Поняття соціального забезпечення
 Скачать 413 Kb.
|
|
Види, класифікація допомог Допомога — це грошова виплата (одноразова чи періодична), яка призначається окремим категоріям громадян у порядку і розмірах, передбачених законодавством. Численні види допомоги у системі соціального забезпечення можуть бути класифіковані за різними підставами: Чинним законодавством передбачено такі види допомоги: -допомога по тимчасовій непрацездатності; -допомога по вагітності та пологах; - допомога при народженні дитини; - допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; -допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням; -допомога малозабезпеченим сім'ям з дітьми, -допомога на поховання; -одноразова допомога потерпілому від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого); - допомога по безробіттю; -допомога вимушеним переселенцям; -допомога біженцям; - інші види допомог. За цільовим призначенням допомоги поділяються на: а) допомога, що компенсує заробіток (повністю чи частково), який втрачений із поважних причин - допомога по тимчасовій непрацездатності, допомога по вагітності і пологах. Як правило, розмір цієї допомоги залежить від розміру втраченого заробітку і виплата її триває протягом всього періоду, поки втрачений заробіток; б) допомога, яка надана як додаткова матеріальна допомога для покриття разових додаткових витрат (допомога при народженні дитини, допомога на поховання). Розміри цієї допомоги не залежать від наявності в отримувача заробітку чи іншого доходу і Його розміру. Така допомога за строками її виплати є одноразовою; в) допомога, яка повинна забезпечити засоби до існування на період відсутності заробітку чи іншого доходу - допомога по безробіттю. Розмір цієї допомоги і строки її виплати можуть бути різні, залежно від конкретного отримувача допомоги. Види допомоги за строками її виплати класифікуються на: а) допомогу одноразову - жінкам" які стали на облік у медичних закладах на ранніх строках вагітності, у разі народження дитини; на поховання; біженцям; вимушеним переселенцям; б) допомога щомісячна - по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, на дитину до 16 років, по безробіттю; в) допомога періодична (яка виплачується протягом певного періоду часу) - по тимчасовій непрацездатності; по вагітності і пологах. Види допомоги за джерелами виплат класифікуються: а) допомога, що виплачується за рахунок коштів бюджетів всіх рівнів; б) допомога, що виплачується за рахунок коштів фондів загальнообов'язкового соціального страхування.
Допомога — це грошова виплата (одноразова чи періодична), яка призначається окремим категоріям громадян у порядку і розмірах, передбачених законодавством. Численні види допомоги у системі соціального забезпечення можуть бути класифіковані за різними підставами: за цільовим призначенням допомоги; за тривалістю виплати допомоги (одноразові, щомісячні, періодичні); за джерелом їх виплати (допомога з позабюджетних фондів, допомога з державного бюджету) тощо. Допомога регулюється Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку а тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" від 18 січня 2001 р., Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 р., Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 2 березня 2000 р., іншими законодавчими актами. Законодавством встановлено такі види соціальних допомоги: 1.Допомога сім’ям з дітьми: допомога у зв’язку з вагітністю та пологами, допомога при народжені дитини, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, допомога одинокій матері, допомога при усиновленні дитини. 2. Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям; 3. Державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам; 4. Допомога малозабезпеченій особі, яка проживає разом з інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу на догляд за ним; 5. Субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг та на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива; 6. Компенсаційні виплати на догляд за інвалідом І групи або престарілим старше 80 років; 7. Компенсаційні виплати фізичним особам, які надають соціальні послуги; 8. Державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію та інвалідам; 9. Тимчасова державна допомога дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме; 10. Державна соціальна допомога на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошове забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім'ях за принципом "гроші ходять за дитиною"; 11. Одноразова винагорода жінкам, яким присвоєно почесне звання України "Мати-героїня".
