма пелюстками, квіти дзвіночка чи тюльпана, що після переробки постають немов би в розрізі. Використовується і зображення соняшника, середина якого є колом або овалом з насінням у вигляді трикутничків або квадратиків. Навколо - невеликі заокруглені пелюстки. Колір під час переробки природних форм береться насичений, локальний; Для ознайомлення з будовою орнаментів і для запобігання помилкам доцільно застосовувати метод аплікації. Найважливішою закономірністю орнаменту є ритмічне й симетричне чергування елементів (ритм і симетрія). Під час побудови малюнка учнів потрібно навчити користуватись допоміжними лініями (дотичними, вертикальними і горизонтальними осями симетрії). Спочатку виконують орнамент у смужці, як найбільш простий. Намітивши верхню і нижню межі смуги, ділять її на рівні частини і в кожній частині поміщають елементи орнаменту. Орнаменти у смузі мають багато вісей симетрій. Учнів знайомлять з 3-ма основними. До першого виду симетрій орнаментованих смуг належать такі, які мають елемент, що повторюється і вісь перенесення. Уздовж вісі симетрії елементи розміщуються на певній відстані один від одного. У II виді симетрії фігури розміщено з обох боків від осі перенесення і мають однаковий напрям. У ІІІ - елементи розміщені у протилежних напрямах і утворюють дзеркальне відображення. Орнамент, побудований діленням кола на рівні частини, називається розета. Орнамент у трикутнику ділиться на 2-3 частини або на 6 частин, залежно від величини і форми орнаменту. Широкого застосування у побуті набули необмежені (сітчасті) орнаменти, які прикрашають шпалери, тканини, паркет, килими та інш. Для рівномірного заповнення площини спочатку малюють сітку. Сітка ставить кожен елемент на своє місце, надає орнаменту ритмічності. Сітка заповнюєтьсся у горизонтальному і вертикальному напрямах, в шаховому порядку з пропуском одного або більше рядків сітки, по діагоналі, тощо. Таблиці з варіантами розташування орнаментів розвішуються на дошці. Останнім часом усе ширше застосовуються декоративні композиції, складені на основі вільного ритму і асиметрії. При відсутності строгої послідовності якийсь загальний ритм у таких композиціях все-таки є. Орнаментальне мистецтво можна звести до таких видів: рослинний орнамент; елементи геометричного орнаменту: рисочки, кружечки, квадратики, трикутники; фігурні орнаменти - в основу покладено ритмічне чергування постатей людей, фігур птахів, тварин чи комах, мішані орнаменти. Елементи орнаменту на фланелеграфі або на дошці переставляють, і учні бачать, що з одних і тих самих елементів можна скласти різні орнаменти: при порушенні ритму( і розмірів елементів орнамент не виходить. Слід звернути увагу на поняття |