Стаття 46 Конституції України визначає право особи на соціальний захист за рахунок бюджетних коштів. Цей вид соціального забезпечення отримав назву “державна соціальна допомога”. Суб’єктами соціальної допомоги слід визнавати тільки нужденних громадян та членів їх сім’ї, а підставою для надання — стан нужденності (бідності), тобто такий рівень доходу, який не досягає прожиткового мінімуму, визначеного законом. Право на соціальну допомогу не повинне обумовлюватися трудовою діяльністю або сплатою страхових внесків. Тому фінансування можливе тільки за рахунок бюджетів різних рівнів. Грошові виплати можуть встановлюватися як в твердих розмірах, так і в розмірах, які доповнюють доходи до прожиткового рівня, а послуги надаються безоплатно або з частковим відшкодуванням їх вартості. В Україні створено систему соціальної допомоги, яка складається з житлової субсидії, допомоги малозабезпеченим сім’ям, допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомоги сім’ям з дітьми. Допомогами зі соціального забезпечення називаються всі, крім пенсій, державні виплати із відповідних фондів, які надаються громадянам у передбачених законом випадках. Державна соціальна допомога надається за рахунок коштів Державного бюджету особам, які не застраховані у системі загальнообов’язкового соціального страхування. На відміну від пенсій — основного та постійного джерела засобів для існування — допомоги, як правило, тимчасово замінюють заробітну плату або є додатком до основного джерела засобів для існування, або виступають як допомога за відсутності основних джерел засобів для існування. Виходячи із підстав призначення можна виділити три групи допомог. Перша група — це допомоги, які виплачуються замість втраченого з поважної причини заробітку. Такі допомоги надаються протягом нетривалого часу в розмірі, який близький до середньомісячного заробітку або співвіднесений із розміром прожиткового мінімуму. Характер призначення допомог цього виду виключає можливість їх отримання одночасно із заробітною платою, хоча і допускає виплату одночасно з пенсією. До цієї групи належать допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами і по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Друга група — це допомоги, які надаються як додаткова допомога до заробітку або до допомог першого виду. Ці допомоги вже не є заміною основного джерела засобів для існування, а покривають додаткові витрати. Залежно від того чи йдеться про покриття разових додаткових витрат, чи систематичних, встановлюються щомісячні та одноразові допомоги. До таких допомог належать: допомога при народженні дитини, допомога малозабезпеченим сім’ям. Третя група — це допомоги, які надаються тим, у кого відсутні або можуть бути відсутні зарплата, пенсія та інші доходи. Прикладом такої допомоги є допомога інвалідам з дитинства. Суб’єктивне право на державну соціальну допомогу виникає в разі настання соціальної незабезпеченості осіб, які не підлягають державному соціальному страхуванню або мають дохід, нижчий за прожитковий мінімум, встановлений державою. Вищезазначене свідчить, що законодавство визначає широке коло осіб, які мають право на допомоги, як правило, не пов’язуючи його з правовим становищем тих, кого забезпечують. Отже, державну соціальну допомогу можна визначити як форму організації здійснення права на соціальний захист бідних громадян без урахування трудової діяльності та сплати страхових внесків. Державна соціальна допомога є адресною, а основні параметри соціальних гарантій визначаються на рівні держави. Нині переважна більшість виплат фінансується за рахунок субвенцій з Державного бюджету України. Аналіз діяльності держави з надання адресної соціальної допомоги дає підстави стверджувати про проблемність такого виду допомоги. Розмір державної соціальної допомоги має складати різницю між сумою величини прожиткового мінімуму і загальним доходом членів малозабезпеченої сім’ї. Тобто сукупний дохід має дорівнювати прожитковому мінімуму. Але через недофінансування державних програм соціального захисту малозабезпечених верств населення різниця, яка б доводила до прожиткового мінімуму, не виплачується. Розмір виплат фіксується законодавчо і складає незначну суму. Так, Законом “Про Державний бюджет України на 2005 рік” рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги малозабезпеченим сім’ям встановлено у розмір 100 грн для працездатних та 140 грн для непрацездатних осіб; для сімей з дітьми прожитковий мінімум гарантується на рівні 90 грн в розрахунку на одну особу. Заявочний принцип соціальної допомоги скоріше виключає, ніж включає тих, хто потребує допомоги, оскільки населення непоінформоване про можливість отримання допомоги.
З 1992 року із прийняттям Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» в Україні запроваджено допомогу сім’ям з дітьми. Відповідно до цього Закону (в редакції Закону від 22 березня 2001 р.) сім’ї, в яких проживають і виховуються неповнолітні діти (до 18 років) і які не застраховані в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, мають право на такі види допомоги: 1.допомога у зв’язку з вагітністю та пологами; Допомога у зв’язку з вагітністю і пологами надається у розмірі 100% середньомісячного доходу (стипендії, грошового забезпечення, допомоги у зв’язку з безробіттям), але не менше 25% від розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи із розрахунку на місяць. Непрацюючим жінкам — 25 % від розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи із розрахунку на місяць. 2.одноразова допомога при народженні дитини; Ця допомога призначена для покриття разових потреб сім’ї в додаткових витратах. Допомога надається одному з батьків дитини, не застрахованому в системі загальнообов’язкового державного страхування . У разі народження двох і більше дітей допомога надається на кожну дитину. Допомога призначається при народженні живої дитини, якщо звернення за нею надійшло не пізніше шести місяців з дня народження дитини. Одноразова допомога при народженні дитини виплачується у розмірі прожиткового мінімуму для дітей до 6 років. В 2005 році розмір вказаної допомоги для незастрахованих становить 22,6 розміру прожиткового мінімуму 3.допомога на догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку; Право на допомогу має не застрахована в системі загальнообов’язкового державного страхування особа, яка здійснює фактичний догляд за дитиною (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, бабуся, дідусь або інший родич) Матерям, які мають дітей віком до трьох років і одночасно продовжують навчання з відривом від виробництва, допомога призначається в повному розмірі. Розмір допомоги на догляд за дитиною до досягнення нею трьох років — прожитковий мінімум для дитини відповідного віку. У разі народження двох і більше дітей допомога призначається на кожну дитину. 4.допомога на дітей, які перебувають під опікою та піклуванням; Цей вид допомоги призначається опікунам чи піклувальникам дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення їх батьківських прав, хвороби батьків та з інших причин залишилися без батьківського піклування. Допомога призначається за умови, що середньомісячний розмір одержуваних на дитину аліментів, пенсії за попередні шість місяців не перевищує прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Така допомога виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між встановленим прожитковим мінімумом і середньомісячним розміром одержуваних на дитину виплат, але не менше 25 % розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатної особи, з розрахунку на місяць. Допомога не призначається у разі перебування дитини на повному державному утриманні. Якщо дитина, яка перебуває на повному державному утриманні, під час літніх канікул перебуває вдома з опікуном чи піклувальником, зазначена допомога призначається за повні місяці перебування дитини вдома на підставі довідки навчального закладу. 5.допомога на дітей одиноким матерям. ідповідно до статті 181 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері, одинокі усиновителі (які не перебувають у шлюбі), якщо у свідоцтві про народження дитини відсутній запис про батька дитини або запис про батька проведено в установленому порядку за вказівкою матері, які мають дітей віком до 16 (учнів — до 18) років. Право на вказану допомогу мають вдови та вдівці з дітьми, які не одержують на них пенсію в разі втрати годувальника або соціальну пенсію. Якщо одинока мати (вдова, вдівець) уклала шлюб, за нею зберігається право на одержання допомоги на дітей, які народилися до шлюбу, за умови якщо ці діти не були усиновлені чоловіком (дружиною). Жінка, яка має дітей від особи, з якою вона не перебувала і не перебуває в зареєстрованому шлюбі, але з якою вона веде спільне господарство, разом проживає і виховує дітей, права на одержання допомоги, встановленої на дітей одиноким матерям, вона не має. При реєстрації цією жінкою шлюбу з особою, яка є батьком її дітей, допомога на дітей, народжених від цієї особи, не призначається. Допомога на дітей одиноким матерям не призначається у разі перебування дитини на повному державному утриманні. Якщо дитина, яка перебуває на повному державному утриманні, під час літніх канікул перебуває вдома, зазначена допомога призначається за повні місяці перебування дитини вдома на підставі довідки навчального закладу. Допомога на дітей одиноким матерям призначається незалежно від одержання на дітей інших видів допомоги. Якщо випускники навчальних закладів віком від 16 до 18 років не продовжують навчання, допомога призначається до 1 вересня. Якщо діти віком від 16 до 18 років навчаються, виплата допомоги на дітей одиноким матерям продовжується на підставі довідки з місця навчання. Допомога надається у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Допомога на дітей одиноким матерям, одиноким усиновителям (вдовам, вдівцям) призначається на кожну дитину. Розмір допомоги перераховується з дня досягнення дитиною відповідного віку без звернення одержувача допомоги до органу праці та соціального захисту населення. Усі види державної допомоги сім’ям з дітьми призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника). Жінкам з числа військовослужбовців допомоги призначаються і виплачуються за місцем служби. 42. види державних та страхових допомог сім'ям з дітьми за законодавством України 1. Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами надається у розмірі 100 відсотків середньомісячного доходу (стипендії, грошового забезпечення, допомоги по безробіттю тощо) жінки. Сума допомоги по вагітності і пологах в розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини місячної заробітної плати, з якої сплачувались страхові внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням. (Закон України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” від 18.01.2001 р. № 2240 – ІІІ.) 2. Одноразова допомога при народженні дитини Допомога при народженні дитини надається у розмірі 12240 гривень – на першу дитину, 25000 гривень – на другу дитину, 50000 гривень – на на третю і наступну дитину. Виплата допомоги здійснюється одноразово при народженні першої дитини в сумі 4800 грн., другої дитини – 4840 грн., третьої та наступної дитини – 5000 гривень. Решта на першу дитину виплачується протягом наступних 12 місяців, на другу – 24 місяців, на третю і наступну дитину – 36 місяців частинами. (Пункт 23 Розділу ІІ „Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік” від 28.12.07 № 107-VІ, ст. 12 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” від 21.11.1992 р. № 2811-ХІІ та Закон України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” від 18.01.2001 р. № 2240 – ІІІ, постанова Кабінету Міністрів України від 21.04.2005 р. № 315 "Деякі питання призначення і виплати допомоги сім`ям з дітьми”, постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми”.) 3. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку Надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім′ї, з розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців, але не менше 130 грн. Допомога по догляду за дитиною до досягенння нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року - 50%, з 1 січня 2009 року – 75%, з1 січня 2010 року – 100% прожиткового мінімум, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім′ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців. Прожитковий мінімум на 2008 рік на одну особу в розрахунку на місяць становить: з 1 січня– 633 грн., з 1 квітня - 647 грн., з 1 липня – 649 грн., з 1 жовтня – 669 грн. ( Ст. 58 та п. 23 Розділу ІІ „Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік” від 28.12.07 № 107-VІ, ст. 12 Закон України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” від 21.11.1992 р. № 2811-ХІІ та Закон України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” від 18.01.2001 р. № 2240 – ІІІ, постанова Кабінету Міністрів України від 21.04.2005 р. № 315 "Деякі питання призначення і виплати допомоги сім`ям з дітьми”, постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми”.) 4. Допомога на дітей, які перебувають під опікою, піклуванням Надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом для дитини відповідного віку та середньомісячним розміром одержуваних на дитину аліментів та пенсій за попередні шість місяців; у разі, коли та пенсія на дітей за попередні шість календарних місяців не нараховувалися, зазначена допомога призначається у розмірі прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку: до 6 років:з 1 січня 2008 р.– 526 грн.;з 1 квітня 2008 р. – 538 грн.; з 1 липня 2008 р. – 540 грн.; з 1 жовтня 2008 р.–557 грн.; від 6 до 18 років:з 1 січня 2008 р.– 663 грн.;з 1 квітня 2008 р.– 678 грн.; з 1 липня 2008 р. – 680 грн.; з 1 жовтня 2008 р.– 701 грн. ( Ст. 58 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік” від 28.12.07 № 107-VІ, ст.18 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми” від 21.11.1992 р. № 2811-XII, постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми”.) 5. Допомога дітям-інвалідам Державна соціальна допомога призначається у таких розмірах: інвалідам з дитинства I групи — 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; інвалідам з дитинства II групи — 80 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; інвалідам з дитинства III групи — 60 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; на дітей-інвалідів віком до 18 років — 70 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність становить: з 1 січня 2008 р. – 470 грн.; з 1 квітня 2008 р. – 481 грн.; з 1 липня 2008 р. – 482 грн.; з 1 жовтня 2008 р. – 498 грн. (Ст. 58 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік” від 28.12.07 № 107-VІ,Закон України „Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам” від 16.11.2000 р. № 2109-ІІІ) 6. Допомога малозабезпеченим сім’ям Розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім’ї та її середньомісячним сукупним доходом, який обчислюється за методикою, встановленою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, але цей розмір не може бути більшим ніж 75 відсотків прожиткового мінімуму для сім’ї. У 2008 році рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги встановлено для працездатних осіб у сумі 133 грн., непрацездатних осіб – 187,5 грн., інвалідів – 200 грн. Для кожної дитини, яка входить до складу малозабезпеченої сім’ї, рівень забезпечення прожиткового мінімуму збільшується на 10%, а для кожної дитини, яка утримується матір’ю (батьком, усиновителем), що не перебуває в шлюбі, і запис про батька (матір) цієї дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться в установленому порядку за вказівкою матері (батька), та для кожної дитини, в якої один або обоє батьків є інвалідами I або II групи, — на 20%. Для кожної дитини в малозабезпеченій багатодітній сім’ї, в якій виховуються троє або більше дітей віком до 16 років (до 18 років, якщо дитина навчається), рівень забезпечення прожиткового мінімуму становить 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку. (Ст. 50 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік” від 28.12.07 № 107-VІ, Закон України „Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям” від 01.06.2000 р. №1768-ІІІ, постанова Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 р. № 250 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям”.) 7. Одноразова допомога дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, після досягнення 18-річного віку (прийомним сім′ям) Розмір одноразової допомоги щороку встановлюється Кабінетом Міністрів України, у 2008 році становить 795 грн.Виплата одноразової допомоги здійснюється у готівковій (грошовій) формі районними (міськими) відділами (управліннями) освіти на підставі заяви та паспорта отримувача цієї допомоги.У разі неотримання з будь-яких причин дитиною одноразової допомоги в установлений строк вона може бути виплачена протягом трьох років.Право на отримання одноразової допомоги для недієздатної особи має піклувальник, призначений в установленому порядку. (Ст. 25 Закону України "Про охорону дитинства” від 26.04.2001 р. № 2402-ІІІ,постанова Кабінету Міністрів України від 25.08.2005 р. № 823 "Про затвердження Порядку надання одноразової допомоги дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, після досягнення 18-річного віку”) 8. На прийомних дітей здійснюється виплата державної соціальної допомоги (прийомним сім′ям) У розмірі двох прожиткових мінімумів для дитини відповідно до віку:до 6 років:з 1 січня 2008 р.– 526 х 2 = 1052 грн.;з 1 квітня 2008 р. – 538 х 2 = 1076 грн.; з 1 липня 2008 р. - 540 х 2 = 1080 грн.; з 1 жовтня 2008 р. – 557 х 2 = 1114 грн.;від 6 до 18 років:з 1 січня 2008 р.– 663 х 2 =1326 грн.;з 1 квітня 2008 р. – 678 х 2 = 1356 грн.; з 1 липня 2008 р. - 680 х 2 = 1360 грн.; з 1 жовтня 2008 р. – 701 х 2 = 1402 грн.У разі коли дитині виплачується пенсія, аліменти, стипендія, державні допомоги, розмір соціальної допомоги визначається як різниця двома прожитковими мінімумами для дитини відповідного віку та розміром пенсії, аліментів, стипендії, державних допомог. (Ст. 58 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік” від 28.12.07 № 107-VІ, Ст. 25 Закону України "Про охорону дитинства” від 26.04.2001 р. № 2402-ІІІ, Указ Президента від 11.07.2005 р. № 1086 "Про першочергові заходи щодо захисту прав дітей”, постанови Кабінету Міністрів України:від 26.04.2002 № 565 "Про затвердження Положення про прийомну сім’ю”;від 31.01.2007 № 81 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім'ях за принципом "гроші ходять за дитиною" у 2007 році”.) 9. Одному з прийомних батьків – грошове забезпечення у розмірі 35% державної соціальної допомоги на кожну прийомну дитину (прийомним сім′ям) Розмір грошового забезпечення не може перевищувати півтора прожиткових мінімуми для працездатної особи: з 1 січня 2008 р.– 633 грн.х1,5 = 949,5 грн.;з 1 квітня 2008 р. – 647грн. х 1,5 грн. = 970,50 грн.; з 1 липня 2008 р. – 649 х 1,5 грн. = 973,5 грн.; з 1 жовтня 2008 р. – 669 грн х 1,5 = 1003,5 грн. (Ст. 58 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік” від 28.12.07 № 107-VІ, Постанови Кабінету Міністрів України:від 26.04.2002 № 565 "Про затвердження Положення про прийомну сім’ю”;від 3101.2007 № 81 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім'ях за принципом "гроші ходять за дитиною" у 2007 році”.) 10. Прийомна дитина отримує одноразову допомогу дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, після досягнення 18-річного віку (прийомним сім′ям) Розмір одноразової допомоги щороку встановлюється Кабінетом Міністрів України, у 2008 році становив 795 грн. (Ст. 25 Закону України "Про охорону дитинства” від 26.04.2001 р. № 2402-ІІІ, постанова Кабінету Міністрів України від 25.08.2005 р. № 823 "Про затвердження Порядку надання одноразової допомоги дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, після досягнення 18-річного віку”.) |